Москаленко В.В. Соціальна психологія

Подождите немного. Документ загружается.

341

Глава 15. Статеворольова соціалізація особистості

соціальні психологи, було показано, що як чоловіки, так і жінки

прагнуть виключити із своєї групи компетентних жінок. Резуль?

тати своїх досліджень автори інтерпретують так: висока компе?

тентність жінок спростовує існуючі стереотипи. В цьому випадку

виникає декілька способів про реагування на дане протиріччя: 1)

змінити стереотип; 2) спростувати факт наявності компетентності;

3) взагалі усунути протиріччя через фактичне усунення, виклю?

чення компетентної жінки із групи. Останні два способи викорис?

товуються в реальному житті найчастіше. Програвати жінці в зма?

ганні, особливо чоловікові з традиційними консервативними ус?

тановками на взаємостосунки між статями, майже завжди означає

зниження самооцінки, оскільки у відповідності зі стереотипами,

які існують в традиційній культурі, „справжній чоловік перевер?

шує жінку і завжди повинен її обігравати”.

Значна частина дослідників вважає, що найбільш важливою

функцією гендерних стереотипів є функція виправдовування і за?

хисту існуючого стану речей, зокрема, фактичної нерівності між ста?

тями. Так, американська дослідниця О. Лірі пише про існування в

американському суспільстві норм упередженості проти жінок, які

мають які?небудь пріоритети над чоловіками того ж самого віку і

соціального стану. Вона досліджувала зв’язок між гендерними сте?

реотипами і виправдовуванням затримки просування жінок по служ?

бових сходах у промисловості. Нею було встановлено, що без будь?

яких підстав жінкам приписувались такі установки відносно робо?

ти: вони (жінки) працюють заради „кишенькових” грошей; в роботі

їх більше цікавлять чисто комунікативні і емоційні моменти; жінкам

більше подобається робота, яка не потребує інтелектуальних зусиль;

вони цінують самоактуалізацію і просування по службі менше, ніж

чоловіки. Основою всіх цих поглядів є розповсюджені гендерні сте?

реотипи, за якими у жінок відсутні риси, які пов’язані з компетент?

ністю, незалежністю, змагальністю, логікою, домаганнями і т.ін., і

які, навпаки, постулюють у них підкреслену вираженість емоцій?

них комунікативних характеристик.

Інколи для обґрунтування виправдовувальної функції гендер?

них стереотипів дослідники звертаються до минувшини, намагаю?

чись зрозуміти існуючу асиметрію на основі культурно?історично?

342

РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

го досвіду. Так, аналізуючи образ жінки в історії, американська дос?

лідниця Дж. Хантер прийшла до висновку, що загалом це образ не?

повноцінності, а процес жіночої емансипації з глибокої античності

однозначно і прямо пов’язується з деструктивними соціальними

наслідками і зруйнуванням сім’ї. Наприклад, одна із головних при?

чин падіння Римської імперії пов’язувалась саме із процесом жіно?

чої емансипації. Дж. Хантер вважає також, що великий вплив на

зміст сучасних гендерних стереотипів здійснила християнська тра?

диція, яка розглядає жінку як джерело зла, не випадково саме жінки

і складали основний контингент жертв інквізиції.

Ці та інші фактори вплинули на те, що С. І Д. Бомбі назвали

„несвідомою ідеологією” про природне місце жінки в суспільстві, а

також не пов’язані з цією ідеологією витончені, закамуфльовані

форми нерівності і дискримінації. В цьому відношенні можна гово?

рити про негативну функцію гендерних стереотипів, оскільки вони

заважають ефективному включенню жінок у сферу виробництва,

науку, економіку і політичне управління суспільством. Гендерні сте?

реотипи, в яких абсолютизуються маскулінність або фемінність,

можуть завдавати шкоду як чоловікам і жінкам, так і в цілому всьо?

му суспільству. Якщо ж залишається нереалізованим жіночий по?

тенціал в будь?якій сфері діяльності, то це є втратою не тільки окре?

мих особистостей, але й суспільства в цілому.

Проте, регулятивна функція гендерних стереотипів має також по?

зитивну сторону. Спеціальні дослідження показують, що засвоєння осо?

бистістю еталона, або зразка, має надзвичайно важливу психологічну

функцію. Зразок, стереотип полегшує входження дитини в нову соціаль?

ну позицію, засвоєння нових відносин, утворення нових особистісних

структур. Так, виявлено, що ті діти, які в дошкільному віці мало грали в

рольові ігри і тим самим мало відтворювали поведінку дорослих, гірше

адаптувались в соціальних умовах. Проте, в ситуаціях, де потрібна по?

вна інформація і об’єктивна оцінка, особливо при зіткненні з новим, іноді

стереотипи, як непорушні конструкції, можуть відігравати негативну

роль, сприяючи виникненню упереджень і неприязні до нього.

В соціальній психології існують спеціальні дослідження з вив?

чення регулятивної функції гендерних стереотипів. Наприклад, аме?

риканські соціальні психологи у вивченні цієї функції досліджували

343

Глава 15. Статеворольова соціалізація особистості

вплив етнічної і гендерної належності людини на допомагаючу пове?

дінку. Результати засвідчили, що жінки і чоловіки демонструють ра?

сову дискримінацію, але тільки стосовно представників своєї статі, а

не протилежної. Інший приклад вивчення регулятивної функції ген?

дерних стереотипів, – це експеримент з виявлення відмінностей у ма?

нері жінок і чоловіків переходити вулицю на червоне світло. Вияви?

лося, що частіше порушують правила чоловіки, жінки є більш піддат?

ливі до вимог, проте, більш конформними до групового тиску в

подібній ситуації (вони обов’язково порушували правила слідом за

чоловіками, але ніколи не робили цього першими).

Гендерні стереотипи виконують також ретранслятивну функ?

цію. Ретрансляційна функція гендерних стереотипів досліджуєть?

ся в різних напрямках. Наприклад, важливою функцією стереотипів

для життєзбереження суспільства є трансляція із покоління в поко?

ління гендерних ролей.

Французькі соціальні психологи (Шомбар де Лов) вивча?

ли ретрансляційну функцію гендерних стереотипів в іншому на?

прямку. Вони цікавились такими питаннями: яким способом

різні соціальні інститути впливають на формування і розпов?

сюдження гендерних стереотипів, чи існують відмінності у зоб?

раженні споживачів, і якщо так, то які вони. Як виявилось,

сутність цих відмінностей співпадала з традиційними лініями

статеворольової стереотипізації. Чоловіки частіше змальовува?

лись як розсудливі і такі, що оцінюють товар, розуміють об’єк?

тивні причини його покупки, як такі, що займають автономні

ролі, що пов’язані з практичним використанням придбаних пред?

метів. Жінки – навпаки, змальовувались як такі, що не обгово?

рюють і не оцінюють вартість придбаного товару, а як такі, що

керуються суб’єктивними причинами в його придбанні (емоці?

ями, побажаннями), як такі, що займають допоміжні і залежні

ролі (жінки, коханки, подруги), а також як такі, що орієнтують?

ся на престиж і символічне значення товарів, які ними купують?

ся. Отже, з цих досліджень можна зробити висновок, що, з од?

ного боку, засоби масової інформації беруть свої образи із існу?

ючих стереотипів, а з другого – що стереотипи підкріплюються

і розповсюджуються засобами масової інформації.

344

РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Однією з найважливіших соціальних функцій гендерних сте?

реотипів є не тільки закріплення, але й трансляція із покоління в

покоління гендерних ролей.

Завдяки цьому зберігається історія, продовжується людський рід.

Тому позитивність цієї функції, її важливість для суспільства перева?

жає негативну сторону гендерних стереотипів, про яку розповідалось.

Гендерні ролі

В понятті „гендерна роль” підкреслюються вимоги і очікуван?

ня суспільства щодо поведінки особистості тієї або іншої статі. Це

поняття виступає ланкою зв’язку між особистістю і соціумом, між

культурою суспільства і структурою особистісних рис.

Протиставлення „чоловічого” і „жіночого” світів відбувається

в специфічних гендерних приписах і обов’язках чоловіків і жінок, а

також пов’язаних з ними гендерних стереотипах. Сукупність норм,

що вміщують узагальнену інформацію про властивості, які прита?

манні кожній статі, називається гендерними ролями. Суспільство

через гендерні ролі формує психологічні якості індивідів, заохочу?

ючи розвиток одних і гальмуючи інші. Через гендерні соціокуль?

турні конструкти суспільство детермінує також стиль поведінки,

стиль одягу, форму спілкування особистостей. В цьому розумінні

бути чоловіком або жінкою означає виконувати ту чи іншу гендер?

ну роль, яка нав’язується індивідові на підставі його біологічної статі.

Гендерна поведінка здебільшого базується на тому, як особистість

сприймає вимоги до своєї гендерної ролі. Люди, що підкреслюють

маскулінні або фемінні риси, використовують ролі, які вони вважа?

ють важливими в суспільстві. Від чоловіків очікується велика час?

тота виявлення маскулінної поведінки, а жінки повинні демонстру?

вати фемінну поведінку.

У виконання гендерних ролей, в яких представлені статево

відповідні суспільні приписи, людина включається з моменту народ?

ження. Процес статеворольової соціалізації триває все життя людини.

На ньому відбиваються мінливі обставини і новий досвід. Протягом

життєвого шляху матеріалом для побудови гендера є вся система того,

що в даній культурі пов’язується з чоловічністю або жіночністю.

345

Глава 15. Статеворольова соціалізація особистості

В соціальні психології особлива увага звертається на такі ме?

ханізми засвоєння індивідом гендерної ролі як диференційне підси?

лення та „диференційне наслідування”

Диференційне підсилення – це процес соціалізації, в ході яко?

го прийнятна для даного суспільства гендерно?рольова поведінка

заохочується, а неприйнятна карається соціальним несхваленням,

за умови, що схвалення і покарання людини за певні моделі поведі?

нки залежить від її біологічної статі. Наприклад, було виявлено, що

хлопчики, які притримуються традиційних статеворольових стерео?

типів, користуються більшою популярністю серед своїх однолітків,

ніж ті, хто у своїй поведінці відступає від них. Відомо також, що

батьки заохочують у своїх дітей типові для гендера заняття.

Диференційне наслідування – це процес соціалізації, в ході

якого людина вибирає рольові моделі у відповідності з групою, до

якої вона належить з точки зору загальноприйнятих норм, і почи?

нає наслідувати їм. З моменту, як тільки дитина усвідомлює свою

стать, у неї з’являється підвищена увага до рольових моделей тієї

статі, до якої вона належить. В ході процесу, який Колберг озна?

чив терміном „соціалізація Я”, хлопчики наслідують поведінці чо?

ловіків, а дівчатка – поведінці жінок. Явище диференційного на?

слідування узгоджується з теорією соціального научіння (А. Бан?

дура), яка припускає, що індивід може навчитись різним типам

поведінки через спостереження за людьми, а також за тим, кара?

ються чи заохочуються їх дії. За допомогою цього механізму мож?

на пояснити відмінності в поведінці хлопчиків і дівчаток в ситу?

ації, коли вони, отримуючи інформацію від двох гендерів, схильні

відтворювати саме ті моделі поведінки, які відповідають їх генде?

ру. Спочатку статеворольова поведінка маленьких дітей контро?

люється ззовні (діти спостерігають, яка саме поведінка притаман?

на жінкам, а яка – чоловікам), але потім дитина добудовує свою

власну систему стандартів поведінки. Після цього дитина контро?

лює поведінку, використовуючи санкції, які застосовує до самої

себе. Така схема поведінки описується соціально?когнітивною те?

орією гендерної саморегуляції (Колберг), згідно якої дитина ско?

ріше буде імітувати поведінку дорослого, якщо вважає, що ця мо?

дель відповідає правильній гендерно?рольовій поведінці.

346

РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Вплив гендерної ролі на людину дуже великий. У людини є тен?

денція вживатись в роль, яка змінює поведінку, а потім і самого інди?

віда. В психології поставлено багато експериментів, в яких ілюст?

рується вплив соціальної ролі не тільки на поведінку, але й на влас?

тивості особистості. Результати цих експериментів можна розпов?

сюдити і на гендерні ролі. Система гендерних ролей детермінує не

тільки стиль одягу і поведінку чоловіка і жінки, але й оволодіння

ними професійними знаннями. Гендерна роль моделює комбінацію

рис чоловіка і жінки, формує гендерні якості індивіда, розкриває в

певному напрямку його здібності, направляє на здійснення тих чи

інших видів діяльності. Отже, засвоєння людиною тієї чи іншої ген?

дерної ролі детермінує всі інші її особистісні якості.

Останнім часом увагу соціальних психологів привертає те, що

традиційні стереотипні гендерні ролі обмежують розвиток особис?

тості і ведуть до соціальної нерівності. Результати досліджень по?

казують, що традиційно – стереотипна жіноча роль, за якою жінок

оцінюють за критеріями їх молодості і фізичної привабливості, може

спричиняти у багатьох нервові розлади і приводити до зниженої

самооцінки. В 1963 році вийшла книга американської дослідниці

Бетті Фрідан „Особливий дар жінки”, в якій вона показує, що навіть

ті жінки, які завжди мріяли про роль дружини і матері, відчувають

незадоволення своїм станом берегині. Непрацююча домогосподар?

ка не може задовольнити багато із своїх психологічних потреб. Крім

того, фінансова залежність її від чоловіка зменшує її вплив в сім’ї.

Працюючі жінки, не дивлячись на подвійний тягар обов’язків на

роботі і в сім’ї, все ж таки виграють від свого стану порівняно з не?

працюючими. Проте, якщо працюючі жінки бажають зробити кар’?

єру на роботі, вони зустрічаються з явищем „скляної стелі”. Ця ме?

тафора виражає той факт, що в багатьох організаціях існує немов

би небачена стеля, вище якої жінки не можуть піднятися. Це відбу?

вається не тому, що жінки не мають відповідних якостей, а тому, що

існують гендерні стереотипи, згідно з якими жінка може виконува?

ти другорядну роль порівняно з чоловіками.

Не тільки жінки, але й чоловіки теж потерпають від тради?

ційно?стереотипних гендерних ролей. На сьогодні існує порівня?

но небагато наукових досліджень, які стосуються обмежень, що

347

Глава 15. Статеворольова соціалізація особистості

накладає традиційна чоловіча роль. Лише в останні декілька

років привернуто увагу дослідників до цього питання. Амери?

канські дослідники Томпсон і Плек, досліджуючи чоловічу ген?

дерну роль, виділяють такі її структурні компоненти: норму ста?

тусу (очікування, що чоловіки завойовують статус і повагу

інших); норму твердості (очікування від чоловіків розумової,

емоційної і фізичної твердості); норму антижіночності (очіку?

вання того, що чоловік повинен уникати стереотипно жіночих

занять і видів діяльності).

Дослідження показали, що норма успішності/статуса, яка

визначає цінність чоловіка розміром його зарплати і успішності

на роботі, через фінансовий тиск здійснює негативний вплив на

процес самоактуалізації і самооцінку чоловіка. Ця норма нега?

тивно впливає на виконання чоловіками батьківських обов’язків.

Наприклад, в Японії, де поняття про мужність включає в себе

повну самовіддачу на роботі, батьки проводять зі своїми дітьми в

середньому 3 хвилини по буднях і 19 хвилин по вихідних. Це не?

гативно впливає на дітей, у яких часто з’являється відчуття, що

вони були позбавлені батьківської любові.

За дослідженнями американського соціального психолога

Мейджора, деякі чоловіки через неможливість відповідати стан?

дартним нормам успішності змушені доводити свою гендерну на?

лежність за допомогою так званої „компульсивної чоловічності”,

яка включає в себе емоційну і фізичну жорстокість, підпорядку?

вання жінок і поведінку, пов’язану з ризиком. Ш. Берн вважає

компульсивну поведінку компенсаторною чоловічністю, задачею

якої є компенсація почуття невідповідності в професійній і еко?

номічній сферах. Компенсаторна чоловічність – це крайній і дес?

труктивний варіант чоловічності.

Загальноприйняті стереотипи, що пов’язані з нормою розумо?

вої твердості, згідно з якою чоловік повинен бути обізнаним, ком?

петентним і завжди контролювати ситуацію, можуть заважати

сприйняттю нової інформації, спричиняти помилки і створювати

проблеми у сфері взаємостосунків. Крім того, людина, яка намагаєть?

ся відповідати моделі зверхкомпетентності, починає тривожитись,

як тільки усвідомлює, що чогось не знає.

348

РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Норма фізичної твердості, яка пов’язана з очікуваннями від

чоловіків фізичної сили і мужності, може стати причиною агресії,

ризикованої поведінки, використання стероїдів, зловживання алко?

голем і наркотиками.

Найбільш серйозні проблеми для чоловіків, на думку багатьох

дослідників, породжує норма емоційної твердості, яка пов’язана з

забороною на виявлення чоловіками емоцій. Результати деяких до?

сліджень показують, що чоловіки і жінки однаково емоційні, але ви?

ражають свої емоції різною мірою інтенсивності, що пояснюється

відмінностями в ситуативних експектаціях і нормах відносно емо?

ційної експресії для чоловіків і жінок.

Подібно до норми емоційної твердості норма антижіночності

придушує виявлення емоцій, не дозволяючи виявляти бажані, але

такі стереотипно жіночі моделі поведінки, як ніжність і емпатія.

Отже, традиційно – стереотипна чоловіча гендерна роль,

через те, що деякі її аспекти є дисфункційними і протирічними,

може бути джерелом тривоги і напруги, що негативно вплива?

тиме на психологічне здоров’я чоловіків. Наукові дослідження

обмежень, які накладаються традиційною гендерною роллю на

розвиток особистості, показують, що традиційно?стереотипні

гендерні ролі необхідно змінювати.

Уявити майбутнє суспільство таким, в якому не існує відмінно?

стей між чоловіками і жінками важко, та воно і не потрібно. Проте

ситуація змінюється в сторону гендерної рівності, про що засвідчує

зміна тенденцій щодо гендерно?рольових установок, яка відбулась

за останні 50 років. Трансформація суспільства не може не позна?

читись на змінах в системі гендерних ролей. Багато дослідників,

аналізуючи історичні зміни в гендерній культурі, акцентують увагу

на загальній тенденції радикальної ломки традиційної системи ген?

дерної стратифікації, відмічають різке послаблення поляризації чо?

ловічих і жіночих ролей.

Реальна модель маскулінності?фемінності набула рис конти?

нуальності, яка передбачає, що чоловік може бути сильним і енер?

гійним, при цьому не обов’язково потрібно бути грубим і агресив?

ним, а жіноча ніжність – не обов’язково пасивна. Континуальна

модель припускає варіації, переходи навіть в широких межах. Ста?

349

Глава 15. Статеворольова соціалізація особистості

тевий розподіл праці втратив минулу жорсткість і нормативність,

кількість виключно чоловічих і виключно жіночих занять помітно

зменшилась. Більшість соціальних ролей взагалі не диференціюєть?

ся за статевою ознакою. Загальна трудова діяльність і сумісне на?

вчання в значній мірі нівелюють відмінності в нормах поведінки і

психології чоловіків та жінок.

Аналізуючи зміни, які відбуваються в гендерних ролях, Майєрс

наводить такі дані. В 1938 році лише один з п’яти американців схвалю?

вав заміжню жінку, яка працює в бізнесі або промисловості, за умови,

якщо чоловік здатен її утримувати. В 1993 році такий тип жінок схва?

лювали уже 86 % опитуваних, хоча 2/3 як і раніше вважали, що для

дітей ідеальною сімейною ситуацією є така, коли батько працює, а мати

сидить вдома і турбується про дітей. Дані іншого дослідження такі. В

1967 році 57 % американських першокурсників погодились з тим, що

діяльність заміжньої жінки краще обмежити домом і сім’єю. В 1994

році з цим погодились лише 25 %. Така зміна в настановленнях супро?

воджується зміною у поведінці. З 1960 року по 1995 рік частка працю?

ючих жінок зросла з 1/3 до 3/5. Все більше чоловіків починають вико?

нувати домашню роботу, в той час як жінки на це витрачають все мен?

ше часу. Так з 1965 року по 1995 рік частка домашньої роботи, яка ви?

конується американськими чоловіками виросла з 15 % до 33%. Але в

інших країнах показники інші, вплив культури народу залишається

суттєвим. В Японії, наприклад, чоловіки в середньому приділяють до?

машній роботі біля 4 годин на тиждень, а в Швеції – 18 годин. Залиша?

ються в силі традиції Сходу, де і сьогодні гендерні ролі фіксуються

жорстко. Отже, гендерна роль є перш за все феноменом культури. Це

підтверджується: по?перше, тим, що гендерна роль є такою системою

суспільних вимог і очікувань щодо особистісних якостей і поведінки

індивіда, яка постає в історично змінювальній соціально?культурній

формі в кожній окремій культурі. По?друге, гендерні ролі є результа?

том засвоєння індивідом соціальних конструктів (гендерних схем, ген?

дерних моделей, соціально?гендерних уявлень). Це доводиться в теор?

іях соціального научіння, теорії гендерних схем, в когнітивній теорії та

ін. По?третє, структурні складові гендерної ролі (зразок гендерної ролі;

модель гендерної ролі; гендернорольова поведінка) є явищами гендер?

ної культури, яка змінюється.

350

РОЗДІЛ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОДЕЛЕЙ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Отже, в рамках культури суспільства з’являються нові зразки

гендерної ролі, змінюються гендерні стереотипи. Такі зміни суттє?

во позначаються на особливостях статеворольової соціалізації мо?

лодого покоління.

З метою виявлення тенденцій в змінах гендерних стереотипів

В.В. Москаленко і В.Г. Романовою було проведено дослідження ген?

дерних рольових стереотипів підлітків. Вияснялись такі питання:

1) якими є за своїм змістом гендерні стереотипи у різних вікових

груп і як вони змінюються в залежності від віку; 2) які вимоги до

сучасної жінки і сучасного чоловіка існують у підлітків різної статі.

Аналіз отриманих даних показав, що гендерні уявлення стар?

ших підлітків зазнали змін порівняно з молодшим віком. Ці зміни

полягають в тому, що, по?перше, в образах сучасного чоловіка і

жінки з’являються риси, які відсутні в традиційних стереотипах,

по?друге, в цих образах превалюють загальноособистісні риси.

Стереотип маскулінності і фемінності став більш “розмитим”. Так,

називаючи риси сучасної жінки, дівчатка старшої вікової групи

вказують на нові нетрадиційні для жінки риси. Якщо молодші

дівчатка акцентують увагу на тому, що жінка перш за все повинна

бути хранителькою сімейного вогнища, то старші висловлюють

думку, що жінка не повинна бути домосідкою. Більше третини се?

ред них (36.2 % опитаних) вважає, що незалежність і самостійність

– це обов’язкові риси жінки в сучасному світі. Більше половини

старших дівчаток вказують на необхідність для сучасної жінки

мати хороший смак в умінні вдягатися, бути елегантною (45,5 %).

Деякі дівчатка вважають, що важливою рисою для сучасної жінки

є вміння вислухати, розділити інтереси чоловіка. Думка про су?

часного чоловіка у старших дівчаток дещо відрізняється від тра?

диційного образу чоловіка, який превалює в уявленнях молодшої

групи. Старші дівчатка вважають, що сучасному чоловікові не?

обхідні таки риси, як почуття гумору (54,5 % опитуваних), комун?

ікабельність (25 %), акуратність, хороший смак, вміння елегантно

одягатися, слідкувати за своєю зовнішністю.

Отже, уявлення про сучасну жінку і сучасного чоловіка у

дітей з віком зазнає змін. У формуванні гендерно?рольових сте?

реотипів молодших дітей домінуючим фактором, як правило, є