Літинського В. (ред.) Геодезичний енциклопедичний словник

Подождите немного. Документ загружается.

Нівелювання..

370

м-бі та в межах окремих акваторій, вив-

чення топографії та визначення висоти во-

дяних хвиль і рельєфу дна океану, визна-

чення і періодичне уточнення параметрів

зовнішнього гравітаційного поля Землі,

координат центра мас планети, параметрів

загальноземного рівневого еліпсоїда тощо.

Нівелювання земної поверхні виконують

спеціальним космічним апаратом (КА),

обладнаним альтиметром (радіо-, або ла-

зерним висотоміром), точним годинником,

бортовим процесором, GPS-приймачем,

системами електроживлення, гравітаційної

стабілізації, орієнтації, та радіозв'язку для

дистанційного керування апаратурою і пе-

ресилання наземним станціям зібраної ви-

міряної інформації. КА розташований на

круговій орбіті ШСЗ на висоті 0,8-

1,5 тис. км. Елементи орбіти К А регу-

лярно уточнюють за спостереженнями з

наземних контрольних станцій. Геоцент-

ричні координати КА х, у, z можна обчи-

слити на будь-який момент за елементами

орбіти та визначити методом GPS, що дає

змогу отримати миттєві геоцентричні ра-

діуси-вектори КА г = -^х

+у

• Ра-

діовисотомір безперервно випромінює че-

рез параболічну антену вертикально вниз

високочастотні імпульси

сантиметровому

діапазоні тривалістю декілька наносекунд.

Сферична радіохвиля досягає земної по-

верхні найкоротшим шляхом h

, відбиває-

ться від неї і, за ідеальних умов, тим же

шляхом повертається до КА, де приймаль-

ний блок висотоміра детектує велику кіль-

кість сигналів, усереднює їх і визначає час

проходження сигналом прямого і зво-

ротного шляху, що дає h

с At/

2, де стала

с - швидкість електромагнетних

хвиль.

Під

час вимірювань сигнал висотоміра одно-

часно покриває певну ділянку земної по-

верхні. Достатньо якісний відбитий сигнал

утворюється лише в тому випадку, якщо

ця ділянка відносно гладка, з високою від-

бивною здатністю. Тому метод Н. с. не дає

задовільних результатів над сушею. Над

водною поверхнею h

визначається з точ-

ністю 2-5 см. При цьому на основі сезон-

ної статистики висот хвиль у різних аква-

торіях океану вибираються найсприятли-

віші періоди вимірювань, враховуються си-

стематичні похибки радіовисотоміра, виз-

начені

на

еталонних полігонах, метеороло-

гічні параметри в районі нівелювання то-

що. За рік Світовий океан можна заніве-

лювати суцільно -20 разів. Кращі якісні та

кількісні результати можна отримати дво-

ма КА з висотомірами на таких орбітах,

щоб віддаль між КА була 200-300 км.

Напр., можна визначати відхилення виска

з точністю 2-4". Одним з перших КА, при-

значених для Н. с., був супутник SEASAT-

А (США, 1978) з номінальними парамет-

рами: середня висота орбіти 725 км, маса

альтиметра 45 кг, ширина променя антени

1,5°, контроль орієнтації 0,5°, несуча час-

тота радіосигналів 13,9 ГГц, діаметр пля-

ми на земній поверхні 1,6 км, точність ви-

мірювання h

± 0,1 м. 9.

НІВЕЛЮВАННЯ ТРАСИ {нивелирование

трассы; profile leveling; Nivellement n des

Verlaufs m der Verkehrswege f

рГ):

нівелю-

вання точок, закріплених

чи

позначених на

трасі - осі майбутньої лінійної інженерної

споруди (дороги, ЛЕП, каналу, водоводу

тощо), для побудови профілю траси

поздовжнього. Початок і кінець траси

прив'язують до реперів. Одночасно із поз-

довжнім нівелюванням пікетів траси, що

розташовані здебільшого через 100 м, ні-

велюють профілі траси поперечні. 12.

НІВЕЛЮВАННЯ ТРИГОНОМЕТРИЧ-

НЕ (тригонометрическое нивелирование;

trigonometrical levelling; trigonometrische

Hdhenmessung f): нівелювання геодезич-

ним приладом з похилою візирною віссю

з визначенням віддалі між цими точками.

Для цього вимірюють кут вертикальний

v (зенітну відстань z) і горизонтальну

віддаль S між точками спостереження.

Оскільки найбільша різниця довжини дуги

нормального перерізу і геодезичної лінії

для віддалі 1000 км становить 0,07 мм, а

різниця між довжиною дуги нормального

перерізу і дугою кола для віддалі 40 км

Нівелювання..

371

становить 17 мм, то горизонтальну віддаль

S у Н. т. на земній поверхні практично для

будь-яких віддалей приймають

як

дугу ра-

діуса, що дорівнює середньому радіусу

кривини нормального перерізу заданої точ-

ки. Для розв'язування інженерних задач S

для віддалі 10 км приймають як горизон-

тальну проекцію, позаяк різниця між гори-

зонтальною проекцією лінії і довжиною

дуги кола, радіус якого дорівнює радіусу

Землі, не перевищує 10 мм. Н.

т.

поділяють

на: нівелювання тригонометричне

одностороннє, нівелювання триго-

нометричне двостороннє танівелю-

вання тригонометричне міжточками

(із середини). 16.

НІВЕЛЮВАННЯ ТРИГОНОМЕТРИЧ-

НЕ ДВОСТОРОННЄ (двухстороннее

тригонометрическое нивелирование; bi-

lateral trigonometrical levelling; gegenseitige

trigonometrische Hdhenmessung ^нівелю-

вання тригонометричне з вимірюван-

ням зенітних відстаней або вертикальних

кутів з двох сторін спостережуваної лінії.

Розрізняють двосторонні спостереження

одночасні та неодночасні. Перевищення

між пунктами спостереження А і В із дво-

стороннього нівелювання обчислюють за

формулою

АВ

ІВ+ІА

де АІІ^д -поправка за середню висоту то-

чок А і В:

АН

$ =

+ Nm

•

Zba

Zab

•

R^ 2 '

Ак

дІ - поправка за вертикальну рефрак-

цію:

М7в =

(к

А '

КАВ

4Ro sin

AU% - поправка за відхилення прямови-

' АВ

сних ліній:

•

r-j

р sin Z

- відповідно висота приладу

точці і

висота візирної цілі в точці;

ЛЕ та ін. позначення - див. Нівелюван-

ня тригонометричне одностороннє.

НІВЕЛЮВАННЯ ТРИГОНОМЕТРИЧ-

НЕ МІЖ ТОЧКАМИ (нивелирование

тригонометрическое между точками;

trigonometrical levelling between the points;

trigonometrische Hdhenmessung f zwischen

zweiten Punkten m pi) нівелювання

тригонометричне з вимірюванням зе-

нітних відстаней або вертикальних кутів і

віддалей з третьої точки С, яку найкраще

обирати посередині між спостережувани-

ми точками А і В, тобто S

. Переви-

щення між точками спостереження зна-

ходять як різницю односторонніх спосте-

режень:

І'АВ

ксв ~ hcA

ScB

gZcB ~

-S

ctgZ

-l

~ к

в SCB

~ kqA SCA

2Ro

sin

2 Ro

^3 sin z,

sin Z

•

Позначення-див. Нівелювання триго-

нометричне одностороннє.

НІВЕЛЮВАННЯ ТРИГОНОМЕТРИЧ-

НЕ ОДНОСТОРОННЄ {одностороннее

тригонометрическое нивелирование; uni-

directional trigonometrical levelling; einsei-

tige trigonometrische Hdhenmessung j) ні-

велювання тригонометричне, коли

перевищення міжточками спостережен-

ня

А і В знаходять за формулою:

-L +

AB=

•H

=S-ctgZ

+AH

+Ak

+AU

+AE ,

де Z

- зенітна відстань, виміряна з А на

- висота приладу над центром пункту

спостереження; І

- висота візирної цілі

над центром спостережуваного пункту; S

- горизонтальна віддаль між пунктами А і

В (довжина дуги рівневої поверхні квазі-

геоїда, від якої відлічують висоти абсо-

лютні, й розташована між нормалями до

Номенклатура...

372

геоїда в пунктах А і В (якщо віддаль між

пунктами визначають із геодезичної ме-

режі, обчисленої

проекції Ґавсса, то в цю

віддаль вносять поправки за зворотний пе-

рехід на поверхню референц-еліпсоїда і з

еліпсоїда на рівневу поверхню (квазі-

геоїд)); АН ~ поправка за висоти пунктів

АіВ

Hm+Nm

S-ctgZ

де R

- середній радіус Землі для середини

лінії

АВ-,

- середнє з наближених висот

Н'

і Н'

над поверхнею квазігеоїда

Н'

+Н'

- —Г~ '

- середнє з наближених висот відпові-

дних точок квазігеоїда над еліпсоїдом у ра-

йоні спотережень

N'+N'

0,0052

(Н

-Н

)(В

-В

)

іп2В,

де g і у - дійсне і нормальне прискорення

сили ваги по лінії АВ; В

- середня широта

т. А і В; В

і В

- відповідні широти

т.

А і В.

Для розв'язування інженерних задач засто-

совують спрощену формулу Н. т. о.:

AB=S-ctgZ

-l

l-k

sin

Якщо виміряно похилу віддаль D, то засто-

совують таку формулу Н. т. о.:

h, я = D-cosZ

-к

2 R,

_ " А

Якщо віддалі вимірюють нитковим відда-

леміром, то перевищення обчислюють за

формулою:

Ьлв +

Ак

лв

- поправка за кривину Землі та реф-

ракцію:

+ і

-І

+0,43

2 R?

Ак

лп

(1 ~k

АВ

2Ro sin

АВ

FARS

sin

p"sin

де k

- коефіцієнт вертикальної рефрак-

ції; r

- кут вертикальної рефракції по

лінії АВ у момент спостереження;

р" = 206265; Ли

АВ

- поправка за

відхилення прямовисних ліній, що визна-

чається за формулою

ли

АВ

=(и

-и

) ,

р sm Z

де

- відхилення прямовисної лінії

пло-

щині нормального перерізу АВ, яке спосте-

рігають у т. A; U

- середньоінтеґральне

значення відхилення важка по тнїїАВ. Ме-

тоди визначення поправки АЕ , які розро-

бив В.Ф.Єремеєв:

АЕ = J ^'-Ш -

де

АГ

ВІД

- коефіцієнт ниткового віддалеміра

-100; / - відлік тахеометричної рейки;

V = 90° - Z - кут нахилу.

НОМЕНКЛАТУРА В ТОПОГРАФІЇ І

КАРТОГРАФІЇ (номенклатура в топо-

графии и картографии; nomenclature,

letter-and-number system in topography and

cartography; Zone fund Kolonne f (Nummer

f) des Kartenblattes n (in Topographie fund

Kartographie/)): система надання назви

або найменування окремого аркуша карти,

щоб відрізнити його від інших у серії ана-

логічних багатоаркушевих карт. Якщо в

картографо-геодезичній практиці застосо-

вується розграфлення карти, то обо-

в'язково треба подавати номенклатуру цих

аркушів. Номенклатура опрацьована для

карт топографічних, карти м-бу

1:1000000 і карти Світу м-бу 1:2500000. Є

довільна Н. та Н. за координатною сіткою.

Довільна Н. надає кожному аркушеві бага-

тоаркушевої карти порядковий номер або

інше позначення, що складається, напр., з

букви і цифри для колони і пояса, на які

Номенклатура..

373 н

поділено багатоаркушеву карту і кожний

окремий аркуш є її складовою частиною.

Н. за координатною сіткою здебільшого

стосується карт, рамки яких є зображен-

ням відповідних відрізків меридіанів і па-

ралелей і мають трапецієподібний вигляд,

як, напр., карти м-бу 1:1000000 (див. Роз-

графлення і номенклатура аркушів

карти м-бу 1:1000000). 5.

НОМЕНКЛАТУРА ТОПОГРАФІЧНИХ

КАРТ (номенклатура топографических

карт; letter-and-number system of maps;

Zone f und Kolonne f {Nummer f) der topo-

graphischen Karten f pi): див. Розграф-

лення і номенклатура аркушів то-

пографічної карти. 5.

НОМОГРАМА

(номограмма;

nomogram;

Nomogramm

п):

креслення,

на

якому зобра-

жено будь-яку функціональну залежність

між величинами. Н. дає змогу, не викону-

ючи обчислень, простими геометричними

операціями знаходити наближене значення

функції. 20.

НОМОГРАМА ВІДДАЛЕЙ ГЕОДЕ-

ЗИЧНОГО ПРИЛАДУ (номограмма рас-

стояний геодезического прибора; nomog-

ram of distance reduction curves; Entfer-

nungsnomogramm n des geodatischen Ge-

rates): номограмау вигляді системи кри-

вих, видних у зоровій трубі геодезич-

ного приладу, які використовують для ви-

мірювання горизонтальних проекцій від-

далей відлічуванням рейки. 14.

НОМОГРАМА ПЕРЕВИЩЕНЬ ГЕО-

ДЕЗИЧНОГО ПРИЛАДУ {номограмма

превышений геодезического прибора; no-

mogram of elevation curves; Uberhdhungs-

nomogramm n des geodatischen Gerates n):

номограма у вигляді системи кривих,

видних у зоровій трубі геодезичного

приладу, які використовують для вимірю-

вання перевищень відлічуванням

рейки.

14.

НОМОГРАМНИЙ ПРИЛАД ГЕОДЕ-

ЗИЧНИЙ {геодезический номограммный

прибор; nomogram geodetic device; geo-

datisches Nomogrammgerat

n):

геодезичний

оптично-механічний прилад з номогра-

мою. 14.

НОНІУС {нониус; nonius; Nonius

т,

Trans-

versalmafistab пі): допоміжна шкала, що

використовується для відлічувань часток

найменших поділок лінійних шкал. Для ко-

лових шкал Н. наз. верньєром. 21.

НОНПАРЕЛЬ {нонпарель; nonpareil; Non-

pareille f): один з найменших друкарських

шрифтів, кегль якого дорівнює шість

пунктів (2,256 мм). 5.

НОРМАЛЬНА ЗЕМЛЯ {нормальная

Земля; normal earth; Normalerde f): рівне-

вий еліпсоїд обертання, який створює нор-

мальне гравітаційне поле. Підбирають рів-

невий еліпсоїд, дотримуючись таких умов:

1) центр рівневого еліпсоїда збігається з

центром мас Землі, а його головна вісь

інерції збігається з віссю обертання Землі;

2) рівневий еліпсоїд обертається з такою

ж кутовою швидкістю, як і реальна Земля;

3) маси рівневого еліпсоїда

реальної Землі

однакові; 4) зональні гармонічні коефіцієн-

ти другого степеня для рівневого еліпсоїда

і реальної Землі мають збігатися; 5) по-

тенціял сили ваги нормальний

на

по-

верхні рівневого еліпсоїда має дорівню-

вати реальному потенціялу сили ваги на

рівневій поверхні, яка проходить через ви-

хідний пункт нівелювання. За відомими

параметрами Н. 3. - масою, формою по-

верхні, кутовою швидкістю обертання в

будь-якій точці зовнішнього простору мож-

на обчислити нормальний потенціял та ін.

елементи нормального поля. 6.

НОРМАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ СИЛИ ВА-

ГИ {нормальное значение силы тяжести;

normal value of gravity; Normalschwerewert

m, Normalschwere f): обчислене значення

сили ваги, для поверхні еліпсоїда рів-

невого обертання. Закон зміни Н. з. с. в.

на

поверхні рівневого еліпсоїда описується

залежністю

Уо

0sin

S-)3

sin

25),

де В - широта геодезична точки; Y

Н. з. с. в. на екваторі; j8 і Д - коефіцієнти,

які визначають зі співвідношень:

р,=-сс

+-ар р,=-а

+-сср

8 4 ' 8 4

Нормальний закон

374

На XVII Генеральній асамблеї МГГС у

Канберрі 1979 була рекомендована фор-

мула Н. з. с. в. геодезичної референцної

системи GRS 1980:

= 978032,66(1 + 0,0053024

•

sin

2В -

- 0,00000585

•

sin

IB), м-С"

. 6.

НОРМАЛЬНИЙ ЗАКОН (нормальный

закон; normal law; Normalgesetz n): закон

Ґавсса - основний закон теорії ймо-

вірності. При деяких незначних обмежен-

нях закон розподілу суми величин ви-

падкових прямує за ймовірністю до Н. з.

розподілу незалежно від того, якому закону

розподілу підпорядковується кожна випад-

кова величина. Щільність розподілу

для Н. з. записується у вигляді

деда^-математичне сподівання; о

—

середнє квадратичне відхилення;т

характеризує положення кривої розподілу

на осі ОХ, а а

- ступінь стиску кривої (її

форму). Крива Н. з. симетрична відносно

. 20.

НОРМАЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ ДРУГИХ

ПОХІДНИХ ГРАВІТАЦІЙНОГО ПО-

ТЕНЦІЯЛУ (нормальные значения вто-

рых производных гравитационного потен-

циала; normal values of the second deriva-

tives of gravity potential; Normalwert m der

zweiten Ableitung des gravimetrischen Poten-

tials n): значення других похідних на рів-

невійповерхні нормальної Землі. Для

знаходження градієнтів сили ваги і кри-

вини на поверхні Нормальної Землі прий-

мають, що головні радіуси еліпсоїда відомі,

тобто радіус Мкривини меридіана і радіус

N кривини першого вертикала. Для визна-

чення Н. з. д. п. ґ. п. використовують фор-

мули:

=5,12-(1 + cos25);

=-8,11-sin 25;

=3086-(l-0,00142sin25);

= 0;

де U

, U

- градієнти кривини на поверх-

ні нормальної Землі; U

- вертикальний

градієнт нормальної сили ваги; U

- гори-

зонтальний градієнт нормальної сили ваги

в меридіональному напрямі;

- горизон-

тальний градієнт нормальної сили ваги в

першому вертикалі, що не залежить від

довготи; тут коефіцієнти виражені в Етве-

шах. 6.

НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗ-

ПЕЧЕННЯ ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ

(нормативно-техническое обеспечение

геодезических работ; normative-technical

provision of geodetic works; Normal techni-

sche Versorgung der geodatischen Arbeiten f

pi): заходи для забезпечення відповідного

правового статусу топографо-геодезичної

та картографічної служби в Україні, які

1995 Укргеодезкартографія разом із заці-

кавленими міністерствами та відомствами

опрацювала та подала на розгляд Верхов-

ної Ради як проект Закону про топографо-

геодезичну та картографічну діяльність,

який був прийнятий як Закон 1998. Приве-

дено у відповідність із Типовим положен-

ням про галузеві міністерства (відомства)

Положення про Укргеодезкартографію.

Опрацьовано низку нових нормативно-тех-

нічних актів: Інструкцію про умови і пра-

вила здійснення аерофотознімальних, то-

пографо-геодезичних, картографічних ро-

біт, кадастрових знімань суб'єктами під-

приємницької діяльності, порядок надання

ліцензій та контролю за їх дотриманням;

Інструкції для топографічних знімань у

м-бах 1:5000, 1:2000,1:1000, 1:500; Поло-

ження про накопичення видавничих ори-

гіналів карт та їх дублікатів; Положення

про авторське право

картографії; Інструк-

ції з відтворення географічних назв англо-,

франко-, еспаномовних країн, а також Біло-

русі, Молдови, Польщі тощо. Крім того,

1998 опрацьовані і затверджені Постано-

вою Кабінету Міністрів України „Основні

положення створення Державної геодези-

чної мережі України", 2000 „Основні поло-

ження про створення і оновлення топо-

Носії архівні..

375

графічних карт м-бів 1:10000, 1:25000,

1:50000, 1:100000, 1:200000, 1:500000,

1:1000000", продовжено роботу над умов-

ними знаками для топокарт м-бів 1:500-

1:5000 і топокарти м-бу 1:10000. 2.

НОСІЇ АРХІВНІ ЦИФРОВОЇ ІНФОР-

МАЦІЇ ПРО МІСЦЕВІСТЬ (архивные

носители цифровой информации о мест-

ности; archives carriers of digital informa-

tion about terrain; Tragern m pi der Urkun-

densammlungsinformation f (Archivsin-

formation f) nach dem Gelande n): машинні

носії, що надійно та довготривало збері-

гають цифрову інформацію про місцевість

(цифрову карту) в інформаційному архіві

банку картографічних даних. 5.

НУЛЬ ВОДОМІРНОГО ПОСТА (ноль

водомерного поста; zero of gauging station;

Nullfdes Pegels

des Pegelpunkts

m):

умов-

но прийнята висота нуля шкали рейки во-

домірного поста. 1.

НУЛЬ ГЛИБИН (нуль глубин; depth's

nought (zero); Tiefnull f): умовна поверхня,

від якої відлічують глибини на картах

морських. 6.

НУЛЬ ЗБІЖНИЙ (совпадающий нуль;

coincident zero; zusammenfallende Null f):

див. Фазометр аналоговий. 13.

НУЛЬ-ІНДИКАТОР (нуль-индикатор;

null indicator; Nullinstrument

n):

див. Фазо-

метр аналоговий. 13.

НУЛЬ НЕЗБІЖНИЙ (нуль несовпадаю-

щий; noncoincident zero; unzusammenfallen-

de Null f): див. Фазометр аналого-

вий. 13.

НУЛЬ-ПУНКТ РІВНЯ (нуль-пункт уро-

вня; level zero point; Libellenull f): точка роз-

ташована посередині між крайніми штри-

хами на внутрішній поверхні ампули рів-

ня. Нуль-пунктом контактного рівня є по-

ложення середини бульбашки, коли сумі-

щені зображення половин її кінців. 14.

НУЛЬОВИЙ ІНВАРІАНТ (нулевой ин-

вариант; zero invariant; Nullinvariante f):

математичний вираз, який визначає зв'язок

між положенням світної точки та положен-

ням її зображення (для параксіальної ді-

лянки оптичної системи):

п п _п п

/ ?

s r S г

де п, п

—

показники заломлення двох се-

редовищ, розділених сферичною поверх-

нею радіуса r; s - віддаль від сферичної

поверхні до світної точки; s' - аналогічна

віддаль до точки зображення. 8.

НУЛЬОВИЙ ЦИКЛ БУДІВНИЦТВА

(нулевой цикл строительства; building null

cycle; Nullzyklus m (unterirdischer Zyklus)

des Aufbaus m (des Baus m)): один з етапів

будівельних робіт, що зводиться до будів-

ництва підземної частини споруди. 7.

НУЛЬОВІ ПРОМЕНІ (нулевые лучи; zero

rays; Nullstrahlen mpi): промені, що прохо-

дять нескінченно близько до оптичної осі

та утворюють з нею дуже малі кути. Син.

- параксіальні промені. 8.

НУТАЦІЯ (нутация; nutation; Nutationf):

коливання земної осі (осі Світу), що нак-

ладаються на прецесійний рух (див. Пре-

цесія) і зумовлені збуренням Сонця і Мі-

сяця. Розрізняють

Н. за

довготою Ау/

на-

хилом Ає. Розклади Н. Ау/ і Ає, що вико-

ристовують для обчислень ефемерид,

ґрунтуються на теорії обертання Землі. З

1980 прийнята МАС теорія Н. з кількістю

членів розкладу для A\jf - 106 і для Ає -

89. Враховуючи практичний бік, усю су-

купність нутаційних членів поділяють на

довгоперіодичну та короткоперіодичну

частини Н. Амплітуда головного члена Н.

у довготі Ау/ дорівнює 17,2", період-6798

діб (18,62 року); головний член Н. нахилу

Ає має однакові період та амплітуду, що

дорівнюють 9,2", яку наз. сталою Н. Дов-

гоперіодичні члени Н. - сукупність нута-

ційних членів розкладу, що не залежить від

довготи Місяця. Період аргументів довго-

періодичних членів Н. становить 7 тис. -

100 діб. Основний довгоперіодичний член

Н. за тривалістю дорівнює 18,6 року тро-

пічного. Короткоперіодичні члени Н. -

сукупність нутаційних членів розкладу, пе-

ріоди аргументів яких не більші 35 діб. 18.

Нутромір

376

НУТРОМІР

(нутромер;

internal microme-

ter): прилад, для вимірювання внутрішніх

лінійних розмірів отворів, пазів деталей

машин та ін. виробів. Н. складається з ба-

зової трубки, яка на одному кінці має мік-

рометричну або індикаторну головку з

опорним наконечником, а на іншому -

тільки опорний наконечник. Віддаль між

опорними наконечниками відлічують за

шкалою базової трубки і шкалою барабана

мікрометра (індикатора). Для зміни цієї

віддалі використовують набір вставних

стрижнів. Похибка вимірювання Н. -

0,01-0,1 мм і залежить від розміру деталі

та умов застосування, особливо від чис-

тоти поверхні. 1.

НЬЮТОНІВСЬКОГО ПОТЕНЦІЯЛУ

ТЕОРІЯ (теория ньютоновского потен-

циала; theory ofnewtonian potential; Poten-

tialstheorie f von Newton): у початковому

розумінні - теорія про властивість сил, що

діють за всесвітнім законом сили ваги, в

формулюванні

якого

(за

І.

Ньютоном) йде-

ться про сили взаємного притягання ма-

теріальних точок. Історично першими зав-

даннями цієї теорії були важливі для не-

бесної механіки і геодезії проблеми вив-

чення сил взаємного притягання тіл Со-

нячної системи і притягання матеріальної

точки земним еліпсоїдом. Ж.Ляфанж (1773)

з'ясував, що дослідження векторного поля

сил притягання F = F

k , (де і,

j,k - орти координатних осей, F

, F

проекції сили на ці осі), можна замінити вив-

ченням деякого скалярного поля V = V(x,y,z),

dV _ dV_ dV

для якого —

"5 г у -r- = r або

ах "У oz

F = gradV . Цю функцію V=V(x,y,z)

Дж. Грін (1828) наз. потенціяльною, а

К.Ґавсс (1840) - потенціялом. Вони також

зазначали, що потенціяли можна викорис-

тати для описування не тільки поля притя-

гання, але й електростатичних і магнетних

полів; введені поняття потенціялу „мас"

довільного знака або зарядів. Детальне

дослідження потенціялів різних видів і

створення строгих методів розв'язування

основних крайових задач теорії потенціялу

було виконано в кінці ХІХ-го - на початку

ХХ-го

ст.

(Ляпунов, Стеклов, Гюнтер). Цим

було завершено створення класичної теорії

потенціялу; з середини ХХ-го ст. розроб-

лялася абстрактна теорія потенціялу. 15.

ОБГОРОДЖУВАННЯ (обноска; batter

board; aufiere Betzugsrahmen m pi): допо-

міжна споруда

для

детального розмічуван-

ня

осей, блоків фундаментів, колон

на

ста-

дії нульового циклу. Рамкова конструкція

зі стовпів і горизонтальних дощок, що їх

з'єднують, яка встановлюється вздовж

контуру споруди на відстані 2-5 м від

краю копані. На верхнє ребро дощок ви-

носять і закріплюють зарубками або цвя-

хами поздовжні та поперечні осі фунда-

ментів, палуби комунікацій. Натягнувши

дві струни між відповідними точками осей

на О., одержують на їх перетині центр кон-

струкції, який переносять на дно копані або

на монтажний горизонт за допомогою нит-

кового виска. Похибка розмічування осей

відкладанням віддалей рулеткою на обго-

родженні становить 1:10000-1:25000. 1.

ОБЕРНЕНА ВЕЛИЧИНА ВАГИ ФУНК-

ЦІЇ (обратная величина веса функции; re-

verse value offunction weight; Reziprokwert

m des Funktionsgewichts n): величина 1 jP

яка

характеризує точність (ступінь довір'я)

обчислення деякої функції F

F(x,y,...,/).

Якщо ваги Р

,Р, ... ,P

аргументів

Обернена задача..

377

х, у, ..., t, то О. в. в.

формулою

). обчислюють за

fdF

_1_

ҐЗ/Л

Pf ~

ду

\ ' J

'dF\

Р,

dF^dFy(x,y)

ДЄ

2Nl

=^pi5 + 3t

sec B,

120 N.

2%t] +

24r

+ Ы]

+ 8?7

3 N,

_ 'о

15 N

5fg

+ 3!q +

2T]Q

+ Г/q ) •

2Rf

24 R«

де (9F/9x),(dF/dy\...,(3F/3/) - частинні

похідні від функції F за

її

аргументами; фу)

- коефіцієнт кореляції величин х і у. 20.

ОБЕРНЕНА ЗАДАЧА ПРОЄКЦІЇ ҐАВ-

ССА-КРЮҐЕРА

(обратная

задача прое-

кции Гаусса-Крюгера; inverse problem of

Gauss-Kruger projection; inverse Aufgabe f

von Gauss-Kruger Projektion f): обчислен-

ня геодезичних координат В і L, зближен-

ня меридіанів на площині у і м-бу зобра-

ження т за прямокутними координатами

заданої точки. Для розв'язування цієї за-

дачі використовують формули:

В = В

+а'

+...;

і = L-L

=ь\у+ь'

+ь'

...;

у =с[у

с'

+с'

+...;

m = l

+d'

...,

Тут В

(]

- широта основи ординати пункту,

значення якої можна отримати за аргумен-

том*, t

= tgBg, nl = е

cos

, V

= l + ril

і R

- радіус кривини першого верти-

кала і середній радіус кривини відповід-

но; індекс 0 вказує, що ця величина є функ-

цією широти В

. 17.

ОБ'ЄКТ ЦИФРОВОЇ КАРТИ (объект

цифровой карты; digital map object; Objekt

n der digitalen Karte J): структурна одини-

ця

цифрової картографічної інформа-

ції, що однозначно характеризує відповід-

ний об'єкт місцевості. 5.

ОБ'ЄКТИВ (объектив; objective lens {ob-

ject glass); Objektiv n): лат. objektus - пред-

мет. Звернена до предмета частина зоро-

вої труби, бінокля, мікроскопа тощо,

що формує дійсне оптичне зображення

предмета. Основні характеристики О.: фо-

кусна віддаль / (у геодезичних приладах

100-700 мм); відносний отвір D/ f (D- діа-

метр вхідного отвору); кут поля зору,

роздільна здатність (див. Оптичні харак-

теристики зорової труби). О. є склеє-

ні (рис., а, в) і несклеєні (рис., б). їх також

поділяють

на

дволінзові (рис., а, б), трилін-

зові (рис., в) і складніші, напр., чотирилін-

зовий у теодоліті ЗТ2КП (рис., г). Скло -

„крон"

- „флінт" або „флінт"-„крон".

в г

Телеоб

'єктив (рис., д) складається із перед-

нього нерухомого елемента 2 (ним може

бути один із об'єктивів рис., а - г) і фоку-

сувального компонента!, що є від'ємною

(рідко додатною) лінзою, або зі склеєних

Об'єктив..

378

лінз. Якщо фокусувальна лінза під час пе-

ресування з L] (по лінії 1) у Lj зміститься

на h відносно оптичної осі З, то зображен-

ня зміститься на x = hg//

Дзеркально-лінзовий об'єктив (рис., е)

складається з ахроматичного меніска 1 з

відбивним дзеркалом 2; увігнутого дзер-

кала 4 і фокусувального компонента 3. На

рис., е для наочності показані сітка ниток

5 та окуляр 6. 14.

ОБ'ЄКТИВ ОРТОСКОПІЧНИЙ {объек-

тив ортоскопический; distortion-free lens;

orthoskopisches Objektiv

n):

див. Ортоско-

пія об'єктивів. 8.

ОБ'ЄКТИВ ФОТОТРАНСФОРМАТО-

РА {объектив фототрансформатора; lens

ofphoto transformer; Objektiv n des Entzer-

rungsgerats n): лінза або система лінз для

проектування на екран зображення нега-

тива, вміщеного

касеті фототрансформа-

тора. 8.

ОБ'ЄКТИВНИЙ БЛОК АЕРОФОТО-

АПАРАТА {объективный блок аэрофото-

аппарата; objective block of aerocamera;

Objektivblock m der Luftkamera f): складо-

ва частина аерофотоапарата. Напр.,

аеро-

фотоапараті АФА-41 О. б. а. складається з

об'єктива, вирівнювального скла та закри-

вана. 8.

ОБ'ЄМ ВОДОСХОВИЩА (объем водо-

хранилища; cubic capacity of dam pond;

Volumenwasserbehdlter от): кількість води

у водосховищі при різних рівнях його за-

повнення (м

або км

). Розрізняють робо-

чий (корисний) об

'єм

- об'єм між нормаль-

ним підпірним рівнем (НПР) та рівнем

мертвого об'єму. Його використовують для

регулювання стоку при нормальній робо-

ті підпірних та ін. споруд. Його ще наз.

зливною призмою. Мертвий об

'єм —

об'єм

води між днищем водосховища та дзерка-

лом води на рівні, що відповідає мертво-

му об'ємові. Повний об'єм - об'єм води

заданого НПР; дорівнює сумі корисного і

мертвого об'ємів. Форсований об'єм

—

об'єм води, розташований вище НПР, його

ще наз. резервним об'ємом. Використовує-

ться для трансформації паводків і пове-

ней. 4.

ОБ'ЄМ СТОКУ (объем стока; volume of

streamflow; Volumenabflufi m): кількість во-

ди, що протікає через живий переріз во-

дотоку за певний час; вимірюють у м

або

км

за добу, місяць, сезон, рік тощо. О. с. за-

лежить від площі водозбору та ін. умов. 4.

ОБЛАСТЬ ПЛЕЙСТОСЕЙСТОВА

(плейстосейстовая область; pleistocene

area): територія земної поверхні, на якій

під час землетрусу є руйнування. 4.

ОБЛІК ЖИТЛОВОГО ФОНДУ (учет

жилищного фонда; housing register; Evi-

denzfdes Wohnungsfonds

m):

фіксування да-

них про кількісний та якісний стан житло-

вих будинків і квартир, правовий статус

цих об'єктів нерухомості, дані про влас-

ників та користувачів. 4.

ОБЛІКОВА ОДИНИЦЯ МІСТОБУДІВ-

НОГО КАДАСТРУ (учетная единица гра-

достроительного кадастра; account unit of

urban cadastre; Ewidenzeinheit f des Stadt-

katasters n): ділянка міської території з по-

казниками правового, господарського, при-

родного і економічного характеру, яка пе-

редана у власність

чи

користування (постій-

не, тимчасове) або в оренду фізичній осо-

Обміри архітектури

379 О

бі, що здійснює у визначених межах госпо-

дарську або соціальну діяльність. 4.

ОБМІРИ АРХІТЕКТУРНІ

{обмеры

архи-

тектурные; architectonik inspections; archi-

tektonische Vermessung f): визначення про-

сторового положення характерних точок

споруд з метою одержання детальних пла-

нів, рисунків та перерізів для складання

проектів реставрації

чи

реконструкції. О. а.

виконують геодезичними і фотограммет-

ричними методами. У геодезичному методі

визначають координати характерних точок

споруди, напр., способом просторової ку-

тової засічки з вимірювального базису. Най-

ефективнішими є фотограмметричний та

стереофотограмметричний методи. 1.

ОБСТЕЖЕННЯ ПІДЗЕМНИХ КОМУ-

НІКАЦІЙ (обследование подземных ком-

муникаций; inspection of utility infrastructu-

re; Ortbesichtigungf der unterirdischen Kom-

munikation J): збір інформації про просто-

рове розташування, вид, матеріал і спосіб

прокладання підземних комунікацій. 1.

ОБЧИСЛЕННЯ ОБ'ЄМУ ЗЕМЛЯНИХ

РОБІТ (вычисление объема земляных ра-

бот; calculation of volume of earthwork;

VolumenrechnungfErdarbeiten f pi (Aushub

m)): визначення об'єму насипів і виїмок,

які утворюються внаслідок змін рельєфу

місцевості під час вертикального плану-

вання території будівництва. Здебільшого

користуються способами: 1) квадратів або

трикутників',

профілів',

3) ізороб.

У способі 1 визначають робочі позначки

вершин сітки квадратів або трикутних

призм і обчислюють об'єми виїмки і наси-

пу в кожному квадраті (трикутнику), су-

марні об'єми на всій території,

також ба-

ланс земляних робіт.

У способі 2 на плані вибирають низку па-

ралельних ліній, будують для них профілі

реального і проектного рельєфу, вимірю-

ють площу між профільними лініями і, зна-

ючи віддалі між паралельними лініями,

обчислюють відповідні об'єми.

У способі 3 викреслюють на плані лінії

однакових робочих позначок (ізороби), ви-

значають планіметром обмежені ними пло-

щі і, помноживши їх на висоту перерізу,

одержують сумарні об'єми земляних ро-

біт для насипу і виїмки.

За умови використання комп'ютерів най-

ефективнішим і точним є спосіб трикут-

ників. Похибка визначення об'єму земля-

них робіт у проектах, опрацьованих за ма-

теріалами топографічного знімання, в м-бі

1:500-1:1000, не перевищує 3-5 %. 1.

ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ КРАТНІ І

ЧАСТКОВІ (кратные и частичные еди-

ницы измерения; divisible and partial mea-

surement units; Multieinheiten f pi und Tei-

leinheiten f

рГ):

для багатьох випадків при-

йняті одиниці міри, незручні

користуван-

ні. Тому встановлено

О.

в. к.

ч., тобто оди-

ниці, які у відповідну кількість разів більші

або менші, ніж основна одиниця цієї систе-

ми. Поширені десяткові кратні та часткові

одиниці, які одержують множенням основ-

них одиниць на число 10 у певному степе-

ні. Назви десяткових кратних і часткових

одиниць утворюються

використанням від-

повідних префіксів. Префікси можна при-

єднувати до основних назв одиниць, які не

мають префіксів. У табл. подається список

десяткових множників та їх префіксів.

Множ-

ник

Префікс

Множ-

ник

Назва

Позначення

Множ-

ник

Назва

Вітчизняне

Міжнародне

Екса

Е Е

Пета

Тера

10"

Гіга

Мега

М М

Кіло

Гекто

г н

Дека

да

10-

Деци

10-

Санти

С С

10-

Мілі

10"

Мікро

мк

10-"

Нано

Н N

ю-

Піко

П Р

10-

Фемто

10-'

Атто