Альфред Адлер, Ерік Еріксон, Еріх Фромм, Карен Хорні, Карл Юнг – відомі
імена в психології. Психоаналіз стимулював розвиток нових ідей-
транзактного аналізу (Е.FБерн), біоенергетики (А. Лоувен), гештальт-традицій
(Ф. Перлс) та ін. Цей напрямок об'єднує велику кількість теорій і шкіл.
Спектр їхніх відмінностей досить широкий – від ортодоксальних,
традиційних (класичних) до більш гуманістичних, з використанням методів
інших напрямків. Проте, якою б не була різноманітною сутність різних
теорій, є й загальна ідея, що об'єднує різноманітні акценти – визнання
величезної ролі підсвідомого, вивчення підсвідомих сил, що управляють
поведінкою [2; 5; 30; 34; 35; 48; 50; 51].
Основні теоретичні ідеї психодинамічної концепції в теорії соціальної
роботи пов'язані з визнанням величезної ролі минулого досвіду людини, що
йде корінням у її дитинство. Ця роль, як правило, не усвідомлюється
суб'єктом. Ця ідея виражається поняттям “предметні зв'язки” (зв'язку
життєвого досвіду), а центральним поняттям є “конфлікт” – протиріччя
непізнаних (“несвідомих”) впливів минулого досвіду, що виникли в ході
розвитку людини, починаючи з дитинства, і сучасного життя людини. На
основі минулого досвіду формується особлива організація (сукупність
почуттів, думок і манер) поведінки, що впливає на теперішнє сприйняття
світу. Якщо вона виражається в неадекватних умовам реакціях, то,
досліджуючи дійсні події в контексті минулого досвіду, можна змінити ці
“організуючі системи, сприяючи тому, щоб інформація й досвід у
особистості в майбутньому структурувались інакше, ставши основою
нормального психічного самопочуття. При його порушенні від тривоги й
невпевненості рятує людину своєрідний механізм, названий психологічним
захистом, що діє на підсвідомому рівні. Психологічний захист – один із
механізмів, що перешкоджають зміні особистості (“опір”). Основні,
принципові положення, засновані на психодинаміці, використовуються й в
інших моделях соціальної роботи (кризис-інтервентної, проблемно-
орієнтованої та ін.).
Кризис-інтервентна модель соціальної роботи
Бувають ситуації, коли клієнту необхідно терміново надати допомогу.
Саме на надання термінової допомоги клієнту, який знаходиться, як правило,
у зміненому емоційному стані, використовується дана модель. Її
психологічна сутність полягає у визнанні необхідності застосування
кризового короткострокового втручання (вони можуть з'єднуватися в серії) у
психічний світ клієнта. Кризове втручання (чітко регламентоване, що
базується на методах психологічного впливу) є дією, що перериває серію
подій, які ведуть до порушення нормального життя людей. Тому кризове
короткострокове втручання розглядається як загальна теорія вирішення
проблем клієнтів. Кризис-інтервентна модель соціальної роботи найбільш
ефективно застосовна для допомоги людям, які пережили нещастя,
допомагаючи їм знову пристосуватися до життя, удосконалювати старі рівні
функціонування, по-новому справлятися з труднощами.
Проблемно-орієнтована концепція