Тимченко С.М., Коломоєць Т.О. Правознавство у схемах та визначеннях

Подождите немного. Документ загружается.

191

Принципи цивільного права

Принципи цивільного права- основні засади, що виражають

об’єктивні закономірності, тенденції та потреби суспільства, що визначають

сутність цивільного права як галузі права в цілому та його окремих інститутів

та мають загальнообов’язкове значення.

Юридична рівність,

вільне волевиявлення,

майнова самостійність

учасників цивільних

відносин

Свободи договору

одна з основних засад цивільного права, що

встановлює для суб'єктів договірних відносин

свободу: вибору контрагентів; укладення договору

певного виду; визначення умов договору.

Справедливість,

добросовісність та

розумність

Судового захисту

цивільного права та

інтересу

Свободи

підприємницької

діяльності

означає таке ста

новище учасників, де воля одного

з них не залежить від волі іншого; будь-який

учасник цивільних відносин є самостійним у

прийнятті тих чи інших рішень

Неприпустимість

свавільного втручання

у сферу особистого

життя людини

ніхто, за винятком випадків, пере

дбачених актами

цивільного законодавства, не може свавільно втручатися

у приватні справи фізичної або юридичної особи

(зокрема, охороняється таємниця особистого життя,

кореспонденції, стану здоров'я тощо)

Свободи власності

(неприпустимості

позбавлення права

власності)

власникові належать права володіння, користування

та розпорядження своїм майном, які він здійснює

відповідно до закону за своєю волею, незалежно від

волі інших осіб. Усім власникам забезпечуються

рівні умови здійснення своїх прав, а держава не

втручається у їх здійснення. Ніхто не може бути

протиправне позбавлений права власності чи

обмежений у його здійсненні.

підприємництво може здійснюватися у будь

якій з

організаційних форм, передбачених законом. Суб'єкти

підприємницької діяльності мають право на власний

розсуд приймати рішення і здійснювати будь-яку

діяльність, що не суперечить законодавству,

відповідно до потреб ринку із збереженням

комерційної таємниці

кожна особа має право на захист свого цивільного

права у разі його порушення, невизнання або

оспорювання, а також захист інтересу, який не

суперечить загальним засадам цивільного

законодавства

добросовісність

вірність з виконання своїх

зобов'язань та повага і довіра до контрагентів за

зобов'язаннями; розумність - дії, що здійснила б у

конкретній ситуації людина, яка має нормальний,

середній рівень інтелекта, знання та життєвий досвід

Принципи цивільного права

192

Поняття та основні види цивільних відносин

Цивільні правовідносини - особисті немайнові та майнові відносини,

врегульовані нормами цивільного права, що виникають між автономними і

рівноправними суб'єктами, які наділені суб'єктивними цивільними правами та

суб'єктивними цивільними обов'язками.

за функціональним

призначенням

залежно від об’єкта

залежно від

характеру вимог, що

належать

управомоченій особі

залежно від

особливостей

суб’єктного складу

Цивільні правовідносини

майнові

(предмети матеріального світу,

майнові права та обов'язки)

особисті немайнові

(утворюються з

приводу нематеріальних благ)

регулятивні

(виникають при позитивному

розвитку взаємодії сторін і здійснюються у

правомірних діях суб'єктів

охоронні (

виникають лише внаслідок

скоєння правопорушення)

речові

(управомочена особа має права,

об'єктом яких виступає безпосередньо річ

)

зобов’язальні

(управомочена особа має

права, об'єктом яких виступають дії

боржника)

абсолютні

(управомочена особа завжди

чітко визначена, зобов'язаною особою

виступає кожний, хто так чи інакше взаємодіє

з власником майна)

відносні

(встановлюються між чітко

визначеними суб'єктами, управомоченій

особі протистоїть конкретний суб'єкт)

193

Учасники цивільних відносин

Учасники цивільних

відносин

Держава Україна

Автономна

Республіка Крим

Територіальні

громади

Іноземні держави

Інші суб’єкти

публічного права

фізичні особи

(громадяни

України, іноземці,

особи без

громадянства)

юридичні особи

(організації, що

наділяються

цивільною

правоздатністю і

можуть від свого

імені набувати

майнові та особисті

немайнові права і

вести обов'язки

(цивільна

дієздатність), бути

позивачем та

відповідачем у суді)

Суб’єкти

публічного права

194

Система актів цивільного законодавства України

Конституція України

– основа

цивільного законодавства України

Цивільний Кодекс України

–

основний

акт цивільного законодавства

Інші закони України

, що видаються у

відповідності з Конституцією України та

Цивільним Кодексом

Укази Президента України

Постанови Кабінету

Міністрів України

Акти міністерств, інших

центральних органі

виконавчої влади

тільки у випадках та межах, передбачених законом

Підзаконні акти

195

Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків

Цивільні права здійснюються у межах, наданих особі законом,

іншими актами цивільного законодавства та договором

Особа зобов’язана утримуватися

від дій, які б порушували б права

інших осіб, завдавали б шкоди

навколишньому середовищу та

культурній спадщині

Особа зобов’язана

дотримуватися моральних

принципів громадянського

суспільства

Не допускаються дії, що

здійснюються виключно із наміром

завдати шкоди іншій особі, а також

зловживання правом у інших

формах

Не допускається

використання цивільних прав

з метою обмеження

конкуренції, а також

зловживання домінуючим

положенням на ринку

У випадку недотримання особою

вказаних вимог, суд може зобов’язати

його припинити зловживання своїми

правами та вжити інших заходів,

передбачених законом

Підстави

Договори та інші

правочини

Створення творів науки,

літератури, мистецтва,

винаходів та інших результатів

інтелектуальної праці

Завдання шкоди іншій особі

Безпідставне збагачення

Інші юридичні факти

196

Виконання цивільних обов’язків

Суб'єктивний цивільний обов'язок - це міра належної поведінки

зобов'язаного учасника цивільного правовідношення, яка може полягати в

необхідності здійснення дій активного або пасивного характеру.

Виконання цивільних

обов’язків забезпечується

заходами заохочення та

застосування санкцій,

передбачених договорами,

Цивільним кодексом,

законами або іншими

нормативно – правовими

актами

Належить виконувати у

межах, передбачених

договором, Цивільним

кодексом, законами,

іншими нормативно –

правовими актами

Особа не може бути

примушена до дій, які не

є обов’язковими для неї

Особа не може бути

звільнена від обов’язку або

від його виконання у

випадках, передбачених

договорами, Цивільним

кодексом, законами або

іншими нормативно –

правовими актами

Цивільні обов’язки

197

Захист цивільних прав. Право на захист

Кожна особа має право

на захист

свого права у випадках

його

свого інтересу

порушення невизнання оспорювання

що не суперечить загальним

принципам цивільного

законодавства

Захист цивільних прав та

інтересів здійснюють

суд

органи державної

влади та місцевого

самоврядування

нотаріуси самі особи

у межах, на підставах та у спосіб, передбачений або такий, що не

суперечить з

конам

198

Способи захисту прав та інтересів

Спосіб захисту прав та інтересів - визначений законом порядок

забезпечення відновлення (визнання) порушених прав і одночасного правового

впливу на порушника з метою відновлення порушеної майнової і немайнової

сфери.

Способи захисту прав та

інтересів

зміна правовідносин визнання права

визнання правочину

недійсним

припинення дій, що

порушують пр

во

поновлення

положення, що

існувало до порушення

примусове

виконання

зобов’язання особи у

натурі

припинення

правовідносин

відшкодування

збитків, у тому числі

заподіяних у стані

крайньої необхідності

компенсація

моральної шкоди

визнання незаконним

акту органу державної

влади, органу влади АР

Крим або органу місцевого

самоврядування

інші передбачені законом способи

Суд може відмовити у захисті особі, у

випадках, коли вона завищує передбачені

законом межі вимог

захист прав та інтересів судом, шляхом

199

Самозахист цивільних прав

Право на самозахист – юридичне визначена можливість застосування

особою у випадку порушення суб'єктивних цивільних прав і інтересів,

належних їй або іншій особі, засобів протидії протиправним діям або

бездіяльності правопорушника, які не заборонені законом, не суперечать

моральним засадам суспільства і спрямовані на забезпечення реалізації

дозволеної можливої поведінки управомоченої особи, припинення

правопорушення і відновлення порушеної майнової і немайнової сфери. Право

на захист особа здійснює на свій розсуд.

Моральна шкода та її компенсація

Моральна шкода – спосіб захисту цивільних прав, який полягає в

покладанні на порушника обов'язку по відшкодуванню потерпілому моральної

шкоди у виді грошової суми або іншого майна. Право на відшкодування такої

шкоди мають як фізичні, так і юридичні особи.

фізичному болю

душевних стражданнях, яких

зазнала особа у зв’язку із

знищенням або пошкодженням її

майна

душевних стражданнях,

яких зазнала особа у зв’язку

із протиправною поведінкою

щодо неї самої, членів його

родини або близьких родичів

приниженні честі, гідності та

ділової репутації фізичної або

юридичної особи

моральна шкода полягає у

Способи

самозахисту

повинні

відповідати

можуть

змісту

порушеного

права

характеру дій,

якими порушено

право

обиратися

самою

особою

визначатися договором,

законом, або іншими

нормативно - правовими

тами

200

Відшкодування збитків

Відшкодування збитків, заподіяних порушенням права, є найбільш

універсальним способом захисту цивільних прав, який може використовуватися

як самостійно, так і поряд з іншими способами захисту як у сфері договірних,

так і позадоговірних відносин.

Збитки – втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або

пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для

відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа

могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було

порушене, (упущена вигода).

Збитки

Реальні Упущена вигода

Втрати, яких

зазнала особа

внаслідок

знищення або

пошкодження

речі

Витрати, які

особа зробила або

мусить здійснити

для відновлення

свого

порушеного

права

Доходи, які

особа могла

реально отримати

за звичайних

обставин, якщо б

її право не було

порушено

відшкодовуються у повному обсязі,

якщо договором або законом не

передбачене відшкодування у меншому

аб

о більшому обсязі

розмір відшкодування не може бути

меншим за розмір доходів, отриманих

порушником права