Тимченко С.М., Коломоєць Т.О. Правознавство у схемах та визначеннях

Подождите немного. Документ загружается.

431

Обставини, що викликають провадження у справах

про адміністративні проступки

Обставини, що викликають провадження

у справах про

адміністративні проступки

відсутність події і складу адміністративного проступку

недосягнення на момент вчинення адміністративного

проступку 16

річного віку

неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи

бездіяльність

вчинення дії особою у стані крайньої необхідності або

необхідної оборони

видання акта амністії, якщо він усуває застосування

адміністративного стягнення

скасування акта амністії, якщо він усуває застосування

адміністративного стягне

ня

закінчення на момент розгляду справи строків давності

накладення адміністративного стягнення

наявність по тому самому факту щодо особи, яка

притягається до відповідальності, постанови компетентного

органу про накладення адміністративного стягнення, або не

скасованої постанови про закриття справи, а також

порушення по даному факту кримінальної справи

смерть особи щодо якої було розпочато провадження у

справі

432

Стадії провадження у справах про адміністративні проступки

Стадії провадження у справі про адміністративний проступок

–

це відн

сно

самостійна сукупність послідовного здійснюваних, взаємопов’язаних процесуальних

дій, об’єднаних найближчою метою щодо отримання певного юридичного результату.

Розв’язання завдань кожної стадії оформлюється спеціальним процесуальним

документом. Після прийняття такого акта розпочинається нова стадія. Стадії органічно

пов’язані між собою; наступна, як правило, починається лише після того, як закінчена

попе

редня, на новій стадії перевіряється те, що було зро

лено раніше.

Порушення справи та адміністративне розслідування

–

початкова стадія

провадження, змістом якої є комплекс першочергових процесуальних дій, пов’язаних з:

виявленням факту адміністративного правопорушення; складення протоколу про

адміністративне правопорушення (в разі необхідності і про адміністративне затримання,

огляд та вилучення речей і документів); встановленням особи правопорушника, свідків,

потерпілих, збором, дослідженням та попередньою оцінкою доказів, а також інших

фактичних обставин в справі; первісною юридичною кваліфікацією вчиненого тощо.

Закінчується дана стадія в більшості випадків передачею матеріалів справи для розгляду

по суті з урахуванням підвідомчості справ.

Розгляд справ

и по суті та винесення по ній постанови

центральною ст

дією

провадження. Загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та

винесення по ній постанов визначається статтями 276-286 КУпАП. Дана стадія

закінчується винесенням відповідної постанови по справі, яка повинна містити визначені

законом дані (ст. 283 КУпАП). По справі про адміністративне правопорушення може бути

винесено одну з таких постанов: про накладання адміністративного стягнення (з

урахуванням положень ст. 33-38 КУпАП); про застосування заходів впливу до

неповнолітніх (передбачених ст. 24-1 КПпАП); про закриття справи (з урахуванням

положень ч.2 ст. 284 КУпАП, а також інших альтернатив адміністративній

відповідальності)

Перегляд справи у зв`язку з

оскарження або опротестув

анням

станови по

справі є стадією факультативного, тобто, не завжди обов`язковою. На цій стадії

перевіряється законність та обґрунтованість винесеної постанови, а також дотримання

установленого законом порядку адміністративного провадження в цілому, усуваються

допущені правопорушення, забезпечується застосування до нових справедливих

заходів впливу. Постанову в справі про адміністративний проступок може бути

оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим у порядку, визначену

законом (ст. 288 КУпАП) та опротестовано прокурором. Результатом розгляду скарги

або протесту на постанову може бути одне з таких рішень: залишенням постанови без

змін, а скарги, або протесту без задоволення; скасування постанови і надсилання

справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу

стягнення з тим, однак, щоб воно не було посилено.

Виконання

постанови про накладання адміністративного стягнення є

заключною стадією провадження в справах про адміністративні правопорушення,

суть якої полягає у кінцевій реалізації винесеної по справі постанови.

433

Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи

про адміністративні проступки

Справи про адміністративні

проступки розглядають

адміністративні комісії

при виконавчих

комітетах сільських,

селищних, міських рад

районні

(міські) суди

(судді)

виконавчі комітети

сільських, селищних,

міських рад

органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій, органи Державної

прикордонної служби України, органи державного пожежного нагляду, органи

залізничного транспорту, органи морського і річкового транспорту та

електротранспорту, органи Міністерства праці та соціальної політики України,

органи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони

праці, органи державного геологічного контролю, органи державної контрольно-

ревізійної служби в Україні, органи державної податкової служби України,

Національний банк України, військові комісаріати, військова інспекція безпеки

дорожнього руху Міністерства оборони України, органи, установи та заклади

державної санітарно-епідеміологічної служби, органи державного ветеринарного

контролю, органи державної служби з карантину рослин, органи державного

контролю у насінництві, спеціально уповноважені органи виконавчої влади у

сфері захисту рослин, спеціально уповноважені органи виконавчої влади в

галузях водного господарства, геології та використання надр, органи

рибоохорони, органи лісового господарства, органи спеціально уповноваженого

центрального органу влади у галузі екології та природних ресурсів України,

органи Державної інспекції електрозв’язку Адміністрації зв’язку України, органи

які здійснюють державний пробірний контроль, органи Пенсійного фонду

України та фонду Соціального страхування України, органи державної

статистики, органи виконавчої влади у сфері захисту справ споживачів, органи

державного контролю за цінами, інспекції державного архітектурно-будівельного

контролю, органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та

сертифікації, органи державного контролю якості лікарських засобів.

434

Адміністративний процес

Адміністративний процес – це визначений адміністративно-

процесуальними нормами порядок розгляду індивідуально-конкретних справ,

що виникають у сфері державного управління, місцевого самоврядування,

органами виконавчої влади, їх посадовими особами, іншими спеціально

уповноваженими на те органами, а у відповідних випадках, загальними судами

та вирішення публічно-правових спорів адміністративними судами, пов’язаний

з реалізацією норма матеріального адміністративного права.

адміністративний процес пов’язаний з державним

управлінням, його юридичними видами, що

реалізується у правових формах

адміністративний процес пов’язаний з

матеріальними нормами адміністративного права

застосування норм матеріального права

здійснюється в юридичному порядку,

урегульованому адміністративно-процесуальними

нормами

адміністративний процес – відповідна діяльність, у

результаті якої виникають певні процесуальні

суспільні відносини, що регулюються нормами

адміністративно-процесуального права

в адміністративному процесі бере участь велика

кількість суб’єктів – учасників найрізноманітніших

за змістом та характеру адміністративно-

процесуальних відносин

Загальні риси адміністративного процесу

435

Принципи

адміністративного

процесу

законності

об’єктивної істини

охорони інтересів та держави

відповідальності посадових

осіб за належне введення

процесу

публічності

гласності

рівності учасників процесу

перед зак

ном

національної мови

змагальності сторін

швидкості, простоти та

економ

чності

гарантії захисту своїх прав та

інтересів у цьому процесі

436

Стадії адміністративного процесу

Стадії адміністративного

процесу

Стадії аналізу ситуації, у ході якої збирається та фіксується

інформація про фактичний стан справ, реальні факти, оцінюється

перспектива подальшого руху справи, приймається рішення про

необхідність такого руху

Стадії прийняття рішення у справі, у ході якої дається юридична

оцінка зібраної інформації, повно та всебічно досліджуються

матеріали справи з метою встановлення об’єктивної істини,

приймається конкретне рішення

Стадії оскарження або опротестування рішення у справі, яка

носить факультативний характер

Стадії виконання прийнятого рішення, у ході якої дістає логічне

завершення уся діяльність стосовно адміністративної справи.

Важливість цієї стадії обумовлена тим, що без неї усе провадження у

справі втрачає сенс, набуваючи чисто формального характеру

437

Види адміністративних проваджень

Види адміністративних

проваджень

юрисдикційні неюрисдикційні

у справах про адміністративні

правопорушення

по скаргам громадян

дисциплінарне провадження

контрольно-наглядове

діловодство

по заявам, клопотанням

по застосуванню заходів

адміністративного

попередження та припинення

по прийняттю актів

державного управління

по прийняттю індивідуальних

актів управління

тощо

438

Розділ 10.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВОГО ПРАВА

Фінансове право - це галузь національного права (публічного), норми

якої регулюють відносини, що складаються у процесі мобілізації, розподілу,

перерозподілу та використання державних коштів.

Предмет

Метод

Система

органічна система

прийомів і способів

безперервного впливу

на поведінку

учасників фінансових

відносин

Основний метод

ФП – метод

владних приписів

Додаткові

методи ФП

внутрішня побудова

ФП, взаємозв’язок

його структурних

одиниць

суспільні

відносини, які

виникають у

процесі

фінансової

діяльності

держави, тобто

у процесі

мобілізації,

розподілу,

перерозподілу й

використання

державних

коштів.

Фінансове право

метод

погодження

тощо

метод

рекомендацій

поділ норм ФП за

окремими фінансово-

правовими

інститутами

відповідно до

особливостей

фінансових відносин,

що регулюються

439

Система фінансового права

Система фінансового права – це поділ норм ФП за окремими

фінансово-правовими інститутами відповідно до особливостей фінансових

відносин, що регулюються.

Загальна

частина

Особлива

частина

Загальні принципи

Форми, методи фінансової діяльності

держави

Правовий статус суб’єктів фінансово-

правових відносин

Фінансовий контроль

Фінансово-правові норми

Фінансово-правові відносини

Норми бюджетного права

Норми, що регулюють суспільні

відносини у сфері державних

Норми, що регулюють суспільні

відносини у сфері державних

Норми банківського права

Норми валютного регулювання

Норми, що регулюють грошово-

розрахункові відносини.

Система фінансового права

440

Джерела фінансового права

Джерела фінансового права - це зовнішні форми вираження норм

фінансового права

Конституція

України

Регламент

Верховної

Ради України

Укази, розпорядження

Президента України

Постанови, розпорядження, декрети

Кабінета Міністрів України

Нормативні акти

міністерств, державних

комітетів, органів

виконавчої влади зі

спеціальним статусом

(Міністерства фінансів

України, Державного

казначейства України,

НБУ тощо.)

Джерела фінансового права

Закони України

«Про державний

бюджет на … рік»

«Про податок на

додану вартість» тощо

«Про державну

податкову службу в

Україні»