Тимченко С.М., Коломоєць Т.О. Правознавство у схемах та визначеннях
Подождите немного. Документ загружается.
411
Наслідки порушення порядку встановлення
та зміни цільового призначення земель
визнання недійсними рішень органів державної
влади та органів місцевого самоврядування про
надання (передачу) земельних ділянок громадянам та
юридичним особам
відмови в державній реєстрації земельних ділянок
або визнання реєстрації недійсною
визнання недійсними угод щодо земельних ділянок
притягнення до відповідальності відповідно до
закону громадян та юридичних осіб, винних у
порушенні порядку встановлення та зміни цільового
призначення земель
412
Розділ 9.
ОСНОВИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
Адміністративне право як галузь національного права.
Адміністративне право України
- це сукупність правових норм, що
направлена на регламентацію суспільних відносин які виникають у сфері
виконавчо-розпорядчої діяльності органів виконавчої влади,
внутрішньоорганізаційної діяльності інших органів державної влади,
підприємств, установ, організацій, управлінської діяльності органів місцевого
самоврядування, в пpoцесі виконання недержавними інституціями делегованих
повноважень органів виконавчої влади, застосування заходів адміністративного
впливу та притягнення до адміністративної відповідальності, а також здійснення
адміністративного судочинства.
Регулює
відносини
у сфері
виконавчо-
розпорядчої
діяльності органів
виконавчої влади
в процесі
здійснення
адміністративного
судочинства
у сфері внутрішньо-
організаційної
діяльності органів
державної влади,
підприємств, установ,
організацій
в процесі
застосування
заходів
адміністративног
о впливу та
притягнення до
адміністративної
відповідальності
у сфері управлінської
діяльності органів
місцевого
самоврядування
в процесі виконання
недержавними
інституціями делегованих
повноважень органів
виконавчої влади
413
Адміністративно-правові норми
Адміністративно-правові норми – встановлені або санкціоновані
державою, формально-визначені, обов’язкові, охоронювані засоби державного
примусу правила поведінки учасників суспільних відносин у сфері реалізації
виконавчої влади та управлінської діяльності державних органів і органів
місцевого самоврядування, які забезпечують умови реалізації цими учасниками
своїх прав та виконання покладених на них обов’язків.
характеризуються такими особливостями
особливим
змістом –
регулюють
особливе
коло
відносин
імперативним
характером –
одна сторона
управлінських
відносин
наділена щодо
іншої владними
повноваження
особливим колом
суб’єктів – органи
виконавчої влади,
державні службовці,
органи місцевого
самоврядування, їх
посадові особи тощо
закріплюються
в правових
актах, що
видаються
компетентними
органами
їх дотримання
забезпечується
шляхом як
юридичного
примусу, так і
застосування
різноманітних
організаційних та
інших заходів
визначають певні
варіанти поведінки,
характер відносин,
урегульованих
цими нормами,
визначає їх
структуру
Адміністративно-
правові норми
414
Підстави класифікації
За
характером
припису
Зобов`язуючі
Забороняючі
Дозволяючі
Матеріальні
Процесуальні
За змістом
За
функціональним
призначенням
За дією у
просторі
За дією у часі
За способом
вираження
Регулятивні
Правозабезпечувальні
Правоохоронні
Загальнодержавні
Регіональні
Місцеві
Безстрокові
Строкові
Разові
Словесні
Конклюдентні
415
Адміністративно-правові відносини
Адміністративно-правові відносини – це урегульовані нормами
адміністративного права суспільні відносини у сфері державного управління, в
якому сторони беруть участь як носії прав та обов`язків, встановлених та
забезпечуваних адміністративно-правовими нормами.
Адміністративно-
правові відносини
характеризуються такими особливостями
Вони, як правило, є владовідносинами, оскільки виникають у результаті
здійснення державного управління, тобто державно владного впливу однієї
сторони на іншу для досягнення певної мети
Їх обов`язковим учасником виступає орган державної влади або посадова особа,
наділена певними д
ержавно
-
владними повноваженнями
Вони виникають з ініціативи однієї сторони і згода іншої сторони при цьому не
потрібна. Інколи вони виступають всупереч бажанню іншої сторони
Порушення однією зі сторін своїх обов`язків зумовлює її відповідальність не
перед іншою стороною, а перед державою в особі її компетентних органів
Санкції, що застосовуються до сторін цих відносин за порушення ними прав та
обов`язків – це, як правило, заходи адміністративного примусу, адміністративної
та дисциплінарної відповідальності, може нанести також матеріальна або
кримінальна відповідальність
Спір, який виникає між учасниками цих відносин, вирішується як у судовому,
так і в адміністративному порядку
416
Суб`єкти адміністративного права України.
Система суб`єктів
адміністративного
права України
Президент
України
Структурні підрозділи
державних і недержавних
підприємств, установ,
організацій
Підприємства, установи,
організації в особі їх
керівників, які очолюють
органи управління
Органи
виконавчої
влади
Державні
органи, які не
належать до
виконавчої гілки
влади, але не
безпосередньо, а
через апарат
беруть участь в
(органи
законодавчої та
судової влади
органи
прокуратури)
Об`єднання громадян
Органи місцевого
самовр
я
дування
Державні органи, які не належать до
виконавчої гілки влади, але безпосередньо
здійснюють свої права та обов`язки у сфері
адміністративно-правового регулювання
(НБУ, Національна Рада України з питань
телебачення та радіомовлення, РНБО, ЦВК та
інші)
Державні
службовці
Громадяни
України,
іноземці,
особи без
громадянства
417
Поняття, завдання та види державної служби в Україні
Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які
обіймають посади державних органів та їх апаратів щодо практичного
виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок
державних коштів.
охорона конституційного ладу України, створення умов для
розвитку громадянського суспільства, виробництва, забезпечення
вільної життєдіяльності особистості, захист прав та свобод
громадян
формування суспільно-політичних та державно-правових умов
для практичного здійснення функцій органів державної влади
забезпечення ефективної роботи органів державної влади
відповідно до їхньої компетенції
удосконалення умов державної служби та професійної
діяльності державних службовців
створення і забезпечення належного функціонування системи
підготовки і підвищення кв
а
ліфікації державних службовців
забезпечення принципу гласності в діяльності державних
службовців та органів державної влади, дотримання
законності, викорінення бюрократизму, корупції та інших
негативних явищ у системі державної служби
Види державної служби
в Україні
Державна служба
в апараті
законодавчих органів
Державна служба в
органах виконавчої влади
Державна служба
в судових органах
прокуратури
Завдання державної служби в Україні
418
Проходження державної служби в Україні
Проходження державно служби в Україні – сукупність юридичних
фактів, пов'язаних із виникненням, зміною та припиненням державно-
службових відноси,
а саме прийняттям на державну службу, просуванням по
службі та припиненням служби.
Державна служба в Україні, крім загальних підстав, припиняється у разі:
Порушення умов реалізації на державну службу
Недотримання пов`язаних із проходженням державної служби вимог
Досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної
служби
Відставки державних службовців, які обіймають посади першої або другої категорії
Виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного
службовця на державній службі
Відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги
Неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо
його доходів
Етапи проходження державно
служби в Україні
Прийняття на службу:
Прийняття відповідним органом чи
керівником рішення на підставі
здійснення конкурсної або поза
конкурсної процедури про прийняття
на службу. Видання відповідного
наказу про прийняття особи на
конкретну вакантну посаду.
Присвоєння особі рангу службовця.
Ознайомлення особи з наказом про
прийняття та із службовими
обов`язками. Приведення особи до
присяги службовця. Початок
виконання службових повноважень
Просування
по службі
(службова
кар`єра):
Заняття більш
високої посади.
Присвоєння більш
високого рангу.
Припинення
служби:
Звільнення.
Відставка.
419
Поняття та види форм державного управління
Форма державного управління
– це зовнішньо-виражена дія органів виконавчої
влади та інших суб`єктів державного управління або їх посадових осіб, здійснена у
межах їхньої компетенції з метою досягнення поставлених перед ними мети та завдань.
Структурні
– виражають
організацію самої
управляючої системи
суб`єктів, які входять до неї
(органи, внутрішні
підрозділи органів)
Форми
зовнішнього
вираження
управлінської
діяльності
Процедурні
–
відображають належно
оформлені дії, що
вимагаються у процесі
управлінської
діяльності
Правові
– викликають
чітко виражені зовнішні
юридичні наслідки
Встановлення норм
права (адміністративна
правотворчість)
Застосування норм права
(видання ненормативних
актів управління,
індивідуальних актів
управління)
Укладення
адміністративних договорів
Здійснення
реєстраційних та інших
юридично-значущих дій
Неправові
– не спричиняють
зовнішніх юридичних
наслідків
Провадження організаційних
дій (служить забезпеченням
чіткої та ефективної роботи
усієї системи органів
викона
в
чої влади)
Виконання матеріально-
технічних операцій (служать
обслуговуванню процесу
управлінської діяльності)
420
Правові акти державного управління
Акти державного управління – це владні, прийняті згідно з вимогами
законів приписи органів виконавчої влади з питань компетенції усіх органів
(посадових осіб), що породжують юридичні наслідки. Акти державного
управління є засобом практичної реалізації завдань виконавчої влади.
Види правових актів
державного управління
Нормативні акти управління
– правові акти
управління, які встановлюють, змінюють або
скасовують правові норми. Ці акта є найбільш містким
вираженням реалізації виконавчої влади, оскільки саме
через них відбувається підзаконна адміністративна
правотворчість
Індивідуальні акти управління
– акти, які не
містять у собі правових норм та стосується конкретних
осіб. Характерною рисою цих актів є їх
правозастосовчий характер
Змішані акти управління
– акти, які разом із
нормами права містять індивідуальні прописи та
рішення щодо конкретних управлінських справ
Письмові акти
, які є різновидом службових
д
о
кументів
Усні акти
управління
, що використовуються при
безпосередньому керівництві виробничою діяльністю,
для забезпечення громадянської безпеки, у
воєнізованих формуваннях тощо
За юридичними
властивостями
За формою
волевиявлення
зобов’язуючі
забороняючі
правоуповнова
жуючі
ті, які
містять
відмови