Тимченко С.М., Коломоєць Т.О. Правознавство у схемах та визначеннях

Подождите немного. Документ загружается.

381

Комунальне унітарне підприєм

ство

–

підприємство, що утворюється

компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому

порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить

до сфери його управління

Комунальне комерційне

підприємство – комунальне

унітарне підприємство, майно

якого перебуває у комунальній

власності і закріплюється за таким

підприємством на праві

господарського відання

Комунальне некомерційне

підприємство – комунальне унітарне

підприємство, майно якого перебуває у

комунальній власності і закріплюється

за таким підприємством на праві

оперативного управління

Відповідно до ст.

55 ГКУ суб’єктами господарського права також є

відокремлені підрозділи підприємств (філії, представництва), що

створюються підприємствами для здійснення певних видів

господарської діяльності. Вони не мають статусу юридичної особи,

діють згідно з положенням про них, затвердженим підприємством,

можуть відкривати у банках поточні та розрахункові рахунки

Філія

–

відокремлений підрозділ

юридичної особи, що

розташований поза її

місцезнаходженням та здійснює

всі або частину її функцій

Представництво

–

відокремлений підрозділ

юридичної особи, що розташований поза її

місцезнаходженням та здійснює представництво

і захист інтересів юридичної особи

приватизацію майнових комплексів державни

х підприємств

заборонено законом. Майно казенного підприємства

закріплюється за ним на праві оперативного управління

переважаючим (понад 50 відсотків) є виробництво суспільно

необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і

характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не

може бути рентабельним

за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція

товаровиробників чи споживачів

основним (понад 50 відсотків) споживачем продукції (робіт,

послуг) виступає держава

законом дозволено зд

ійснення господарської діяльності лише

державним підприємствам

Казенне підприємство – підприємство, що створюється за рішенням

Кабінету Міністрів України у галузях народного господарства

382

Об’єднання підприємств – господарська організація, утворена у складі двох

або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої

діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Організаційно – правові форми об’єднань підприємств

Асоціація

оговірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської

діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох

виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва,

організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та

матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників

асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією.

Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників

асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх

інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями

Корпорація

–

договірне об'єднання,

створене на основі поєднання виробничих,

наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними

окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників

органам управління корпорації

Консорціум

–

тимчасов

е статутне об'єднання підприємств для досягнення його

учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-

технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його

наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної

програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його

статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність

Концерн

–

статутне об'єднання підприємств, а

також інших організацій, на основі їх

фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією

функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової,

зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його

частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у

відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники

концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну

Промислово

фінансова гру

па

–

особливий вид об’єднання підприємств, яке

створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою

реалізації державних програм і структурної перебудови економіки України,

виробництва кінцевої продукції та одержання

прибутку

Господа

рське об'єднання

об'єднання підприємств,

утворене за ініціативою

підприємств, незалежно від їх

виду, які на добровільних

засадах об'єднали свою

господарську діяльність

Державне (комунальне) господарське об'єднання

об'єднання підприємств, утворене державними

(комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету

Міністрів України або, у визначених законом випадках,

рішенням міністерств (інших органів

до сфери управління

яких входять підприємства, що утворюють об'єднання),

або

рішенням компетентних

органів місцевого самоврядування

Об’єднання підприємств

383

Господарські товариства як суб’єкти господарювання

Господарські товариства – підприємства або інші суб'єкти

господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом

об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою

одержання прибутку. У випадках, передбачених законом, господарське

товариство може діяти у складі одного учасника. Господарське товариство є

самостійною юридичною особою, діє на підставі статутного договору або

статуту, що затверджуються його учасниками, має власну назву, рахунки у

банку тощо.

Господарські

товариства

Господарське товариство є самостійною

юридичною особою

Діє на підставі статутного договору або

статуту, що затверджуються його

учасниками

Має власну назву, рахунки у банку тощо

Господарські товариства можуть

здійснювати будь-яку підприємницьку

діяльність, якщо інше не передбачено

законом

384

Види господарських

товариств

Акціонерне товариство – господарське товариство, яке

має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій

однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за

зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть

ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах

вартості належних їм акцій

В залежності від способу розповсюдження акцій розрізняють

Відкрите акціонерне

товариство – акціонерне

товариство, акції якого

можуть розповсюджуватися

шляхом відкритої підписки

та купівлі-продажу на

фондових біржах, а

акціонери відкритого

товариства можуть

відчужувати належні їм акції

без згоди інших акціонерів та

товариства

Закрите акціонерне товариство

– акціонерне товариство, у якому

акції розподіляються між

засновниками або серед заздалегідь

визначеного кола осіб і не можуть

розповсюджуватися шляхом

підписки, купуватися та

продаватися на біржі, а акціонери

закритого товариства мають

переважне право на придбання

акцій, що продаються іншими

акціонерами товариства

Товариство з обмеженою відповідальністю –

господарське товариство, що має статутний фонд,

поділений на частки, розмір яких визначається установчими

документами, і несе відповідальність за своїми

зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства,

які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків,

пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів

385

Громадянин визнається суб'єктом господарювання (фізичною особою

– підприємцем) у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови

державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи

відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб – підприємців” від 15 травня 2003 р. Громадянин може

здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або

через приватне підприємство, що ним створюється; із залученням або без

залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами.

Повне товариство – господарське товариство, всі

учасники якого відповідно до укладеного між ними

договору здійснюють підприємницьку діяльність від

імені товариства і несуть додаткову солідарну

відповідальність за зобов'язаннями товариства усім

своїм майном

Командитне товариство – господарське товариство,

в якому один або декілька учасників здійснюють від

імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за

його зобов'язаннями додаткову солідарну

відповідальність усім своїм майном, на яке за законом

може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші

учасники присутні в діяльності товариства лише своїми

вкладами (вкладники)

Товариство з додатковою відповідальністю –

господарське товариство, статутний фонд якого поділений

на частки визначених установчими документами розмірів і

яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями

власним майном, а в разі його недостатності учасники

цього товариства несуть додаткову солідарну

відповідальність у визначеному установчими

документами однаково кратному розмірі до вкладу

кожного з учасників

386

Ліцензування і патентування підприємницької діяльності

Лі

цензування

–

видача, переоформлення

та анулювання ліцензій, видача дублікатів

ліцензій, ведення ліцензійних справ та

ліцензійних реєстрів, контроль за

додержанням ліцензіатами ліцензійних

умов, видача розпоряджень про усунення

порушень ліцензійних умов, а також

розпоряджень про усунення порушень

законодавства у сфері ліцензування (ст.1

Закону України “Про ліцензування певних

видів господарської діяльності”)

Патентування

–

практична діяльність

суб'єкта підприємницької діяльності по

одержанню спеціальних дозволів (патентів) на

здійснення встановлених законом видів

діяльності та видання спеціальними державними

органами - податковими інспекціями -

торговельних патентів на заняття такою

діяльністю

Патентування підприємницької діяльності

полягає в необхідності одержання для здійснення

певних її видів спеціального державного

свідоцтва – торгового патенту

Ліцензія

(ч.3 ст.14 ГК України)

–

документ

державного зразка, який засвідчує право

ліцензіата на провадження зазначеного в

ньому виду господарської діяльності

протягом визначеного строку за умови

виконання ліцензійних умов

Торговий патент

–

державне свідоцтво, яке

засвідчує право суб’єкта господарювання

займатися певними видами підприємницької

діяльності впродовж встановленого строку

Ліцензійні умови

–

нормативно

правовий

акт, положення якого встановлюють

кваліфікаційні, організаційні, технологічні

та інші вимоги для провадження певного

виду господарської діяльності

Спеціальний торговий патент

–

державне

свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта

господарювання на особливий порядок

оподаткування відповідно до закону

Обмеження у здійсненні господарської

діяльності провадиться шляхом встановлення

заборони на здійснення окремих видів

діяльності без спеціального дозволу (ліцензії).

Так, без ліцензії забороняється здійснення

господарської діяльності з виробництва

лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі

лікарськими засобами; виробництва

ветеринарних медикаментів і препаратів,

оптової, роздрібної торгівлі ветеринарними

медикаментами і препаратами та ін.. Перелік

видів господарської діяльності, що підлягають

ліцензуванню і процедура їх ліцензування

визначаються Законом України “Про

ліцензування певних видів господарської

діяльності” від 1 червня 2000 р.

Законом України “Про патентування деяких

видів підприємницької діяльності” від 23

березня 1996 р. встановлено перелік видів

діяльності, що підлягають патентуванню та

порядок патентування. Відповідно до Закону,

провадиться патентування торговельної

діяльності за готівкові кошти, а також з

використанням інших форм розрахунків та

кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі

іноземною валютою, діяльності з надання

послуг у сфері грального бізнесу та побутових

послуг, що здійснюється суб’єктами

підприємницької діяльності чи їх структурними

(відокремленими) підрозділами

Лі

цензування, патентування певних видів господарської діяльності є

засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на

забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних та

соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів

387

Правове регулювання економічної конкуренції

та монополістичної діяльності

Під правовим регулюванням конкуренції та монополістичної діяльності

слід розуміти процес обмеження монопольної діяльності, що передбачає

безпосереднє державне регулювання монополізованих ринків або діяльності

монопольних утворень, який здійснюється шляхом централізованого

встановлення кількісних і якісних показників

Основні правові засади обмеження і попередження монополізму,

недопущення недобросовісної конкуренції закладені у Законах України

«Про обмеження монополізму та

недопущення недобросовісної

конкуренції в підприємницькій

діяльності» від 18 лютого 1992 р.

«Про Антимонопольний

комітет України» від 26

листопада 1993 р.

Про захист економічної

конкуренції» від 11 січня 2001 р

«Про захист від

недобросовісної конкуренції»

від 7 червня 1996 р.

Економічна конкуренція – змагання між суб'єктами господарської діяльності

з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими

суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти

господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями,

покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначальним чином

впливати на умови

обороту товарів на ринку

Суб’єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище, якщо:

на цьому ринку в нього немає жодного конкурента; він не зазнає значної

конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб’єктів

господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів,

наявності бар’єрів для доступу на ринок інших суб’єктів господарювання,

наявності пільг або інших обставин

Монопольним вважається становище суб’єкта господарювання, частка якого

на ринку товару перебільшує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає

значної конкуренції. Монопольним (домінуючим) також може бути визнане

становище суб’єкта господарювання, частка якого на ринку товарів дорівнює

або менша 35 відсотків, але за умов відсутності значної конкуренції

388

Зловживання монопольним

становищем на ринку

Встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації

товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної

конкуренції на ринку; застосування різних цін чи різних інших

умов до рівнозначних угод з суб’єктами господарювання,

продавцями чи покупцями без об’єктивних на те причин

Прийняттям суб’єктом господарювання додаткових зобов’

язань,

які за своєю природою або згідно з торговельними та іншими

звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета

договору

Обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що

завдало чи може завдати шкоди іншим суб’єктам господарювання,

покупцям, продавцям

Часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за

відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання

Суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів

господарювання на ринку без об’єктивних на те причин; створення

перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку

продавців, покупців, інших суб’єктів господарювання

Засоби антимонопольного регулювання

Встановлення більш високого рівня цін і тарифів,

граничних нормативів рентабельності

Декла

рування зміни ціни

Встановлення стандартів і показників якості для товарів

і послуг

Регулювання обсягу ринку виробництва

Встановлення державних замовлень і контрактів

Розділ ринків

Тарифне обслуговування імпорту та експорту товарів

389

Антимонопольний комітет України здійснює державний контроль за

дотриманням антимонопольного законодавства та законодавства про

економічну конкуренцію, захист інтересів підприємців та споживачів від його

можливих порушень

Прояви недобросовісної конкуренції

Неправомірне використання чужих позначень,

упаковки, рекламних матеріалів

Копіювання зовнішнього вигляду виробу

Порівняльна реклама

Неправомірне використання товару іншого

виробника

Дискредитація підприємця

Неправомірне збирання комерційної таємниці

Антимонопольний комітет України

Компетенція

Контроль за дотриманням антимонопольного

законодавства

Розгляд справ про порушення антимонопольного

законодавства та винесення рішень за результатами

розгляду

Звернення до суду чи господарсь

кого суду із заявами

та позовами у зв’язку з порушеннями

антимонопольного законодавства, подання

правоохоронним органам матеріалів про порушення

законодавства, які містять ознаки злочину

Надання рекомендацій державним органам щодо

вжиття заходів, спрямованих на розвиток

підприємництва та конкуренції

390

Правове регулювання банкрутства в Україні

Інститут банкрутства застосовується тоді, коли інші інститути нездатні

допомогти примусити боржника виконати грошові зобов’язання перед

кредиторами. Дане становище боржника має назву неплатоспроможності.

Банкрутство

—

це визнаний господарським судом факт

неспроможності суб’єкта підприємницької діяльності відновити

свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів не

інакше, як через застосування ліквідаційної процедури

Мета інституту банкрутства – з одного боку звільнення

від неефективно господарюючих суб’єктів, а з іншого –

сприяння оздоровленню тих господарюючих суб’єктів, що

опинилися у тимчасових фінансових труднощах

Основна мета банкрутства — не ліквідація підприємства, а

задоволення вимог кредиторів через визнання боржника

банкрутом

Нормативно – правова база регулювання

банкрутства в Україні

Закон України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” у редакції від 30 червня 1999 р., що

набула чинності з 01.01.2000 р.

Господарський кодекс України

Господарський процесуальний кодекс України

від 06.11.1991 р.

Чисельні підзаконні нормативні акти