Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Мульда осідання

350

нічного ін-ту, яку він очолював до остан-

нього дня життя. 1946-1951 - декан ново-

створеного геодезичного факультету. До-

сліджував джерела похибок під час скла-

дання карт м-бу 1:50000 контурно-комбі-

нованим методом, і систем ланок поліго-

нометрії, відомих тепер як засічки Мотор-

ного.

МУЛЬДА ОСІДАННЯ

(.мульда

оседания;

cauldron, subsidence trough; Senkundsmulde

f): чашко-

чи

коритоподібна ввігнута склад-

ка земної поверхні, що утворилася внаслі-

док осідання гірських порід після підзем-

ного видобування корисних копалин. 4.

МУЛЬТИПЛЕКС

(мультиплекс;

multiplex

machine; Scheinwerfer

т,

Multiplex

т):

уні-

версальний стереофотограмметричний

прилад оптичного типу, призначений для

створення топографічних карт і побудови

просторових фототріангуляційних мереж.

Перші моделі запропоновані 1934. Через

невисоку точність та погіршені умови спо-

стереження стереомоделі М. тепер на ви-

робництві не використовуються. 8.

НАБУХАННЯ ПОРІД (набухание пород;

(mining) rock swelling; Quellung f des

Gesteins

n):

здатність породи збільшуватися

в об'ємі під час зволоження; характеризу-

ється трьома показниками: ступенем, або

деформацією, вологістю, тиском. 4.

НАВАНТАЖЕННЯ КАРТИ (нагрузка

карты; amount of details; Kartenbelastung

/): міра заповнення змісту карти засо-

бами графічного зображення. 5.

НАВІГАЦІЙНІ ЕЛЕМЕНТИ І ПО-

ПРАВКИ (навигационные элементы и по-

правки;

navigation elements and adjustments;

Navigationselemente n pi und

Verbesserungen

f pi): характеризують траєкторію і режим

лету літака. До них належать величини, що

визначають навігаційний трикутник швид-

костей, а також кут знесення та кут вітру.

Н. е. і п. включають поправку за девіацію

компаса А

(кут між північними напряма-

ми магнетного і компасного меридіанів) і

поправку за магнетне схилення А

, потріб-

ні для визначення істинного курсу літака

ІК = К К + (±А

) + A

, де КК - компасний

курс (кут між північним напрямом ком-

пасного меридіана і поздовжньою віссю

літака). 8.

НАВІГАЦІЙНО-ГЕОДЕЗИЧНИЙ

ПАРАМЕТР (навигационно-геодезический

параметр; navigation-geodetic parameter;

geodatischer Navigationsparameter т): ве-

личина, вимірювання якої дає змогу знайти

положення рухомого об'єкта відносно за-

даного пункту, координати якого відомі з

потрібною точністю. 6.

НАВІГАЦІЯ (навигация; navigation; Na-

vigation f): один

розділів науки про судно-

водіння. Основне завдання Н. - вибір най-

вигіднішого шляху провадження по ньо-

му судна і постійний контроль за його міс-

цезнаходженням за допомогою навігацій-

них приладів, астрономічних засобів

та

ра-

діонавігаційних систем. Н. також наз. пе-

ріод, упродовж якого можливе плавання в

морях

річках. Поняття Н. відносять також

ідо інших засобів. Напр., Навігація по-

вітряна, Н. космічна, біонавігація. 6.

НАВІГАЦІЯ ПОВІТРЯНА (воздушная

навигация;

aerial navigation; Luftnavigation

f): наукова дисципліна, що вивчає методи

та правила безпечного провадження літака

чи літального апарата, а також авіаційні

прилади та інструменти. 8.

НАВІДНИЙ ПРИСТРІЙ ГЕОДЕЗИЧ-

НОГО ПРИЛАДУ (наводящее устрой-

ство геодезического прибора; slow-motion

screw; Einrichtung f zur Einstellung f): вста-

нівний пристрій для приведення рухомого

вузла геодезичного приладу

задане поло-

ження. 14.

НАВСТАР ГПС

351

НАВСТАР ГПС (НАВСТАР ГПС;

NAVSTAR GPS;

NAVSTAR

GPS): глобаль-

на позиційна система, створена на за-

мовлення МО США, повна назва Naviga-

tion Satellite with Timing and Ranging Glo-

bal Positioning System - навігаційна супут-

никова глобальна позиційна система за ви-

мірюванням часу та віддалі (GPS). Призна-

чена для забезпечення глобальної навіга-

ції всіх видів наземного, повітряного і нав-

колоземного космічного транспорту

та

роз-

в'язування комплексу задач геодезії в

системі координат WGS-84 і в шкалі

часу GPS> Ґрунтується на прийманні та

опрацюванні радіосигналів, тому її вико-

ристання не залежить ні від метеорологіч-

них умов, ні від часу доби чи пори року.

GPS, порівняно з попередніми навігацій-

ними та радіогеодезичними системами, за-

безпечує вищу точність і продуктивність,

дає змогу одночасно працювати необмеже-

ній кількості користувачів; застосовується

також

інших галузях господарства. Впро-

ваджена замість допплерівської морської

навігаційної супутникової системи NNSS

TRANZIT. Проектна розробка GPS розпо-

чалась 1964. Перші космічні апарати

НАВСТАР експериментальної серії Block

І виведено на орбіти 1978. 1989-94 систе-

ма укомплектована космічними апаратами

(КА) основної серії Block

II.

1995 офіційно

оголошено про її повну готовність до експ-

луатації. Загальні затрати на створення

GPS становили

—

$10 млрд. Широкого ци-

вільного застосування (для побудови опо-

рних, геодинамічних та

ін.

координатних ме-

реж, розв'язання інженерних задач тощо)

набула з середини 80-х років XX ст., що

зумовило кардинальні зміни і суттєвий за-

гальний прогрес у геодезії.

Космічний сегмент GPS складається з 24

ШСЗ NAVSTAR, розподілених по 6 май-

же орбітах колових (е< 0,01) з висотою

-20200 км (велика піввісь 26,5 тис. км, пе-

ріод обертання 0,5 зоряної доби) так, щоб

у будь-який момент часу над горизонтом

будь-якої точки земної поверхні, на висоті

h > 5°, перебувало, не менше чотирьох КА.

Середня відстань між вузлами орбіт ви-

східними 60°, нахилення до екватора 55°.

На кожній орбіті розташовано по 4 КА з

нерівномірним зсувом поаріументу ши-

роти відносно супутників сусідніх орбіт.

Зона огляду орбіт із земної поверхні 152°,

142°, або 132° для h = 0°, 5°, 10° відповід-

но. У пунктах із широтою ~50°N більшу

частину доби доступні спостереженням на

висоті

> 15° одночасно 5-8 КА. Якщо су-

путник проходить через зеніт геодезично-

го пункту, то перебуває в зоні його видно-

сті не менше 5 год. Супутники однієї орбі-

ти описують одну й ту ж саму трасу, що

повторюється через 2 витки (23 год 56 хв

5 с). Початок южного наступного витка зсу-

вається відносно земної поверхні на ~180°

на захід. Регресія вузла -0,04187°. КА обер-

таються навколо Землі як одне ціле, не змі-

нюючи своїх взаємних положень, і всі одно-

часно, за допомогою рупорної антени з ку-

том випромінювання 27°, стало зорієнтова-

ної в надир, неперервно, у відомі запрогра-

мовані моменти часу, випромінюють спе-

ціальні (навігаційні) радіосигнали. Ці сиг-

нали несуть пакети стабільної частоти, мо-

дульованої мітками часу та навігаційним

повідомленням стандартного формату. По-

відомлення загальним обсягом 37500 біт

(тривалість трансляції 12,5 хв) складаєть-

ся з 25 сторінок (по 1500 біт, 30 с) кожна

сторінка поділена на 5 блоків (300 біт, 6 с)

по 10 слів (30 біт, 0,6 с). У кожному блоці

першим стоїть слово телеметричної інфор-

мації, що містить синхронізуючі імпульси

та діагностичні повідомлення, другим -

синхронізуюче слово, що містить кількість

6-секундних інтервалів від початку поточ-

ного GPS-тижня до моменту початку тран-

сляції наступного блока. Зміст інших слів

НАВСТАР ГПС

352

перших трьох блоків у повідомленні кож-

ного супутника повторюється на всіх сто-

рінках, тобто кожні ЗО с. У них міститься

номер GPS-тижня і параметри лише свого

супутника: три коефіцієнти для моделю-

вання поправок бортового годинника, про-

гноз точності визначення користувачами за

його сигналами відстаней „пункт-супут-

ник", індекс функціональної здатності бор-

тової апаратури, момент оновлення інфор-

мації, елементи орбіти супутника (ефе-

мериди бортові) та їх епоха. Зміст чет-

вертого і п'ятого блоків однаковий у сиг-

налах усіх супутників і змінюється зі змі-

ною сторінок, тобто має інтервал повторен-

ня 25 сторінок, або 12,5 хв. Тут подаються

дані про час UTC, параметри стану йонос-

фери, елементи орбіт усіх супутників сис-

теми (альманах) з меншою точністю, ніж

у бортових ефемеридах, і параметри їх ро-

бочого стану. На частині сторінок четвер-

ті блоки зарезервовані для військових по-

треб. Усі супутники випромінюють наві-

гаційні сигнали Ь\ і 12 з амплітудами а

на двох високостабільних (10~

за до-

бу) несучих частотах /, = 1575,42 Гц і

= 1227,60 Гц. їх рівняння мають такий

вигляд:

Ll = a

P(t)D(t)cos(f

t) +

+ а

{

-С/A(t)D(t)sm(f

-t);

L2 = a

- P(t)D(t)cos(f

•

t),

де t -

час;

D(t) - код D (data, navigation data

- навігаційні дані) - двійковий код з часто-

тою 50 Гц, що містить навігаційне пові-

домлення, за даними якого обчислюються

координати КА на моменти спостережень;

P(t), С/ A(t)

- двійкові PRN (псевдошумо-

ві) коди Р (precise - точний або protected -

захищений, доступний тільки дозволеним

користувачам)

С/А (coarse/acquisition - гру-

бий/доступний або clear acquisition - віль-

но, загальнодоступний), в яких подаються

мітки для визначення часу At поширення

сигналів від КА до пункту спостережень,

через який обчислюється відповідна п с е

в -

довідстань р =

с At

(с = 299792458 мчГ

- швидкість електромагнетних хвиль у ва-

куумі). Кожному КА надано незмінний код

С/А, що також дає змогу розпізнавати су-

путники за прийнятим навігаційним сигна-

лом. Ці коди мають довжину 1023 біти (бі-

ти

PRN-послідовностей

наз.

імпульсами, чі-

пами), частоту накладання 1,023 МГц, пе-

ріод повторення 1-Ю"

с, тобто

за час

транс-

ляції одного біта несуча хвиля проходить

елементарну відстань (довжина чіпа)

•

/і023 = 300 м. Оскільки точність ко-

дових вимірювань віддалей 0,01...

0,001 чіпа, точність визначення топоцент-

ричних супутникових віддалей за С/А-

кодом < Зм. Період повторення коду Р -

266,4 доби, його довжина ~2,3547Т0

біт.

Ця

послідовність імпульсів поділена на 37

тижневих відрізків, що розподіляються

між КА. Порядковий номер кодового від-

різка визначає його PRN номер. На почат-

ку кожного GPS-тижня, в 0 годин у неділю

запуск кодів поновлюється, розподіл від-

різків Р коду між супутниками може змі-

нюватися. Довжина чіпа Р-коду -30 м, то-

чність Р-кодових вимірювань супутнико-

вих віддалей < 0,3 м. Твірні поліноми обох

кодів відомі. Але для обмеження несанк-

ціонованим користувачам доступу до точ-

ного коду

Р,

а також захисту його від мож-

ливого навмисного псування противником,

Р-код перед випромінюванням перешиф-

ровується додаванням до нього засекрече-

ного коду W, у код Y (метод „А-S" - Anti-

Spoofing, запобігання імітації сигналів). У

GPS-приймачах санкціонованих користу-

вачів інсталюється декодер, який віднов-

лює

прийнятих сигналах

код Р,

потрібний

для їх опрацювання. Прийом сигналів на

двох несучих частотах дає змогу

при

їх спі-

льному опрацюванні виключати > 90

по-

хибки у визначенні топоцентричних супут-

никових відстаней, спричиненої впливом

йоносферної рефракції, і яка може сягати

десятків метрів. Але таку корекцію можуть

зробити лише користувачі, що мають до-

ступ до коду Р, поскільки вільно доступ-

ний код С/А накладається лише на одну ча-

стоту /,. Код С/А забезпечує точність ви-

значення місцезнаходження в навігації

НАВСТАР ГПС

353 н

-15 м. Для зниження можливості досяг-

нення такої точності небажаними користу-

вачами в 1990-2000 запроваджено метод

вибіркового доступу

(„SA"

- Selective Avai-

lability). Він полягає у варіації фундамен-

тальної частоти бортового годинника („5 -

процес", зумовлює коливання у визначен-

ні псевдовідстаней з амплітудою до 50 м і

періодом кілька хвилин) та знижені точно-

сті бортових ефемерид („Є-процес", спри-

чинює коливання у визначенні псевдовід-

станей з амплітудою 50-100 м і періодом

до кількох

годин).

У результаті точність миттє-

вих геодезичних і навігаційних визначень

погіршується до 100 м у плані, 156 м у ви-

соті, 340 не у прив'язці до точного часу і

0,3 м-с"

у швидкості.

Сегмент керування і контролю GPS - це

комплекс наземних засобів, що забезпечу-

ють функціонування космічного сегмента,

контролюють його роботу та здійснюють

безпосереднє керування цією системою.

Його основою є система оперативного ке-

рування (OCS - Operational Control System)

МО США, що має п'ять станцій непере-

рвного відстежування КА, головну і три

додаткові станції керування. Моніторинго-

ві станції розташовані

Колорадо-Спринґз

(США) і на островах Гаваї, Вознесіння,

Дієго-Гарсія, Кваджалейн. Вони обладна-

ні цезієвими стандартами частоти і часу та

Р-кодовими приймачами. Положення цих

станцій відоме з високою точністю в гео-

центричній координатній системі WGS-84.

Вони кожні 1,5 с вимірюють псевдовідста-

ні до всіх КА NAVSTAR,

коли

ті проходять

над горизонтом, визначають вплив атмо-

сфери, і пересилають на головну станцію

згладжені, виправлені за йоносферну і тро-

посферну рефракції дані, усереднені за

15 хв. Станції керування територіально збі-

гаються з деякими моніторінговими. Голо-

вна станція управління розташована

Ко-

лорадо-Спринґз. Вона з'єднана спеціаль-

ною лінією зв'язку зі службою часу Морсь-

кої астрономічної обсерваторії МО США

поблизу Вашингтона, цезієвий еталон ча-

су якої використовується для контролю

шкали системного часу GPS і бортових

шкал супутників. На головній станції за

моніторинговими даними обчислюються

орбіти КА, аналізуються їх зміни і екстро-

полюванням прогнозуються елементи

орбіт на початок кожної години на наступ-

ні 180 діб

(для

забезпечення функціонуван-

ня космічного сегмента у випадку виходу

з ладу станцій керування), оцінюється ро-

бочий стан кожного супутника і системи

загалом. Ця інформація через додаткові

станції керування закладається в пам'ять

бортових процесорів для формування бо-

ртових ефемерид і навігаційних повідом-

лень, що розносяться ГПС-сигналами. До-

даткові станції керування розташовані на

островах Вознесіння і Кваджалейн у пів-

нічних частинах Атлантики і Тихого океа-

ну та

на

Дієго-Гарсія

Індійському океані.

Вони є потужними станціями зв'язку, які

надсилають спеціальним радіоканалом у S-

діапазоні у бортові процесори КА керівні

команди та навігаційну інформацію. Оскі-

льки точність екстрапольованих даних із

часом падає, для утримування їх на тако-

му рівні, при якому б позиції супутників

обчислювалися з точністю < 5 м (при ввім-

кненому SA до 50-100 м), поновлення

інформації проводяться щодобово, попе-

редні дані при цьому витираються. Для за-

безпечення максимально можливої точно-

сті в геодезичних визначеннях (побудові

фундаментальних та геодинамічних ме-

реж, розв'язанні спеціальних задач тощо)

на головній станції керування обчислюю-

ться уточнені ефемериди - декартові коор-

динати супутників NAVSTAR з певним

кроком у часі, що дає змогу інтерполюван-

ням отримати позиції КА на моменти їх

спостережень з точністю < 0,5-1

м-

Під час

обчислення уточнених ефемерид результа-

ти спостережень OCS доповнюються да-

ними спостережень мережі інших перма-

нентних станцій. їх складають лише на ми-

нулі моменти. Щоб не залежати від полі-

тики МО США, деякі геодезичні організа-

ції та комерційні фірми створили власні ме-

режі перманентних станцій для визначен-

Нагромадження похибок...

354 н

ня уточнених ефемерид. Міжнародна гео-

дезична асоціація 1990 вирішила створи-

ти Міжнародну геодинамічну службу GPS

(IGS), яка стало функціонує з 1994. IGS має

глобальну мережу перманентах станцій

спостереження ГПС-супутників і центр

обчислення їх орбіт та уточнених ефеме-

рид, які доступні через Інтернет.

Сегмент користувачів складається з мно-

жини спостерігачів та автоматичних стан-

цій, які

певний момент визначають за до-

помогою приймачів GPS-сигналів коорди-

нати свого місцезнаходження або навіга-

ційні параметри своїх транспортних засо-

бів, поправки годинників тощо. 9.

НАГРОМАДЖЕННЯ ПОХИБОК У

ФОТОТРІАНГУЛЯЦІЇ

{накопление оши-

бок в фототриангуляции; errors accumu-

lation in photogrammetry; Zusammensetzung

f der Fehler m pi fiir der Aerotriangulation

f): побудова мережі фототріангуляції су-

проводиться похибками систематич-

ними (випадковими), тому мережа бу-

де деформована. Характер деформації ме-

режі складний і залежить від величин цих

похибок, довжини маршруту (кількості

знімків), точності вимірювання координат

і паралаксів на фотознімках, якості знім-

ків, точності приладу, кваліфікації фото-

грамметриста тощо. Для підвищення точ-

ності фототріангуляції використовують

опорні точки, розташовані за певною схе-

мою та через певну кількість знімків (або

«-базисів). Для просторової мережі, побу-

дованої без використання отриманих під

час лету елементів зовнішнього

орієнтування фотознімка і орієнтова-

ної за чотирма опорними точками, сер. кв.

похибки просторових координат усередині

мережі (у найслабшому місці) виражають-

ся формулами:

= Q,21m-m

= 0,\4m-m

;

т=0,23т

—

зп

де т - м-б знімка; m

- сер. кв. похибка

вимірювання поперечного паралакса;/-

фокусна від даль;

- базис знімка;

- кіль-

кість стереопар у маршрутній мережі фото-

тріангуляції. 8.

НАГРОМАДЖУВАЧ (накопитель; stora-

ge; Speicher т): пристрій для занесення і

збереження даних. 21.

НАДВИСОКОЧАСТОТНИЙ ДІАПА-

ЗОН (сверхвысокочастотный диапазон;

microwave range; Millimeterwellen f pi): ді-

лянка спектра електромагнетних коливань

із частотою

ЗО

МГц - 3000 ГГц або з дов-

жинами хвиль 10 м - 0,1 мм. Цей діапазон

поділяють на метрові, дециметрові, санти-

метрові, міліметрові та субміліметрові хви-

лі. Такий поділ умовний, але виправданий,

позаяк характер поширення та способи ге-

нерування, підсилювання, приймання коли-

вань залежать від їх довжини хвилі. 13.

НАДИР {надир; nadir; Nadir

т):

див. Не-

бесна сфера. 10.

НАДИР-ЦЕНТРИР (надир-центрир; na-

dir centering device; Nadir- Zentrier

n):

одно-

сторонній центрир оптичний, візирна

вісь якого спрямована вниз. 14.

НАДІЙНІ ГРАНИЦІ (доверительные

границы; confiding (reliable) boundaries;

vertrauliche Grenzenfpl): інтервал,

якому

із заданою ймовірністю надійною міс-

титься наближене значення того чи іншого

параметра. Напр., якщо т - статистичний

аналог математичного сподівання т, то

можна записати

Надра

355 н

/3 = Р{\т*-т\<Е

}

- надійна ймовірність,

Ір ={т*-Є^т*

+£р)

- надійний інтервал,

де т ±

Єр

- надійні границі. 20.

НАДРА (недра; depths; Bodenschatze pi):

частина земної кори, розташована під по-

верхнею суші та дном водних об'єктів;

простягається до глибин, доступних для

геологічного вивчення та освоєння. 4.

НАЙВИГІДНІША ФОРМА ТРИКУТ-

НИКА (наивыгоднейшая форма треуголь-

ника; most advantageous form of triangle;

vorteilhaftstener Dreiecksformf): у мережі

тріангуляції трикутник,

якому за виміря-

ними кутами та довжиною однієї сторони

найточніше визначають дві інші сторони.

У мережі трилатерації Н. ф. т. така, коли

за виміряними трьома сторонами та відо-

мим дирекційним кутом однієї сторони

найточніше обчислюють дирекційні кути

двох інших сторін. В обох мережах найви-

гіднішим є рівнобедрений трикутник, в

якому кути при основі, що прийнята за ви-

хідну, дорівнюють 72°23'32". У лінійно-

кутових мережах Н. ф.

т.

теж є рівнобедре-

ний трикутник із такими ж кутами. 13.

НАКИДНИЙ МОНТАЖ (накидной мон-

таж; preliminary compilation; Bildmosaik):

з'єднані

на

одній основі (дикт, дошка тощо)

контактні фотознімки, за якими можна оці-

нити фотограмметричну якість аерофото-

знімання. Виготовлення Н. м. починають

із правого верхнього знімка. Його

закріплюють двома прищепками, на нього

кладуть суміжний знімок так, щоб усі зоб-

ражені контури були максимально суміще-

ні, і закріплюють його. В результаті таких

операцій отримують

спочатку Н. м. для

верх-

нього маршруту,

поширюючи ці операції

на нижні маршрути, отримують Н. м. для

всієї сфотографованої території. 8.

НАОЧНІСТЬ КАРТИ (наглядность кар-

ты; map clearness; Kartenubersichtlichkeit

f): властивість карти, що сприяє швидкому

створенню зорової моделі поверхні, зобра-

женої на карті, а також охоплення і спри-

йняття найсуттєвіших і типових її елемен-

тів для одержання повної інформації про

об'єкти, явища тощо. Карта має бути яко-

мога наочніша. Н. к. тісно зв'язана з чи-

таністю карт. 5.

НАПІВТОНОВИЙ ОРИҐІНАЛ (полуто-

новой оригинал; halftone original; Halbto-

noriginal

n):

у картографічній практиці най-

частіше це оригінал, на якому виконано

зображення рельєфу відмиванням.

Н. о. можна виготовити: ручним способом

на прозорій і непрозорій основі, фотогра-

фуванням рельєфної моделі місцевості та

обчисленням на ЕОМ освітленості елемен-

тарних ділянок рельєфної поверхні. 5.

НАПРУГА ЗМІЩЕННЯ (напряжение

смещения; bias voltage; Absetzungsspan-

nungj): стала напруга, подана

на

модулятор

світловіддалеміра, щоб працювати на пря-

молінійній ділянці модуляційної ха-

рактеристики модулятора. Прикла-

дання Н. з. забезпечує гармонічний закон

модуляції світла. 13.

НАПРУГА ПІВХВИЛЬОВА (полуволно-

вое напряжение; half-wave voltage; Halb-

wellespannung f): див. Модулятори

електрооптичні. 13.

НАПРУЖЕННЯ (напряжение; tension;

Spannungf):

нормальне - сила /

, яка діє на одиницю

площі під час розтягування силою Р стри-

жня площею S, спрямованою перпендику-

лярно до площини поперечного перерізу

стрижня: /

- P/S ;

скісному

перерізі -перетин стрижня здій-

снюється площиною, нахиленою до його

осі під деяким кутом а.

Тому /

с п

= Pcosa/S = /

cosa;

дотичне - Н. може бути розкладене на дві

складові - нормальне

дотичне. Тоді остан-

нє матиме значення /

= 0,5/

sin

2а . 8.

НАПРЯМ ОБЕРНЕНИЙ (обратное на-

правление; backward direction; Riickwarts-

richtung f): див. Азимут геодезич-

ний. 17.

Напрям початковий..

356 н

НАПРЯМ ПОЧАТКОВИЙ НА ФОТО-

ЗНІМКУ (начальное направление на фо-

тоснимке; initial direction; Anfangsrichtung

faufdem Bild

n):

напрям, проведений з його

центральної точки (див. Точка у фото-

грамметрії) на відображення на цьому

знімку центральної точки суміжного знім-

ка. 8.

НАПРЯМ ПРЯМИЙ (прямое направ-

ление; main direction; Vorwartsrichtung f):

див. Азимут геодезичний. 17.

НАПРЯМИ ГОЛОВНІ (главные направ-

ления; main directions; Hauptrichtungen f

pi): див. Переріз нормальний. 17.

НАПРЯМИ ГОЛОВНІ В КАРТОГРА-

ФІЧНІЙ ПРОЄКЦІЇ (главные направле-

ния в картографической

проекции;

princi-

pal directions in cartographical projection;

Hauptrichtungen fpl im Kartographieentwuif

m): два взаємно перпендикулярні напрями

в будь-якій точці проекції картогра-

фічної, вздовж яких масштаби довжин

частинні екстремальні. Першим вважа-

ють напрям з найбільшим значенням час-

тинного м-бу і позначати літерою а, дру-

гим - напрям, перпендикулярний до пер-

шого, з найменшим значенням частинно-

го м-бу і позначають літерою

Ь.

Очевидно,

Н. г. в к. п. є зображенням двох взаємно

перпендикулярних напрямів на поверхні

Землі математичній, які на цій же по-

верхні також головні. Величини a, b є

м-бами головними. 5.

НАПРЯМНІ РУХУ (інаправляющие дви-

жения; directional motions): обертового -

деталі або пристрої, які забезпечують обер-

товий рух одних елементів конструкції від-

носно інших. їх наз. вальницями. Н. р.

класифікують за видом тертя: 1) з тертям

ковзання (з циліндричною або конічною

робочою поверхнею); 2) з тертям кочення

(кулькові вальниці);

прямолінійного - деталі або пристрої, які

забезпечують прямолінійне переміщення

одних елементів конструкції відносно

інших. Н. р. поділяють за видом тертя: 1) з

тертям ковзання (по циліндричних або

плоских поверхнях); 2) з тертям кочення

(вальцьові по циліндричних поверхнях,

вальцьові по плоских поверхнях, т. зв.

призмові та кулькові). 8.

НАПРЯМНІ КОСИНУСИ {направляю-

щие косинусы; directional cosines; Richtungs-

kosinus m): якщо розглядати дві просторо-

ві декартові системи координат XYZ та xyz,

то дев'ять величин визначають взаємне ку-

тове положення осей X

х, Y і у, Z

z; їх наз.

напрямними косинусами. Матриця Н. к.

М--

має фундаментальне значення для перехо-

ду від однієї просторової прямокутної

системи координат до іншої повертанням

однієї системи координат навколо іншої.

Дев'ять згаданих величин завжди є функ-

ціями трьох кутів, що характеризують ку-

тову орієнтацію двох систем XYZ

та

xyz. У

літературі подаються прості формули для

обчислення Н. к. за трьома кутами і, нав-

паки, для обчислення кутів за відомими

Н. к. 8.

НАРІЗУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КАРТО-

ГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ (нарезка

цифровой

картографической

информации;

allotment of digital cartographical informa-

tion; Gang m der digitalen Karteninformation

f): програмовий розподіл цифрової карто-

графічної інформації на частини (масиви)

згідно з заданими межами відповідних ді-

лянок місцевості. 5.

НАСАДЖЕННЯ БАГАТОРІЧНІ (много-

летние насаждения;регепіаІ plants; Viel-

jarhriganplatzungenfpl): земельні ділянки

з фруктовими деревами, чагарниками, або

трав'яними технічними культурами, які да-

ють урожай плодово-ягідної, технічної або

лікарської продукції. 4.

НАСАДКА ВІДДАЛЕМІРНА (насадка

дальномерная; tacheometric prism attach-

ment; Abstandmesseraufsatz m): віддале-

мір геодезичний, пристосований для

роботи разом з іншим геодезичним прила-

дом і встановлення на ньому. Напр., ДНР-

05. 14.

Населений пункт

357 н

НАСЕЛЕНИЙ ПУНКТ (населенный

пункт; settlement; Ortschaft f): первинна

одиниця розселення людей у межах те-

риторії забудованої, яка постійно або

сезонно використовується для проживан-

ня людей. 21.

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО

ПОЛІТЕХНІЧНОГО ІНСТИТУТУ

(Научные записки Львовского

политехни-

ческого института; Scientific notes ofLviv

Polytechnic Institute; wiesenschaftliche

Schriften pi des technischen Institut Lviv):

збірник наукових праць, що його видавав

окремими випусками (серіями) з 1948

Львівський політехнічний ін-т (ЛПІ). Ви-

пуски компонували за окремими галузями

знань (напр., серія електромеханічна, серія

механічна) чи за факультетами (напр., збір-

ник нафтового факультету). На деяких ви-

пусках зазначали їх конкретну тематику

(напр., вип. 59 (1959) - деякі питання дина-

міки машин, чи вип. 83 (1961)-досліджен-

ня з геодезичної астрономії). Майже всі

статті були написані російською мовою і

тільки в деяких випусках історичної тема-

тики, присвячених певним святковим чи

історичним датам (напр., роковинам Жовт-

невої революції, 40-річчю Компартії Украї-

ни) публікувались статті українською мо-

вою. Останній - 90-й номер - Н. з. ЛПІ

„Питання теорії і регулювання електрич-

них машин" № 1 вийшов друком 1963. З

невідомих причин не були видані в 1959-

60 випуски 68, 69, 71 та декілька випусків

1962. Найбільше випусків - по дев'ять -

належать геодезичній і електромеханічній

серіям. Загальний обсяг випусків Н. з. ЛПІ

становить близько тисячі друкованих арку-

шів (понад 15 тис. с.). З 1964 за розпоряд-

женням Міністерства вищої і середньої

спеціальної освіти УРСР видаються Між-

відомчі республіканські науково-технічні

збірники, тому Н. з. ЛПІ перестали друку-

ватися. Перше число серії геодезичної (СГ)

Н. з. ЛПІ (вип. 15) вийшло у світ 1949 обся-

гом 172 с. У ньому було опубліковано

ста-

тей, зокрема, статті М.К.Мигаля „Теория

совмесного определения фигуры и разме-

ров Земли" (63 с.) і П.Т. Бугая „Обработка

широтных наблюдений методом градиен-

тов" (57 е.), в яких подано основний зміст

докторської (М.К. Мигаль) і кандидатської

(П.Т. Бугай) дисертацій. У збірнику СГ №

2 (вип. 18) обсягом 124 е., що вийшов дру-

ком 1954, вміщено

статей зокрема, стаття

0.В. Заводовського „Оценка точности эле-

ментов сплошной триангуляционной сети"

(67 с.) і оригінальна за змістом стаття

М.К. Мигаля „Фигура Земли

геотектони-

ка" (29 е.). У вип. 33 Н. з. ЛПІ, СГ, № 3

обсягом 126 с., що вийшов друком 1955,

опубліковано 5 статей, зокрема, статті

Т.Н. Чалюка „Опыт применения теории

Н.К. Мигаля к определению высот геоида

и уклонений отвесных линий" (69 с.) і

1.Ф. Моніна „Денудация материков и де-

формация геоида" (29 е.), в яких викладе-

но основний зміст їх кандидатських дисер-

тацій. Найменший за обсягом (68 с.) вип.

52, СГ, № 4, 1958. У ньому опубліковані

статті М.К. Мигаля „О вековом перемеще-

нии полюсов вращения деформируемой

Земли" (И с.) і основний зміст кандидат-

ської дисертації В.О. Коваленка „Прибли-

женное определение азимута по двум вы-

сотно-азимутальным наблюдениям одних

и тех же

звезд"

(52 е.). У п'ятій СГ (вип. 58,

1959) обсягом

друк аркушів (160 с.^пу-

бліковано 9 статей, серед яких едина

усіх

серіях Н. з. ЛПІ стаття М.Ю. Гаврилова

„Про швидкість збіжності ітераційних про-

цесів при розв'язуванні лінійних алгебра-

їчних рівнянь" (10 с.), написана українсь-

кою мовою. 1961 вийшов у світ 71-й вип.

Н. з. ЛПІ, СГ, № 6 обсягом 244 с. (15,25

друк. арк.). У ньому опубліковано 15 статей

13 авторів, серед яких велика за обсягом

(50 с.) стаття І.Ф.Моніна „Решение основ-

ных задач геодезической гравиметрии". СГ

№ 7 (вип. 82) вийшла друком 1962; у ній

опубліковано 6 статей п'яти авторів. Обсяг

серії - 5 друк. арк. (80 е.). У вип. 83 Н. з.

ЛПІ, СГ, № 8 обсягом 3,5 друк арк. (1961)

опубліковані

3 статті:

М.К. Мигаля

А.Є.Фі-

ліпова, кожна

яких стосується питань гео-

дезичної астрономії

та І.М.

Ґудза „Вековое

Наукові записки...

358

изменение высот

береговых линий

свя-

зи с перемещением полюсов Земли" (30 с.

+11 додатків у вигляді таблиць і шести дво-

барвних карт), в якій викладено основний

зміст його кандидатської дисертації. Дев'я-

тий (останній) випуск СГ вийшов друком

1962 (обсяг - 9,25 друк. арк.). У ньому вмі-

щено 17 статей 14 авторів. Відповідальни-

ми за випуски були: М.К.Мигаль (2-5,8),

А. Д.Моторний

і 7), О.В.Заводовський (6

і 9). Отже, у дев'яти випусках

Н.

з. ЛПІ гео-

дезичної серії було опубліковано 64 статті

за такими розділами: геодезія - 50 статей,

картографія - 8, аерофотогеодезія і фото-

грамметрія - 6. Найбільше статей опублі-

кували: М.К.Мигаль - 10, Т.Н.Чалюк - 7,

О.С.Лисичанський і М.К.Дрок - по 6,

О.В.Заводовський - 5, І.Ф.Монін - 4. По

одній статті опублікував 21 автор. У збір-

нику публікувались здебільшого працівни-

ки ЛПІ, по одній статті є авторів Д.В.Заг-

ребін (Ленінград), А.В.Буткевич (Ново-

сибірськ), С.В.Євсєєв (Львівський філіал

ін-ту геофізики АН), Б.В.Голдирєв (Львів,

с/г ін-т), Ф.Ф.Соловйов (трест „Львів-

нафтогазрозвідка"). Тираж випусків ста-

новив: 300 примірників-СГ№ 1,500 при-

мірників СГ № 2-4; 700 примірників - СГ

№ 5,1000 примірників - усі наступні серії.

Формат СГ: 60X90 1/16 = 22,2x14,2 см і

лише СГ № 7 - 22,2X17 см. 5.

НАУКОВІ ЗАПИСКИ ЛЬВІВСЬКОГО

ПОЛІТЕХНІЧНОГО ІНСТИТУТУ,

СЕРІЯ ГЕОДЕЗИЧНА

(Научные

записки

Львовского

политехнического института,

серия геодезическая; scientific notes ofLviv

Polytechnic

Institute,

geodetic series; wiesen-

schaftliche Schriften pi des technischen Insti-

tut Lviv, geodatische Serie): див. Наукові

записки Львівського політехнічно-

го інституту. 5.

НАХИЛ ЕКЛІПТИКИ (наклон эклипти-

ки; obliquity of ecliptic; Ekliptikneigung f)\

див. Координати небесні. 10.

НАХИЛ ОРБІТИ

(наклон

орбиты; orbital

plame angle; Bahnneigung

Neigung f der

Bahnebenef): один з кеплерових елемен-

тів орбіти небесного тіла. Н. о. - дво-

гранний кут між площиною його орбіти і

площиною екватора планети, відносно якої

розглядається рух тіла (або площиною

екліптики,

якщо

рух небесного

тіла

розгля-

дається відносно Сонця). Н. о. вимірюєть-

ся плоским кутом між перпендикулярами

до відповідних площин (і на рис. Еле-

менти орбіти) і змінюється в межах 0-

180°. У випадку ШСЗ, залежно від і, роз-

різняють орбіти екваторіальні (і = 0°, або

180°), полярні (і = 90°) і нахилені

(0 < і < 90° та 90 < і < 180°),

також прямі

(0 < і < 90°) і зворотні або обернені

(90 < і < 180°) відносно напряму добово-

го обертання планети. 9.

НАХИЛОМІР (наклономер; pitchmeter;

Gefallmesser т, Feinhandnivellier п, Nei-

gungsmesser m): прилад для вимірювання

нахилів поверхні Землі відносно рівневої

поверхні з похибкою менше тисячної част-

ки

кутової секунди або невеликих коливань

ґрунту з похибкою менше мільйонної част-

ки сантиметра. Н. використовують на гео-

динамічних полігонах для вивчення внут-

рішньої будови Землі та передбачення

землетрусів. 6.

НЕБЕСНА МЕХАНІКА (небесная меха-

ника;

celestial mechanics; Himmelsmechanik

f): див. Астрономія. 10.

НЕБЕСНА СФЕРА (небесная сфера; ce-

lestial sphere; Himmelssphare f): сфера до-

вільного радіуса з центром у довільній то-

чці простору,

на

яку проектуються спосте-

режувані небесні світила. Використовують

для

різних математичних обчислень і побу-

дов. Залежно від того, де міститься центр

Н. с. - на поверхні Землі, в центрі Землі

або в центрі Сонця, - Н. с. наз. відповідно

топоцентричною, геоцентричною або ге-

ліоцентричною.

Для побудови

Н.

с. її центр

розміщують у точці спостережень або

до-

вільній точці, тоді відповідно користують-

ся дійсними площинами і напрямами або

паралельними до дійсних площин і напря-

мів. Нехай центр

Н.

с., точка О (рис., а) роз-

ташований у місці спостереження. Верти-

кальна лінія збігається з напрямом прямо-

висної лінії

заданій точці земної поверхні

Небесна сфера

359 н

і перетинає небесну сферу в точках: Z -

зеніт і Z' - надир. Велике коло

NESW,

пло-

щина якого перпендикулярна до ZZ', наз.

астрономічним (небесним) горизонтом.

Пряма P

, що проходить через центр

Н. с. і паралельна до осі обертання Землі,

наз. віссю Світу; точки P

- відповідно

північний і південний полюси Світу.

Велике коло QWQ'E, площина якого пер-

пендикулярна до осі світу P

, наз. не-

бесним екватором. Небесні екватор і

горизонт перетинаються в точках заходу

W і сходу Е. Пряма NS, по якій площина

горизонту перетинається з площиною ме-

ридіана, наз. лінією полуденною. По-

луденна лінія перетинає поверхню небес-

ної сфери в точках півночі N і півдня S.

Точки півдня

заходу

W.,

півночі Л'і сходу

Е, розташовані одна від одної на відстані

90°, наз. головними точками горизонту.

Велике коло P

Z', що проходить через

полюси Світу

точки зеніту та надира, наз.

небесним

меридіаном, площина якого пер-

пендикулярна до площини горизонту

пло-

щини екватора. Точки перетину небесного

меридіана

екватором

наз.

верхньою

і ниж-

ньою точками екватора і позначаються

літерами Q і Q'. Велике коло ZcrZ', що

проходить через

т.

Z, Z'

світило

<7 на Н.

с.,

наз.

вертикалом світила,

або

колом

висоти

світила. Вертикал, площина

якого

перпен-

дикулярна до площини меридіана, наз.

першим вертикалом. Перший вертикал

проходить через т. Е і W. Велике коло

Pf/yP

, що проходить через полюси світу

і світило, наз.

колом

схилень, або годинним

колом світила. Мале коло La L', що про-

ходить через світило і паралельне до небе-

сного екватора, наз. добовою паралеллю

світила.

Точки

L і L' перетину добової па-

ралелі світила з небесним меридіаном наз.

верхньою і нижньою точками кульмінації

світила. Мале коло, що проходить через

світило і паралельне до горизонту, наз.

альмукантаратом світила.

Площина еліпса, прийнятого за орбіту Зем-

лі, наз.

площиною екліптики, а

велике коло

Е Y'E'—, по якому площина екліптики пе-

ретинається з Н. с., наз. екліптикою (рис.,

б). Пряма

RffR

що проходить через центр

сфери і перпендикулярна до площини

екліптики, наз. віссю екліптики, а її т. R

перетину з Н. с. наз. відповідно північ-

ним і південим полюсами екліптики. Коло

екватора QQ' і коло екліптики EE' пере-

тинаються в точках рівнодень: У - точка

весняного рівнодення і - точка

осіннього рівнодення. Велике коло

E',

ЩО

проходить через полюси

світу і полюси екліптики, наз. колюром

сонцестоянь,

а коло

схилень ^T^s

—'

проходить через рівноденні точки, наз.