9
досить ефективно використані різноманітними формами клі-
тинної активності (П.Г. Костюк, 1978).
Електрофізіологічні параметри мембран яйцеклітин та
зародків тварин є дуже чутливими до впливу факторів
зовнішнього середовища, привернувши до себе увагу дослідників
близько 40 років тому. У період дроблення для зародків різних
тварин зареєстровано закономірну гіперполяризацію мембрани
бластомерів з величиною приблизно від –5 – –12 мВ – перед
утворенням першої борозни дроблення та до –34 – –67 мВ – на
стадії середньої бластули (Д.І. Санагурський, 1983).
Вперше трансмембранний потенціал зареєстровано в
яйцеклітин морської зірки, причому діапазон його значень
становив від –10 до –60 мВ (J. Tupper et al., 1970). Незабаром після
цього на яйцеклітинах інших видів тварин було отримано подібні
результати. Це явище простежується і під час раннього розвитку
коропа (В.А. Мельник, 1971; В.П. Мельник, В.М. Сабодаш, 1976;
1978), в’юна (В.П. Божкова, 1971; В.П. Божкова и др., 1971; Е.А.
Гойда и др., 1974; И.Ш. Квавилашвили,1971; И.Ш. Квавилашвили и
др., 1971; С.И. Кусень и др., 1980], морських риб (E. Bodas et al.,
2000), тритона (S. Ito et al., 1974), аксолотля (В.П. Божкова и др.,
1974), шпорцевої жаби (De Laat S. et al., 1974; C. Slack, A. Warner,
1973), а також мишей (R. Chen et al., 1994). Вперше на зародках
амфібій було виявлено, що ці зміни відбуваються у коливному
режимі з періодом, який зрівнювався з періодом тривалості
окремого клітинного циклу (D.J. Woodward, 1968; 1965). Пізніше
було встановлено для зародків в’юна (Д.І. Санагурський, 1983;
И.Ш. Квавилашвили и др., 1971), аксолотля (В.П. Божкова, 1971;