Тимченко С.М., Коломоєць Т.О. Правознавство у схемах та визначеннях

Подождите немного. Документ загружается.

251

Строки чинності авторського та суміжних праві

Права інтелектуальної власності

Майнові права Особисті немайнові права

Охороняються

законом безстроково

на твір

охороняються впродовж

життя автора (останнього із

співавторів) і спливають

через 70 років, що

відраховуються з 1 січня

року, наступного за роком

смерті автора (останнього із

співавторів)

на

об’єкти

суміжних

прав

охороняються впродовж

50 років з моменту першого

запису виконання,

вироблення фонограми,

відеограми, здійснення

передачі організації

мовлення

252

Об’єкти права промислової

власності

технологічне (технічне)

рішення у сфері

технології, що є новим,

промислово придатним і

має винахідницький

рівень (будь-який

технічний результат,

технічне чи технологічне

рішення, речовина, штам

мікроорганізмів, процес)

технологічне

(технічне) рішення

пристрою, що є

новим і

промислово

придатним (певний

пристрій)

нове конструктивне

вирішення виробу, що

визначає його зовнішній

вигляд і придатне для

здійснення промисловим

способом, якщо він є новим

(форма, малюнок,

розфарбування або їх

поєднання, які визначають

зовнішній вигляд

промислового виробу і

призначені для задоволення

естетичних та

ергономічних потреб)

Винахід Корисна модель Промисловий зразок

Вимоги

патентоздатності об’єкта

Новизна

Винахідницький

рівень

Промислова

придатність

об’єкт невідомий у світі до моменту подання

заявки та не є частиною рівня техніки, тобто

відомості про нього не стали загальнодоступними

для патентування

якщо для фахівця він не є очевидним, тобто явно

не випливає із рівня техніки

якщо об’єкт може бути використаний у будь-якій

сфері діяльності (промисловості, торгівлі,

сільському господарстві тощо)

253

Суб’єкти права промислової власності

особи, творчою працею

яких створено об’єкт

промислової власності

(фізичні особи – громадяни

України, іноземці, особи без

громадянства)

всі інші особи, яким автор на

підставі договору уступив свої

право на одержання патенту,

або вони набули це право в

силу закону (фізичні та

юридичні особи)

винахідник (винахідники)

автор (співавтори)

корисної моделі та

промислового зразку

набувач за договором

(трудовим, ліцензійним)

спадкоємці винахідника

або автора за законом або

заповітом

Первинні

Похідні

254

Зміст патенту

Патент є охоронним документом на винаходи, корисні моделі та

промислові зразки, що засвідчує пріоритет, авторство і право інтелектуальної

власності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок. Він встановлює,

що заявлена пропозиція є об’єктом права інтелектуальної власності,

підтверджує авторство її творця, а також національний пріоритет на

інтелектуальну власність.

Зміст патенту

Права Обов’язки

сплачувати збори

за підтримання

чинності патенту,

розмір яких

збільшується

залежно від року дії

охоронного

документа

добросовісно

користуватися

виключним

правом, що

випливає із патенту

Особисті немайнові права

винахідника (автора)

право авторства

право на присвоєння назви

винаходу чи корисній моделі

право на зазначення імені

винахідника (автора) при

використанні об’єкту

Майнові права

право на використання

об’єкт

у промислової власності на всій розсуд

–

тобто самостійно виготовляти продукт із застосуванням запатентованого

об'єкта, застосувати продукт, пропонувати його для продажу, імпортувати

(ввозити) та іншим чином вводити його у цивільний оборот або зберігати

такий продукт в зазначених цілях; а також застосовувати процес, що

охороняється патентом, або пропонувати його для застосування в Україні

виключне право дозволяти використання запатентованого об'єкта

іншим особам шляхом видачі їм ліцензій

виключне право пе

решкоджати неправомірному використанню

об’єкту, у тому числі забороняти використання іншим особам

інші майнові права

інтелектуальної власності, встановлені законом

(на отримання винагороди за видачу ліцензії)

255

Строки охорони прав на об’єкти права промислової власності

Права, що випливають з патенту

Особисті немайнові права Майнові права

винахідника (автора)

будь-якого об’єкту права

промислової власності

охороняються законом

безстроково

охороняються протягом певного

строку, залежно від виду об’єкта

на винахід

спливають через 20 років, що відраховується від дати

подання заявки до Держдепартаменту інтелектуальної

власності МОН України для отримання патенту. Цей строк

може бути продовжений у встановленому законом порядку

щодо винаходу, використання якого потребує спеціальних

випробувань та офіційного дозволу

на корисну модель

спливає через 10 років від дати подання заявки до

Держдепартаменту інтелектуальної власності МОН України

для отримання патенту

на промисловий зразок

через 15 років від дати подання заявки до

Держдепартаменту інтелектуальної власності МОН України

для отримання патенту

256

Поняття та система зобов’язального права

Зобов'язальне право – підгалузь цивільного права, норми якої

регулюють відносини, що виникають при переході матеріальних та інших благ

від однієї особи до іншої, а також при відшкодуванні завданої шкоди.

Зобов'язальне право

Договірне право

–

сукупність

цивільно-правових зобов’язань, які

виникають між юридично рівними та

майново самостійними учасниками

цивільно-правових відносин на підставі

укладеного договору.

Позадоговірн

е право

сукупність

цивільно-правових зобов’язань, які

виникають між юридично рівними та

майново самостійними учасниками

цивільно-правових відносин на

підставі правомірних односторонніх

дій особи (правочинів та юридичних

вчинків) або неправомірних дій

(деліктів).

зобов'язання

з передачі майна у

тимчасове користування

зобов'язання з виконання робіт

зобов'язання з надання послуг

зобов'язання

з використання

прав інтелектуальної власності

зобов'язання

з багатосторонніх

правочинів

зобов'язання

односторонніх правочинів

зобов'язання

з рятування

здоров'я та життя

деліктні зобов'язання

кондикційні зобов'язання

зобов'язання

з передачі майна у

власність

257

Поняття та структура зобов’язання

Зобов'язання — це правовідношення, в якому одна сторона (боржник)

зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати

майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від

певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов'язку (ч.1 ст.509 ЦК).

Структура зобов'язання – це сукупність елементів з яких воно

складається: суб'єкти, об'єкт та зміст.

Зобов'язання

Суб'єкти

зобов'язання

– кредитор та боржник

(фізичні, юридичні

особи, держава,

територіальні громади

та інші учасники

цивільних

правовідносин)

Об'єкт

зобов'язання –

матеріальне благо,

заради якого суб'єкти

вступають у цивільні

правовідносини

(виконання певних

дій або утримання

від їх вчинення)

Зміст зобов'язання –

права та обов'язки суб'єктів

Кредитор

- суб’єкт

зобов'язання який

наділений правом вимоги

щодо вчинення або ж

відмови від

учинення

іншою стороною певної дії

Боржник

– суб'єкт

зобов'язання, який повинен

здійснити на користь

кредитора певну дію чи

утриматися від її виконання

право вимоги –

суб'єктивне право, яке

належить кредитору

борг

–

суб'єктивний

обов'язок боржника

258

Заміна осіб у зобов’язанні означає, що первісні учасники вибувають із

зобов’язання, а їхні права та обов’язки в порядку правонаступництва

переходять до інших суб’єктів.

Способи переміни осіб у зобов’язанні

Переведення боргу

(делегація) –

заміна боржника у зобов’язанні

(ст.520 ЦК)

згода боржника на заміну

кредитора не вимагається, оскільки

вважається, що для нього не має

значення перед яким кредитором

виконувати зобов'язання

первісному кредитору необхідно

письмово повідомити боржника про

заміну кредитора у зобов’язанні

первісний кредитор повинен надати

новому кредитору документи та

сповістити важливу інформацію,

необхідну для виконання правочину

боржнику необхідно

отримати письмову згоду

кредитора

первісний боржник

повинен надати новому

боржнику документи та

сповістити важливу

інформацію, необхідну для

виконання правочину

Порядок заміни

Відступлення права вимоги

(цесія або

заміна кредитора) – зобов’язання, за яким,

одна особа – первісний кредитор (цедент)

передає своє право вимоги виконання

зобов’язання боржником іншій особі

(цесіонарію), на умовах і в обсязі, що

існували на момент переходу прав, якщо

інше не передбачено законом чи

договором (ст.514 ЦК)

259

Види цивільно-правових зобов’язань

Залежно від

спрямованості

Залежно від

підстав

виникнення

регулятивні

— зобов'язання, спрямовані на

регулювання відносин майнового обігу у нормальному

(непорушеному) стані (договірні

відносини)

охоронні

— зобов'язання, спрямовані на відновлення

порушених суб’єктивних цивільних прав (деліктні

зобов'язання)

зобов'язання, що виникають з правочинів (

договірні

зобов'язання, зобо

в'язання з односторонніх правочинів)

зобов'язання, що виникають із неправомірних дій

(зобов'язання з деліктів, кондиційні зобов'язання)

зобов'язання, що виникають з інших юридичних

фактів (юридичних вчинків та подій)

Залежно від

змісту

односторонні

—

обов'язання,

в яких одна сторона має

лише права, а інша — лише обов'язки (за деліктним

зобов'язанням кредитор має право вимагати

відшкодування шкоди, а боржник — зобов'язаний надати

таке відшкодування)

двосторонні

(взаємні) — зобов'язання, в яких кожну зі

сторін наділено взаємними правами та обов'язками

(договір купівлі-продажу, міни, найму)

Залежно від

визначення

об'єкта

зобов'язання

зобов'язання з конкретно визначеним об'єктом

(купівля

продаж, перевезення, оренда)

альтернативні

—

зобов'язання,

в яких

боржник

повинен вчинити на користь кредитора за власним

вибором одну з декількох дій, передбачених в

зобов'язанні, або відмовитися від вчинення однієї з

передбачених дій (передати певну річ або оплатити її

вартість)

факультативні

—

зобов'язання,

в яких бо

ржник

повинен вчинити на користь кредитора конкретну дію чи

відмовитися від її вчинення, а у разі неможливості

виконання цього зобов'язання — замінити його іншим

зобов'язанням (передати певну річ, а у разі неможливості

– надати іншу річ)

260

Залежно від

значимості

зобов’язання

основні

— зобов'язання, які можуть існувати самостійно

(договір купівлі-продажу, ренти, прокату)

додаткові

(акцесорні) — зобов’язання, які забезпечують

належне виконання основного зобов'язання (договір

застави, поруки, гарантії, які забезпечують виконання

договору кредитування, позики, купівлі-продажу)

дольові

– зобов’язання, в яких кожен із кредиторів має

право вимагати виконання зобов'язання, а кожен із

боржників зобов'язаний виконати зобов'язання в рівній

частці з іншими особами, якщо інше не встановлено

договором чи актами цивільного законодавства (ст.540 ЦК)

Залежно від

структури

зв’язків

суб’єктів

зобов’язання

солідарні

– зобов'язання, в яких кредитор має право

вимагати виконання обов'язку частково або в повному

обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них

окремо. Виконання солідарного обов'язку в повному обсязі

одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних

боржників перед кредитором. Боржник, який виконав

солідарний обов’язок має право зворотної вимоги (регресу)

до кожного з решти солідарних боржників, у рівній частці

(ст.544 ЦК)

субсидіарні

–

(додаткові) – зобов'язання, в яких наявні

основний та субсидіарний (додатковий) боржник. Якщо

кредитор звернув вимогу до основного боржника, а той

відмовився задовольнити вимогу кредитора, кредитор

може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка

несе субсидіарну відповідальність – додаткового

боржника (ст.619 ЦК)