Шеремет А.П. Криміналістика
Подождите немного. Документ загружается.
231
Розділ III. Криміналістична тактика
Комунікативна функція проявляється у процесі спілку
вання слідчого з іншими учасниками в межах процесуальної
дії. Ця функція тактичних прийомів включає такі напрями:
встановлення психологічного контакту; управління спілку
ванням з боку слідчого; здійснення психологічного впливу
на підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи іншу особу в
процесі спілкування; одержання слідчим необхідної інфор
мації в процесі спілкування.
Регулятивна функція тактичних прийомів припускає мож
ливість виявляти їх вплив на слідчу ситуацію і ситуацію про
цесуальної дії, змінювати їх. Правильно обраний тактичний
прийом дозволяє регулювати ситуацію в потрібному напрямі.
В ході використання тактичних прийомів відбувається зміна
ситуації, яку вони регулюють.
Тактичні прийоми виконують також окремі функції, зумов
лені специфікою процесуальної дії, її цільовою і ситуативною
спрямованістю. Окремі функції становлять собою диференціа
цію тих чи інших загальних функцій, пов’язану зі специфікою
слідчої чи судової дії. Так, під час проведення допиту загальні
функції тактичних прийомів знаходять свій прояв у таких ок
ремих функціях, як функція викриття (викриття неправдивої
заяви про алібі тощо); функція спонукання (відродження в
пам’яті забутого, стимулювання щодо дачі показань); функція
корекції (уточнення показань).
§4. Поняття і класифікація слідчих ситуацій
Слідча ситуація – це відносно нова категорія криміналістич
ної тактики, яка сформувалася в 1967р. (О.Н. Колісниченко).
Однак і до теперішнього часу її поняття викликає дискусію.
Більшість вчених слідчу ситуацію розуміють як таке поло
ження, що склалося на певний момент розслідування злочину
(О.Н. Колісниченко, І.М. Лузгін, О.Р. Ратинов, І.Ф. Герасимов).
В.К. Гавло формулює слідчу ситуацію як сукупність фактич
них даних, які відображають подію, що розслідується. Близький
до цього визначення Л.Я. Драпкін, який у слідчій ситуації ба
А.П. Шеремет «Криміналістика»
232
чить інформаційну модель, динамічну інформаційну систему, що
містить ознаки, які мають значення в кримінальній справі. В.І.
Шиканов та М.О. Селіванов вважають, що слідча ситуація – це
сукупність даних, в яких слідчому належить діяти. Слідча си
туація – це обстановка, картина розслідування, яка склалася на
певний момент розслідування, тобто сума значущої інформації
(М.О. Селіванов).
Р.С. Бєлкін визначає слідчу ситуацію як сукупність умов, в
яких на даний момент здійснюється розслідування, тобто об
становка в якій протікає процес розслідування.
Отже, розглянуті визначення слідчої ситуації справедливі лише
в матеріальному аспекті, оскільки умови, в яких протікає розсліду
вання, складають об’єктивну реальність – матеріальні та ідеальні
джерела інформації. Однак такі визначення слідчої ситуації в пізна
вальному плані некоректні і потребують удосконалення.
Слідча ситуація – це, з одного боку, об’єктивна реальність
(матеріальні та ідеальні джерела), а з іншого – пізнана суб’єктом
доказування об’єктивна реальність, що існує на даний момент.
Непізнана матеріальна реальність містить потенційну інформа
цію щодо події злочину. Для введення її в процес доказування
необхідний суб’єкт пізнання, який дослідить її та сформує
слідчу ситуацію, яка представляє пізнавальну проблему. Остан
ню слідчий вирішує шляхом зстосування тактичних рішень.
Таким чином, слідча ситуація в пізнавальному плані – це
оціночна категорія, а в інформаційному – сукупність матеріаль
них та ідеальних джерел, які виникають на конкретний момент
розслідування. Тому у визначення слідчої ситуації повинен
бути введений суб’єкт пізнання. У зв’язку з цим ситуації под
іляють за суб’єктом на: експертні, розшукові, судові, слідчі.
Слідча ситуація – це пізнана слідчим сукупність умов, в
яких у даний момент здійснюється розслідування. Слідча си
туація – це інформаційна модель, яка склалася у суб’єкта дока
зування на основі пізнання реальних умов, в яких здійснюєть
ся розслідування.
Під час побудови (пізнання) слідчої ситуації слідчий врахо
вує фактори: інформаційного характеру щодо події злочину;
233
Розділ III. Криміналістична тактика
процесуального й тактичного характеру; психологічного харак
теру; організаційного характеру.
Слідчі ситуації класифікують за різними підставами.
Найбільш повну класифікацію запропонував Л.Я. Драпкін. Він
поділяє слідчі ситуації на: прості та складні; проблемні та
конфліктні; типові та специфічні; закриті та відкриті; одноеле
ментні та багатоелементні (комплексні); суворого суперництва
та несуворого.
З урахуванням змісту та напрямів розслідуання слідчі ситу
ації поділяють на: сприятливі та несприятливі; конфліктні та
безконфліктні; типові та специфічні; початкові, проміжні, кінцеві.
Сприятлива ситуація складається за наявності достатньої
інформації. Ситуація стає сприятливою, коли для її вирішення
потрібно лише забезпечити раціональну реалізацію можливостей
(слідчих оперативнорозшукових, громадських організаційних).
Несприятлива ситуація складається, коли слідчому для її
вирішення необхідно визначити заходи впливу, прийняти так
тичне рішення та реалізувати його. Несприятлива ситуація най
частіше характеризується відсутністю достатньої інформації для
її вирішення. Дїї слідчого спрямовані на збір інформації з ме
тою її дослідження та введення до кримінального процесу.
Безконфліктна слідча ситуація виникає, коли інтереси учас
ників розслідування співпадають.
Конфліктна слідча ситуація характеризується тим, що інтереси
слідчого та учасників процесу розслідування не співпадають (на
приклад, обвинувачений прагне приховати сліди злочину тощо).
Типова ситуація складається, коли під час розслідування
злочину діють загальні закономірності механізму здійснення
злочину, утворення джерел доказової інформації. Для вирішен
ня типових ситуацій застосовують заздалегідь розроблені про
грами діяльності слідчого, дізнавача.
Специфічна слідча ситуація виникає за характерним збігом
обставин, які потребують вибору нетипових засобів і тактичних
прийомів вирішення.
Початкові слідчі ситуації виникають на стадії порушення
кримінальної справи та на початковому етапі її розслідування.
А.П. Шеремет «Криміналістика»
234
Проміжні ситуації характерні для подальшого етапу розслі
дування (робочого етапу), вони можуть бути різних видів.
Кінцеві ситуації виникають під час завершення розслідуван
ня, оцінки його результатів. Вони визначають, як закінчилося
розслідування, які проблеми виникли у зв’язку з цим. Вирішен
ня кінцевих ситуацій передбачає діяльність слідчого, яка завер
шує процес розслідування.
§5. Тактичне рішення.
Тактична операція. Тактична комбінація
Тактичне рішення.
З метою вирішення слідчої ситуації слідчий приймає тактич
не рішення, за допомогою якого впливає на хід і результати
процесу розслідування, вибір методів, прийомів і засобів досяг
нення мети. Спочатку це уявна діяльність щодо оцінки ситу
ації, яка склалася, а в подальшому це формування уявної інфор
маційної моделі, побудова слідчих версій, планування,
вирішення слідчої ситуації і, нарешті, практична діяльність, тоб
то реалізація тактичного рішення. Таким чином, прийняття
слідчим тактичного рішення – це діяльність, яка включає: оці
нку ситуації; створення уявної інформаційної моделі; вичленен
ня проблеми та побудову версій; планування діяльності щодо
вирішення ситуації; практичну діяльність щодо реалізації так
тичного рішення.
Тактичні рішення поділяються на процесуальні й непроце
суальні. До перших відносять вибір слідчих дій, запобіжні за
ходи тощо. Непроцесуальні тактичні рішення – це прийоми й
засоби реалізації процесуальних рішень, тому вони повинні
відповідати принципам кримінальнопроцесуального законо
давства. Вибір найбільш раціональних засобів і тактичних
прийомів пов’язаний з ризиком, через що необхідна достатня
інформаційна база.
Тактичний ризик у криміналістиці може бути визначений
як виконання слідчим або суддею діяльності в умовах можливо
235
Розділ III. Криміналістична тактика
го виникнення негативних наслідків. За ступенем локації ризик
повинен поширюватися на: проведення тактичних операцій;
здійснення слідчих (судових) дій та оперативнорозшукових
заходів; застосування систем тактичних прийомів окремих про
цесуальних дій; використання окремих тактичних прийомів.
Складність прийняття рішень слідчим чи суддею зумовле
на ступенем невизначеності ситуації, яка припускає настання
неоднозначних наслідків – позитивних або негативних. Зав
дання полягає в тому, щоб обрати позицію найменшого тактич
ного ризику, заздалегідь зпрогнозувати негативні наслідки та
передбачити заходи щодо їх попередження.
Таким чином, тактичне рішення – це вольовий акт слідчо
го, який полягає у визначенні мети, а також засобів та способів
її досягнення. Тому будьяке тактичне рішення повинно відпо
відати ряду вимог: законності, етичності, обгрунтованості, своє
часності, реальності виконання.
Тактична операція.
Тактична операція становить собою сукупність слідчих,
оперативних та інших дій, які плануються слідчим для вирішен
ня слідчої ситуації у ході розслідування злочину. Тому слідчі
дії, оперативні та організаційні заходи складають елементи так
тичної операції.
Тактична операція є засобом розслідування. Вона завершує
процес ситуаційного розслідування, який включає ситуацію,
тактичне рішення та тактичну операцію.
Процес розслідування – це пізнавальна діяльність слідчого
з приводу події злочину. Будьяка ситуація, що виникає на
конкретний момент розслідування, становить перед слідчим
пізнавальне завдання, для вирішення якого він приймає тактич
не рішення, яке практично реалізує в тактичній операції.
Проведена тактична операція формує нову ситуацію, для
вирішення якої слідчий знову приймає тактичне рішення, яке
реалізує у ході тактичної операції і так доти, доки не завершить
останню кінцеву ситуацію, тобто не закінчить розслідування.
А.П. Шеремет «Криміналістика»
236
Проведення тактичних операцій здійснюється за такими
принципами:
індивідуальність у ході розроблення та проведення так
тичної операції під час вирішення кожної слідчої ситуації,
яка складається;
обов’язковість попереднього криміналістичного аналізу
злочину;
використання даних наукової організації праці;
динамічність тактичних операцій;
поєднання колегіальності та одноособовості в ході прове
дення тактичної операції;
обов’язкове дотримання етичних норм;
завершення тактичної операції процесуальною фіксацією
її проведення та результату.
Тактичні операції можуть бути таких видів: операція «Збір
інформації»; тактичні операції групи «Пошук»; групи «Зброя»;
групи «Фіксація» тощо.
Проведення тактичної операції складається з таких еле
ментів: визначення мети і прийняття рішення щодо проведен
ня операції; розроблення моделі та планування тактичних опе
рацій; безпосередня організація сил і засобів проведення
операції.
Розроблення моделі й планування тактичної операції (на
приклад, збирання інформації) здійснюється із дотриманням
таких умов:
оперативність під час одержання інформації;
конспіративність збирання інформації;
постійна перевірка достовірності та надійності інформації;
забезпечення збирання інформації з використанням
найменшої кількості технічних засобів та тактичних
прийомів;
обов’язковий синтез усіх фактів та відомостей стосов
но них в єдиній системі інформації про об’єкти, про
цеси, явища.
237
Розділ III. Криміналістична тактика
Тактична комбінація.
Тактична комбінація – це поняття запозичено з теорії опе
ративнорозшукової діяльності. Цим терміном визначають су
купність слідчих дій та оперативних заходів для реалізації од
ного з тактичних прийомів. Деяки криміналісти (Л.Я. Драпкін
та А.В. Дулов) вважають, що поняття «тактична комбінація»
несе інше смислове навантаження, яке відрізняється від понят
тя «тактична операція». Тому комбінація як складний задум,
система прийомів для досягнення будьякої мети відрізняється
від тактичної операції, хоча Р.С. Бєлкін і В.Я. Колдін ототож
нюють ці поняття.
М.В. Салтевський вважає, що сенс мають Л.Я. Драпкін та
А.В. Дулов, які зазначають, що тактична операція за змістом
та завданнями не дорівнює тактичній комбінації, перша шир
ше другої. Слідчий проводить тактичні операції, які поєдну
ють слідчі дії, оперативні та організаційні заходи для вирі
шення слідчих ситуацій, тобто операція включає як
процесуальні, так і непроцесуальні засоби досягнення мети
розслідування. Тактична комбінація – це поєднання органі
заційних, оперативних заходів, тобто непроцесуальних за
собів досягнення будьякої мети і вирішення головним чи
ном завдань розкриття та розслідування злочинів за
допомогою оперативнорозшукових засобів.
Контрольні запитання
1. У чому полягають завдання криміналістичної техніки?
2. Що таке тактичний прийом і критерії його допустимості?
3. Що відноситься до джерел тактичного прийому?
4. Що таке слідча ситуація?
5. У чому полягає суть тактичного рішення?
6. Дайте визначення тактичної операції.
7. Охарактеризуйте поняття «тактична комбінація».
А.П. Шеремет «Криміналістика»
238
Теми рефератів і курсових робіт
1. Основи криміналістичної тактики у світлі вимог кримі
нальнопроцесуального законодавства України.
2. Тактичний прийом: джерела, функції і критерії його до
пустимості.
3. Поняття, класифікація і значення слідчих ситуацій у ході
розслідування злочинів.
4. Поняття і роль тактичного рішення, тактичної операції і
тактичної комбінації в розслідуванні злочинів.
Література
1. Криминалистика. Учебник / Под ред. В.А. Образцова. –
М., 1995. – С. 61–74.
2. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.,
2001. – С. 176–204.
239
Тема 17.
Організація та планування
розслідування
Поняття організації розслідування
Поняття і принципи планування
розслідування
Вчення про криміналістичну версію
А.П. Шеремет «Криміналістика»
240
§1. Поняття організації розслідування
Розслідування злочинів здійснюється на підставі чіткої
організації планування – одного із загальних принципів мето
дики розслідування. Воно закладено в самому кримінально
процесуальному законі, який чітко визначає правові засоби
доказування, процесуальні строки, регламентує порядок проце
суальних дій, окремо виділяє невідкладні слідчі дії тощо, тобто
надає кримінальному процесу упорядкованість, погодженість,
взаємодію складових його елементів.
Діяльність щодо розкриття злочинів є складною. Вона не
може обійтись без чіткої організації та планування. Організу
вати будьяку діяльність, в тому числі і розслідування, означає
належним чином підготувати її, налагодити, визначити засоби
і методи, упорядкувати та спланувати.
Організація розслідування передбачає виконання таких
заходів:
своєчасне розроблення узгодженого плану заходів місце
вих правоохоронних органів на випадок небезпечних,
надзвичайних подій;
за справами, порушеними за оперативними матеріалами,
розроблення спільно зі слідчим плану реалізації матеріалів;
налагодження належної взаємодії слідчого з оперативни
ми працівниками, експертами, громадськістю, які залуча
ються до розкриття і розслідування злочину;
забезпечення кваліфікованого керівництва слідчою гру
пою, створеною для роботи за кримінальною справою;
здійснення регулярних оперативних нарад слідчої групи,
на яких обговорюються результати і чергові завдання
розслідування;
налагодження систематичного обміну інформацією;
планування роботи слідчого з урахуванням усіх справ, які
є у провадженні;
забезпечення технічної оснащеності слідчооперативної
групи;
забезпечення чіткого виконання плану розслідування;