Шеремет А.П. Криміналістика
Подождите немного. Документ загружается.
221
Розділ II. Криміналістична техніка
Контрольні запитання
1. У чому полягає співвідношення кримінальної реєстрації і
криміналістичного обліку?
2. З яких видів складається система криміналістичних
обліків?
3. Які види обліків входять до центральних оперативнороз
шукових обліків?
4. Які обліки відносяться до регіональних обліків?
5. Що собою становлять місцеві обліки?
6. Що таке дактилоскопічний облік?
7. Що таке дактилоскопічна формула?
8. За якими принципами і підставами здійснюється кримі
налістичний облік?
9. Які органи, установи здійснюють кримінальну реєстрацію
і криміналістичний облік?
Теми рефератів і курсових робіт
1. Сучасний стан кримінальної реєстрації і її значення для
розкриття і розслідування злочинів.
2. Система, принципи організації та функціонування крим
інальної реєстрації і криміналістичних обліків.
3. Дактилоскопічний облік – сутність та значення для роз
криття і розслідування злочинів.
Література
1. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. –
М., 1997. – С. 343–344.
2. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.,
2001. – С. 167–174.
3. Салтевський М.В. Криміналістика. Навчальнодовідковий
посібник. – К., 1996. – С.75–82.
4. Шеремет А.П. Кримінальна реєстрація і криміналістичний
облік. Навчальний посібник. – Ужгород, 2000. – С. 5–9.
Розділ III
КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА
Загальні положення
криміналістичної тактики
Організація та планування розслідування
Тактика огляду місця події
Тактика допиту
Тактика обшуку і виїмки
Тактика пред’явлення для впізнання
Відтворення обстановки
та обставин події
Призначення та проведення
судових експертиз
223
Тема 16.
Загальні положення
криміналістичної тактики
Поняття і завдання
криміналістичної тактики
Тактичний прийом і критерії
його допустимості
Джерела і функції тактичних прийомів
Поняття і класифікація слідчих ситуацій
Тактичне рішення. Тактична операція.
Тактична комбінація
А.П. Шеремет «Криміналістика»
224
§1. Поняття і завдання криміналістичної тактики
У ході розвитку науки криміналістики термін «тактика» мав
різні поняття: криміналістична тактика, слідча тактика. Ці по
няття окремими криміналістами (І.Ф. Пантелеєв, М.О. Селива
нов, Н.П. Яблоков) ототожнюються, однак вони нерівнозначні.
Криміналістична тактика – це розділ криміналістики, який
становить собою систему положень і практичних рекомендацій
з організації та планування розслідування й визначення опти
мальної поведінки осіб, які здійснюють розслідування з ураху
ванням їх відносин та взаємодії з іншими учасниками розслі
дування на основі норм і принципів кримінального процесу.
Отже, криміналістична тактика вивчає тактику діяльності
всіх учасників розслідування – слідчого, прокурора, працівників
органів дізнання, спеціаліста, експерта, громадських помічників,
звинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка тощо.
Слідча тактика – це галузь криміналістики, яка містить си
стему наукових положень і рекомендацій щодо організації та
планування розслідування й тактики слідчих дій. Це поняття
вужче, ніж криміналістична тактика, і більш точно визначає
призначення тактики – слугувати розслідуванню злочинів, яке
здійснюють органи попереднього слідства та дізнання.
Теоретичними основами тактики є вчення про законо
мірності поведінки осіб, залучених до орбіти кримінального
процесу, виявлення у зв’язку з цим їх психічних якостей, роз
роблення на цій основі прийомів збирання та дослідження до
казової інформації. Тому слідчу тактику визначають як лінію
поведінки слідчого у певних ситуаціях.
Завданнями слідчої тактики як галузі науки криміналісти
ки є розроблення найбільш ефективних тактичних прийомів на
основі широкого використання даних спеціальних наук, уза
гальнення передової судової та слідчої тактики і активне впро
вадження тактичних рекомендацій у практичну діяльність
органів розслідування і суду.
Ефективні прийоми збирання та дослідження доказів, що
розробляються слідчою тактикою відповідно до вимог кримі
225
Розділ III. Криміналістична тактика
нальнопроцесуального закону, виступають одним із головних
факторів успішного розслідування злочинів.
Важлива роль у виробленні тактичних прийомів належить
судовослідчій практиці, оскільки саме під час розслідуван
ня і судового провадження конкретних справ перевіряється
їх ефективність.
Науковці кафедри криміналістики Національної юридичної
академії України імені Ярослава Мудрого вважають, що тен
денції розвитку криміналістичної тактики потребують розши
рення меж її дослідження. На їх думку, за своїм змістом крим
іналістична тактика повинна мати трирівневу структуру:
1) загальні положення (поняття і предмет криміналістичної
тактики, її принципи, елементи планування і організація
розслідування, вчення про криміналістичну версію тощо);
2) підгалузі (слідча тактика, судова тактика, тактика розшу
кової діяльності, тактика злочинної діяльності);
3) окремі наукові теорії (теорія прийняття тактичних рішень,
теорія слідчої ситуації, теорія систематизації тактичних
прийомів тощо).
Оскільки тактика є частиною криміналістичної науки, вона
не може не включати до себе деяких положень. Це можуть бути
окремі криміналістичні теорії або їх структурні підрозділи. Ок
ремі наукові теорії у криміналістичній практиці мають різний
ступінь сформованості, тому вона є відкритою системою, яка
характеризується появою нових теорій.
Структурність криміналістичної тактики можна простежи
ти за складом її засобів, зокрема таких як:
тактичний прийом як спосіб здійснення процесуальної
дії, спрямований на досягнення її мети;
тактична рекомендація – науково обгрунтована та пере
вірена практикою порада щодо вибору і застосування за
собів, прийомів та форм поведінки;
тактична комбінація – упорядкована сукупність взаємо
пов’язаних та взаємообумовлених прийомів, що мають
цільову спрямованість у процесі її реалізації;
А.П. Шеремет «Криміналістика»
226
тактичне рішення, тобто тактика слідчої дії, яка охоплює
весь типовий тактичний комплекс можливого її здійснен
ня, реалізації;
тактична операція, тобто система слідчих або інших дій,
спрямована на виконання завдання розслідування у
відповідній слідчій ситуації.
§2. Тактичний прийом і
критерії його допустимості
Тактичний прийом, що застосовується в кримінальному
судочинстві, – це найбільш раціональний та ефективний спосіб
дії особи, що здійснює дізнання, слідчого, прокурора, судді з
метою швидкого і повного розкриття злочину, виявлення вин
них, установлення істини у справі.
Слідча тактика володіє ефективними тактичними прийома
ми, що сприяють успішному розкриттю злочинів. Вибір слідчим
тактичного прийому здійснюється на основі всебічного вивчен
ня обставин злочину, конкретної слідчої ситуації, допустимості
тактичного прийому в кримінальному судочинстві.
Не кожний спосіб вирішення тактичних завдань розсліду
вання може розглядатися як правомірний тактичний прийом.
Тактичний прийом повинен бути науково обгрунтованим і
законним, відповідати нормам етики, забезпечувати ефектив
не використання науковотехнічних засобів у розкритті, розс
лідуванні та попередженні злочинів.
Розпізнавальна риса тактичних прийомів полягає в тому, що в
основу їх покладені наукові дані базових галузей знань, зокрема:
психології, логіки, наукової організації праці та управління, а також
узагальнений досвід розслідування і попередження злочинів.
У ході розслідування злочинів можуть застосовуватись
лише такі прийоми, які відповідають принципам кримінально
процесуального закону.
Тактичні прийоми повинні відповідати також етичним нор
мам. Це означає, що під час здійснення своїх професійних
функцій дізнавач, слідчий, прокурор, суддя в ході виконання
227
Розділ III. Криміналістична тактика
конкретних процесуальних дій керуються моральними принци
пами кримінального процесу і завданнями судочинства, «щоб
кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності
і жоден невинний не був покараний» (ст. 2 КПК України).
Ці завдання не можуть вирішуватись за межами принципів
справедливості, гуманності та професійної етики. В ході розсл
ідування злочинів недопустимо використовувати тактичні
прийоми, які принижують честь і гідність громадян, пов’язані з
обманом, насиллям чи погрозою застосування насилля.
Тактичний прийом повинен забезпечувати найбільш доц
ільне та ефективне застосування науковотехнічних засобів з
метою розкриття і попередження злочинів. Тактично правиль
не використання науковотехнічних засобів під час здійснен
ня багатьох слідчих дій нерідко є вирішальним у виявленні
прихованих слідів злочину, способу його вчинення і відомос
тей щодо особи злочинця.
Тактичні рекомендації щодо здійснення процесуальних дій
повинні повністю відповідати духу кримінальнопроцесуально
го закону, його принципам. У той самий час тактичний прийом,
перебуваючи в певній залежності від процесуального закону,
володіє такими властивостями, які дозволяють відрізнити його
як наукову рекомендацію від приписів кримінальнопроцесу
альних норм. Це прявляється перш за все в їхній правовій при
роді. Передбачений законом спосіб дії і його правова форма
підлягають обов’язковому виконанню як тими, хто приймає
закон, так і тими, кому ці вимоги закону адресовані.
Доцільність застосування тактичного прийому визначаєть
ся слідчим в залежності від конкретної слідчої ситуації. Розме
жування тактичного прийому і процесуального правила про
вадження слідчої дії можна здійснити також за неоднаковими
юридичними наслідками, що настають у випадках порушення
процесуального закону та неправильного застосування тактич
них рекомендацій. Неналежне застосування тактичного прийо
му не тягне застосування процесуальних санкцій, в той час як
порушення приписів закону неминуче позбавляє результати
слідчої дії їх доказової сили.
А.П. Шеремет «Криміналістика»
228
Тактичні прийоми класифікуються за різними підстава
ми. З урахуванням завдань слідчої діяльності вони поділя
ються на прийоми:
пізнавальні – встановлення обставин події злочину, які
необхідно розслідувати;
управлінські – визначення ефективної взаємодії в розсл
ідуванні злочинів;
організаційнотехнічні, які забезпечують оптимальні
зовнішні умови та необхідні організаційнотехнічні захо
ди діяльності.
З точки зору вирішення тактичних завдань тактичні прийо
ми поділяють на:
початкові (вихідні), спрямовані на виявлення, фіксацію,
вилучення джерел криміналістичної інформації;
проміжні, які застосовуються для встановлення доказу
вальних фактів або формування висновків, які забезпечу
ють таке встановлення;
кінцеві, спрямовані на вирішення тактичних завдань роз
слідування, які забезпечують прийняття процесуальних
рішень, в першу чергу щодо предмета доказування.
§3. Джерела і функції тактичних прийомів
Науковими джерелами тактичних прийомів виступають
сучасні досягнення філософії, логіки, психології, науки уп
равління, інформатики та обчислюваної техніки, теорії ігор,
прийняття рішень та інших галузей знань. Наукові дані пе
рерахованих галузей знань становлять основу формування
тактичних прийомів, причому ці галузі знань впливають на
розвиток прийомів слідчої тактики як безпосередньо, так і
опосередковано. Наприклад, психологія впливає на розроб
лення тактичних рекомендацій в основному через юридич
ну психологію, а біологія і медицина – через судову меди
цину та деякі інші спеціальні науки.
На основі даних психології криміналісти розробляють
ряд тактичних прийомів, які ефективно використовують під
229
Розділ III. Криміналістична тактика
час провадження слідчих дій. У ході обшуку, наприклад, за
стосовується такий тактичний прийом, як спостереження за
поведінкою обшукуваних і оцінка їх реагування на дії слідчо
го, що нерідко сприяє виявленню прихованих об’єктів та
самих тайників.
Наукові положення формальної логіки широко застосову
ються під час попереднього і судового слідства. Всестороннє
дослідження обставин кримінальної справи передбачає уміле
використання слідчими і суддями логічних категорій, що забез
печують науковий підхід щодо пізнання особливостей злочи
ну. Такі логічні прийоми, як гіпотеза, аналогія, аналіз і синтез,
індукція і дедукція виступають в якості наукової бази пізнан
ня злочину, що розслідується. Зокрема, шляхом висунення і
перевірки версій досліджуються обставини, що характеризують
особу злочинця, знаряддя злочину, способи вчинення і прихо
вування злочину.
Версія як тактичний прийом пізнання невідомих обставин
злочину має важливе значення для планування розслідування.
Логічні прийоми дедукції та індукції використовуються під час
аналізу причинного зв’язку між фактами, виявленими в ході
розслідування.
Закони логіки застосовуються не лише під час оцінки доказів,
а й у ході виконання слідчих дій. Так, важливо застосувати лог
ічний прийом аналізу інформації, одержаної слідчим у ході ог
ляду місця події, допиту, затримання, обшуку, щоб скоригувати
застосування тактичних прийомів пошуку доказів з прийняттям
рішення щодо проведення інших процесуальних дій.
Важливим джерелом тактичних прийомів є психологія. Її
роль визначається тим, що тактичні прийоми безпосередньо або
опосередковано спрямовані на психіку людини. Їх розроблен
ня і побудова грунтуються на психологічних особливостях про
цесів сприйняття, пам’яті, мислення, тих чи інших властивос
тях і станах. Їх зміст і механізм реалізації зумовлені
необхідністю здійснення психологічного впливу з метою вста
новлення психологічного контакту, актуалізації забутого, вик
риття неправди у свідченнях тощо.
А.П. Шеремет «Криміналістика»
230
Для розвитку криміналістичної тактики певний інтерес ста
новить соціальна психологія, яка дає відомості стосовно віко
вих, соціальнопсихологічних особливостей особи, її соціальної
ролі тощо. Використання даних цієї науки дозволяє більш ди
ференційовано формувати достатні і необхідні засоби впливу
на осіб різних категорій.
У криміналістичній тактиці широко використовуються дані
наукової організації праці та управління. Наукова організація
праці й управління – це процес безперевного удосконалення
форм і методів слідчої роботи та здійснення оперативнорозшу
кових заходів у ході розслідування, організації слідчого апара
ту відповідно до новітніх досягнень науки управління; слідча
тактика розробляє раціональні прийоми ефективного плануван
ня й управління ходом попереднього та судового слідства. Ре
комендації наукової організації праці реалізуються в конкрет
них тактичних прийомах виконання слідчих дій та
оперативнорозшукових заходів.
Тактичні прийоми виконують різні функції і поділяються на
загальні та окремі. Загальні виходять за рамки ізольованої дії
та характерні для ряду процесуальних дій. Окремі притаманні
внутрішньому змістові окремої дії.
До загальних функцій тактичних прийомів відносяться:
пізнавальна, прогностична, комунікативна, регулятивна. Розг
лянемо кожну з них окремо.
Пізнавальна функція тактичних прийомів пов’язана з одер
жанням доказової інформації під час виконання окремих про
цесуальних дій. Пізнавальна функція складається із застосуван
ня таких прийомів, які, відповідно до мети дії, сприяють
виявленню інформаційного матеріалу та встановленню істини.
Прогностична функція тактичних прийомів дозволяє
слідчому правильно обрати ті чи інші способи дії, домогтися
реалізації мети процесуальної дії. Ця функція охоплює три ос
новні напрямки передбачення: 1) власних дій слідчим (суддею);
2) дій інших учасників процесу розслідування; 3) можливості
управління здійснюваною діяльністю.