
178 Глава 5. Лінійні оператори
Рівняння (5.4) або (5.5) називається характеристичним рівнянням. Ліва
частина (5.5) представляє собою многочлен Р
п
(х) п -го степеня відносно X.
Многочлен Р
п
(X) називається характеристичним многочленом.
Корені характеристичного рівняння є власними значеннями
лінійного оператора. Сукупність всіх власних значень лінійного опера-
тора називається його спектром, причому кожне власне значення вхо-
дить у спектр стільки разів, яка його кратність. Спектр називається прос-
тим, якщо характеристичне рівняння має тільки прості корені.
Таким чином, для того щоб знайти власні значення та власні век-
тори лінійного оператора сА , що має матрицю А у деякому базисі,
виконуємо такі дії:
1. Знаходимо власні значення Х
і
оператора с/7, розв'язуючи
характеристичне рівняння (5.5).
2.
Для кожного власного значення Х
і
розв'язуємо систему рів-
нянь (5.3). Будь-який ненульовий розв'язок цієї системи («], а
2
,..., а„ )
визначає власний вектор х = (а
х
,
а
2
,...,
а„ ) з власним значенням X,.
Зауважимо, що власні значення та власні вектори лінійного опе-
ратора сА називають також власними значеннями та власними векто-
рами матриці А цього оператора у деякому базисі.
Якщо X - власне значення лінійного оператора с//, що діє у £„, і
К%(А-ЯЕ) = г, то існує (п-г) лінійно незалежних власних векторів
оператора <А з власним значенням Я , бо вимірність простору Г! розв'язків
відповідної однорідної системи с-іт V = п — г .
Теорема. У всякому комплексному лінійному просторі £.„ існує
хоча б один власний вектор лінійного оператора сА.
Нехай оператор сА, що діє у комплексному лінійному просторі
£„,
заданий у деякому базисі матрицею з дійсними елементами. Тоді,
а) якщо X - власне значення, тоді Я - також власне значення;
б) якщо - стовпець координат власного вектора, що відпові-
дає власному значенню Я , то - стовпець координат власного
вектора, що відповідає власному значенню Я .