Загальні принципи соціальних (суспільних) наук: історизм, соціальна
обумовленість, соціальна значимість.
Специфічні принципи соціальної роботи:
змістовні, що включають гуманізм, справедливість, альтруїзм,
гармонізацію суспільних, групових і особистих інтересів, самозабезпечення;
психолого-педагогічні, до яких можна віднести модальність,
емпатію (співчуття), атракцію (привабливість), довіру;
методичні, що включають диференційований підхід,
спадкоємність, послідовність, безперервність, компетентність;
організаційні, якими є загальність, солідарність, субсидарність
(допоміжність).
Під методами розуміються засоби, сукупність прийомів і операцій у
соціальній роботі; засоби досягнення будь-якої мети, вирішення конкретнго
завдання.
Багато методів соціальної роботи сьогодні включаються в більш
загальне поняття “соціальні технології”, що інтерпретуються як засоби
застосування теоретичних висновків науки у вирішенні тих або інших
завдань, як сукупність прийомів і впливів, які застосовуються для досягнення
поставлених цілей у соціальній сфері, вирішення тих або інших соціальних
проблем.
3.7. Загальні й конкретні технології соціальної роботи
З погляду соціальної роботи як навчальної дисципліни на сьогоднішній
день, розглядаючи питання її технології, варто звернути увагу на два
підручники, у яких з достатньою повнотою й на високому рівні узагальнення
викладена й проаналізована проблематика технологій соціальної роботи [28;
41]. Авторські колективи зазначених робіт керуються такими основними
положеннями.
Поняття соціальної технології. Соціальні технології в широкому
розумінні цього поняття – це особливий вид соціальної теорії, яка після
осмислення питань про якісно-кількісну визначеність досліджуваного
суспільного явища ставить і обґрунтовує питання про те, як, яким чином і в
якій послідовності можливі специфічні операції з результатами пізнавальної
діяльності.
Говорячи умовно, незважаючи на те, що соціальні технології мають
свої власні теоретичні основи, вони служать перехідним містком між
реальною практикою й високою теорією, присутні практично у всіх сторонах
соціальної динаміки: індивідуальної, групової і міжгрупової взаємодії.
У цьому значенні можна говорити про таке поняття, як “соціальні
технології як технології взагалі”. Це поняття має, принаймні, два значення.
По-перше, соціальні технології – це, насамперед, процес
цілеспрямованого впливу на соціальний об'єкт, обумовлений необхідністю й
потребою отримання заданого результату. Тут технологічність впливу
характеризується етапністю, процедурністю, операціональністю й виступає в