Тимченко С.М., Коломоєць Т.О. Правознавство у схемах та визначеннях

Подождите немного. Документ загружается.

351

Поняття, сторони та порядок вирішення колективних трудових спорів

Наймані працівники

підприємства, галузі, декількох

галузей, профспілки, їх

об'єднання, інші уповноважені

найманими працівниками

організації

ласники, об'єднання

власників, уповноважені ними

органи чи представники.

Розгляд вимог найманих працівників власником або уповноваженим ним органом та

повідомлення їх представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог.

Інформування власника чи уповноважений ним орган

(представника), місцевий орган

виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцем знаходження підприємства та

Національну службу посередництва і примирення про виникнення колективного трудового

спору, що здійснюється органом, який представляє інтереси найманих працівників або

профспілки у 3-денний строк письмово. Реєстрація висунутих працівниками вимог

Національною службою посередництва і примирення.

Момент виникнення колективного трудового спору (

конфлікту):

одержання

уповноваженим представницьким органом найманих працівників від власника чи

уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову в задоволенні

колективних вимог і прийняття рішення про незгоду з рішенням власника, або закінчення

передбачених законом строків розгляду вимог, коли відповіді власника не надійшло.

Примирна комісія

здійснює розгляд колективного трудового спору з питань встановлення

нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, а також

про укладення чи зміну колективного договору, угоди; (пп. “а” та “б” ст. 2 Закону)

Трудовий арбітраж

утворюється з ініціативи однієї із сторін або незалежного

посередника у 3-денний строк у разі: 1) неприйняття примирною комісією погодженого

рішення щодо вирішення колективного трудового спору; 2) виникнення колективного

трудового спору про виконання колективного договору, угоди або окремих її положень, про

невиконання вимог законодавства про працю (пп. “в” та “г” ст. 2 Закону).

Колективний

трудовий спір

(конфлікт)

– це розбіжності, що виникли між сторонами

соціально-трудових відносин, щодо

встановлення нових або зміни існуючих

соціально-економічних умов праці та

виробничого побуту, укладення чи зміни

колективного договору, угоди, виконання

колективного договору або окремих її

положень, невиконання вимог законодавства

про працю.

Страйк

може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення

колективного трудового спору або власник чи уповноважений ним орган (представник)

ухиляється від примирних процедур чи не виконує угоди, досягнутою в ході вирішення

колективного трудового спору. Рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається

загальними зборами (конференцією) найманих працівників (якщо за нього проголосувала

більшість найманих працівників або 2/3 делегатів конференції). Орган (особа), який очолює

страйк, зобов’язаний письмово попередити власника або уповноважений ним орган

(представника) не пізніше як за 7 днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про

страйк на безперервно діючому виробництві – за 15 днів.

Порядок вирішення спору

Формування і затвердження вимог найманих працівників

загальними зборами

(конференцією) найманих працівників або шляхом збору підписів; вимоги вважаються

чинними за наявності не менше ніж половини підписів членів трудового колективу

підприємства.

352

Органи та особи, які приймають участь у вирішенні

колективних трудових спорів

Примирна комісія

–

це орган, призначений

для вироблення

рішення, що може

задовольнити сторони

колективного трудового

спору (конфлікту), який

складається з

представників сторін

Склад

однакова кількість

представників сторін

Порядок та строк

утворення

за ініціативою однієї із

сторін на виробничому

рівні у 3-денний, на

галузевому чи

територіальному рівні у 5-

ти денний, на

національному рівні – у 10-

денний строк з моменту

виникнення колективного

трудового спору

Строк розгляду спорів

виробничою примирною

комісією у 5-денний,

галузевою та

територіальною – у 10-

денний, примирною

комісією на національному

рівні – у 15 денний строк з

моменту утворення комісій.

Трудовий арбітраж

– це орган, який

складається із

залучених сторонами

фахівців, експертів та

інших осіб і приймає

рішення по суті

трудового спору

(конфлікту).

Склад

кількісний і персональний склад визначається

за згодою сторін. Якщо сторони не досягнуть

згоди, то трудовий арбітраж складається з трьох

арбітрів. До складу не можуть входити особи, які

є представниками сторін колективного трудового

спору, або особи, які тією чи іншою мірою

зацікавлені в його однобічному вирішенні.

Порядок та строк утворення

утворюється з ініціативи однієї із сторін або

незалежного посередника у 3-денний строк у разі

Строк розгляду спорів

Трудовий арбітраж повинен прийняти рішення у

10-денний строк з дня його створення, за рішенням

більшості членів цей строк може бути продовжено

до 20 днів.

Незале

жні посередники

– визначені за спільним

вибором сторін особи, які

сприяють встановленню

взаємодії між сторонами,

проведенню переговорів,

беруть участь у виробленні

примирною комісією

взаємоприйнятного

рішення

Національна служба посередництва і примирення

до компетенції якої, зокрема,

належить: аналіз вимог працівників, виявлення і узагальнення причин колективних

трудових спорів; підготовка посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні

колективних трудових спорів; посередництво у вирішенні колективного трудового

спору; залучення до участі в примирних процедурах народних депутатів України,

представників державної влади, органів місцевого самоврядування.

виникнення

колективного

трудового спору

про виконання

колективного

договору, угоди

або окремих її

положень, про

невиконання

вимог

законодавства

про працю.

неприйняття примирною

комісією погодженого

рішення щодо вирішення

колективного трудового

спору про встановлення

нових або зміну існуючих

соціально-економічних

умов праці та виробничого

побуту, а також про

укладення чи зміну

колективного договору,

угоди

353

Соціальний захист і його організаційно-правові форми та види

Соціальний захист – система юридичних, економічних, фінансових та

організаційних засобів і заходів у державі щодо захисту населення від

несприятливих наслідків соціальних ризиків.

Організаційно

правові форми

соціального

захисту

Види соціального захисту

–

це певні матеріальні блага, які

надаються особі в рамках

певної організаційно-правової

форми

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування

грошові

виплати;

натуральна

допомога;

пільги; субсидії;

медична

допомога;

лікарські

засоби, інші

вироби

медичного

призначення;

технічні засоби

реабілітації;

технічні засоби

пересування;

соціальне

обслуговування

На

випадок

безробіття

Від нещасного

випадку на

виробництві та

професійного

захворювання,

які спричинили

втрату

працездатності

У зв'язку з

тимчасовою

втратою

працездатності

та витратами,

зумовленими

народженням та

похованням

Пенсійне

страхува

ння

Державна соціальна допомога

Малозабе

зпеченим

сім’ям

Сім’ям з

дітьми

нвалідам

з дитинства

та дітям-

інвалідам

Особам, які

не мають права

на пенсію та

інвалідам

Спеціальний соціальний захист

форма соціального

захисту, яка передбачає спеціальні умови його здійснення

стосовно певного, визначеного законом кола осіб

які виконують певний вид

державної діяльності, протягом

якої не підлягають обов’язковому

державному соціальному

страхуванню (наприклад,

пенсійне забезпечення

військовослужбовців, осіб

начальницького і рядового складу

органів внутрішніх справ

які підлягають соціальному

страхуванню, але держава бере на себе

обов’язок щодо їх підвищеного

соціального забезпечення або покладає

такий обов’язок на конкретних

суб’єктів (Закони “Про державну

службу” “Про дипломатичну службу”,

“Про статус народного депутата

України” тощо)

Додатковий соціальний захист - організаційно-правова форма,

передбачена законодавством для певних категорій населення

Діти-сироти

Ветерани

війни

Ветерани

праці

Діти,

позбавлені

батьківського

піклування

Особи, які

постраждали

внаслідок

Чорнобильської

катастрофи

Медичне обслуговування

Соціальний

захист

354

Суб’єкти та види загальнообов’язкового державного соціального

страхування

Суб

'єкти загальнообов'язкового державного соціального страхування

застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи,

страхувальники і страховики

Застрахованою

є фізична особа,

на користь якої

здійснюється

загальнообов'язко

ве державне

соціальне

страхування

Страхувальниками

є роботодавці та

застраховані особи,

якщо інше не

передбачено законами

України

Страховиками

цільові страхові

фонди, які

здійснюють

діяльність з окремого

виду соціального

страхування

Види загальнообов’язкового державного соціального страхування

пенсійне страхування медичне страхування

страхування від нещасного

випадку на виробництві та

професійного захворювання, які

спричинили втрату працездатності

страхування у зв'язку з тимчасовою

втратою працездатності та

витратами, зумовленими

народженням та похованням

страхування на випадок безробіття

інші види страхування

особи, які працюють на умовах трудового договору

(контракту)

особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени

творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих

спілок), громадяни

суб'єкти підприємницької діяльності.

Громадяни України, які працюють за межами території України та не

застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають,

мають право на забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним

страхуванням в Україні за умови сплати страхових внесків

Роботодавці

: власник підприємства, установи,

організації або уповноважений ними орган незалежно

від форм власності і фізичні особи, які використовують

найману працю; власники розташованих в Україні

іноземних підприємств, установ та організацій (у т.ч.

міжнародних), філій та представництв, які

використовують працю найманих працівників

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати

працездатності, Фонд загальнообов’язкового державного

соціального страхування на випадок безробіття, Фонд

соціального страхування від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань.

Пенсійний фонд – центральний орган виконавчої влади;

має бути перетворений у ПФ із повним

страховим статусом

фізичних

осіб

на підприємствах, в організаціях,

установах незалежно від їх форм

власності та господарювання

355

Об’єкти загальнообов’язкового державного соціального страхування

Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає

загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню та сплачуються

внески (нею, роботодавцем) на страхування, якщо інше не передбачено

законодавством. Одна з основних умов надання соціальних виплат та послуг.

Об'єктом загальнообов'язкового державного соціального страхування

є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її

сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального

забезпечення та соціальних послуг

Страховий ризик - обставини, внаслідок яких громадяни та/або члени

їх сімей можуть втратити тимчасово або назавжди засоби до існування і

потребувати матеріальної підтримки або соціальних послуг за

загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням

Страх

овий випадок

подія, з настанням якої виникає право

застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або

соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів

загальнообов'язкового державного соціального страхування

Тимчасова непрацездатність

Вагітність і пологи, догляд за

малолітньою дитиною

Інвалідність Хвороба

Досягнення пенсійного віку Смерть годувальника

Безробіття

Соціальні послуги та інші

матеріальні витрати, пов’язані

з певними обставинами

Професійне захворювання

Нещасний випадок на

виробництві

356

Система пенсійного забезпечення в Україні

Система загальнообов’язкового

державного пенсійного страхування

Перший

рівень

солідарна система загальнообов’язкового

державного пенсійного страхування, що базується на

засадах солідарності й субсидування та здійснення

виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок

коштів Пенсійного фонду

Другий

рівень

накопичувальна система загальнообов’язкового

державного пенсійного страхування, що базується на

засадах накопичення коштів застрахованих осіб у

Накопичувальному фонді та здійснення фінансування

витрат на оплату договорів страхування довічних

пенсій і одноразових виплат на умовах та в порядку,

передбачених законом

Система накопичувального

пенсійного забезпечення

Третій рівень

система недержавного пенсійного забезпечення,

що базується на засадах добровільної участі громадян,

роботодавців та їх об’єднань у формуванні пенсійних

накопичень з метою отримання громадянами

пенсійних виплат на умовах та в порядку,

передбачених законодавством про недержавне

пенсійне забезпечення

357

Суб’єкти системи пенсійного забезпечення в Україні

Суб’єкти солідарної системи

Застраховані особи, а в окремих випадках, визначених законом, - члени

їхніх сімей та інші особи

Страхувальники

Пенсійний фонд

Уповноважений банк

Підприємства, установи, організації, що здійснюють виплату і

доставку пенсій

Суб’єкти системи накопичувального пенсійного забезпечення

Особи, від імені та на користь яких здійснюється накопичення та

інвестування коштів

Підприє

мства, установи, організації та фізичні особи, що здійснюють

перерахування внесків до системи накопичувального пенсійного забезпечення

Накопичувальний фонд

Недержавні пенсійні фонди

Юридичні особи, які здійснюють адміністративне управління

Накопичувальним фондом і недержавними пенсійними фондами та

управління їх пенсійними активами

Зберігач

Страхові організації

358

Види пенсійних виплат

Пенсійні виплати за рахунок коштів

Пенсійного фонду в солідарній системі

Пенсія за віком.

Умови призначення: досягненн

я чоловіками 60 років, жінками

–

55 років за наявності страхового стажу не менше п’яти років. Розмір залежить від

Пенсія по інвалідності.

Умови призначення: настання інвалідності, що спричинила

повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому

числі каліцтва, не пов’язаного з роботою інвалідності з дитинства) за наявності такого

страхового стажу на час настання інвалідності: до досягнення особою 23 років

включно – 2 роки; від 24 до 26 років включно – 3 роки; від 27 років до 31 року

включно – 4 роки; для осіб 32 років і старших – 5 років. Якщо інвалідність настала в

період проходження строкової військової служби, то пенсія призначається особі

незалежно від наявності страхового стажу. Розмір пенсії: інвалідам I групи – 100%

пенсії за віком; II групи – 90% пенсії за віком; III групи – 50% пенсії за віком

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

Умови призначення:

особа є

непрацездатним членом сім ї померлого годувальника; ця особа знаходилась на

повному утриманні годувальника або одержувала від нього допомогу, що була для неї

постійним та основним джерелом засобів до існування (дітям – незалежно від того, чи

були вони на утриманні годувальника); померлий годувальник на день смерті мав

страховий стаж певної тривалості (який би був необхідний йому для призначення пенсії

по інвалідності). В разі смерті пенсіонера або військовослужбовця строкової служби –

незалежно від тривалості страхового стажу. Розмір пенсії: на одного непрацездатного

члена сім’ї – 50% пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше

непрацездатних членів сім’ї – 100% пенсії за віком померлого годувальника, що

розподіляється між ними рівними частками.

Пенсійні виплати за рахунок коштів

Нак

опичувального фонду

довічна пенсія з установленим

періодом

довічна пенсія подружжя

довічна обумовлена пенсія

одноразова виплата

заробітку. Розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до ч.1 ст. 2

7, не

обмежується. Мінімальний розмір - за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років

страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які

втратили працездатність. За наявності страхового стажу меншої тривалості пенсія

встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи

з мінімального розміру пенсії за віком

тривалості роботи (її виражає спеціальний коефіцієнт страхового стажу)

359

Особи, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному

страхуванню

Громадяни України, іноземці та особи без

громадянства, які працюють на підприємствах

незалежно від форми власності, в об’єднаннях

громадян, у фізичних осіб на умовах трудового

договору, або на інших умовах, передбачених

законодавством, або виконують роботи за

договорами цивільно

правового характеру

Члени колективних та

орендних підприємств,

сільськогосподарських

кооперативів та фермерських

господарств

Фізичні особи

–

суб’єкти підприємницької

діяльності та члени сімей зазначених фізичних

осіб, які беруть участь у провадженні ними

підприємницької діяльності

Особи, які забезпечують себе

роботою самостійно – займаються

адвокатською, нотаріальною,

творчою та іншою діяльністю,

пов’язаною з отриманням доходу

безпосередньо від цієї діяльності

Громадяни України та особи

без громадянства, які працюють в

іноземних дипломатичних

представництвах та консульських

установах іноземних держав,

філіях, представництвах

підприємств та організацій,

міжнародних організацій,

розташованих на території

України

Особи, які проходять строкову

військову службу у Збройних

Силах України, Службі безпеки

України, в органах Міністерства

внутрішніх справ

Працівники воєнізованих формувань, особи

начальницького і рядового складу фельд’єгерської

служби, гірничорятувальних частин незалежно від

підпорядкування, а також особовий склад аварійно-

рятувальної служби, створеної на постійній

основі

Особи, які проходять

альтернативну (невійськову)

службу

Особи, які проходять

професійну підготовку,

перепідготовку або підвищення

кваліфікації з відривом від

виробництва за направленням

підприємств, установ,

організацій

Особи, які отримують допом

огу

по догляду за дитиною до

досягнення нею трирічного віку

Один з непрацюючих працездатних батьків, опікун,

піклувальник, які фактично здійснюють догляд за

дитиною інвалідом, а також непрацюючі працездатні

особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або

престарілим, який потребує постійного стороннього

догляду або досяг 80-річного віку

Безробітні в період отримання

допомоги по безробіттю

Громадяни України, які працюють у

розташованих за межами України

дипломатичних представництвах, консульських

установах України, філіях, представництвах,

інших відокремлених підрозділах підприємств,

створених відповідно до законодавства України

Особи, обрані на виборні посади до органів

державної влади, органів місцевого

самоврядування, об'єднань громадян, профспілок,

політичних партій, які отримують заробітну плату

(винагороду) за роботу на виборній посаді

Особи, які отримують щомісячні

страхові

виплати відповідно до Закону України «Про

загальнообов’язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на

виробництві та професійного захворювання, які

спричинили втрату працездатності»

Особи, які отримують допомогу по тимчасовій

непрацездатності

360

Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг

Право на отримання пенсій та соціальних послуг

із солідарної системи

мають

Громадяни України, які

застраховані згідно з Законом

України «Про загальнообов’язкове

державне пенсійне страхування»та

досягли встановленого пенсійного

віку чи визнані інвалідами і мають

необхідний для призначення

відповідного виду пенсії страховий

стаж, а в разі смерті цих осіб –

члени їхніх сімей, зазначені у ст.36

зазначеного Закону, та інші особи,

передбачені цим Законом

Особи, яким до набрання чинності

цим Законом була призначена пенсія

відповідно до Закону України «Про

пенсійне забезпечення» (крім

соціальних пенсій) або була

призначена пенсія за іншими

законодавчими актами, але вони мали

право на призначення пенсії за

Законом «Про пенсійне забезпечення»

за умови, що вони не отримують

пенсію з інших джерел, а також у

випадках, передбачених цим Законом,

–

члени їхніх сімей

Право на отримання довічної пенсії та одноразової виплати за

рахунок коштів Накопичувального фонду мають

застраховані особи і члени їхніх сімей та/або спадкоємці на

умовах та в порядку, визначених цим Законом

Особи, які не підлягають

загальнообов’язковому державному

пенсійному страхуванню, але

добровільно сплачували страхові

внески в порядку та розмірах,

встановлених цим Законом, до

солідарної системи та/або

накопичувальної системи

пенсійного страхування мають

право на умовах, визначених цим

Законом, на

Іноземці та особи без

громадянства, які

перебувають в Україні на

законних підставах, мають

право на

отримання пенсії і соціальних

послуг за рахунок коштів

Пенсійного фонду та/або

отримання довічної пенсії чи

одноразової виплати за рахунок

коштів Накопичувального фонду

отримання пенсійних виплат

і соціальних послуг із системи

загальнообов’язкового

державного пенсійного

страхування нарівні з

громадянами України на

умовах та в порядку,

передбачених цим Законом,

якщо інше не передбачено

міжнародними договорами