Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. (ред.) Соціальна медицина та організація охорони здоров'я

Подождите немного. Документ загружается.

Керівництво державною санітарно-епідеміологічною службою області, міст

Києва і Севастополя здійснює відповідно головний державний санітарний лікар

області, міст Києва і Севастополя, який призначається на посаду і звільняється

з посади головним державним санітарним лікарем України за погодженням з

відповідною обласною, Київською і Севастопольською міською державною

адміністрацією.

Державну санітарно-епідеміологічну службу в районі, місті, районі в місті

очолює відповідно головний державний санітарній лікар району, міста, району

в місті, який призначається на посаду і звільняється з посади відповідно

головним державним санітарним лікарем Автономної Республіки Крим, області,

міст Києва і Севастополя, міста з районним поділом.

Керівництво державною санітарно-епідеміологічною службою на водному,

залізничному, повітряному транспорті здійснюється відповідно головним дер-

жавним санітарним лікарем водного, залізничного та повітряного транспорту,

який призначається на посаду і звільняється з посади головним державним

санітарним лікарем України.

Державну санітарно-епідеміологічну службу об'єктів, що мають особливий

режим роботи, очолюють головні державні санітарні лікарі цих об'єктів, які

призначаються на посаду і звільняються з посади головним державним санітар-

ним лікарем України.

Перелічені вище головні державні санітарні лікарі за посадою є головними

лікарями відповідних санітарно-епідеміологічних станцій.

Державну санітарно-епідеміологічну службу Міноборони, МВС, Держком-

кордону, СБУ очолює головний державний санітарний лікар цього центрального

органу виконавчої влади, який призначається на посаду і звільняється з посади

керівником відповідного центрального органу виконавчої влади за погодженням

з головним державним санітарним лікарем України. Головний державний сані-

тарний лікар Міноборони, МВС, Держкомкордону, СБУ підпорядковані безпо-

середньо керівникові відповідного центрального органу виконавчої влади, а з

питань державного санітарно-епідеміологічного нагляду - головному державному

санітарному лікарю України згідно із законодавством.

До управлінського персоналу СЕС різних рівнів

входять

завідувачі відділів,

відділень та лабораторій, заступник головного лікаря з економічних питань.

В управління обласних СЕС введена посада заступника головного лікаря.

До штатів, незалежно від рівня управління, входять: лікарі, помічники

лікарів, лаборанти, молодші медичні сестри, медичні статистики.

В міських і обласних СЕС є посади

інженерів,

техніків, економістів,

бухгалтерів.

Штати та кадри СЕС першого рівня управління визначаються

їх

типом і категорією. Деякі СЕС сільських районів мають штатні нормативи

міських СЕС III категорії, оскільки чисельність населення в деяких районах

перевищує 100

тисяч.

550

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Слід зазначити, що головні лікарі СЕС всіх рівнів управління можуть

корегувати організаційну структуру, змінювати в межах фонду заробітної

платні чисельність співробітників і штати закладів, профіль спеціалістів залежно

від соціально-економічних, санітарно-гігієнічних та епідеміологічних умов і

особливостей конкретних територій, участі у виконанні різних програм.

При встановленні штатів лікарів з загальної гігієни, гігієни дітей та підлітків,

харчування, з комунальної гігієни враховується категорія СЕС.

Посади лікарів з гігієни праці в обласній і в міських з районним поділом

вводяться залежно від категорії СЕС. В міських і районних СЕС передбачена

1 посада на 14 тисяч працівників, зайнятих в промисловості, будівництві,

сільському господарстві, на автотранспорті та 1 посада помічника лікаря на

7 тисяч цих контингентів.

За чисельністю населення встановлюють посади лікарів-епідеміологів

міських СЕС

—

одна на ЗО тисяч населення і додатково ще одна.

Посади лікарів-бактеріологів встановлюють залежно від обсягу робіт

бактеріологічної лабораторії, вираженої в лабораторних одиницях.

Штати

дезстанції

залежать від категорії - цей принцип застосовується

до всіх підрозділів дезстанції за винятком відділу профілактичної дезінфекції,

дезінсекції та дератизації. З огляду на його госпрозрахунковість

їх

визначають,

виходячи з обсягу запланованих робіт.

Завідують всіма підрозділами, крім контрольної лабораторії, лікарі-дезін-

фекціоністи, чи помічники епідеміолога в дезстанціях III, а подекуди II категорії.

Роботою контрольної лабораторії керує лікар-бактеріолог. У всіх підрозділах

працюють помічники епідеміолога, медичні сестри (в якості диспетчерів та

евакуаторів). У відділах вогнищевої, камерної, профілактичної дезінфекції,

санітарному пропускнику введені посади інструкторів-дезінфекторів і дезін-

секторів.

Слід зауважити, що діючі штатні нормативи є орієнтовними. В зв'язку з

розширенням прав керівників медичних закладів структура, чисельність кадрів

і штатний розклад санітарно-епідеміологічних закладів затверджуються ними

в межах установленого фонду оплати праці.

Завдання і напрямки діяльності державної санепідслужби різнопланові.

Умовно можна виділити такі

їх

розділи (мал. 7).

Контрольна робота - це здійснення державного запобіжного та поточного

санепіднагляду.

Консультативна робота полягає в проведенні консультацій різних відомств

з питань охорони довкілля, профілактики інфекційних захворювань, організації

належних умов життя, побуту, праці, навчання, відпочинку, в наданні

юридичним і фізичним особам інформації про санітарно-епідемічну ситуацію.

Здійснюючи організаційно-методичну роботу, заклади санепідслужби

координують, скеровують діяльність підприємств, установ, організацій на вико-

нання санітарно-гігієнічних, протиепідемічних норм і правил. Органи та заклади

551

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

санепідслужби розробляють, затверджують, узгоджують інструктивно-мето-

дичні матеріали щодо дій із забезпечення санітарного та епідемічного благо-

получчя.

Науково-практична робота полягає у проведенні поглибленого вивчення

впливу факторів довкілля та способу життя на здоров'я населення з метою

розробки заходів із його покращання.

Нормативна робота - це розробка та затвердження (узгодження) санітар-

них правил, гігієнічних нормативів, проведення санітарно-гігієнічної експертизи.

Розділи роботи

контрольний

консультативний

нормативний

організаційно-методичний

науково-практичний

Мал. 7. Розділи діяльності державної санепідслужби.

Обсяг і спрямованість конкретних заходів при здійсненні перелічених

розділів роботи залежать насамперед від рівня управління закладу.

Головне місце в діяльності СЕС І та II рівнів (тобто СЕС сільських районів

і міських СЕС) займає контрольна робота. В той же час СЕС III та IV рівнів

управління здійснюють її вибірково, виходячи із значущості об'єктів державного

санепіднагляду (ДСН) чи з конкретної ситуації.

Лікарі-гігієністи та епідеміологи районних і міських СЕС І рівня управління

значну частину робочого часу проводять на об'єктах ДСН, у осередках інфек-

ційних захворювань. Вони здійснюють запобіжний і поточний санепіднагляд,

беруть участь у організації періодичних профілактичних оглядів, допомагають

санітарному активу, консультують працівників техніки безпеки підприємств,

здійснюють або контролюють забір проб (матеріалів) для лабораторних дослі-

джень, проводять окремі

інструментальні

дослідження.

В діяльності лікарів наступних рівнів управління безпосереднє здійснення

державного санепіднагляду займає менше часу.

їх

робота значною мірою

стосується оцінки стану здоров'я населення та санепідситуації, складання

узагальнюючих документів, розробки санітарно-гігієнічних і протиепідемічних

заходів. Ці види діяльності відносяться до організаційно-методичної роботи,

яка займає значну частину часу не тільки у керівників структурних підрозділів

СЕС III та IV рівнів управління, але й у лікарів-гігієністів і епідеміологів.

Організаційно-методична робота здійснюється в кількох напрямках

(мал. 8).

552

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Напрямки роботи СЕС

Вивчення стану здоров'я населення та

окремих його груп

Оцінка діяльності районних і міських

СЕС, а також власної діяльності

обласної СЕС

Вивчення та розповсюдження

передового досвіду роботи різних

СЕС або

їх

підрозділів

Участь у розробці різних цільових

програм

Планування заходів з

підвищення кваліфікації

співробітників СЕС і участь у

їх

проведенні

Участь у складанні планів

роботи СЕС і різних

комплексних планів

Участь у підготовці різних

оглядових матеріалів, довідок

тощо

Мал. 8. Напрямки організаційно-методичної роботи санепідстанцій.

Основне місце в роботі санепідслужби займає запобіжний та поточний

державний санітарно-епідеміологічний нагляд.

Запобіжний санепіднагляд, залежно від рівня установи (закладу) санепід-

служби це:

• гігієнічне та епідеміологічне нормування потенційно небезпечних для

здоров'я людини факторів, що знаходить своє відображення в гігієнічних та

епідеміологічних нормативах, регламентація застосування цих факторів, а

також технологій, продукції тощо в санітарних правилах і нормах, державних

і галузевих стандартах;

• державна санітарно-гігієнічна (санітарно-епідеміологічна) експертиза,

спрямована на визначення відповідності нової діяльності, технології, продукції,

сировини, нормативного документу, проектної, технічної, інструктивно-мето-

дичної документації тощо, що можуть безпосередньо або опосередковано

впливати на здоров'я людини, санітарному законодавству, в тому числі санітар-

ним нормам, державним стандартам, технічним умовам та регламентам тощо,

а у разі

їх

відсутності із встановленням критеріїв безпеки (показників та

їх

гранично допустимих рівнів, вмісту, концентрації тощо);

•

контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм і правил при проек-

туванні, будівництві, реконструкції житлових, комунальних, промислових і

інших об'єктів, при зміні технології виробництва чи запровадженні нових

виробничих процесів. Здійснюється також контроль за плануванням, забудовою

та благоустроєм населених місць, за проведенням заходів із санітарної охорони

атмосферного повітря, джерел водопостачання, грунту від будь-якого забруд-

нення.

553

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Його елементи такі:

(мал.

Гігієнічна регламентація

потенційно небезпечних факторів

Державна санітарно-гігієнічна

експертиза нормативних доку-

ментів, проектів, програм тощо

Державна санітарно-гігієнічна

експертиза продукції

Державна санітарно-гігієнічна

експертиза виробництв, технологій

тощо

Облік об'єктів і споруд

Вибір і відведення земельної

ділянки під будівництво

Розгляд, узгодження, затвердження

проекту будівництва чи реконст-

рукції об'єкта, споруди, агрегату

Систематичний контроль за

будівництвом або реконструкцією

Участь у прийманні побудованого

чи переобладнаного об'єкта,

споруди

Мал. 9. Елементи проведення запобіжного санепіднагляду.

Слід зауважити, що узгодження проекту з органами та закладами санепід-

нагляду не є обов'язковим, якщо проект та робочі креслення на будівництво

підприємств, будівель і споруд розроблені відповідно до діючих норм та правил.

Вони мають бути завірені головним

інженером

проекту з відповідним записом

у матеріалах проекту. Тому санепідслужба повинна здійснювати лише вибірко-

вий контроль за проектуванням.

При проведенні контролю за будівництвом слід передбачити не менше 4-х

обстежень об'єкта протягом року.

Дії органів і закладів санепідслужби щодо запобіжного санепіднагляду

при будівництві та реконструкції об'єктів і споруд реєструються у

відповідних

облікових документах. До них відносяться:

• висновок стосовно вибору та відведення земельних ділянок під будівництво;

• висновок щодо проекту будівництва;

• карта санітарного нагляду за будівництвом, реконструкцією об'єкта;

• висновок про можливість введення в експлуатацію побудованого, віднов-

леного чи реконструйованого промислового об'єкта;

• акт прийняття державною приймальною комісією до експлуатації закін-

ченого будівництва (реконструйованого) об'єкта.

Запобіжний санепіднагляд поширюється на охорону атмосферного повітря,

водоймищ, джерел водопостачання та грунту і передбачає:

• детальний облік усіх підприємств, виробничих і побутових джерел,

які

їх

забруднюють;

• систематичне вивчення санітарно-гігієнічного стану шляхом проведення

лабораторного контролю;

• розробка і подання відповідних завдань до Міністерств, відомств, організа-

цій, підприємств і т. ін. щодо попередження забруднень.

554

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Важливою складовою частиною діяльності закладів санепідслужби є по-

точний санепіднагляд за численними об'єктами, розміщеними на конкретній

території.

Метою його є контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних та проти-

епідемічних норм і правил на діючих підприємствах, в установах, організаціях,

на спорудах різного призначення, в житлових і громадських приміщеннях,

ЛПЗ, дитячих закладах.

При плануванні та здійсненні поточного санепіднагляду за кожним його

профілем насамперед визначають значущість об'єктів, з урахуванням

їх

особ-

ливостей, впливу на стан навколишнього середовища та здоров'я населення.

Орієнтовно планують 7-8 відвідувань харчових об'єктів, 8-9 - дитячих і

підліткових закладів, 4-5 - комунальних об'єктів, причому господарсько-питний

водогін вимагає більш частих обстежень.

Є такі основні види обстежень:

• поточні з метою нагляду за експлуатацією об'єктів,

їх

устаткуванням

і обладнанням;

• планові поглиблені (цільові) - метою

їх

є детальне вивчення стану

об'єкта та складання санітарного опису;

• комплексні - проводяться бригадою спеціалістів з метою вивчення

взаємозв'язку умов життя, праці, виховання та здоров'я відповідних груп

населення.

Спрямованість і обсяг різних видів роботи конкретних СЕС залежать від

багатьох передумов. Крім соціально-економічних, медико-географічних і

епідеміологічних особливостей території на

інтенсивність

діяльності

СЕС

впливає чисельність, тип, стан об'єктів державного санепіднагляду (ДСН) і

довкілля.

За оцінкою санітарно-гігієнічного стану об'єкти ДСН розподіляють

на три групи.

Перша група — санітарний стан відповідає санітарно-гігієнічним та проти-

епідемічним нормам і правилам, відсутнє перевищення гранично допустимих

концентрацій (ГДК) шкідливих речовин або гранично допустимих рівнів (ГДР).

Друга група - санітарно-гігієнічний стан не відповідає санітарно-гігієнічним

нормам і правилам, але відсутнє перевищення ГДК або ГДР.

Третя група - санітарний стан об'єктів не відповідає санітарно-гігієнічним

нормам і правилам, при цьому має місце перевищення ГДК і ГДР.

За останні роки рівень забруднення повітряного середовища шкідливими

речовинами продовжує залишатись високим. За результатами досліджень,

проведених санепідслужбою у 1998 році, питома вага досліджень з перевищен-

ням гранично-допустимих концентрацій становить 12,57 %.

Найбільш високі рівні забруднення атмосферного повітря виявлені у містах

Донецько-Придніпровського

регіону, де промислові викиди в атмосферу з року

в рік перевищують 70 % від загального валового викиду всіх основних

підприємств країни (12,57 %).

555

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

Значне навантаження на довкілля створюють тверді промислові відходи,

яких накопичується за рік у середньому 1680,5 млн. тонн. Значна

їх

кількість

утворюється у Дніпропетровській (Дніпродзержинський металургійний ком-

бінат - 1,7 млн.т. щорічно), Запорізькій (Марганцевий і Орджонікідзевський

ГЗК - 22,7 млн.т.), Донецькій

(ВО

"Донецьквугілля" - 10,1 млн.т., Єнакієвсь-

кий металургійний завод - 12,4 млн.т.), Кіровоградській, Львівській та інших

областях,

Львівсько-Волинському

вугільному, Прикарпатському сірчаному і

калійному басейнах.

При здійсненні поточного санепіднагляду заповнюють численні облікові

документи, а саме:

• акт санітарного обстеження;

• акти відбору проб води, харчових продуктів, кулінарних виробів;

• акт розслідування профотруєння та профзахворювання;

• протоколи досліджень питної води, повітря населених місць, повітря

закритих приміщень, грунту, вимірювань шуму та вібрації тощо.

Лікарі-гігієністи та епідеміологи у своїй діяльності застосовують різні

методи (мал. 10).

Методи роботи

Динамічне санітарне та

епідеміологічне спосте-

реження за територією,

окремими об'єктами

(з метою гігієнічної та

епідеміологічної оцінки та

прогнозування, планування

профілактичних заходів)

Лабораторні та інструмен-

тальні дослідження

Експертні оцінки санітарно-

епідемічної ситуації

Статистичний метод

(з метою оцінки стану здоров'я

населення, аналізу епідемічних

процесів, оцінки обсягу та

якості роботи СЕС, аналізу

ефективності санітарно-

гігієнічних і протиепідемічних

заходів)

Соціологічний метод

(опитування, анкетування

з метою отримання інформації

для медико-соціального

аналізу)

Мал. 10. Методи роботи

лікарів-гігієністів

і епідеміологів.

Це дозволяє визначати санітарно-гігієнічний та протиепідемічний стан

території, об'єктів, здоров'я окремих груп населення, прогнозувати зміни

стану об'єктів ДСН, окремих показників здоров'я. На основі цих даних роз-

робляють відповідні профілактичні заходи, які мають проводити заклади

556

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

санепідслужби, ЛПЗ, різні служби та відомства.

їх

включають до цільових

програм, що здійснюються як на державному, так і на регіональних рівнях.

Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя залежить від узгодже-

них дій закладів охорони здоров'я різних служб і відомств та органів влади.

Органи та заклади державної санепідслужби виконують координуючу,

організаторську та контролюючу функції щодо проведення комплексу

санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, спрямованих на охорону здо-

ров'я населення.

Виконання

їх

потребує співпраці з владними структурами, органами щодо

здійснення нагляду і контролю за дотриманням законодавства із охорони

навколишнього середовища, прав споживачів, законів і підзаконних актів у

різних галузях господарства тощо.

Органи, установи та заклади державної санепідслужби співпрацюють з

екологічною та ветеринарною інспекціями, Держстандартом, Держатомнагля-

дом, із санепідслужбами інших міністерств і відомств. Розмежування сфер

діяльності, повноважень, відповідальності відображено в діючих

інструкціях

(положеннях).

Спільна робота органів і закладів санепідслужби, інших відомств і служб

потребує чіткого розмежування функцій, прав і обов'язків сторін.

Це стосується також узгодження дій різних закладів системи охорони

здоров'я. Наприклад, здійснення протиепідемічних заходів вимагає визначення

відповідальності та обов'язків ЛПЗ і СЕС (мал.

11).

Ефективність заходів із забезпечення санітарного та епідемічного благопо-

луччя залежить від достатнього правового

підґрунтя,

наявності розвинутого

санітарного законодавства.

Санітарне законодавство — це сукупність законів і підзаконних

актів,

які

регулюють суспільні відносини в галузі охорони здоров'я населення. Санітарне

законодавство базується на Основах законодавства України про охорону здоров'я

і складається з закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного

благополуччя населення", інших актів законодавства та санітарних норм.

Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя грунтується на

дотриманні санітарно-гігієнічних і протиепідемічних норм і правил виконання

певних обов'язків з боку підприємств, установ, організацій, громадян.

Згідно із статтею 7 закону України "Про забезпечення санітарного та

епідемічного благополуччя населення" підприємства, установи та організа-

ції

зобов'язані:

• за пропозиціями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної

служби розробляти та здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи;

• у випадках, передбачених санітарними нормами, забезпечувати лабора-

торний контроль за дотриманням вимог до цих норм щодо безпеки використання

(зберігання, транспортування тощо) шкідливих для здоров'я речовин і матеріалів,

утворюваних внаслідок

їх

діяльності викидів, скидів, відходів та факторів, а

також готової продукції;

557

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

СЕС

ЛПЗ

облік інфекційних захворювань

аналіз інфекційної захворюваності

епідеміологічне обстеження вогнища

інфекційного захворювання

лабораторне обстеження контактних

осіб

евакуація інфекційних хворих

контроль проведення профілактичних

щеплень

постачання

преператів

для

профілактичних щеплень, контроль

за

їх

належним зберіганням і

використанням

проведення поточної та заключної

дезінфекції у вогнищах інфекційних

захворювань

контроль за дотриманням у стаціо-

нарах протиепідемічного режиму

рання діагностика

інфекційних захворювань

забезпечення ізоляції

інфекційних хворих (при

необхідності —

ізоляція

їх)

лікування хворих вдома (якщо

це

доцільно)

своєчасне направлення до СЕС

екстреного повідомлення

спостереження за особами, що

контактували з інфекційним

хворим

організація поточної

дезінфекції

проведення профілактичних

щеплень

проведення дегельмінтизації

населення

Мал. 11. Обов'язки СЕС і ЛПЗ щодо здійснення протиепідемічних заходів.

• надавати безкоштовно на вимогу посадових осіб державної санітарно-

епідеміологічної служби в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,

зразки використовуваних сировини та матеріалів продукції, що випускається

чи реалізується, для проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи;

• виконувати розпорядження та вказівки посадових осіб державної сані-

тарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного санітарно-

епідеміологічного нагляду;

• усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-

епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів

осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні

558

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23

для оточуючих інфекційні хвороби, осіб, які були в контакті з такими хворими,

з виплатою у встановленому порядку допомоги із соціального страхування, а

також осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного огляду чи щеплення

проти інфекцій, перелік яких встановлюється Міністерством охорони здоров'я

України;

• негайно інформувати органи, установи та заклади державної санітарно-

епідеміологічної служби про надзвичайні події і ситуації, що становлять загрозу

здоров'ю населення, санітарному та епідемічному благополуччю;

• відшкодовувати у встановленому порядку працівникам і громадянам

збитки, завдані

їх

здоров'ю внаслідок порушення санітарного законодавства.

Підприємства, установи та організації мають право (стаття 6):

• на одержання від органів державної виконавчої влади, місцевого та

регіонального самоврядування, відповідних органів і закладів охорони здоров'я

інформації про стан здоров'я населення, санітарну та епідемічну ситуацію, зако-

нодавчі, нормативні акти з питань забезпечення санітарного та епідемічного

благополуччя населення та санітарні норми;

• на відшкодування збитків, завданих

їм

внаслідок порушень санітарного

законодавства підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Статтею 5 вищеназваного закону встановлені також обов'язки громадян:

• піклуватися про своє здоров'я та здоров'я і гігієнічне виховання своїх

дітей, не шкодити здоров'ю

інших

громадян;

• брати участь у проведенні санітарних і протиепідемічних заходів у

випадках, передбачених законодавством;

• проходити обов'язкові медичні огляди та робити щеплення в передбаче-

них законодавством випадках;

• виконувати розпорядження та вказівки посадових осіб державної сані-

тарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного санітарно-

епідеміологічного нагляду;

• виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством про забезпечення

санітарного та епідемічного благополуччя.

За статтею 4 громадяни мають право на:

• безпечні для здоров'я та життя продукти харчування, питну воду, умови

праці, навчання, виховання, побуту, відпочинку та навколишнє природне сере-

довище;

• участь у розробці, обговоренні та громадській експертизі проектів прог-

рам і планів забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення,

внесення пропозицій з цих питань до відповідних органів;

• відшкодування збитків, завданих

їх

здоров'ю внаслідок порушення підпри-

ємствами, установами, організаціями, громадянами санітарного законодавства;

• достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я, здоров'я

населення, а також про наявні та можливі фактори ризику для здоров'я та

їх

ступінь.

559

http://www.medicalcd.info, info@medicalcd.info, ICQ: 359 787 262

http://rapidshare.com/users/5BGX23