Гой І.В., Смелянська Т.П. Організація підприємницької діяльності

Подождите немного. Документ загружается.

І.В. Гой

Т.П. Смелянська

Навчально-методичний посібник

Хмельницький 2004

ВСТУП

Однією з неодмінних умов досягнення успіху практично в

будь-якій підприємницькій діяльності є отримання мінімально необ-

хідних знань, уявлень про форми, принципи, умови та сфери підпри-

ємництва; уміння майбутнього підприємця обґрунтовувати послідовні

кроки щодо створення власної справи, приймати такі оптимальні рі-

шення з реалізації функцій підприємця, як прогнозування, моделю-

вання діяльності

та оцінювання результатів.

Цей курс вивчає теорію та практику підприємництва як провід-

ної форми господарювання за умов ринкової економіки, основні пра-

вила сучасної підприємницької діяльності, засади та умови створення і

функціонування суб’єкта підприємництва.

Метою курсу є формування підприємницької культури і сис-

теми спеціальних знань з організації суб’єктів підприємницької

ді-

яльності, набуття практичних навичок щодо застосування понять,

принципів та методів для заснування власної справи та забезпечення

успішного її розвитку.

Основним завданням дисципліни є вивчення організаційно-

економічних основ підприємницької діяльності для різних суб’єктів

господарювання.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

– знати закономірності і передові форми організації підпри-

ємницьких структур,

способи та методи започаткування та ведення

підприємницької діяльності, закони, які визначають правові основи

підприємництва, основні риси особистості підприємця, вимоги щодо

підприємницької культури та етики поведінки;

– уміти розробляти послідовність створення підприємства;

аналізувати підприємницьке середовище, виконання функцій бізнесу;

враховувати вимоги та обмеження законодавства щодо підприємниць-

кої діяльності; складати установчі документи (установчий договір,

статут); зіставляти переваги та недоліки різних форм підприємництва,

їх ефективність; обґрунтовувати найбільш доцільну форму для кон-

кретного підприємства; проводити розрахунки вартості акцій, їх плану

розміщення, орендної плати; проводити оцінку вартості майна, що

приватизується.

1. ПРОГРАМА КУРСУ

Тема 1. Підприємництво як форма господарювання

Історичний розвиток поняття “підприємництво”. Сутність під-

приємництва. Класична та інноваційна моделі підприємництва. Види

підприємницької діяльності: виробнича, комерційна, фінансова. Суб’єк-

ти підприємницької діяльності.

Принципи підприємницької діяльності. Обмеження підприєм-

ницької діяльності. Порядок ліцензування підприємництва.

Сутність державного регулювання підприємництва. Функції

держави щодо підприємництва: надання всім підприємцям гарантій;

державна підтримка і регулювання підприємництва.

Методи впливу

держави на підприємництво: фіскальні, монетарні, цінові. Зовнішньо-

економічне регулювання. За засобами впливу – пряме та непряме

регулювання. Спеціальні (вільні) економічні зони.

Середовище підприємництва. Елементи зовнішнього середо-

вища підприємництва: географічне, демографічне, соціально-культур-

не, екологічне, науково-технічне (технологічне), правове (юридичне),

економічне, політичне, інституційне, міжнародне середовища.

Функції підприємництва за напрямками діяльності: фінансова

кадрова, виробнича, матеріально-технічне постачання та маркетинг.

Функціональна модель підприємництва.

Тема 2. Технологія створення власної справи

Етапи створення власної справи: прийняття рішення про

підприємницьку діяльність на основі підприємницької ідеї, обґрун-

тування цілей підприємницької діяльності, розробка стратегії розвитку

підприємства, пошук партнерів, вибір організаційно-правової форми

підприємництва, підготовка установчих документів, реєстрація підпри-

ємства, організаційне оформлення фірми.

Правова база розвитку підприємництва. Господарський кодекс

України, закон “Про господарські товариства”. Установчі (

засновниць-

кі) документи: статут та засновницький договір, їх структура та по-

рядок заповнення. Принципи формування найменування підприємства.

Порядок державної реєстрації суб’єкта підприємницької ді-

яльності. Права, обов’язки та відповідальність суб’єкта підприєм-

ницької діяльності. Припинення підприємницької діяльності.

Підприємницький капітал: сутність і складові елементи. Мож-

ливі способи та джерела формування початкового

підприємницького

капіталу.

Тема 3. Регулювання взаємодії суб’єктів підприємницької діяльності

Організація договірних взаємовідносин у підприємництві.

Види підприємницьких договорів за сферами діяльності: купівля-про-

даж, оренда і лізинг; підрядні послуги (юридичні, аудиторські, бро-

керські, рекламні, консультування, інформаційне обслуговування, нау-

ково-дослідні роботи); трудові відносини (тарифна угода, колектив-

ний договір, контракт); страхування (особисте, майна); розрахунки і

кредитування (кредитний договір); зовнішньоекономічна діяльність.

Напрямки

і форми співробітництва партнерів. Громадські об’єд-

нання підприємців в Україні.

Процеси виправлення неблагополучного становища підпри-

ємства: оздоровлення підприємства (санація); компроміс із креди-

торами, добровільне або примусове банкрутство. Ліквідація підпри-

ємств. Реструктуризація підприємства.

Сутність та причини ризиків у підприємницькій діяльності.

Показники кількісного виміру ризику. Способи зменшення ризику.

Система захисту прав споживачів

в Україні. Закон України

“Про захист прав споживачів”. Державні та громадські організації за-

хисту прав споживачів.

Захист прав виробників. Антимонопольне регулювання дер-

жави. Захист права власності. Форми захисту ідей.

Тема 4. Психологія та етика підприємництва

Мотивація підприємницької діяльності. Загальна схема меха-

нізму прийняття рішення про початок підприємницької діяльності.

Внутрішні (здібності, риси характеру, сформовані мотиви) та зовнішні

(умови, оточення) фактори. Характерні мотиви до підприємницької

діяльності із світового досвіду: Прагнення реалізувати свої винаходи

(ідеї), незадоволення своїм соціальним і матеріальним становищем,

бажання визначитися, задовольнити свою здорову честолюбність,

прагнення до лідерства.

Соціально-психологічні вимоги до сучасного підприємця. Ос-

новні риси особистості та ділові якості успішного підприємця. Пе-

реваги та проблеми жінки-підприємця. Оцінювання особистих якостей

підприємця.

Основні типи ділової активності, що склалися у сучасній

світовій практиці. Американський та японський типи підприємця. Особ-

ливості європейських та східних типів. Формування українського

типу

ділової людини (умови, особливості, негативні та позитивні риси).

Сутність ділової етики та культури підприємництва. Види

взаємовідносин у підприємницькій діяльності та їх характеристика.

Основні складові ділової етики: етика спілкування, зовнішній

вигляд, культура робочого місця, етика конкуренції та реклами.

Форми спілкування: ділова та особиста бесіда, наради, збори,

телефонна розмова, листування. Етикет привітання, проведення пере-

говорів, прийомів, розв’язання конфліктів. Необхідні

якості: культура

мови, уміння слухати (із співчуттям, за допомогою немовних засобів –

погляду, міміки, нахилу голови), висловлювати свою думку. Вимоги

до зовнішнього вигляду ділової людини.

Тема 5. Стратегія підприємницької діяльності

Генеральна мета (місія) підприємства та множинні без по-

середні цілі, які досягаються на різних етапах діяльності.

Поняття стратегії. Етапи формування підприємницької стра-

тегії. Технологія розробки бізнес-плану.

Агресивна та оборонна стратегії. Стратегії виживання, стабі-

лізації та зростання на підприємствах України. Альтернативи стратегії

зростання.

Стадії розвитку підприємства (одноособове володіння,

парт-

нерство, акціонерне товариство, об’єднання підприємств.

Тема 6. Основні організаційні форми підприємництва

Класифікація підприємств за характером діяльності, за фор-

мами власності, способом утворення, належністю капіталу, галузевою

ознакою, розміром, організаційно-правовою формою господарювання.

Сутність одноособового володіння. Приватне підприємство в

Україні. Характеристика переваг та недоліків одноособового володіння.

Сутність персональних товариств (партнерств), їх переваги та

недоліки. Види персональних товариств: повне та командитне това-

риства. Найменування,

управління та права учасників. Розподіл прибутку.

Види товариств на капіталі: товариства з обмеженою від-

повідальністю, з додатковою відповідальністю та акціонерні това-

риства. Найменування, органи управління, права учасників та порядок

розподілу прибутку товариства. Типи акціонерних товариств: відкриті

та закриті. Порядок створення акціонерних товариств. Особливості

функціонування акціонерних товариств в Україні та за

кордоном.

Порівняльна характеристика основних видів цінних паперів.

Види акцій та облігацій. Визначення номінальної та ринкової вартості

акції. План розміщення акцій. Сутність дивідендної політики. Фактори

що визначають дивідендну політику. Вибір раціональної дивідендної

політики. Способи дивідендних виплат. Показники дивідендної політики.

Тема 7. Особливі форми організації підприємництва

Колективні підприємства. Поняття кооперативу. Структура

управління, розподіл прибутків між учасниками кооперативу. Види

кооперативних товариств за сферами діяльності. Перспективи роз-

витку кооперативів в Україні та за кордоном.

Склад державного сектору економіки (державні, комунальні

підприємства, частки держави у змішаних підприємствах, бюджетні

організації). Обґрунтування доцільності збереження державного сек-

тору у певних її галузях.

Процеси націоналізації та роздержавлення.

Міжнародна підприємницька діяльність. Національні, іноземні

та багатонаціональні підприємства. Спільні підприємства, їх переваги,

вигоди та негативні особливості. Розвиток спільного підприємництва в

Україні та за кордоном. Фактори, що стримують іноземне інвестування

в економіку України.

Особливості орендної форми господарювання. Форми оренди.

Зміст договору оренди. Визначення строків оренди та розміру оренд

ної плати. Лізинг. Концесія.

Місце і роль малих підприємств в економіці. Особливості та

переваги малих підприємств. Необхідність підтримки і розвитку

малого підприємництва в Україні. Критерії віднесення підприємства

до малого. Розвиток малого підприємництва в Україні та за кордоном.

Чинники гальмування розвитку малого бізнесу в Україні. Способи

сприяння малому бізнесу з боку

держави. Бізнес-інкубатори як форма

підтримки малого бізнесу.

Венчурні підприємства. Комерційна концесія. Франчайзинг як

метод здійснення підприємницької діяльності. Офшорні фірми.

Тема 8. Способи та порядок приватизації

Сутність та мета приватизації. Принципи приватизації.

Класифікація об’єктів приватизації. Об’єкти національного

господарства, які не підлягають приватизації.

Способи приватизації: викуп державного майна (трудовими

колективами, орендарем, товариством покупців або фізичною особою);

продаж на аукціоні або за конкурсом (комерційним або не комер-

ційним); продаж акцій відкритих акціонерних товариств. Методика

оцінки вартості

майна під час приватизації.

2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КУРСУ

Тема 1. Підприємництво як форма господарювання

1.1. Історичний розвиток поняття “підприємництво”.

Види та суб’єкти підприємницької діяльності.

1.2. Принципи та обмеження підприємницької діяльності.

Порядок ліцензування підприємництва.

1.3. Державне регулювання підприємництва.

Спеціальні (вільні) економічні зони.

1.4. Середовище підприємництва.

1.5. Функції і модель підприємництва.

1.1. Історичний розвиток поняття “підприємництво”.

Види та суб’єкти підприємницької діяльності

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення еко-

номічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є

підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями. Гос-

подарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку

(некомерційна господарська діяльність).

Ринкова економіка побудована на підприємництві, яке також

називають бізнесом.

Перші спроби систематичного теоретичного осмислення

під-

приємництва почались у XVII ст., хоча співтовариства підприємців, які

складалися з ремісників, купців, лихварів, з’явилися значно раніше.

Вперше поняття “підприємець” у науковий обіг ввів англійський

економіст Річард Кантільйон, який зробив також систематичний аналіз

підприємництва. Він розумів підприємництво як економічну функцію

особливого роду та підкреслював завжди присутній у ньому елемент

ризику. Вагомий внесок у дослідження феномену підприємництва

протягом XVIII–XIX ст. зробили відомі західні економісти А. Сміт,

Ж.Б. Сей, А. Маршалл, Й. Шумпетер та ін.

Узагальнюючи наукові погляди на сутність підприємництва і

на роль підприємця в контексті історичної еволюції, можна конста-

тувати, що підприємець – це активний суб’єкт пошуку і реалізації

нових

можливостей у генеруванні та освоєнні новаторських ідей,

розробленні нових продуктів і технологій, здійсненні інновацій та

оволодінні перспективними факторами економічного розвитку.

Багаторічний досвід господарювання у країнах з розвиненою

ринковою економікою свідчить про те, що традиційно існують такі дві

моделі підприємництва: класична та інноваційна. На практиці можливе

їх поєднання.

Класична модель підприємництва

орієнтована на максималь-

но ефективне використання наявних ресурсів підприємництва.

Інноваційна модель підприємництва передбачає активне ви-

користання інноваційних рішень і пошук джерел відповідних ресурсів.

Згідно з господарським кодексом України, підприємництво –

це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська

діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприєм-

цями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та

одержання прибутку.

Розрізняють такі види підприємницької

діяльності:

1) виробниче підприємництво – це діяльність з виробництва

продукції і надання послуг матеріального характеру. Наприклад, під-

приємства галузі машинобудування, харчової промисловості, будівницт-

ва, транспорту, сфери побутових послуг;

2) торговельне підприємництво – діяльність у сфері товарно-

го обігу, спрямована на реалізацію продукції, а також допоміжна діяль-

ність, яка забезпечує її реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Торговельна діяльність може здійснюватися суб’єктами господа-

рювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут;

енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і гро-

мадське харчування; продаж і

передача в оренду засобів виробництва;

комерційне посередництво (агентська діяльність) у здійсненні торго-

вельної діяльності та інша допоміжна діяльність з забезпечення реа-

лізації товарів (послуг) у сфері обігу. Наприклад, до сфери торго-

вельного підприємництва відносяться торгові доми, оптові бази, під-

приємства роздрібної торгівлі; товарні біржі; діяльність комівояжера,

дистриб’ютора, брокера, дилера

на товарній біржі, комісіонера, кон-

сигнанта;

3) фінансове підприємництво, що пов’язане з обігом вартос-

тей. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання включає грошове

та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну

діяльність у сфері фінансів і страхування. Наприклад, до цієї сфери

відносяться комерційні банки, фондові, валютні біржі, інвестиційні,

страхові, аудиторські фірми.

Останнім часом виділяють окремим видом інформаційне

під-

приємництво (інжинірингова, консалтингова діяльність, проведення мар-

кетингових досліджень, послуги з використання комп’ютерних технологій).

Найбільш важливим, провідним за впливом на ефективність

економіки, є виробниче підприємництво. Воно також є найбільш склад-

ним, тому значна частина вітчизняних підприємців віддає перевагу

торговельному та фінансовому підприємництвам.

Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути грома-

дяни України та інших держав; юридичні особи усіх форм власності

(підприємства, організації).

Здійснення підприємницької діяльності забороняється орга-

нам державної влади та органам місцевого самоврядування. Поса-

довими особами органів управління господарського товариства не мо-

жуть бути члени Кабінету Міністрів України (КМУ), керівники цент-

ральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, поса-

дові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх

справ, державного нотаріату, а також посадові особи органів дер-

жавної влади, крім випадків, коли державні службовці здійснюють

функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі,

та представляють інтереси держави в раді товариства (спостережній

раді) або ревізійній комісії товариства. Особи, яким суд заборонив

займатися певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами

тих товариств, які здійснюють цей вид діяльності.

Підприємницька діяльність може здійснюватись:

− без утворення юридичної особи (громадянин

-підприємець),

− з утворенням юридичної особи (підприємство).

1.2. Принципи і обмеження підприємницької діяльності.

Порядок ліцензування підприємництва

Підприємництво здійснюється на основі принципів:

− вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

− самостійного формування підприємцем програми діяльності,

вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залу-

чення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів

, ви-

користання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію

та послуги відповідно до закону;

− вільного найму підприємцем працівників;

− комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

− вільного розпорядження прибутком, що залишається у під-

приємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передба-

чених законом;

− самостійного здійснення підприємцем

зовнішньоекономічної

діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної

виручки на свій розсуд.

Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких органі-

заційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

Для безперервного відтворення підприємницької діяльності

необхідні певні передумови, а саме: правові, економічні (наявність ба-

гатосуб’єктних власників), політичні (сприятливий політичний клі-

мат), психологічні (

позитивна суспільна думка).

У Конституції України записано, що “кожен має право на

підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом”. Разом з тим,

законодавчими актами передбачено два типи обмежень у здійсненні

підприємницької діяльності:

1) деякі види діяльності можуть здійснювати тільки державні

підприємства;

2) окремі види діяльності потребують спеціального дозволу

(ліцензії).

Тільки державні підприємства й організації можуть здійс-

нювати діяльність, пов’язану з обігом наркотичних засобів, психо-

тропних речовин, виготовленням і реалізацією військової зброї та боє-

припасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо

важливих

об’єктів державної власності, а також діяльність, пов’язану з

проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатрич-

них експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та

експлуатацією ракет-носіїв.

Здійснюються за умови отримання ліцензії ті види діяльності,

які безпосередньо впливають на здоров’я людини, навколишнє природне

середовище та безпеку держави (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 – Деякі види підприємницької діяльності,

що підлягають ліцензуванню в Україні

Вид підприємницької діяльності

Орган, що видає

ліцензію

Пошук (розвідка) та експлуатація родовищ

корисних копалин

Держкомгеологія

Виробництво, ремонт і реалізація спортивної

(мисливської) вогнепальної та холодної зброї,

виготовлення печаток і штампів

Міністерство

внутрішніх справ

Здійснення юридичної практики; судово-експерт-

на діяльність

Міністерство

юстиції

Внутрішні та міжнародні перевезення пасажи

ів

і вантажів

Міністерство

транспорту

Виготовлення пива, спирту, лікеро-горілчаних і

тютюнових виробів

Держхарчопром

Виготовлення і реалізація ліків, здійснення

медичної практики

Міністерство

охорони здоров’я

Виготовлення і реалізація хімічних речовин Міністерство про-

мислової політики

Торгівля алкогольними напоями та тютюновими

виробами

Районна державна

адміністрація

Діяльність, що зв’язана з професійною освітою і

підготовкою спеціалістів різних рівнів кваліфікації

Міністерство освіти

і науки

Діяльність, що зв’язана з наданням туристичних

послуг

Держкомтуризм

Здійснення аудиторської діяльності Аудиторська палата