«Історія повсякденності: теорія та практика»: матеріали Всеукр.
наук. конф., Переяслав-Хмельницький, 14–15 трав. 2010 р. /
[Упоряд.: Лукашевич О.М., Нагайко Т.Ю.]. – Переяслав-Хмельницький,
2010. – 246 с.
Редакційна колегія: Коцур В.П. – доктор історичних наук, професор
(головний редактор); Коцур А.П. – доктор історичних наук, професор;
Лукашевич О.М. – кандидат історичних наук (відповідальний
секретар); Молоткіна В.К. – кандидат історичних наук, доцент;
Нагайко Т.Ю. –
кандидат історичних наук (відповідальний редактор); Потапенко Я.О. – кандидат історичних наук, доцент; Тарапон О.А. – кандидат історичних наук, доцент. Зміст Станіслав Кульчицький. Чому треба вивчати повсякденне життя
Олександр Лисенко. Історія повсякденності як галузь наукового знання (повсякденна історія війни: методологічні нотатки)
Олександр Удод. Історія повсякденності: питання історіографії
Ольга Коляструк, Олександр Коляструк. Проблематика історії повсякденності в сучасній українській історіографії
Наталія Лаас. Сучасна англо-американська історіографія про повсякденні структури та практики в СРСР
Надія Швайба. Радянське повсякдення в дослідженнях російських істориків
Тетяна Заболотна. Історія повсякденності – «панацея від всіх хвороб» чи пастка для історика?
Тарас Нагайко. Історія повсякденності: погляд на проблему
Мар’яна Зінчук. Історія повсякденності як новий напрям гуманітарних досліджень
Ярослав Потапенко. Перспективи розвитку історії повсякденності через призму дискурсу постмодерну
Володимир Головко. Повсякденність та історичний час в контексті української історії 1930-х років: постановка проблеми
Геннадій Єфіменко. Особливості дослідження повсякдення міжвоєнного періоду
Нані Гогохія. Практики повсякденної життєдіяльності українського суспільства в умовах
формування тоталітаризму: соціальна адаптація селянства
Діана Аверіна-Лугова. Міждисциплінарні зв’язки історії міської повсякденності
Ірина Петренко. Міждисциплінарні зв’язки в дослідженні шлюбно-сімейних відносин
у контексті історії повсякденності
Ліана Яценко. Проблеми гендерної диференціації в «історії жінок»: зарубіжний досвід
Мирослава Смольніцька. Усні свідчення жінок літнього віку як джерело реконструкції жіночого повсякдення
Андрій Блануца. Литовська метрика як джерело дослідження повсякденності
у Великому князівстві Литовському
Наталія Матяш. «Денні записки» генерального підскарбія Якова Марковича як джерело до історії повсякденності
Марія Казьмирчук. Джерела з історії повсякденності Київської губернії (1861–1917) у Російському державному історичному архіві Санкт-Петербурга
Ігор Сердюк. Щоденник Миколи Ханенка як джерело для вивчення світоглядних уявлень
про малолітню дитину в українському раннього модерному суспільстві
Інна Демуз. Епістолярій П.Я. Стеблицького як одне з ключових джерел вивчення повсякденності початку ХХ ст.
Оксана Вільшанська. Джерела до вивчення повсякденного життя міст України
Юлія Лукашевич. Матеріали санітарно-демографічних обстежень як джерело вивчення історії повсякденності
Ірина Склокіна. Радянська пам’ять про Другу світову війну: секулярний культ чи практичний сенс?
Марія Меленчук. Пам’ять про досвід примусової праці: офіційний радянський та індивідуальний рівні
Яна Примаченко. Проблеми формування історичної пам’яті у сучасній Україні (на прикладі конфлікту довкола питання визнання ОУН і УПА воюючою стороною у Другій світовій війні)
Тамара Куцаєва. Листи учасників Великої Вітчизняної війни – джерела історичної пам’яті
Олександр Білоус. Щоденник Героя Радянського Союзу С.В. Руднєва як джерело вивчення
Карпатського рейду Сумського партизанського з’єднання
Анатолій Коцур, Леонід Могильний. «Часопис української історії» як фіксатор історичної пам’яті
та історії повсякденності
Володимир Мільчев. Повсякденність запорозьких гайдамаків-здобичників за Нової Січі
Аліна Чорна. Професорсько-викладацький склад вищих навчальних закладів України
у ІІ-й половині ХІХ ст.
Володимир Молчанов. Життєвий рівень правоохоронців та освітян м. Києва у другій половині ХІХ ст.
Лідія Нестеренко. Переселення як явище повсякденного життя українського села першої поовини. ХІХ ст. (на прикладі Чернігівської губернії)
Олена Жам. Виробничий травматизм на парових борошномельних млинах Правобережної України 2-ї пол. ХІХ ст.
Василь Дудар. Вплив духовенства Почаївського монастиря на повсякденне життя населення Волині (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
Людмила Аскерова. Релігія у повсякденному житті Чернігова ХІХ – на початку ХХ ст.
Роман Панасюк. Агітаційна діяльність УНС та її вплив на настрої українського населення (1918 р.)
Олександр Даниленко. Українська радянська дипломатія 1920-х рр.: умови функціонування та повсякденність
Дмитро Розовик. Вплив кооперації на повсякденне життя сільського населення (на матеріалах кооперативного руху Переяславщини у 1920-х рр.)
Таміла Лахач. Історія шлюбно-сімейних відносин у радянській Україні 1920-х років в умовах повсякденності
Тетяна Савчук. Повсякденність православного духовенства в 1920–30-х рр.: проблеми та перспективи дослідження
Інна Непотенко. Азартні ігри в Чернігові в 1920–1930-х рр.
Мирослав Борисенко. Побутова техніка та домашнє начиння в господарстві міських мешканців України в 20–30-х роках ХХ ст.
Альона Булгакова. Залучення жінок до сільського господарства в кінці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. як суттєва зміна у повсякденні селянського населення України
Олексій Лукашевич. До питання повсякденного життя сільського жіноцтва у 1930-х рр.
Віктор Коцур, Оксана Тарапон. Харчування сільського населення України у 20–30-х рр. ХХ ст.
Володимир Третяк. Розвиток спортивного руху в СРСР та Києві у передвоєнний період
Олексій Гончаренко. Повсякденне життя українського населення крізь призму документів судочинства органів цивільної адміністрації Райхскомісаріату «Україна» (1941–1944 рр.)
Віталій Гедз. Музеї Києва під час нацистської окупації
Іван Капась. Умови життя та побут радянських партизанів на території Наддніпрянської України
у роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.
Володимир Сіропол. Питання повсякденності як аспект вивчення діяльності санітарно-медичної
служби радянської армії в роки Великої Вітчизняної війни
Наталія Кухарєва. Репатріація остарбайтерів: умови повернення додому
Тетяна Пастушенко. Паспортний режим у повоєнному Києві: випадок репатріанта
Ігор Татарінов. Методологічні проблеми дослідження повсякденного життя працівників важкої промисловості Української РСР у перше повоєнне десятиліття
Марина Лобода. Повсякдення працівників важкої промисловості України 1940-х рр.: огляд поштової кореспонденції
Тетяна Пронь. Депортовані з Польщі українці на тлі повоєнного повсякденного життя колгоспників східних областей Української РСH
Тетяна Гонтар. Труднощі адаптації українців-переселенців з Польщі в південних областях України 1944–1946 рр. з позиції історії повсякденності
Оксана Янковська. Повсякденне життя громадян УРСР як втілення політики держави (1945–1953 рр.)
Лілія Дробіна. Роль огородньої кампанії в житті міського та сільського населення західних областей України у післявоєнні роки
Олена Ісайкіна. Побут міського населення України в повоєнний період (1945–1955 рр.)
Олексій Лук’янець. Система харчування міського населення Української РСР у 1951–1955 рр.
Віктор Крупина. Професійна діяльність партійної верхівки УРСР у повсякденному вимірі
(друга половина 1940-х – середина 1950-х рр.)
Оксана Прохоренко. Характерні риси та особливості повсякденного життя науково-педагогічної інтелігенції 40-х – 50-х рр. ХХ ст.
Оксана Булгакова. Повсякденне життя наукової інтелігенції доби «відлиги»
Наталія Хоменко. Колективне дозвілля як спосіб контролю за студентською повсякденністю
Марія Кагальна. Організація культурного життя на селі в перше постсталінське десятиліття
Яна Комар. Повсякденне життя болгар в умовах міського середовища в другій половині 50-х років ХХ ст.
Андрій Шевченко. Дослідження життя віруючих руської православної церкви на території УРСР
в контексті історії повсякденності (1945–1985 рр.)
Петро Бондарчук. Особливості релігійної свідомості населення України (середина 1940-х-середина 1980-х років)
Ольга Радченко. Повсякденне життя радянських людей в УРСР у 60–80-х рр. ХХ ст. очима іноземних туристів
Наталія Гордіна. Вплив політики гласності на формування настроїв населення УРСР (1986–1991): окремі аспекти
Олександр Горбовий. Трансформація повсякдення жителів сіл Андруші та Зарубинці: наслідки переселення
Олена Чебан. Особливості пострадянського побуту в житловому просторі одеситів
Наталія Кучменко. Сучасна трудова міграція українців до Португалії – об’єктивна реальність сьогодення
Олександр Андросович. Вплив глобалізації на повсякдення жінки в мусульманському світі
Віталій Коцур. Тероризм у сучасному світі: соціально-психологічні особливості терористів
Володимир Гавадзин. Календарна обрядовість як важливий аспект історії повсякденності:
(на матеріалах гуцульської Масляної)
Оксана Коваленко. Гончарні вироби в побуті заможного міщанства: другої половини XVIII століття
Наталія Дем’яненко. Народні ляльки в іграшковій культурі Середньої Наддніпрянщини
Артур Федчиняк. Формування емоційно-оцінних суджень учнів у навчанні історії повсякденності нового часу
Людмила Алексашкіна. Дмитро Іванович Яворницький як історик козацької повсякденності
Олексій Лупандін. Перспективи історії повсякденності у сучасному світовому історичному дискурсі (на прикладі дослідження постаті гетьмана П. Скоропадського)
Юрій Булгаков. Культурна приналежність Павла Скоропадського: дискусія в сучасній українській історіографії
Святослав Юсов. Вплив екстремальних і девіантних чинників повсякденності на наукову діяльність вченого (на прикладі історика В. Голобуцького)
Володимир Ругаль. В.С. Петров: від офіцера до живої легенди
Вікторія Сухих. О.Г. Онищенко – відомий український учений-технолог, науковець, педагог і організатор
Олександр Васенко. Життєвий і творчий шлях М.М. Щербака в контексті розгляду історії повсякденності
кандидат історичних наук (відповідальний редактор); Потапенко Я.О. – кандидат історичних наук, доцент; Тарапон О.А. – кандидат історичних наук, доцент. Зміст Станіслав Кульчицький. Чому треба вивчати повсякденне життя
Олександр Лисенко. Історія повсякденності як галузь наукового знання (повсякденна історія війни: методологічні нотатки)
Олександр Удод. Історія повсякденності: питання історіографії
Ольга Коляструк, Олександр Коляструк. Проблематика історії повсякденності в сучасній українській історіографії
Наталія Лаас. Сучасна англо-американська історіографія про повсякденні структури та практики в СРСР
Надія Швайба. Радянське повсякдення в дослідженнях російських істориків
Тетяна Заболотна. Історія повсякденності – «панацея від всіх хвороб» чи пастка для історика?
Тарас Нагайко. Історія повсякденності: погляд на проблему
Мар’яна Зінчук. Історія повсякденності як новий напрям гуманітарних досліджень
Ярослав Потапенко. Перспективи розвитку історії повсякденності через призму дискурсу постмодерну
Володимир Головко. Повсякденність та історичний час в контексті української історії 1930-х років: постановка проблеми
Геннадій Єфіменко. Особливості дослідження повсякдення міжвоєнного періоду
Нані Гогохія. Практики повсякденної життєдіяльності українського суспільства в умовах
формування тоталітаризму: соціальна адаптація селянства
Діана Аверіна-Лугова. Міждисциплінарні зв’язки історії міської повсякденності
Ірина Петренко. Міждисциплінарні зв’язки в дослідженні шлюбно-сімейних відносин
у контексті історії повсякденності
Ліана Яценко. Проблеми гендерної диференціації в «історії жінок»: зарубіжний досвід
Мирослава Смольніцька. Усні свідчення жінок літнього віку як джерело реконструкції жіночого повсякдення
Андрій Блануца. Литовська метрика як джерело дослідження повсякденності
у Великому князівстві Литовському
Наталія Матяш. «Денні записки» генерального підскарбія Якова Марковича як джерело до історії повсякденності
Марія Казьмирчук. Джерела з історії повсякденності Київської губернії (1861–1917) у Російському державному історичному архіві Санкт-Петербурга
Ігор Сердюк. Щоденник Миколи Ханенка як джерело для вивчення світоглядних уявлень
про малолітню дитину в українському раннього модерному суспільстві
Інна Демуз. Епістолярій П.Я. Стеблицького як одне з ключових джерел вивчення повсякденності початку ХХ ст.
Оксана Вільшанська. Джерела до вивчення повсякденного життя міст України
Юлія Лукашевич. Матеріали санітарно-демографічних обстежень як джерело вивчення історії повсякденності
Ірина Склокіна. Радянська пам’ять про Другу світову війну: секулярний культ чи практичний сенс?
Марія Меленчук. Пам’ять про досвід примусової праці: офіційний радянський та індивідуальний рівні
Яна Примаченко. Проблеми формування історичної пам’яті у сучасній Україні (на прикладі конфлікту довкола питання визнання ОУН і УПА воюючою стороною у Другій світовій війні)
Тамара Куцаєва. Листи учасників Великої Вітчизняної війни – джерела історичної пам’яті
Олександр Білоус. Щоденник Героя Радянського Союзу С.В. Руднєва як джерело вивчення
Карпатського рейду Сумського партизанського з’єднання
Анатолій Коцур, Леонід Могильний. «Часопис української історії» як фіксатор історичної пам’яті
та історії повсякденності
Володимир Мільчев. Повсякденність запорозьких гайдамаків-здобичників за Нової Січі
Аліна Чорна. Професорсько-викладацький склад вищих навчальних закладів України
у ІІ-й половині ХІХ ст.
Володимир Молчанов. Життєвий рівень правоохоронців та освітян м. Києва у другій половині ХІХ ст.
Лідія Нестеренко. Переселення як явище повсякденного життя українського села першої поовини. ХІХ ст. (на прикладі Чернігівської губернії)
Олена Жам. Виробничий травматизм на парових борошномельних млинах Правобережної України 2-ї пол. ХІХ ст.
Василь Дудар. Вплив духовенства Почаївського монастиря на повсякденне життя населення Волині (друга половина ХІХ – початок ХХ століття)
Людмила Аскерова. Релігія у повсякденному житті Чернігова ХІХ – на початку ХХ ст.
Роман Панасюк. Агітаційна діяльність УНС та її вплив на настрої українського населення (1918 р.)
Олександр Даниленко. Українська радянська дипломатія 1920-х рр.: умови функціонування та повсякденність
Дмитро Розовик. Вплив кооперації на повсякденне життя сільського населення (на матеріалах кооперативного руху Переяславщини у 1920-х рр.)
Таміла Лахач. Історія шлюбно-сімейних відносин у радянській Україні 1920-х років в умовах повсякденності
Тетяна Савчук. Повсякденність православного духовенства в 1920–30-х рр.: проблеми та перспективи дослідження
Інна Непотенко. Азартні ігри в Чернігові в 1920–1930-х рр.
Мирослав Борисенко. Побутова техніка та домашнє начиння в господарстві міських мешканців України в 20–30-х роках ХХ ст.
Альона Булгакова. Залучення жінок до сільського господарства в кінці 20-х – початку 30-х рр. ХХ ст. як суттєва зміна у повсякденні селянського населення України
Олексій Лукашевич. До питання повсякденного життя сільського жіноцтва у 1930-х рр.
Віктор Коцур, Оксана Тарапон. Харчування сільського населення України у 20–30-х рр. ХХ ст.
Володимир Третяк. Розвиток спортивного руху в СРСР та Києві у передвоєнний період
Олексій Гончаренко. Повсякденне життя українського населення крізь призму документів судочинства органів цивільної адміністрації Райхскомісаріату «Україна» (1941–1944 рр.)
Віталій Гедз. Музеї Києва під час нацистської окупації
Іван Капась. Умови життя та побут радянських партизанів на території Наддніпрянської України
у роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.
Володимир Сіропол. Питання повсякденності як аспект вивчення діяльності санітарно-медичної
служби радянської армії в роки Великої Вітчизняної війни
Наталія Кухарєва. Репатріація остарбайтерів: умови повернення додому
Тетяна Пастушенко. Паспортний режим у повоєнному Києві: випадок репатріанта
Ігор Татарінов. Методологічні проблеми дослідження повсякденного життя працівників важкої промисловості Української РСР у перше повоєнне десятиліття
Марина Лобода. Повсякдення працівників важкої промисловості України 1940-х рр.: огляд поштової кореспонденції
Тетяна Пронь. Депортовані з Польщі українці на тлі повоєнного повсякденного життя колгоспників східних областей Української РСH
Тетяна Гонтар. Труднощі адаптації українців-переселенців з Польщі в південних областях України 1944–1946 рр. з позиції історії повсякденності
Оксана Янковська. Повсякденне життя громадян УРСР як втілення політики держави (1945–1953 рр.)
Лілія Дробіна. Роль огородньої кампанії в житті міського та сільського населення західних областей України у післявоєнні роки
Олена Ісайкіна. Побут міського населення України в повоєнний період (1945–1955 рр.)
Олексій Лук’янець. Система харчування міського населення Української РСР у 1951–1955 рр.
Віктор Крупина. Професійна діяльність партійної верхівки УРСР у повсякденному вимірі
(друга половина 1940-х – середина 1950-х рр.)
Оксана Прохоренко. Характерні риси та особливості повсякденного життя науково-педагогічної інтелігенції 40-х – 50-х рр. ХХ ст.
Оксана Булгакова. Повсякденне життя наукової інтелігенції доби «відлиги»
Наталія Хоменко. Колективне дозвілля як спосіб контролю за студентською повсякденністю
Марія Кагальна. Організація культурного життя на селі в перше постсталінське десятиліття
Яна Комар. Повсякденне життя болгар в умовах міського середовища в другій половині 50-х років ХХ ст.
Андрій Шевченко. Дослідження життя віруючих руської православної церкви на території УРСР
в контексті історії повсякденності (1945–1985 рр.)
Петро Бондарчук. Особливості релігійної свідомості населення України (середина 1940-х-середина 1980-х років)
Ольга Радченко. Повсякденне життя радянських людей в УРСР у 60–80-х рр. ХХ ст. очима іноземних туристів
Наталія Гордіна. Вплив політики гласності на формування настроїв населення УРСР (1986–1991): окремі аспекти
Олександр Горбовий. Трансформація повсякдення жителів сіл Андруші та Зарубинці: наслідки переселення
Олена Чебан. Особливості пострадянського побуту в житловому просторі одеситів
Наталія Кучменко. Сучасна трудова міграція українців до Португалії – об’єктивна реальність сьогодення
Олександр Андросович. Вплив глобалізації на повсякдення жінки в мусульманському світі
Віталій Коцур. Тероризм у сучасному світі: соціально-психологічні особливості терористів
Володимир Гавадзин. Календарна обрядовість як важливий аспект історії повсякденності:
(на матеріалах гуцульської Масляної)
Оксана Коваленко. Гончарні вироби в побуті заможного міщанства: другої половини XVIII століття
Наталія Дем’яненко. Народні ляльки в іграшковій культурі Середньої Наддніпрянщини
Артур Федчиняк. Формування емоційно-оцінних суджень учнів у навчанні історії повсякденності нового часу
Людмила Алексашкіна. Дмитро Іванович Яворницький як історик козацької повсякденності
Олексій Лупандін. Перспективи історії повсякденності у сучасному світовому історичному дискурсі (на прикладі дослідження постаті гетьмана П. Скоропадського)
Юрій Булгаков. Культурна приналежність Павла Скоропадського: дискусія в сучасній українській історіографії
Святослав Юсов. Вплив екстремальних і девіантних чинників повсякденності на наукову діяльність вченого (на прикладі історика В. Голобуцького)
Володимир Ругаль. В.С. Петров: від офіцера до живої легенди
Вікторія Сухих. О.Г. Онищенко – відомий український учений-технолог, науковець, педагог і організатор
Олександр Васенко. Життєвий і творчий шлях М.М. Щербака в контексті розгляду історії повсякденності