Шеремет А.П. Криміналістика

Подождите немного. Документ загружается.

251

Розділ III. Криміналістична тактика

Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією.

Це обумовлено необхідністю отримання інформації щодо обста

вин події у первісному стані, оскільки будьяке зволікання

спричиняє втрату речових доказів, зміну слідової картини.

Невідкладність огляду місця події пояснюється також необхід

ністю оперативного отримання інформації з метою організації

розшуку злочинця, а також інших слідчих дій, спрямованих на

розкриття злочину.

Завданнями огляду місця події є: виявлення слідів злочи

ну; визначення обстановки події, механізму вчинення злочи

ну, визначення напрямів розслідування та розроблення загаль

них версій щодо події злочину та його учасників; одержання

вихідної інформації для організації пошуку злочинця й провад

ження першочергових невідкладних слідчих дій.

Огляд місця події обумовлений конкретними обставинами

місця та події злочину. Однак можуть бути визначені окремі

загальні положення, принципи, дотримуватися яких необхідно

у всіх випадках огляду. До таких принципів можна віднести:

 об’єктивність, всесторонність та повнота огляду. Слідчий

не повинен віддавати перевагу ні одній із версій, що ви

никають, не дивлячись на те, що будьяка з них може

показатись достовірною. Він зобов’язаний дослідити в

повному обсязі всю обстановку місця події, виявити і зак

ріпити різноманітні сліди, а також предмети, які в подаль

шому можуть бути приєднані до матеріалів кримінальної

справи в якості речових доказів; встановлювати обстави

ни, необхідні для перевірки всіх версій, що виникають в

кожному конкретному випадку;

 своєчасність огляду. Він проводиться негайно, у будь

який час доби. Зволікання з виїздом на місце події може

призвести до навмисної чи ненавмисної зміни обстанов

ки, до втрати слідів чи речових доказів, до появи на місці

злочину слідів і матеріальних об’єктів, які не мають відно

шення до події і можуть увести слідство в оману;

 планомірність огляду. Огляд місця події повинен здійсню

ватися відповідно наміченого плану, щоб з найменшими

А.П. Шеремет «Криміналістика»

252

затратами сил і часу досягнути максимальних результатів.

Слідчий, вибравши певний напрям, послідовно піддає

огляду один об’єкт за іншим. Планомірність не виключає

внесення змін в початковий план. Сліди, предмети, вияв

лені в ході огляду, можуть слугувати підставою для вису

нення версій, які підлягають негайній перевірці. У зв’яз

ку з цим слідчий може змінити початковий план,

здійснити додатковий огляд раніше оглянутих ділянок;

 застосування науковотехнічних засобів та суворе дотри

мання криміналістичних правил поводження з матеріаль

ними джерелами доказової інформації. В ході огляду

місця події важливо обережно поводитись з речовими

доказами, щоб запобігти їх втраті або пошкодженню, яке

виключило б їх використання для здійснення ідентифі

кації чи експертизи. Саме тому під час застосування нау

ковотехнічних засобів необхідно дотримуватися правил

упаковки і фіксації виявлених речових доказів;

 єдине керівництво оглядом. Під час огляду місця події всі

учасники підпорядковуються слідчому. Якщо справа дуже

складна, керівництво оглядом може взяти на себе проку

рор, начальник слідчого відділу. Керівник огляду відпов

ідає за його проведення, повне та об’єктивне досліджен

ня обстановки, фіксацію ходу та результатів огляду.

Учасники огляду місця події. Огляд місця події здійснює

слідчий (дізнавач). Він зобов’язаний особисто впевнитись у

наявності і характері певних фактів, обставин і занести в про

токол лише результати власних спостережень. Поряд з цим на

нього покладаються й організаційні функції щодо залучення,

розстановки і використання інших учасників огляду; вони зап

рошуються для надання допомоги слідчому в огляді. Вказівки

слідчого обов’язкові для всіх учасників огляду.

В огляді місця події обов’язково приймають участь поняті,

які покликані засвідчити факт, зміст і результати слідчих дій.

Вони повинні особисто сприймати все, що виявляється, дослі

джується, фіксується у ході огляду. Тому під час огляду вони

253

Розділ III. Криміналістична тактика

постійно повинні перебувати поруч зі слідчим. Поняті мають

право давати зауваження щодо дій слідчого. В якості понятих

можуть бути закликані не зацікавлені у справі громадяни.

Учасниками огляду місця події можуть бути працівники

міліції. Вони надають допомогу слідчому в підготовці і прове

денні огляду, забезпечують охорону і підтримують порядок на

місці події. Їм може бути доручено опитування осіб, що мешка

ють на території місця події, виявлення очевидців події та

інших свідків. На працівників міліції покладається здійснення

оперативнорозшукових заходів, пов’язаних з переслідуванням

злочинця за «гарячими слідами», його затримання, розшук

викраденого і знарядь злочину.

До участі в огляді місця події залучаються також потерпі'

лий, свідок, обвинувачений і підозрюваний. Вони можуть до

помогти виявити сліди та інші речові докази, пояснити обста

новку і обставини події.

У випадку, коли подія виникла на території чи в помеш

канні підприємства, установи, організації, слідчий може запро

сити до участі в огляді даної події представників адміністрації,

які можуть допомогти йому зорієнтуватися на місці події, дати

довідку про характер і особливості роботи підприємства.

§ 2. Підготовка до огляду місця події

Дії слідчого, пов’язані з підготовкою до проведення огляду

місця події, складаються з трьох етапів: підготовчого; робочого;

заключного.

Підготовчий етап об’єднує діяльність: а) до виїзду на місце

події та б) на місці події.

До виїзду на місце події слідчий зобов’язаний:

 володіти повною інформацією стосовно події, вивчити

організацію щодо охорони місця події, надання невідклад

ної медичної допомоги потерпілому, прийняття заходів

щодо ліквідації шкідливих наслідків;

 у разі невиконання перерахованих вище заходів органі

зувати їх виконання;

А.П. Шеремет «Криміналістика»

254

 викликати через чергову частину органу внутрішних

справ слідчооперативну групу;

 підготувати необхідні технічні засоби – зв’язок, транспорт

тощо;

 запросити понятих, громадських помічників.

Прибувши на місце події, слідчий зобов’язаний:

 переконатися в тому, що заходи стосовно охорони місця

події, надання допомоги потерпілим, ліквідації наслідків

події виконані;

 у разі необхідності вживає додаткових заходів з охорони

місця події та ліквідації шкідливих наслідків події.

Робочий етап становить собою безпосередній огляд місця

події, в ході якого слідчий вивчає обстановку місця події, виз

начає кордони огляду, висуває версії стосовно події. На підставі

одержаних відомостей слідчий формує завдання учасникам

слідчооперативної групи щодо застосування службоворозшу

кової собаки, організації пошуку злочинця за «гарячими сліда

ми», збору інформації, виявлення свідків. Він складає план де

тального огляду, вибирає методи і засоби дослідження

обстановки місця події. Під час загального огляду слідчий дос

ліджує об’єкти в статичному стані, а в ході детального – може

предмети переміщувати з метою дослідження. В ході детально

го огляду здійснюється вилучення матеріальних джерел, їх па

кування, фіксація.

Заключний етап, або фіксація результатів огляду місця події,

полягає в узагальненні й аналізі зібраної інформації, вирішенні

повністю або частково завдання та мети огляду. Визначається,

які вузли доцільно оглянути додатково, які об’єкти необхідно

ще вилучити. Огляд вважається закінченим, якщо на всі питан

ня, що випливають з події злочину, одержана повна інформа

ція, тобто встановлено механізм, спосіб вчинення злочину, ви

явлені ознаки злочинця тощо.

Під час загальної та детальної стадій огляду слідчий здійснює

робочі помітки, а після закінчення огляду складає протокол

огляду. У випадку, якщо огляд складний, протокол готується

під час робочої стадії.

255

Розділ III. Криміналістична тактика

На заключному етапі складаються плани місця події (орієн

товні, оглядові, детальні).

Під час підготовки до проведення огляду місця події важ

ливого значення набуває професійна готовність слідчого до

виконання цієї слідчої дії, тобто його готовність в будьякий час

прибути на місце події і здійснити огляд. Професійна готовність

вимагає від нього відповідних теоретичних знань і уміння прак

тично ефективно виконати цю слідчу дію. Професійна го

товність включає також його психологічну підготовку стосов

но провадження огляду, тобто готовність спокійно, творчо

працювати в найскладніших умовах, уміло керувати оглядом.

Професійна готовність означає, крім того, здібність слідчого

добре орієнтуватися на території, яку обслуговує, знати розташу

вання підприємств, установ та організацій, вузлів зв’язку і шляхів

сполучення, медичних закладів тощо. В цьому йому можуть до

помогти карти і схеми міста, району, списки підприємств, уста

нов та організацій з їх адресами і телефонами, розклад руху всіх

видів транспорту тощо. Він зобов’язаний систематично підтри

мувати зв’язок з працівниками карного розшуку, службами бо

ротьби з економічними злочинами, боротьби з організованою

злочинністю, державної автомобільної інспекції, експертнокри

міналістичними підрозділами, дільничними інспекторами, по

жежної охорони, швидкої медичної допомоги, а також з керівни

ками місцевих органів державної влади і самоврядування.

§3. Види і методи огляду місця події

Кримінальнопроцесуальний кодекс України (ст.ст. 190,

192–193) передбачає такі види слідчого огляду: огляд місце

вості; огляд приміщення; огляд предметів; огляд документів;

огляд трупа; огляд тіла живої людини (освідування) (Схема 14).

У криміналістичній тактиці називають інші види огляду – ог

ляд худоби, будівель, автотранспорту. Ряд вчених вважає доцільним

огляд худоби визнати самостійним видом огляду. Що стосується

будівель і транспорту, то це об’єкти, огляд яких передбачається стат

тею 190 КПК України. Тому виділяти їх немає підстав.

А.П. Шеремет «Криміналістика»

256

Повторний Початковий Додатковий Основний

За послідовністю проведення За обсягом

Види слідчого огляду

За об’єктами огляду

Огляд тварин і їх трупів

Огляд ділянок місцевості,

приміщень, що не є місцем

події

Освідування

Огляд місця події

Початковий зовнішній

огляд трупа за місцем

виявлення

Огляд предметів і

документів

Схема 14. Види слідчого огляду

257

Розділ III. Криміналістична тактика

Огляд також може поділятися на такі види: початковий;

додатковий; повторний; заключний.

Огляд – це не лише слідча дія, а й криміналістичний метод

дослідження, який використовується як у зв’язку з оглядом

місця події, так і під час інших слідчих дій, наприклад, у ході

проведення обшуку, виїмки, впізнання тощо. Суть огляду як

методу не можна ототожнювати із слідчим оглядом, у ході яко

го здійснюються оглядові дії, тобто безпосереднє чуттєве сприй

няття та дослідження об’єкта, а також інші методи (вимірюван

ня, моделювання, фотографування тощо).

Метод огляду входить як тактичний пізнавальний прийом

у всі засоби доказування. Таким чином, огляд має ознаки са

мостійного методу, методу дослідження та характеризується:

безпосереднім сприйняттям; органолептичним та інструмен

тальним дослідженням; аналітичною діяльністю.

Методи огляду класифікують за різними підставами:

 за характером дослідження огляд умовно поділяють на

статичний та динамічний;

 за повнотою дослідження – на вибірковий (суб’єктивний)

та суцільний (об’єктивний);

 за послідовністю застосування прийомів і засобів – кон

центричний, ексцентричний, фронтальний, секторний,

вузловий;

 за глибиною дослідження – загальний та детальний.

Статичний метод полягає в огляді місця події та окремих

речових доказів у нерухомому стані, без переміщення предметів.

Цей метод застосовується для дослідження і фіксації обстанов

ки місця події в тому вигляді, в якому вона перебувала на по

чатку огляду. Слідчий, не змінюючи початкового положення

предметів, оглядає і фіксує їх стан, розташування, розміри та

інші особливості.

Динамічний метод припускає дослідження в динаміці. Об’єкти

можна переміщувати, брати в руки, моделювати, описувати,

вимірювати. Однак змінювати форму предмета не можна.

Ексцентричний метод огляду полягає в тому, що досліджен

ня місця події починають здійснювати з її центру, де, як прави

А.П. Шеремет «Криміналістика»

258

ло, зосереджена найбільша кількість слідів злочину. В даному

випадку огляд проводиться, рухаючись за спіраллю, що розгор

тається від центру до периферії.

Концентричний метод огляду застосовується тоді, коли

центр місця події визначити важко. В даному випадку огляд

здійснюється від периферії до центру. Таким чином вдається

швидше виявити сліди злочинця, що переховується, а також

інші сліди і речові докази на значній території. Концентричний

метод огляду слід застосовувати і у випадках, коли не виклю

чена можливість пошкодження слідів на периферії в результаті

просування учасників огляду до центру чи втрати слідів внас

лідок інших причин.

Фронтальний метод огляду передбачає здійснення дослід

ження об’єкта засобами, розташованими в лінію, рухаючись

фронтально. Інколи цей метод називають «прочісуванням» те

риторії, коли дослідники шикуються у розгорнутий стрій і ру

хаючись, обслідують відразу велику територію.

Секторний метод огляду полягає в тому, що слідчий, перебу

ваючи в центрі місця події, за компасом визначає напрям руху по

колу, кожний раз обмежуючись певним сектором у 30–40°. Сек

тори оглядаються послідовно доти, поки коло не замкнеться.

Вибірковий огляд пропонує досліджувати обстановку лише

в місцях розташування слідів злочину, визначених відповідно

до механізму його скоєння.

Суцільний огляд полягає в скрупульозному дослідженні всієї

території місця події, не минаючи жодного об’єкта.

Перераховані методи огляду в конкретній слідчий дії вис

тупають в якості прийомів дослідження, оскільки сама слідча

дія є методом пізнання злочину як сукупність систематизова

них прийомів та засобів дослідження об’єкта.

§4. Огляд трупа людини

Огляд трупа може бути як самостійною слідчою дією (під

час ексгумації чи огляді в морзі), так і складовою частиною ог

ляду місця події. В усіх випадках, згідно з вимогами криміналь

259

Розділ III. Криміналістична тактика

нопроцесуального закону (ст. 192 КПК України), труп огля

дається в присутності двох понятих та за участю судовомедич

ного експерта чи іншого лікаря.

Огляд трупа здійснюється в такій послідовності:

1. Фіксується час початку огляду трупа, температура навко

лишнього природного середовища і тіла трупа з указуванням

тієї ділянки тіла трупа, в якій здійснено вимірювання.

2. З самого початку огляду дуже важливо зафіксувати

місцезнаходження і позу трупа. З цією метою спочатку вико

нується фотозйомка, описується стан поверхні території, на якій

лежить труп, а потім вимірюється відстань від тім’яної ділянки

голови і від п’яти однієї із його ніг до нерухомих орієнтирів

(стін, вікон, дверей, дерев тощо).

Якщо труп висить у петлі, то вимірюється відстань від

підлоги (землі) до носка взуття (пальців ніг) і до місця закріп

лення вільного кінця петлі, а також від ніг до підставки, від

вузла петлі до місця її закріплення.

У ході дослідження та описування пози трупа відмічається

розміщення голови, кінцівок тощо.

3. Під час огляду відкритих частин тіла, обличчя, голови і

кінцівок звертається увага на наявність трупних явищ, тілесні

пошкодження, втрату крові, її розливання по поверхні території.

Відмічається наявність в ушних раковинах крові і бруду. Установ

люється і фіксується стан очей, зіниць, слизових оболонок ока.

4. Здійснюється зовнішній огляд одягу і взуття. Спочатку

описується наявність на них пошкоджень, стан гудзиків, сліди

крові, забрудненість окремих ділянок одягу, наявність волосся,

рештки предметів і речовин. Забруднення на одязі і взутті

співставляються з навколишньою обстановкою.

5. Знаряддя і предмети, виявлені на трупі, фіксуються за

допомогою вузлової та детальної видів фотозйомки, описуєть

ся їх розташування і стан. Петля і вузол петлі повинні бути

обов’язково збережені. Петля вимірюється за колом, потім роз

різується на деякій відстані від вузла.

6. Місце трупа вивчається після зовнішнього огляду одягу.

Фіксується стан поверхні. Під трупом можуть знаходитись різні

А.П. Шеремет «Криміналістика»

260

об’єкти (куля, гільза, каміння тощо). Результати їх співставлен

ня фіксуються в протоколі огляду.

7. У ході детального огляду одягу послідовно перевіряється

наявність у кишенях грошей, документів, різних предметів.

Описується нижня білизна, наявні на ній пошкодження, спе

цифічні сліди і забруднення, які можуть мати значення під час

установлення особи невпізнаного трупа. В ході огляду в залеж

ності від умов та обстановки одяг знімається так, щоб його не

пошкодити і не втратити слідів та мікрочастинок (якщо засто

совувалась вогнепальна зброя, то в складках одягу можуть бути

виявлені куля, дробинки тощо). Кожний предмет одягу впако

вується окремо від інших. Якщо обставини не дозволяють ог

лянути труп в оголеному вигляді і здійснити вилучення його

одягу, то труп обгортають світлою тканиною і відправляють в

морг, де провадиться його повний огляд.

8. Під час огляду окремих частин трупа, закритих одягом,

фіксується стать, вік, зріст, статура, прикмети, аномалії в будові

та інші особливості, а також різні трупні явища, наявні тілесні

ушкодження і їх відповідність пошкодженням на одязі.

9. У випадку, коли особа трупа ще не встановлена, то за

правилами впізнавального методу зйомки здійснюється його

фотографування і дактилоскопіювання. Під час огляду звер

тається увага на ознаки, за якими труп може бути упізнаний.

У випадку необхідності ексгумації трупа з метою його ог

ляду слідчий виносить про це постанову, запрошує судового

медика, спеціалістакриміналіста, понятих. Після відкриття тру

ни труп фотографують і описують його зовнішний стан. Потім

проводять детальне його обстеження, фотографування і скла

дають протокол.

§5. Освідування живої особи

Освідування живих осіб є різновіднистю слідчого огляду.

Освідування – це огляд тіла живої особи. Нею може бути по

терпілий, підозрюваний, обвинувачений. Освідування прова