Філоненко С.О. Усна народна творчість

Подождите немного. Документ загружается.

201

є) теоретичні поняття, що пояснюються на матеріалі історич-

них пісень.

Висловіть власні пропозиції для удосконалення цього розділу.

Яку наочність (картини, музичні записи, відеофрагменти тощо)

ви б використали на уроках із вивчення українських історичних

пісень?

14. Конкретними прикладами доведіть тезу П.Житецького:

«Головна нота в думах — це ідея свободи від пригнічень

усякого

роду над особою людини. Представником і захисником цієї сво-

боди був козак, і в цьому слові полягає основний нерв поетично-

го настрою, який панує в думах».

15. Напишіть твір-мініатюру «Драматизм образу Марусі Бо-

гуславки» (за однойменною думою). Прочитайте літературні

твори на основі фольклорного сюжету про Марусю Богуславку:

М. Старицький

«Маруся Богуславка», І.Нечуй-Левицький «Ма-

руся Богуславка», П.Куліш «Маруся Богуславка». У чому своє-

рідність інтерпретації цього образу письменниками? Ознайом-

теся з поезією Л.Костенко «Чадра Марусі Богуславки» і усно

порівняйте образи героїні народної думи і ліричної героїні су-

часного твору:

Ліна Костенко. Чадра Марусі Богуславки

Вузенька вуличка. Стіна,

повита хмелем.

Татари сплять, сьогодні в них байрам.

Високий дуб, по-українськи — нелинь.

Святе письмо, по-їхньому — Коран.

Чого я тут? Ще й, кажуть, Богу слава,

що я жива, що в мене муж паша.

А я — Маруся. Я — із Богуслава.

У мене є непродана душа.

О, як він любить, як

він мене палить!

Як він мене цілує уночі!

Каблучки нанизав по дві на кожен палець,

Браслети на руках, на шиї дукачі.

І я ходжу, володарка темниці.

Скриплять у тиші двері за дверми.

Блищать очима слуги темнолиці,

мені у ноги стелять килими.

202

Ох, килими, барвисті килимочки!

Фонтан, кальян і сльози на зорі.

Носила я і плахту, і віночки, —

Ну, як мені, чи гарно у чадрі?

І меч, і правда — цноти не жіночі.

Люблю чадру — і чорна, і густа.

Коли татарам брешуть мої очі,

ніхто не бачить, як тремтять вуста.

Мого лиця не

видно під чадрою.

Мій муж поїхав. Тоскно мені. Жду.

А то б я їм здавалася чудною, —

чого я зблідла і куди іду.

Чого дивлюся в море, у тумани.

Чого, як тінь, блукаю уночі.

…Бряжчать мені невільницькі кайдани.

А я шукаю сховані ключі [36, с. 376].

16. Підготуйте повідомлення про «розстріляний кобзарський

з’їзд» за вказаними джерелами: М.Литвин «Розстріляний з’їзд

кобзарів»; О.Ющенко «Із свідчень про трагічний кобзарський

з’їзд»; «Дума про репресованих кобзарів».

17. Поміркуйте над питанням: про які сучасні події (героїчні,

трагічні, драматичні) могли б співати кобзарі? Напишіть стислий

твір-роздум на цю тему.

18. Підготуйте повідомлення: «Мотиви і

образи народних дум

в українській літературі».

19. Складіть таблицю «Цикли історичних пісень» з прикла-

дами творів.

20. Прочитайте такі історичні пісні: «Максим козак Залізняк»,

«За річкою вогні горять», «Засвіт встали козаченьки», «Чи не той

то хміль», «Ой, Морозе, Морозенку», «У Глухові у городі», «Піс-

ня про Байду», «Ой летить куля

з ворожого поля», «Гей не ди-

вуйтесь, добрії люди», «Ой, ще ж не світ», «Ой був у січі старий

козак», «Гей ви, хлопці січовії», «Ой видно село», «Зажурилась

Україна», «Ой там на горі Січ іде», «Наварили ляхи пива». Ви-

значте, до якого циклу належить кожна пісня.

21. Підготуйте відповідь на

питання: «До якої групи пісень —

історичних чи соціально-побутових — слід відносити стрілецькі

та повстанські пісні?»

203

Тест для перевірки знань

1. У якому з варіантів названо правильний порядок вини-

кнення наступних жанрів?

А) билини, думи, балади,

Б) балади; думи, билини,

В) билини, балади, думи,

Г) думи, балади, билини.

2. Яке твердження відбиває правильно зміст билин?

А) це козацький епос,

Б) це богатирський епос,

В) це «епос нещасливих

людських доль»,

Г) це панорамний жанр.

3. Які два жанри фольклору вплинули найсильніше на по-

етику дум?

А) балади і легенди,

Б) ліричні пісні і обрядова поезія,

В) голосіння і билини,

Г) казки і перекази.

4. Як в народі називають думи як жанр?

А) козацька пісня, пісня про старовину, поважна

пісня, псальма,

Б) легендарна пісня, балада, старовинна пісня, козацька пісня,

В) історична пісня, пісня про старовину, героїчна пісня,

псальма,

Г) голосіння, билина, поважна пісня, козацька пісня.

5. Які ознаки об’єднують билини і думи?

А) форма виконання, композиція, наявність гіпербол,

Б) елементи фантастики; композиція, історична основа,

В) регіон поширення, форма виконання

, наявність гіпербол,

Г) час виникнення, елементи фантастики, регіон поширення.

6. Як називаються фрагменти, на які поділено текст

думи?

А) строфи,

Б) куплети,

В) тиради,

Г) співанки.

204

7. Хто з названих фольклористів запровадив термін «істо-

рична пісня»?

А) М. Грушевський,

Б) Ф. Колесса,

В) М. Гоголь,

Г) І. Франко.

10. Хто є персонажами історичних пісень?

А) фантастичні особи,

Б) легендарні та історичні особи,

В) історичні особи,

Г) міфологічні персонажі.

11. Назвіть варіант, у якому названі лише історичні пісні:

А) «За річкою вогні горять», «Самійло Кішка», «Пісня про

Байду»,

Б) «Максим козак Залізняк», «Козак Голота», «Наварили ляхи

пива»,

В) «За річкою вогні горять», «За Сибіром сонце сходить»,

«Ой, Морозе-Морозенку»,

Г) «Козак Голота», «Маруся Богуславка», «За Сибіром сонце

сходить».

12. Які вчені видали 2-томний збірник «Історичні пісні

малоруського народу

»?

А) М. Драгоманов та В. Антонович,

Б) І. Франко та В. Гнатюк,

В) М. Грушевський та Ф. Колесса,

Г) Л. Дунаєвська та О.

Бріцина.

ТЕМА

«НАРОДНІ

БАЛАДИ»

План

1. Жанрові ознаки балади. Поєднання епічних, ліричних і

драматичних елементів у ній.

2. Проблема класифікації балад.

3. Міфологічні витоки баладних сюжетів. Мотиви метаморфо-

зи, інцесту, чаклування і «тройзілля».

205

4. Історичні та соціально-побутові мотиви в баладах.

5. Зв’язок народних балад і художньої літератури.

Основна література

1. Балади. Кохання і дошлюбні стосунки / Упор. О. І. Дей, А. Ю. Ясен-

чук. — К.: Наукова думка, 1987. — 472 с.

2. Балади. Родинно-побутові стосунки / Упор. О. І. Дей та інші. —

К.: Наукова думка, 1988. — 528 с.

3. Балади / Упор. О. Дей, А. Ясенчук. К.: Дніпро, 1987. — 319 с.

4. Дей О. І. Українська народна балада. — К

.: Наукова думка,

1986. — 263 с.

5. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості:

Пісні, прислів’я, загадки, скоромовки / Упоряд. Н. С. Шумада. — К.:

Веселка, 1989. — С. 193—216.

6. Іваницький А. Українська народна музична творчість. — К.: Му-

зична Україна, 1990. — С. 161—172.

7. Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість: Під-

ручник. — К.: Знання-Прес, 2001. — С

. 301—321.

8. Нудьга Г. Українська балада. — К.: Дніпро. 1970. — 258 с.

9. Українська народна поетична творчість / За ред. М. Рильсько-

го. — К.: Радянська школа, 1965. — С. 235—247.

10. Український фольклор: Критичні матеріали / С. К. Бисикало,

Ф. М. Борщевський. — К.: Вища школа, 1978. — С. 216—226.

Додаткова література

1. Аникин В. П., Круглов Ю. Г. Русское народное поэтическое твор-

чество. — Л.: Просвещение, 1983. — С. 249—256.

2. Гримич М. В. З історії двох українських народних балад про

інцест // Народна творчість та етнографія. — 1990. — № 3. —

С. 38—41.

3. Гримич М. В. Слідами архаїчного ритуалу в пісенних сюжетах

про перевтілення утоплениць // Народна творчість та

етнографія. —

1990. — № 5. — С. 40—43.

4. Грицик І. Символіка образу води в українських баладах // Народ-

на творчість та етнографія. — 1999. — № 1. — С. 124—128.

5. Кравцов Н. И., Лазутин С. Г. Русское устное народное творчест-

во. — М.: Высшая школа, 1977. — С. 193—203.

Питання для перевірки знань

1. До якої групи жанрів українського фольклору відносять балади?

2. Яке походження терміна «балада»? Які народні терміни ви-

користовувалися на позначення цього жанру?

206

3. Дайте визначення балади і назвіть її жанрові ознаки.

4. Який характер мають баладні конфлікти?

5. Яка естетична мета використання фантастики в баладах?

6. Схарактеризуйте художній стиль балад?

7. Назвіть риси епічного, драматичного та ліричного родів у

баладі.

8. Що спільне й відмінне в баладі та ліричній пісні?

9. Які класифікації

балад вам відомі?

10. Назвіть тематичні цикли балад про кохання й дошлюбні ві-

дносини; про сімейні взаємини й конфлікти; балад з відгомонами

соціального та історичного життя (за класифікацією О.Дея).

11. Поясніть сутність прийому метаморфози в баладах.

12. Наведіть приклади балад з мотивом кровозмішення.

13. Схарактеризуйте тему чаклунства і «тройзілля»

в баладах.

14. Які історичні мотиви наявні в українських баладах?

15. Наведіть приклади балад про нещасливе сімейне життя, про

зведення дівчини.

16. У творчості яких українських письменників використано

сюжети й образи народних балад?

17. У чому спільні й відмінні риси народних і літературних

балад?

18. Назвіть перші записи українських народних балад

19. Хто з українських фольклористів збирав і досліджував на-

родні балади? Назвіть основні праці.

20. У якому класі учні ознайомлюються з жанром балади? Які

твори їм пропонується вивчати текстуально?

Матеріали до заняття

«Балада (фр. ballade від прованс. ballar — танцювати) —

жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або

соціально-побутового ґатунку

з драматичним сюжетом» [48, с. 77].

«Пісні-балади — це ліро-епічні твори на родинно-, рідше со-

ціально-побутову тематику з динамічними сюжетами, що завер-

шуються трагічною, часто фантастичною розв’язкою» (Лідія Ду-

наєвська) [15, с. 84].

«Здавна під терміном балада (від італійського слова ballarе —

танцювати, що відповідає давньоруському «играть песни») розу-

міли ліро

-епічні твори про трагічні події переважно з родинного

життя» (А. Кінько) [75, с. 235].

207

«Термін «балада» — не народного і не українського похо-

дження. Його стали вживати на Україні на початку ХІХ ст., в до-

бу романтизму на означення жанру народних пісень (а також лі-

тературних творів) ліро-епічного характеру. Етимологічний ко-

рінь слова «балада» виводиться з грецького «ballo» — рухатися,

від якого пішли і латинське слово

«ballo» — танцюю, італійське

«ballure» — танцювати, а далі французьке «ballade» — на озна-

чення поетичного віршованого жанру. Вперше цей термін до по-

етичних творів був застосований у провансальській літературі

ХІІ ст. і означав: пісня до танцю. Тільки у ХVІІІ ст. баладами

стали називати ліро-епічні пісні з виразною драматичною фабу-

лою, з трагічними сюжетами

і фантастичним способом викладу»

(Григорій Нудьга) [78, с. 220].

«В українській народній традиції термін «балада» на позна-

чення окремого жанру пісень не вживається. Іноді серед співаків

можна почути: «сумні пісні», «довгі пісні» або «пісні про… отру-

єння невістки, вбивство когось тощо». У фольклористиці термі-

ном «балада» в Україні послуговувалися в

першій половині

ХІХ ст. М. Максимович, М. Маркевич, М. Костомаров та ін.»

(Микола Дмитренко) [19, с. 141].

«Балада — ліро-епічний жанр фольклорної і літературної по-

езії. У фольклористиці ще не вироблено єдиного критерію для чі-

ткого визначення жанру народної балади, її рамки «дуже невира-

зні і приблизні» (М. Андреєв). Іноді терміном балада

позначають

всю розповідну поезію, включаючи героїчний епос та історичну

пісню (наприклад, Е. Земанн «Європейська народна балада», Ко-

пенгаген, 1967, англійською мовою; М. Амзулеску «Героїчна

епічна пісня», Бухарест, 1981, румунською мовою). Типологічні

дослідження російських (М. Кравцов, Б. Путілов), українських

(П. Лінтур, О. Дей), болгарських (М. Арнаудов), словацьких

(І. Горак), німецьких (М. Браун)

та інших фольклористів дозво-

ляють виокремити баладу як невелику ліро-епічну поему, що

трактує гострі, трагічні конфлікти з приватного життя звичайних

«рядових» людей (богатирі велетенської сили в баладах не ви-

ступають). Суспільні, історичні колізії заломлюються в баладі

крізь призму родинно-особистих стосунків і доль. У баладі «не

державний і не

національний, а моральний критерій оцінки геро-

їв, до того ж це мораль сім’ї (Кравцов). Ці особливості реалізу-

ються у завершеному сюжеті, чого немає в ліричній пісні» (Гри-

горій Бостан) [45, с. 57].

208

«Балада — сукупність епічних пісенних творів гостро драма-

тичної і трагічної сюжетності, що реалістично художньо узагаль-

нюють виняткові, незвичайні до екстремальності та сенсаційності

за своєю внутрішньою конфліктністю життєві події, вчинки та

фатальні збіги обставин в особистій, сімейній і громадській сфе-

рах, освітлюючи все це з позицій традиційної родинно-побутової

моралі, переважно

від протилежного стверджуючи та відстоюю-

чи її принципи, чим зумовлені психологічна напруженість

сприйняття балад і їх виховна та дидактична дієвість» (Олексій

Дей) [18, с. 13].

«Балада — це ліро-епічний пісенний твір з гостро драматич-

ним сюжетом, що виражає з точки зору народної моралі трагічні

конфлікти, породжені надзвичайними чи фантастичними подія-

ми, вчинками

та фатальними збігами обставин в особистому, сі-

мейному чи суспільному житті звичайних людей» (Зоряна Лано-

вик, Мар’яна Лановик) [43, с. 305].

«Баладу визначали то як «нижчу епічну пісню», то як «піс-

ню оповідального характеру» (М. Сперанський), то як пісню з

розвинутим драматичним сюжетом, у якому розкриті незвичай-

ні події, або як

поему у віршах. За визначенням сучасного до-

слідника російських народних балад Д. Балашова, «балада — це

епічна (оповідна) пісня драматичного характеру». Загалом це

так, але у визначенні підкреслено тільки дві характерні риси

жанру — епічність і драматичність, тоді як у баладі наявні всі

три «першоелементи» літератури — епічність, драматизм, лі-

ризм, на що

звернув увагу ще Гете. Тримаючись переконання,

що всяке визначення є умовним, ми все-таки запропонуємо і

свою формулу: балади — це епічно-ліричні пісні, з драматично

напруженим сюжетом, у яких розповідається про фантастичні

або незвичайні події. У центра балади завжди перебуває індиві-

дуальна, але суспільно значима людська доля» (Григорій Нудь-

га) [78, с

. 220].

«Напружений драматичний сюжет, чітко окреслені конфлікти,

стики конкретних характерів, діалогізований виклад, кульмінатив-

ність — усе це помітно відрізняє баладу як жанр од віршованої пі-

сенної новели і в той же час наближає її до драми…Сюжет балади

стислий, оповідь зосереджується головним чином навколо одного,

найважливішого вузла фабули і ведеться швидко,

без уповільнень

і ретардацій, як маємо в думах» (Григорій Нудьга) [78, с. 221].

209

«У баладі, мабуть, більше, як в інших жанрах, елементів фан-

тастики, чудодійних моментів та незвичайних ситуацій, у зв’язку

з чим і героями їх є не тільки люди, а й фантастичні істоти. Та

вже давно дослідники відзначили, що українська балада, на від-

міну від інших, має найменше фантастичних, загалом містичних

елементів. Вона тісно пов’язана з реальним життям народу, особ-

ливо з його історією і з цього погляду є частиною поетичного лі-

топису» (Григорій Нудьга) [78, с. 221].

«Відповідно до народної етики й моралі майже всі балади за-

кінчуються заслуженою карою або запізнілим каяттям злочинців

чи призвідців трагедії. Цей момент, як і

деякі інші, споріднює ба-

ладу з казкою, але кожен із жанрів у розв’язці має і певну специ-

фіку: якщо казка наприкінці обов’язково компенсує страждання

героя, винагороджуючи його статками і щасливим одруженням, а

слухача — розповіддю про торжество справедливості, то балада

викликає складніші й тонші емоції, змушуючи нас співпережива-

ти трагічній

долі тих, що постраждали безвинно. Ідейно-образ-

ний світ балад ліричніший, емоційніший від епічного, вони зітка-

ні з драматичних колізій, які вимагають постійного, напруженого

співпереживання» (Наталя Шумада) [26, с. 229].

«Виходячи із змісту, виділяють чотири основні групи балад:

1. З фантастичними та легендарними сюжетами, де особливо

часто трапляється перетворення людей у квіти,

трави чи кущі.

…В таких баладах спостерігається відгомін дуже давніх аніміс-

тичних уявлень.

2. Балади про сімейний побут та любовні конфлікти: отруєння

з ревнощів чи з намови…; підмова і зведення дівчини… Родинно-

побутові — найчисленніша група балад.

3. Балади з історичною підосновою: дівчина вибирає смерть,

не бажаючи стати коханкою феодала-насильника; теща

в полоні у

зятя-татарина.

4. Соціально-побутові балади: смерть чумака, загибель на вій-

ні козака або солдата…

У піснях третьої та четвертої груп баладні жанрові ознаки іно-

ді недостатньо рельєфні. Через це деякі з балад можуть розгляда-

тися як історичні або соціально-побутові пісні» (Анатолій Івани-

цький) [29, с. 162].

Класифікація балад

за принципом І. Франка («Проба сис-

тематики українських пісень ХVІІ в.»), К. Медвецького:

1. Легендарні.

210

2. Історичні.

3. Сімейні.

4. Любовні.

5. Балади про нещасливі випадки.

6. Насильницькі.

7. Розбійницькі.

8. «Шибеничні».

9. Військові.

10. Елегійні [43, с. 306].

Класифікація балад М. Андреєва (праця «Російська бала-

да», 1936):

1. Пісні казкового, власне новелістичного і частково анекдо-

тичного характеру, що прилягають до новелістичних казок і ане-

кдотів.

2. Пісні, що

прилягають до билин, до історичних та воєнних

пісень.

3. Пісні, виразніше зв’язані з певними соціальними групами

(солдатські. розбійницькі, ямщицькі, монастирські) [43, с. 306].

Класифікація балад М. Кравцова (стаття «Слов’янська

народна балада», 1964):

1. Балади з анімістичними і міфічними мотивами.

2. Із сімейними конфліктами.

3. Із соціальними конфліктами.

4. З історичними конфліктами [43, с. 307].

Класифікація

балад С. Грици (стаття «Мелос української

народної епіки», 1979):

1. Міфологічні (антропоморфічні) та пов’язані з легендами ба-

лади.

2. Сімейно-побутові.

3. Історичні.

4. Соціально-побутові [43, с. 307].

Класифікація балад за проектом каталогу всіх європейсь-

ких баладних сюжетів, створеним Міжнародним об’єднанням

з етнології і фольклору:

1. Магічно-міфічні (демонологічні) теми.

2. Побожні (легендарні).

3. Кохання.

4. Сім’я.

5. Соціальні конфлікти.