Дахно І.І. Ділова кар’єра

Подождите немного. Документ загружается.

Освіта

IELTS-International English Language Testing System (Міжна-

родна система тестування з англійської мови).

Сертифікат IELTS, що засвідчує практичне володіння мовою,

визнається більшістю університетів Великої Британії, Австралії

та Нової Зеландії, а також університетами інших країн, де викла-

дання відбувається англійською мовою. У США станом на кінець

2007 року цей сертифікат визнавався невеликою низкою універси-

тетів, але ця низка зростала.

Сертифікат IELTS у всьому світі визнається як документ, що

підтверджує володіння на високому рівні письмовою та усною

англійською мовою. У абсолютній більшості випадків сертифі-

кат IELTS вимагають у тих, хто претендує на роботу за багатьма

професіями, зокрема, у медсестер, лікарів, журналістів тощо.

Екзамен на одержання сертифіката IELTS вважається одним

з найавторитетніших тестів з англійської мови. У Києві станом

наприкінці 2007 року можливість скласти тест існувала у Британ-

ській Раді (British Council). Вартість сягала 200–340 доларів за-

лежно від центру, де цей тест складався. Тест тривав близько трьох

годин. Його результати вважалися чинними впродовж двох років.

Іспит за TOEFL вважається одним з найскладніших, які коли-

небудь створювалися фахівцями. Скласти його зовсім непросто,

навіть, тому, хто вивчав англійську мову впродовж тривалого про-

міжку часу.

Висота планки, яку має подолати той, хто тестується, цілком

виправдана. Той, хто пройшов тестування готовий до того, щоб

без особливих труднощів працювати у команді з тими, для кого

англійська мова є рідною. Така людина здатна слухати лекції в уні-

верситеті з англійською мовою викладання.

Слід мати на увазі, що іспит за системою TOEFL вимагає

спеціальної ретельної підготовки. Тест базується на найбільш

складних і делікатних темах англійської граматики. Ці теми,

як правило, не вивчаються достатньо глибоко у вузах України.

Вартість тесту на одержання сертифіката TOEFL складала напри-

кінці 2007 року 150–300 доларів. Вартість залежала від центру

складання тесту.

Український центр оцінювання якості освіти наприкінці жов-

тня 2008 року оприлюднив методичні рекомендації щодо підготов-

ки до зовнішнього тестування з іноземних мов. Спеціалісти ради-

ли старшокласникам якомога більше працювати з матеріалами

Розділ 2

з автентичних джерел — радіо — та телепередачами, газетними

публікаціями, учбовими аудіо-та відеозаписами.

Час тестування — 160 хвилин. 40 хвилин виділялося на ау-

діювання учасників. Решта дві години – на виконання завдань з

читання і письма. Реєстрація бажаючих розпочиналася 1 листопада

2008 року на інтернет-сайтах регіональних центрів оцінювання

якості освіти.

Зовнішнє тестування з англійської мови відбулося 2 червня,

а з інших мов — 3 червня 2009 року.

2.3. Закордонна освіта

2.3.1. Найпопулярніші країни міжнародної освіти

Відділ міжнародної освіти уряду Австралії повідомляв, що

в 2005–2006 навчальному році найбільше іноземних студентів на-

вчалося у США. Їх там було 564,77 тисяч чоловік.

Друге місце посідала Велика Британія. У цій країні навчало-

ся 234,35 чол. Кількість, порівняно з попереднім роком, зросла

на 2 відсотки.

Третьою країною світу, де навчалося найбільше іноземних

студентів, була Австралія. Там в 2006 році отримували освіту

172,3 тис. іноземців. Це на 5 відсотків перевищувало показник

попереднього року.

Четверте місце посідала Канада. Там навчалися в 2006 р.

140,72 тис. іноземців. Приріст показника за рік — 5%.

У Новій Зеландії за рік кількість іноземних студентів скоро-

тилася на 10%. 2006 року у Новій Зеландії навчалося 42,65 тис.

іноземців.

Як бачимо, всі лідируючі місця за кількістю іноземних студен-

тів посідали англомовні країни світу.

Бюро міжнародних інформаційних програм Державного де-

партаменту США оприлюднило влітку 2008 року рейтинг найпо-

пулярніших поміж іноземців вузів США.

Загалом в американських університетах майже 600 тисяч іно-

земних студентів. У багатьох з- поміж них частка іноземців пере-

вищувала 18–20%.

Освіта

До першої п’ятірки рейтингу потрапили ті вузи, про які далі

подаємо стислу інформацію.

1. Університет Південної Каліфорнії. Вважається одним з про-

відних державних учбово-дослідницьких центрів світу. У ньому

навчалося 7115 іноземних студентів. Їх частка сягала 21,3%. У цьо-

му університеті навчалася найбільша у США кількість іноземних

студентів.

2. Колумбійський університет. Знаходиться у Нью-Йорку. За-

сновано 1754 року. Частка іноземців у цьому університеті сягала

24,3% студентського загалу. Понад 40% студентів були жіночої

статі. 12 відсотків мали сім’ї. Повну або часткову стипендію від

університету отримували 28 відсотків.

3. Нью — Йоркський університет. Студентський загал — 40 ти-

сяч. Також цих — 6 тис. іноземців. Вони були студентами 14 фа-

культетів та коледжей у п’яти основних центрах на Манхеттені і

більше, ніж у 25 країнах світу.

4. Університет штату Іллінойс. Знаходиться в Урбана та Шам-

пейн. Його часто плутають з Іллінойським університетом.

Містечко університету вважається найзручнішим для інвалі-

дів.

В університеті навчаються і мешкають понад 38 тисяч студен-

тів. Поміж них — 5581 іноземців. Університетські програми з ін-

женерної справи, управління, хімії, фармацевтики і проектування

вважаються одними з найкращих у США.

5. Мічиганський університет. Належить до провідних держав-

них вузів світу. Його програма з управління комерційними підпри-

ємствами вважалася найкращою у США.

Студентський загал — близько 40 тисяч чоловік. Кількість

іноземних студентів — 5 тисяч осіб.

Журнал «Business Week» 2008 року виконав дослідження

рівнів зарплати випускників американських вузів. Виявилося,

що найбільше у США заробляли випускники Йєльського універ-

ситету. Річний доход фахівців, які закінчили цей вуз, пересічно

складав 328 тисяч доларів. Випускники звичайних державних

університетів мали щорічні пересічні доходи на суму 124 тисячі

доларів.

Співробітники британського університету «Уорік» провели

дослідження. Виявилося, що 75% професорів економіки 10 про-

відних американських університетів отримали ступінь бакалавра

Розділ 2

не у США. Це означає, що вони на час своєї університетської освіти

не були американцями. Це вже згодом вони переїхали до США.

Виявилося також, що з 158 провідних фізиків світу 44% не пра-

цюють у своїх рідних країнах. В основному вони віддають перевагу

США та Швейцарії. 44% біологів, які працюють у США народилися

і одержали освіту у Японії, Великій Британії та Канаді.

У міжнародній освіті помітні ролі відіграють і інші високо-

розвинені країни світу. Зокрема, повідомлялося, що 8,27 тис. іно-

земців, які 2006 року закінчили японські університети, отримали

дозволи залишитися на роботу у Японії. Порівнюючи з попереднім

роком приріст цього показника склав 40%. Абсолютна більшість

працевлаштованих — представники азійських країн.

Канадський університет «Томпсон Ріверс» розширює пере-

лік своїх кооперативних програм, учбовий план яких передбачає

обов’язкову практику. Університет, зокрема, покладається на роз-

ширення міжнародного співробітництва у сфері стажування.

Студент цього, а також інших канадських університетів, що

навчаються за спеціальностями, пов’язаними з інженерією, бізне-

сом, природничими науками і мистецтвом, отримали можливість

відбувати практику у японських компаніях. Деякі студенти негай-

но ж скористалися наданою можливістю. Вони отримали місця для

стажування у машинобудівельних компаніях Японії.

У європейських країнах відбувається не лише економічна, по-

літична, воєнна, дипломатична, а й освітня інтеграція.

Через 20 років після того, як Європейський Союз вжив заходів,

спрямованих на вільніше переміщення студентів вузів у рамках

цього угруповання, Єврокомісія вирішила поширити відповідну

практику і на систему професійної технічної освіти. Мова йде про-

те, що 1988 року було ухвалено рішення про взаємне зарахування

іспитів і заліків (вони вимірюються у балах — credits), отриманих

студентами під час навчання у вузах різних країн Європейського

Економічного Співтовариства. З цією метою використовувалася

система взаємного визнання залікових одиниць (ECTS). За анало-

гією з ECTS запроваджувалася система взаємного визнання залі-

кових одиниць професійної освіти.

У країнах Євросоюзу нараховувалося, щонайменше, 17 млн

учнів професійних коледжів (нашою мовою кажучи — «петеушни-

ків»). Вони отримували можливість почати здобуття професійно —

Освіта

технічної освіти у себе вдома, а потім продовжувати її у коледжах

інших країн Євросоюзу.

Користується популярністю британська програми підготовки

магістрів ділового адміністрування вищої кваліфікації ЕМВА. Роз-

шифровується — Executive Management Business Administration.

В 2007 році кількість заяв на ці програми зросла на 25 відсотків, по-

рівнюючи з 2005 роком. Вартість навчання також зросла. В 2005 р.

вона складала 54 тис. доларів, а в 2007 р.- 58 тис. доларів. Середній

вік студентів програм EMBA становив 36 років, а пересічний досвід

роботи — 13 років.

2.3.2. Стажування українських студентів за кордоном

Вітчизняні студенти під час літніх канікул можуть потратити

на стажування за кордоном.

Найпопулярнішою нині програмою стажування є «Work &

Travel» (W&T). У перекладі — «Працюй і подорожуй». Учасники

програми впродовж трьох літніх місяців можуть працювати у сфе-

рі обслуговування (готелі, ресторани, крамниці тощо) у багатьох

країнах світу.

Програма розрахована на студентів вузів віком 18–25 років

денної форми навчання (але не останнього курсу). Вимога знання

розмовної англійської мови.

Основний плюс стажування за W&T — самоокупність. Всі учас-

ники мають можливість заробляти 1,5–4 тисячі доларів щомісяця.

Студенти мають шанс не лише повністю окупити всі свої затрати,

а й привезти з собою в Україну певну суму грошей.

Таке стажування пропонує низка київських агентств. Станом

на весну 2008 року вартість послуги складала від 799 до 1,2 тис.

доларів. За цю суму агентства обіцяли забезпечити студента жит-

лом та місцем стажування та спростити отримання візи. Якщо ж

учасники програми виявляли бажання самостійно підібрати собі

місце роботи, то вартість послуги цих агенств зменшувалася на 10–

20 відсотків.

Окрім грошей, які потрібно було сплатити агентству — посе-

реднику, були й інші витрати. Щонайменше 700 доларів кошту-

вав переліт, 50 доларів йшло на оформлення медичної страховки,

25–200 доларів коштувала віза, а 100 доларів – консульський збір.

Розділ 2

Наводимо контактні адреси київських агенств, що опікувалися

цим бізнесом:

Агент-

ство

Контакти Країни

Au-pair

www.au-pair.com.ua

501 12 67

Німеччина, США,

Норвегія, Голландія,

франція

Аспект

www.gostudy.com.ua

501 17 15

США, Японія, Німеч-

чина, Голландія, Ка-

нада, Іспанія, Італія,

Чехія, Норвегія

Студент

www.student.agency.com.ua

229 01 45

Данія, Німеччина,

Канада, США, Фран-

ція, Іспанія

Алеком

www.alekom.kiev.ua

245 13 04

Чехія, Німеччина,

Англія, США, Канада

2.4. Освітня мозаїка

2.4.1. Недоліки студентства

Компанія CBI/Edexel виконала опитування 735 британських

фірм. Предмет опитування — відповідність одержуваних квалі-

фікацій очікуванням потенційних роботодавців. Результати були

оприлюднені весною 2008 року.

86 відсотків опитаних компаній заявляли, що вони потребують

співробітників з позитивним ставленням до роботи та з певними

професійними навичками. До низки навичок входили:

• здатність до спілкування;

• освідомленість у тій галузі діяльності, якою опікується

компанія;

• самоорганізація;

• здатність розв’язувати проблеми.

Високо оцінювалася наявність досвіду роботи та стажувань під

час навчання. Цей показник зазначили 62% рекрутерів.

Освіта

Відповідність одержаній спеціальності у сфері очікуваної ро-

боти позитивно оцінили 56% роботодавців. Фірми, які працюють

у таких сферах як природничі науки, технологія, інженерія, ви-

магали наявності спеціальних знань. За це, зокрема, висловилися

77% респондентів з будівельних компаній, 65% — з виробничих

та 61% — з енергетичних.

У інших секторах економіки жорсткі вимоги до кандидатів

висували 30% респондентів.

Попит на ринку праці на вузьких спеціалістів у названих сфе-

рах був досить високим. 92% опитаних фірм були готові взяти та-

ких працівників на роботу.

Можливо, наведені вище показники не є достатньо представ-

ницькими. Все ж з них можна зрозуміти, що, навіть, у такій країні

як Велика Британія, яка не мала соціальних потрясінь впродовж

трьох останніх століть і де економічний устрій складувався при-

родним чином, підготовка фахівців не повністю відповідає вимогам

реального життя.

Що ж стосується України, то ситуація тут набагато гірша. Пові-

домлялося, що 57% роботодавців не дивляться на дипломи співро-

бітників. Очевидно, вважають їх не вартими уваги. У щонайменше

80% відсотків кадрових менеджерів немає шанобливого трепетання

душі при погляді на так звані «червоні дипломи», бо часто відмін-

ники не володіють, навіть, і елементарними навичками практичної

роботи. Керівники підприємств вважають, що у багатьох вузах

вчать не тому, що потрібно для роботи. Випускники вузів вже дав-

но звикли одержувати освіту «для галочки». Оцінки у дипломах

багато підприємців не вважає показником знань.

Викладачі ж дотримувалися думки, що оцінки у дипло-

мах могли дати роботодавцям немало інформації про кандидата

на робоче місце. Володарі «червоних дипломів», як правило були

обов’язковими та старанними студентами. У цьому місці автору

книги хочеться розповісти анекдот. У ньому йдеться про те, що дуже

п’яний хірург звертається до пацієнта і говорить, що буде робити

йому операцію. Пацієнт протестує і каже лікарю, що той п’яний.

Лікар з цим не погоджується, стверджує, що він — не п’яний та й

каже: «Ви ще не бачили нашого анестезіолога!» Автор цієї книжки,

за аналогією з анекдотом, каже тим роботодавцям, які недовірли-

во ставляться до «червоних дипломів»: «ви ще не бачили наших

трієчників!».

Розділ 2

Викладачі впевнені, що відмінники здатні впродовж тривалого

часу показувати стабільні гарні результати.

Зрозуміло, що у вітчизняних вузів є проблеми. Ось, напри-

клад, наприкінці 2008 року повідомлялося, що лише 30% студентів

сільськогосподарських вузів отримують профільну вузу професію.

В основному ж ці вузи випускають юристів, економістів, перекла-

дачів. На такі спеціальності студенти вступають з більшою охотою

і не лише на держзамовлення, а й за контрактом. Міністерство осві-

ти і науки України дієво вплинути на такі вузи не могло, тому що

було чимало вузів, які підпорядковувалися не міністерству освіти,

а профільним міністерствам. Наприклад, Міністерству аграрної

політики.

Отримані у вузах України знання абсолютно не гарантують

одержання гарної роботи.

Як свідчить практика, основний недолік молодих фахівців

полягає у тому, що вони зовсім не вміють планувати свій час. Ро-

бота вчасно не виконується. Кепська самоорганізація призводить

до неефективної роботи у команді. Новички не здатні узгоджувати

свої дії з усіма членами колективу.

Молодим працівникам бракує самопрезентації, — тобто мисте-

цтва показати себе з якнайкращого боку. Вони не вміють виступати

перед аудиторією та стисло, аргументовано і дохідливо викладати

свої думки. Молоді працівники не володіють достатніми навичками

у користуванні комп’ютером. Частенько плутаються, навіть, у най-

простіших офісних програмах.

Фахівці зазначають, що найкращим способом набуття таких

цінних навичок як відповідальність, комунікабельність, ретель-

ність є влаштування на тимчасову роботу ще до завершення навчан-

ня у вузі. За 3–4 години щоденної роботи зазначені якості можна

набути.

Певні події покладаються на так званий Болонський процес.

Він має показати наскільки українська система освіти відповідає

світовим стандартам. Основні ідеї Болонського процесу полягають

у глобалізації навчання, визнанні оцінок та дипломів різних країн.

Завдяки Болонському процесу студентам нескладно буде навчатися

і працювати за кордоном.

В Києві є тренінги, які на платній основі ліквідовують білі

плями університетської освіти. Подаємо далі кілька адрес.

Освіта

Чому вчать Хто вчить Контакти

Публічним висту-

пам та проведен-

ню презентацій

Infor Manager

529 87 18

www.informanager.com.ua

Управлінню сво-

їм часом і плану-

ванню робочого

дня

Golden Staff

Group

234 09 94

www.staff.com.ua

Впевненості у собі

Центр томало-

гії

331 17 66

www.tomalogy.com.ua

Правильному ар-

гументуванню

своїх думок

Mercury

International

525 12 70

www.mercury.kiev.ua

Американське товариство тренінгу і розвитку підрахувало,

що кожний долар, вкладений у навчання персоналу, забезпечує

до 8 доларів доходу. Збільшення витрат на тренінги на 10% підви-

щує продуктивність праці на 8,6%. Таке ж збільшення інвестицій

сприяє зростанню продуктивності праці лише на 3,8%.

2.4.2. Ідеальний викладач

Доводилося зустрічати інформацію про те, що ідеальний ви-

кладач — це такий, що відповідає вимогам, зазначеним нижче.

1. Вміє вміло подати будь-яку інформацію. Викладена ним ін-

формація стає цікавою і корисною багатьом.

2. Слухає думку студента. Для викладача важливо не лише

відпрацювати відведені йому години і отримати зарплату, а й зро-

зуміти, що ж саме хоче дізнатися від нього його клієнт, — тобто

студент. Ідеальний викладач готовий змінити матеріал не з огляду

на зміну державного стандарту, а на прохання студентів.

3. Не страждає маразмом. Ця хвороба може взяти у свої лабети

викладача будь-якого віку — і молодого, і похилого. Суть хвороби

полягає у тому, що викладач, що хворий нею, глибоко впевнений,

що він про свою дисципліну знає все і жодних інших думок не до-

пускає. Справжній майстер викладацької справи має бути готовим

Розділ 2

вчитися разом зі студентами та змінювати свої наукові позиції,

а не догматично триматися їх.

4. У викладання вкладає душу. У словах ідеального виклада-

ча присутня жага та величезне бажання навчити студента всьому

тому, що знає він сам.

5. Живе у комп’ютерний час. Провіряє роботи, надіслані йому

електронною поштою, готує до лекції слайди в PowerPoint, у роз-

рахунках використовує Excel.

2.4.3. Друга вища освіта

Нині нею важко когось здивувати. Її має багато людей. Автор

цієї книжки за своєю першою освітою — економіст — географ,

а за другою — патентознавець. Не шкодує, що так доля з ним вчини-

ла на цій ділянці життя. На низці інших вона вчинила жорстокіше.

Обидві освіти були, є і, очевидно, завжди будуть у нагоді.

Може бути кілька причин для одержання другої вищої освіти.

Мабуть, частенько молоді люди ще під час навчання усвідомлюють,

що сталася помилка при виборі першої освіти. Частенько першу

освіту вибирають батьки, які хочуть, щоб було якнайкраще. Ви-

ходить же, як завжди — у кожного своя доля.

Дехто має улюблену роботу, але є потреба ще й у додатковій

освіті. Нічого не вдієш. Це — не найбільша у світі біда.

Друга вища освіта може знадобитися і для кар’єрного зростан-

ня. Ось, наприклад, для абсолютної більшості співробітників банку

потрібна вища економічна освіта. Погляньмо на Арсенія Яценюка.

За першою освітою він — юрист. Не відкладаючи у довгий ящик,

він заочно здобув і економічну освіту. Освіта — вона і в Африці —

освіта. Недарма ж колись казали: «Ученье — свет, а неученье —

чуть свет — и сразу на работу!»

На післядипломну освіту беруть переважно за результатами

співбесіди або тестування. Зустрічаються окремі випадки, коли

застосовуються іспити.

Найзручнішим варіантом є одержання другої вищої освіти в ін-

ститутах післядипломної освіти вузів. Навчальні програми виріз-

няються гнучкістю. Може складатися індивідуальний план занять.

Тривалість навчання — від одного до чотирьох років. Згідно зі ст.