Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Леонтович В. Г.

300

dre'sches Theoremт(Lehrsatzт)): див.Роз-

в'язування сфероїдних трикутни-

ків. 17.

ЛЕОНТОВИЧ ВОЛОДИМИР ГРИГО-

РОВИЧ (15.07.1881-29.04Л968). Закінчив

Київський політехнічний ін-т (КПІ) за спе-

ціальністю інженер-будівельник (1906). Із

1914 - викладач геодезії

КПІ, з 1930 - до-

ц., з 1943 - зав. кафедри геодезії Київсько-

го інженерно-будівельного ін-ту (КІБІ),

одночасно працював зав. кафедри геодезії

і картографії

Київському державному ун-

ті ім.

Т.Г.

Шевченка

та проф.

Київського дер-

жавного художнього ін-ту, з 1949 - проф.

Київського державного художнього ін-ту,

з 1963 - проф. КІБІ. Наукова діяльність по-

в'язана з геодезичними роботами під час

проектування, будівництва, експлуатації та

реконструкції інженерних споруд. 1.

ЛЕСИРУВАННЯ (лессировка; glazing;

Lesierungf) процес послідовного нанесен-

ня тонких шарів двох і більше прозорих

або напівпрозорих фарб одна на одну, за

умови, що попередній шар фарби висох,

для отримання зафарбованої площі потріб-

ного кольору (напр., зелений колір можна

отримати зафарбуванням певної площі си-

нього чи голубого кольору жовтою фар-

бою). 5.

ЛИСИЧАНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ СТАНІ-

СЛАВОВИЧ (12.02.1910-24.01Л991) Нар.

у с. Стенжаричі Володимир-Волинського

повіту Волинської губернії. Початкову та се-

редню освіту здобув у Нікополі, куди пере-

їхав 1915, вищу -

Харківському геодезич-

ному ін-ті (з 1929) і Московському геодези-

чному ін-ті, де 1935 отримав кваліфікацію

інженера картографа-геодезиста. Працював

картографом у Ташкенті та Новосибірську в

системі ГУГК, деканом картографічного фа-

культету та зав. кафедри в Новосибірсько-

му геодезичному ін-ті. Із 1945 до 1981 - у

Львівському політехнічному ін-ті доц., піз-

ніше проф. кафедри картографії, у шістде-

сятих роках - кафедри аерофотогеодезії. З

1984 - проф. Київського інженерно-будіве-

льного ін-ту. 1951 захистив кандидатську

дисертацію. З 1952 розробляв проблеми ма-

тематичної картографії, зокрема питання

пошуку раціональних картографічних

проекцій, результатом чого став успішний

захист 1975 докторської дисертації „Об'єд-

нані системи конформних і еквівалентних

проекцій". Редактор, відповідальний редак-

тор, рецензент

низки

наукових

праць

та під-

ручників, серед них єдиного на той час ви-

даного українською мовою підручника

П. Т. Бугая „Спосіб найменших квадратів"

(1965)

підручника

„Картография" Л.

А. Ва-

храмеєвої (1981),

член

редколегії Міжвідом-

чого науково-технічного збірника „Геодезія,

картографія

та

аерофотознімання"

1964. 5.

ЛІБРАЦІЯ ОПТИЧНА

(оптическая

либ-

рация; optical libration; optische Libration

/): явище періодичних уявних похитувань

Місяця відносно напряму із його центра

до спостерігача

на

Землі, яке виникає через

три різні незалежні причини (лібрація оп-

тична по довготі, лібрація оптична по ши-

роті і лібрація паралактична).

Завдяки цьому Місяць не є повернутий до

Землі точно одним і тим же боком, а ніби

коливається навколо центра мас з амплі-

тудою близько 8°, що сприяє під час дов-

гих спостережень вивченню майже 60%

його поверхні. 11.

ЛІБРАЦІЯ ОПТИЧНА ПО ДОВГОТІ

(оптическая либрация по долготе; optical

libration in longitude; optische Libration fin

Lange/): виникає внаслідок того, що Мі-

сяць обертається навколо осі рівномірно,

а його швидкість руху по орбіті за другим

законом Кеплера поблизу перигею збіль-

шується, а поблизу апогею - сповільнює-

ться. Тому за час чверть місяця після про-

ходження перигею Місяць пройде шлях,

більший за чверть усієї орбіти, а навколо

осі обернеться на 90°, унаслідок чого буде

видно частину поверхні

за

західним краєм.

Після проходження апогею Місяць пройде

менше чверті всієї орбіти, а навколо осі

знову обернеться на 90°, і тепер уже буде

видно частину поверхні Місяця за східним

краєм його диска. Період Л. о. по д. дорів-

нює аномалістичному місяцю, амплітуда

досягає 7°54'. 11.

Лібрація оптична..

ЗОЇ

ЛІБРАЦІЯ ОПТИЧНА ПО ШИРОТІ

(,оп-

тическая либрация по широте; optical

libration in altitude; optische Libration fin

Breitef): виникає внаслідок нахилу осі обер-

тання Місяця до площини його орбіти

збе-

реження напряму осі в просторі під час ру-

ху по орбіті. Тому із Землі по черзі видно

частину поверхні Місяця навколо південно-

го або навколо північного полюсів. Амплі-

туда Л. о. по ш. досягає 6°50', а період до-

рівнює драконічному місяцю (див. Драко-

нічний період обертання). 11.

ЛІБРАЦІЯ ПАРАЛАКТИЧНА (ДОБО-

ВА) (параллактическая

(суточная)

либра-

ция; parallactic (diurnal) libration; parallak-

tische Libration f): спричинена тим, що по-

ложення спостерігача відносно Місяця змі-

нюється, позаяк спостерігач обертається

разом із Землею. Отже, спостерігач бачить

поверхню Місяця ніби з двох різних точок

Землі. Л. п. (д.) становить приблизно

1°. 11.

ЛІБРАЦІЯ ФІЗИЧНА

(физическая

либра-

ция;

physical libration; physische Libration

/): явище реального похитування Місяця,

зумовлене динамічним характером; по су-

ті, є відхиленням реального руху Місяця

навколо його центра мас від обертання за

законами Кассіні (однорідного обертання).

Виникає переважно внаслідок того, що ве-

лика піввісь еліпсоїда інерції

Місяця під час

його руху по орбіті відхиляється від напря-

му на центр мас Землі, а сила притягання

Землі намагається повернути її в це поло-

ження. Л. ф. характеризують трьома скла-

довими р, сг, т, які відповідно наз. Л. ф. у

нахилі, вузлі та довготі. Л. ф.

виражає не-

сталість кутової швидкості обертання Мі-

сяця. Величина Л. ф. незначна, тому лише

на основі тривалих спостережень спеціаль-

ними методами можна належно її оцінити.

Вивчення Л. ф. - дуже складна й водночас

цікава проблема теоретичної і практичної

астрономії. 11.

ЛІМБ (лимб; graduated circle; Limbus т,

Teilkreis п): робоча міра геодезичного

приладу у вигляді колової шкали. Штрихи

шкали наносять методами прецизійної

фотолітографії або за допомогою лазера,

керованого ЕОМ. Точність нанесення

штрихів див. у ст. Метрологічні харак-

теристики теодолітів. 14.

ЛІНЗА (линза; lens; Linse f): оптично

прозоре тіло, обмежене двома заломлю-

вальними осесиметричними поверхнями,

з яких хоча б одна криволінійна. Якщо одна

з поверхонь

—

площина, то вона має бути

перпендикулярна до осі оптичної. Зви-

чайно ці поверхні центровані. Л. поділя-

ють на збирні

тарозсіювальні.

В геодезії зде-

більшого використовують збирні

Л.:

а - дво-

якоопукла, б - плоскоопукла, в - додатний

меніск і Л. розсіювальні: г - двояковгнута,

д - плосковгнута, е - від'ємний меніск.

і а,

4 •

Й>І

F А'

В•

Лінза..

302

Конструктивними параметрами

Л.

є радіу-

си сфер г та г, товщина вздовж оптичної

осі d, показник заломлення

матеріалу Л.

(піп - показники заломлення середовищ

відповідно до та після проходження оптич-

ними променями Л.). Усі Л. поділяються

на

три групи: Л. з

різними

за знаком

радіуса-

ми кривини

та г (двоопуклі, двояковгну-

ті); Л. з однією плоскою поверхнею (опук-

ло-плоскі, плоско-опуклі, вгнуто-плоскі,

плоско-вгнуті);

Л. з однаковими за знаком радіусами кри-

вини

г та

г; такі Л. наз. менісками. Нарис.

Н, Н' - передня і задня головні точки та

площини;/ /' - фокусні віддалі; d - тов-

щина

лінзи;

F, F' - передній і задній фоку-

си; АВ, А'В' - предмет і його зображення

відповідно. Якщо предмет розташований

перед двоякоопуклою Л. на віддалі b > 2f,

то його дійсне, обернене, зменшене зобра-

ження буде на віддалі /' < а < 2/'. 8; 14.

ЛІНЗА ФОКУСУВАЛЬНА (фокусирую-

щая линза; focussing lens; Einstellinse f

Schaltlinse f): див. Об'єктив (теле-

об'єктив). 14.

ЛІНІЙКА ВІЗИРНА (визирная линейка;

sight

ruler; Visierlineal n,

Kimme f): тригран-

на дерев'яна лінійка завдовжки 30—40 см,

яку використовують для візування верхнім

ребром

на

предмет. Застосовують

окомір-

ному зніманні та в ін. випадках. 19.

ЛІНІЙКА ДРОБИШЕВА

(линейка

Дро-

бышева; ruler of Drobyshev; Lineal n von

Drobyschew): металева лінійка, якою мож-

на графічно побудувати сітку квадратів

(координатну сітку) зі сторонами 10 см.

Існують також аналогічні лінійки: ЛБЛ (зі

сторонами 8 см), лінійка топографіч-

на, яка об'єднує ЛБЛ і Л. Д. Застосовують

ту чи іншу лінійку залежно від м-бу

карти. 12.

ЛІНІЙКА КІПРЕГЕЛЯ (линейка кипре-

геля; ruler of alidade; Lineal

der Kippregel

f)\ опорна лінійка в кіпрегелі, для прокре-

слювання напрямів на знімальному план-

шеті. 14.

ЛІНІЙКА КОНТРОЛЬНА (контрольная

линейка;

control ruler; Kontrolllineal

n):

ра-

ніше наз. женевська лінійка. Призначена

для точних вимірювань віддалей до

м. Ви-

користовується для визначення довжин

дециметрових і метрових інтервалів ніве-

лірних рейок, вимірювання інтервалів

фазової ділянки базисів взірцевих то-

що. Л. к. виготовлена з латуні, в перерізі

трапецієподібної форми, завдовжки трохи

більше

м. На скошених краях

Л.

к. є шка-

ли: одна з міліметровими, а інша - 0,2 мм

поділками. Верхня частина лінійки облад-

нана напрямним жолобком, вздовж якого

пересуваються дві лупи, що використову-

ються для відлічування шкал під час вимі-

рювань. Крім того,

на

жолобку є термометр

Лінійка..

303

для вимірювання температури

Л.

к. Періо-

дично Л. к. атестують у метрологічній ла-

бораторії І розряду. За результатами пере-

вірки видається атестат, де записане рів-

няння Л. к., напр., рівняння Л. к. № 0721:

1= 1000 + 0,01 + 0,018(7- 16,8 °С) м,

де І - фактична довжина Л. к.; 1000 - но-

мінальна довжина Л. к., 0,01 мм - поправ-

ка за компарування; 0,018 - коефіцієнт лі-

нійного розширення латуні; t - температу-

ра Л. к. під час вимірювань; 16,8°С - тем-

пература Л. к. під час її компарування. 19.

ЛІНІЙКА ПЕРЕВІРНА (поверочная

линейка; straightedge; Prtifungslineal n):

інструмент для контролю прямолінійності

та площинності напрямних прямолінійно-

го руху. Довжини Л. п. такі, мм: лекальні з

гострим ребром - від 75 до 500; з широ-

кою робочою поверхнею - від 500 до 4000;

клиноподібні (кутові) - від 250 до 1000.

Точність лінійки та її довжина має відпо-

відати певним вимогам; застосування лі-

нійки залежить від класу точності дослід-

жуваного приладу

чи

механізму. Напр., для

1 кл. точності допустиме відхилення від

прямолінійності 2-3 мкм на 500 мм. 8.

ЛІНІЙКА СИНУСНА

(синусная линейка;

sine-ruler; Sinuslineal п): пропорційна лі-

нійка, що складається з двох частин - ру-

хомої і нерухомої (рухомих частин може

бути декілька), якою можна з високою

точністю викреслювати паралельні лінії. За

допомогою Л. с. виконують розграфлення

для умовних

(

знаків і підписів, викреслю-

ють умовні знаки, відображені паралель-

ними лініями тощо. 12.

ЛІНІЙКА ТОПОГРАФІЧНА (топогра-

фическая линейка;

topographic

rule,

tacheo-

metricrule; topographisches Lineal

ri):

ліній-

ка з робочою мірою, призначена для побу-

дови прямокутних сіток на знімальних

планшетах (див. Лінійка Дробише-

ва). 14.

ЛІНІЙНА ВСТАВКА

(линейная

вставка;

linear imbedding; Bogeneinschnitt т): виз-

начення 2-3 пунктів вимірюванням відда-

лей від них до вихідних пунктів та відда-

лей між ними. Л. в. є різні. На рис. показа-

ні вставки двох і трьох пунктів в один або

два трикутники. Тут: Д - пункти вихідні,

• - визначувані пункти; тонкими лініями

позначені сторони, які треба вимірювати,

а товщими - вихідні. Л. в. найкраще врів-

новажувати параметричним способом.

Похибка визначення положення пунктів, за

допомогою Л. в. не перевищує подвійну

похибку вимірювання сторін вставки. 13.

ЛІНІЙНІ ВИМІРЮВАННЯ (линейные

измерения; linear measurements; Entfer-

nungsmessungf): вимірювання довжин сто-

рін геодезичних мереж. їх обсяг залежить

від методу створення мереж. У методі трі-

ангуляції обсяг лінійних вимірювань міні-

мальний (вимірюють лише базисні або ви-

хідні сторони для визначення м-бу мере-

жі). У ходах полігонометрії і

мережі три-

латерації вимірюють усі сторони. В мережах

лінійно-кутової тріангуляції вимірюють всі

або частину сторін та всі, або частину ку-

тів.

Л. в. виконують стрічками, нитковими та

оптичними віддалемірами, підвісними ба-

зисними приладами, електронними відда-

лемірами та методом GPS. Перевагу нада-

ють, світловіддалемірам та GPS. 13.

ЛІНІЙНІ КАРТОГРАФІЧНІ УМОВНІ

ПОЗНАЧЕННЯ (линейные картографи-

ческие

условные знаки; linear conventional

symbols; lineare Signaturen f pi (Karten-

zeichen n pi)): умовні позначення для зоб-

раження на картах об'єктів лінійного ха-

рактеру, довжина яких виражається в

масштабі карти,

ширина

багатьох ви-

падках збільшена. 5.

Лінія.

304

ЛІНІЯ АПСИД (линия апсид; line of

apsides; Apsiedenlinie f): велика вісь еліпса

незбуреиоїорбіти (див. Рух небесних тіл

не

бурений) небесного тіла, тобто лінія,

яка з'єднує апоцентр і перицентр еліп-

тичної орбіти. Л. а. проходить через фоку-

си еліптичної орбіти і є її головною віссю

симетрії. Орієнтація Л. а.

просторі визна-

чається вектором Лапласа. 9.

ЛІНІЯ ВІДГОНУ ВІРАЖУ

(линия

отго-

на виража; line of attainment ofsupereleva-

tion)'. просторова лінія, що характеризує

поступове підвищення зовнішньої брівки

віражу автодороги або залізничної рейки

в межах перехідної кривої. 1.

ЛІНІЯ ВУЗЛІВ (линия узлов; line of nodes;

Knotenlinie f): лінія перетину площини

екватора планети з площиною незбуреної

орбіти (див. Рух небесних тіл незбу-

рений) її супутника, тобто лінія, яка про-

ходить через центр мас планети і вузли

орбіти супутника планети.Положен-

ня Л. в. визначається довготою висхід-

ного вузла. 9.

ЛІНІЯ НУЛЬОВИХ РОБІТ

(линия

нуле-

вых работ; line of zero earthwork; Nullar-

beitenlinie f): просторова крива перетину

топографічної та спланованої поверхонь.

Використовується під час складання проек-

тів вертикального розпланування терито-

рій і вказує межу між зонами виймання і

насипання грунту. 1.

ЛІНІЯ НУЛЬОВИХ СПОТВОРЕНЬ

(ли-

ния

нулевых искажений; line of zero distor-

tion; Nullverzerrungslinie f): лінія на кар-

ті, на якій повністю або частково відсутні

спотворення (напр., меридіан осьовий

упроєкції Ґавсса,денемаєспотворень).

Із віддаленням від Л. н. с. спотворення на

карті зростають. 5.

ЛІНІЯ ОФОРМЛЮВАЛЬНА (оформля-

ющая линия; moulding line; gestalte Linie

f): пряма або крива лінія, що максимально

наближається до сукупності реальних то-

чок конструкції споруди, напр., рейки під-

кранової колії. Показником ступеня тако-

го наближення здебільшого є сума моду-

лів або сума квадратів відхилень зазначе-

них точок від математичної лінії. Параме-

три Л. о. визначають методом найменших

квадратів або лінійного програмування. 1.

ЛІНІЯ ПОЛОЖЕННЯ (линия положе-

ния; position

line;

Lagelinie f): і з о л і

і я, яка

відповідає конкретному виміряному зна-

ченню навігаційно-геодезичного парамет-

ра (НГП).

На Л.п.

розташований об'єкт, по-

ложення якого визначають як точку пере-

тину двох або більше ізоліній. Для цього

треба виміряти не менше двох незалежних

НГП. 6.

ЛІНІЯ ПОЛУДЕННА

(полуденная линия;

magnetic north line; Mittagslinie f): лінія пе-

ретину площин небесного меридіана і ма-

тематичного горизонту. Проходить через

точки Півночі і Півдня. В момент істинно-

го полудня тінь від предмета показує на-

прям Л. п. 5.

ЛІНІЯ ПРЯМОВИСНА

(отвесная линия;

plumming line; Lotlinie f, Senkrechte f

lotrechte Geradef): лінія силова в граві-

таційному полі, дотична до якої в довіль-

ній точці цієї лінії показує напрям вектора

сили ваги Землі. 15.

ЛІНІЯ СИЛОВА (силовая линия; force

line; Kraftlinief): крива ab, що ортогональ-

но перетинає по вер хні рівневі W+i-dW,

де fF-потенціял сили ваги. Дотичні

до силової лінії у всіх її точках збігаються

з напрямом ліній прямовисних. 17.

W+3dW

^W+2dW

tJV+dW

ЛІНІЯ (У ФОТОГРАММЕТРІЇ ТА ТЕ-

ОРІЇ ПЕРСПЕКТИВИ) (линия (в фото-

грамметрии и теории перспективы); the

line in photogrammetry; Linie f (in Photo-

grammetriefundPerspektivsteorief)): бази-

сна - лінія перетину базисної площини

(див. Площина (у фотограмметрії та

теорії перспективи)) і площини

знімка;

го-

ловна

базисна

лінія

перетину головної ба-

зисної площини і площини знімка; гори-

Лісевич М.

П.

305

зонту

—

пряма, отримана в результаті пе-

ретину картинної площини (площина знім-

ка) з горизонтальною площиною, що про-

ходить через центр проекції; надирна ба-

зисна - лінія перетину надирної базисної

площини та площини знімка;

напряму

зні-

мання - пряма перетину предметної пло-

щини з вертикальною площиною, що про-

ходить через центр проекції; неспотворе-

них м-бів - пряма, що проходить через

точку нульових спотворень знімка перпен-

дикулярно до його головної вертикалі;

основи картини - пряма, перетину пред-

метної та картинної площин. 8.

ЛІСЕВИЧ МИХАЙЛО ПИЛИПОВИЧ

(20.08Л946). Нар. у містечку Деражня

Хмельницької обл. 1969 закінчив геодези-

чний факультет Львівського політехнічно-

го ін-ту за спеціальністю „Астрономогео-

дезія". Інженер-геодезист у Саратовській

експедиції підприємства № 11 ГУГК при

РМ СРСР. Із 1971 - на науковій та педаго-

гічній роботі. 1976 захистив кандидатську

дисертацію „Питання фізичних редукцій

радіовід далемірних вимірів у геодезії". По-

дальша наукова діяльність зв'язана з під-

готовкою спеціалістів для геодезичного та

землевпорядного виробництва у Криворі-

зькому гірничому ін-ті (1974-79). Із 1979

працює на кафедрі геодезії Івано-

Франківського національного технічного

ун-ту нафти і газу: з 1983 - доц., 1994—2000

- зав. цієї кафедри. Опублікував 63 науко-

ві та методичні праці.

ЛІСОВИЙ ФОНД {лесной фонд; forest

fund; Forstbestand

т,

Forstfonds т): усі лі-

си

на

території держави становлять її Л. ф.

До Л. ф. належать також земельні ділян-

ки, без лісової рослинності, але надані для

потреб лісового господарства. До земель

Л. ф. належать: лісові -

наявною лісовою

(деревною і чагарниковою) рослинністю,

як і землі без лісової рослинності (зруби,

згарища, рідколісся тощо), нелісові - лісо-

ві шляхи, споруди, траси лінійних споруд,

водойми, болота, а також зайняті с/г угід-

дями, що використовуються для потреб лі-

сового господарства. 4.

ЛІТЕРА ДРУКАРСЬКА {типографская

литера; type printing design; Druckbuch-

stabe m): металевий брусок із гарту з ре-

льєфним зображенням відповідного знака

- літери, цифри тощо. Виготовляли також

із пластмаси. КрімЛ. д., існуєлітера фо-

тонабірна.

Елементи Л. д.: 1 - вічко, 2 - кегль, З -за-

пліччя, 4

—

товщина, 5

—

зріст, 6 - ніжка,

сигнатура, 8 - висота знака. 5.

ЛІТЕРА ФОТОНАБІРНА

{литера

фото-

наборная; photo-lettering type printing

design; Lichtsetzbuchstabe m): пластинка

завтовшки 0,6-0,7 мм, на якій є літери,

цифри тощо у негативному їх зображенні.

Елементи Л.ф.: 1 - вічко, 2 - висота вели-

кої букви, 3 - товщина, 4 - ширина, 5 -

сигнатура, б -висота. 5.

ЛІТОГРАФІЯ {литография; litography;

Lithographie f): спосіб друку плоского, за

яким друкування з 1798 здійснювали з лі-

тографського каменю (вапняку), а пізніше

друкарською формою були листи цинку

та алюмінію. Рисунок на літографському

камені наносили жирною літографською

745

Літографський відбиток

306

тушшю або спеціальним літографським

олівцем. Відбиток з літографської форми

наз. літографським, а макет, виготовлений

на

цьому відбитку, -літографським ма-

кетом. Л. замінив друк офсетний. 5.

ЛІТОГРАФСЬКИЙ ВІДБИТОК (.лито-

графский оттиск; map copy; lithographi-

sche Kopie/(Abdruck m)): див. Літогра-

фія. 5.

ЛІТОГРАФСЬКІ МАКЕТИ (литограф-

ские макеты; litographical blueline boards;

Farbvorlage f): виготовлені зі штрихової

друкарської форми відбитки, на яких від-

повідними кольорами показуються пе-

редбачені схемою видання карти тех-

нологічною конкретні елементи змісту

карти. Л. м. є наочним підручним матеріа-

лом у процесі підготовки карти до видан-

ня. 5.

ЛІТОСФЕРА (літосфера; lithosphere;

Lithosphare f):

верхня в структурній будові

Землі тверда оболонка завтовшки 150—

250 км, що характеризується великою міц-

ністю й охоплює земну кору і верхню ман-

тію. Нижче розташована астеносфера, пру-

жисті властивості якої значно менші, ніж

Л. 21.

ЛІТОСФЕРНІ ПЛИТИ (литосферные

плиты; lithosphere plates; lithospharische

Platten f pi): великі жорсткі блоки, з яких

складається літосфера.У постійному ру-

сі Л. п. зміщуються по астеносферному

шару від зон розтягу рифтових долин се-

рединно-океанічних хребтів, де формуєть-

ся первинна океанічна кора, до зон стис-

нення (зон Беньофа), де Л. п. стискаються

між собою, частково занурюються у гли-

бину мантії, а частково беруть участь у

формуванні континентальної кори. Меха-

нізм переміщення

Л.

п. однозначно не вста-

новлений. Нині переміщення Л. п. дослід-

жують методами GPS. 4.

ЛОГОМЕТР (логометр; logometer; Lo-

gometern): магнетоелектричний прилад, що

реагує

на

зміну векторної

суми

деяких двох

електричних величин. Використовується в

радіотехнічній системі „Поиск" для визна-

чення місця знаходження літака. 8.

ЛОЖЕ ОКЕАНУ (ложе океана; ocean;

Ozeanbett п, Ozeanlager пг): частина по-

верхні дна океану, в середньому на глиби-

ні 5 км, за межами підводної окраїни ма-

териків і перехідної зони; займає площу

близько 277-10

км

, тобто 77% площі

Світового океану. 6.

ЛОКСОДРОМА (локсодрома; loxodrome;

Loxodrome f): лінія на поверхні Землі

математичній, що перетинає всі мери-

діани під одним і тим же кутом, тобто лі-

нія, в кожній точці якої азимут є величи-

ною сталою. В рівнокутній циліндричній

проекції Меркатора Л. зображається

прямою лінією. 5.

ЛОЩИНА (лощина; hollow; Mulde f):

витягнуте в одному напрямі заглиблення з

дном, що постійно знижується. Схили Л.

наз. її боками. Лінія, яка проходить через

найнижчі точки дна і по якій звичайно сті-

кає вода, наз. віссю Л., водозливною ліні-

єю, або тальвегом. Верхню межу схилів

наз. брівкою Л. Широку

Л.

з пологим дном

наз. долиною. У гірських районах вузьку і

глибоку Л. зі стрімкими кам'янистими

схилами наз. міжгір'ям, або гірським

проходом. Вузьку Л. зі стрімкими схила-

ми у рівнинній місцевості наз. яром, або

балкою (див. Рельєф). 12.

ЛУПА (лупа; magnifying glass; Lupe f):

Оптична система, що складається з од-

нієї лінзи або системи лінз, призначена

для збільшеного розглядання предметів,

розташованих між передньою фокальною

площиною і Л.

Люфт.

307 Л

Якщо око спостерігача розташоване біля

заднього фокуса F',

предметі, що роз-

глядається, між передньою фокальною

площиною F і Л., то видиме збільшення

Л. Г = 250//', де f - задня фокусна від-

даль Л., a G = 250 мм - віддаль найкращо-

го зору. Л. дає пряме, уявне і збільшене зо-

браження А'В'. Якщо Л. складається з од-

нієї лінзи, то Г = 5-7

, якщо з двох, то

Г = Г

+ Г

. Апланатична Л. Штейнгеля

складається з трьох лінз Г =

- 15

ана-

стигматичні Л. - із чотирьох лінз

Г = 10-40*. 14.

ЛЮФТ МІЖ ГВИНТОМ І ГАЙКОЮ

(люфт между винтом и гайкой; yawn bet-

ween male and female screws; Luftf zwischen

der Schraubefundder Mutterf): віддаль між

різьбами гвинта і гайки, яка є однією з по-

хибок гвинтових механізмів. Люфт виби-

рають різними способами, напр., силовим

замиканням між гвинтом і гайкою. 8.

ЛЯПУНОВА ТЕОРЕМА

(теорема

Ляпу-

нова; Lyapunov's theorem; Theorem

(Lehr-

satz m) von Lapunov): одна з найзагальні-

ших форм теореми граничної централь-

ної, що довів А.М.Ляпунов (1900), форму-

люється

так: закон

розподілу суми незалеж-

них величин випадкових х (і = 1,2,...,

і') наближається до нормального закону

розподілу при необмеженому зростанні їх

кількості п, якщо виконуються такі умови:

1) усі величини мають кінцеві матема-

тичні сподівання і дисперсії:

М - а, ]

2+£

= с,- де £ > 0; 2) жодна з ве-

личин за сиоїм значенням різко не відріз-

няється від інших:

1іт{Іс,/(ІВД)'

+£/2

} = 0.20.

п->- 1 = 1 / /=1

ЛЯСКА ВАЦЛАВ (1862-1943). Геодезист,

геофізик, сейсмолог. Очолив кафедру сфери-

чної астрономії та вищої геодезії у Львівсь-

кій політехніці (листопад 1895). Із

1898

проф.

Львівської політехніки,

березні

1910

виїхав

до Праги. Керівник Обсерваторії

Метеоро-

логічної станції (1899), організатор (1901) і

керівник

Сейсмічної станції у

Львівській

по-

літехніці. 1899 і 1901 окремими випусками

були видані його „Astronomia sferyczna" і

„Geodezja wyzsza." 5; 18.

МАГІСТРАЛЬ (магистраль; trunk line;

Magistrate f, Hauptverkehrsstrasse f Haupt-

leitungsrohr n): траса майбутньої лінійної

споруди (дорога, канал тощо), вздовж якої

прокладено теодолітний хід. М. визначає

положення траси в плані. Крім того, М. є

геодезичною основою для знімання вузь-

кої смуги місцевості вздовж траси і побу-

дови плану траси. На поворотах М., як

звичайно, вписують колові або колові та

перехідні криві. За кутами повороту М. об-

числюють кути повороту траси (між новим

напрямом і продовженням попереднього).

М. опирають на пункти Державної геоде-

зичної основи. 19.

МАГНЕТНЕ НАХИЛЕННЯ (магнитное

наклонение; magnetic inclination; magneti-

sche Deklination f): див. Магнетне поле

Землі. 14.

МАГНЕТНЕ ПОЛЕ ЗЕМЛІ (магнитное

поле Земли;

magnetic field of

the Earth;

mag-

netisches Erdfeld n): фізичне поле Землі,

тобто простір,

якому виявляється дія пев-

них сил, пов'язаних із земною речовиною.

Земля - це гігантський магнет, поле якого

виявляється в різних явищах на її поверх-

ні. Вільно підвішена магнетна стрілка

ко-

жній точці земної кулі займає певне поло-

ження, розташовується вздовж силових лі-

ній геомагнетного поля і показує напрям

магнетного меридіана.

Магнетне схилення

308

М. п. 3. намагнечує гірські породи, особ-

ливо феромагнетні сполуки заліза в міне-

ралах. М. п. 3. характеризується вектором

напруженості Т. Проекції

на прямокутні

осі координат утворюють компоненти гео-

магнетного поля: Z - вертикальну, X- пів-

нічну, Y- східну. Часто використовують го-

ризонтальну складову напруженості геома-

гнетного поля:

H = JX

•

Кут між напрямами горизонтальної скла-

дової Ні географічного меридіана наз. маг-

непгним схиленням D, а кут між вектором

Т з горизонтальною площиною -магнет-

ним нахиленням І. Вимірювання елементів

геомагнетного поля на поверхні Землі по-

казало, що Земля в першому наближенні -

однорідна намагнечена куля. Між елемен-

тами М. п. 3. існують аналітичні зв'язки то-

му досить вимірювати одну або дві скла-

дові напруження. За одиницю напружено-

сті М. п. 3. приймають 1 ерстед (від імені

дат. фізика Ерстеда, який 1820 відкрив на-

явність магнетного поля навколо провід-

ника з електричним струмом); на практиці

використовують міліерстед і гамма.

1Е

= 10

/4яг А/м = 79,5775 А/м,

1 Гамма = М

О"

Е.

Напруженість за вимірюваннями елемен-

тів М. п. 3. характеризується такими дани-

ми: значення Т збільшується від 0,3-0,4 Е

на екваторі до 0,6 Е на полюсах; складова

Н змінюється від 0,3-0,4 на екваторі до 0

на полюсах; складова Z змінюється від 0

на екваторі до 0,6 Е на полюсах. За вимі-

рюваннями складових магнетного поля в

космічному просторі встановлені межі дії

М. п. 3. магнетосфери. Досліджено, що

М. п. 3. з висотою зменшується обернено

пропорційно віддалі. М.п.З. впливає також

на електричні заряджені частинки, які над-

ходять безперервним потоком від Сонця та

космічного простору. За допомогою ШСЗ

і ракет виявлені зони підвищеної косміч-

ної радіації, які є містком між полюсами

Землі. На Землі спостерігаються три зони -

Сибір, Канада і Антарктида, де напруже-

ність магнетного поля досягає максималь-

них значень, а в районі Південної Амери-

ки

- зона низької напруженості геомагнет-

ного поля. М. п. 3. намагнечує гірські по-

роди верхніх частин земної кори, що сприяє

пошукам родовищ корисних копалин.

М. п. 3. використовують для складання

топографічних карт, воно впливає на стан

йоносфери, через яку здійснюється радіо-

зв'язок, і разом з атмосферою запобігає

згубному впливу космічного та сонячного

випромінювання на все живе на Землі. 6.

МАГНЕТНЕ СХИЛЕННЯ (.магнитное

склонение; magnetic declination; magneti-

sche Deklination f): кут між істинним і маг-

нетним меридіанами

певній точці земної

поверхні. М. с. є додатним, якщо північ-

ний кінець магнетної стрілки відхиляєть-

ся на схід від істинного меридіана, і від'єм-

ним - якщо на захід. 5.

МАГНЕТООПТИЧНИЙ ЕФЕКТ ФА-

РАДЕЯ {магнитооптический эффект Фа-

радея; magnetooptic rotation, Faraday's

effect; magnetischoptischer Effekt m von Fa-

radey): відкритий 1846. Полягає

тому, що

в деяких речовинах під впливом магнет-

ного поля повертається площина поляри-

зації світла. При цьому напрям поляризо-

ваного променя світла

речовині повинен

збігатися з напрямом силових ліній магне-

тного поля. Кут повороту площини поля-

ризації 0 =

VIH,

де V-стала Верда, яка за-

лежить від природи речовини та довжини

світлової хвилі, І

—

довжина шляху світла

в речовині, Я- напруженість магнетного

поля. М. е. Ф. спостерігається в рідинах

(бензин, вода) і в твердих тілах (кварц,

скло). У них стала Верда набуває значен-

ня 0,01 - 0,09 кут.хв./ст.е. 13.

МАГНЕТОРОЗВІДКА (.магниторазвед-

ка; magnetic exploration; magnetische

Erkun-

dung j): геофізичний метод розвідки, що

ґрунтується

на

вивченні магнетного поля Зе-

млі та його змін, зумовлених різними маг-

нетними властивостями гірських порід. 6.

Магнетуда землетрусу

309

МАГНЕТУДА ЗЕМЛЕТРУСУ (.магниту-

да землетрясения; earthquake magnitude;

Magnitude fdes Erdbebens

n):

визначається

як десятковий логарифм максимальної

амплітуди (вимірюваної

мікрометрах), за-

писаної на стандартному сейсмографі

(власний період 0,8 с, статичне збільшення

2800, коефіцієнт згасання 0,8) на віддалі

епіцентральній 100 км. Нульова магне-

туда М прийнята для найслабшого земле-

трусу, який можна зареєструвати сейсмо-

графом. Для землетрусу з М = 0 енергія

Е = 2,5-10

ерг, для землетрусу з макси-

мальною магнетудою М= 8,9, енергія

Е = 2,5-10

ерг. Збільшенням на одиницю

відповідає зростанню енергії землетрусу в

ЗО

разів. 4.

МАЙДАНЧИК БУДІВЕЛЬНИЙ (строи-

тельная площадка; building site; building

site; Bauplatz m, Baugrund m): позначення

фактичного використання вільної терито-

рії, придатної для будівництва. 21.

МАКЕТ ФОНОВОГО ЗАФАРБУВАН-

НЯ (макет фоновой окраски; model of

background painting; Vorlage f des Hinter-

grungsfarbens n): відбиток проби карти

штрихової, на якому відповідними кольо-

рами показані фонові ареали елементів

карти і названі фарби, якими ці площі ма-

ють бути надруковані. М. ф. з. виготовля-

ють здебільшого тоді, коли на фарбовому

оригіналі важко розрізнити кольори двох

суміжних ареалів. Це буває, напр., під час

складання загальногеографічних і гіпсо-

метричних карт, особливо для високогір-

них районів, коли горизонталі в шкалі ви-

сот дуже близько розташовані між собою і

не можна помітити різниці між кольорами

суміжних ступенів висот. На М. ф. з. різко

контрастними акварельними фарбами ви-

діляють площі, які під час друкування ма-

ють бути показані відповідними кольорами

у вигляді заливок або сіток. 5.

МАКЕТИ РОЗЧЛЕНОВАНОГО РЕТУ-

ШУВАННЯ (макеты расчленительной

ретуши; model of partitioned retouch; ge-

iliederte Retuschevorlage f): допомагають

ретушерам під час ретушування нега-

тивів, отриманих зі суміщеного штрихо-

вого оригіналу карти видавничого.

Особливо М. р. р. корисні для розчленова-

ного ретушування негативів, з яких виго-

товляють друкарські форми. М. р. р. ви-

готовляють на голубих копіях з негати-

ва, штрихові елементи якого треба розчле-

нувати за кількістю кольорів. На цих ма-

кетах згідно зі змістом оригіналу карти

складального яскравими фарбами, які

можуть не збігатися з кольорами надруко-

ваної карти, показують штрихові елемен-

ти для кожного кольору. На полях М. р. р.

зазначають, що певний колір на макеті від-

повідає якомусь кольору на надрукованій

карті (напр., елементи гідрографії, показа-

ні на макеті червоним кольором, будуть на-

друковані на карті синім кольором). 5.

МАКРОРЕЛЬЄФ

(.макрорельеф;

macrore-

lief; Makrorelief

n):

форми рельєфу вели-

ких територій, які визначають загальний

характер будови певних регіонів земної по-

верхні (гірські хребти, рівнини, плоскогі-

р'я тощо). 4.

МАЛЮСА ЗАКОН (закон Малюса; Malus

law;

Gesetz п von Malus) :див.Аналізатор. 13.

МАНІПУЛЯТОР

(манипулятор;

manipu-

lator; Manipulator m): пристрій, який мо-

дулює параметр коливання за прямокутним

законом, тобто періодично змінює його

стрибками. В електронних віддалемірах за-

стосовують М. частоти та фази. 13.

МАНТІЯ ЗЕМЛІ (мантия Земли; Earth

mantle; Mantel mder Erdef): див.

З e

м л я. 4.

МАРЕОГРАФ (мареограф; maregraph ga-

uge; Pegelgraph ri)\ гідрологічний прилад

для реєстрації коливань рівня води

морях,

озерах, річках. Є берегові та відкритого мо-

ря М. Берегові М. використовують для три-

валих неперервних спостережень. Для ко-

роткочасних експедиційних спостережень

застосовують М. відкритого моря. Чутли-

вим елементом у береговому М. є попла-

вець, коливання якого механічною систе-

мою передаються записувальному

перу.

Дія

М. відкритого моря ґрунтується на вимірю-

ванні зміни гідростатичного тиску. 6.