Філоненко С.О. Усна народна творчість

Подождите немного. Документ загружается.

231

ТЕМА 11

«СОЦІАЛЬНО-

ПОБУТОВІ

ПІСНІ»

План

1. Особливості соціально-побутової лірики, її жанровий склад.

2. Козацькі пісні: історична основа, мотиви, символіка.

3. Чумацькі пісні: тематика і поетика.

4. Жанрові особливості солдатських, жовнірських і рекрутсь-

ких пісень.

5. Драматизм селянського життя в кріпацьких, бурлацьких,

наймитських, жебрацьких піснях.

6. Мотиви і образи заробітчанських, робітничих та емігрант-

ських

пісень.

7. Суспільно-побутова лірика ХХ століття.

Основна література

1. Закувала зозуленька. Антологія української народної творчості:

Пісні, прислів’я, загадки, скоромовки / Упоряд. Н. С. Шумада. — К.:

Веселка, 1989. — С. 307—374.

2. Іваницький А. Українська народна музична творчість. — К.: Му-

зична Україна, 1990. — С. 181—211.

3. Костомаров М. Об историческом значении русской народной по-

эзии // Костомаров М. Слов’янська міфологія. — К.: Либідь, 1994. —

С. 130—157.

Лановик М., Лановик З. Українська усна народна творчість: Під-

ручник. — К.: Знання-Прес, 2001. — С. 339—374.

5. Рибалко К. «Ой ходив чумак…» (Сценарій свята чумацької пісні) //

Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та

колегіумах. — 2000. — № 5. — С. 186—194.

6. Українська народна поетична творчість / За ред. М. Т. Рильського

та інших. — К

.: Радянська школа, 1963. — С. 256—265.

7. Українська народнопоетична творчість / Грицай М. С. та інші. —

К.: Вища школа, 1983. — С. 139—150.

Додаткова література

1. Драгоманов М. Нові українські пісні про громадські справи

(1764—1880) // Драгоманов М. Вибране. — К.: Либідь, 1991. —

С. 456—460.

2. Василик C. Стрілецькі пісні на слова поетів «Молодої музи» //

Народна творчість та етнографія. — 2002. — № 3. — C. 89—95.

232

3. Кузьменко О. Стрілецька пісня у повстанському репертуарі // На-

родна творчість та етнографія. — 2002. — № 1—2. — C. 84—89.

4. «Ой у лузі червона калина»: Українські січові стрільці в піснях /

Упоряд. М. Крищук; Муз. розшифрування М. Запотічного. — Терно-

піль, 1990. — 56 c.

5. Плачинда-Сасина М. С. «Чумацькі народні пісні» І. Рудченка //

Народна творчість та етнографія. — 1990. — № 1. —

С. 36—40.

6. Повстанські пісні / Упоряд. і муз. ред. В. Подуфалій. — Терно-

піль, 1992. — 78 c.

7. Правдюк О. Стрілецькі пісні в системі жанрів українського пісен-

ного фольклору // Народна творчість та етнографія. — 1995. — № 2—

3. — С. 24—35.

8. Сидоренко О. Як чумаки по сіль ходили // Наука і суспільство. —

1991. — № 11. — С. 60—63.

9. Терещенко А. К. «Чумацькі пісні»

Володимира Зубицького // На-

родна творчість та етнографія. — 1990. — № 3. — С. 10—12.

10. Український фольклор: критичні матеріали / С. К. Бисикало,

Ф. М. Борщевський. — К.: Вища школа, 1978. — С. 243—244.

Питання для перевірки знань

1. Назвіть жанри соціально-побутових пісень.

2. У чому специфічні риси соціально-побутової лірики?

3. Яка історична основа козацьких пісень? У чому їх відмін-

ність від історичних пісень?

4. Назвіть провідні мотиви козацьких пісень.

5. Які символічні образи використовуються в козацьких

піснях?

6. Яка побутово-історична основа

чумацьких пісень? У чому

їх спільність з козацькими піснями?

7. Назвіть основні мотиви і образи чумацьких пісень.

8. Які характерні стильові риси козацьких і чумацьких пісень?

9. Яке походження солдатських, жовнірських, рекрутських пі-

сень?

10. Назвіть провідні мотиви та образи солдатських, жовнірсь-

ких, рекрутських пісень.

11. У чому полягає драматизм

і трагізм кріпацьких, бурлаць-

ких, наймитських, жебрацьких пісень?

12. Назвіть мотиви і образи заробітчанських і робітничих пі-

сень.

13. Яка історична основа емігрантських пісень?

14. Які жанри соціально-побутової лірики з’явилися у ХХ сто-

літті?

233

15. Як вплинула соціально-побутова лірика на розвиток україн-

ської літератури?

16. Хто з українських фольклористів збирав і досліджував со-

ціально-побутові пісні?

Матеріали до заняття

«Козацькі пісні — ліричні твори з козацької доби в історії

України, в яких оспівано героїчну боротьбу проти іноземних по-

неволювачів, життя і побут козацьких родин.

Належать водночас

до історичних та ліричних станових (суспільно-побутових) пі-

сень. Такий поділ цілком умовний, зроблений за ознакою наявно-

сті чи відсутності в них конкретних історичних фактів» [48,

с. 359].

«Козацькі пісні становлять кількісно вагомий і своєрідний

розділ українського фольклору. В російському фольклорі козацькі

пісні в окрему тематичну групу, як правило, не

виділяються. Бі-

лоруська дослідниця Г. Петровська з цього приводу зауважує:

«Напевно, це пояснюється невеликою кількістю таких пісень в

російському фольклорі. Але їх значно більше в білоруській на-

родній творчості і особливо багато в українському фольклорі»

(Анатолій Іваницький) [29, с. 183].

«…Три …підгрупи козацьких пісень: з історичним підтекс-

том (без точних

історичних ознак); пісні, де зображено різні

сторони козацького побуту (вони становлять провідну частину

пісень даного розділу); ліричні, що до певної міри умовно зарахо-

вуються до козацьких (здебільшого — за згадкою слова «козак»).

Серед ліричних переважають пісні про кохання» (Анатолій Іва-

ницький) [29, с. 183—184].

«До історичних відносимо насамперед некозацькі та козацькі

пісні, в

яких згадуються конкретні історичні факти, прізвища.

До козацьких зараховуємо пісні, в яких відображене козацьке

життя, але без конкретних історичних реалій. Такі козацькі пісні

(в основному, побутового і ліричного змісту) винесено в окремий

розділ, бо в них висвітлюються не історичні події, а побут і пси-

хологія» (Анатолій Іваницький) [29, с. 147].

«Чумацькі

пісні — тематична група української станової (су-

спільно-побутової) лірики, зміст якої відображає життя і побут

234

чумацтва — популярного промислу українців ще з княжих часів»

[48, с. 737].

«У них [чумацьких піснях] до такої міри яскраво і повно від-

бився не тільки дух чумацтва, але і лад його життя, з картиною

побуту, нравів, звичаїв і обрядів, що пісні ці повинні лягти в ос-

нову під час вивчення оригінального типу

малоросійського тор-

говця» (Іван Рудченко) [78, с. 243—244].

«Чумацькі пісні належать переважно до чоловічих співочих

стилів і, певно, складені здебільшого самими чумаками під час

довготривалих подорожей. Це пісні, які можна віднести до суто

чумацьких.

Дещо менше, але також досить повно представлені в чумаць-

кій пісенності лірика кохання, стосунки між подружжям,

а та-

кож гумор (як правило, об’єктом жарту є чумак і чумацьке жит-

тя). Тема кохання, родинного життя та гумор відтворено у піснях,

які складені не так самими чумаками, як їх оточенням. Серед них

багато жіночих пісень. Така тематика до суто чумацької не нале-

жить. Проте пісні такого змісту цілком

мотивовано вміщують у

збірниках і рубриках чумацьких пісень. Якщо суто чумацькі пісні

показують мандрівне життя з середини, очима самих чумаків, то

пісні про кохання, родинне життя та гумористичні — це наче по-

гляд на чумацтво ззовні, як його сприймали інші верстви народу,

а також родичі і односельці чумаків» (Анатолій Іваницький) [29,

. 189—190].

«Солдатські пісні — група пісень суспільно-побутової ліри-

ки, присвячених історико-героїчним подіям та зображенню долі

головного ліричного героя — солдата. Виникають після введення

рекрутської повинності. Основна частина цієї групи — ліричні

пісні про трагічну долю солдата. Існують також пісні, що відо-

бражають історичні події Вітчизняної війни 1812 р., Кримської

війни і т. п

., а також похідні пісні, що виконувалися хором у

строю з особливим маршевим ритмом. Невелику частину скла-

дають жартівливі солдатські пісні. До цієї ж групи пісень нале-

жать і жовнірські (солдатів австрійської армії)» (Наталя Лихома-

нова) [45, с. 536].

«Солдатські пісні обіймають значно ширшу тематику [порів-

няно з рекрутськими піснями]. Можна виділити дві

різнорідні

групи:

235

1. Пісні, в яких зображено солдатський побут (тяжке, безправ-

не життя, походи, війна, каліцтво, смерть солдата, дозвілля і за-

лицяння до дівчат, повернення з війська додому). Значна частина

таких пісень створена самими солдатами. Але багато які склада-

ли та виконували також жінки під впливом розповідей чоловіків

про солдатську службу та з

туги у розлуці.

2. Другу групу становлять пісні інших жанрово-тематичних

розрядів, у змісті яких солдатське життя не відображене. Але ці

пісні ввійшли у побут вояків, співалися ними на дозвіллі і, особ-

ливо, під час походів та муштри. …До другої групи солдатських

пісень зараховуються усі пісні (незалежно від їх змісту), які

були

переінитоновані в солдатському середовищі і використовувалися

як маршові, похідні чи бівуачні» (Анатолій Іваницький) [29,

с. 198].

«Жовнірські пісні — народні пісні суспільно-побутового ци-

клу про вояцьке життя примусово рекрутованих українців до

царського та цісарського військ» [48, с. 271].

«Рекрутські пісні — група ліричних пісень суспільно-побу-

тового циклу, головною темою яких є зображення трагічної

долі

рекрута, його роздумів та сподівань» (Наталя Лихоманова) [45,

с. 473].

«У рекрутських піснях зображується вербунок і примусовий

набір, спроби втекти або викупитися, прощання з родиною, з ко-

ханою дівчиною. Усі рекрутські пісні пронизані настроями від-

чаю і горя. Для самих рекрутів цей період був короткочасною

прелюдією до багаторічної солдатської служби. Враження

від

нього згодом заступалися тяжкими солдатськими буднями. Інак-

ше сприймалося рекрутування ріднею та односельцями. Драма-

тичні картини ловів рекрута, тужливе прощання роками ятрили

душі матерів, сестер, наречених. А ті сім’ї, яких поки що не заче-

пило рекрутування, жили в постійному страху за долю підроста-

ючих хлопців. Саме тому авторами

та виконавцями рекрутських

пісень були переважно жінки» (Анатолій Іваницький) [29, с. 198].

«Бурлацькі пісні відображають тяжку працю, мандри в по-

шуках кращої долі, конфлікти з дуками-багатіями… життя на

чужині. Наймитські пісні відтворюють чумакування, службу у

панів та сільських багатіїв, працю в полі та господарстві. Стро-

карські пісні так само вводять у

соціальний зміст через деталі

236

праці. Перебування у відробітку певний, заздалегідь обумовле-

ний термін (строк — звідси «строкарські») було чи не найпоши-

ренішою формою експлуатації, особливо на селі. У строк зубожі-

лі родини віддавали дітей чи наймалися дорослі… Серед наймит-

ських і строкарських пісень окремо стоять пісні про долю сиріт-

наймитів, найбільш безправного прошарку сільської бідноти. Ці

пісні прийнято виділяти у групу сирітсько-наймитських… Зна-

чну рубрику складають емігрантські пісні — про заробітчанство

в інших країнах і долю трудової еміграції. Через те, що емігран-

ти-заробітчани найчастіше виїздили до Сполучених Штатів Аме-

рики, в латиноамериканські країни та Канаду, у західних облас-

тях, особливо серед лемків, емігрантські пісні називають

«гамерицькими» — назва утворилася через протезування (при-

ставку) у вимові звуком «г» слова «Америка» (Анатолій Іваниць-

кий) [29, с. 207].

«Заробітчанські пісні — тематична група станових (суспіль-

но-побутових) пісень, мотиви яких пов’язані з життям та умова-

ми праці сезонних робітників, «строкарів» на поміщицьких ла-

нах, пасовиськах, промислах, в артілях та

ін.» [48, с. 283].

«Заробітчанські пісні одноманітні за сюжетним складом. Ве-

лика частина присвячена опису роботи на цукрових плантаціях,

заводах, шахтах. З’являється незвична для традиційної народної

пісні лексика: пара, машина, завод, «робот», шахта та ін. Згодом

заробітчанські пісні зливаються із робітничою піснею. Основним

мотивом ліричної оповіді селянина-заробітчанина є туга за

рід-

ним домом та родиною, змалювання тяжкої виснажливої праці на

чужині» (Наталя Лихоманова) [45, с. 215].

«Бурлацькі пісні — тематична група станових (суспільно-

побутових) пісень, мотиви яких відбивають умови життя і праці

бурлаків — людей-заробітчан без постійної роботи і постійного

місця проживання» [48, с. 100].

«Емігрантські пісні — ліро-епічні пісні суспільно-

побутового циклу, тематично

пов’язані із еміграцією селян-

заробітчан кінця ХІХ — початку ХХ ст. Виникають внаслідок

першої хвилі еміграції селян Галичини, Буковини, Закарпаття,

Волині, а також польських селян до Америки. Відповідні за тема-

тикою пісні існують у польському, словацькому та чеському фо-

льклорі. Наприклад, пісні «А боже мій із тов Гамериков» чи «Як

237

я йшов з Америки додому» мають варіанти у словаків. Емігрант-

ські пісні переважно складені у стилі довгих епічних хронік: «Ой

Канадо, Канадочко», «Канада є розширена», «Як ішов я з Амери-

ки до краю» або коломийок:

Ой хто хоче гроші мати, най іде за море,

Там він зразу розізнає, яке

то є горе» (Наталя Лихоманова)

[45, с. 178].

Завдання

1. Складіть схему «Жанри української соціально-побутової лі-

рики».

2. Прочитайте по 7-8 текстів соціально-побутових пісень кож-

ного жанрового різновиду.

3. Законспектуйте уривок з праці М. Костомарова «Об исто-

рическом значении русской народной поэзии» (с. 130—157).

4. Порівняйте жанри історичної та козацької пісні. Які

їх спі-

льні й відмінні риси?

5. Повторіть жанрові ознаки історичних пісень. Дайте пись-

мову відповідь на питання: «До якого жанру слід віднести пісню

«Ой на горі та й женці жнуть...» — до історичних пісень козаць-

кої доби чи до ліричних козацьких пісень?» Докладно мотивуйте

власну думку.

6. Прочитайте розділи підручників

з російського фольклору,

присвячені соціально-побутовій ліриці:

• Зуева Т. В., Кирдан Б. П. Русский фольклор: Учебник для

высших учебных заведений. — М.: Флинта: Наука, 2003. —

С. 297—299.

• Аникин В. П., Круглов Ю. Г. Русское народное поэтическое

творчество. — Л.: Просвещение, 1983. — С. 257—265.

• Кравцов Н. И., Лазутин С. Г. Русское устное народное

твор-

чество: Учебник для фил. спец. ун-тов. — М.: Высшая школа,

1983. — С. 210—220.

Порівняйте жанрову систему соціально-побутової лірики в

українському і російському фольклорі, назвіть спільні й відмінні

жанри. Чим, на ваш погляд, зумовлені відмінності в жанровому

складі соціально-побутових пісень українців і росіян?

7. Поміркуйте, чому в російському фольклорі практично

не

розвинувся жанр козацьких пісень, хоча козацтво як соціальне

явище існувало?

8. Напишіть твір на тему: «Образ України в козацьких

піснях».

238

9. Порівняйте морально-етичний ідеал козака в козацьких та

історичних піснях.

10. Складіть порівняльну таблицю «Козацькі і чумацькі пісні».

Відзначте в ній спільні й відмінні риси цих жанрів.

11. Підготуйте повідомлення «Мотиви і образи чумацьких пі-

сень у творчості Тараса Шевченка (за поезіями «Ой не п’ються

пива-меди», «У неділю

не гуляла», «Неначе степом чумаки», по-

емою «Наймичка»).

12. Поміркуйте над питанням: чи можна віднести козацькі й

чумацькі пісні до героїчного епосу українського народу?

13. Підготуйте стисле повідомлення «Історична та соціальна

основа кріпацьких (бурлацьких, наймитських, заробітчанських,

емігрантських) пісень».

14. Порівняйте зображення війни в козацьких і солдатських

(жовнірських) піснях. У чому

полягає відмінність?

15. Прочитайте пісню «Як ми прийшла карта» і поміркуйте, до

якої групи пісень слід її віднести — сімейно-побутової чи соціа-

льно-побутової (рекрутських). Зробіть висновок про зв’язок цих

жанрових груп народної лірики.

Як ми прийшла карта

Як ми прийшла карта нароковать,

Став я свого неня просить та

благать:

«Ой неню мій, неню, вчини мені волю —

Йди за мене служить на ту войну!»

Стали музиканти чардаш грати,

Стали ми ся сльози з очей лляти:

Ніхто не заплаче, ні отець, ні мати,

А тільки заплаче три дівчати.

А одна заплаче, бо я єї брат,

А друга заплаче, бо я

єї сват,

А третя заплаче, бо плакати мусить,

Бо вона від мене дитя носить [58, с. 119]

16. Підготуйте повідомлення на тему: «Мотиви рекрутсь-

ких пісень в новелах Василя Стефаника «Виводили з села»,

«Стратився».

17. Прочитайте дві солдатські пісні — українську і російську,

визначте спільне і відмінне між ними. Як проявляється націона-

239

льний колорит у цих піснях? Зробіть висновок про подібність

ідейного спрямування цих пісень, причини такої подібності.

Бідна моя головонька

Бідна моя головонька,

Що чужая сторононька,

Що ні отця, ні матусі,

Ні брата, ні сестриці.

Ні жони молодої,

Ні дитини малої.

Коли б отець та матінка,

Вони б мене викупили;

Коли б

брат та сестриця,

Вони б мене визволили;

Коли б жона молодая,

Вона б мене випрохала;

Коли б дитина малая,

Вона б мене виплакала.

Уловили його у садочку,

Самі сіли у задочку.

А його посадили в передочку.

Привезли на кватерю,

Положили на постелю:

— Ти, молодчик, висипайсь,

За головоньку не хапайсь! —

Молодчик

не виспався,

За головоньку хапався:

— Бідна моя головонька,

Що чужая сторононька [26, с. 388].

Сторона ль ты моя, сторонушка

Сторона ль ты моя, сторонушка,

Сторона моя, незнакомая,

Что не сам я на тебя зашел,

Что не добрый меня конь завез,

Ни буйны ветры завеяли,

Ни быстрые реки залелеяли.

Занесла меня, доброго молодца

Что неволюшка солдатская,

Грозна служба государева,

240

На чужой дальней сторонушке

Ни отца нету, ни матушки,

Ни брата, ни родной сестры,

Ни младой жены, ни малых детушек.

Как на чужой дальней сторонушке

Что ложился я, добрый молодец,

На голых досках без постелюшки,

Умывался я, добрый молодец,

Что своими горючьми слезьми,

Утирался я, добрый молодец,

Я своею полою правою

[56, с. 241—242].

18. Проаналізуйте шкільні програми з української літератури

для 11/12-річної школи і з’ясуйте, в якому класі учні ознайом-

люються з жанрами української соціально-побутової лірики, які

теоретичні відомості отримують, які твори вивчають. Прочитайте

розділ шкільного підручника «Українська література» для 8 кла-

су Олександри Бандури, Ніли Волошиної «Народна лірика» і

дайте

відповіді на такі питання:

а) Які жанри соціально-побутових пісень згадані в підручнику?

б) Як пояснюється школярам історична та соціальна основа

кожного з цих жанрів?

в) Які конкретні твори пропонуються дітям для ознайомлення?

г) Які питання і завдання подані після текстів для їх аналізу?

д) Які художні особливості ліричних пісень називаються

в ро-

зділі підручника?

Сформулюйте власні пропозиції щодо вдосконалення цього

розділу підручника (теоретичний аспект, вибір текстів, наочність

тощо).

Придумайте і стисло опишіть оригінальну форму уроку ви-

вчення українських соціально-побутових пісень (урок-гра, зма-

гання, театралізація, концерт, інтегрований урок з історією Укра-

їни, уявна подорож тощо).

Тест для перевірки знань

1. Що об’єднує соціально-побутову лірику та історичні пісні?

А) мають становий характер,

Б) виражають дух часу,

В) мають розвинений сюжет, подієва основа — реальні істо-

ричні події,

Г) розповідають про реальних історичних осіб.