Філоненко С.О. Усна народна творчість
Подождите немного. Документ загружается.
211
6. Історичні теми.
7. Войовничі та героїчні пристрасті.
8. Нещастя і катастрофи.
9. Жорстокі вчинки.
10. Жартівливі (гумористичні) епічні пісні [43, с. 307].
Класифікація балад О. Дея (монографія «Українська на-
родна балада», 1986):
І. Кохання і дошлюбні відносини
1. Добір пари випробуванням сили і кмітливості.
2. Чарування. Отруєння чарами.
3. Суперництво в коханні.
4. Збування нелюба ціною життя.
5. Вивірення вірності в коханні.
6. Взаємовідданість закоханих вище родинних почуттів.
7. Втрата милого (милої). Переживання з приводу його (її)
смерті (розлуки).
8. Самогубство (смерть) насильно розлучених закоханих.
9. Незвичайні побачення та зустрічі розлучених закоханих.
10. Зрада в коханні й дружбі.
11. Втеча зі спокусниками, розплата підмовлених до мандрів
за своє легковір’я.
12. Зрадливе
зведення дівчини. Втрата вінка.
13. Дітозгубництво.
14. Шлюб. Вінчання.
ІІ. Сімейні взаємини і конфлікти
1. Випадковий і попереджений інцест.
2. Вивіряння родинної і подружньої вірності.
3. Нагла смерть вірної дружини.
4. Втрата доброго чоловіка.
5. Конфлікти між одруженими без любові (чоловік-нелюб, не-
нависна жінка).
6. Подружня зрада. Перелюбство.
7. Вбивство (покарання) дружини (чоловіка) за
намовою.
8. Знущання свекрухи над невісткою.
9. Взаємини невісток і зовиць.
10. Мати, батько і їх малі діти.
11. Мати і дорослі дочки і сини.
12. Сутички неслухняних і невдячних синів і дочок з ба-
тьками.
212
13. Родинні почуття між братами і сестрами. Брати — захис-
ники сестер.
14. Відгомони соціальної нерівності у відносинах братів і сестер.
15. Збиткування мачухи (приймака) над сиротами. Сирітська
доля.
16. Сімейні нещастя від розбійництва.
ІІІ. Відгомони соціального та історичного життя
1. Турецько-татарські напади на Україну.
2. Сутички козаків із шляхетськими поневолювачами.
3. Чумакування.
4. Гуртоправство
.
5. Гайдамацтво, опришківство. Соціальний протест проти панів.
6. Військова повинність. Війни та їх жертви.
7. Героїзм борців за нове життя.
8. Велика Вітчизняна війна радянського народу» [43, с. 307—308].
«Якщо балади фантастичного, соціально-побутового змісту
було легше відділити від маси пісень ліричних, гумористичних,
обрядових, то набагато важче провести межу між історичними
баладами та історичними
піснями, адже балади також є істори-
чними піснями. Та що ж різнить їх?
Історична пісня відтворює конкретну історичну подію по мо-
жливості точніше, дотримуючись хронології подій і реальності в
зображенні героя. Балада дає узагальнені малюнки історії, виби-
раючи для сюжету найдраматичніші моменти з життя й боротьби
героя (здебільшого героїчну смерть),
характер якого розкрива-
ється в незвичайній обстановці. Загалом, у баладах виступають
збірні образи: полонянка, подолянка, козак Байда, але є й кілька
історичних імен, як ось Нечай, Морозенко, з життя яких вибрано
незвичайні моменти, оспівані в баладному тоні. Герої цих творів
історичні, але сюжети — баладні, з розвиненими епічними й
драматичними елементами, оповиті
серпанком легендарності й
незвичайності. Історична балада займає по суті серединне місце
між думами та піснями історичного змісту» (Григорій Нудьга)
[78, с. 224].
Завдання
1. Прочитайте тексти всіх балад, поданих в антології «Закува-
ла зозуленька»: «Дунаю, Дунаю, чого смутен течеш», «Ой посла-
ла мати та сина в дорогу», «Поза лугом зелененьким», «Відки,
Йвасю
? З-за Дунаю», «В славнім місті на риночку», «Ой Морозе,
213
Морозенку», «Побратався сокіл з сивеньким орлом», «Гомін, го-
мін, гомін, гомін по діброві», «Од куреня до куреня», «Ой не хо-
ди, Грицю», «Ой сербине-сербиночку», «Ой у Ґандзі лихая свек-
руха», «Бондарівна» («Ой в містечку Богуславку Каньовського
пана»), «Лимерівна» («Ой пила, пила та Лимериха на меду…»),
«У полі могила з
вітром говорила», «Ой уночі із півночі ще кури
не піли», «У неділю рано-пораненьку», «Їхали козаки із поля до-
дому», «Ой виорю нивку широкую», «Ой налетіли голуби» (або
балади за іншим виданням зі списку основної літератури). Визна-
чте тематичну групу і цикл кожної балади за класифікацією
О. Дея (див. матеріали до
заняття).
2. Конкретними прикладами підтвердіть тези О. Дея, що бала-
ди є «епосом нещасливих людських доль», та М. Драгоманова,
що в основі баладних сюжетів — «сумно-ефектні події».
3. Проаналізуйте визначення жанру балади, подані в різних
наукових джерелах. Як відбилася в цих визначеннях така ознака
балади, як поєднання епічного, ліричного та
драматичного еле-
ментів? Яке з цих визначень ви б запропонували учням, які озна-
йомлюються з жанром балади?
4. Прочитайте розділ «Народні балади» за підручником Васи-
ля Цимбалюка «Українська література» для 7 класу. Які теорети-
чні відомості про цей жанр отримують учні? Проаналізуйте ви-
значення балади, порівняйте їх із визначеннями в наукових
працях
:
«Балади виникли як пісні до танцю. Це слово походить від
грецького «рухатися», від якого утворене і латинське «танцюю».
Поступово словесний текст разом з мелодією відділилися від
танцю, і балада стала одним із видів народних пісень, в яких зо-
бражувались героїчні або незвичайні фантастичні події перева-
жно трагічного характеру, через
які відтворювались гострі пе-
реживання дійових осіб» [83, с. 49].
«Балада — усний невеликий віршований твір, в якому зобра-
жені героїчні або незвичайні фантастичні події переважно трагі-
чного характеру з гострими переживаннями дійових осіб» [83,
с. 67—68].
Проаналізуйте добір текстів балад для читання учнями («Ой
чиє ж то жито, чиї ж то покоси», «Ой не
ходи, Грицю…», «Лиме-
рівна», «Чорна рілля заорана», «Що се в полі забіліло», «Ой був в
Січі старий козак»), питання і завдання, подані автором підруч-
ника після текстів. Які тематичні групи балад представлені серед
цієї добірки? Які ще балади ви б запропонували дітям для озна-
йомлення? Мотивуйте свій вибір.
214
5. Знайдіть у баладах фантастичні образи. З якою метою во-
ни використовуються? У чому відмінність фантастики в бала-
дах і чарівних казках? (поясніть на прикладі мотиву метамор-
фози).
6. Прочитайте дві балади — українську та російську — зі спі-
льним мотивом (перетворення невістки в дерево), порівняйте їх
між собою. Як виявляється в цих
баладах національна специфіка?
Зверніть увагу на ритміку балад. Прочитайте також баладу
Т. Шевченка «Тополя», поясніть на цьому прикладі відмінності
між фольклорною та літературною баладами.
Ой послала мати та сина в дорогу
Ой послала мати та сина в дорогу,
Молоду невістку у поле до льону:
— Ой, іди, невістко, у поле до
льону;
Не вибереш льону — не вертай додому!
Молода невістка весь день працювала,
Льону не добрала, в полі ночувала.
Льону не добрала, в полі ночувала
І посеред поля тополею стала.
А син повертає, матінки питає:
— Чому моя мила мене не вітає? –
А матуся каже: — Помолися Богу,
Твоя мила пішла в далеку дорогу.
В далеку дорогу, що кінця не має,
Що звідти людина вже не повертає.
Ой візьми ти, сину, остру сокорину
Та зрубай тополю, що на нашім полю!
Ой вдарив один раз, вона затрусилась,
А вдарив другий раз, вона похилилась,
А вдарив третій раз, вона промовила:
— Ой не рубай мене, бо я твоя мила!
— А бодай же мати на світі не жила,
Що мене з тобою з пари розлучила!
І до кінця світа нехай люди знають
І лихим свекрухам хай не довіряють! [26, с. 230—231].
215
Обращение женщины в дерево
Злое зелье крапивное,
Еще злее да люта свекра!
Люта свекра — молодой снохе:
«Ты поди, моя невестка, во чисто поле;
Ты стань, моя невестка, меж трех дорог,
Четырех сторон,
Ты рябиною кудрявою,
Кудрявою, кучерявою!»
Туда ж ехал добрый молодец;
Ой стал под рябинушку,
Кудрявую, кучерявую;
Без ветра рябина зашаталася,
Без дождю рябина мокра стала,
Без вихрю рябина к земле клонится,
За черные кудри ловится.
Приехал сын к матери: «Сударыня, моя матушка!
Иде ж моя молода жена?» —
«Твоя жена с двора сошла,
С двора сошла,
детей свела!» —
«Сударыня, моя матушка!
Сколько в службе не езживал, такого дива не видывал:
Как в поле, промеж трех дорог,
Меж трех дорог, четырех сторон,
Как стал я под рябинушку,
Кудрявую, кучерявую,
Без ветру рябина зашаталася,
Без дождю рябина мокра стала,
Без вихрю рябина к земле клонится,
За черные кудри
ловится!» —
«Возьми, сын, ты остру саблю,
Ссеки рябину под корень!»
Он раз вдарил, она охнула,
Другой вдарил, она молвила:
«Не рябинушку секешь,
Секешь свою молоду жену!
А что веточки — то наши деточки!»
Пришел сын да и к матери:
216
«Не мать ты мне, не сударыня,
Змея ты мне подколодная!
Свела ж ты мою молоду жену,
Сведи теперь меня!» [87, с.185—186].
Тарас Шевченко. Тополя
По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Стан високий, лист широкий —
Нащо зеленіє?
Кругом поле, як те море
Широке, синіє.
Чумак іде, подивиться
Та й голову схилить;
Чабан вранці з сопілкою
Сяде на могилі,
Подивиться — серце ниє:
Кругом ні билини!
Одна, одна, як сирота
На чужині, гине!
Хто ж викохав тонку, гнучку
В степу погибати?
Постривайте, все розкажу,
Слухайте ж, дівчата.
Полюбила чорнобрива
Козака дівчина.
Полюбила — не спинила,
Пішов та й
загинув...
Якби знала, що покине, —
Була б не любила;
Якби знала, що загине, —
Була б не пустила;
Якби знала, не ходила б
Пізно за водою,
Не стояла б до півночі
З милим під вербою;
Якби знала!..
І то лихо —
Попереду знати,
Що нам в світі зустрінеться.
Не знайте, дівчата!
Не
питайте свою долю...
Само серце знає,
Кого любить... Нехай в’яне,
Поки закопають!
Бо не довго, чорнобриві,
Карі оченята;
Біле личко червоніє
Не довго, дівчата!
До полудня, та й зав’яне,
Брови полиняють...
Кохайтеся ж, любітеся,
Як серденько знає.
Защебече соловейко
В лузі на калині, —
Заспіває козаченько,
Ходя по долині.
Виспівує
, поки вийде
Чорнобрива з хати;
А він її запитає:
«Чи не била мати?»
Стануть собі, обіймуться, —
Співа соловейко;
Послухають, розійдуться, —
Обоє раденькі.
Ніхто того не побачить,
Ніхто не спитає:
«Де ти була, що робила?»
Сама собі знає.
Любилася, кохалася,
А серденько мліло:
Воно чуло недоленьку,
А сказать не вміло.
217
Не сказало — осталася,
День і ніч воркує,
Як голубка без голуба,
А ніхто не чує.
Не щебече соловейко
В лузі над водою,
Не співає чорнобрива,
Стоя під вербою;
Не співає, — як сирота,
Білим світом нудить.
Без милого батько, мати —
Як чужії люде.
Без милого сонце світить —
Як ворог сміється;
Без милого
скрізь могила...
А серденько б’ється!
Минув і рік, минув другий
Козака немає;
Сохне вона, як квіточка, —
Ніхто не питає.
«Чого в’янеш, моя доню?» —
Мати не спитала,
За старого, багатого
Нищечком єднала.
«Іди, доню, — каже мати, —
Не вік дівовати.
Він багатий, одинокий —
Будеш пановати».
«Не хочу я пановати
,
Не піду я, мамо!
Рушниками, що придбала,
Спусти мене в яму.
Нехай попи заспівають,
А дружки поплачуть:
Легше мені в труні лежать,
Ніж його побачить».
Не слухала стара мати,
Робила, що знала;
Все бачила чорнобрива,
Сохла і мовчала.
Пішла вночі до ворожки,
Щоб поворожити:
Чи довго їй на сім світі
Без милого жити?
«Бабусенько, голубонько,
Серце моє, ненько!
Скажи мені щиру правду,
Де милий-серденько?
Чи жив, здоров, чи він лю-
бить,
Чи забув-покинув?
Скажи ж мені, де мій милий?
Край світа полину!
Бабусенько, голубонько,
Скажи, коли знаєш!
Бо видає мене мати
За старого заміж.
Любить його, моя сиза,
Серце не навчити.
Пішла б же я утопилась —
Жаль душу згубити.
Коли нежив чорнобривий,
Зроби, моя пташко,
Щоб додому не вернулась...
Тяжко мені, тяжко!
Там старий жде з старостами...
Скажи ж мою долю».
«Добре, доню; спочинь трошки..
Чини ж мою волю.
Сама колись дівовала,
Теє лихо знаю;
Минулося — навчилася,
Людям
помагаю.
Твою долю, моя доню,
Позаторік знала,
Позаторік і зіллячка
Для того придбала».
Пішла стара, мов каламар
Достала з полиці.
«Ось на тобі сего дива!
Піди до криниці;
Поки півні не співали,
Умийся водою,
218
Випий трошки сего зілля —
Все лихо загоїть.
Вип’єш — біжи якомога;
Що б там ні кричало,
Не оглянься, поки станеш
Аж там, де прощалась.
Одпочинеш; а як стане
Місяць серед неба,
Випий ще раз; не приїде —
Втретє випить треба.
За перший раз, як за той рік,
Будеш ти такою;
А за
другий — серед степу
Тупне кінь ногою.
Коли живий козаченько,
То зараз прибуде.
А за третій... моя доню,
Не питай, що буде.
Та ще, чуєш, не хрестися,
Бо все піде в воду.
Тепер же йди, подивися
На торішню вроду».
Взяла зілля, поклонилась:
«Спасибі, бабусю!»
Вийшла з хати: «Чи йти, чи ні
?
Ні, вже не вернуся!»
Пішла, вмилась, напилася,
Мов не своя стала,
Вдруге, втретє, та, мов сонна,
В степу заспівала:
«Плавай, плавай, лебедонько,
По синьому морю,
Рости, рости, тополенько,
Все вгору та вгору!
Рости тонка та висока
До самої хмари,
Спитай бога, чи діжду я,
Чи не діжду пари?
Рости, рости
, подивися
За синєє море:
По тім боці — моя доля,
По сім боці — горе.
Там десь милий чорнобривий
По полю гуляє,
А я плачу, літа трачу,
Його виглядаю.
Скажи йому, моє серце,
Що сміються люде;
Скажи йому, що загину,
Коли не прибуде.
Сама хоче мене мати
В землю заховати...
А хто
ж її головоньку
Буде доглядати?
Хто догляне, розпитає,
На старість поможе?
Мамо моя, доле моя!
Боже милий, боже!
Подивися, тополенько,
Як нема — заплачеш
До схід сонця ранісінько,
Щоб ніхто не бачив.
Рости ж, серце-тополенько,
Все вгору та вгору;
Плавай, плавай, лебедонько,
По синьому морю!»
Таку пісню чорнобрива
В степу заспівала
.
Зілля дива наробило —
Тополею стала.
Не вернулася додому,
Не діждала пари;
Тонка-тонка та висока —
До самої хмари.
По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
[86, с. 53—58].
7. На прикладі конкретних творів зі спільним мотивом (супер-
ництво в коханні; зрада між закоханими; знущання свекрухи
над
219
невісткою; життя з нелюбом) покажіть відмінності між ліричною
піснею і баладою.
8. Проаналізуйте основні класифікації балад, зіставте їх між
собою. Яку з цих класифікацій, на вашу думку, доречно викорис-
товувати на уроках української літератури в 7 класі?
9. Доведіть, що балади є моралістичним жанром. Випишіть
приклади повчань у баладах. Яку спрямованість вони
мають?
10. Прочитайте вислів Григорія Нудьги про відмінність бала-
ди та історичної пісні, наведений у матеріалах до заняття. Пере-
читайте балади «Чорна рілля заорана», «Що се в полі забіліло»,
«Ой був в Січі старий козак», «В славнім місті на риночку», «Ой
Морозе, Морозенку» і висловіть свою думку щодо правомірності
віднесення
цих творів до жанру балади.
11. Напишіть твір «Образ української жінки в народних бала-
дах «Бондарівна» і «Лимерівна».
12. Підготуйте реферат «Сюжет балади «Ой, не ходи, Грицю,
та й на вечорниці…» у творах художньої літератури» (на матері-
алі творів М. Старицького «Ой не ходи, Грицю», В. Самійленка
«Чураївна», І. Микитенка
«Маруся Шурай», О. Кобилянської «У
неділю рано зілля копала», Л. Костенко «Маруся Чурай»).
13. Підготуйте реферат «Історія дослідження українських на-
родних балад».
Тест для перевірки знань
1. До якого роду належить жанр балади?
А) до епічного,
Б) до ліричного,
В) до драматичного,
Г) до ліро-епічного.
2. Що означає слово, від якого походить термін «балада»?
А) грати,
Б) танцювати,
В) лякати,
Г) плутатися.
3. Який прийом фантастики найбільш характерний для
балад?
А) метаморфоза,
Б) фантастичні предмети,
В) чарівне народження,
Г) фантастичні істоти.
220
4. Який головний моральний урок балад?
А) треба над усе шанувати батьків,
Б) треба захищати рідну землю,
В) кохання сильніше за гроші,
Г) злочин обов’язково буде покараний.
5. Хто з названих фольклористів назвав балади «епосом
нещасливих людських доль»?
А) О. Дей,
Б) І. Франко,
В) Ф. Колесса,
Г) М. Драгоманов.
6. Який стиль характерний для жанру балади?
А) метафоричний,
Б) реалістичний,
В) фантастичний,
Г) символічний.
7. Яка з названих балад була записана й видана першою?
А) «Ой чиє то жито»,
Б) «Тройзілля»,
В) «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»,
Г) «Дунаю, Дунаю, чого смутен течеш».
8. Який аспект висвітлення подій є характерним для балад?
А) політичний,
Б) релігійний,
В) сімейно-особистісний,
Г) соціально-психологічний.
9. Хто є традиційними персонажами балад?
А) історичні особи,
Б) фантастичні істоти,
В) звичайні люди,
Г) представники суспільної верхівки.
10. Який найпоширеніший принцип систематизації балад-
них текстів?
А) історико-хронологічний,
Б) сюжетно-тематичний,
В) опорно-гасловий,
Г) алфавітний.