Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Небесні світила

360

колюром рівнодень. Екліптика нахилена до

екватора під кутом є = 23°27'. Точки екліп-

тики Е,Е віддалені від точок рівнодень

на 90°, наз. точками сонцестоянь: літ-

нього сонцестояння - Е і зимового сонце-

стояння - Е'. Видиме Сонце впродовж ро-

ку рухається по екліптиці. Момент прохо-

дження Сонця через точку весняного рів-

нодення У

(21 березня) вважають почат-

ком астрономічної весни, а цей день наз.

днем весняного рівнодення. Рухаючись по

екліптиці, Сонце переміщається

північну

півкулю і 22 червня проходить точку літ-

нього сонцестояння. Момент проходження

цієї точки вважають початком астрономіч-

ного літа, а саму дату наз. днем літнього

сонцестояння. Сонце починає зворотний

рух до екватора і 23 вересня проходить

точку осіннього рівнодення настає день

осіннього рівнодення і початок астрономіч-

ної осені. Далі Сонце переміщається у пів-

денну півкулю і 22 грудня досягає точки

зимового сонцестояння - Е'. Цей день

означає початок астрономічної зими для

північної півкулі і наз. днем зимового сон-

цестояння. Велике коло, що проходить че-

рез полюси екліптики R

, наз. колом

широт. Коло R

C7R

коло широти сві-

тила. Коло R/Y^R^ наз. колом широт

рівноденних точок. 10.

НЕБЕСНІ СВІТИЛА (небесные светила;

celestial bodies; Himmelskorper f pi): пла-

нети, комети, зорі, галактики

та ін.

кос-

мічні об'єкти, які вивчає астрономія. 18.

НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ВЗАЄМНОГО

ОРІЄНТУВАННЯ ЗНІМКІВ {неопреде-

ленность взаимного ориентирования

снимков; uncertainty of relative orientation

of images; Unvorsichtigkeit f bei relativer

Orientierung/): ситуація, коли задачу орі-

єнтування знімків взаємного немож-

на розв'язати, оскільки визначник, утворе-

ний коефіцієнтами при невідомих у системі

рівнянь взаємного орієнтування, близький

до нуля. Таке явище виникає, коли поверх-

ня місцевості, що зобразилась на парі знім-

ків, за формою близька до циліндра,

базис

фотографування збігається з його твірною.

Радикальне розв'язання цієї проблеми за-

пропонував І. Т. Антипов: одночасно з еле-

ментами взаємного орієнтування викону-

ється передавання м-бу з попередньої мо-

делі на наступну. 8.

НЕВИРІВНЮВАННЯ АЕРОФОТО-

ПЛІВКИ (невыравнивание аэрофото-

пленки; film unevenning; Unebnung f des

Luftfilmes

m):

відбувається внаслідок недос-

коналості механізму вирівнювання

фотоплівки. Негативно впливає на точ-

ність фотограмметричних побудов. У тео-

рії фотограмметрії приймається, що фото-

знімок є площиною. 8.

НЕВІДОМІ ВЕЛИЧИНИ В КОСМІЧ-

НІЙ ФОТОТРІАНГУЛЯЦІЇ Онеизвест-

ные величины в космической фототриан-

гуляции; unknown magnitudes in space pho-

to triangulation; unbekannte Grdfienfpl der

Weltraumaerotriangulation f): кутові еле-

менти зовнішнього орієнтування

фотознімків, координати точок поверх-

ні планети, початкові умови інтегрування

диференційних рівнянь руху. 8.

НЕВ'ЯЗКА (невязка; closure error; Abwei-

chungf): числовий вираз невиконання ма-

тематичної умови між значенням функції

виміряних величин і їх теоретичним зна-

ченням. Значення Н. змінюється від 0 до

допустимої величини. Знак Н. визначаєть-

ся за правилом: результат вимірювання мі-

нус теоретичне значення. Розрізняють Н.:

кутові, лінійні, перевищень, приростів ко-

ординат, площ тощо; допустимі та відно-

сні. Напр., Н. кутова для зімкнутого ходу:

ЕАшм -180°(и-2),

де £Д,

ИМ

- сума всіх виміряних (внут-

рішніх) кутів полігона; п - кількість ку-

тів; 180°(и-2)-теоретична сума кутів. 12.

НЕВ'ЯЗКА ПОЗДОВЖНЯ І ПОПЕРЕ-

ЧНА ПОЛІГОНОМЕТРИЧНОГО ХО-

ДУ (продольная и поперечная невязка по-

лигонометрического хода; longitude and

transverse discrepancy of the ground-sur-

veying motion; Langs- und Querabweichung

f): у витягнутому полігонометричному ході

Незамикання горизонту

361 н

поздовжня нев'язка / є результатом сумар-

ної дії похибок вимірювання ліній, а по-

перечна и - кутів:

[Ax]+f

[Ay] f

[Ay]-f

[Ax]

'= Г—

;м=

Z '

де Ах і Лу - прирости координат; f

нев'язки; L - замикальна ходу. Нев'язки t і

и використовують для оцінки точності лі-

нійних та кутових вимірювань і зрівнова-

ження ходів витягнутої форми. Для зігну-

того ходу

як

t, так і и є результатом сумарної

дії лінійних і кутових вимірювань. 19.

НЕЗАМИКАННЯ ГОРИЗОНТУ (неза-

мыкание горизонта; misclosure of round);

Unabschlussrichtung f): різниця відліків на

початковий напрям на початку і наприкінці

вимірювань кутів методом кругових при-

йомів (див. Методи високоточних

кутових вимірювань). 13.

НЕЗБІГ ФОТОПЛІВКИ З ПЛОЩИ-

НОЮ ПРИКЛАДНОЇ РАМКИ {несовпа-

дение фотопленки с плоскостью прикла-

дной рамки; convergence of the photographic

film and the plane of the applied frame;

Unkoinzidenz f der Filmebnung zu der

Anlegerahmen m): зумовлений тим, що в

момент експонування плівка є не площи-

ною, а складною поверхнею, отриманою

через нерівності притискного стола, а та-

кож дрібних частинок між притискним

столом і плівкою. Максимальні спотворен-

ня абсцис точок, спричинені цим фактором,

досягають 14 мкм для/= 100 мм. 3.

НЕЛІНІЙНІСТЬ ВІДЛІКОВОЇ ШКА-

ЛИ ГРАВІМЕТРА {нелинейность отсче-

тной шкалы гравиметра; non-linear cha-

racteristics of the gravimeter s reading scale;

Unlineareskale f des Gravimeters n): змінне

співвідношення між приростами відліку і

сили ваги на різних частинах відлікової

шкали. Критерієм Н. в. ш. г. є різна ціна

поділки, визначена на полігоні,

декількох

інтервалах зміни Ag. 6.

НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ ВИМІРЮВАН-

НЯ ВІДДАЛЕЙ {неоднозначность изме-

рения расстояний; ambiguity of distance

measurements; Uneinsbedeutung Entfern-

ungsmessungf): виникає

фазовому ме-

тоді визначення віддалей. Для усу-

нення цього недоліку в фазових радіотех-

нічних станціях використовують методи

прив'язки або метод варіації частот. 8.

НЕОТЕКТОНІКА {неотектоника; пео-

tectonics; Neotektonik/): розділ геотекто-

ніки, в якому розглядають новітні текто-

нічні процеси, які утворили основні форми

сучасного рельєфу. Вік цих процесів біль-

шість дослідників вважають неогенчетвер-

тинним. 4.

НЕПРИПЛИВНІ ЗМІНИ СИЛИ ВАГИ

{неприливные изменения силы тяжести;

non-tidal changes of gravity; Anderungfder

Schwerkraftf): неперіодичні порівняно не-

великої амплітуди зміни сили ваги, які

можна порівняти з похибками вимірювань.

Н. з. с. в. визначено недавно, коли точність

гравіметричних вимірювань досягла 1-2

мікроҐал. Причиною Н. з. с. в. можуть бу-

ти зміни висот пунктів спостережень, змі-

ни рівня ґрунтових вод, густини мас атмо-

сферних шарів, перерозподіл мас у глибин-

них шарах Землі, явища, пов'язані з землет-

русами, вулканічною діяльністю та ін. 6.

НЕПТУН {Нептун; Neptune; Neptun т):

восьма планета Сонячної системи. На-

лежить до групи планет-гігантів. Н. ру-

хається навколо Сонця по орбіті, велика

піввісь якої дорівнює 30,07 астрономічних

одиниць (~4498,5-10

км) і здійснює пов-

ний оберт за 164,79 земних років.Фігура

Н. - еліпсоїд обертання з полярним радіу-

сом

R„

= 24280±100 км і екваторіальним

= 24830±100 км. Середній радіус дорів-

нює 24648±100 км. Стала гравітаційна

планетоцентрична Н., визначена на

основі аналізу руху супутника Тритон, до-

рівнює 6809000±1400 км

/с

, а другий зо-

нальний коефіцієнт гравітаційного поля

- (4,3±0,3)-10~

. Навколо Н. обертається

вісім природних супутників, характерис-

тики яких подано в табл. 11; 18.

НЕРУХОМІСТЬ {недвижимость; real

estate; real estate; Immobilien pi, Liegen-

schaften f pi): ділянка землі разом з будів-

лями та спорудами, що розташовані на ній

Несиметричні точки

362

Тут R означає, що супутник має зворотний до планети рух.

Характеристики супутників Нептуна

Супутник

Період обер-

тання навко-

ло планети,

земн. діб

Сер. віддаль

від планети,

тис. км

Ексцентри-

ситет орбіти

Маса (маса

планети =1)

Радіус, км

Видима зо-

ряна вели-

чина

Тритон 5,8768

354,76

0,000163 2,09-10"

1350 13,47

Нереїда

360,1362

5513,40

0,7512 2-Ю"

170 18,7

Протеус 1,1223 117,65

<0,001

218x208x201

20,3

Ларісса 0,5546 73,55

0,0014

104x89

22,0

Деспіна 0,3346 52,53

<0,001 75 22,6

Галатея 0,4287 61,95 <0,001 80 22,3

Таласса

0,3115

50,07 <0,001 40 23,8

Наяд 0,2944 48,23 <0,001

27 24,7

і становлять відповідно зідентифікований

у визначених межах об'єкт відокремленої

власності. 4.

НЕСИМЕТРИЧНІ ТОЧКИ (несиммет-

рические точки; unsymmetric points; assy-

mmetrische Punkten m рґ): точки на сітків-

ках лівого і правого ока, розташовані на

різних віддалях від центральних ямок. 8.

НІВЕЛІР (нивелир; level; Nivellier п): гео-

дезичний прилад, призначений для вимі-

рювання різниць висот двох точок. За спо-

собом вимірювання Н. поділяють на: при-

лади з горизонтальним променем візуван-

ня,мікронівеліри та нівеліри гідромеха-

нічні.

За особливостями конструкцій Н. із гори-

зонтальним променем візування поділяють

на дві групи: нівелір з рівнем цилінд-

ричним та нівелір з компенсатором.

За способом зчитування розрізняють Н.

звичайні (рейку відлічує людина) та циф-

рові.

За точністю Н. поділяють на високоточні

(з основним призначенням для нівелюван-

ня І і II кл. та високоточних інженерних

задач), точні (для нівелювання III і IV кл.)

і технічні (для вишукувальних та будівель-

них робіт).

Із 1977 випускають три типи Н. із горизон-

тальним променем візування під шифрами

Н-05, Н-3 і Н-10. Усі три типи виготовля-

ють з рівнем при трубі або з компенсато-

ром. Крім того, нівеліри Н-3 і Н-10 можуть

мати лімби для вимірювання горизонталь-

них кутів. Число в позначенні нівеліра

означає допустиму сер. кв. похибку вимі-

рювання перевищення

міліметрах на

км

подвійного нівелірного ходу.

Для Н. з компенсатором і лімбом до їх

шифру додають букви „К" і „Л" відповід-

но, напр., Н-10 КЛ. 16.

НІВЕЛІР ГІДРОМЕХАНІЧНИЙ {гидро-

механический нивелир; hydromechanic le-

vel; hydromechanisches Nivellier

n):

нівелір,

що є замкненою гідростатичною систе-

мою, на одному кінці якої є давач тиску, а

на іншому - компенсатор рідини. Для виз-

начення перевищення встановлюють ніве-

лір так, щоб давач тиску (манометр) був

на одному пункті, а компенсатор - на іншо-

му. Якщо давач розташований нижче від

компенсатора, то вимірюють надлишковий

(манометричний) тиск, а якщо вище, то

вакуумметричний. Нівелір ГСН-Д1 має дві

вимірювальні системи

забезпечує вимірю-

вання перевищень до 25 м із похибкою 3-

5 см. Віддаль між точками нівелювання до

50 м. Гідромеханічне нівелювання застосо-

вують

на

закритих територіях (ліс, чагарник,

посіви). 1.

НІВЕЛІР ГЛУХИЙ {глухой нивелир;

dumpy level; Nivellier n mitfesten Fernrohr

n und umsetzbar Libellef): нівелір, труба

якого, горизонтуючий пристрій і підставка

з'єднані так, що зміна їх взаємного поло-

ження можлива лише за допомогою гвин-

тів, призначених для регулювання при-

ладу. 14.

Нівелір..

363

НІВЕЛІР З КОМПЕНСАТОРОМ {ниве-

лир с компенсатором; compensator-level;

Nivellier п mit Kammmerlibelle n): нівелір,

в якому візирна лінія автоматично вста-

новлюється горизонтально за допомогою

спеціального пристрою-компенсатора.

Має деякі переваги над звичайним нівелі-

ром внаслідок швидкості і зручності в ро-

боті. Є багато різних схем Н. з к., які відрі-

зняються між собою способом компенса-

ції кута нахилу візирної лінії, оптичною

схемою зорової труби та місцем розміщен-

ня компенсатора. Як чутливі елементи в

компенсаторах нівелірів застосовують

маятникові системи, рівні та гідростати-

чні пристрої. Процес нівелювання Н. з к.

супроводжується додатковими похибками,

пов'язаними з недокомпенсацією. На

рис., а показано нівелір Ni-002 з дзеркаль-

ним компенсатором. Сер. кв. похибка виз-

начення перевищення на 1 км подвійного

ходу, прокладеного цим нівеліром, дорів-

нює 0,2 мм. Об'єктив 7 дзеркально-лінзо-

вої труби будує зображення

площині сіт-

ки ниток 4. Пучок променів, що потрапляє

в об'єктив, відбивається від дзеркала 21

що хитається на почепі 19 і має гамівник

27. Зображення спостерігають через оку-

ляр 23, що обертається, систему призм 5,

2, 25, 24, 22, лінзу З і телескопічну систе-

му 1. Юстування компенсатора проводять

обертанням дзеркала 21 на 180° ручкою 26.

Фокусування на предмет виконують пере-

суванням дзеркала 21 ручкою 28. Шкалу

оптичного мікрометра 14 разом з об'єкти-

вом і сіткою ниток пересувають перпенди-

кулярно до візирного променя гвинтом 29.

Світловий промінь, що проходить крізь

призму 12, нерухомий індекс 13, об'єктив

мікрометра 15, відбивається від дзеркала

20 і знову проходить через об'єктив 15, пе-

редаючи зображення індексу на рухому

шкалу мікрометра. Зображення шкали мі-

крометра розглядається крізь оптичну си-

стему 11, 9, 3,2,1, 25, 24, 22 і окуляр 23.

Промінь світла від дзеркала 16 проходить

крізь рівень 17, передавальну систему 18,

10, 8, 3, 2, 1, 25, 24, 22 і передає зображен-

ня рівня у окуляр 23. Обертанням юстува-

льного клина 6, який є захисним склом, мо-

жна змінити кут і нівеліра.

На рис., б, в показано нівелір Н-10КЛ з

компенсатором та горизонтальним кругом,

зорова труба якого дає пряме зображення.

Сер. кв. похибка визначення перевищення

на 1 км подвійного ходу не перевищує

9 мм. Найменша віддаль візування 1,5 м.

Пружина-пластинка 1 утримує підіймаль-

ні гвинти 2, які закріплені у корпусі під-

ставки 3. У віконці видно горизонтальний

круг 4 з ціною поділки 1° та відліковий

індекс 5. Нівелір обертається відносно під-

ставки на осі 19. Для приведення нівеліра

в робоче положення є встанівний рівень 11

з ціною поділки 10'. Нівелір під час пере-

вірок юстують виправними гвинтами 14,

16 сітки ниток і рівня - 13. Гвинти 14, 16

захищені кільцем 17. Функцію фокусува-

льної лінзи, що пересувається фокусуваль-

ним гвинтом 8, виконує прямокутна віль-

но почеплена призма 7, яка хитається ра-

зом з рамкою на вальницях і має гамівник

20. Об'єктив 9 скріплений з кожухом ніве-

ліра 10. Рівень 11 підсвічується дзеркалом

12. Окуляр 15 прикріплений кільцем 17 до

корпуса 18. 16.

Нівелір..

364

Н-05 - високоточний нівелір з апохрома-

тичною зоровою трубою зі збільшен-

ням

- 42

мінімальною віддаллю візуван-

ня 2,3; циліндричним рівнем контакт-

ним із ціною поділки - 10"; встанівним

рівнем сферичним-5';мікрометром

нівеліра оптичним з ціною поділки

шкали 0,05 мм та гвинтом елевацій-

и м. Для точного наведення на зображен-

ня штриха нівелірної рейки сітка ниток,

крім звичайного горизонтального штриха,

розміщеного в лівій половині поля зору,

має в правій половині два штрихи (клино-

вий бісектор), розташовані симетрично під

кутом 5° (рис., в, г). Плоскопаралельна пла-

стинка (ПП) оптичного мікрометра розмі-

щена перед об'єктивом зорової труби. Її на-

хилюють маховичком 15 (рис., б), що з'єд-

наний з нею тягелем, на якому жорстко за-

кріплена лічильна шкала, зображення якої

передається в поле зору труби. Перед ПП

розташовані захисне скло, у вигляді кли-

на. Обертом цього скла довкола візирного

променя можна коригувати кут „і" нівелі-

ра. Компенсований рівень контактний роз-

міщений ліворуч труби. Для захисту від

однобічного нагріву нівелір розміщують у

додатковому металевому кожусі. Попере-

днє установлення осі приладу в прямови-

сне положення виконують встанівним сфе-

ричним рівнем 2. Н-05 призначений для ні-

велювання І і II кл.

НІВЕЛІР З ПЕРЕКЛАДНОЮ ТРУБОЮ

(нивелир с перекладной трубой; convertible

transit level; Nivellier n mit umlegbaren Fern-

rohr

її)',

нівелір, конструкція якого допус-

кає перекладання труби

л аґер ах на 180°

під час вимірювань. 14.

НІВЕЛІР З ЦИЛІНДРИЧНИМ РІВНЕМ

(нивелир с цилиндрическим уровнем; level

with tubular level; Nivellier n mit der Roren-

libellef): нівелір,

якому візирна лінія

встановлюється за допомогою рівня. Най-

поширенішими є такі Н. з ц. p.:

І Ч-—

Чіт

Нівелір..

365

На рис., а, б показано високоточний ніве-

лір Н-05:1 - кришка циліндричного рівня;

2 - встанівний сферичний рівень та 3 - йо-

го виправні гвинти; 4 - гвинти вкладки, що

з'єднує вісь з підставкою; 5 - пружиста

пластинка (трегер); 6 - підіймальний

гвинт; 7 - корпус підставки; 8 - дзеркало

для підсвічування циліндричного рівня; 9,

- кришка

її гвинти відповідно;

- оку-

ляр; 12 - насадка; 13 - головка фокусува-

льного пристрою (кремальера); 14 - голо-

вка елеваційного гвинта; 15 - головка ме-

ханізму, що нахиляє ПП пластинку; 16 -

головка навідного гвинта; 77 - закріплю-

вальний

гвинт; 18 —

закріплювальний гвинт

оправи оптичного клина; 19 - приціл. На

рис., в показано поле зору нівеліра Н-05;

відлік рейки - 12,8, шкали оптичного мік-

рометра - 23. На рис., г у збільшеному ви-

гляді показано сітку ниток Н-05, що наве-

дена на штрих рейки.

На рис., д показано точний нівелір Н-3 зі

збільшенням зорової труби 30

, ціною по-

ділки циліндричного рівня - 15", а встані-

вного сферичного -10'; найменша віддаль

візування - 1,8 м; 1 - окуляр; 2 - зорова

труба; 3 - приціл; 4 - об'єктив; 5 - головка

фокусувального гвинта (кремальера); 6 -

головка навідного гвинта; 7 - встанівний

сферичний

рівень; 8

- виправні гвинти сфе-

ричного рівня; 9 - елеваційний гвинт. Ци-

ліндричного рівня нарис, не видно,

він

роз-

ташований з протилежного до головки фо-

кусувального гвинта боці, а його виправні

гвинти розташовані ліворуч окуляра під

кришкою. Попереднє установлення осі

приладу

прямовисне положення викону-

ють встанівним рівнем сферичним.

Точне суміщення зображень кінців бульба-

Нівелір..

366

шки циліндричного рівня (БЦР) здійсню-

ється за допомогою елеваційного гвинта -

9. Для компенсації довжини БЦР, залеж-

ної від зміни температури, в ампулу рівня

вкладена компенсаційна паличка, вигото-

влена із теплоємного скла. На ампулі рів-

ня є штрихи. Основне призначення Н-3 -

нівелювання III і IV кл. На рис., е показа-

но поле зору нівеліра Н-3; відлік рейки -

1397 мм. 16.

НІВЕЛІР ЛАЗЕРНИЙ (лазерный ниве-

лир; laser level; Lasernivellier

n):

нівелір,

в якому візирна вісь замінена або дублю-

ється лазерним променем. Спосіб з'єднан-

ня лазерної трубки із зоровою трубою ні-

веліра

такий

же,

як

у теодоліті лазерно-

му. Н. л. умовно поділяють на три групи:

з рівнем, з компенсатором нахилу, з обер-

товим лазерним пучком. Найчастіше вико-

ристовують

Н.

л. 3-ї групи,

в яких

лазерний

промінь за допомогою обертового оптич-

ного блока (дзеркала, пентапризми) спря-

мовують горизонтально

розгортають у го-

ризонтальну світлову площину - горизонт

нівелювання. Відлічують рейки по геомет-

ричному центру візуально або по енерге-

тичному центру світної плями за допомо-

гою фотоелектронного блока, що пересу-

вається вздовж рейки вручну чи автома-

тичним керуванням. До Н. л. цієї групи

належать: система контрольного плану-

вання СКП-1 (СРСР), Геоплан (Швеція),

Ротолайт (США), ПВЛ-1 (СРСР), Телемат

(ФРН). Похибка стабілізації опорної пло-

щини кращих моделей нівелірів становить

1-2", а в гірших - 5-10*; похибка відлічу-

вання рейки 0,1-0,5 мм на віддалі до

50 м. 1.

НІВЕЛЮВАННЯ (нивелирование; level-

ling; Nivellement п, Hdhenmessung f}\ виз-

начення перевищень. Розрізняють: ні-

велювання астрономічне іастроно-

мо-ґравіметричне, нівелювання

барометричне, нівелювання гео-

метричне, нівелювання гідростати-

чне, нівелювання механічне, ніве-

лювання мікрометричне, нівелю-

вання супутникове, нівелювання

тригонометричне. Знаючи в геодезич-

ній мережі висоту нормальну однієї

точки і перевищення відносно неї визна-

чуваних точок, знаходять їх нормальні ви-

соти, тобто висоти над відліковою поверх-

нею, прийнятою в Державній геодезичній

мережі за вихідну (нульову). 16.

НІВЕЛЮВАННЯ АСТРОНОМІЧНЕ І

АСТРОНОМО-ҐРАВІМЕТРИЧНЕ

(астрономическое

астрономо-гравимет-

рическое нивелирование; astronomic and

astronomic-gravimetric levelling; astronomi-

sches und astronomischgravimetrisch.es

Nivellement

Hdhenmessung f): методи виз-

начення приростів висот £ квазігеоїда

(геоїда) над референц-еліпсоїдом (див.

Еліпсоїд земний) уздовж вибраної тра-

си нівелювання інтегруванням складової

паг

V астрономо-геодезичних відхилень пря-

мовисної лінії (рис. Відхилення прямо-

висних ліній) уздовж цієї траси. Теорія

і практика астрономо-ґравіметричного ні-

велювання опрацьовані

здебільшого

М.С.Мо-

лоденським і М.К.Мигалем.

У методі астрономічного нівелювання

(АН) складову

аг

= (£

аг

—

ОД 717/sin

2Л)cos A + rj

sin А

(А - азимут заданого відрізка нівелюван-

ня), тобто її компоненти £

аг

і Т]

аг

в астро-

номічних пунктах одержують порівнянням

астрономічних і геодезичних координат

цих пунктів і припускають лінійність зміни

її між цими пунктами. Точність АН зале-

жить істотно від віддалей між астропунк-

тами.

У методі астрономо-ґравіметричного ні-

велювання (АҐН) складову #

аг

уздовж лінії

нівелювання в точках, розташованих між

астрономо-геодезичними пунктами, обчис-

люють методом інтерполювання посе-

реднього астрономо-геодезичних

відхилень прямовисної лінії - її

складових £

аг

і ?у

аг

, з використанням гра-

віметричних - £

гр

і 7]

гр

Основна формула АҐН, напр., між пункта-

ми С і D, така:

Нівелювання..

367

_ д'с+д'оо

Ь D ЬС~ „ »

2 р

Р +

,<І

І СЛ

Р Г

Р і

с D

Ч ї

Ьс

2р"

Враховуючи у цій формулі тільки перший

член, отримаємо формулу АН, яка відпо-

відає припущенню про лінійну зміну від-

хилень виска між пунктами

С і

D. Останній

член формули, який можна обчислити тіль-

ки за гравіметричними даними (за граві-

метричною картою), наз. гравіметричною

поправкою АН. Ця поправка дає змогу вра-

ховувати нелінійність зміни астрономо-

геодезичних відхилень прямовисної лінії

між суміжними астропунктами. За наве-

деною формулою обчислюють перевищен-

ня С,

—

С,

висот квазігеоїда між пунктами

С і D. Висоти С, квазігеоїда для окремих

пунктів одержують послідовним підсумо-

вуванням перевищень, починаючи від

пункту вихідного А тріангуляції, для

якого висота квазігеоїда С,

—

один з еле-

ментів орієнтування референц-еліпсоїда у

тілі Землі - відома. Переваги АҐН над АН

стосуються

як

точності, так і економічнос-

ті. 17.

НІВЕЛЮВАННЯ БАРОМЕТРИЧНЕ

(барометрическое нивелирование; baro-

metric levelling; barometrische Hohen-

messung j): нівелювання фізичне, що

ґрунтується

на

залежності зміни атмосфер-

ного тиску від висоти. Для вимірювання

тиску використовують ртутні барометри,

барометри-анероїди, мікробаронівеліри,

гіпсотермометри, диференційні барометри

та ін. прилади. Вперше Н. б. застосував

1648 француз Пер'є. Н. б. - швидкий і де-

шевий метод визначення висот точок, що

має деякі переваги, але поступається

точ-

ності іншим способам нівелювання. Якщо

вт.

і 2 виміряти тиск Р

, температуру

повітря t

{

і t

, то перевищення h=H

-H

можна обчислити за скороченими бароме-

тричними формулами Пєвцова

)\g(P

)

= (Н'

-Н{) + оа

(Н'

-Н[)

або Бабіне

1 +

)

= АН(Р,

)

+Р

де К

= 18470; £= 1600; се = 1/273;

- (/,

)/2; Н[ і Н'

- наближені ви-

соти (альтитуди); АН~ баричний сту-

пінь висоти. Для обчислень складені ба-

рометричні таблиці наближених альтитуд

і баричних ступенів висот. Наведені фор-

мули справедливі за умов, що ізобаричні

поверхні паралельні рівневим і атмосфер-

ний тиск не змінюється під час вимірю-

вань, тобто майже

за

умов,

що

тиск

темпе-

ратура під час нівелювання змінюється

пропорційно часу

температурний градієнт

незмінний. Існує декілька способів

Н.

б. 19.

НІВЕЛЮВАННЯ БОКОВЕ (боковое

нивелирование; lateral levelling; Seiten-

hdhenmessung f): визначення нестворності

стосовно вертикальної площини зоровою

трубою теодоліта з вертикальною сіткою

ниток за допомогою рейки, встановленої

горизонтально і перпендикулярно до лінії

візування. Здебільшого Н. б. використо-

вують для перевірки вертикальності колон

і панелей, прямолінійності підкранових

балок і рейок. Відхилення від вертикалі

(крен) визначають як різницю нижнього і

верхнього відліків рейки. Основні похибки

Н. б.: 1) центрування теодоліта, 2) редукція

візирної марки, 3) побудова паралельного

створу, 4) горизонтування теодоліта, 5) на-

хилення рейки, 6) відлічування рейки,

7) вплив бокової рефракції. Перші три по-

хибки однаково впливають на нижні і верх-

ні відліки рейки і вилучаються у їх різниці.

На високих спорудах найвпливовішою є

похибка горизонтування теодоліта, яку

обчислюють за формулою М =

0,5ah/p,

де

а - ціна поділки рівня при алідаді го-

ризонтального круга, h - висота конст-

рукції або споруди. Для врахування впливу

цієї похибки використовують накладний

електронний рівень, або теодоліт, в якому

вісь обертання зорової труби забезпечена

Нівелювання..

368

компенсатором нахилу; конструкцію такої

труби розробив П. І. Баран (див. Теодоліт

лазерний). 1.

НІВЕЛЮВАННЯ ГЕОМЕТРИЧНЕ

(геометрическое нивелирование; geometric

levelling; geometrische Nivellement и): ні-

велювання за допомогою нівеліра з го-

ризонтальною візирною віссю. Нехай А -

задня, а В - передня точки місцевості; 3 і

Я-відповідно відліки вертикально вста-

новлених рейок на цих точках. Оцифруван-

ня шкал збільшується знизу догори. Різни-

ця висот

т.

А і В місцевості Н

- Н

=3 - Я,

звідки Н

= Н

+ (3 - П).

Для по слаблення впливу

р е

ц і ї

р -

тикальної, кривини Землі і джерел по-

хибок, зумовлених недосконалістю прила-

дів, нівелір під час нівелювання встанов-

люють посередині між і.А\В. Якщо пере-

вищення точок не можна визначити із

однієї станції, то прокладають

і д геомет-

ричного нівелювання послідовним пере-

ставлянням нівеліра і рейок. Зв'язок між

суміжними станціями здійснюється через

передню точку, в якій рейка під час пере-

ходу залишається на місці, а задня рейка

переставляється вперед. Різницю висот

-Н

кінцевої і початкової точок ходу

знаходять за різницею сум усіх відліків,

тобто Я

Я„

= ХЗ - £Я. 16.

НІВЕЛЮВАННЯ ГЕОМЕТРИЧНЕ КО-

РОТКИМ ПРОМЕНЕМ (геометрическое

нивелирование коротким лучом; geometric

leveling by short ray; geometrisches Nivelle-

ment n mit der kurzen Strahlungen f pi): ні-

велювання геометричне для визначен-

ня осідання будівлі чи споруди,

якому за-

стосовують короткий (до 25 м) візирний

промінь довжиною 10-15 м. 7.

НІВЕЛЮВАННЯ ГІДРОДИНАМІЧНЕ

(гидродинамическое нивелирование; hydro-

dynamic levelling; hydrodynamisches Nive-

llement n): видозмінений спосіб нівелю-

вання гідростатичного, коли переви-

щення вимірюють переміщенням однієї із

посудин, напр., резервуара з рідиною на

станції відносно іншої посудини, яка роз-

ташована на спостережуваній точці. Цей

спосіб використовується в системі гідро-

статичного нівелювання,

яка

включає базо-

вий резервуар, розташований на станції

постійного стеження, і системи посудин,

які встановлюють у характерних (деформа-

ційних) точках споруди

з'єднані з базовим

резервуаром шлангами. У верхній частині

цих посудин закріплюють нерухомо елект-

роди, які з'єднуються окремим провідни-

ком із базовою станцією. Другим провід-

ником струму є рідина системи. У запов-

неній до певного

рівня

системі рідина ство-

рює умовний горизонт. Змінюючи рівень

рідини в базовому резервуарі на станції,

напр., переміщуючи його вертикально, по-

слідовно добиваються контакту меніска рі-

дини з електродом, фіксуючи положення

базового резервуара на вертикальній шка-

лі. Якщо якась посудина системи зміщує-

ться по вертикалі, напр., внаслідок осідан-

ня конструкції, на якій вона закріплена, то

вимірюванням зміни гідростатичного го-

ризонту одержують величину осідання.

Похибка вимірювання 0,05-0,3 мм. 1.

НІВЕЛЮВАННЯ ГІДРОМЕХАНІЧНЕ

(гидромеханическое нивелирование; hydro-

mechanic levelling; hydromechanisches Nive-

llement n): видозмінений спосіб нівелю-

вання гідростатичного, в якому пере-

вищення одержують вимірюванням мано-

метром зміни тиску рідини в замкненій

гідростатичній системі, коли опорні п'яти

посудин зміщені вертикально, тобто розта-

шовані на різних горизонтах. Для нівелю-

вання використовується нівелір гідро-

механічний. 1.

НІВЕЛЮВАННЯ ГІДРОСТАТИЧНЕ

(гидростатическое нивелирование; hyd-

rostatic levelling; hydrostatisches Nivellement

n): нівелювання, що ґрунтується на вико-

ристанні властивості поверхні рідини

завжди встановлюватися нормально до на-

пряму сили ваги і

сполучених посудинах

розміщуватися на одному рівні незалежно

від маси рідини і поперечного перерізу по-

судини. Перевищення вимірюють від ме-

ніска рідини (вода, ртуть, спирт, етилен-

гліколь)

як

різницю відліків шкал посудин.

Нівелювання..

369

Для вилучення похибки місця нуля переви-

щення вимірюють у зворотному порядку.

Якщо посудини розташовані на великій

віддалі між собою так, що тиск повітря Р

]

і Р

у посудинах неоднаковий, то умова рів-

новаги рідини (за відсутності її руху) має

такий вигляд:

К+Р\!т =h

/gP2 ,

де й„ h

- висоти стовпців рідини в посу-

динах; Р[, р

-густина рідини

посудинах;

g - прискорення сили ваги. Для врівнова-

ження тиску

повітря

Р, = Р

посудини звер-

ху перекривають і з'єднують повітряним

шлангом. Вплив нестабільності густини рі-

дини, яка залежить від температури, змен-

шують, використовуючи з'єднувальні

шланги типу „труба

трубі" з діафрагмами

(повітряний шланг більшого діаметра). Ви-

соку точність відлічування шкал забезпе-

чують електроконтактним способом. На

основі експериментальних досліджень

І.Ю.Васютинського та А.А.Назарчука, по-

хибка перевищення на станції становить

0,05 мм. У візуальному способі відлічуван-

ня шкал ця похибка досягає

мм. 1.

НІВЕЛЮВАННЯ МЕХАНІЧНЕ (ме-

ханическое нивелирование; mechanical le-

velling; mechanischesNivellement

и):

ніве-

лювання за допомогою профілографа.

Н. м. використовують, коли потрібно вико-

нати швидко нівелювання, задовольняю-

чись невисокою точністю - декілька санти-

метрів на 1 км шляху. 16.

НІВЕЛЮВАННЯ МІКРОМЕТРИЧНЕ

(микрометрическое нивелирование; micro-

metric levelling; mikrometrisches Nivellement

/г):нівелювання,що застосовується зде-

більшого під час монтажу машин та устат-

кування на малих віддалях. Для вимірю-

вання перевищень використовують м

кр

о -

нівелір. Н.м. виконують кроковим спосо-

бом, відлічуючи шкалу накладного рівня

(індикатора). Шукане перевищення h =

= 0,5(М\ -М

), де М

- відліки шкал

при двох установках мікронівеліра (тобто

прямого і зворотного ходу). Точність ні-

велювання залежить від чистоти контро-

14 745-1

льованої поверхні, чутливості рівня та

індикатора. Похибка перевищення на

станції 0,01-0,02 мм. 1.

НІВЕЛЮВАННЯ ПЛОЩОВЕ (площад-

ное нивелирование; area levelling; Flachen-

nivellement n)\ див. Нівелювання по-

верхні. 12.

НІВЕЛЮВАННЯ ПОВЕРХНІ (нивелиро-

вание поверхности; levelling of surface;

Flachennivellement n): 1) або нівелювання

площове - вид топографічного знімання,

який застосовують на відкритій місцевості

зі спокійним або слабовираженим рельє-

фом. Н. п. застосовують коли висоти точок

зображуваної поверхні потрібно знати з

підвищеною точністю. За результатами

Н. п. складають великомасштабні карти.

Висоти точок отримують з геометричного

нівелювання вершин квадратної сітки; па-

ралельних ліній; полігонів; полярним спо-

собом. Н. п. застосовують для вишукувань

будівництва населених пунктів, промисло-

вих споруд, аеродромів тощо та створення

проектів вертикального розпланування.

2) Нівелювання нерівностей поверхні

конструкцій машин, устаткування і споруд,

з використанням вершин регулярної (рід-

ше нерегулярної) сітки квадратів або три-

кутників, які покривають вказану поверх-

ню. Внаслідок цього одержують висоти то-

чок, наносять їх на план, інтерполюють і

рисують горизонталі або ізолінії від-

хилень точок поверхні об'єкта від заданої

площини. Похибка Н. п. не має перевищу-

вати 0,1 перерізу рельєфу. Н. п. переважно

застосовують

для

контролю якості великих

поверхонь у машинобудуванні. 1; 12.

НІВЕЛЮВАННЯ СУПУТНИКОВЕ

(спутниковое нивелирование; satellite le-

velling; Satelitennivellement n): або супут-

никова альтиметрія

—

один з найважливі-

ших методів геодезії космічної, при-

значений для оперативного визначення

профілів поверхні Світового океану та

окремих акваторій. Разом із даними інших

супутникових геодезичних методів розв'я-

зує

єдиній геоцентричній системі такі за-

дачі: визначення геоїда в планетарному