
 
61
Це  означає,  що  третьому  рівнянню  не  можуть  задовольняти 
жодні значення невідомих. Тобто вихідна система рівнянь розв’язків 
немає.  
Особливо  зручно  користуватись  методом  Жордана-Гаусса  в 
матричній формі, яка представлена таблицею. При цьому її перетво-
рення здійснюється з допомогою певних кроків. 
1.  Вибираємо ключовий елемент 
0a
ij
≠ . Ключовий рядок на 
кожному етапі вибирається інший так, щоб йому відповідала тільки 
одна невідома.  
2.  Елементи 
i -го рядка (ключового) ділимо на 
ij
a
 і записує-
мо в 
i -ий рядок наступної розрахункової таблиці.  
3.  Елементи  ключового  стовпця (крім  ключового  елемента, 
який рівний 1 ) записуємо нульовими. 
4.  Інші  елементи  наступної  розрахункової  таблиці (в  тому 
числі і контрольного стовпця) обчислюємо за формулою 
kl
ij
il
klkl
a
a
a
aa −=
′
  )lk;ik;n,...,2,1l;n,...,2,1k( ≠≠== . 
5.  Порівнюємо суму елементів рядка розрахункової таблиці з 
відповідним елементом контрольного стовпця (
Σ
). 
Перехід від однієї матриці-таблиці до іншої за методом Жор-
дана-Гаусса  називається  симплексним  перетворенням  матриць-
таблиць. 
Приклад 2. Розв’язати  методом  Жордана-Гаусса  систему 
лінійних рівнянь:             
⎪
⎩
⎪
⎨
⎧
=+−
=++
−=−+
.8xxx3
,6xx3x4
,1x4xx2
321
321
321
 
Розв’язування. Запишемо задану  систему  в  табличній  формі. 
За  ключовий  елемент  тут  взято  коефіцієнт “2” при 
х
1
  в  першому 
рівнянні і взято в рамки. Стовпець ∑ є контрольним, а елементи йо-
го дорівнюють сумі інших чисел цього рядка, тобто сумі коефіцієн-
тів біля невідомих і вільного члена відповідного рівняння.  
Таблиця 1. За ключовий елемент взято число “2”. Поділивши 
на  нього  елементи  першого  рядка,  одержимо  відповідні  елементи 
першого рядка таблиці
 2(на це вказує число “
1
” в першому рядку 
поза таблицею).