Тимченко С.М., Коломоєць Т.О. Правознавство у схемах та визначеннях

Подождите немного. Документ загружается.

291

Порядок прийняття спадщини

З моменту відкриття спадщини у спадкоємців виникає право на

прийняття спадщини або на відмову від її прийняття.

Порядок прийняття спадщини

спадкоємець має

право прийняти

спадщину одним з

наступних способів

здійснити дані дії

протягом певного

строку

особисто

подати заяву про прийняття

спадщини до нотаріальної контори за

місцем відкриття спадщини

фактично

вступити у володіння

спадковим майном, якщо спадкоємець

постійно проживав разом із спадкодавцем

6-ти місяців з часу відкриття спадщини –

загальне правило

якщо виникнення в особи права на

спадкування залежить від неприйняття

спадщини або відмови від її прийняття

іншими спадкоємцями, строк для

прийняття нею спадщини встановлюється у

3 місяці з моменту неприйняття іншими

спадкоємцями спадщини або відмови від її

прийняття. Якщо строк, що залишився,

менший за 3 місяці, він продовжується до 3

місяців

якщо спадкоємець протягом зазначеного у

законі строку не подав заяву про прийняття

спадщини, він вважається таким, що її не

прийняв і він втрачає право на спадщину, за

винятком таких випадків

оформити спадкові

права шляхом

отримання у нотаріуса

свідоцтва про право на

спадщину (за законом

або заповітом)

звернеться з

позовом до суду і

доведе, що строк

було пропущено з

поважної

причини

отримає письмову згоду

інших спадкоємців і

звернеться до

нотаріальної контори із

заявою про прийняття

спадщини

292

Поняття, предмет та метод сімейного права

Сімейне право – підгалузь цивільного права, яка характеризується

певною відокремленістю, що обумовлюється особливостями сімейно-правових

відносин та своєрідністю засобів їх правового регулювання.

Предмет сімейного права – сімейні відносини, тобто особисті

немайнові та майнові відносини, які випливають із шлюбу, споріднення,

усиновлення, опіки та піклування і базуються на рівності та майновій

самостійності їх учасників.

Предмет сімейного права

відносини, які виникають у зв'язку зі шлюбом (виникненням та

припиненням шлюбу, визнанням його недійсним)

особисті та майнові відносини між членами сім'ї – подружжям,

батьками та дітьми (право на зміну прізвища при реєстрації

шлюбу, право на спільне вирішення усіх питань життя сім'ї,

виховання дітей, спільного та роздільного майна подружжя,

вчинення правочинів)

особисті та майнові відносини між іншими родичами –

відносини баби, діда, прабаби та прадіда з їх онуками та

правнуками (щодо спілкування та захисту прав онуків), а також

відносини між братами, сестрами, мачухою, вітчимом та дітьми

(стосовно виховання та захисту дітей)

відносини, які виникають у зв'язку із влаштуванням дітей, які

позбавлені батьківського піклування (опіка, піклування,

усиновлення, патронат)

293

Метод сімейного права – сукупність прийомів, способів, за допомогою

яких здійснюється юридичний вплив на рівноправних суб'єктів, які в процесі

взаємодії задовольняють власні інтереси (диспозитивність).

Ознаки сімейних

відносин

Загальні Спеціальні

рівність учасників

сімейних правовідносин

автономія волі учасників

сімейних правовідносин

майнова самостійність

учасників сімейних

правовідносин

суб'єктами сімейних

правовідносин можуть бути

тільки фізичні особи

особливість юридичних

фактів, які породжують

сімейні правовідносини

(шлюб, спорідненість,

материнство, батьківство

тощо)

тривалість існування у

часі

невідчужуваність прав та

обов’язків суб’єктів

фідуціарний (особисто-

довірчий) характер

відносин осіб

294

Поняття шлюбу та умови його укладання

Шлюб — це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у

державному органі реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) (ст.21 СК).

Умови укладення шлюбу – обставини, наявність яких необхідна для

набуття шлюбом юридичної сили.

Юридичне оформлення шлюбу відбувається шляхом державної

реєстрації. Державна реєстрація — обов'язковий елемент шлюбу,

встановлений для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком,

охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та

суспільства (ст.27 СК). З моменту реєстрації шлюбу виникають права й

обов'язки чоловіка і жінки як подружжя.

Ознаки шлюбу

союз жінки та

чоловіка, тобто

осіб різної статі

сімейний

союз

–

спрямований на

створення сім’ї, яка

передбачає спільне

проживання та

спільний побут

подружжя

союз,

зареєстрований

у державному

органі РАЦС

до

бровільний

союз – укладений

на підставі

спільної згоди

чоловіка та жінки

Умови укладення шлюбу

Позитивні Негативні

досягнення шлюбного

віку (ст.22 СК): для жінки

– 17, а для чоловіка — 18

років на день реєстрації

шлюбу

добровільна згода

подружжя (ст.24 СК)

перебування хоча б однієї з сторін в іншому

зареєстрованому шлюбі. Право на повторний

шлюб виникає в осіб лише після припинення

попереднього шлюбу (ст.25 СК)

знаходження жінки та чоловіка між собою

у родинних зв'язках прямої та бокової лінії

споріднення та відносинах, що

прирівнюються до родинних (ст.26 СК)

визнання особи недієздатною

, обмеження її

у дієздатності

тяжка хвороба, або хвороба, небезпечна для

другого з подружжя і (або) їхніх нащадків

295

Поняття та підстави припинення шлюбу

Припинення шлюбу – юридичний факт, з яким закон пов'язує

припинення особистих та майнових правовідносин подружжя.

Підстави припинення шлюбу (ст.104 СК)

внаслідок смерті одного з подружжя

або оголошення його померлим

внаслідок розірвання шлюбу за

життя подружжя

Розірвання шлюбу може здійснюватися

державним органом реєстрації актів

цивільного стану (ст.ст.106, 107 СК)

судом (ст.ст.109-110 СК)

Умови Умови

відсутність неповнолітніх дітей

взаємна згода подружжя на

розірвання шлюбу

заява одного із подружжя, у

випадках, прямо передбачених

законом (ч.1 ст.107 СК)

спільна заява подружжя, яке

має дітей (ст.109 СК)

пред’явлення позову одним

із подружжя (тобто наявність

спору) (ст.110 СК)

якщо другий з подружжя

визнаний безвісно відсутнім

якщо другий з подружжя

визнаний недієздатним

якщо другий з подружжя

засуджений за вчинення

злочину до позбавлення волі на

строк не менш як 3 роки

При розгляді справи суд з'ясовує

фактичні взаємини подружжя,

дійсні причини розірвання шлюбу,

бере до уваги наявність

малолітньої дитини, дитини-

інваліда та інші обставини життя

подружжя (ч.1 ст.112 СК), а також

уживає заходів щодо примирення

подружжя, якщо це не суперечить

моральним засадам суспільства

(ст.111 СК).

Суд постановляє рішення про

розірвання шлюбу, якщо буде

встановлено, що подальше спільне

життя подружжя і збереження

шлюбу суперечило б інтересам

одного з них, інтересам їхніх дітей,

що мають істотне значення (ч.2

ст.112 СК).

Державний орган реєстрації актів

цивільного стану виносить постанову

про розірвання шлюбу після спливу

одного місяця від дня подання спільної

заяви подружжя, (ч.2 ст.106 СК).

296

Підстави та правові наслідки визнання шлюбу недійсним

Недійсним є шлюб, зареєстрований в державному органі РАЦС за

відсутності хоча б однієї з позитивних умов його укладення, або за наявності

хоча б однієї з негативних умов укладення.

Види недійсних шлюбів

абсолютно недійсні –

шлюби, які укладені

всупереч встановленим

законом перешкодам до

їх укладення (ст.39 СК)

шлюби, які визнаються

недійсними за рішенням

суду (ст.40 СК)

шлюби, які можуть

бути визнані недійсними

судом (ст. 41 СК)

шлюб, зареєстрований з

особою, яка одночасно

перебуває в іншому

зареєстрованому шлюбі (ч.1

ст.39 СК)

шлюб, зареєстрований між

особами, які є родичами

прямої лінії споріднення, а

також між рідними братом і

сестрою (ч.2 ст.39 СК)

шлюб, зареєстрований з

особою, яка визнана

недієздатною (ч.3 ст.39 СК)

шлюб,

укладений

без вільної згоди

жінки або чоловіка

(ч.1 ст.40 СК)

фіктивний шлюб

(ч.2

ст.40 СК) – тобто

шлюб, укладений без

наміру створити сім'ю,

а для досягнення

інших цілей (бажання

одержати право на

жиле приміщення,

отримання певної

користі)

шлюб, зареєстрований

між усиновлювачем та

усиновленим

шлюб між двоюрідними

братом і сестрою

шлюб між тіткою,

дядьком та племінником,

племінницею

шлюб з особою, яка

приховала тяжку хворобу

або хворобу, небезпечну

для другого з подружжя і

(або) їх нащадків

шлюб

з особою, яка не

досягла шлюбного віку і

якій не надано права на

шлюб

Правові наслідки визнання

шлюбу недійсним

шлюб вважається таким, що ніколи не існував, а особи, що його уклали,

вважаються такими, що раніше не перебували в шлюбі (ст.45 СК)

якщо особа не знала та не могла знати пр

о перешкоди до реєстрації шлюбу

(добросовісна особа), то вона має право на поділ майна, набутого у недійсному

шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя; на проживання в жилому

приміщенні, в яке вона поселилася в зв'язку з недійсним шлюбом; на аліменти, на

прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу

визнання шлюбу недійсним не впливає на права дітей, народжених у такому

шлюбі (ст.47 СК)

297

Особисті немайнові права та обов’язки батьків і дітей

право на сім’ю

–

право

особи створити сім'ю, жити

та вихов

уватись

у ній

(ч.2 ст.4 СК)

право на ім'я, по батькові та прізвище

Порядок

визначення імені

дитини (ст.146

СК)

за згодою батьків

матір’ю дитини, якщо дитина, народжена

жінкою, яка не перебуває у шлюбі, відсутнє

добровільне визнання батьківства

органом

опіки та піклування або судом, якщо

між батьками існує спір

Порядок

визначення

прізвища дитини

за прізвищем батьків, які перебувають у шлюбі

якщо батьки мають різні прізвища, дитині

присвоюється прізвище батька або матері за

згодою батьків

за відсутно

сті згоди

—

за рішенням органів

опіки та піклування

батьки, які мають різні прізвища, можуть

присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене

шляхом з'єднання їхніх прізвищ, або коли воно

включає прізвище одного із батьків

Порядок

визначення по

батькові дитини

(ст.147 СК)

за іменем батька

за іменем особи, яку мати дитини назвала її

батьком, якщо дитина народжена жінкою, яка не

перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство

щодо дитини не визнане

громадяни, які слідують національним

традиціям і не мають звичаю фіксувати по

батькові, у свідоцтві про народження дитини

мають право вказати лише її прізвище та ім'я

298

право на належне батьківське виховання

(ст.ст.150, 151, 152 СК) –

батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її

здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати

належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність

дитини, готувати її до самостійного життя та праці

право на місце проживання

місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за

згодою батьків (ч.1 ст.160 СК), а за її відсутності, спір між батьками

вирішується судом (ст.161 СК)

якщо дитина досягла 14 років, вона сама обирає місце свого

проживання у разі окремого проживання батьків (ч.3 ст.160 СК). Спір

між батьками про місце проживання дітей, які досягли 14-річного

віку, не підлягає судовому розгляду

право батьків на відібрання малолітньої дитини

від інших осіб (ст.163

СК) – можливість батьків вимагати повернення малолітньої дитини від

будь-якої іншої особи, яка утримує її не на підставі закону або рішення суду

право на спілкування з батьками та іншими родичами

(дідусем,

бабусею, братами, сестрами), яке зберігається і у випадку розірвання

шлюбу між батьками чи визнання їхнього шлюбу недійсним, а також в

екстремальній ситуації (у випадку арешту дитини, її затримання,

ув'язнення, нещасного випадку, хвороби (ст.153 СК)

право на захист

– батьки є законними представниками своїх малолітніх

та неповнолітніх дітей (ч.1 ст. 242 ЦК), тому зобов’язані дбати про захист їх

законних прав та інтересів

299

Аліментні зобов'язання батьків та дітей

Аліментні зобов'язання батьків та дітей щодо утримання — це

правовідносини, в яких одна сторона зобов'язана надати другій стороні

утримання на підставах і в порядку, встановлених законом, а друга сторона

вправі вимагати виконання такого обов'язку.

Види аліментних

зобов'язань

аліментні

зобов'язання

батьків щодо

утримання

дитини

аліментні

зобов'язання

повнолітніх

дітей щодо

утримання

батьків

зобов'язання батьків щодо утримання дитини до

досягнення нею повноліття (ст.180 СК)

зобов'язання батьків щодо утримання повнолітніх

дітей, що продовжують навчання й у зв'язку з цим

потребують матеріальної допомоги до 23 років (ст.199

СК)

зобов'язання батьків щодо утримання

непрацездатних дітей, які потребують матеріальної

допомоги (ст.198 СК)

зобов'язання батьків брати участь у додаткових

витратах на неповнолітню дитину, що викликані

особливими обставинами (ст.185 СК)

зобов'язання повнолітніх дітей щодо утримання

непрацездатних батьків, що потребують матеріальної

допомоги (ст.202 СК)

зобов'язання повнолітніх дітей брати участь у

додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою

хворобою чи інвалідністю, немічністю (ст.ст.203, 206

СК)

300

Порядок та способи сплати аліментів на дитину

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за

неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Максимального розміру

аліментів закон не встановлює.

Порядок сплати аліментів

Способи визначення

розміру аліментів

добровільний примусовий

за ініціати

вою одного з батьків на підставі

його заяви за місцем роботи, місцем виплати

пенсії, стипендії (ст.187 СК)

шляхом укладання між батьками договорів

про розмір коштів, що витрачаються на

харчування, одяг, навчання, проведення

дозвілля, інші побутові потреби дитини (ч. ст.93,

ст.189 СК)

стягнення аліментів в

судовому порядку

у частці від заробітку (доходу)

матері, батька дитини. При цьому,

розмір аліментів визначається судом у

кожному конкретному випадку (ст.183

СК) з урахуванням

у твердій грошовій сумі, у випадках,

якщо платник аліментів має

нерегулярний, мінливий дохід, частину

доходу одержує в натурі, а також за

наявності інших обставин, що мають

істотне значення (ст.184 СК)

стану здоров'я та матеріального становища дитини

стану здоров'я та матеріального становища платника

аліментів

наявності у платника інших дітей, непрацездатних чоловіка,

дружини, батьків, дітей

інших обставин, що мають істотне значення