
230
Предложенная нами концепция уровня обслуживания основана на статистической
характеристике, известной как «Ожидаемое z или. Е(z)». Е(z) – это ожидаемое количество
изделий, которых будет не хватать на протяжении каждого интервала времени выполнения
заказа. В данном случае предполагается, что потребность имеет нормальное распределение.
Чтобы вычислить уровень обслуживания, необходимо знать, сколько изделий не хва-
тает. Предположим, например, что средняя недельная потребность в определенном изделии
равна 100 штук и стандартное отклонение – 10 штук. Если в начале недели мы располагаем
110 изделиями, сколько изделий нам может не хватить? Чтобы ответить на этот вопрос, нуж-
но просуммировать вероятность того, что нам потребуется 111 изделий (не хватает одного
изделия), вероятность того, что потребуется 112 изделий (не хватает двух изделий), вероят-
ность того, что потребуется 113 изделий (не хватает трех изделий), и т.д. Суммирование даст
нам количество изделий, которых, по нашему мнению, может не хватить, если запас составит
110 изделий.
Если в том же примере у нас не будет никакого резервного запаса (т.е. заказываем
точно 100 изделий), мы будем испытывать дефицит 3,99 изделий (0,399 умножить на 10). А
наш уровень обслуживания будет равен 100 – 3,99, или 96,01%.
Из этого примера также следует, что, если мы поддерживаем резервный запас, рав-
ный минус одному стандартному отклонению, то это говорит лишь о том, что мы располага-
ем в начале каждой недели не 100 изделиями, а 90. При 90 изделиях мы будем испытывать
дефицит 10,83 изделий, а наш уровень обслуживания будет равняться 89,17%. Если же в на-
чале каждой недели у нас будет 80 изделий, мы будем испытывать дефицит 20,08 изделий, а
если 70 – то 30 изделий и т.д.
Еще один пример: если потребность составляет 550 изделий, а стандартное отклоне-
ние равно 36 изделий, то наличие 568 изделий даст стандартное отклонение резервного запа-
са, равное 0,5, причем ожидаемая величина дефицита изделий составит 0,198 х 36 = 7,128
штук. Следовательно, уровень обслуживания составит (550 -7,128)/550 = 98,7%.
Главное преимущество подхода, основанного на использовании понятия "уровень
обслуживания", заключается в том, что резервный запас определяется на основании факти-
ческого количества изделий, которые мы хотим поставить нашим потребителям.
Різновиди задач управління запасами та їх складність призвели до створення великої
кількості математичних моделей, ефективне використання котрих неможливе без застосу-
вання економіко-математичних методів та ЕОМ. Моделі управління запасами відрізняються
багатьма компонентами, залежно від характеру зміни величин, які в них входять. Найбільш
суттєвим чинником, котрий слід враховувати під час розробки моделей управління запасами,
є час. Статичні моделі управління запасами лише наближено відповідають реальним умовам.
Більш точний розв'язок може бути одержаний на базі використання динамічних моделей, що
враховують час та відповідні залежності [3].
Слід відзначити, що в багатьох моделях управління запасами одним з головних
припущень є те, що, наприклад, попит є заздалегідь відомою детермінованою величиною.
Однак у переважній більшості реальних задач попит є випадковою величиною, розподіл
ймовірності котрої може бути як відомим, так і невідомим. У зв'язку з цим виникає економі-
чний ризик, зумовлений невизначеністю, стохастичністю щодо величини попиту.
Величина ризику може бути визначена як відхилення сподіваних результатів щодо
потреб у запасах від середньої або сподіваної величини.
Утримання певного обсягу грошових засобів на банківському рахунку або у формі
готівки в касі компанії (фірми) є важливим щодо нормального її функціонування. Грошові
засоби потрібні компаніям (підприємствам) головним чином для регулювання різного роду
зобов'язань. Окрім цього підприємства утримують сальдо грошових засобів в касі чи на бан-
ківському рахунку для протидії наслідкам браку готівки тощо.
Утримання надмірного обсягу грошових засобів може бути чинником, що знижує за-
гальну ефективність господарювання компанії (підприємства).
Оптимізація величини запасів грошових засобів реалізується за різними методами.