Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Марка..

310

МАРКА ВИМІРЮВАЛЬНА (измерите-

льная марка; floating mark; Messmarke f):

марка різних форм та розмірів ('/"-подіб-

на, хрест, кружечок, світна кругла кольо-

рова, списоподібна та ін.), яка суміщаєть-

ся з точкою фотозображення під час моно-

кулярних або стереоскопічних вимірювань

знімків.

Реальна - марка, нанесена на плоскопара-

лельну пластинку, розташовану в окуляр-

ній частині оптичної системи.

Уявна - позірна просторова марка, яку отри-

мують з двох реальних марок під час сте-

реоскопічного розглядання пари знімків.

Дійсна - чорна крапка або світний круже-

чок на екрані (вимірювальному столику),

на який проектується зображення двох

знімків, яке спостерігач сприймає стерео-

скопічно. Під час переміщення екрана в

площині та висоті дійсна марка суміщаєть-

ся з певною точкою просторової моделі

об'єкта.

Світна - кільце або круг, який світиться

на фоні фотозображення. Є декілька прак-

тичних реалізацій цього методу. Напр., у

стереопроекторі світна кольорова марка

вводиться оптичним шляхом у поле зору;

для цього використовується оптичний куб

з напівпрозорою діагоналлю. 8.

МАРКА ВІЗИРНА (визирная марка; sigh-

ting mark; Zielmarkef Visiermarke f): при-

стрій для візування, основною частиною

якого є плоска деталь, на осі симетрії якої

намальована візирна ціль (трикутник,

ромб, бісекторні вертикальні лінії), укріп-

лена внизу на осі для встановлення її у

втулку підставки геодезичного при-

ладу; при цьому забезпечується примусо-

ве центрування марки. 1.

МАРКА ГЛИБИННА (глубинная марка;

sounding mark; Tiefmarke f): донний репер

- металевий або залізобетонний циліндр

зі сферичною металевою головкою, який

опускають на дно спеціальної свердлови-

ни на 0,5 м нижче від дна копані споруди

перед вийманням ґрунту. Використовують

для вивчення пружної віддачі дна копані

після зняття з нього природного тиску. Пер-

ший раз М. г. нівелюють за допомогою ру-

летки з вантажем, яку опускають у сверд-

ловину, а вдруге - після виймання грунту.

З'ясовано, що підняття дна копані досягає

декількох сантиметрів, а на великих греб-

лях навіть 30-40 см. 1.

МАРКА ДЕФОРМАЦІЙНА (деформа-

ционная марка; deformation mark; Defor-

mationsmarke f): центр геодезичного

пункту, який використовується для визна-

чення деформацій будівельних конструк-

цій і споруд. 21.

МАРКА ОСІДНА (осадочная марка;

sinking bench mark; Senkungsmarke f Sit-

zungsmarke f): марка стінна або репер

с т

н н

й, які закріплюють у конструкціях

досліджуваної споруди (у верхній частині

фундаментної плити, в бічній частині ко-

лони, на стіні тощо) для спостереження за

її осіданням. 1.

МАРКА СТІННА (стенная марка; wall

mark; Wandmarke f, Mauermarke f): знак

нівелірний, виготовлений переважно із

чавуну і закладений у стіну споруди. В її

центрі є заглибина для штифта підвісної

нівелірної рейки; тепер не закладаються.

Здебільшого, М.с. закладають разом з ре-

пером стінним, що розташований ниж-

че від неї. На рис. розміри М. с. подані в

міліметрах. 14.

МАРКА ЦЕНТРА ГЕОДЕЗИЧНОГО

ПУНКТУ (марка центра геодезического

пункта; mark of geodetic monument center;

Festpunktmarke f): закріплює положення

геодезичного пункту. M. ц. г. п. вцемен-

товують у верхній частині моноліту цент-

ра геодезичного пункту. Вигляд мар-

ки та розміри у міліметрах зображено на

рис. Марку виготовляють із чавуну, в цент-

рі марки є виступ у формі півкулі з отво-

Маркова теорема

311 М

ром посередині. Цей отвір і є точкою, коор-

динати якої визначають. 13.

,/гю

МАРКОВА ТЕОРЕМА (теорема Марко-

ва; Markov theorem; Theorem п von Markov):

якщо Чебишева теорема ймовірнісно

зв'язує середнє арифметичне і математи-

чне сподівання незалежних вимірів, то

М. т. стосується залежних вимірів і фор-

мулюється

так:

якщоХ

,Х

, ...,Х

-залеж-

ні випадкові величини з математични-

ми сподіваннями ш„ т

, ..., т

і дис-

персіями £>,, D

, ..., Д, І ЯКЩО виконує-

ться умова

х*/

.1=1

, то середнє ариф-

метичне спостережених значень випадко-

вих величин прямує за ймовірністю до

середнього арифметичного їх математич-

них сподівань, тобто

>1-5

де £ і 8 -

як

завгодно малі додатні числа. 20.

МАРКУВАННЯ (маркирование; marking;

marking; Markieren n): є такі M.: точок

опорних на місцевості - створення на

місцевості перед аерофотозніманням пра-

вильних геометричних фігур (різних ко-

льору, розмірів, із різноманітних матеріа-

лів) для отримання на фотознімку такого

чіткого зображення опорної точки, що ви-

ключає помилку її розпізнавання;

точки

на

знімку - позначення точки на фотознімку

наколюванням, нанесенням точки тушшю,

випалюванням фотоемульсії. Таке М. змен-

шує помилки ототожнення фотозображень

однакових точок об'єкта на суміжних знім-

ках. Найточнішим серед усіх маркувальних

приладів є „Трансмарк" (фірма К.Цайсс,

Німеччина), в якому М. точок здійснюєть-

ся лазерним променем. Миттєва дія лазер-

ного променя залишає на знімку біле коло

з чорним кільцем. Точність М. становить

1 мкм. Відомі також прилади PUG-4 (фір-

ма Вільда, Швайцарія) та PMG-1 (фірма

Керн, Швайцарія),

яких М. виконують ме-

ханічним способом із точністю 3-5 мкм. 8.

МАРКУВАННЯ КАРТОГРАФІЧНОГО

ЗОБРАЖЕННЯ (маркирование картогра-

фического изображения; marking of carto-

graphical representation; Markieren n der

kartographischen Darstellungf): процес на-

дання спеціальних додаткових ознак еле-

ментамкартографічного зображення

під час підготовки до цифрування карто-

графічного матеріалу і цифрування

карт. 5.

МАРКШЕЙДЕРІЯ (маркшейдерия; mi-

ning geodesy; Markscheidekunst f Mark-

scheidewesen

Markscheidekundef): галузь

гірництва, завданням якої є вивчення мето-

дів і способів виконання знімань на повер-

хні землі та в підземних гірничих копаль-

нях для складання карт і розв'язування різ-

них технічних задач, що виникають під час

вишукувань, будівництва та експлуатації

ко-

палень та відкритих родовищ корисних ко-

палин; займається геодезичним і геологіч-

ним вивченням гірничих розробок. 1.

МАРКШЕЙДЕРСЬКО-ГЕОДЕЗИЧ-

НИЙ ПРИЛАД (маркшейдерско-геодези-

ческий прибор; mining-geodetic device;

markscheid-geodatische Gerat n): прилад,

призначений для маркшейдерських ро-

біт. 1.

МАРС (Марс; Mars; Mars то): четверта

планета Сонячної системи, цікавість до

якої упродовж багатьох віків була найбіль-

шою. Це пояснюється наявністю гіпотез

про подібність умов на М. і на Землі, мож-

ливістю існування життя на

М.

Одна з най-

більше досліджених планет.

Середній радіус М. 3389,92±0,04 км, ста-

ла гравітаційна планетоцентрична

(ареоцентрична) - 42828,3±0,1 км

/с

, се-

редня густина 3,94 г/см

. Період обертан-

Марченко О.М.

312

Характеристики супутників Марса

Супутник

Період обер-

тання навко-

ло планети,

земн. діб

Сер. віддаль

від планети,

тис. км

Ексцентриси-

тет орбіти

Маса (маса

планети =1)

Радіус, км

Видна зоряна

величина

Деймос 1,262 23,459

0,0005

3-Ю"

7,5x6,1x5,5

12,4

Фобос 0,3189

9,378 0,015

1,5-Ю"

13,5x10,8x9,4 11,3

ня навколо осі близький до періоду обер-

тання Землі і становить 24"37

22\6. Пе-

ріод обертання навколо Сонця- 687 зем-

них діб. Для картографування М. за повер-

хню, відносно якої обчислюють ті чи інші

характеристики, береться поверхня триві-

сного еліпсоїда, який найкраще узгоджу-

ється

певному розумінні з топографічною

поверхнею або з однією з поверхонь одна-

кового значення потенціялу.

За

допомогою космічних апаратів вив-

чена глобальна і детальна структура граві-

таційного поля, складені карти гіпсоме-

тричні та геологічні, досліджені особли-

вості фігури Марса.

Марс має два природні супутники, харак-

теристики яких подано в табл. 11; 18.

МАРЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛА-

ЙОВИЧ (31.03.1952). 1974 закінчив гео-

дезичний факультет Львівського політех-

нічного ін-ту за спеціальністю „Астроно-

могеодезія". 1974-80 - науковий співробі-

тник НДЛ кафедри ТМОГВ; 1980-84 -

асист., 1984-91 -доц., аз 1991 -проф. 1979

захистив кандидатську, 1991 - докторську

дисертацію „Моделювання зовнішнього

гравітаційного поля Землі на основі теорії

потенціялів нецентральних мультиполів".

Опрацьовує проблеми класичної та сучас-

ної теорії потенціялу, її застосування в фі-

зичній геодезії, супутниковій геодезії, не-

бесній механіці та дослідженнях магнет-

ного поля Землі; розв'язування некорект-

них обернених задач апроксимації неза-

лежного та залежного від часу потенціялу

Землі; визначення часових варіацій геопо-

тенціялу та динамічної фігури Землі;

апроксимації геопотенціялу неортогональ-

ними системами базисних функцій; визна-

чення геоїда в глобальному, регіонально-

му та локальному м-бах; побудова моде-

лей густини надр Землі та їх геофізичної

та геодезичної інтерпретації. Опублікував

майже 100 наукових праць, зокрема моно-

графію „Parametrization of

the

Earth's Gra-

vity Field. Point and Line Singularities"

(Львів, 1998). Із 1984 дійсний член Спе-

ціальної комісії та шести дослідницьких

груп Міжнародної асоціації геодезії. Керує

галузевою науково-дослідною лаборато-

рією з теоретичної геодезії та опрацювання

вимірювань НУ „Львівська політехніка".

МАСИВ ЦИФРОВОЇ КАРТОГРАФІЧ-

НОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРОМІЖНИЙ (про-

межуточный массив цифровой картогра-

фической информации; intermediate array

of cartgraphical information; Zwischenmas-

siv n der digitalen kartografischen Informa-

tion f): масив, що тимчасово формується

програмними засобами під час опрацюван-

ня первісних масивів цифрової картогра-

фічної інформації. 5.

МАСКОНИ (масконы; mass concentra-

tionу. скорочений запис англійської назви

приповерхневих мас (mass concentration) у

деяких районах Місяця, густина яких де-

що більша від густини порід навколишніх

районів. М. відкрили 1968 амер. учені

Мюллер і Шьогрен, аналізуючи дані траєк-

торних вимірювань штучного супутника

Місяця „Лунар Орбітер-5". На побудова-

ній оригінальним методом карті промене-

вих прискорень було чітко виявлено місця

з великими значеннями додатних аномалій

сили ваги. Пролітаючи над ними, супутник

отримував значне прискорення. Природу

таких аномалій сили ваги автори від-

криття пов'язують з наявністю в цих міс-

цях надлишкових, порівняно з іншими зо-

нами, приповерхневих мас. Характерне

Маспіч Д. І.

313

для М. те, що їх розташування збігається з

місячними морями. Найбільші М. розта-

шовані в Морі Дощів, Морі Яскравості та

деяких інших кругових морях. Напр., ано-

малія сили ваги над М. у Морі Дощів на

висоті 100 км над поверхнею Місяця до-

сягає 250 мГал. Щодо природи походжен-

ня М. існує декілька гіпотез. Більшість із

них грунтується на припущенні, що кру-

гові моря виникли в результаті падіння

астероїдних тіл на поверхню Місяця,

ран-

ній період його розвитку. Однак далі ме-

ханізм утворення надлишкових мас у мо-

рях трактується по-різному: або М. - це ті-

ла, які безпосередньо впали на поверхню

Місяця, або вони пов'язані з речовиною із

глибших надр, яка заповнила згодом кра-

тер, що утворився після такого падіння.

Можливі й інші пояснення природи М. 11.

МАСЛІЧ ДМИТРО ІВАНОВИЧ

(1.11.1923-21.4.1993). Закінчив геодезич-

ний факультет Львівського політехнічного

ін-ту (ЛПІ) (1950) і залишився на кафедрі

геодезії на викладацькій роботі. З 1957 -

канд. техн. наук. 1958-64 - ст. викл. і доц.

кафедри маркшейдерської справи і геоде-

зії Алчевського гірничо-металургійного ін-

ту, одночасно 1961-63 - декан загальнотех-

нічного факультету. 1964-76 - зав. кафед-

ри геодезії ЛПІ, а згодом декан факультету

(1977-81). Досліджував проблему атмос-

ферної рефракції у тригонометричному ні-

велюванні.

МАСШТАБ (масштаб; scale; Mafistab

т):

відношення лінійних розмірів об'єкта, зоб-

раженого на кресленику, до його дійсних

розмірів, а на плані, аерофотознімку, карті

- до довжини горизонтальної проекції від-

повідної лінії місцевості. Розрізняють

масштаб числовий, масштаб ліній-

ний, масштаб поперечний. 12.

МАСШТАБ АЕРОФОТОЗНІМАННЯ

(масштаб аэрофотосъемки; photographic

scale; Luftbildsmassstab

m):

відношення фо-

кусної віддалі аерофотоапарата до висоти

фотографування. Цим відношенням корис-

туються під час проектування та виконан-

ня планового аерофотознімання, нехтую-

чи тим, що м-б на аерофотознімку - вели-

чина змінна. 8.

МАСШТАБ БАЗОВИЙ КАДАСТРО-

ВОГО ЗНІМАННЯ (базовый масштаб

кадастровой съемки; basic scale of cadast-

ral survey; Grundkatastralaufnahmemassstab

m):

деяка величина зменшення (масштаб)

відображення кадастрових даних про

об'єкти

явища з дотриманням інструктив-

них вимог до комплексу робіт зі збирання

та впорядковування одержаних даних. 21.

МАСШТАБ ДОВЖИН ГОЛОВНИЙ

(главный масштаб длин; basic scale;

Hauptlangenmassstab m): відношення, яке

показує у скільки разів зменшені розміри

еліпсоїда чи кулі під час відображення їх

на площині (на карті) в певній картогра-

фічній проекції. Його підписують на карті

у вигляді числового відношення (напр.,

1:5 000 000), формулюють словами (1 см

на карті відповідає 50 км на місцевості) та

подають на карті графічно (масштаб лі-

нійний). М. д. г. ще наз. загальним. Він

властивий тільки тим місцям на карті (точ-

ка, лінія), що залежать від властивостей

проекції, де немає спотворень довжин.

Дослідження картографічних проекцій

здійснюють, приймаючи М. д. г. за одини-

цю. На картах, на яких зображені великі

території і коли частинні м-би довжин

значно відрізняються від М. д. г., варто вка-

зувати точки або лінії картографічної

сітки, де зберігається М.д.г. (напр., „м-б

1:5 000 000 на паралелі 45°"). 5.

МАСШТАБ ДОВЖИН ГРАФІЧНИЙ

(графический масіитаб длин; graphic sca-

le; graphische Langenmafistab

m):

м-б у ви-

гляді графіка, поданого на кресленику чи

карті відрізком прямої, поділеним на рів-

ні частини з підписаними величинами від-

повідних їм дійсних розмірів чи горизон-

тальних проекцій цих відрізків на місце-

вості. Інша назва- лінійний масштаб. Ви-

користовують для визначення дійсних роз-

мірів предмета, зображеного на креслени-

ку, чи горизонтальних проекцій цих відріз-

ків на місцевості за результатами вимірю-

вань віддалей на карті, якщо на ділянці ви-

Масштаб довжин..

314

мірювань значення масштабу довжин

частинного мало відрізняється від

масштабу довжин головного. 5.

МАСШТАБ ДОВЖИН ІМЕНОВАНИЙ

(именованный

масштаб

длин;

wordbuilding

scale; Wortlangenmassstabm): див. Масш-

таб довжин словесний. 5.

МАСШТАБ ДОВЖИН ЛІНІЙ ЧИСЛО-

ВИЙ (численный масштаб длин линий;

numerical scale; Zifferlangenmassstab m):

дріб, чисельник якого дорівнює одиниці, а

знаменник - число, яке вказує у скільки ра-

зів зменшені лінійні величини на карті. 5.

МАСШТАБ ДОВЖИН ЛІНІЙНИЙ {ли-

нейный масштаб длин; linear scale; linea-

rer Langenmassstab m): див. Масштаб

довжин графічний. 5.

МАСШТАБ ДОВЖИН СЛОВЕСНИЙ

{словесный масштаб длин; wordbuilding-

scale; Wortlangenmassstab m): запис м-бу

на карті словами (напр., 1 см на карті від-

повідає 5 км на місцевості). Інша назва

М. д. с. —масштаб довжин іменований. 5.

МАСШТАБ ДОВЖИН ЧАСТИННИЙ

{частичный масштаб длин; local scale;

Teillangenmassstab m): відношення довжи-

ни нескінченно малої віддалі на карті до

довжини відповідної нескінченно малої

віддалі на поверхні еліпсоїда або кулі.

М. д. ч. здебільшого виражають у частках

м-бу карти головного. Він властивий

всім точкам карти, крім точок, де немає

спотворень. 5.

МАСШТАБ ЗНІМКА {масштаб снимка;

scale of photograph; Bildmassstab

Aufnah-

memafistab m): розрізняють M. з.:

горизонтального

—

І/т = f/H, де/-

о ку с -

на віддаль знімка, Я-висота фото-

графування;

космічного

—

відношення фокусної віддалі

фотокамери до висоти орбіти (у найпрос-

тішому випадку). Як і для аерофотознім-

ка, м-б - змінна величина як для різних

точок, так і для різних напрямів

одній то-

чці;

планового - змінна величина

l/m =

f/H{l-a/f[y{l

+ sm

<p) +

+ x/2sin2<p]},

де а - кут нахилу знімка; х,у

—

координа-

ти точки на знімку;

Ц>

- кут між віссю

абсцис та напрямом, уздовж якого обчис-

люється М. з.

Головний - обчислюється так само, як і

М. з. горизонтального;

середній - величина, що характеризує се-

реднє значення М. з. планового:

\/m =

f/H{\-3ya/2f).

Тут позначення такі ж, як і вище. Якщо кут

нахилу

та

положення головної вертикалі на

знімку невідомі, то методика обчислення

середнього М. з. інша. На знімку в чоти-

рьох його чвертях вибирають по два вза-

ємно перпендикулярні відрізки завдовжки

20-30 мм. На знімку відрізок

вимірюють

масштабною лінійкою, а на місцевості L -

вимірним приладом. Для кожного відрізка

знаходять частковий м-б т = L/1, а серед-

ній М. з. обчислюють як середнє арифме-

тичне усіх т;

частковий

М.

з., обчислений у певній зо-

ні планового знімка як т = L/1 (за описа-

ною вище методикою);

клиновий

- графічне відображення на арку-

ші паперу числових значень часткових

М. з. На папері прокреслюють пряму лінію

завдовжки 15-20 см, на якій відкладають

у довільному м-бі відрізки, напр., 50, 100,

150, 200 м. У кінцевій точці (напр. 200 м)

будують перпендикуляр і на ньому відкла-

дають відрізки часткових М. з. для кожної

зони, що відповідають цій довжині. З'єд-

навши початок прямої та ці відрізки, отри-

мують клини. 8.

МАСШТАБ КАРТИ ГОЛОВНИЙ {глав-

ный масштаб карты; basic scale of map;

Hauptkartenmassstab m): див. Масштаб

довжин головний. 5.

МАСШТАБ КОСМІЧНОЇ ФОТОТРІ-

АНГУЛЯЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ {масштаб

космической фототриангуляционной се-

ти; scale of cosmic phototriangulation net-

work; Massstab m des kosmischen Fototrian-

gulationsnetz

n):

відношення l/m = l/L, де

Масштаб кроків

315 м

- віддаль від центра проекції до точки фо-

тотріангуляційної мережі, L - віддаль від

центра проекції до точки планети, яка виз-

начається або з лазерних вимірювань, або

з використанням гравітаційної сталої під

час інтегрування рівнянь руху космічного

апарата. 8.

МАСШТАБ КРОКІВ (.масштаб шагов;

pace scale; Schritemass

m):

використовують

для визначення віддалей, виміряних кро-

ками під час оковимірного знімання. Прин-

цип побудови і користування М. к. подіб-

ний до масштабу лінійного. Взято за

основу М. к. 500 кроків. Знаючи середню

довжину кроку (СК) і знаменник м-бу зні-

мання М, довжину основи в сантиметрах

знаходимо за формулою а =

(500-СК)/М.

Напр., СК= 80 см, м-б побудови карти -

1:25000. Тоді основа а = 1,6 см. Нехай на

місцевості виміряна віддаль CD становить

1200 кроків (на рис. цифри подані в кро-

ках), що відповідає 960 м на місцевості.

Від даль на кресленику знімання CD = 2а +

0,1 а-4

= 2-1,6 + 0,1-1,6-4 =3,84 см. Побу-

дувавши М. к. на краю смужки твердого

паперу, можна відкладати віддалі на карті

без вимірювача. 14; 19.

а а а а а

1:25

000

МАСШТАБ ЛІНІЙНИЙ (линейный мас-

штаб; linear scale; linear Massstab m): див.

Масштаб довжин графічний. Дляпо-

будови М. л. відрізок АВ поділяють на

однакові частини - основу м-бу - а. Якщо

а = 2 см, то такий М. л. наз. нормальним.

Крайню, переважно ліву, основу поділяють

на 10 частин. Нехай м-б карти 1:25000, то-

ді виміряний на карті відрізок CD дорів-

нює горизонтальній проекції 1200 м на мі-

сцевості. 5.

500 250 /0 500 \1000 1500 2000

111111

ІХІ

і ЛІ і і

А С Е D В

І І І ! 1 1

а а а а а

1:25 000

МАСШТАБ ПЛОЩ ГОЛОВНИЙ (глав-

ный масштаб площадей; basic area scale;

Hauptflachenmassstab m): відношення, яке

вказує, у скільки разів зменшена площа

деякої фігури (напр., трапеції, обмеженої

лініями меридіанів і паралелей) поверхні

еліпсоїда або кулі під час відображення її

на площині (на карті) у певній картогра-

фічній проекції. М. п. г. характеризує ті

місця на карті, де немає спотворення

площ. 5.

МАСШТАБ ПЛОЩ ЧАСТИННИЙ (ча-

стичный масштаб площадей; partial area

scale; Teilflachenmassstab m): відношення

нескінченно малої площі на карті до від-

повідної нескінченно малої площі на по-

верхні еліпсоїда або кулі. Може бути

більший або менший від масштабу

площ головного. 5.

МАСШТАБ ПОПЕРЕЧНИЙ (попере-

чный

масштаб; transversal scale; Quarmas-

sstab

m):

застосовують для визначення дов-

жин ліній на карті (й на місцевості) з точ-

ністю десятих часток міліметра. Для його

побудови на відрізку АВ відкладають де-

кілька основ м-бу а. Якщо а = 2 см, то та-

кий М. п. наз. нормальним. В отриманих

точках установлюють перпендикуляри до

лінії АВ і проводять через них десять па-

ралельних до АВ ліній через будь-які, але

однакові проміжки. Верхню і нижню край-

ні зліва основи поділяють також на 10 рів-

них відрізків і з'єднують скісними лінія-

ми. Нульову т. О нижньої основи з'єдну-

ють з першою т. С верхньої основи і т. д.

Отримуємо низку паралельних скісних лі-

ній, які наз. трансверсалями. На рис. чис-

лові підписи подані для м-бу 1:5000. Ви-

мірювана віддаль РК = КТ(

100)

+ PS( 10) +

+ ST (7) = 117 м. М. п. гравіюють на мета-

левих лінійках (напр., кіпрегеля). 5; 14.

Масштаб числовий

316

100 20 10 0

100 200

МАСШТАБ ЧИСЛОВИИ (численный

масштаб; numerical scale; zahlenmdssiger

Massstab m): дробове число, що показує

відношення лінійних розмірів об'єкта, зо-

браженого на кресленику, до його дійсних

розмірів, а також на плані, аерофотознім-

ку, карті, - до довжини горизонтальної про-

екції цієї лінії на місцевості. 7.

МАТЕМАТИЧНА СТАТИСТИКА (ма-

тематическая статистика; mathematical

statistics; mathematische Statistik f): наука,

яка вивчає методи організації, реєстрації,

опрацювання та аналізу експерименталь-

них даних. Основні завдання М.с.: 1) виз-

начення закону розподілу випадкових

величин за експериментальними даними;

2) перевірка правдоподібності різних гіпо-

тез; 3) знаходження за експериментальни-

ми даними параметрів розподілу. 20.

МАТЕМАТИЧНЕ СПОДІВАННЯ (ма-

тематическое ожидание; mathematical

expectation; mathematische Erwartung f)\

одна з основних числових характеристик

теорії ймовірностей. Для перервних випад-

кових величин обчислюється за формулою

і=і

а для неперервних - за формулою

M[x}=*]xf{x)dx-

де

- значення випадкової величини; р

—

ймовірность цього значення; f(x) - щіль-

ність розподілу. М. с. є першим почат-

ковим моментом. 20.

МАТЕРИКИ НА МІСЯЦІ (.материки на

Луне; continents on the Moon; Kontinente m

pi aufdem Mond

m):

так наз., на відміну від

темних районів морів, світлі зони на по-

верхні Місяця. Для цих зон характерний

здебільшого дуже пересічений рельєф і то-

му їх наз. гірськими зонами. Материки

охоплюють майже 83

усієї поверхні Мі-

сяця. Весь зворотний бік Місяця займають

гірські зони, за винятком лише двох морсь-

ких структур - Моря Москви та Моря Мрії.

Для материкових зон характерне розмаїт-

тя форм рельєфу. Передусім це окремі кра-

тери (наявні і в морських районах), розмі-

ри яких від кількох сантиметрів до десят-

ків і навіть сотень кілометрів. Для крате-

рів діаметром понад 20-30 км характерні

наявність валу, який оточує кратер, та за-

глиблене дно,

деякі ще оточені системою

світлих променів. Зокрема, кратер Тихо має

діаметр 90 км, а світлі промені від нього

можна простежити до 1200-1500 км. Най-

більші кратери - Корольов, Менделєєв,

Герцшпрунг та ін. діаметром 300-500 км

- розташовані на зворотному боці Місяця.

Іншим різновидом форм рельєфу є гірські

хребти, які переважно є валами, що оточу-

ють моря. Вали кратерів теж деякою мі-

рою можна розглядати як гори. Наявні на

поверхні Місяця і такі структури, як трі-

щини, борозни та долини, які простягаю-

ться на сотні кілометрів. Найбільшою вва-

жається Альпійська долина, яка перетинає

гори Альпи. Її довжина - близько 120 км,

ширина -10-15 км; вона має гладке дно та

Матеріал картографічний..

317 М

стрімкі береги. Вважається, що материко-

ві зони складаються з порід меншої густи-

ни, ніж морські райони. Це переважно

анортозити, основним мінералом яких є

польовий шпат-піроксен. 11.

МАТЕРІАЛ КАРТОГРАФІЧНИЙ ВИ-

ХІДНИЙ (исходный картографический

материал; initial cartographical material;

kartographische Ausgangsdaten f pi, (Aus-

gangsangaben n pi)): картографічний

матеріал, що використовується для одер-

жання цифрової картографічної

інформації. 5.

МАШИННА ДРУКАРСЬКА ФОРМА

(машинная печатная форма; machinery

printing plate; Maschinendruckform J): див.

Друкарська форма. 5.

МАЯК ДЕФОРМАЦІЙНИЙ (деформа-

ционный маяк; deformation screed mark;

Deformationsmarke f): гіпсова плитка, яку

накладають на тріщину в конструкції (сті-

на, колона) для визначення процесу стабі-

лізації або динаміки деформації. Ширину

тріщин вимірюють простою лінійкою, лі-

нійкою з ноніусом, щілиноміром з індика-

тором, плоскопаралельною пластинкою,

установленою на геодезичний прилад, або

фотограмметричними методами. 1.

МАЯК МОНТАЖНИЙ

(монтажный

ма-

як; erection screed; Montagemarke f): під-

кладка під конструкцію (панель, колону)

для вимірювання монтажного горизонту в

будівництві та в монтажі промислового

устаткування. Для визначення товщини

підкладок нівелюють характерні точки

опор конструкцій (для панелі не менше З

точок) по всьому монтажному горизонту,

потім

обчислюють різницю t

- Я

шах

- Ні,

де Hj - висоти характерних точок, #

тах

- максимальна висота точки на монтажно-

му горизонті. Доцільніше визначати різни-

шах -

Я/ >

Я/, «шах " ВІДЛІКИ

шкал рейок у цих точках. 1.

МАЯТНИК МАТЕМАТИЧНИЙ (мате-

матический маятник; mathematic pendu-

lum; mathematisches Pendel и): матеріаль-

на точка, яка підвішена на невагомій не-

розтяжній нитці і під дією сили ваги

Землі здійснює рух у вертикальній пло-

щині. Залежність періоду

власних коли-

вань М. м. під дією лише сили ваги від йо-

го довжини / і величини прискорення сили

ваги

при

нескінченно малій амплітуді ко-

ливань виражається рівнянням Гюйгенса:

itjf[g

•

Період Т- проміжок часу між двома про-

ходженнями маятника положення рівнова-

ги. 6.

МАЯТНИК НИТКОВИЙ (нитяной

маятник; thread pendulum; Fadenpendel

п):

маятник, який складається з металевого ку-

леподібного „тягарця", підвішеного

на

дро-

ті, верхній кінець якого закріплений на

штативі. Основна перевага М.н. - можли-

вість значного збільшення його довжини,

що дає змогу вимірювати її з меншою від-

носною похибкою без суттєвого збільшен-

ня ваги. Якщо на пункті виміряні періоди

коливань Г, і Т

маятників з довжинами /,

і /

, то для обчислення g прискорення

сили ваги досить виміряти різницю

зведених довжин фізичних маятни-

ків

= 6.

МАЯТНИК ОБЕРТАЛЬНИЙ (враща-

тельный маятник; reversible pendulum;

Kippspendel

п):

маятник, з двома осями ко-

ливання, періоди коливання відносно яких

рівні. Вперше М. о. сконструював англ. фі-

зик Кетер (1818). Удосконалену конструк-

цію М. о. запропонував Бессель, яку виго-

товив нім. механік Репсольд (1864). Бес-

сель також запропонував спеціальний ме-

тод спостереження, коли не обов'язково

досягати точного збігання періодів коли-

вання маятника в двох положеннях, а різ-

ницю в періодах коливання враховувати

введенням відповідних поправок. Із XVIII

й до початку XX ст. в Европі було викона-

но 20 абсолютних визначень за допомогою

М. о. 1968-70 кварцовими М. о. Ін-ту фі-

зики Землі Німеччини виконували багато-

разові вимірювання з похибкою 2 мҐал. 6.

Маятник фізичний

318

МАЯТНИК ФІЗИЧНИЙ (физический

маятник; physical pendulum; physisches

Pendel

n):

абсолютно тверде тіло, яке віль-

но коливається навколо нерухомої горизон-

тальної осі. Теорію М. ф. опрацював швайц.

математик Бернуллі (1692-1726). Диферен-

ційне рівняння обертання твердого тіла

навколо горизонтальної осі

Mga

sin

у/"

= -І^Дг- ,

де d

ijf/dt

- кутове прискорення; І- мо-

мент інерції маятника відносно осі обер-

тання; Mg - вага маятника; а - віддаль від

точки почепу О до центра ваги маятника

С;В- центр коливання маятника. 6.

МАЯТНИК ФІКТИВНИЙ (фиктивный

маятник; fake pendulum; fiktives Pendel n):

уявний маятник, який має зведену довжи-

ну / і період коливання Т такі, як дійсні

маятники фізичні на абсолютно неру-

хомому штативі. Диференційне рівняння

М. ф. записують у такому вигляді:

<Р=Уі-¥\,

де

(р

- кут елонгації фіктивного маятника;

ц/

]

, і//

- кути елонгації двох реальних збу-

рювальних маятників. Кут елонгації М. ф.

безпосередньо реєструють за допомогою

оптичної системи. 6.

МАЯТНИКОВИЙ КОМПЛЕКС „АГАТ"

(маятниковый комплекс

„Агат ";pendulum

complex „Agat"; Pendelkomplexm „Agat"):

сучасний маятниковий прилад, опра-

цьований у Центральному науково-дослід-

ному ін-ті геодезії аерофотознімання і кар-

тографії і призначений для відносних ви-

мірювань сили ваги. Комплекс складає-

ться з трьох комплектів двомаятникових

приладів, пульта керування і реєстрації,

блока живлення і стандарту частоти. В ком-

плексі застосовано кварцово-металеві пів-

секундні маятники, які складаються з ква-

рцового стрижня, агатової головки і цилі-

ндричної форми тягарця з вольфрамово-

нікелево-мідного сплаву. В комплекс також

входить допоміжна апаратура: вакуумна

помпа, автоколімаційний рівень, осцило-

граф та ін. Живлення - від напруг 127 або

220 В або від акумуляторної батареї 12 В.

Маса комплексу 90 кг. Різницю сили ваги

визначають з похибкою ±0,1 мҐал за 10 хв

спостереження,

похибка реєстрації періо-

дів коливання маятників становить

1 • Ю^

с. 6.

МАЯТНИКОВИЙ ПРИЛАД (маятнико-

вый прибор; pendulum device; Pendelgerat

и): призначений для відносних визначень

сили ваги динамічним методом за спо-

стереженнями періодів коливання одного

або декількох маятників. М. п. складаєть-

ся з таких основних частин: комплекту ма-

ятників, штатива, оптичної системи, стан-

дарту частоти, реєстратора, пульта керу-

вання. Коливання маятників спостерігають

методом Венінг-Мейнеса. 6.

МЕАНДР (меандр; meander; Maander

т):

звивини річища рівнинної річки, радіус

кривини яких визначається водністю та

швидкістю течії водного потоку. Обмежу-

ється у плані річковою заплавою, й утво-

рюються в результаті річкових процесів

(бічної ерозії). 4.

МЕДІАНА В СТАТИСТИЦІ {медиана в

статистике; median in statistics; Median-

wert

(Zentralwert

m) in

der Statistikf): одна

з числових характеристик розподілу випад-

кових величин,

яку

визначають

за умови,

що

випадкова величинах береться з імовірніс-

тю 0,5

як

величина ознаки, що поділяє

т.

зв.

варіаційний ряд на дві рівні частини. 21.

МЕЖА

(граница;

boundary; Grenzef, Rain

n (in Feld)): юридично визначена лінія,

зображена на картах чи задана

цифро-

вій моделі місцевості й закріплена на

Межа..

319

місцевості природними чи фізичними кон-

турами або відповідними межовими зна-

ками. 4.

МЕЖА ВИМІРІВ

(предел измерений;

mea-

surement limit;

Messlimitn, Messgrenzef): вер-

хня та нижня межі діапазону вимірів. 21.

МЕЖА МІСТА (граница города; city

boundary; Stadtgrenze f): зовнішня межа

земель міста, що відокремлює їх від земель

іншого призначення і визначається проек-

том планування і забудови міста. 4.

МЕЖА МІЦНОСТІ ПОРОДИ (предел

прочности породы; rock breaking point;

Festigkeitsgrenze fdes Felsens m): напруга,

при якій порода руйнується або має недо-

пустиму величину деформації. 4.

МЕЖА ПРУЖНОСТІ ПОРОДИ (предел

упругости породы; rock limit of elasticity;

Elastizitatsgrenze fdes Felsens

m):

найбіль-

ша

напруга, до якої зберігається пряма про-

порційна залежність між напругами і де-

формаціями (закон Гука), або напруги, при

яких надлишкові деформації досягають

меж технічних допусків. 4.

МЕЖЕНЬ (межень; lowest water-level)-.

періоди найнижчого рівня води у річці, що

настають унаслідок різкого зменшення

припливу води з площі водозбору. В цей

період переважає підземне живлення. Роз-

різняють М. тривалий (понад

ЗО

діб) і ко-

роткий (10-30 діб), літній і зимовий. 14.

МЕЖИРІЧ-КАРТА (Межирич-карта;

map of Mezhyrich; Kartefvon Merzyritsch):

примітивне зображення місцевості на

уламку бивня мамонта, знайденого (1966)

під час розкопок на березі р. Росава біля

с. Межиріч на Черкащині. На ній показані

річка, деякі елементи рослинного покриву

(кущі, ліс) і житла.

Як

лінійні, так

площові

елементи показані різної форми штрихами

приблизно однакової товщини. Вік М.-к.

майже 13 тис. років (період пізнього пале-

оліту). 5.

МЕЖУВАННЯ (межевание; land

bounda-

ry survey; gebietsweise Abmarkungf): позна-

чення на місцевості знаками межовими

меж земельної ділянки у вершинах кутів

повороту. 21.

МЕКОМЕТРИ (мекометры; mekometer;

Mekometer

п):

світловіддалеміри пре-

цизійні, які виготовляє фірма „Керн"

(Швайцарія).

Мекометром ME 3000 можна вимірювати

лінії завдовжки до

3 км

з точністю 0,2 мм +

+ 10

^'. Він працює на п'яти вимірювальних

частотах.

Основна

частота

= 499,5104 МГц.

Допоміжні частоти: /

= 0,9/,, /

= 0,99 f\,

= 0,999/, і /

= 0,9999/, дають змогу

однозначно визначати довжини до 3 км.

Особливістю цього віддалеміра є те, що в

ньому стабілізовано не вимірювальну час-

тоту, а її півдовжину хвилі, тобто в ньому

під впливом температури і тиску повітря

автоматично так змінюють вимірювальну

частоту, щоб півдовжина хвилі її залиша-

лась

незмінною. Джерелом світла

в ME

3000

є ксенонова лампа. Різницю фаз визначають

за

допомогою компенсаційної комірки

Поккельса. Мінімальну інтенсивність сві-

тла на виході з неї встановлюють за допо-

могою оптичної лінії затримки. Віддалемір

працює в імпульсному режимі. Процес ви-

мірювань автоматизовано. Маса приймопе-

редавача 16 кг, потужність живлення 20 Вт.

Мекометр ME 5000 дає змогу вимірювати

лінії завдовжки до 8 км з точністю 0,2 мм +

+ 0,2-10~

S. Збільшення його далекосяжно-

сті пов'язане зі зміною джерела світла. Тут

застосовують газовий лазер. У цьому М.

вимірювальна частота змінюється плавно

від 475 до 495 МГц. Тому в ньому багато-

значність виключають методом наближень,

а мінімум світла визначають точно мето-

дом мерехтіння. Мекометр ME 5000 може

працювати з нерухомим і рухомим відби-

вачами, бо час вимірювання лінії 1,5 с. Ре-

зультат вимірювання висвічується на таб-

ло. Для врахування метеорологічних по-

правок приймопередавач набуває значен-

ня температури і тиску від метеорологіч-

них давачів, встановлених у декількох ха-

рактерних точках траси вимірюваної лінії.

Це дало змогу зменшити в декілька разів

похибки вимірювання ліній, що пропорцій-

ні до довжини лінії. Маса приймопереда-