Тимченко С.М., Коломоєць Т.О. Правознавство у схемах та визначеннях

Подождите немного. Документ загружается.

481

Кримінальна відповідальність співучасників

Організатор

Організованої групи чи злочинної організації підлягає

кримінальній відповідальності за всі злочини, вчинені

організованою групою чи злочинною організацією, якщо

вони охоплювалися його умислом.

Інші учасники

Інші учасники організованої групи чи злочинної

організації підлягають кримінальній відповідальності за

злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали

участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині

кожен із них.

Виконавець

(співвиконавець)

Підлягає кримінальній відповідальності за статтею

Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає

вчинений ним злочин. Організатор, підбурювач та

пособник підлягають кримінальній відповідальності за

відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною

статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає

злочин, вчинений виконавцем.

Ознаки, що характеризують особу окремого

співучасника злочину, ставляться в вину лише цьому

співучасникові. Інші обставини, що обтяжують

відповідальність і передбачені у статтях

Особливої частини цього Кодексу як ознаки злочину,

що впливають на кваліфікацію дій виконавця, ставляться

в вину лише співучаснику, який усвідомлював ці

обставини.

У разі вчинення виконавцем незакінченого злочину

інші співучасники підлягають кримінальній

відповідальності за співучасть у незакінченому злочині.

Співучасники не підлягають кримінальній

відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо

воно не охоплювалося їхнім умислом

482

Причетність до злочину – це дія або бездіяльність, яка хоча і пов’язана

з вчиненням злочину, але не є співучастю в ньому.

Причетність до злочину

Заздалегідь не обіцяне

приховування злочину – це

активна діяльність особи по

приховуванню злочинця, засобів і

знарядь вчинення злочину, його

слідів або предметів здобутих

злочинним шляхом.

Виключення: не підлягають

кримінальної відповідальності за

заздалегідь не обіцяне

приховування злочинів членами

сім’ї особи, яка вчинила злочин, а

також її близькі родичі (ч.2 ст.396

КК)

Заздалегідь не обіцяне

потурання злочину виражається в

тому, що особа, яка зобов’язана

була і могла перешкодити

вчиненню злочину не перешкоджає

і злочин відбувається.

Якщо потурання злочину

заздалегідь було обіцяне – то це є

пособництвом.

Якщо потурання злочину

заздалегідь не обіцяне – то за такі

дії відповідальність наступає за

окремі злочини, передбачені лише

в Особливій частині КК

Заздалегідь не обіцяне

придбання чи збут майна,

добутого злочинним шляхом –

це активна діяльність особи, що

виявляється у купівлі або іншій

оплатній передачі майна,

здобутого злочинним шляхом, або

зберіганні такого майна. Даний

злочин передбачає знання

суб’єктом злочину того, що

придбане ним майно здобуто

злочинним шляхом

Заздалегідь обіцяне недонесення

про злочин – це діяльність

пасивна, яка виражається у

неповідомленні органам влади про

злочин, який готується, або вже

вчинений.

Чинним кримінальним

законодавством воно злочином не

визнається

483

Основні теорії покарання

Відносні

Мета покарання – досягнення

конкретних цілей

Покарання має на меті

не тільки кару, а й виправлення засуджених, а

також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і

іншими особами (ч.2 ст.50 КК)

Кара як

відплата за

вчинений

злочин – це

покарання

за

вчинений

злочин

Виправлення

засудженого – це

активний вплив на

свідомість засудженого з

метою внести корективи

в його соціально –

психологічні

властивості,

нейтралізувати негативні

криміногенні настанови,

змусити додержуватися

положень

кримінального закону

Попередження

вчинення нових

злочинів самим

засудженим

(спеціальна

превенція) – це

такий вплив

покарання на

засудженого, що

позбавляє його

можливості

знову вчинити

злочини

Попередження

вчинення

злочинів з боку

інших осіб

(загальна

превенція) – це

такий вплив

покарання, що

забезпечує

попередження

вчинення

злочину з боку

інших осіб

Абсолютні

Мета покарання –

пропорційна відплата за

вчинений злочин

Змішані

Поєднання ідей декількох абсолютних та відносних теорій покарання

виправлення злочинця

стримувати особу від

вчинення нового злочину (теорія

спеціального попередження)

стримувати інших осіб від

вчинених злочинів (теорія

залякування та психологічного

примушування)

484

Ознаки покарання

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за

вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в

передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (ч.1 ст.50 КК).

Ознаки покарання

Захід державного примусу

покарання примушує особу до

законослухняної поведінки

Кінцевий юридичний

наслідок злочину - один

із завершальних етапів

кримінальної

відповідальності

Негативна оцінка

з боку

держави як вчиненого

злочину, так і самого злочинця

Кара

- покарання полягає в

обмеженні прав і свобод

засудженого. Покарання

також полягає у завданні

моральних страждань

Тягне за собою

судимість - судимість

може за певних обставин

мати негативні правові

наслідки для засудженого

(кваліфікуюча ознака,

обставина, що обтяжує

покарання за новий злочин

тощо)

Має особистий

характер - покарання

застосовується лише до

фізичної особи, яка

вчинила злочин

Має публічний

характер -

покарання

застосовується від

імені держави за

вироком суду

Має бути

справедливим,

тобто відповідати

тяжкості

вчиненого

злочину і

небезпечності

самого злочинця

485

Класифікація покарань

За порядком

(способом)

призначення (ст.52 КК)

За суб’єктом, до

якого застосовуються

За можливістю

визначення строку

покарання

Основні –

покарання, що

призначаються у

вироці лише як

самостійні

Додаткові –

покарання, що

призначаються

лише як додаток

до основних і

самостійно

застосовуватись

не можуть

Як основні та

додаткові –

позбавлення

права обіймати

певні посади або

займатися певною

діяльністю і

штраф

Строкові –

покарання, які

несе особа у

межах

визначеного

судом строку

Безстрокові

– покарання, в

яких не

визначений

строк

Загальні –

можуть бути

застосовані до

будь-якої особи

Спеціальні –

призначаються

лише певному

колу засуджених і

не можуть

застосовуватися

до будь-якої

особи

486

Загальні призначення покарання – це ті встановлені законом критерії,

якими повинен керуватися суд при призначенні покарання в кожній конкретній

справі (ст.65 КК).

Суд призначає

покарання у межах,

встановлених у

санкції статті

Особливої частини

КК, що передбачає

відповідальність за

вчинений злочин

Суд призначає

покарання відповідно

до положень Загальної

частини КК

Призначаючи

покарання, суд враховує

ступінь тяжкості

вчиненого злочину,

особу винного та

обставини, що

пом’якшують або

обтяжують покарання

Принципи

призначення

покарання

Законність покарання Гуманність покарання

Обґрунтованість

покарання і

обов’язковість

його мотивування

у вироку

Індивідуалізація покарання

Справедливість покарання

Загальні призначення покарання

Визначеність

покарання у

судовому вироку

487

Система покарань

Встановлений кримінальним законом і обов’язковий для суду вичерпний

перелік покарань, розташованих у певному порядку за ступенем їх суворості

(ст.51 КК України).

Система покарань встановлюється тільки законом

Перелік покарань, що утворюють систему, обов’язковий для

суду

Перелік покарань, що утворюють систему, є вичерпним

Система покарань передбачає їх розміщення у певному

порядку за ступенем їх суворості (від менш суворого до більш

суворого)

Ознаки системи покарань

488

Види покарань

Штраф (п.1 ст.51 КК)

Позбавлення військового, службового звання, рангу, чину або

кваліфікаційного класу (п.2 ст.51 КК)

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися

певною діяльністю (п.3 ст.51 КК)

Громадські роботи (п.4 ст.51 КК)

Виправні роботи (п.5 ст.51 КК)

Службові обмеження для військовослужбовців (п.6 ст.51 КК)

Конфіскація майна (п.7 ст.51 КК)

Арешт (п.8 ст.51 КК)

Обмеження волі (п.9 ст.51 КК)

Позбавлення волі на певний строк (п.11 ст.51 КК)

Довічне позбавлення волі (п.12 ст.51 КК)

Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

(п.10 ст.51 КК)

489

Громадські роботи

(ст.56

КК) – виконання засудженим

у вільний від роботи чи

навчання час безоплатних

суспільно корисних робіт,

вид яких визначають органи

місцевого самоврядування

Обмеження волі

(ст.61 КК)

– утримання особи в

кримінально-виконавчих

установах відкритого типу, без

ізоляції від суспільства в

умовах здійснення за нею

нагляду з обов’язковим

залученням до праці

Виправні роботи

(ст.57

КК) – роботи за місцем праці

на строк, визначений

вироком суду, з

відрахуванням у доход

держави відповідного

відсотку заробітку особи

Тримання в

дисциплінарному батальйоні

військовослужбовців (ст.62

КК) – примусове направлення

на встановлений у вироку суду

строк в особливу військову

частину – дисциплінарний

батальйон, призначений для

відбування покарання

військовослужбовцями, які

вчинили злочин під час

проходження ними строкової

військової служби

Службові обмеження для

військовослужбовців (ст.58

КК) – за своїм змістом

являють виправні роботи, які

застосовуються з

урахуванням того, що

засуджений є

військовослужбовцем

Позбавлення волі на

певний строк (ст.63 КК) -

ізоляція засудженого та

поміщення його у

кримінально-виконавчі

установи на певний строк,

зазначений у вироку суду

Арешт

(ст.60 КК) –

тримання засудженого в

умовах ізоляції і

встановлюється на строк від

1до 6 місяців

Довічне позбавлення волі

(ст.64 КК) – позбавлення волі

без встановленого строку

Основні покарання

490

Додаткові покарання: види,

основні ознаки

Позбавлення військового,

спеціального звання, рангу,

чину або кваліфікаційного

класу (ст.54 КК)

Конфіскація майна (ст.59 КК)

безстрокове покарання,

яке призначається лише

за тяжкий чи особливо

тяжкий злочин

полягає в анулюванні

юридично закріплених

заслуг особи

позбавляє лише суд

суд не має права

позбавити наукових

ступенів та вчених звань,

почесних звань

примусове безоплатне

вилучення у власність

держави всього або

частини майна, яке є

власністю засудженого

встановлюється за тяжкі

та особливо тяжкі

корисливі злочини у

випадках, коли це прямо

передбачене у санкції

статті

у разі конфіскації частини

майна суд повинен

зазначити яка саме частина

майна конфіскується, або

перелічити, що

конфіскується

перелік майна, що не

підлягає конфіскації,

визначається законом

України