Зелена архітектура, парки, сади – це теж витвори мистецтва, але створюють-
ся вони протягом довгого часу. Для майбутнього парку і саду потрібен свій ар-
хітектурний план. Як художник пензлями накладає нові й нові фарби на свій
пейзаж, так і садівник малює живу картину деревами, кущами, квітами, гармо-
нійним поєднанням їх форм і кольорів.
Сад із тінистими деревами, гарними квітами, смачними плодами з давніх да-
вен був прекрасною мрією людства. Навіть рай небесний людська фантазія
змалювала саме як квітучий сад. А для тих, хто жив на півдні, де немає лісів, де
спека і пустелі підступають до людини, прохолодна тінь садів була просто не-
обхідною. Недарма пишався єгипетський фараон Рамзес ІІІ в харристському
папірусі: ‖Я засадив всю землю деревами та кущами: я дав можливість меш-
канцям сидіти під їх тінню‖.
Ще до нашої ери були відомі 7 див світу, що одержали свою назву як най-
прекрасніші витвори людських рук і таланту: єгипетські піраміди, величезна
статуя Зевса роботи давньогрецького скульптора Фідія, мавзолей в місті Гелі-
карнас, маяк на острові Фарос у Середземному морі, бронзова статуя Аполлона
на острові Родос в Егейському морі, храм богині Артеміди – заступниці приро-
ди, лісових звірів.
Сьомим дивом світу людство вважало висячі сади Семіраміди у давньому
Вавілоні. Це було величезне місто, яке існувало між Тигром і Євфратом майже
6000 років тому.
Висячі сади біля палацу царя Навуходоносора на березі Євфрату складалися
з 20 терас, що йшли уступами, нависаючи одна над одною. З берегів Каспію,
Середземного моря, Персидської затоки привозили туди найпрекрасніші росли-
ни: кедри, квіти, кущі.
А в Персії парки заселяли дивними звірами і називали їх ―парадизи‖ – ―зві-
рині сади‖. І тільки правитель Персії Кір Молодший уперше засадив свій парк
рідкісними деревами, живописними квітами, серед яких синіли ставки. Саме з
тих часів слово ―парадиз‖ почало носити інший зміст – не зоопарк, а прекрас-
ний парк. Сади стають парками, де кожний відпочиваючий мав змогу спогляда-
ти витвори мистецтва – скульптури, вази, колони, гроти, арки. Класичний стиль
панував в Греції, а потім у Римі. Римляни завоювали Грецію, але самі були під-
корені її високою культурою і мистецтвом. Зелена архітектура та садове мисте-
цтво розвивається в Римі дуже інтенсивно.
У V столітті із занепаду Рима, розгромленого вестготами, почався період в
історії, який найчастіше зветься похмурим середньовіччям. Не всі дослідники
згодні з такою термінологією: в ці віки ми знаємо приклади великих досягнень
в культурі і науці, великі злети людського духу, але в середньовіччі не вистача-
ло місця для квітів, для садів, для милування красою природи, для насолоди
природним життям. Це твердження може проілюструвати такий факт: троянди,
віднесені до язичництва, вважались гріховною рослиною й були знищені по
всій Європі в перші ж віки після занепаду Римської імперії. І лише через сто-
річчя з’являється у монастирях дика шипшина як символ незгубної краси, яка
розквітає навіть серед сірих стін, чорних ряс, без сонця і простору. В цю пору