Вплив підвищеного фону понадвисоких частот, електромагнітних полів на
психіку людини екопсихологія вивчає разом з інженерною психологією і меди-
чними науками. Негативний вплив цих факторів не виявляється одномоментно,
а накопичується в організмі людини. Знання закономірностей цього впливу на
здоров'я людини дозволяє застерегти її від використання (іноді самовільного)
відчуженого простору і тих ділянок землі, що знаходяться безпосередньо поряд
з лініями високої напруги, радіо- телепередаючих центрів, антен високої поту-
жності.
А тепер поговоримо про вплив природно-антропогенного макросередови-
ща на емоційний стан людини, протікання її психічних процесів, задоволення її
потреб, сприйняття середовища в цілому.
Сприйняття - складний психологічний пізнавальний процес. Він не дорів-
нює сумі відчуттів, що поставляють нашій психіці органи відчуття - зоровий
аналізатор, слуховий, нюх, чуття дотикання, смак. Цей процес включає в себе
мислення, почуття, емоції, рух, досвід, вподобання, смаки й установки. Сприй-
няття може бути відправною точкою в прийнятті рішення.
Навколишнє середовище ми сприймаємо не як колекцію об'єктів, форм,
кольорів, запахів. Ми сприймаємо його як ціле, на тлі якого ми можемо чітко
розрізнити окремі деталі. Людина сприймає себе як невід'ємний елемент цього
системного утворення, навіть точніше - як системоутворюючий фактор, не ви-
діляючи себе з середовища в сприйнятті цілого і, навпаки, відділяючи суб'єкт і
об’єкт при осмисленні значення сприйняття та його змісту.
Навколишнє середовище може також сприйматися як джерело інформації,
при чому слід зазначити, що середовище містить завжди більше інформації, ніж
ми здатні свідомо зареєструвати і зрозуміти, але впливає воно як єдине ціле. Ві-
дчуття, асоціації, почуття, відповідне відношення з'єднуються в інтегральне
сприйняття навколишнього середовища, створюють його атмосферу. Символі-
чні значення середовища передають нам також мотиваційну інформацію. Є ви-
ди середовища, що викликають в більшості випадків однозначний відгук, інші -
багатозначні, що стимулюють уяву, фантазію, ведучи за собою ланку асоціацій.
І ще один аспект. Кожний індивід визначає для себе границі особистісного
простору - найближчого для нього життєвого середовища, в якому він почуває
себе безпечно, вільно, комфортно, яке певним чином залежить від нього. Наве-
демо приклад. Якщо двір, газон перед під'їздом - це продовження особистісного
простору для мене, я буду намагатися зробити в ньому те, що я вважаю корис-
ним, доцільним, естетичним. В іншому випадку - це чужа територія, від якої я
відокремлююся особистісним простором, і тоді там - інші закони, інші етичні та
аксіологічні виміри.
Особливої ваги набуває вплив на людину природно-антропогенних факторів
в умовах міста.
Процеси урбанізації почали прискорюватися ще в XIX столітті, розвиток
промисловості і торгівлі стягував населення до великих міст. Ціна на землю у
містах зростала – почали зростати й високі будинки, утворюючи суцільні
кам’яні коридори вулиць. Це час, коли нові забудови без жалю винищували са-
ди, зелені насадження. Відсутність сонця, чистого повітря, зелені, шум стали