Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. Податковий менеджмент

Подождите немного. Документ загружается.

181

8. Методика проведенняперевірки правильності розрахунку і своєчасності сплати акцизного збору

в) власниками (замовниками) алкогольних напоїв, що виготовле-

ні на території України з використанням давальницької сировини,

не пізніше дня одержання продукції;

г) підприємствами, що реалізують алкогольні напої, і власника-

ми давальницької сировини, у яких середньомісячні суми акцизно-

го збору за минулий рік складали понад 25 тис. грн, — щодекадно

15–25 числа поточного місяця, 5 числа місяця, що наступає за звіт-

ним, виходячи з фактичного обороту за відповідну декаду;

д) підприємствами, що реалізують алкогольні напої, у яких се-

редньомісячні суми акцизного збору за минулий рік складали до

25 тис. грн. включно — щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, що

наступає за звітним, від фактичного оподатковуваного обороту за

минулий місяць.

Суми акцизного збору з імпортованих на територію України то-

варів зараховуються в Державний бюджет, а з товарів, вироблених

в Україні, — у місцевий бюджет за місцем їх виробництва і Держав-

ний бюджет у співвідношеннях, встановлених Верховною Радою

України.

З 1996 р. в Україні використовуються марки акцизного збору.

Відповідно до Закону України від 15 вересня 1995 р. «Про акциз-

ний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби» марка акцизного

збору — це спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої і

тютюнові вироби, і його наявність на цих товарах підтверджує спла-

ту акцизного збору.

Відповідно до Наказу Президента України від 18 вересня 1995 р.

№ 849/95 «Про введення марок акцизного збору на алкогольні на-

пої і тютюнові вироби» реалізація на території України імпортних

алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок ак-

цизного збору забороняється. У випадку їхньої відсутності товари

підлягають конфіскації чи знищенню.

8.2. Перевірка правильності нарахування акцизного збору

Під час камеральної перевірки Розрахунку акцизного збору (До-

даток І) насамперед потрібно звернути увагу на своєчасність його

подання, наявність усіх необхідних додатків та правильність запо-

внення реквізитів, рядків і колонок.

182

Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. «Податковий менеджмент»

Перевіряючи перший розділ «Обчислення суми акцизного збо-

ру», слід звернути увагу на правильність і повноту заповнення всіх

рядків і колонок. Особливу увагу слід звернути на колонки, в яких

указуються неоподатковувані обороти. Заповнюючи ці колонки,

необхідно перевірити розшифровку неоподатковуваних оборотів,

яка обов’язково має додаватися до розрахунку. Також слід встано-

вити правильність застосування ставок акцизного збору. Перевірка

першого розділу закінчується арифметичними підрахунками суми

акцизного збору і порівнянням отриманого результату з даними

підприємства, наведеними в розрахунку.

Під час перевірки другого розділу «Результати перерахунку ак-

цизного збору» слід упевнитись у наявності відповідних платежів.

Для цього використовуються дані відділу обліку, де на картках осо-

бистих рахунків відображаються фактично внесені за звітний пері-

од суми. У цьому ж розділі відображається сума акцизного збору,

яка підлягає сплаті до бюджету чи відшкодуванню з бюджету.

Якщо підприємство здійснює експортні операції, то необхідно

впевнитися, що до розрахунку додані відповідні документи (довід-

ки установ банків про надходження валюти та копії платіжних доку-

ментів; копії вантажних митних декларацій з відповідним підтвер-

дженням митних органів про фактичний перетин митного кордону

України та інші). На підставі цих документів перевіряється пра-

вильність заповнення третього розділу розрахунку «Зменшення

акцизного збору при експорті підакцизних товарів при розрахунках

за іноземну валюту».За результатами перевірки податковий інспек-

тор робить позначку про проведення нарахування суми акцизного

збору за особовим рахунком платника, а також відмітки про резуль-

тати попередньої перевірки. За необхідності робиться запис про до-

цільність проведення документальної перевірки.

Податкова документальна перевірка з правильності розрахунку

і своєчасності сплати акцизного збору повинна починатися з визна-

чення переліку підакцизних товарів відповідно до діючого в Украї-

ні законодавства.

Посадова особа податкової служби звертає увагу на правиль-

ність визначення оподатковуваного обороту при обміні на терито-

рії України підакцизними товарами власного виробництва, при їх

безкоштовній передачі, при натуральній оплаті праці і при викорис-

танні їх на невиробничі цілі.

183

8. Методика проведенняперевірки правильності розрахунку і своєчасності сплати акцизного збору

Під час перевірки аналізується правомірність обчислення акциз-

ного збору, виходячи з дати реалізації підакцизних товарів. Зверта-

ється увага на обкладання акцизним збором товарів, виготовлених

з давальницької сировини. При цьому варто пам’ятати, що платни-

ком акцизного збору з товарів, що були виготовлені з давальниць-

кої сировини, є власник товару, а не її переробник.

При перевірці правильності визначення оподатковуваних обо-

ротів при реалізації імпортних товарів варто звернути увагу на те,

що акцизний збір розраховується, виходячи з їхньої закупівельної

вартості з обліком фактично сплачених сум митних зборів, ввізного

мита й акцизного збору без ПДВ, і сплачується у валюті України.

Важливим моментом перевірки є правомірність застосування

пільг, передбачених законодавчими актами України.

Посадова особа податкової служби при документальній переві-

рці приділяє увагу факту використання ввезених товарів з метою,

що не відповідає заявленій при декларуванні, а також випадкам не-

правильного розрахунку сум ПДВ і акцизного збору, нарахованих і

сплачених як при митному оформленні, так і при подальшому вико-

ристанні на території України. При виявленні таких випадків здій-

снюється стягнення з платника в бюджет сум зборів і інших штраф-

них санкцій, що передбачені законодавством України.

Важливим питанням при перевірці є правильність нарахуван-

ня ПДВ і акцизного збору на імпортні товари. Порядок розрахун-

ку акцизного збору за імпортовані в Україну товари, визначений

Декретом Кабінету Міністрів України № 14-32 від 26.12.1993 р. з

урахуванням наступних змін і доповнень, а також Інструкцією про

порядок обчислення і сплати податку на додану вартість і акциз-

ний збір за товари, імпортовані через митні кордони України, і то-

вари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів

України, затвердженою Наказом Головної державної податкової

інспекції України від 31.05.1994 з наступними змінами та доповне-

ннями.

184

Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. «Податковий менеджмент»

Самостійна робота

Питання для перевірки знань та обговорення

1. Об’єкти оподаткування акцизним збором.

2. Охарактеризуйте ставки акцизного збору.

3. Механізм визначення оподатковуваного обороту.

4. Порядок маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

5. Механізм надання пільг з акцизного збору.

6. Особливості застосування податкових векселів при акцизно-

му оподаткуванні.

Теми рефератів

7. Камеральна перевірка Розрахунку акцизного збору.

8. Особливості проведення документальної перевірки акцизно-

го збору.

9. Особливості контролю за наявністю марок акцизного збору.

10. Особливості акцизного оподаткування під час здійснення

експортно-імпортних операцій.

11. Організація податкової роботи за наявністю марок акцизно-

го збору.

185

9. КОНТРОЛЬ НАРАХУВАННЯ ТА СПЛАТИ ПОДАТКУ

НА ПРИБУТОК

9.1. Теоретичні засади стягування податку на прибуток

Регулювання стягування податку на прибуток здійснюється на

підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підпри-

ємств» від 22.05.97 р. з подальшими змінами і доповненнями.

Податок на прибуток є класичним варіантом прямого податку.

Відповідно до законодавства платниками податку на прибуток є:

— суб’єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські й

інші підприємства, установи й організації, що здійснюють ді-

яльність, спрямовану на одержання прибутку як на території

України, так і за її межами;

— з числа нерезидентів — фізичні чи юридичні особи, створе-

ні в будь-якій організаційно-правовій формі, що отримують

доходи з джерелом їх походження в Україні, за винятком

установ і організацій, що мають дипломатичний статус чи

імунітет відповідно до міжнародних договорів України;

— дипломатичні представництва, консульські установи й інші

офіційні

представництва іноземних держав, міжнародні орга-

нізації і їх представництва;

— філії, відділення й інші відособлені підрозділи

платників по-

датку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на

інші території, ніж платник податку;

— бюджетні організації.

Об’єктом оподатковування є прибуток підприємств, що визна-

чається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу

звітного періоду на суму валових витрат і суму амортизаційних від-

рахувань.

Валовий дохід являє собою загальну суму доходу підприємства

від усіх видів діяльності, отриману протягом звітного періоду, в

грошовій, матеріальній формах.

До складу валових доходів включені:

1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому

числі допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають стату-

су юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів.

186

Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. «Податковий менеджмент»

2. Доходи від здійснення банківських, страхових та інших опера-

цій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями,

цінними паперами, борговими зобов’язаннями і вимогами.

3. Доходи від спільної діяльності й у вигляді дивідендів, отрима-

них від нерезидентів, відсотків, роялті, володіння борговими вимо-

гами, а також доходи від здійснення операцій лізингу (оренди).

4. Доходи, не враховані при обчисленні валового доходу попере-

дніх періодів і виявлені в звітному періоді.

5. Доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій.

Валові витрати виробництва — сума будь-яких витрат платни-

ка податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, що

здійснюється як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що

здобуваються платником податку для їхнього подальшого викорис-

тання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються:

1. Суми будь-яких витрат, сплачені протягом звітного періоду

в зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, про-

дажем продукції й охороною праці.

2. Суми грошових коштів або вартість майна, добровільно пе-

рераховані в Державний бюджет України неприбутковим органі-

заціям.

3. Суми коштів, перераховані підприємствами всеукраїнських

об’єднань осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської ката-

строфи, на яких працює за основним місцем роботи не менш як 75%

таких осіб.

4. Суми коштів, внесених у страхові резерви.

5. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів.

6. Суми витрат, не включені до складу валових витрат минулих

звітних податкових періодів у зв’язку з втратою, знищенням або

псуванням документів.

7. Суми витрат, не враховані в минулих податкових періодах у

зв’язку з допущеними помилками і виявлені в звітному податково-

му періоді в розрахунку податкового обов’язку.

8. Суми безнадійної заборгованості.

9. Суми витрат, пов’язаних з поліпшенням основних фондів.

10. Суми зборів на обов’язкове державне пенсійне забезпечення.

11. Будь-які витрати, пов’язані з виплатою або нарахуванням

відсотків з боргових зобов’язань протягом звітного періоду.

187

9. Контроль нарахування та сплати податку на прибуток

Амортизаційні відрахування являють собою поступове відне-

сення витрат на придбання, виготовлення чи поліпшення основних

засобів, на зменшення скорегованого прибутку платника податку в

межах норм амортизаційних відрахувань.

Амортизації підлягають витрати:

1) на придбання основних фондів і нематеріальних активів

для власного виробничого використання;

2) на самостійне виготовлення основних фондів для власних

виробничих нестатків;

3) на проведення усіх видів ремонту, реконструкції, модерні-

зації й інших видів поліпшення основних фондів;

4) на поліпшення якості земель, не пов’язаних з будівництвом.

Платники податку самостійно визначають суми податку, що під-

лягають сплаті. Податок сплачується в бюджет не пізніше 20 числа

місяця, що наступає за звітним кварталом. Не пізніше 25 числа мі-

сяця, що наступає за звітним кварталом, представляють у податкові

органи декларацію про прибуток за звітний квартал, розрахований

наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.

Платники податку не пізніше 15 лютого року, що наступає за

звітним, надають податковому органу річний бухгалтерський звіт,

що може бути підтверджений висновками аудиту.

Протягом кварталу підприємства сплачують авансові внески

податку до бюджету за 1 і 2 місяці кварталу наростаючим підсум-

ком з початку року. Авансові внески сплачуються до бюджету за

підсумками 1 і 2 місяців кварталу до 20 числа 2 і 3 місяців кварталу

відповідно. Розрахунки авансових внесків здійснюються підприєм-

ствами самостійно.

Бюджетні організації сплачують податок на прибуток, отрима-

ний від підприємницької діяльності, щокварталу наростаючим під-

сумком з початку податкового року.

У сучасних умовах оподатковування доходів юридичних осіб

здійснюється без прогресії за ставкою 25%.

9. 2. Перевірка правильності обчислення й повноти сплати

податку на прибуток

Одним з основних питань податкового контролю є перевірка

правильності обчислення і повноти сплати податку на прибуток.

188

Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. «Податковий менеджмент»

При перевірці інспектор у першу чергу визначає, хто є плат-

ником податку на прибуток відповідно до законодавства України.

Особлива увага приділяється резидентству платників, правильнос-

ті їх реєстрації в податкових органах.

Під час проведення перевірки має місце перевірка правильності

оформлення декларації про прибуток підприємства. Форми і по-

рядок складання декларацій з податку на прибуток підприємства

встановлені Наказом ДПА України від 29.03.2003 р. №143 зі зміна-

ми та доповненнями від 12.10.2005 р. № 448.

Дані, приведені в декларації, повинні підтверджуватися первин-

ними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати

податковому обліку і звітності. Вірогідність даних підтверджується

підписами керівників підприємства і головного бухгалтера, а при

відсутності на підприємстві бухгалтерської служби — фахівця, що

веде облік, і завіряється печаткою. Необхідно враховувати, що по-

даткова декларація надається платником незалежно від того, ви-

никло у звітному періоді в платника податкове зобов’язання чи

ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності

платника податків.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається плат-

ником до податкового органу за місцезнаходженням платника (До-

даток К). Декларація та додатки до неї не підлягають обов’язковому

скріпленню між собою (прошнуровуванню).

Декларація заповнюється друкованим способом, чорнильними

або кульковими ручками у синьому або чорному кольорі. Заповне-

ння олівцем не дозволяється.

Декларація складається із головної та двох основних частин і оди-

надцяти додатків, з яких сім (К1-К7) подаються щоквартально, у тому

числі за рік, а чотири (Р1-4) подаються виключно за рік. Додаток К1

складається з двох частин — К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюєть-

ся платниками податку, які нараховують амор тизаційні відрахування

на суму витрат, пов’язаних із видобутком корисних копалин.

У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через

відсутність відповідних операцій, платники податку не подають по-

датковому органу передбачені відповідним рядком декларації до-

датки.

У головній частині декларації потрібно зробити позначку про

вид Декларації:

189

9. Контроль нарахування та сплати податку на прибуток

1. Звітна — стандартна форма поточної звітності для звичайних

підприємств (без філій з консолідованою сплатою).

2. Звітна консолідована — форма поточної звітності для під-

приємств, що сплачують податок на прибуток консолідовано зі свої-

ми філіями.

3. Звітна нова — використовується після письмової пропозиції

податкового органу, якщо раніше подану декларацію він не визнає.

Податковий орган може запропонувати подати нову деклара-

цію лише у таких випадках:

— не заповнені обов’язкові реквізити (заголовна частина декла-

рації);

— декларація не підписана посадовими особами (директором, го-

ловним бухгалтером або особами, які виконують їх функції);

— декларація не завірена печаткою.

Порядок формування показників декларації з податку на при-

буток наведений у табл. 9.1.

Таблиця 9.1

Порядок формування показників декларації

з податку на прибуток

Показники

Код

рядка

Примітки

Валовий дохід від всіх

видів діяльності,

у тому числі:

доходи від продажу

товарів (робіт, послуг)

01.1 Загальні доходи від продажу товарів (ро-

біт, послуг), у тому числі допоміжних та об-

слу говуючих виробництв, що не мають ста-

тусу юридичної особи, основних засобів і

нематеріальних активів.

приріст балансової

вартості запасів

01.2 К1 У разі, коли балансова вартість запасів на

кінець звітного періоду перевищує їх балансову

вартість на початок того ж звітного періоду,

різниця включається до складу валових доходів

платника податку у такому звітному періоді.

У разі заповнення цього рядка складається

таблиця 1 додатка КІ/І. Показник із знаком

«–» рядка А графи 6 зазначеної таблиці пере-

носиться у рядок 01.2 декларації без знака.

190

Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. «Податковий менеджмент»

доходи від виконання

довгострокових дого-

ворів

01.3 К2 Дохід виконавців у звітному періоді виз-

начається як добуток загальнодоговірної ціни

довгострокового договору (контракту) на оцін-

ний коефіцієнт виконання довгострокового

контракту.

прибуток від опе ра-

цій з цінними папе-

ра ми, фондовими

та товарними дери-

вативами

01.4 КЗ Якщо протягом звітного періоду доходи від

продажу кожного з окремих видів цінних па-

перів, а також деривативів, отримані (нара-

ховані) платником податку, перевищують

вит рати, понесені (нараховані) платником

податку внаслідок придбання цінних паперів

або деривативів такого ж виду протягом такого

звітного періоду (з урахуванням від’ємного

фінансового результату від операцій з цінними

паперами чи деривативами такого ж виду

минулих періодів), прибуток включається до

складу валових доходів такого платника податку

за результатами такого звітного періоду.

прибуток від операцій

з землею

01.5 К1 Платник податку включає до складу валових

доходів позитивну різницю між сумою доходу,

отриманого внаслідок продажу землі як окре-

мого об’єкта власності, та сумою витрат,

пов’я заних із купівлею такого окремого об’єк-

та власності, збільшених на відповідний

кое фіцієнт індексації. При продажу землі,

отриманої у власність у процесі приватизації,

платник податку включає до складу валових

доходів позитивну різницю між сумою доходу,

отриманого внаслідок такого продажу, та

сумою оцінної вартості такої землі, визначеної

згідно зі встановленою методикою вартісної

оцінки земель з урахуванням кое фіцієнтів її

функціонального використання на момент

такого продажу.

інші доходи, крім виз-

начених у 01.1–01.5

01.6 Доходи від здійснення банківських, страхових

та інших операцій з надання фінансових послуг,

торгівлі валютними цінностями, борговими

зобов’язаннями та вимогами.

Доходи від спільної діяльності та у вигляді ди-

відендів, отриманих від нерезидентів, процентів,

роялті, володіння борговими вимогами, а

також доходів від здійснення операцій лізингу

(оренди).

Продовження табл. 9.1