Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік

Подождите немного. Документ загружается.

371

’

У разi згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює

нижню частину цього документа (ставить лише печатку та підписи) i

здає в банк, що його обслуговує.

Платiжнi вимоги-доручення приймаються банками про-

тягом двадцяти календарних днiв з дня виписки.

День заповнен-

ня платiжної вимоги-доручення не враховується.

Вимога-доручення подається в установу банку у двох

примiрниках. Перший примiрник має бути оформлений у встановле-

ному порядку.

Призначення кожного примiрника вимоги-доручення таке, як

і платіжного доручення.

Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумi, яка може

бути сплачена

за наявними коштами на рахунку платника.

У разi вiдмови платника сплатити вимогу-доручення вiн про

мотиви вiдмови повiдомляє безпосередньо одержувачу коштiв у по-

рядку i строки, зазначенi в договорi.

Розрахунки платіжними вимогами

Без згоди юридичних осiб та фiзичних осiб — суб’єктiв

пiдприємницької дiяльностi списання (стягнення) коштiв, що знахо-

дяться на їх рахунках у банках, не допускається, за винятком ви-

падкiв, установлених законами України, а також за рiшенням суду,

арбiтражного суду та за виконавчими

написами нотарiусiв.

Розрахунковий документ на безспiрне списання (стягнення)

коштiв оформлюється на бланку

платiжної вимоги

i подається стя-

гувачем, державним виконавцем (далi — стягувач) до установи бан-

ку, що його обслуговує, за формою, яку наведено у зразку 3.16.

трьох примiрниках.

Платiжнi вимоги приймаються банком стягувача протягом

де-

сяти календарних днiв з дня виписки.

День заповнення платiжної

вимоги не враховується.

Залежно вiд конкретного випадку безспiрного списання

(стягнення) коштiв,

у рядку “Призначення платежу” платiжної ви-

моги стягувач має зазначити:

назву i вiдповiдну статтю закону,

якою передбачено безспiрне списання (стягнення) коштiв; у разi не-

обхiдностi — вид платежу i перiод часу, за який здiйснюється стяг-

нення; акт ненормативного характеру, на пiдставi якого здiйснюється

стягнення iз зазначенням його назви (постанова, рiшення, наказ то-

що), дати

й номера. Якщо зi змiсту закону випливає необхiднiсть по-

силання на iншi документи (договiр, митну декларацiю, вексель то-

що), то в платiжнiй вимозi мають вказуватися реквiзити вiдповiдно-

372

373

го документа (назва, дата, номер).

Якщо безспiрне стягнення коштiв здiйснюється на пiдставi

виконавчого документа, то до розрахункового документа додається

оригiнал виконавчого документа або належним чином оформлений

дублiкат. У цьому разi в рядку “Призначення платежу” розрахунково-

го документа посилання на назву i статтю законодавчого акта, якою

передбачене безспi

рне стягнення (списання) коштiв, не потрiбне.

Якщо платник та одержувач коштiв обслуговуються у рiзних

установах банку,

то перший i другий примiрники платiжної вимо-

ги

спецзв’язком надсилаються банком одержувача у банк платника,

третiй —

видається на руки одержувачу коштiв.

У банку платника перший примiрник

виконує функцiю ме-

морiального документа для списання коштiв з рахунку платника,

дру-

гий

— видається платнику з випискою iз особового рахунку.

У разi, якщо платник та одержувач коштiв обслуговуються в

однiй установi банку,

то перший примiрник

вимоги залишається в

документах дня банку,

другий —

видається платнику,

третiй —

одержувачу коштiв.

Вiдповiдальнiсть за обгрунтованiсть i правильнiсть внесення

даних у розрахунковi документи у разi безспiрного стягнення та бе-

закцептного списання коштiв несе стягувач.

Розрахунки інкасовими дорученнями

(розпорядженнями)

Суми недоїмки до бюджету за податками, штрафи,

нарахо-

ванi державними податковими адмiнiстрацiями України, стягуються у

безспiрному порядку

iнкасовими дорученнями (розпорядженнями)

Iнкасовi доручення (розпорядження) приймаються банком,

що обслуговує стягувача, протягом десяти календарних днiв з дня ви-

писки. День заповнення iнкасового доручення (розпорядження) не

враховується.

Iнкасове доручення (розпорядження) заповнюється та надси-

лається в банк платника у двох примiрниках (

перший примірник

залишається у документах дня банку,

другий

— надсилається

платнику).

Залежно вiд конкретного випадку безспiрного списання (стяг-

нення) коштiв,

у рядку “Призначення платежу” iнкасового дору-

чення (розпорядження) вказується:

назва i вiдповiдна стаття закону,

якою передбачено безспiрне списання (стягнення) коштiв; у разi не-

374

375

№

“

”

обхiдностi — вид платежу i перiод часу, за який здiйснюється стягнен-

ня; акт ненормативного характеру, на пiдставi якого здiйснюється стяг-

нення з зазначенням його назви (постанова, рiшення, наказ тощо), да-

ти й номера. Якщо зi змiсту закону випливає необхiднiсть посилання

на iншi документи, то

в iнкасовому дорученнi (розпорядженнi) мають

вказуватися реквiзити вiдповiдного документа (назва, дата, номер). Як-

що законом передбачено безспiрне стягнення пенi, то в розрахунково-

му документi сума основного боргу i сума пенi вказуються окремо.

Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть даних iнкасового доручен-

ня (розпорядження) на безспiрне

стягнення коштiв покладається на

стягувача, який оформив розрахунковий документ.

Якщо стягувачем є установа банку (банк-стягувач), боржник

якої (якого) обслуговується в iншiй установi банку, то банк-стягувач

надсилає спецзв’язком розрахунковi та виконавчi документи безпосе-

редньо в банк боржника.

Документи на безспiрне стягнення та безакцептне списання

коштiв з основних

рахункiв пiдприємств приймаються банками неза-

лежно вiд наявностi коштiв на цих рахунках.

* * *

Документ, за допомогою якого

банк здійснює списання із

поточного рахунку підприємства плату за розрахунково-касове

обслуговування є “

Меморіальний ордер

”, типова форма якого

наведена у зразку 3.17.

Підтвердженням здійснення операції на поточному рахунку

підприємства є

банківська виписка

, до якої банком додаються доку-

менти, на підставі яких проводилися розрахунки. Типова форма

банківської виписки наведена у зразку 3.18.

Після доставки касиром виписки на підприємство

здійснюється її опрацювання головним бухгалтером.

Опрацювання

банківської виписки включає в себе три етапи:

1) до банківської виписки, у порядку здійснення відображених у

ній операцій, прикріплюються всі додані до неї банком первинні доку-

менти.

Зауважимо, що на суму знятої із поточного рахунку до каси

підприємства готівки

банк не надасть жодного документа. В цьому ви-

падку до банківської виписки додається квитанція від прибуткового ка-

сового ордера, яка засвідчує оприбуткування грошей до каси.

За умов,

коли підприємство вносило до банку готівку із каси

, то до виписки

376

по поточному рахунку банком буде доданий ордер (третя частина від

об’яви про внесення готівки), що засвідчує факт здійснення операції;

Зразок 3.18.

2) заключається у встановленні і зазначенні у виписці біля

кожної суми номера того бухгалтерського рахунку, у кореспонденції

з яким пов’язане надходження або списання коштів із поточного ра-

хунку;

3) полягає у перенесенні узагальнених даних із виписки по

дебету і кредиту поточного рахунку одним рядком до журналу–орде-

ру № 2 при журнально-ордерній

формі обліку, а при спрощеній формі

бухгалтерського обліку у розділ ІІ Відомості 1-М (див. дод. А 1).

Типова кореспонденція рахунків по обліку операції на поточ-

ному рахунку у банку відображена у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3.

Kореспонденція рахунків по обліку операцій на поточному

рахунку у банку

377

340560

Рахунок

26003404705507

(Поточний рахунок)

14.01.2008 10.01.2008

Вхідне сальдо: 0,00 19.654,92

1 322045 260071451 03 0,00

375,00

36/1

1 300335 2600510179 4 0,00

750,00

36/1

5 820019 37178972900011 3 5,00

65/3

0,00

4 340560 611002 1 14,68

63/1

0,00

5 820019 37176999900104 5 15,12

65/4

0,00

5 300335 2560225 2 36,00

65/1

0,00

5 322614 2560558 4 54,00

65/2

0,00

5 820019 33211800900011 1 316,65

64/1

0,00

5 820019 34216837900011 6 870,00

64/2

0,00

20 340560 100131 086 3.433,00

0,00

Всього оборотів: 4.744,45 1.125,00

Вихідне сальдо: 0,00 16.035,52

Акціонерний Kомерційний Банк “Пріоритет”

№Зміст господарської Kореспондуючі рахунки

п/п операції Дебет Kредит

12 3 4

1. Здано готівку із каси на

поточний рахунок у банку

31 “Рахунки в

банках”

30 “Kаса”

378

Продовження таблиці 3.3.

1 2 3 4

2. Надійшла на поточний рахунок

заборгованість покупця по векселю

одержаному

31 “Рахунки в

банках”

34 “Kороткост-

рокові векселі

одержані”

3. Надійшла на поточний раху- 31 “Рахунки в 36 “Розрахунки

нок заборгованість покупців за

реалізовані їм товари, роботи і

послуги

банках” з покупцями та

замовниками”

4. Одержано на поточний рахунок

довгострокову та короткострокову

позики банку

31 “Рахунки в

банках”

50 “Довгостроко-

ві позики”

60 “Kороткост-

рокові позики"

5. Повернуто на поточний рахунок

від постачальника суму пере-

доплати, яку було проведено

раніше на його рахунок

31 “Рахунки в

банках”

63 “Розрахунки з

постачальниками

та

підрядниками”

6. Надійшла на поточний рахунок

виручка від реалізації товарів,

робіт і послуг

31 “Рахунки в

банках”

70 “Доходи від

реалізації”

7. Надійшла на поточний рахунок

виручка від реалізації оборотних

активів, а також пені, штрафи,

неустойки в результаті невиконан-

ня договірних зобов’язань іншими

підприємствами

31 “Рахунки в

банках”

71 “Інший

операційний

дохід”

8. Одержано на поточний рахунок від

інших підприємств дивіденди за

цінними паперами

31 “Рахунки в

банках”

73 “Інші

фінансові

доходи”

9. Одержано на поточний рахунок

виручку від реалізації майнових

комплексів

31 “Рахунки в

банках”

74 “Інші доходи”

10. Відображено надходження на

поточний рахунок страховика

страхових платежів від

страхувальників

31 “Рахунки в

банках”

76 “Страхові

платежі”

11. Проведено оплату із поточного

рахунку за цінні папери інших

підприємств

14 “Довгостро-

кові фінансові

інвестиції”

35 “Поточні

фінансові

інвестиції”

31 “Рахунки в

банках”

12. Отримано готівку із банку до каси 30 “Kаса” 31 “Рахунки в

банках”

379

Продовження таблиці 3.3.

1 2 3 4

13. Проведено із поточного

рахунку передоплату за

періодичні видання

39 “Витрати

майбутніх

періодів”

31 “Рахунки в

банках”

14. Викуплено підприємством у

акціонерів акції власної емісії

45 “Вилучений

капітал”

31 “Рахунки в

банках”

15. Повернуто банку суми раніше

одержаних довгострокових і

короткострокових позик

50 “Довгострокові

позики”

60 “Kороткост-

рокові позики"

31 “Рахунки в

банках”

16. Оплачено із поточного рахунку

заборгованість по

довгострокових і

короткострокових векселях

виданих

51 “Довгострокові

векселі видані”

62 “Kороткост-

рокові векселі

видані”

31 “Рахунки в

банках”

17. Проведено із поточного

рахунку оплату на адресу

постачальника

63 “Розрахунки з

постачальниками

та підрядниками”

31 “Рахунки в

банках”

18. Проведено із поточного

рахунку розрахунки із фондами

соціального спрямування

65 “Розрахунки за

страхуванням”

31 “Рахунки в

банках”

19. Перераховано із поточного

рахунку заробітну плату

працівників на їх особисті

рахунки у банку

66 “Розразунки за

виплатами

працівникам”

31 “Рахунки в

банках”

20. Перераховано із поточного

рахунку дивіденди власникам

цінних паперів підприємства

67 “Розрахунки з

учасниками”

31 “Рахунки в

банках”

21. Проведено розрахунки з

іншими кредиторами через

поточний рахунок підприємства

68 “Розрахунки за

іншими

операціями”

31 “Рахунки в

банках”

22. Перераховано страхувальнику

страхові платежі за умови при-

пинення дії договору страхування

76 “Страхові

платежі”

31 “Рахунки в

банках”

23. Оплачено із поточного рахунку

визнані підприємством штрафи,

пені, неустойки

94 “Інші витрати

операційної

діяльності”

31 “Рахунки в

банках”

24. Перераховано із поточного

рахунку банку відсотки за

користування кредитом

95 “Фінансові

витрати”

31 “Рахунки в

банках”

25. Проведено перерахування із

поточного рахунку сум

страхових відшкодувань

904 “Страхові

виплати”

31 “Рахунки в

банках”

3.7. Облік операцій на інших

рахунках у банках

Для обліку та руху грошових коштів, що знаходяться на

інших рахунках у банку і які можуть бути використані для поточних

операцій призначено

рахунок 31 “Рахунки в банках”, безпосеред-

ньо у розрізі субрахунків:

313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”;

314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”.

За дебетом субрахунків

відображується надходження гро-

шових коштів на інші рахунки,

за кредитом —

їх використання.

Інструкцією “Про безготівкові розрахунки в господарському

обороті України”, затвердженою Постановою Національного банку

України № 204 від 02.08.1996 р. (з наступними змінами і доповнен-

нями), передбачено здіснення розрахунків між підприємствами із ви-

користанням

чеків

та

акредитивів.

Акумуляція коштів з метою за-

безпечення розрахунків за вказаними формами здійснюється на за-

значених субрахунках 313 і 314.

Розрахунки за допомогою лімітованих чекових книжок

Чеки застосовуються для здiйснення розрахункiв у без-

готiвковiй формi мiж юридичними особами, а також фiзичними та

юридичними особами з метою скорочення розрахункiв готiвкою за

отриманi товари, виконанi роботи та наданi послуги.

Розрахунковий чек

— це документ, що мiстить письмове

розпорядження власника рахунку (чекодавця) установi банку (банку-

емiтенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену

в чеку суму коштiв.

Чекодавець

— юридична або фiзична особа, яка здiйснює

платiж за допомогою чека та пiдписує його.

Чекодержатель

— пiдприємство, яке є отримувачем коштiв

за чеком.

Банк-емiтент

— банк, що видає чекову книжку (розрахунко-

вий чек) пiдприємству або фiзичнiй особi.

Чековi книжки (розрахунковi чеки)

виготовляються на

спецiальному паперi на банкнотнiй фабрицi Нацiонального банку Ук-

раїни.

З дозволу Нацiонального банку України чековi книжки (роз-

рахунковi чеки) можуть бути виготовленi комерцiйними банками са-

380