Дахно І.І. Ділова кар’єра

Подождите немного. Документ загружается.

Праця

25-му місті знаходилися фінансові менеджери з пересічною що-

річною зарплатою 106,2 тис. доларів.

Дещо більше від них отримувати інженери — менеджери у про-

мисловості.

Найменше оплачувалася робота кухарів у фаст-фудах та офі-

ціантів. Їх щорічний пересічний доход складав 16,7 тис. Невеликі

доходи також мали касири, продавці білетів, дрібний персонал

гральних закладів та покоївки.

Журналісти підрахували, що кількість представників 25 най-

вище оплачуваних професій складала 3 млн чол. Перелік найде-

шевших професій охоплював 15,6 млн чол.

Влітку 2008 р. журнал «Forbes» оприлюднив рейтинг найменш

перспективних професій ХХІ століття. Міністерство США вважа-

ло, що майбутне мають ті, хто стане журналістом, радіоведучим

та державним службовцем. Потім у списку зазначалися програ-

місти, робітники промислових підприємств, турагенти, ювеліри

та фермери.

Найбажанішою професією у США, за даними журналу «Forbes»

станом на літо 2008 р., була професія комерційного представника.

Спеціалісти цього профілю щорічно пересічно заробляли 65–75 тис.

доларів. Друге місце у рейтингу посідали розробники та дизай-

нери програмного забезпечення (85–95 тис.). Покоївки замикали

трійку найпотрібніших професій. Щорічна пересічна їх платня —

35–45 тис. доларів.

1.4. Безробіття

В умовах ринкової економіки безробіття є завжди. Не може

просто такого бути, щоб всі 100% працездатного населення були

працевлаштованими. Навіть, за наявності найкращої роботи зна-

йдуться ледарі, які, попри найпристойнішу платню, не захочуть

працювати.

В умовах економічної кризи ситуація з працевлаштуванням

загострюється.

Впродовж перших п’яти місяців 2008 р. на обліку у київському

міському центрі зайнятості перебували 8200 осіб. За цей період

за направленнями служби зайнятості у столиці працевлаштовано

близько 3100 безробітних.

Розділ 1

Станом на вересень 2008 р. більшість безробітних в Україні —

жінки. Шукали офіційно роботу 314,1 тис. жінок та 195,4 тис. чо-

ловіків. Порівнюючи з липнем того ж року безробітних жінок стало

на 4,1 тис. менше, а чоловіків — 5,1 тис. У серпні роботу шукали

249,7 тис. жителів села та 259,8 тис. міських жителів.

У листопаді 2008 р. повідомлялося, що в Україні 65% компаній

змінили свої плани щодо найму персоналу на найближчі 6 місяців.

Більшість компаній все ж не планувала скорочувати персонал. До-

слідження про це виконала корпорація «Ernst and Young».

Згідно з результатами досліджень скорочення не зачіпало ке-

рівництво компаній. 10% компаній планували скоротити середню

керівну ланку. 15% планували скоротити професійний адміністра-

тивний персонал, а 25% мали наміри скоротити допоміжний пер-

сонал та робітників.

Компанії, які розглядали плани скорочення персоналу, пере-

січно збиралися скоротити 18% робітників, 12% — професійного

адміністративного персоналу та 9% — представників середньої

керівної ланки.

До Державного центру зайнятості жодне українське підприєм-

ство не подало переліку звільнених працівників. Це свідчило про

те, що були відсутніми передумови для масових звільнень.

Станом на листопад 2008 р. більшість організацій «заморози-

ла» плани з підбору певних спеціалістів. Це стосувалося, передусім,

операційного, юридичного, адміністративного блоків, а також від-

ділів підбору і навчання кадрів, сфери безпеки, інвестицій, відділів

аналізу кредитних ризиків та проблемної заборгованості.

Скорочення персоналу розпочали застосовуватися у банках.

Вони ж припинили видачу іпотечних кредитів. Для банків, інвес-

тиційних та лізингових компаній затрати на персонал є однією з

основних статей витрат.

Знижувався попит на спеціалістів у сфері фондового ринку.

Скорочення штатів у компаніях цього сегменту коливалося від 10%

до 70%. Більшість співробітників відправлялися у безстрокову

відпустку за свій рахунок.

До рейтингу спеціалістів, яких найінтенсивніше звільняли,

потрапили працівники сфери нерухомості і будівництва, а також

менеджери з набору персоналу (HR- менеджери), журналісти та

працівники сектору професійного сервісу (реклама, маркетинг,

юриспруденція).

Праця

Згідно з даними Київського міського центру зайнятості, у жов-

тні 2008 р. було зареєстровано 166 осіб, звільнених у зв’язку із

скороченням штату. Вони були працівниками різних професій, —

як робітниками, так і інженерами: слюсарями — ремонтниками,

водіями, прибиральницями, юристами, страховими агентами, ма-

лярами, економістами, керівними працівниками.

На багатьох підприємствах відбувалося так зване «приховане

звільнення». Працівникам просто не виплачувалася зарплата. Ро-

ботодавці її «заморожували».

Ринок праці відчував потреби у працівниках роздрібних ме-

реж, технічному персоналі на виробництві, фармацевтах.

Актуальними галузями залишилися сфери:

• товарів щоденного попиту;

• обладнання і машинобудування;

• телекомунікацій.

Замовлення на пошук персоналу для цих сфер стабільно над-

ходили до кадрових агенцій впродовж всього 2008 р.

Звільненим працівникам надавалося можливість перекваліфі-

куватися. Головне при цьому — врахувати свої особистісні якості

та можливості.

Фахівці у сфері персоналу вважали, що будь-яку кризу, у тому

числі і фінансову, можна пережити з користю.

Перелік найголовніших антикризових заходів, про який по-

відомлялося у грудні 2008 р., містить таке:

1. Бережливіше ставитись до замовників. Уникати невиконань

зобов’язань.

2. Скорочення кадрового баласту. Персонал, що залишився,

має діяти активніше. У зв’язку з ним доречно згадати анекдот ра-

дянських часів. Приїхав на наш завод японський бізнесмен. На те-

риторії завозу побачив Дошку пошани з портретами передовиків

виробництва. Бізнесмен запитав, що це таке. Йому відповіли, що

то — кращі люди заводу. Він тоді запитав: «А навіщо ви тримаєте

решту?».

3. Попередження персоналу про відсутність премії. Припинен-

ня набору нових працівників.

Наприкінці 2009 р. на брифінгу національний координатор

Міжнародної організації праці в Україні Василь Костриця повідо-

мив, що МОП вітає позитивні тенденції на ринку праці України.

За січень — вересень 2009 р. в Україні вперше за три роки відзна-

Розділ 1

чено приріст економічно активного населення. Число працездатних

людей віком 15–70 років збільшилося на 290 тис. осіб і становило

20364000 осіб. Ріверь безробіття, підрахований за методологією

МОП, становив 8,6% серед людей віком 15–70 років. Для працез-

датного населення рівень безробіття за підсумками дев’яти місяців

2009 року становив 9,4%. В. Костриця вважав, що відновлення

на ринку праці при збереженні тенденцій, відзначених за підсум-

ками 9 місяців 2009 р., можна очікувати через 2–2,5 року після

закінчення кризи.

4. Проведення диверсифікацій виробництва. Розробка нових

продуктів.

5. Оптимізація рекламного бюджету у рамках загального зни-

ження затрат.

6. Зміцнення відносин з партнерами, споживачами, постачаль-

никами.

7. Перерозподіл активів, зниження резервів.

Економічна криза негативно позначалася і у першому кварта-

лі 2009 р. на рівні зайнятості. За офіційними даними на початок

2009 р. в Україні робити не мали щонайменше 900 тисяч людей.

Це складало 3% всіх працездатних українців. Фахівці ж вважали,

що безробітних було фактично вдвічі — втричі більше.

1.5. Робота і здоров’я

У цій рубриці розповімо про деякі цікаві результати до-

сліджень, виконаних зарубіжними фахівцями, що стосуються

взаємозв’язку між роботою і здоров’ям.

Британський міністр з- працевлаштування і пенсій Пітер Хейн

у квітні 2008 р. заявив, що виконане у його відомстві дослідження

засвідчило — людина не може спокійно прожити без роботи.

У житті без роботи на людину чатують стреси. Це негативно

позначається як на її здоров’ї, так і на здоров’ї її дітей. Вчені зазна-

чали, що діти, батьки яких ніколи не працювали або залишалися

без роботи впродовж тривалого часу, помирали в 13 разів частіше,

ніж діти тих, хто працював на роботі. У дітей, батьки яких не пра-

цювали, частіше зустрічалися психічні розлади.

Виконане вченими Афінського університету (Греція) дослі-

дження виявило існування причинно-наслідкового зв’язку між

Праця

передчасними звільненнями з роботи. Медики спостерігали впро-

довж семи років самопочуття 17 тис. людей передпенсійного віку.

Вони помітили, що ті, хто звільнився на пенсію раніше встановле-

ного віку, помирали раніше. Всі учасники експерименту не мали

очевидних проблем зі здоров’ям. Чоловіки, які достроково йшли

на пенсію, помирали частіше, ніж жінки.

Достроковий вихід на пенсію — палиця з двома кінцями. Де-

кому цей крок може допомогти поліпшити рівень життя. Для де-

кого ж може мати негативні наслідки — фінансові проблеми, ско-

рочення фізичної та соціальної активності. Висновок — працювати

слід до якомога старшого віку.

Спеціалісти медичного факультету університету Вейк Форесту

(США) дослідили щоденний графік роботи понад 3 тисяч праців-

ників фармакологічної компанії. Дійшли висновку, що люди, які

працювали за гнучкими графіками роботи, менше хворіли, менше

були відсутніми на роботі у зв’язку із захворюваннями і краще ви-

конували функціональні обов’язки.

Фахівці стверджували, що можливість змінювати графік ро-

боти і регулювати цим тривалість робочого дня і місце виконання

роботи сприяє підвищенню продуктивності праці та зниженню за-

хворюваності.

Фахівці підрахували, що при використанні музики на робочих

місцях активність впродовж першої години роботи підвищуєть-

ся на 10%, брак знижується на 30%, а загальна працездатність

зростає на 70%. Дослідження, виконане британською компанією

«The Radio Advertising Bureau», засвідчило, що лише 5% ауди-

торії усвідомлено включають приймачі для підвищення власної

працездатності.

Репертуар популярних радіостанцій не завжди сумісний з робо-

тою. Програми функціональної музики потрібно складати неабияк,

а за суворими правилами.

Наприклад, якщо співробітнику доводиться працювати в офісі

з текстом чи вести розмови, то вокальна музика зі словами, які

йому зрозумілі, — вважається невдалим супроводженням вироб-

ничого процесу.

Вибір музики має залежати від характеру роботи. Чим моно-

тонніша робота, тим більше вокальної музики можна слухати. Кра-

ще якщо тексти будуть на іноземних мовах. Якщо ж робота вимагає

уваги, то має бути більше фонової (інструментальної) музики.

Розділ 1

Під час виконання господарських робіт може звучати весела,

бадьора і яскрава музика, а під час роботи, яка вимагає роздумів —

може прослуховуватися стримана, м’яка, легка музика. У процесі

виконання рутинної паперової роботи може прослуховуватися при-

ємна, мирна, легка музика.

Тривалість музичного звучання не повинна перевищувати

2,5 години. Музику доцільно включати тоді, коли настає перевто-

ма. Під час роботи доцільно щоб музика була темпераментною,

а під час перерв — повільнішою. Впродовж дня не повинен повто-

рюватися жодний твір. Рекомендують прослуховувати все — від

класики до сучасної музики. Зрозуміло, що слід потурбуватися,

щоб прослуховування музики нікому не заважало. Світ — тісний,

а офіс — тим більше. Життя ж, як відомо, дається людині лише

один раз.

Дослідники британської компанії JBA довели, що без перерви

працювати в офісі — шкідливо. Ті працівники, які не покидають

стін офісу, частіше не довіряють начальству, відчувають незадо-

волення та зазнають стресу, порівнюючи з тими працівниками,

які, принаймні, один день на тиждень працюють за межами офісу.

57% керівників 150 найбільших компаній США, яких опитала

у лютому 2008 р. компанія «Robert Half International», назвали ві-

второк найпродуктивнішим днем тижня. 60% опитаних зазначили,

що п’ятниця — найменш продуктивний день тижня.

Наприкінці літа 2008 р. повідомлялося, що «Microsoft» роз-

робляє програму, яка допоможе роботодавцям відслідковувати

продуктивність праці офісних працівників. За допомогою без-

проводових сенсорів інформація про частоту серцебиття людини,

температуру тіла, рухів тіла, міміку, тиск передаватиметься

в комп’ютер начальника. Програма також допоможе виявити у пра-

цівника стресовий стан.

Американські медики дослідили, що офісні працівники, що

працюють щоденно понад норму 8 годин, на 13 відсотків частіше

хворіють на психічні розлади. Такі розлади особливо притаманні

чоловікам, які щотижня працюють 60 годин. У жінок з таким гра-

фіком ризик захворіти підвищується на 11%.

Американська компанія «Gallup» дійшла висновку, що

«жайворонки» багатші ніж «сови». Дослідження спрямовувалося

на встановлення залежності між величиною доходу і біоритмами.

70% людей з високими заробітками були активними вранці. «Сови»

поміж багатих людей складали 3%.

Праця

Психологи університету штату Пенсільванія виконали дослі-

дження під час якого було опитано 50 тис. людей різного віку, статі

і соціального становища. Виявилося, що надмірне завантаження

роботою є причиною їх хронічного недосипання. Саме кар’єра уне-

можливила їм нормальний сон.

Ті, хто щодобово спав менше ніж чотири з половиною години,

у буденні дні працювали на 93 хвилини довше, ніж пересічні пра-

цівники. У вихідні дні різниця ще більше зростала — до 118 хв.

Ті, хто щодобово спав понад 11 годин, мали робочий день, який

пересічно був на 143 хв. коротшим. У вихідні дні респонденти цієї

категорії працювали на 71 хв. менше, ніж трудоголіки. Мало спали

і найдовше за всіх працювали респонденти у віці 45–54 років.

За результатами дослідження, виконаного компанією

«Staples», кожний другий менеджер спить і бачить свою роботу.

Кожний третій, прокинувшись, реалізовує ідеї, що спали йому

на думку під час сну. Підраховано, що геніальні ідеї спадали

на думку лише 6,3% респондентів. Не виключено, що були поміж

респондентів і такі, хто про ідеї забув, прокинувшись від сну. Під

час сну мозок продовжує інтенсивно працювати, але зв’язки між

ідеями, поняттями, згадками часто встановлюються випадково.

Звідси — нереалістичність і вигадливість сюжетів. Завдяки саме

цьому можуть приснитися справді нестандартні ідеї та рішення.

Фахівці стверджують, що коли сниться робота, то потрібно її

призупинити на певний час або змінити рід діяльності. Сни можуть

сигналізувати, що пора розв’язати деякі проблеми, інакше вони

перетворяться на снігову лавину.

Втіху від сну можна вбачати у тому, що коли у людини є сон,

то у неї немає безсоння.

У цьому місці хотілося б згадати бабусю автора по материній

лінії, яка померла понад 30 років тому. Коли їй хтось з близьких

людей розпочинав розповідати про сон, то вона казала: « Дурно-

му — дурне й сниться».

Відволікання на сторонні речі під час роботи є корисним. Пси-

хологи Південно-Західного університету штату Іллінойс (США) до-

вели, що короткочасне переключення уваги дозволяє розслабитися.

Під час переключення мозок працівника перезавантажується

і краще розв’язує проблеми. Вчені спростували думку про те, що

розсилання повідомлень електронною поштою і спілкування ІСQ

знижують ІQ вдвічі швидше, ніж паління маріхуани.

Розділ 1

Вчені Каролінського інституту (Швеція) дійшли висновку, що:

• працівники менше хворіють, коли керівництво компанії

уміє чітко формулювати свої вимоги;

• жінки менше хворіють, коли працюють у переважно «чо-

ловічих» колективах, порівнюючи з тими жінками, які

працюють у колективах з рівним гендерним складом.

Вчені зазначеного вище Каролінського інституту дійшли ви-

сновку, що зайва година у ліжку у понеділок вранці і невелике за-

пізнення цього дня на роботу знижують ризики серцевого нападу.

Найчастіше серцеві проблеми виникають у людей по понеділках

після весняного переведення годинникової стрілки на годину впе-

ред. Найменше цих проблем трапляється у крові людини після

осіннього переведення стрілки на годину назад.

Давно помічено, що зміна рівня певних гормонів у крові лю-

дини визначає її поведінку. Гормональні стрибки в організмах бір-

жових маклерів, очевидно, є причиною економічних піднесень та

депресій, що настають опісля.

Британські вчені провели дослідження і встановили, що від

рівня тестостерону у крові маклера залежить його доход. Рівень

гормону стреса, — кортизолу, — вказує на те наскільки маклери

готові ризикувати. Виявилося, що денний рівень тестостерону

спостерігається значно вищим у ті дні, коли маклери отриму-

ють високі прибутки. Подібне трапляється і зі спортсменами.

Їхні успіхи спричиняють підвищення рівня тестостирону. Це

посилює впевненість у собі і підвищує здатність ризикувати та

вигравати.

Якщо ж перебувати у такому стані занадто часто, то знижуєть-

ся здатність до прийняття раціональних рішень. В період підви-

щення біржових курсів ризики у маклерів зростають.

Хоч емоційні і гормональні чинники ще недостатньо вивчені,

але вже зрозуміло, що гормони впливають на успіхи у стресових

умовах.

Помічено, що гормон кортизол виробляється в організмі в пе-

ріод нестабільності ринку. Якщо у кров надходить занадто багато

кортизолу, то біржові маклери намагаються якомога менше ризи-

кувати.

Стрес та успіх підвищують рівень того чи іншого гормона у кро-

ві людини. Що ж стосується маклерів, то коливання рівнів гормо-

Праця

нів сприяють одержанню маклерами гарних доходів чи зазнанню

збитків. Вивчення проблеми триває.

Можна вважати доведеним факт впливу на економіку не лише

раціональності біржовиків, але і їх емоційно — психологічного

стану.

Коли старий вчитель помер, то потрапив у пекло. До нього зго-

дом підійшов головний наглядач пекла і попрохав вибачення за по-

милку, що сталася – вчитель мав бути у раю. Вчитель же відповів,

що після школи йому й пекло здалося раєм.

Розділ 1