Тимченко С.М., Коломоєць Т.О. Правознавство у схемах та визначеннях

Подождите немного. Документ загружается.

491

Покарання, що можуть

призначатися як основні і додаткові

Штраф

(ст.53 КК) – грошове

стягнення, що накладається судом

у випадках і межах, встановлених

Особливою частиною КК

Позбавлення права обіймати

певні посади або займатися певною

діяльністю (ст.55 КК) – позбавлення

засудженого права на вибір посади,

певних занять протягом часу,

встановленого вироком суду

визначається судом

залежить від тяжкості

злочину та з урахуванням

майнового стану

у межах від 30 до 1000

неоподатковуваних

мінімумів доходів

громадян

у деяких випадках

(статтях Особливої частини

КК) можливі більш високі

розміри

у разі неможливості

сплатити може бути

замінений (на громадські

роботи, виправні роботи)

строк додаткового покарання

обчислюється з моменту

відбуття основного покарання, а

при призначенні даного

покарання як додаткове до

інших основних – з моменту

набрання законної сили вироком

як основне – якщо прямо

передбачене у санкції, строк

від 2 до 5 років

як додаткове – з

посиланням на ст.55 КК

строк від 1 до 3 років

при призначенні як

додаткового покарання до

арешту, обмеження волі,

тримання в дисциплінарному

батальйоні військовослужбовців

або позбавлення волі на певний

строк – поширюється на увесь

час відбування основного

покарання

492

Особливості звільнення неповнолітніх

від кримінальної відповідальності

Неповнолітній – це особа, яка на час вчинення злочину не досягла

вісімнадцятирічного віку.

Вік з якого настає кримінальна відповідальність:

16 років (загальний вік);

14 років (знижений вік).

У зв’язку із застосуванням

примусових заходів виховного

характеру (ст.97 КК)

У зв’язку із закінченням строків

давності (ст.106 КК)

Примусові заходи виховного характеру

- це

передбачені кримінальним законом особливі заходи

впливу, що не є кримінальним покаранням

Необхідні умови застосування

заходів виховного характеру

Обов’язкові ознаки примусових

заходів виховного характеру

Передбаченість даних

заходів кримінальним

законом (ч.2 ст.105 КК)

Застосування їх тільки

судом

Застосування їх тільки до

неповнолітніх, які вчинили

злочин

Злочин повинен належати

до категорії злочинів

невеликої тяжкості (ч.2

ст.12 КК)

Відсутність в даних

заходах ознак кримінального

покарання

Вчинення злочину

вперше

Види звільнення неповнолітніх від

кримінальної відповідальності

493

Види примусових заходів виховного

характеру (ч.2 ст.105 КК)

Застереження

Направлення

неповнолітнього до

спеціальної навчально-

виховної установи для

дітей та підлітків

Осудження суспільно небезпечної

поведінки неповнолітнього, вимога

припинити таку поведінку під

загрозою застосування більш

суворих заходів відповідальності

Заборона або обмеження на термін,

який визначає суд, відвідування

деяких закладів для відпочинку

молоді, або вимога сумлінно

відвідувати навчальні заклади

Встановлення контролю і

посилення виховного впливу з боку

осіб, що були зобов’язані

здійснювати позитивний вплив на

неповнолітнього

Даний захід може застосовуватися

до неповнолітніх, які досягли

п’ятнадцятирічного віку, мають

майно, кошти або прибуток

Застосовується, коли неповнолітній

не може бути виправлений іншими

заходами

Обмеження дозвілля і

встановлення особливих

вимог до поведінки

неповнолітнього

Передача

неповнолітнього під

нагляд батьків, чи осіб,

які їх заміняють чи під

нагляд трудового або

педагогічного колективу

Покладання на

неповнолітнього

обов’язку

відшкодовувати

заподіяних майнових

збитків

494

Загальні підстави

звільнення

(ст.46 КК)

Строки давності

(ч.2 ст.106 КК)

Закінчення передбачених

законом строків після

вчинення злочину і до дня

набрання вироком законної

сили

Невчинення під час

вказаних строків нового

злочину

Два роки - за

вчинення злочину

невеликої тяжкості

П’ять років - за

вчинення злочину

середньої тяжкості

Сім років - у разі

вчинення тяжкого

злочину

Десять років - у разі

вчинення особливо

тяжкого злочину

Відсутність ухилення від

слідства або суда

Звільнення від кримінальної відповідальності

та відбування покарання у зв’язку із закінченням строків

давності (ст.106 КК)

495

Види

(ч.1 ст.98 КК)

Строки

позбавлення волі

(ч.3 ст.102 КК)

Штраф

- тільки до

неповнолітніх, які мають

самостійних доход, власні

кошти або майно, на які

може бути звернене

стягнення.

Громадські та виправні

роботи - застосовуються до

неповнолітніх, які досягли 16

річного віку.

До двох років - за

вчинений повторно

злочин невеликої

тяжкості

До чотирьох років -

за злочин середньої

тяжкості

До семі років - за

тяжкий злочин

До десяти років - за

особливо тяжкий

злочин

Арешт

- тримання

неповнолітнього в умовах

ізоляції в спеціально

пристосованих установах

(тільки з 16 років)

Позбавлення волі

призначається тільки

неповнолітнім, які вчинили

злочин невеликої тяжкості не

вперше

До п’ятнадцяти років

- за особливо тяжкий

злочин, поєднаний з

умисним

позбавленням життя

людин

Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і

особливості їх призначення

496

Розділ 12.

ПРАВООХОРОННА ТА ПРАВОЗАХИСНА

ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ

Поняття та ознаки правоохоронних органів

Правоохоронні органи – це система органів, що уповноважені

державою здійснювати нагляд і контроль за точним і неухильним дотриманням

законів усіма громадянами, посадовими особами, підприємствами, установами

й організаціями, забезпечувати правопорядок, застосовувати примусового

заходу до правопорушників.

державно-владний, юрисдикційний характер

підзаконність та точна регламентованість

діяльності

правозастосована суть рішень, що ними

приймаються

застосування державного примусу в процесі

виконання покладених на них завдань

Характерні ознаки

правоохоронних органів

497

Правоохоронна діяльність

правосуддя

прокурорський нагляд

досудове розслідування захист по кримінальних справах

надання юридичної допомоги

(представництво, консультації)

охорона суспільного порядку

конституційний контроль

Функції правоохоронної діяльності

характеризуються чітким розподілом компетенції

правоохоронних органів

Наявність чи відсутність функції

правоохоронної діяльності є підставою для

визначення відповідного правоохоронного

органу

Колегіальний орган, що

визначає головні напрямки

боротьби зі злочинністю,

погоджує спільні заходи щодо

попередження злочинності

На розгляд координаційних

нарад виносяться проблеми,

що стосуються тих

правоохоронних органів, що

приймає участь у такій нараді

Координація діяльності правоохоронних органів є найбільш

придатною формою узгодження їхніх дій і необхідною умовою в

боротьбі зі злочинністю і корупцією

Функції (напрямки)

правоохоронної діяльності

Координаційна нарада

498

Судова влада і принципи правосуддя

Судова влада – це система державних судових органів, що здійснюють

правосуддя.

Законності - неухильне

виконання і дотримання

законів всіма учасниками

правовідносин

Рівність учасників

судового процесу перед

законом і судом

Забезпечення доведеності

провини

Здійснення правосуддя

тільки судом

Незалежність суддів

Право громадян на

судовий захист

Забезпечення

обвинувачуваному права на

захист

Принцип гласності

судового процесу і повної

його фіксації технічними

засобами

Принцип змагальності і

рівноправності сторін

Принцип мови

судочинства

Принцип одноособового

і колегіального розгляду

справ у суді

Участь представників

громадськості в судовому

процесі

Безпосередність, усність

і бесперервність

Принцип приступності

правосуддя і

процесуальної економії

Основні принципи

правосуддя

499

Судова система в Україні

Судова система – це система органів, що уповноважені державою

здійснювати нагляд і контроль за точним і неухильним дотриманням законів

усіма громадянами, посадовими особами, підприємствами, установами й

організаціями, забезпечувати правопорядок, застосовувати примусового заходу

до правопорушників.

Система судів загальної

юрисдикції в Україні базується на

принципах територіальності і

спеціалізації

Ланка судової системи

–

це

група судів, наділених

однорідними повноваженнями

В Україні діє трьохланкова

система загальних судів і

двохланкова система

господарських

Судова інстанція

–

це суд, що

виконує визначену судову функцію,

зв'язану з розглядом судових справ

Суд першої інстанції

–

це суд, що уповноважений приймати

рішення з тих питань, що є основними в даній судовій справі

Суд другої (апеляційної) інстанції

– це суд, що покликаний

перевіряти законність і обґрунтованість чи вироку рішення, що не

вступило в законну силу, винесеного судом першої інстанції

Суд третьої (касаційної) інстанції

–це суд, що уповноважений

перевіряти законність і обґрунтованість рішень і вироків,

винесених судами першої інстанції та вступили у законну силу

Конституційний Суд

–

відповідність законів і інших

правових актів Конституції

України, офіційне тлумачення

Конституції

і законів

Судова система

500

Поняття, система і функції органів прокуратури України

Прокуратура – це державний правоохоронний орган, який здійснює

нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів України.

Функція нагляду за додержанням і застосуванням законів суперечить

європейським стандартам правової держави, оскільки ставить прокуратуру над

іншими органами і включає в себе велику кількість широких повноважень.

Діяльність органів прокуратури спрямована на утвердження

верховенства закону

і зміцнення правопорядку в державі

Органи прокуратури України становлять

єдину централізовану

систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з ієрархічним

підпорядкуванням

Функції органів прокуратури

Підтримання державного обвинувачення в суді

Представництво інтересів громадянина або держави

в суді у випадках, визначених законом

Нагляд за додержанням законів органами, які

проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання,

досудове слідство

Нагляд за додержанням законів при виконанні

судових рішень у кримінальних справах, а також при

застосуванні інших заходів примусового характеру,

пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян

У своїй діяльності дотримуються принципів незалежності від

органів державної влади, посадових осіб, засобів масової

інформації, громадсько-політичних об'єднань та їх органів

Прокуратура