Тимченко С.М., Коломоєць Т.О. Правознавство у схемах та визначеннях

Подождите немного. Документ загружается.

371

Основні форми та види соціальних послуг

Основні форми надання соціальних

послуг

Матеріальна допомога

адається особам, що

перебувають у складній життєвій ситуації, у

вигляді грошової або натуральної допомоги:

продуктів харчування, засобів санітарії та

особистої гігієни, засобів догляду за дітьми,

одягу, взуття та інших предметів першої

необхідності, палива, а також технічних і

допоміжних засобів реабілітації

Соціальне обслуговування

це система соціальних

заходів, яка передбачає сприяння, підтримку і послуги,

що надають соціальні служби окремим особам чи

групам населення для подолання або пом’якшення

життєвих труднощів, підтримки їх соціального статусу

та повноцінної життєдіяльності

Види соціальних послуг

Соціальне

обслуговува

ння

здійснюється

шляхом

надання

соціальних

послуг

в інших закладах

соціальної

підтримки

(догляду)

просвітницькі

та інші

Безоплатно Платні соціальні послуги

Державними та комунальними

суб’єктами в обсягах, визначених

державними стандартами

соціального обслуговування, і лише

певним категоріям осіб:

громадянам, які у зв’язку з

похилим віком, хворобою,

інвалідністю не здатні до

самообслуговування і не мають

рідних, які повинні забезпечити їх

догляд і допомогу; дітям та молоді,

які перебувають у складній

життєвій ситуації у зв’язку з

інвалідністю, хворобою,

сирітством, безпритульністю,

малозабезпеченістю, конфліктами і

жорстоким ставленням у сім’ї

Громадянам, які не здатні до

самообслуговування у зв’язку з похилим

віком, хворобою, інвалідністю і мають

рідних, які повинні забезпечити їм догляд

та допомогу; громадянам, які перебувають

у складній життєвих обставинах у зв’язку

з безробіттям і зареєстровані в державній

службі зайнятості як такі, що шукають

роботу, у зв’язку зі стихійним лихом,

катастрофою, якщо середньомісячний

сукупний дохід цих осіб вище

встановленого прожиткового мінімуму;

іншим громадянам, іноземцям та особам

без громадянства, які проживають в

Україні на законних підставах та

перебувають у складних життєвих

обставинах, потребують сторонньої

допомоги і мають можливість оплачувати

ці послуги

соціально-

побутові

психологічні

соціально-

педагогічні

соціально-

медичні

соціально-

економічні

юридичні

працевлаш

тування

за місцем

проживання

особи (вдома)

у стаціонарних

інтернат них

установах та

закладах

в установах та

закладах денного

перебування

в установах та

закладах

тимчасового або

постійного

перебування

у територіальних

центрах

соціального

обслуговування

372

Розділ 7.

ОСНОВИ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Поняття господарського права України.

Основні засади господарської діяльності в Україні.

Господарське право

України

Як галузь права

Система правових норм, що спрямовані на

регулювання суспільних відносин з приводу

безпосереднього здійснення господарської діяльності

та/або керівництва такою діяльністю із

застосуванням адміністративно – правових та

цивільно – правових методів правового регулювання

Як навчальна

дисципліна

Як галузь правової

доктрини

Це система тих положень доктрини

господарського права, які розкривають

багатозначність самого поняття господарського

права, господарсько – правові категорії та

пов’язані з ними юридичні конструкції, що

використовуються у науці та діючому

законодавстві України, а також безпосередньо

розкривають зміст усіх інститутів

господарського права

Сукупність наукових знань, теорій, поглядів,

концепцій, ідей, щодо становлення та розвитку

системи правового регулювання господарських

відносин в Україні та зарубіжних країнах,

виявляє тенденції, закономірності та прогалини

правового регулювання господарських відносин,

напрацьовує рекомендації щод

вдосконалення

правового регулювання господарських

відносин

та правозастосовчої практики

373

Господарська діяльність – діяльність суб’єктів господарювання у сфері

суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції,

виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову

визначеність (ст.3 ГК України).

Здійснюється на професійних засадах

Здійснюється особливими суб’єктами

Здійснюється для задоволення суспільних потреб

Результати діяльності реалізуються за плату

(функціонують як товар)

Здійснюється на основі поє

днання приватних та

публічних інтересів

Принципи господарської діяльності (ст.6 Господарського кодексу України)

вобода підприємницької діяльності в

межах, визначених законом

Вільний рух капіталів, товарів та послуг

Забезпечення економічної

різноманітності та рівного захисту

державою всіх суб’єктів господарювання

Захист національного товаровиробника

Підприємницька (комерційна)

господарська діяльність

(підприємництво) – це самостійна,

ініціативна, систематична, на

власний ризик господарська

діяльність, що здійснюється

суб’єктами господарювання

(підприємцями) з метою досягнення

економічних і соціальних результатів

та одержання прибутку (ст.. 42 ГК

України)

Непідприємницька (некомерційна)

господарська діяльність

(некомерційне господарювання) – це

самостійна, систематична

господарська діяльність, що

здійснюється суб’єктами

господарювання, спрямована на

досягнення економічних, соціальних

та інших результатів без мети

одержання прибутку (ст.. 52 ГК

України)

Господарська діяльність

374

Господарські відносини

Господарські відносини – це врегульовані правовими нормами

суспільні відносини, що виникають у процесі організації та здійснення

господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими

суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст.1 ГК

України).

Господарські

відносини

Господарсько – виробничі

відносини – майнові та інші

відносини, що виникають між

суб’єктами господарювання при

безпосередньому здійсненні

господарської діяльності (ч.5

ст.3 ГК України)

Виготовлення продукції

Надання послуг

Виконання робіт

Організаційно – господарські

відносини – відносини, що

складаються між суб’єктами

господарювання та суб’єктами

організаційно – господарських

повноважень у процесі управління

господарською діяльністю(ч.6 ст.3

ГК України)

Державна реєстрація

суб’єктів господарювання

Ліцензування певних

видів господарської

діяльності та ін.

Внутрішньогосподарські

відносини – відносини, що

складаються між структурними

підрозділами суб’єкта

господарювання, та відносини

суб’єкта господарювання з його

структурними підрозділами

(ч.7

ст.3 ГК України)

375

Засоби державного регулювання господарської діяльності

(ст.12 ГК України)

Засоби державного регулювання

господарської діяльності (ст.12 ГК України)

Засіб державного регулювання економіки шляхом формування

на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції

(робіт, послуг), необхідної для державних потреб, розміщення

державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції

(виконання робіт, надання послуг) серед суб’єктів

господарювання, незалежно від їх форми власності

Державне

замовлення

Видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача

дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних

реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних

умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних

умов, а також розпоряджень про усунення порушень

законодавства у сфері ліцензування (ст.1 Закону України “Про

ліцензування певних видів господарської діяльності”). Ліцензія

(ч.3 ст.14 ГК України) – документ державного зразка, який

засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому

виду господарської діяльності протягом визначеного строку за

умови виконання ліцензійних умов. Ліцензування господарської

діяльності спрямовано на захист життя та здоров'я людини,

здорового довкілля, забезпечення економічних інтересів

держави, формування дохідної частини державного бюджету,

захист внутрішнього споживача від недоброякісних продуктів

Ліцензування

Практична діяльність суб'єкта підприємницької діяльності по

одержанню спеціальних дозволів (патентів) на здійснення

встановлених законом видів діяльності та видання спеціальними

державними органами - податковими інспекціями -

торговельних патентів на заняття такою діяльністю

Патентування

Засіб державного регулювання економіки, відповідно до якого

Кабінет Міністрів України згідно із законом встановлює

граничний обсяг (квоти) виробництва та/або обігу певних

товарів і послуг (включаючи експорт та імпорт)

Квотування

Спеціальна діяльність визначених державою сертифікаційних

органів, що спрямована на підтвердження відповідності

продукції, послуг та процесів вимогам рівня безпеки та якості.

Вона включає в себе експертизу та підтвердження третьою

стороною (сертифікаційним органом) характеристик та якостей

продукції, послуг та процесів і проявляється в сертифікації

продукції, робіт та послуг; процесів; атестації виробництва на

підприємствах, що випускають продукцію, надають послуги,

виконують роботи та здійснюють технологічні процеси.

Сертифікація

Регулювання цін і тарифів

376

Стандартизація

Діяльність з метою досягнення оптимальної степені

впорядковування в конкретній галузі шляхом встановлення

організаційно – методичних та загальнотехнічних положень

для визначеної області стандартизації, а також термінів та

визначень, загальнотехнічних вимог, норм та правил, що

забезпечують упорядкованість, сумісність, взаємозв’язок та

взаємопогодження різних видів технічної та виробничої

діяльності при розробці, виробництві, транспортуванні та

утилізації продукції, безпечність продукції, охорону

навколишнього середовища

Нормативи

Застосування економічних, технічних, технологічних або

інших показників відповідних норм, за якими здійснюються

певні дії, виконується окрема робота, приймаються

управлінські рішення та лімітів – граничної кількості засобів,

коштів, часу тощо

Надання інвестиційних,

податкових та інших пільг

Дотації

Надання безпроцентних асигнувань з держбюдже

ту,

призначених для підтримки виробництва життєво важливих

продуктів харчування, лікарських препаратів та засобів

реабілітації інвалідів, на імпортні закупівлі окремих товарів,

послуги транспорту, що забезпечують соціально важливі

перевезення, а також суб’єктам господарської діяльності, що

опинилися у критичній соціально – економічній або

екологічній ситуації, з метою фінансування капітальних

вкладень на рівні, необхідному для підтримання їх діяльності,

на цілі технічного розвитку, що дають економічний ефект, а

також в інших випадках, передбачених законом, компенсацій –

разових виплат коштів, виділених для покриття збитків

суб’єктів господарювання у випадках, передбачених

законодавством, цільових інновацій – асигнувань з

держбюджету, що мають сувороцільовий характер,

спрямованих на впровадження у підприємництво,

виробництво і соціальну сферу досягнень науково-технічного

прогресу та субсидій – виду допомоги, що надається державою

або відповідною установою окремим юридичним або

фізичним особам переважно у грошовій формі з метою

забезпечення чи відшкодування непередбачених матеріальних

втрат внаслідок певних негативних явищ (інфляція,

безробіття), а також фінансової або іншої підтримки та

стимулювання певної діяльності

377

Суб’єкти господарського права: загальні положення

Суб’єкти господарювання – учасники господарських відносин, які

здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію

(сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і

несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім

випадків, передбачених законодавством.

Суб’єкти

господарювання

Наявність господарської компетенції

Наявність відокремленого майна

(основні фонди, обігові кошти,

самостійний баланс)

Відповідальність за своїми

зобов’язаннями в межах належного

суб’єкту майна, крім випадків

передбачених законом

Безпосереднє здійснення господарської

діяльності: виготовлення та/або реалізація

продукції, виконання робіт, надання

послуг

Наявність певної організаційно-

правової форми, у якій здійснюється

господарська чи управлінська діяльність

378

Господарські організації

–

юридичні особи, створені відповідно

до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші

підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні

особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у

встановленому законом порядку

Громадяни України та інші фізичні особ

и,

які здійснюють

господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як

підприємці

Підприємство

–

самостійний суб’єкт господарювання, що має

статус юридичної особи, діє на основі статуту, створений

компетентним органом державної влади або органом місцевого

самоврядування або іншими суб’єктами для задоволення

суспільних чи особистих потреб шляхом систематичного

здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої

господарської дальності в порядку, передбаченому

законодавством України

Має статус юридичної особи

Створюються як для здійснення

підприємництва, так і для некомерційної

господарської діяльності

Діє на основі статуту, якщо законом не

встановлено інше

Наявність відокремленого майна

Наявність самостійного балансу

Наявність р

ахунків в установах банків

Наявність печатки із своїм

найменуванням та ідентифікаційним

кодом

Відсутність у складі підприємства

інших юридичних осіб

Види суб’єктів

господарювання

379

Залежно від форми власності, на основі якої створюється і діє підприємст

во,

розрізняють: приватне підприємство – підприємство, що діє на основі

приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без

громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці.

Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності

суб'єкта господарювання – юридичної особи

Колективне підприємство

(підприємство колективної власності)

–

корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної

власності засновника (засновників)

Виробничий кооператив

– добровільне об'єднання

громадян на засадах

членства з метою спільної

виробничої або іншої

господарської діяльності,

що базується на їх

особистій трудовій участі та

об'єднанні майнових

пайових внесків, участі в

управлінні підприємством

та розподілі доходу між

членами кооперативу

відповідно до їх участі у

його діяльності

Підприємства

споживчої кооперації–

унітарні або

корпоративні

підприємства, утворені

споживчим товариством

(товариствами) або

спілкою (об'єднанням)

споживчих товариств

відповідно до вимог

законодавчих актів з

метою здійснення

статутних цілей цих

товариств, спілок

(об'єднань)

Підприємство

об'єднання громадян,

релігійної організації–

унітарне підприємство,

засноване на власності

об'єднання громадян

(громадської

організації, політичної

партії) або власності

релігійної організації

для здійснення

господарської

діяльності з метою

виконання їх статутних

завдань

Комунальне підприємство

–

діє на основі комунальної власності

територіальної громади

Державне підприємство

–

діє на основі державної власност

Підприємства, що засновані на

змішаній формі власності

(на основі

об’єднання майна різних форм власності)

Іноземне підприємство

–

підприємство, у статутному фонді якого

іноземна інвестиція становить 100 відсотків

Залежно від кількості працівників та о

бсягу валового доходу від

реалізації продукції за рік виділяють: малі підприємства, у яких

середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не

перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції

(виконання робіт, надання послуг) за цей період не перевищує суми,

еквівалентної 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного

банку України (далі

–

НБУ) щодо гривні

Види та організаційні форми підприємств

380

Великі підприємства, у яких наведені цифрові показники

становлять відповідно 1000 осіб та 5 млн. євро. Усі інші

підприємства, відповідно до положень ГКУ, визнаються середніми

Залежно від способу утворення та формування статутного фонду

розрізняють: унітарні підприємства, що створюються одним

засновником, який виділяє необхідне для формування статутного

фонду майно. Унітарними є державні, комунальні підприємства,

підприємства, засновані на приватній власності засновника

Корпоративні підприємства, що створюються, як правило, двома

або більше засновниками за договором та діють на основі об’єднання

майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників

(учасників) та спільного управління справами. Корпоративними є

кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі

господарського товариства та ін.

Ще одним видом підприємств є орендне підприємство (ст. 115 ГКУ),

яке створюється на основі володіння та користування чужим майном,

яке необхідне для здійснення підприємницької діяльності на умовах,

визначених договором між орендарем та орендодавцем. Об’єкти оренди

– цілісні майнові комплекси; окреме індивідуально визначене майно

підприємств та організацій будь-якої форми власності

Державне унітарне підприємство – підприємство, що

утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому

порядку на базі відокремленої частини державної власності, як

правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Майно такого підприємства перебуває у державній власності і

закріплюється за таким підприємством на праві господарського

відання чи праві оперативного управління

Державне комерційне підприємство – є суб’єктом

підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе

відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на

праві господарського відання майном