Тимченко С.М., Коломоєць Т.О. Правознавство

Подождите немного. Документ загружается.

191

зовнішнє становище України;

3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює

керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та

укладає міжнародні договори України;

4) приймає рішення про визнання іноземних держав;

5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в

інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні

грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції

України відповідно до статті 156 Конституції, проголошує всеукраїнський

референдум за народною ініціативою;

7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки,

встановлені цією Конституцією;

8) припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках,

передбачених Конституцією;

9) вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній

Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України,

подання про призначення Верховною Радою України Прем’єр-міністра України

в строк не пізніше ніж на п’ятнадцятий день після одержання такої пропозиції;

10) вносить до Верховної Ради України подання про призначення

Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України;

11) призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради

України Генерального прокурора України;

12) призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради

Національного банку України;

13) призначає на посади та звільняє з посад половину складу

Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

14) вносить до Верховної Ради України подання про призначення на

посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;

15) зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів

192

невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного

Суду України щодо їх конституційності;

16) скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України;

18) призначає на посади та звільняє з посад вище командування

Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у

сферах національної безпеки та оборони держави;

19) очолює Раду національної безпеки і оборони України;

20) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану

війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про

використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів

України військових формувань;

21) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову

мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях

у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України;

22) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в

окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі

необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної

ситуації – з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;

23) призначає на посади та звільняє з посад третину складу

Конституційного Суду України;

24) утворює суди у визначеному законом порядку;

25) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші

вищі спеціальні звання і класні чини;

26) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські

відзнаки та нагороджує ними;

27) приймає рішення про прийняття до громадянства України та

припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

28) здійснює помилування;

29) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті

193

України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші

допоміжні органи і служби;

30) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

31) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів

(крім законів про внесення змін до Конституції України) з наступним

поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України.

Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам

або органам.

Президент України на основі та на виконання Конституції і законів

України видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на

території України.

Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:

1) відставки;

2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

3) усунення з поста в порядку імпічменту;

4) смерті.

Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення

ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України.

Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за

станом здоров’я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і

підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на

підставі письмового подання Верховного Суду України – за зверненням

Верховної Ради України, і медичного висновку.

Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою

України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого

злочину.

Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту

ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Для проведення розслідування Верховна Рада України створює

спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний

194

прокурор і спеціальні слідчі.

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на

засіданні Верховної Ради України.

За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами

від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента

України.

Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту

приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її

конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом

України і отримання його висновку щодо додержання конституційної

процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання

висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується

Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.

Тема 3. Конституційно-правовий статус уряду

Вищим органом у системі органів виконавчої влади в Україні є Кабінет

Міністрів України, відповідальний перед Президентом України і Верховною

Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. З одного

боку, Верховна Рада України призначає на посаду та припиняє повноваження

Прем’єр-міністра України за поданням Президента України або коаліції

депутатських фракцій відповідно до Закону України „Про внесення змін до

Конституції України” від 08.12.2004 року, а також приймає рішення про його

відставку. За поданням Прем’єр-міністра України Верховна Рада призначає

членів уряду. З іншого боку, підконтрольність та підзвітність Кабінету

Міністрів України проявляються в тому, що Верховна Рада України розглядає

та приймає рішення щодо схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів

України, контролює його діяльність, може розглянути питання про його

відповідальність за свою діяльність та висловити йому недовіру.

Визначення Кабінету Міністрів України як вищого органу виконавчої

влади відображає його роль і місце не лише

у системі органів виконавчої влади,

а й у системі державної влади України в цілому, характеризує його як орган,

195

який здійснює виконання законів Верховної України та нормативних актів

Президента України.

Відповідно до ст.114 Конституції України до складу Кабінету Міністрів

України входять Прем’єр-міністр України, Перший віце-прем’єр-міністр, віце-

прем’єр-міністри, міністри.

Згідно зі ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України виконує

такі функції:

1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність

України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання

Конституції і законів України, актів Президента України;

2) вживає заходи щодо забезпечення прав і свобод людини та

громадянина;

3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та

податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення,

соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної

безпеки та природокористування;

4) розроблює і здійснює загальнодержавні програми економічного,

науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; відповідно до

закону керує об’єктами державної власності;

6) розроблює проект закону про Державний бюджет України і

забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного

бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

7) вживає заходи щодо забезпечення обороноздатності та

національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної

діяльності України, митної справи;

9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів

виконавчої влади;

10) виконує інші функції, визначені Конституцією та законами

196

України, актами Президента України.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і

розпорядження, які є обов’язковими до виконання. Якщо нормативно-правові

акти Кабінету Міністрів України суперечать Конституції України та прийнятим

законам України, то Президент України зупиняє дію актів з мотивів

невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного

Суду щодо їх конституційності.

Кабінету Міністрів України складає повноваження перед новообраною

Верховною Радою України.

Прем’єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають

право заявити Верховній Раді України про свою відставку.

Відставку Прем’єр-міністра України, прийняття Верховною Радою

України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком

відставку всього складу Кабінету Міністрів України, у цих випадках Верховна

Рада здійснює формування нового складу Кабінету Міністрів України у строки

і в порядку, що визначені цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною

Верховною Радою України або відставку якого прийнято Верховною Радою

України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи

новосформованого Кабінету Міністрів України.

До системи органів виконавчої влади в Україні входять також центральні

органи виконавчої влади (міністерства, державні комітети, відомства).

Виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки

Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні

адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої

влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і

звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів

України. Голови місцевих державних адміністрацій після їх призначення

формують персональний склад місцевих державних адміністрацій.

197

Місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень здійснюють

виконавчу владу на території відповідних адміністративно-територіальних

одиниць, а також реалізують повноваження, делеговані цим органам

відповідною радою.

Згідно зі ст.119 Конституції України місцеві державні адміністрації в

межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:

1) виконання Конституції та законів України, актів Президента

України, Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади вищого

рівня;

2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально-

економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях

компактного проживання корінних народів і національних меншин також

програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку і виконання відповідних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих

відповідними радами повноважень.

Голови місцевих державних адміністрацій під час здійснення своїх

повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів

України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Крім того, місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні

відповідним радам народних депутатів у частині повноважень, делегованих їм

цими радами.

Тема 4. Судова влада в Україні

Існування судової влади поруч із законодавчою і виконавчою є ознакою

демократичної держави. Основне призначення судової влади – забезпечення

реалізації принципу верховенства права.

Згідно з Конституцією України (ст.124), судочинство здійснюється

198

Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Конституція

України (ст.147) визначає Конституційний Суд України як єдиний орган

конституційної юрисдикції в Україні. Завданням Конституційного Суду є

гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави

на всій території України.

Інститут конституційного правосуддя існує в переважній більшості

сучасних країн. Це пов’язано з тим, що ідея правової держави, однією з

визначальних рис якої є верховенство права і його головного джерела –

конституції є загальновизнаною. Верховенство конституції означає

підпорядкованість їй як усіх інших джерел права, так і усіх гілок влади, у тому

числі і законодавчої. Світовий досвід підтверджує, що найбільш ефективною

правовою гарантією верховенства конституції є судовий конституційний

контроль.

Закон про Конституційний Суд України (ст.4) передбачає, що діяльність

Конституційного Суду ґрунтується на принципах верховенства права,

незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і

всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Законодавство деяких країн вводить обмеження на застосування, наприклад,

таких принципів як гласність і змагальність.

Конституція України виділяє норми про Конституційний Суд України в

окремий розділ. Цим підкреслюється значення Конституційного Суду як

спеціального органу конституційної юрисдикції.

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України,

який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж

роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом

останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Судді Конституційного

Суду не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати

представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності,

обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу,

крім наукової, викладацької та творчої.

199

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів. Суддя

Конституційного Суду України призначається на дев’ять років без права бути

призначеним на повторний строк.

Конституція України (ст.148) визначає такий порядок формування

Конституційного Суду України: Президент України, Верховна Рада України та

з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду відповідно

Президент України, Верховна Рада України у місячний строк, а з’їзд суддів

України у тримісячний строк призначають іншу особу на цю посаду.

Голова Конституційного Суду обирається на спеціальному пленарному

засіданні Конституційного Суду зі складу суддів Конституційного Суду лише

на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з

будь-яким числом кандидатур, запропонованих судцями Конституційного

Суду. Головою Конституційного Суду вважається обраний кандидат, за якого

проголосувало більше половини конституційного складу суддів

Конституційного Суду. Обрання Голови Конституційного Суду самими

членами Конституційного Суду є додатковою гарантією незалежності

Конституційного Суду від інших гілок влади.

Судді Конституційного Суду при здійсненні своїх повноважень є

незалежними і підкоряються лише Конституції України та керуються Законом

про Конституційний Суд України, іншими законами України, крім тих законів

або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду

України.

Особа судді Конституційного Суду України є недоторканною. Суддя

Конституційного Суду не може бути затриманий чи заарештований без згоди

Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку суду. Судді

Конституційного Суду не несуть юридичної відповідальності за результати

голосування або висловлювання у Конституційному Суді та в його колегіях, за

винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті

рішень та дачі висновків Конституційним Судом України.

200

Повноваження судді Конституційного Суду припиняються у разі:

закінчення строку призначення; досягнення суддею шістдесятип’ятирічного

віку; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

порушення суддею вимог Закону про заборону політичної діяльності та

виконання іншої оплачуваної роботи; порушення суддею присяги; набрання

законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його

громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним

бажанням.

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі

цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також

конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним

Судом України та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів

поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує

захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і

громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і

держави.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування

функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи

посадовими особами не допускаються. Особи, які незаконно взяли на себе

виконання функцій суду, несуть передбачену законом відповідальність.

Судді зобов’язані при здійсненні правосуддя

- дотримуватися Конституції та законів України;

- забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових

справ; додержуватися службової дисципліни та розпорядку роботи суду;

- не розголошувати відомості, що становлять державну, військову,

службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати,

відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони

дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення