Буднік М.М., Мартюшева Л.С., Сабліна Н.В. Фінансовий ринок: Навч. пос

Подождите немного. Документ загружается.

111

Фондова біржа створює організаційні умови для укладання

договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних папе-

рів на основі даних попиту і пропозицій, отриманих від учасників

торгів на фондовій біржі [6].

Позасписочний біржовий ринок обслуговує компанії, що не

потрапили на біржу, тому і вимоги до них більш прості.

Торгівля «з прилавка» здійснюється цінними паперами під-

приємств, результати діяльності яких не дають їм можливості

потрапити на фондову біржу. Це переважно акції «молодих»

маловідомих компаній, торгівля якими жорстко не регламен-

тована.

«Третій ярус» — це теж позабіржовий ринок, відмінність його

від торгівлі «з прилавка» полягає в тому, що на цьому ринку ді-

ють ті ж самі правила складання угод, що і на біржі.

Виходячи з критерію поведінки суб’єктів ринку, виділяють

ринок, на якому переважають учасники, що розраховують на

зниження цін і продають з надією купити базовий актив пізніше,

якщо ціни знизяться ще більше, — «ведмежий ринок», і ринок,

на якому переважають суб’єкти, що купують з розрахунком на

підвищення цін — «бичачий ринок».

Поява віртуальних оnlіnе-брокерів, що створили умови для ін-

вестування через мережу Інтернет, значно спростила проведення

операцій і наблизила індивідуальних інвесторів до фондових ак-

тивів.

Окремі сектори (сегменти) ринку цінних паперів істотно

впливають на його розвиток і визначають специфіку операцій на

ньому.

Операції з цінними паперами (фондові операції), що здійс-

нюються на фондовому ринку, можна поділити на:

1) пасивні операцїі — це дія з цінними паперами або засобами

на ринку цінних паперів для досягнення поставленої мети; забез-

печення діяльності суб’єкта фінансовими ресурсами шляхом фо-

рмування і збільшення власного капіталу, залучення позикового

капіталу або ресурсів в обіг. Здійснюються через емісію цінних

паперів (емісійні операції);

2) активні операції — це вкладення суб’єктом операцій влас-

них і притягнутих фінансових ресурсів у фондові активи від сво-

го імені. Здійснюються шляхом придбання фондових активів (ін-

вестиційні операції);

3) клієнтські операції — це забезпечення зобов’язань суб’єкта

операцій перед клієнтом щодо цінних паперів або зобов’язань

клієнта, пов’язаних з цінними паперами.

112

До основних фондових операцій відносяться:

• випуск цінних паперів — сукупність певного виду емісійних

цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які

мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний

номер, забезпечують їх власникам однакові права незалежно від

часу придбання і розміщення на фондовому ринку;

• емісія — установлена законодавством послідовність дій емі-

тента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів;

• розміщення цінних паперів — відчуження цінних паперів

емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-

правового договору з першим власником;

• купівля-продаж — фондові операції з приводу передачі прав

власності на цінні папери;

• конвертація (обмін) — операції з обміну цінних паперів од-

ного виду на цінні папери іншого виду;

• збереження — операції зі забезпечення цілісності цінних

паперів;

• траст (довірче управління) — операції з керування переда-

ними у власність цінними паперами, що належать на правах вла-

сності іншій особі;

• номінальне утримання — операції за дорученням та в інте-

ресах власників цінних паперів для здійснення операцій у Націо-

нальній депозитарній системі;

• менеджмент — сукупність принципів, форм і методів, при-

йомів і коштів керування виробництвом, фінансовими ресурсами,

персоналом з використанням досягнень науки;

• застава — цінні папери, що є забезпеченням позики;

• котирування — механізм визначення та/або фіксації ринко-

вої ціни цінного паперу;

• лістинг — сукупність процедур, пов’язаних з включення

цінних паперів до реєстру організатора торгівлі та здійснення ко-

нтролю за відповідністю цінних паперів і емітента умовам та ви-

могам, установленим у правилах організатора торгівлі;

• делістинг — процедура виключення цінних паперів з реєст-

ру організатора торгівлі, якщо вони не відповідають правилам

організатора торгівлі, з наступним припиненням їх обігу на орга-

нізаторі торгівлі або переведенням в категорію цінних паперів,

допущених до обігу без включення до реєстру організатора тор-

гівлі;

• кліринг — отримання, звірка та поточні оновлення інформа-

ції, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхід-

них для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаєм-

113

них зобов’язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та га-

рантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів;

• знерухомлення цінних паперів — переведення цінних папе-

рів, випущених у документарній формі, в бездокументарну фор-

му шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігача цін-

них паперів та/або депозитарію з метою забезпечення подаль-

шого їх обігу у вигляді облікових записів на рахунках зберігача

цінних паперів та/або депозитарію;

• реєстрація і перереєстрація власників цінних паперів — фо-

ндові операції, здійснювані реєстраторами, із приводу закріплен-

ня і зміни прав власності на цінні папери;

• погашення — повернення коштів позичальником кредитору;

• дарування — перехід права власності на цінні папери від од-

нієї особи до іншої на основі договору дарування;

• спадкування — перехід права власності на цінні папери від

однієї особи до іншої у випадку смерті першого;

• консалтинг — діяльність спеціальних компаній, що полягає

в консультуванні продавців і покупців з широкого кола питань

економіки, фінансів, зовнішньоекономічної діяльності, дослі-

дження, прогнозування ринку та ін. [3, 6, 8].

Функціонування ринку цінних паперів базується на на-

ступних принципах:

• упорядкованість, тобто наявність визначених «правил гри»,

контроль за їх виконанням;

• прозорість — ринок повинен відповідати умовам відкрито-

сті інформації про емітентів, угоди, стан попиту та пропозиції;

• відкритість — на ринку не повинні існувати штучні бар’є-

ри для входу і виходу, тобто кожен бажаючий має можливість

для здійснення операцій;

• рівність можливостей — недопущення переваг будь-якого

суб’єкта ринку над іншими;

• спокій — ринок не може бути «бурхливий», тому що інакше

дрібні інвестори, що є його опорою, залишать ринок;

• збалансованість — відповідність масштабів оптового ринку

роздрібному.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Взаємодія ринку цінних паперів з основними сегментами

ринкової економіки.

Структура і сучасний стан ринку цінних паперів в

Україні.

114

3. Роль ринку цінних паперів у забезпеченні процесу прива-

тизації в Україні.

Інституціональні інвестори на ринку цінних паперів.

Розкриття обов’язкової інформації про емітентів і їхні

цінні папери як спосіб забезпечення «прозорості» ринку

цінних паперів і рівного доступу на цей ринок усіх учас-

ників.

Посередники на ринку цінних паперів. Їхня роль і форми

діяльності.

Державне регулювання ринку цінних паперів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА: [1, 2, 3, 6, 8, 9, 16, 19,

33.36. 38, 39, 44, 56, 61]

115

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ

НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

8.1. Цінні папери, їхні види і характеристика.

8.2. Характеристика основних фінансових інструментів.

8.3. Характеристика похідних фінансових інструментів.

8.1. ЦІННІ ПАПЕРИ, ЇХНІ ВИДИ І ХАРАКТЕРИСТИКА

Цінні папери (ЦП) — документи встановленої форми з

відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші

майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розміс-

тила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань

згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі

прав, що випливають із цих документів, іншим особам [6].

В Україні в обороті можуть бути такі групи цінних па-

перів:

• пайові цінні папери — цінні папери, які посвідчують участь

їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифіка-

тів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і

отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та

частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних па-

перів відносяться:

• акції;

• інвестиційні сертифікати;

• боргові цінні папери — цінні папери, що посвідчують від-

носини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у

визначений строк кошти відповідно до зобов’язання. До боргових

цінних паперів відносяться:

• облігації підприємств;

• державні облігації України;

• облігації місцевих позик;

• казначейські зобов’язання України;

• ощадні (депозитні) сертифікати;

• векселі;

• іпотечні цінні папери — цінні папери, випуск яких забез-

печено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчу-

116

ють право власників на отримання від емітента належних їм кош-

тів. До іпотечних цінних паперів відносяться:

• іпотечні облігації;

• іпотечні сертифікати;

• заставні;

• сертифікати ФОН;

• приватизаційні цінні папери — цінні папери, які посвід-

чують право власника на безоплатне одержання у процесі прива-

тизації частки майна державних підприємств, державного житло-

вого фонду, земельного фонду;

• похідні цінні папери — цінні папери, механізм випуску та

обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протя-

гом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фі-

нансових та/або товарних ресурсів;

• товаророзпорядчі цінні папери — цінні папери, які нада-

ють їхньому власнику право розпоряджатися майном, вказаним у

цих документах [6].

За основними характеристиками цінні папери можна класифі-

кувати в спосіб, наведений у табл. 8.1.

Незважаючи на розмаїтість цінних паперів і чисельність їх ти-

пів і видів, будь-який цінний папір характеризується трьома уні-

версальними ознаками:

по-перше, цінний папір є безвідкличним свідченням емітенту,

що він узяв на себе визначені зобов’язання перед інвестором;

по-друге, інвестор не повинний підтверджувати якими-небудь

іншими документами своїх прав, що випливають із самого факту

володіння цінним папером;

по-третє, для передачі прав власності на цінний папір досить

внести ім’я нового власника до реєстру акціонерів або в реєстра-

тора депозитарію.

Ознаки, без яких документ не може претендувати на ста-

тус цінного папера:

• цінні папери є грошовими документами, що засвідчують май-

нове право у формі титулу власності або майнового права, як відно-

сини позики власника документа до особи, що його випустило;

• цінні папери є документами, що свідчать про інвестування

коштів;

• цінні папери — це документи, у яких відбиваються вимоги

до реальних активів;

• цінні папери приносять дохід і це робить їх капіталом для

власника. Однак такий капітал істотно відрізняється від реально-

го капіталу, він не функціонує в процесі виробництва.

117

Таблиця 8.1

КЛАСИФІКАЦІЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ПО ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИКАХ

Критерій класифікації Характеристика

1 2

За терміном існу-

вання

термінові, що мають установлений термін існування;

безстрокові, що існують вічно

За формою існування паперові (документарні) — сертифікати цінних па-

перів, містять реквізити відповідного виду ЦП пев-

ної емісії, дані про кількість ЦП та засвідчують су-

купність прав, наданих цими ЦП;

безпапе

ові

(

бездок

мента

ні

)

— існ

ють

вигляді

записів на рахунках

За національною

приналежністю

вітчизняні — ЦП з правами та обов’язками в Україні;

іноземні — вкладення або зобов’язання в іноземно-

му активах

За типом викорис-

тання

— інвестиційні, що є об’єктом вкладення капіталу;

— не інвестиційні, що обслуговують грошові розра-

хунки на товарних та інших ринках

За формою вкладення на пред’явника — не фіксують імені їхнього власника;

іменні — містять ім’я їхнього власника і, крім цього,

реєструються в спеціальному реєстрі;

ордерні — передаються іншій особі шляхом здійс-

нення на них передатного напису (індосаменту)

За формою випуску емісійні — випускаються великими серіями, у вели-

кій кількості, і в границях кожної серії всі цінні па-

пери є абсолютно ідентичними;

неемісійні — випускають поштучно або невеликими

серіями

За характером обер-

тання

ринкові, які вільно обертаються на ринку ЦП;

неринкові — обіг яких обмежено

За рівнем ризику безризиковані — не приносять збитків;

ризиковані, які можуть принести збитки

За наявністю доходу

дохідні, які надають прибуток;

недоходні — не приносять прибутку

За формою вкладення

боргові — за якими є грошові зобов’язання;

пайові, які надають право власності на відповідні активи

За ознакою володіння

іменні цінні папе

и, які містять ім’я

(

назв

у)

їхнього

власника і передаються іншим особам шляхом пов-

ного індосаменту (передатного запису);

на пред’явника, які переходять до інших осіб шля-

хом простої передачі. При передачі ЦП після їхнього

вип

ск

(

вто

инне обе

тання

)

, до нового власника,

як правило, переходять і всі права, пов’язані з ЦП

118

Функції цінних паперів:

1) регулятивна — забезпечує приплив та відтік коштів у різні

галузі економіки, вирівнює обіг грошової маси.

2) мобілізаційна — об’єднує вільні капітали для інвестування.

3) імнформаційна — біржові курси, рейтинги та ін., це баро-

метр змін в економіці;

4) контролююча — передбачає контроль за дотриманням за-

конодавства.

5) єднальна — відбиває процеси в суспільстві, економіці, по-

літиці та переносить їх вплив на фондовий ринок.

8.2. Х

АРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ФІНАНСОВИХ

ІНСТРУМЕНТІВ

Згідно Закону «Про цінні папери і фондовий ринок», в

Україні можуть випускатися такі види цінних паперів:

• акції;

• облігації підприємств;

• облігації місцевих позик;

• державні облігації України;

• іпотечні сертифікати;

• іпотечні облігації;

• сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі — серти-

фікати ФОН);

• інвестиційні сертифікати;

• казначейські зобов’язання України [6].

Акція — іменний цінний папір, який посвідчує майнові права

його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товарис-

тва, включаючи право на отримання частини прибутку акціонер-

ного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання час-

тини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право

на управління акціонерним товариством, а також немайнові пра-

ва, передбачені Цивільним кодексом України (435-15) та зако-

ном, що регулює питання створення, діяльності та припинення

акціонерних товариств.

Емітентом акцій є тільки акціонерне товариство. Порядок

прийняття відповідним органом акціонерного товариства рішен-

ня про розміщення акцій визначається законом, що регулює пи-

тання створення, діяльності та припинення діяльності акціонер-

них товариств.

119

Акція має номінальну вартість, установлену в національній

валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути мен-

шою, ніж одна копійка. Акціонерне товариство розміщує тільки

іменні акції.

У сертифікаті акції зазначаються вид цінного паперу, на-

йменування та місцезнаходження акціонерного товариства, серія

і номер сертифіката, номер і дата випуску, міжнародний іденти-

фікаційний номер цінного паперу, тип і номінальна вартість ак-

ції, ім’я власника, кількість акцій, що випускаються.

Акціонерне товариство розміщує акції двох типів — прості

та привілейовані.

Прості акції надають їх власникам право на отримання части-

ни прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на

участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання час-

тини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші

права, передбачені законом, що регулює питання створення, дія-

льності та припинення діяльності акціонерних товариств. Прості

акції надають їх власникам однакові права.

Прості акції не підлягають конвертації у привілейовані акції

або інші цінні папери акціонерного товариства.

Привілейовані акції надають їх власникам переважні, стосовно

власників простих акцій, права на отримання частини прибутку

акціонерного товариства у вигляді дивідендів та на отримання

частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, а

також надають права на участь в управлінні акціонерним товари-

ством у випадках, передбачених статутом і законом, який регу-

лює питання створення, діяльності та припинення діяльності ак-

ціонерних товариств.

Акціонерне товариство розміщує привілейовані акції різних

класів (з різним обсягом прав), якщо така можливість передбаче-

на його статутом. У такому разі умовою їх розміщення є черго-

вість (яка встановлюється статутом товариства) отримання диві-

дендів і виплат з майна ліквідованого товариства для кожного

класу привілейованих акцій, розміщених акціонерним товарист-

вом. Залежно від умов розміщення привілейовані акції певних

класів можуть бути конвертовані у прості акції або у привілейо-

вані акції інших класів.

Частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціонер-

ного товариства не може перевищувати 25 відсотків.

Реєстрацію випуску акцій здійснює Державна комісія з цінних

паперів та фондового ринку в установленому нею порядку. Обіг

акцій дозволяється після реєстрації Державною комісією з цінних

120

паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення ак-

цій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Обсяг корпоративних прав акціонера пропорційний кількості

його акцій. До 2001 р. випускати акції могли тільки акціонерні

товариства, які формують за рахунок їхнього випуску свій стату-

тний фонд. З 2001 р. випускати і поширювати акції одержали

можливість інвестиційні фонди. Особливим видом часткових

(пайових) цінних паперів є інвестиційний сертифікат, що надає

право його власнику на одержання частини прибутку інвестицій-

ного фонду, але не надає можливості брати участь в управлін-

ні [44]. Пізніше всі створені інвестфонди в зв’язку з прийняттям

Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові і корпора-

тивні фонди)» повинні або ліквідуватися, або реорганізуватися в

інвестфонди нового типу [9].

Боргові цінні папери не дають права на участь в управлінні

підприємством, але засвідчують зобов’язання емітента перед вла-

сниками даних цінних паперів щодо повернення визначеної суми

протягом установленого терміну.

Облігація — цінний папір, що посвідчує внесення його влас-

ником грошей, визначає відносини позики між власником обліга-

ції та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути

власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умо-

вами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігаці-

єю, якщо інше не передбачено умовами розміщення [6].

Випускаються такі види облігацій: облігації внутрішніх дер-

жавних і місцевих позик, облігації підприємств, облігації зовніш-

ніх державних позик та казначейські зобов’язання України. Облі-

гації можуть випускатися іменними та на пред’явника,

процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно оберта-

ються або з обмеженим колом обігу.

Казначейські зобов’язання України — вид цінних паперів

на пред’явника, що розміщуються виключно на добровільних за-

садах серед населення, засвідчують внесення їх власником гро-

шових коштів до бюджету і дають право на одержання доходу.

Випускають такі види казначейських зобов’язань:

• довгострокові — від 5 до 10 років;

• середньострокові — від 1 до 5 років;

• короткострокові — до одного року.

Інвестиційний сертифікат — цінний папір, який розміщу-

ється інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компані-

єю з управління активами пайового інвестиційного фонду та по-

свідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному