Дисертация
  • формат doc
  • размер 76,71 КБ
  • добавлен 30 июня 2015 г.
Симоненко Т.В. Формування мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук . м. — Київ, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2007.
Спеціальність 13.00.02 – теорія і методика навчання (українська мова).
науковий консультант - доктор філологічних наук, професор, дійсний член АПН України Мацько Любов Іванівна
Мета роботи полягає в обґрунтуванні та розробці ефективної системи роботи над активізацією та вдосконаленням процесу комунікативної підготовки студентів-філологів під час вивчення професійно спрямованих та лінгвістичних курсів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше теоретично обгрунтовано й розроблено навчально-методичну систему формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів; визначено зміст, форми, методи й прийоми, засоби реалізації пропонованої системи; науково обгрунтовано етапи мовнокомунікативної підготовки студентів-філологів до педагогічної діяльності;
на основі вивчення й теоретичного аналізу праць з педагогіки, психології, лінгвістики, лінгводидактики, а також передового педагогічного й методичного досвіду роботи вчителів-словесників, викладачів-методистів та лінгвістів ВНЗ розроблено модель формування професійної мовнокомунікативної компетенції майбутнього вчителя-словесника;
теоретично обґрунтовано критерії і показники рівнів сформованості професійної мовнокомунікативної компетенції студентів-філологів;
визначено умови впровадження та застосування новітньої (інноваційної) технології навчання мови у ВНЗ, що активізує процес оптимального формуванння професійно орієнтованої комунікативної культури студента-філолога на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях;
у роботі окреслено шляхи і способи вдосконалення професійно-комунікативних умінь та навичок відповідно до риторичної моделі породження мовлення (етапів докомунікації, комунікації, посткомунікації), розроблено типи та види (аналітичні, аналітико-синтетичні, продуктивні/репродуктивні, функціонально-комунікативні)
завдань, що сприяють удосконаленню фахової комунікативної майстерності студентів.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що розроблено лінгводидактичні засади та змодельовано педагогічну систему формування професійної мовнокомунікативної компетенції студентів філологічних факультетів.
Дослідження відкриває нові можливості вдосконалення й істотного корегування навчальних програм, посібників, підручників з дисциплін, що вивчаються студентами-філологами у ВНЗ.