
ГЛАВА 5. ЛІНІЙНІ ОПЕРАТОРИ
§1.
Алгебра лінійних операторів
І. Короткі теоретичні відомості
Основні означення. Нехай X лінійний простір. Якщо кожному
вектору х є X поставлено у відповідність єдиний вектор у є X , то
будемо казати, що задано відображення сА простору X в себе, або
оператор, перетворення, що діє в просторі X .
Коротко це записується так: ?А
:
X
—>
X , або у = с/і( х
),
або у = х.
Вектор у називається образом вектора х , а х - прообразом вектора у .
Оператор не обов'язково переводить елементи простору X в себе, він
може діяти, переводячи елементи одного простору в елементи іншого про-
стору. Будемо розглядати тільки оператори, що переводять елементи прос-
тору X в себе.
Лінійним оператором у лінійному просторі X називається будь-яке відоб-
раження сА: X
—>
X простору X в себе, що задовольняє таким умовам:
1)
сЛ(х
х
+х
г
)
=
сЛх
х
+
с
Лх
1
,
2) <А(Хх)=ХЛх,
де х, Х\, х
2
є X , X, - число.
Оператор 0 називається нульовим, якщо
0х=0 Ухе£.
Оператор £ називається тотожним (одиничним), якщо
£5с
= х V х є X .
Введені оператори є лінійними.
У п. III цього параграфа наведено приклади лінійних операторів та-
ких, як, оператор подібності, оператор дзеркального відображення, опера-
тор проектування, оператор повороту, оператор диференціювання та ін.
Матриця лінійного оператора. Нехай <А - лінійний оператор у
п -вимірному просторі Х„ і Р = (?|, е
2
, ..., е„ ) - деякий фіксований
базис. Розкладемо вектори Л е
к
за базисом Р :
<Ае
к
= а
]к
е
і
+а
2к
е
2
+...
+
а
Іік
е„,
к = \,п.