Рзаєва Т.Г. Економічний аналіз

Подождите немного. Документ загружается.

г) незавершене виробництво на всіх стадіях виробничого про-

цесу з урахуванням залишків на складах та збільшене на обсяг реа-

лізації;

д) сума залишків готової продукції на складах основних та до-

поміжних цехів.

2. Валова продукція – це:

а) вартість всієї виробленої продукції та виконаних робіт з

урахуванням незавершеного виробництва та внутрішньогосподарсь-

кого обороту;

б) валова продукція, зменшена на суму залишків незавершеного

виробництва та внутрішньогосподарського обороту;

в) продукція, що оплачена, і гроші за яку надійшли на рахунок,

або продукція, що відвантажена на адресу споживача, але ще не

оплачена;

г) незавершене виробництво на всіх стадіях виробничого про-

цесу з урахуванням залишків на складах та збільшене на обсяг

реалізації;

д) сума залишків готової продукції на складах основних та до-

поміжних цехів.

3. Реалізована продукція – це:

а) вартість всієї виробленої продукції та виконаних робіт з

урахуванням незавершеного виробництва;

б) готова продукція, що пройшла всі стадії виробництва і зда-

на на склад;

в) продукція, що оплачена, і гроші за яку надійшли на рахунок, або

продукція, що відвантажена на адресу споживача, але ще не оплачена;

г) незавершене виробництво на всіх стадіях виробничого процесу

з урахуванням залишків на складах та збільшене на обсяг реалізації;

д) сума залишків готової продукції на складах основних та до-

поміжних цехів.

4. Причина розбіжностей у темпах зростання валової та то-

варної продукції у вартісному вимірнику виникає за рахунок:

а) зміни суми залишків незавершеного виробництва та внут-

рішньогосподарського обороту;

б) зміни залишків нереалізованої товарної продукції;

в) зміни структури продукції за трудомісткістю та матері-

аломісткістю;

г) зміни суми залишків готової продукції на складах основних

та допоміжних цехів;

д) збільшення обсягу реалізованої товарної продукції.

152

5. Причина розбіжностей у темпах зростання реалізованої та

товарної продукції у вартісному вимірнику виникає за рахунок:

а) зміни суми залишків незавершеного виробництва та внут-

рішньогосподарського обороту;

б) збільшення обсягу реалізованої товарної продукції;

в) зміни структури продукції за трудомісткістю та матері-

аломісткістю;

г) зміни залишків нереалізованої товарної продукції;

д) зміни суми залишків готової продукції на складах основних

та допоміжних цехів.

6. Способи розрахунку відсотка виконання плану з асортименту:

а) середнього відсотка, недоданої продукції, найменшого від-

сотка, питомої ваги виконаних позицій, номенклатури, аналізу

ритмічності, аналізу сезонності;

б) середнього відсотка, недоданої продукції, найменшого від-

сотка, питомої ваги виконаних позицій, номенклатури, аналізу се-

зонності;

в) середнього відсотка, недоданої продукції, найменшого від-

сотка, питомої ваги виконаних позицій, номенклатури, аналізу сезон-

ності;

г) індексних та середніх величин;

д) найменшого відсотка, питомої ваги виконаних позицій, се-

реднього відсотка, недоданої продукції.

7. Суть способу середнього відсотка для розрахунку відсотка

виконання плану з асортименту:

а) за кожним виробом вибирається найменша сума між пла-

новим та фактичним показниками, за всіма виробами знаходиться

сума, яка зараховується у виконання плану з асортименту;

б) фактична сума випуску за всіма виробами відноситься до

планової суми випуску за всією номенклатурою виробів за мінусом 100 %;

в) за кожним виробом вибирається найменша сума між

плановим та фактичним показниками, за всіма виробами знаходиться

сума, яка зараховується у виконання плану з асортименту та спів-

відноситься до фактичної суми випуску;

г) фактичний випуск продукції в межах планового завдання

відноситься до планового обсягу випуску продукції;

д) фактичний випуск продукції в межах планового завдання

відноситься до фактичного обсягу випуску продукції за мінусом 100 %.

8. Суть способу недоданої продукції для розрахунку відсотка

виконання плану з асортименту:

а) за кожним виробом вибирається найменша сума між пла-

новим та фактичним показниками, яка зараховується у виконання

плану за асортиментом;

153

б) за всіма виробами додається сума недоданої продукції, яка

співвідноситься до планового обсягу випуску і множиться на 100 %,

після чого віднімається отриманий результат від 100 %;

в) у співвідношенні фактичного випуску продукції за плановою

номенклатурою до суми продукції за загальним її обсягом, що недо-

дана;

г) у розрахунку суми недоданої продукції за всіма виробами та

її співвідношення до фактичного обсягу за плановою номенклатурою;

д) визначається сума недоданої продукції і множиться на 100 %

з урахуванням фактичного обсягу випуску.

9. Суть способу питомої ваги виконаних позицій для роз-

рахунку відсотка виконання плану з асортименту:

а) за кожним виробом визначається найменша сума між пла-

новим та фактичним показниками, яка співвідноситься до обсягу

випуску продукції за виконаними позиціями;

б) у виборі меншого відсотка виконання плану серед усіх ви-

робів;

в) у розрахунку співвідношення кількості виробів з повним

виконанням плану до загальної кількості планових позицій (питома

вага продукції, за якою виконано план з асортименту);

г) фактична кількість найменувань продукції співвідноситься

до планової кількості найменувань;

д) у розрахунку співвідношення загальної кількості планових

позицій до кількості виробів з повним виконанням плану.

10. Суть способу найменшого відсотка для розрахунку вико-

нання плану з асортименту:

а) складається з розрахунку відсотка виконання плану з асор-

тименту за мінусом 100 %;

б) за всіма виробами додаються відсотки виконання плану з

асортименту, які діляться на кількість номенклатурних позицій за

мінусом одиниця;

в) полягає у виборі меншого відсотка виконання плану серед

усіх виробів за їх номенклатурою;

г) у розрахунку співвідношення кількості виробів з повним

виконанням плану до кількості планових позицій;

д) визначається питома вага продукції, за якою виконано план

з асортименту в загальному її обсязі.

11. Спосіб середнього відсотка визначення виконання плану з

асортименту використовується у випадку:

а) значної номенклатури виробів;

б) незначної номенклатури виробів;

в) при частій зміні номенклатури виробів;

154

г) при незмінній номенклатурі виробів;

д) появи непорівнянної продукції у загальному обсязі її випуску.

12. Спосіб недоданої продукції визначення відсотка виконання

плану з асортименту використовується у випадку:

а) випуску значної номенклатури виробів;

б) незначної номенклатури виробів;

в) при частій зміні номенклатури виробів;

г) при незмінній номенклатурі виробів;

д) при зміні структури випуску на 50 %.

13. Під асортиментом випуску продукції розуміють:

а) загальний перелік видів продукції, що виробляється, із заз-

наченням обсягів випуску;

б) перелік видів продукції, що випускається вперше;

в) деталізація обсягу випуску за основними видами продукції;

г) обсяг випуску продукції у вартісному вимірнику;

д) кількість позицій випуску, різноманітність продукції, що

виробляється.

14. Коефіцієнт оновлення асортименту розраховується як

відношення:

а) фактичного обсягу продукції до запланованого;

б) фактичного випуску продукції до обсягу випуску нових видів

продукції;

в) планового випуску продукції до обсягу випуску нових видів

продукції;

г) обсягу випуску нових видів продукції до загального обсягу

випуску;

д) фактичного обсягу випуску нових видів продукції до за-

гального обсягу випуску продукції за минулий рік.

15. Структура випуску продукції – це:

а) співвідношення загального обсягу випуску до обсягу випуску

за окремими виробами;

б) перелік основних видів продукції, що випускається;

в) співвідношення обсягу випуску за окремих виробах до за-

гального обсягу випуску;

г) співвідношення фактичного обсягу випуску за окремими ви-

робами до загального планового обсягу випуску;

д) співвідношення планового обсягу випуску за окремими ви-

робами до загального обсягу випуску продукції за минулий рік.

155

16. Узагальнені показники якості характеризують:

а) експлуатаційні властивості продукції;

б) окремі властивості продукції;

в) споживчі властивості продукції;

г) якість виробленої продукції незалежно від її виду та приз-

начення;

д) технологічні властивості продукції.

17. Специфічні показники якості характеризують:

а) експлуатаційні властивості продукції;

б) окремі властивості продукції;

в) споживчі властивості продукції;

г) якість виробленої продукції незалежно від її виду та приз-

начення;

д) технологічні властивості продукції.

18. Можливі узагальнені показники аналізу якості виробленої

продукції:

а) питома вага сертифікованої продукції у загальному обсязі;

питома вага продукції, що відповідає світовим стандартам;

б) питома вага продукції, що відповідає стандартам ближ-

нього та дальнього зарубіжжя; надійність, тривалість використання;

в) питома вага продукції, що експортується в межах Ук-

раїни; сортність, надійність;

г) вміст корисних речовин; корисність, сортність, надійність;

д) вміст корисних речовин; корисність, сортність, надійність;

питома вага сертифікованої продукції у загальному обсязі.

19. Можливі специфічні показники аналізу якості виробленої

продукції:

а) питома вага сертифікованої продукції у загальному обсязі;

питома вага продукції, що відповідає світовим стандартам;

б) питома вага продукції, що відповідає стандартам ближнього

та дальнього зарубіжжя; надійність, тривалість використання;

в) надійність, сортність, питома вага продукції, що експор-

тується в межах України; сортність, надійність;

г) вміст корисних речовин; корисність, сортність, надійність;

д) вміст корисних речовин; корисність, сортність, надійність;

питома вага сертифікованої продукції у загальному обсязі.

20. Способи розрахунку відсотка виконання плану за сортністю:

а) середнього відсотка, недоданої продукції;

б) недоданої продукції, середньозважених цін;

в) питомої ваги виконаних позицій, першосортних одиниць;

г) середньозважених цін, першосортних одиниць;

д) відносних різниць, недоданої продукції.

156

21. Способи розрахунку відсотка виконання плану за сортністю:

а) середнього відсотка, середньозважених цін;

б) недоданої продукції, першосортних одиниць;

в) питомої ваги виконаних позицій, порівняння відсотків вико-

нання плану у вартісному та кількісному виразах;

г) середньозважених цін, порівняння відсотків виконання пла-

ну у вартісному та натуральному виразах;

д) відносних різниць, середнього відсотка.

22. Брак може бути:

а) частковим та повним;

б) вагомим та частковим;

в) остаточним та кінцевим;

г) остаточним та виправним;

д) виправним та кінцевим.

23. Основний показник, що більш точно та повно характе-

ризує якість реалізованої продукції – це:

а) обсяг реалізованої продукції у діючих цінах;

б) кількість одержаних та прийнятих рекламацій; вартість

забракованої продукції;

в) питома вага вартості забракованої продукції у загальному

обсязі реалізації;

г) питома вага суми забракованої продукції у загальному об-

сязі реалізації;

д) темп зростання загального обсягу реалізації та вартості

забракованої продукції.

24. Узагальнені показники аналізу браку:

а) собівартість забракованих виробів, витрати на виправ-

лення браку;

б) собівартість забракованих виробів, загальна сума браку;

в) витрати на виправлення браку, загальна сума браку, пи-

тома вага суми браку у виробничій собівартості продукції;

г) питома вага суми браку у виробничій собівартості продук-

ції, питома вага втрат від браку у виробничій собівартості;

д) втрати від браку, загальна сума браку, питома вага втрат

від браку у виробничій собівартості.

25. Економічний зміст коефіцієнта ритмічності:

а) випуск продукції однаковими частками;

б) рівномірний випуск продукції відповідно до плану-графіка;

в) однаковий обсяг за однакові проміжки часу;

157

г) питома вага продукції, що випущена в межах планового завдання;

д) питома вага продукції, що випущена понад планове завдання.

26. Економічний зміст коефіцієнта аритмічності:

а) випуск продукції, що випущена понад план;

б) рівномірний випуск продукції відповідно до плану-графіка;

в) обсяг недовиробленої продукції;

г) питома вага продукції, що випущена з порушенням плану-

графіка;

д) питома вага продукції, що випущена відповідно до плану.

27. Коефіцієнт ритмічності розраховується як відношення:

а) фактичного обсягу випуску продукції до планового;

б) фактичного обсягу випуску продукції у межах плану (графі-

ка) до планового обсягу випуску;

в) фактичного обсягу випуску продукції у межах плану (графі-

ка) до обсягу випуску за минулий рік;

г) планового обсягу випуску продукції до фактичного обсягу

випуску продукції у межах плану;

д) фактичного обсягу випуску продукції до обсягу випуску

продукції у межах плану за минулий рік.

28. Коефіцієнт аритмічності розраховується як:

а) одиниця плюс коефіцієнт ритмічності;

б) відношення фактичного обсягу випуску продукції до пла-

нового мінус одиниця;

в) коефіцієнт приросту обсягу випуску продукції мінус одиниця;

г) одиниця мінус коефіцієнт ритмічності;

д) одиниця мінус коефіцієнт приросту обсягу випуску продукції.

29. Обсяг випуску продукції, що випущена з порушенням плану

обсягу випуску продукції визначається:

а) як добуток коефіцієнта ритмічності на фактичний обсяг

випуску продукції;

б) як добуток коефіцієнта аритмічності на плановий обсяг

випуску продукції;

в) як добуток коефіцієнта ритмічності на плановий обсяг ви-

пуску продукції;

г) як добуток коефіцієнта аритмічності на фактичний обсяг

випуску продукції;

д) як загальна сума обсягу випуску продукції, що випущена з

порушенням графіка за всіма виробами.

158

2.2. Аналіз маркетингової діяльності

підприємства та реалізації продукції

1. Група факторів, що впливає на обсяг реалізації продукції:

а) обсяг реалізації, залишки товарної продукції на складі на

початок та кінець звітного періоду, обсяг відвантаженої продукції;

б) обсяг випуску товарної продукції, зміна залишків продукції

на складі, обсяг відвантаженої продукції, виконання договорів поставки;

в) обсяг випуску товарної продукції, залишки нереалізованої

продукції на початок та кінець звітного періоду на складі;

г) обсяг відвантаженої продукції, обсяг випуску товарної продукції;

д) сума залишків незавершеного виробництва та внутрішньо-

господарського обороту, сума залишків нереалізованої товарної

продукції, обсяг випуску товарної продукції.

2. Формула, за якою можна відобразити баланс товарної продукції:

а)

..кін поч

ЗРЗ-=+;

б)

..поч кін

ВРЗ=++ ;

в)

..поч кін

ВРЗ+=+ ;

г)

..поч кін

ВРЗ++= ;

д)

..поч кін

ВРЗ-=- .

Тут

– обсяг випущеної товарної продукції за звітний

період,

.кін

– залишки на кінець звітного періоду, – обсяг реалізо-

ваної товарної продукції,

.поч

– залишки на початок звітного періоду.

3. Обсяг реалізованої продукції розраховується за формулою:

а) ;

..поч кін

РЗ ВЗ=-+

б) ;

..поч кін

РЗ ВЗ=++

в) ;

..поч кін

РЗ ВЗ=+-

г) ;

..кін поч

РЗ З В=- -

д) .

..кін поч

РЗ З В=- +

Тут – обсяг реалізованої товарної продукції,

.поч

–

залишки на початок звітного періоду,

– обсяг випущеної товарної

продукції за звітний період,

.кін

– залишки на кінець звітного періоду.

159

4. Відсоток виконання договірних зобов’язань розраховують

як відношення:

а) фактичного обсягу поставки до планового обсягу поставки,

передбаченої договором поставки;

б) фактичного обсягу поставки в межах обсягу відванта-

ження, що передбачений договором поставки, до розміру поставки за

договорами (до планового обсягу поставки);

в) планового обсягу поставки в межах обсягу відвантаження, що

передбачений договором поставки, до фактичного розміру поставки;

г) фактичного обсягу поставки, що перебільшує обсяг пос-

тавки за договором, до планового обсягу поставки;

д) планового обсягу поставки до фактичного обсягу поставки,

передбаченої договором поставки.

5. Коефіцієнт напруженості поставок визначається як відно-

шення:

а) фактичного обсягу поставки за договорами минулого року

до величини виробничих потужностей підприємства;

б) фактичного обсягу поставки за договорами до планового

обсягу поставки;

в) фактичного обсягу поставки в межах договору до величини

виробничих потужностей підприємства;

г) планового обсягу поставки за договорами до величини ви-

робничих потужностей підприємства;

д) планового обсягу поставки за договорами до фактичного

обсягу поставки за договорами.

6. Основні показники аналізу виконання договірних зобов’язань:

а) план поставки продукції у розрізі виробів; недопоставлена

продукція у розрізі виробів, періодів поставки та споживачів продук-

ції; виконання плану у розрізі виробів, періодів поставки та спожи-

вачів продукції; відсоток виконання договірних зобов’язань; витрати

на 1 грн реалізованої продукції; коефіцієнт напруженості поставок;

б) план поставки продукції у розрізі виробів та споживачів

продукції; недопоставлена продукція у розрізі виробів, періодів пос-

тавки та споживачів продукції; виконання плану у розрізі виробів,

періодів поставки та споживачів продукції; відсоток виконання дого-

вірних зобов’язань; коефіцієнт асортиментності реалізованої продук-

ції; коефіцієнт напруженості поставок;

в) план поставки продукції у розрізі виробів, періодів поставки

та споживачів продукції; недопоставлена продукція у розрізі виробів,

періодів поставки та споживачів продукції; виконання плану у розрізі

виробів, періодів поставки, та споживачів продукції; відсоток вико-

нання договірних зобов’язань; коефіцієнт напруженості поставок;

160

г) недопоставлена продукція в розрізі виробів та споживачів

продукції; виконання плану в розрізі виробів, періодів поставки та

споживачів продукції; відсоток виконання договірних зобов’язань;

коефіцієнт напруженості поставок; коефіцієнт виробничих потуж-

ностей;

д) відсоток виконання договірних зобов’язань; коефіцієнт на-

пруженості поставок; коефіцієнт виробничих потужностей; обсяг

реалізованої продукції, що повернена постачальнику; обсяг валової та

реалізованої продукції.

7. Місткість ринку можна визначити за формулою:

а)

ВЗІЕ=-+- ;

б)

ВЗІЕ=++- ;

в)

ВЗІ Е=--+

;

г)

ВЗІ Е=+++;

д)

ЗІЕВ=++- .

Тут

– місткість ринку,

– виробництво товарів,

–

залишки товарних запасів, – імпорт товарів,

– експорт товарів.

8. Вплив імпорту товарів на місткість ринку:

а) зменшується;

б) не впливає;

в) збільшується;

г) може збільшуватись (зменшуватись);

д) може збільшуватись (зменшуватись) залежно від зміни

суми залишків товарних запасів.

9. Вплив експорту товарів на місткість ринку:

а) зменшується;

б) не впливає;

в) збільшується;

г) може збільшуватись (зменшуватись);

д) може збільшуватись (зменшуватись) залежно від зміни су-

ми залишків товарних запасів.

10. Показник ринкової частки розраховується як відношення:

а) обсягу продажу певного товару суб’єкта господарювання

до сумарного обсягу продажу цього товару всіма підприємствами, що

діють на цьому ринку;

б) сумарного обсягу продажу певного товару всіх суб’єктів

господарювання до обсягу продажу цього товару окремим підпри-

ємством, що діє на ринку;

161