Хоменко Н.В., Мірошник В.О. Історія України-конспект лекцій

Подождите немного. Документ загружается.

4. Політичний, соціально-економічний розвиток українських земель

в XVІ – першій половині XVІІ ст.

Українські землі на відміну від литовських, не забезпечували собі

окремий статус у політичній, соціально-правовій системі Речі Посполитої.

Формується соціальна структура.

Головну роль у політичному і соціально-економічному житті відіграє

шляхта, яка поділяється на велику шляхту (магнати) і дрібну шляхту.

Так як православні українці не мали права займати вищі посади в

державі, то частина українських князів приймали стан шляхтича і католицьку

віру.

В XVІ ст. відбувається повне закріпачення селян (Литовські статути

1529 р., 1568 р., 1588 р.). Селяни відбували панщину і сплачували податки.

Не однакове було становище православного і католицького

духовенства. Православне духовенство втрачає підтримку ззовні (після подання

Константинополя в 1453 р.), у православ’ї поглиблюється інтелектуальний та

культурний застій, поява уніатської церкви поглиблює розкол українського

суспільства, відбувається переслідування православних з боку держави.

Православне духовенство втрачає свої позиції, а католицьке духовенство при

підтримці держави стало панівною ідеологічною силою.

Четвертим станом, що виділився в XІV – XV ст. в окрему верству

населення, стали міщани. Ця верства була неоднорідною. Поділялися на:

патриціат (найбагатші купці, промисловці); бюргерство (цехові майстри,

торгівці середньої заможності); плебс (ремісники, дрібні торгівці, селяни).

У XV - XVІ ст. формується нова суспільна верства – козацтво. У 1572 р.

сформувалося реєстрове козацтво, яке було на службі у короля. Утворення

реєстрового козацтва означало юридичне визнання прав, привілеїв та обов’язків

козацтва як соціальної верстви.

В XVІ ст. продовжується еволюція феодальних відносин, яка привела до

зростання феодального землеволодіння, формування фільварків. Під фільварки

відводилися кращі землі, а їх розвиток забезпечувався за рахунок панщини.

Поступово в фільварках почали розвиватися різні промисли: млинарство,

гутництво, виплавка заліза, обробка дерева.

Українські землі поступово втягувалися у ринкові відносини, зростав

ринок сільськогосподарської продукції, розвивалися товарно-грошові

відносини, натуральна рента замінювалася грошовою рентою.

5. Берестейська церковна унія

У 1596 р. в Бресті була проголошена церковна унія – об’єднання

православної церкви з католицькою, внаслідок чого утворилася нова –

уніатська церква (греко-католицька). Уніатська церква зберігала слов’янську

мову та православні обряди, але визнавала догми католицької церкви і

переходила під владу папи римського.

Проти церковної унії виступили народні маси, частина знаті на чолі з

князем В.Острозьким, братства (громадські організації міщан, створені для

захисту православної церкви). Братства існували на членські внески братчиків.

Братства засновували друкарні, братські школи. Особливо відомі Успенське у

Львові (1585 р.), Київське Богоявленське братство (1615 р.), Луцьке братство

(1617 р.).

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

1. Включення українських земель до складу Литовської держави.

Політика литовських козаків на українських землях.

Українські землі були включені до складу Литовської держави в ХІІІ –

XV ст. за часів князівства Міндовга (1230 – 1263 рр.), Гедиміна (1316 – 1341

рр.), Ольгерда (1345 – 1377 рр.), Вітовта (1392 – 1430 рр.).

Українські землі мали автономію в складі Великого князівства

Литовського. Про це свідчить: визнання руської мови державною мовою,

прийняття православної релігії литовськими князями; утвердження „Руської

правди” державною правовою основою, формування структури князівської

адміністрації.

Кревська унія 1385 р. .

2. Люблянська унія та її наслідки для України

1569 р. підписання Люблянської унії.

Причини Наслідки

Розорення і занепад Литовської

держави внаслідок Лівонської

війни (1558 – 1583 рр.)

1. Виникнення Речі Посполитої

2. Включення українських земель до

складу Польщі.

3. Українські землі втратили

незалежність і зазнали політичного,

економічного занепаду,

Причини

Литва і Польща об’єднували сили

для боротьби проти Тевтонського

ордену і Московського князівства

Зміст унії

Ягайло одружився з польською

королевою Ядвігою:

Ягайло проголошений польським

королем;

припинилися сутички між Польщею і

Литвою;

незважаючи на об’єднання Польщі і

Литви, Литва залишилися

самостійною державою;

Литва прийняла католицтво.

Наслідки

Розгромлено Тевтонський орден і зупинено просування німців у слов’янські землі.

переслідувалися національні традиції

та культура.

4. Суспільна верхівка зазнала

відчутного впливу католицизму та

польської духовної культури,

наслідком чого стала стрімка

колонізація української шляхти.

3. Політичний, соціально-економічний розвиток українських земель в

складі Речі Посполитої

Річ Посполита – республіка з єдиним королем і сеймом. Обирати і бути

обраною до сейму мала право тільки шляхта. Щоб прийняти участь в

політичному житті українські князі приймали стан шляхтича.

В Речі Посполитій розвивався феодальний лад. В XVІІ ст. прогресував

розвиток товарно-грошових відносин.

Земля концентрувалася в руках великих магнатів. Селяни втратили

землю, були закріпачені (Литовські статути 1529 р., 1566 р., 1588 р.).

Розвивалися фільварки – багатогалузеві господарства, що базувалися на

постійній щотижневій панщині залежних селян, були орієнтовані на товарно-

грошові відносини, хоча і зберігали риси натурального господарства.

Соціальний розвиток

Шляхта духовенство міщани селяни козаки

магнати дрібна реєстрове

шляхта козацтво

1572 р.

Запитання для самоперевірки

1. Коли виникла Литовська держава?

2. Розкрийте причини швидкого захоплення Литовською державою

українських земель.

3. Докажіть, що українські землі у складі Великого князівства

Литовського мали автономію.

4. Підтвердіть фактами, що українські землі після Кревської унії 1585 р.

втрачають автономію.

5. Коли була підписана Люблянська унія? Розкрийте її зміст.

6. Охарактеризуйте політику Польщі щодо українських земель.

7. Охарактеризуйте соціальний розвиток в Речі Посполитій в XVІ ст. –

першій половині XVІІ ст.

8. Дайте пояснення поняттям і термінам: литовські статути, панщина,

фільварок, кріпосне право, волочна поміра, дим, дворище, сільська община,

волость, копний суд, магдебурське право, цех, позацехове ремісниче

виробництво, магнати, шляхтичі.

9. Що собою являли братства?

ТЕСТИ

1. Українські землі були включені до Литви за часів князювання:

а) Міндовіча;

б) Гедиміна;

в) Ольгерда;

г) Свидригайла.

2. Українські землі в складі Великого князівства литовського ьули:

а) автономією;

б) колонією.

3. Кревська унія була підписана:

а) в 1385 р.;

б) в 1413 р.;

в) в 1569 р.;

г) в 1596 р.

4. Городельська унія була підписана:

а) в 1385 р.;

б) в 1413 р.;

в) в 1569 р.;

г) в 1596 р.

5. Річ Посполита виникла після підписання:

а) Городельської унії;

в) Кревської унії;

в) Люблянської унії;

г) Берестейської унії.

6. В яких роках виникли братства?

1. Успенське братство у Львові; а) 1617 р.;

2. Київське Богоявленське братство; б) 1615 р.;

3. Луцьке Чеснохрестське; в) 1585 р.

7. Коли відбулося остаточне закріпачення селян?

а) 1529 р.;

б) 1566 р.;

в) 1588 р.;

г) 1572 р.

8. Коли була підписана Берестейська унія?

а) в 1569 р.;

б) в 1596 р.;

в) в 1617 р.;

г) в 1585 р.

Запам’ятай ці дати

1230-1263 рр. – князювання Міндовга.

1316-1341 рр. – князювання Гедиміна.

1345-1377 рр. – князювання Ольгерда.

1362 р. – перемога литовців над татарами на р. Сині Води.

1362-1363 рр. – приєднання Київщини, Переяславщини і Поділля до Великого

князівства Литовського.

1385, 14 серпня – Кревська унія.

1410, 15 липня – Грюнвальдська битва.

1471 – остаточна ліквідація Київського князівства.

1529 р., 1566 р., 1588 р. – перший, другий, третій Литовські статути.

1596 р. – Берестейська унія.

1385-1410 рр. – втрата українськими землями залишків автономії.

1392-1430 рр. – князювання у Литві Вітовта.

1413 р. – Городельська унія.

1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої.

XVI – середина XVII ст. – українські землі під владою Речі Посполитої.

Рекомендована література

1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Видавничий центр „Академія”,

1999. с. 81 - 104.

2. Світлична В.В. Історія України. – К.: Каравела, Львів: Новий світ -

2000, 2002. с. 58-65.

ТЕМА 5: Українські землі під владою Литви та

Польщі (XIV – перша половина XVII століття).

Виникнення українського козацтва

План

1. Причини появи козацтва.

2. Утворення Запорізької Січі.

3. Устрій та військово політична організація Запорізької січі.

4. Реєстрове козацтво. Гетьман Сагайдачний.

5. Козацько-селянське повстання в XVI ст.

6. Козацькі повстання 1620-1630-х років.

7. Запорізька Січ в XVIII ст. Ліквідація Запорізької Січі в 1775 р.

8. Значення Запорізької Січі в історії українського народу.

Вперше термін „козак” Слово „козак”- тюркського

згадується у Початковій походження і означає

монгольській хроніці в 1240р. „одинокий”, „вільна

людина”, „схильний до

завоювання”

Перші згадки про козацтво датуються ХІІІ ст., проте як нова

соціальна верства воно формується водночас із шляхтою протягом

XV-XVI ст.

До кінця XVI ст. термін „козацтво” означав спосіб життя, рід

занять. Універсал короля Сигізмунда ІІ Августа від 1572 р. про

утворення найманого козацького формування (300 чоловік)

положив початок юридичному визнанню прав, привілеїв та

обов’язків козацтва як соціальної верстви.

Передумови виникнення козацтва

Зростання великого феодального володіння, що

1 розпочалося з XV ст. і підштовхнуло процес

господарського освоєння та колонізації земель.

Посилення соціального та релігійного гноблення

2 закріпачення селянства. Селяни та міщани тікали від

феодальних повинностей та державних податків.

3 Існування великого масиву вільної землі зі

сприятливими для життєдіяльності умовами у порубіжжі

між хліборобською та кочовою цивілізаціями.

4 Постійна військова небезпека з боку Кримського

ханства та кочових татарських орд.

5 Природне прагнення людей до міграції у пошуках

кращого, до самозбереження, самореалізації.

Соціально-етнічний склад козацтва

Козацтво поповнювалося вихідцями із різних верств населення: селян,

міщан, шляхти. Серед козацтва були переважно українці, а також білоруси,

росіяни, молдавани, траплялися – поляки, татари, серби, німці, французи.

Утворення Запорізької Січі

Заснування першої Запорізької Січі історики пов’язують з ім’ям козацького

ватажка Дмитра Вишневецького (Байди) (1511-1563рр.) протягом 1552-1556 рр.

на о. Мала Хортиця. Згодом Січ змінювала своє місце розташування: о. Мала

Хортиця, о. Томаківка, о. Базавлук тощо.

Запорізька Січ стала зародком нової української (козацької)

державності. Про це свідчить:

Територія: землі Війська Запорізького

Запорізька Січ займала територію нинішньої Дніпропетровської, Запорізької,

частково Херсонської, Кіровоградської, Донецької, Луганської та Харківської

областей. Січ поділялася на палатки на чолі з паланки або полковою

старшиною. Паланкове козацтво проживало на хуторах та містечках

Органи державної влади

Вищий законодавчий, судовий орган – Січова рада. Вона розглядала

питання внутрішньої та зовнішньої політики, судила злочинців, проводила

поділ земель, обирала уряд Січі. Уряд Січі: кошовий гетьман, військовий суддя,

військовий осавул, військовий писар, курінні отамани. Кожен курінь обирав

аналогічну курінну старшину. По формі правління Запорізька Січ була

християнською козацькою республікою. Всі козаки мали право брати участь у

загальновійськових радах, обирати старшину.

Козацьке право

Козацьке право не було писаним законом, а „стародавнім звичаєм,

словесним правом і здоровим глуздом”. Козацьке право утверджувало

військово-адміністративну організацію (38 військових куренів, 5-8

територіальних паланок), зумовлювало правила військових дій, діяльність

адміністративних та судових органів, порядок землекористування, визначало

види злочинів та покарань.

Військовий устрій

Січові козаки складали – кіш, який поділявся на військові одиниці –

курені (38 куренів)