/
тільки зіпсована впливом на неї Польщі» Саме він беззастережно
наголошував, «що загальноруська мова так само зрозуміла для ма-
лоросів, як і для великоросів, і навіть значно зрозуміліша»
Після валуєвського циркуляра мовні репресії царату посилюються
У 1875 р створюється комісія, мета якої — припинення українофіль-
ської пропаганди, небезпечної для імперії, і видання літератури,
а також перевезення в Росію книг українською мовою із-за кордону
На основі матеріалів комісії в 1876 р з'являється Емський указ Олек-
сандра II про заборону ввезення українських книг із-за кордону та
друкування нот українською мовою Для остаточного знищення ук-
раїнської мови в 1895 р було заборонено українські книги для дітей
та викладання рідною мовою в початкових школах
Антиукраїнська імперська політика тривала і на початку XX ст
Хоча в 1906 р Емський указ у зв'язку з революційними подіями було
скасовано, проте це скасування відбулося лише на папері На прак-
тиці навіть російська інтелігенція не визнавала української мови Після
поразки революції в 1908 р указом Сенату культурну і просвітню
діяльність в Україні було визнано шкідливою
Русифікаторська політика царату поширювалася на громадські
організації — громади, «Просвіти», товариства, братства, гуртки,
клуби, бібліотеки Під тиском реакції припиняли свою видавничу та
пропагандистську роботу найпоширеніші організації — громади, а їх
організатор М Драгоманов змушений був емігрувати до Женеви, де
почав видавати журнал «Громада». В цьому журналі, що став рупо-
ром поневоленої України, із-за кордону М Драгоманов виступав проти
абсолютистського режиму в Роси з його антинародністю, особливо
відносно національних меншин Драгоманов був палким поборником
думки, що справедливий лад запалу є тільки тоді, коли Росія буде
перебудована на засадах вільної федеративної спілки Гостро крити-
куючи русифікаторську політику в Україні, він стверджував, що
кожний народ має право на вільний розвиток своєї мови й культури
Характеризуючи діяльність М Драгоманова в еміграції як публі-
циста й видавця брошур чи як учасника міжнародних наукових або
політичних з'їздів, варто наголосити, що це був відданий захисник
соборних прав України Звичайно, реакція на батьківщині не давала
змоги виступів, які він міг дозволити собі в Швейцари чи Франції
Єдине, що було можливе за тодішніх обставин, — це збереження і
поширення української культури і науки Емігрували за кордон і такі
яскраві особистості, як С. Подолинський, М. Згбер, Ф. Вовк, щоб
вільно працювати для української справи
Згортали свою просвітницьку діяльність і товариства «Просвіти»,
які були майже на всій території України Помітну роботу в «Просві-
тах» провадили вчителі, лікарі, адвокати, священики, які з відданістю
працювали на народній ниві Філії та численні «Просвіти» закладали-
ся в селах і містах, залучали до навчання широкі маси простого
16
УКРАЇНА В РОКИ ВИЗРІВАННЯ ПЕРЕДУМОВ І ТВОРЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ