Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн

Подождите немного. Документ загружается.

671

сукупністю цих знань ті, хто навчаються, повинні опрацювати у процесі аудиторної та

самостійної роботи питання наступних шести тем:

Тема 1. Виникнення держави у країнах давньосхідної цивілізації,

основи їх суспільного ладу

1.1. Первісне суспільство і додержавні форми соціального управління. Неолітична

революція та її вплив на формування політико-правового суспільства. Протодержави і

ранні держави. Розклад родоплемінних відносин і виникнення державної організації в

країнах Сходу: Аккад, Хетська держава, Фінікія, єврейські царства, Урарту. Загальне і

особливе у процесі становлення державності в стародавніх Єгипті, Вавилоні, Індії, Ки-

таї, давньоєврейському царстві та інших країнах Стародавнього Сходу. Роль природно-

географічного фактора.

1.2. Особливості суспільної організації країн Стародавнього Сходу. Загальні ри-

си суспільного ладу давньосхідних країн: багатоукладність господарського життя; ос-

новні соціально — класові утворення (пануючий соціальний прошарок, вільні дрібні

виробники, особи, позбавлені засобів виробництва). Особливості суспільного ладу:

(авілум і мушкенум) у Стародавньому Вавилоні; система варн (брахмани, кшатрії,

вайш’ї, шудри) у Стародавній Індії; рабство та його особливості. Роль релігії у давньо-

східному суспільстві.

Тема 2. Функції, механізм та форми давньосхідних держав

2.1. Функції та механізм давньосхідних держав. Внутрішні функції: організацій-

но-господарська, охорона рабовласницької власності, утримування в покорі рабів і ін-

ших соціально-принижених категорій населення, ідеологічна; зовнішні функції: оборо-

ни країни і мирного контакту з іншими народами, захоплення чужих територій, управ-

ління завойованими територіями.

Державний механізм країн Стародавнього Сходу, його характерні риси, принципи

організації та діяльності. Центральний державний апарат: фараон у давньоєгипетській

державі, імператор у Стародавньому Китаї, цар у Стародавньому Вавилоні, особливості

їх правового статусу; правитель, мантрипаришад, раджа-сабха у Стародавній Індії. Міс-

цевий апарат управління. Судові органи: рада десяти, рада шести, кенбет — централь-

ний суд країни, кенбети округів і окремих міст — в Єгипті; суд жерців, світський

суд — у Стародавньому Вавилоні. Поліція, військо, принципи формування та задачі.

2.2. Форми давньосхідних держав. «Східна деспотія», її загальні риси та особливості

у стародавніх країнах. Давньосхідні монархії: «класичні» східні деспотії Стародавнього

Єгипту і Стародавнього Китаю. Конфуціанство і легізм у державному житті Китаю.

«Обмежені» деспотії Стародавнього Вавилону та Індії. Брахманізм в Стародавній Індії,

політико-економічний трактат «Артхашастра».

Давньосхідні республіки: міста-держави з аристократичною формою республікан-

ського правління в Месопотамії; «гани» і «сантхи» в Стародавній Індії.

Тема 3. Право країн Стародавнього Сходу

3.1. Виникнення права. Право і справедливість в уявленні древніх. Спільні риси та

особливості права давньосхідних країн. Джерела права: звичаї, шумерські закони, зако-

нодавство Мойсея, письмові закони Стародавнього Китаю: «Книга законів царства

Вей». Найважливіші правові пам’ятки давньосхідних країн: стародавніх Вавилону та

Індії: Закони царя Хаммурапі, Закони Ману.

3.2. Правові інститути давньосхідного права. Державно-правові відносини, спе-

цифічність їх правового закріплення та регулювання у країнах Стародавнього Сходу.

Цивільно-правові інститути: право власності; право зобов’язань; сімейно-шлюбні від-

носини і їх правова регламентація; правове регулювання спадкових відносин. Злочини і

покарання: загальне та особливе. Судовий процес, його основні види (звинувально-

змагальний, розшуковий).

672

Тема 4. Виникнення держави в країнах античної цивілізації,

основи їх суспільного ладу

4.1. Передумови виникнення держави на півдні Європи. Вплив східної цивіліза-

ції на становлення античної державності. Держави крито-мікенської епохи: Кносське,

Мікенське царства. «Велика колонізація» VІІІ—VІІ ст. до н. е. Особливості становлен-

ня державності в Спарті, Афінах та Римі. Полісна система державної організації, зна-

чення природно-географічного фактора в її установленні. Роль суб’єктивного чиннику

у прискоренні процесів державотворення: реформи легендарного Тезея, Солона, Кліс-

фена в Афінах; Сервія Тулія — в Римі.

4.2. Основи суспільного ладу античних країн, спільні риси та особливості. Соці-

альна структура: вільні — повноправні (заможні верстви в Стародавніх Афінах, спарті-

ати — в Спарті, патриції — в Стародавньому Римі; обмежені в правах (метеки — в

Афінах, періеки — в Стародавній Спарті, клієнти, плебеї, перегрини — в Стародавньо-

му Римі), неповноправні (люмпен-пролетарі — в Стародавніх Афінах і Римі, ілоти — в

Стародавній Спарті); невільні — державні раби і раби приватних осіб.

Тема 5. Функції, механізм та форми античних держав

5.1. Внутрішні та зовнішні функції античної держави: організаційно-господар-

ська, охорона рабовласницької власності, придушення соціального опору, ідеологічна;

зовнішні функції: оборони країни і мирного контакту з іншими народами, захоплення

чужих територій, управління завойованими територіями.

5.2. Державний механізм античних республік — Афін, Спарти та Риму. Законода-

вчі органи — народні збори: екклесія в — Афінах, апелла — в Спарті, центуріатні, три-

бутні, куріатні коміції — в Римі. Виконавчі органи: архагети, ефори, герусія — в Спар-

ті, Рада п’ятисот (буле) — в Афінах; сенат — в Римі, магістрати: принципи їх

організації та діяльності. Армія, поліція: принципи формування та діяльності. Судові

органи: зв’язок з адміністративними органами — в Спарті і Римі, особливості судової

організації Стародавніх Афін: геліея — вищий судовий орган країни.

5.3. Загальні риси та особливості форм республіканських античних держав. По-

ліси стародавньої Греції. Афінська «демократична» республіка, «аристократична» рес-

публіка в Спарті та «змішана» (аристократично-демократична) республіка в Римі. Ан-

тична державно-правова думка: «Сім наймудріших», Піфагор, Геракліт, Демокріт,

ідеальна держава Платона, Аристотель про правильні і неправильні форми держави.

Цицерон про «кругообіг» різноманітних форм держави.

5.4. Форма та державний механізм монархічного Риму. Криза республіканіз-

му, поява військово-політичної диктатури: диктатура Сулли (82—79 рр. до н. е.),

Юлія Цезаря (45—44 рр. до н. е.), правління Октавіана Августа (30(27) р. до н. е. —

14 р. н. е.). Становлення монархічної форми правління: принципат і домінат. Особ-

ливості державного механізму Риму в період принципату і домінату. Чиновництво.

Органи управління у провінціях. Зміни в державно-територіальній організації: поділ

Римської імперії на Західну та Східну (395 р.). Падіння Західної Римської імперії

(476 р.). Східно-Римська (Ромейська) імперія. Правління імператора Юстиніана

(528—565 рр.).

Тема 6. Право країн античної цивілізації

6.1. Право давньогрецьких полісів. Основні риси права Афін і Спарти. Закон як

основна форма правотворчості. Сократ, Платон і Аристотель про збіг справедливого і

законного. Закони Драконта (біля 621 р. до н. е.). Правові інститути Стародавніх Афін і

Спарти: цивільно-правові інститути (право власності, зобов’язальне (договірне), шлюб-

не, спадкове право; злочини (проти держави, проти особистих інтересів) і покарання

(смертна кара, продаж в рабство, позбавлення волі, штраф, атимія). Судовий процес:

dike, graphe — в Афінах.

673

6.2. Римське право, його періодизація.

Джерела римського права, їх розвиток. Пам’ятки права найдавнішого періоду:

правові звичаї (mores majorum), законодавство царів (leges regiae), Закони ХІІ таблиць

(leges doudecеm tabularum), право квіритське та ін.

Джерела права класичного періоду: преторське право (jus praetorium) і «право наро-

дів» (jus gentium); кодифікація преторського права — «Вічний едикт» Юліана (edictum

perpetuum) ІІ ст.; конституції — акти імператорської влади: едикти, рескрипти, декрети,

мандати. Роль римських юристів у розвитку права. Тиберій Корунканій, Гней Флавій,

Катон Старший, Марк Манілій, Квінт Муцій Сцевола, Публій Муцій Сцевола, Сервій

Сульпіцій Руф; основні школи права: сабіньянці, прокульянці. Папініан, Павел, Ульпі-

ніан, Модестін і Гай.

Джерела права посткласичного періоду: кодифікація римського права, кодекси Гре-

горіана, Гермоніана (Ш ст.н. е.), Феодосія (438 р.) та Юстиніана (Звід законів Юстиніа-

на) 528—534 рр.

Інститути римського права. Цивільно-правові інститути: право власності — ци-

вільна (квіритська) власність, сервітути, преторська, бонітарна власність, власність пе-

регринів; право зобов’язань — зобов’язання з договорів, зобов’язання з деліктів, верба-

льний, літеральний, реальний та консенсуальний договір (контракт); шлюбно-сімейне

право — шлюб із «владою чоловіка», інститут усиновлення, конкубінат; правове регу-

лювання спадкових відносин — спадкування за законом і за заповітом.

Злочини та покарання у римському праві: злочини публічного і приватного харак-

теру, смертна кара, принцип таліону, принцип композиції — в архаїчний період історії

римського права; поява понять провина, необережність і випадок, нова класифікація

злочинів: проти держави, проти релігії, проти моральності, проти приватних осіб — у

класичний період, екстраординарні злочини посткласичного періоду.

Судовий процес у Римі, основні його види: легісакційний, формулярний, екстраор-

динарний, інквізиційний.

Роль римського права у світовій історії.

МІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.2.

ЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН СЕРЕДНЬОВІЧНИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ

Програмний матеріал змістового модуля 1.2. спрямований на формування системи

знань про державу і право країн середньовічних цивілізацій, про характерні та особливі

риси становлення феодальної держави і права в країнах західної та східної цивілізацій.

Для оволодіння сукупністю цих знань ті, хто навчаються, повинні опрацювати у проце-

сі аудиторної та самостійної роботи питання наступних п’яти тем:

Тема 7. Ранньофеодальна держава і право в країнах Європи

7.1. Розклад рабовласницьких і первіснообщинних відносин та виникнення фе-

одалізму. Основні риси європейського феодалізму. Шляхи утворення ранньофеодаль-

них держав.

7.2. Візантія — державо — і — правонаступниця давньоримської держави.

Особливості суспільного ладу та державного устрою Візантії в V—VII ст. Еволюція

форми держави та державного механізму у VIII—ХV ст. Подальший розвиток римсько-

го права у Візантії. Післяюстиніанівські кодифікації: Еклога, Землеробський закон, Но-

моканон, Прохірон, Базиліки. Вплив Візантії на становлення та розвиток державно-

правових інститутів у слов’ян.

7.3. Держава і право франків й англосаксів. Створення ранньофеодальної держа-

ви у племен, які населяли територію Північної та Північно-Західної Європи. Виникнен-

ня держави у франків, основні етапи її розвитку (Меровингський VІ—VІІ ст., Каролінг-

ський VІІІ — перша пол. ІХ ст.). Суспільний лад та форми їх державної організації.

674

Державний механізм. Королівська (княжа) влада і палацево-вотчинна система управ-

ління. Розпад франкської держави. Верденський договір (843 р.) та його вплив на подаль-

ші процеси державного розвитку в Західній Європі.

Виникнення англосаксонських держав на Британських островах та їх роль у держа-

вотворенні Англії.

7.4. Основі риси ранньофеодального права. Джерела права. Звичаєве право. Вар-

варські правди. Салічна правда, англосаксонські правди. Королівське законодавство.

Регулювання общинного побуту Салічною правдою, правове становище франків. Зло-

чини й покарання. Судовий процес у державах раннього середньовіччя (франків та анг-

лосаксів).

Тема 8. Феодальна держава в країнах Європи

8.1. Соціально-економічні та політичні передумови виникнення нових держав в

Європі. Розпад імперії Карла Великого і утворення Франції та Німеччини (Священної

римської імперії германської нації). Утворення Великого князівства Литовського. Нор-

мандське завоювання Британії, утворення Англії.

8.2. Форми середньовічних держав. Християнська доктрина «двох мечів». Хома

Аквінський про політичні форми правління. Державно-політичні погляди Марселія Па-

дуанського. Загальні риси та особливості розвитку державних форм Англії, Франції,

Німеччини: сеньйоріальна (ленна), станово-представницька та абсолютна монархії у

Франції, Німеччині та Англії. Утворення та розвиток Російської (Московської) центра-

лізованої держави. Теорія Філофея, державно-політичні погляди О. М. Курбського та

І. С. Пересвєтова. Шляхетська Річ Посполита.

Міські республіки середньовіччя в Італії, Німеччині, Франції, Іспанії, особливості їх

державного устрою. Союзи міст.

8.3. Механізм середньовічних держав Європи. Зміни в суспільному ладі країн Єв-

ропи у ХІІІ—ХV ст. Формування основних станів: духовенства, дворянства, городян та

їх вплив на державні функції та структуру державного механізму західноєвропейських

країн. Органи влади і управління у сеньйоріальних та станово-представницьких монар-

хіях. Станово-представницькі установи Європи: кортеси в Іспанії, парламент в Англії,

Генеральні Штати у Франції, з’їзди курфюрстів, рейхстаг і ландтаги в Німеччині, Бояр-

ська дума — в Росії, Сейм — в Польщі, їх структура, компетенція, значення.

Особливості західноєвропейського абсолютизму (класичний абсолютизм у Франції,

незавершений абсолютизм в Англії, князівський (обласний) абсолютизм у Німеччині).

Еволюція державного механізму європейських країн у період абсолютизму. Особливос-

ті становлення російського абсолютизму. Державні реформи першої чверті ХVІІІ ст.

Судові та правоохоронні органи в механізмі феодальної держави.

Тема 9. Європейське феодальне право

9.1. Основні риси права країн континентальної Європи. Пилип де Бомануар про

сутність права. «Партикулярне право» в країнах континентальної Європи: звичаєве

право, міське право, канонічне право, рецепійоване римське право, королівське законо-

давство.

Основні риси феодального права Англії: загальне право, право справедливості, су-

довий прецедент. Дуалістичний характер судово-правової системи Англії.

9.2. Основні кодифікації феодального права. Перші державно-правові джерела

феодальної епохи: Велика хартія вільностей 1215 р. в Англії, Золота булла 1356 р.

у Німеччині, Великий березневий ордонанс у Франції 1357 р.; Кодифікації часів короля

Людовика ХІV у Франції (Цивільний ордонанс 1667 р., Карний ордонанс 1670 та ін.).

«Саксонське дзерцало» 1232 р., і «Карна Конституція» Карла V («Кароліна») 1532 р. —

в Німеччині; Новгородська і Псковська судні грамоти, Судебники 1497 та 1550 рр., Со-

борне Уложення 1649 р., Військові Артикули, Звід законів Російської імперії, Уложен-

ня про кару кримінальну і виправну 1845 р.

675

9.3. Основні інститути феодального права у країнах Західної Європи. Заро-

дження державно-правових інститутів: устрій органів державної влади, взаємозв’язок

держави й особистості.

Цивільно-правові інститути. Види майнових прав на землю: право власності (алод);

утримання: вільні, шляхетні (бенефіцій, феод (лен), лицарська служба, (довірча влас-

ність); нешляхетні (цензіва, короткострокова оренда). Право зобов’язань: поява нових

видів договорів (найму, підряду, доручення), поява перших банків, векселя. Сімейно-

шлюбне право, роль канонічного права. Спадкове право: спадкування за законом та за

заповітом, принцип майорату.

Злочини і покарання. Спроби класифікації злочинів: тяжкі, середні і легкі — у

Франції; тризн, фелонія, місдімінор — в Англії; злочини і проступки; злочини проти

релігії, проти держави, проти приватних осіб — в Німеччині. Види покарань, їх заляку-

вальний характер. Загальні поняття кримінального права: замах, співучасть, необереж-

ність, необхідна оборона тощо, принцип особистої відповідальності злочинця.

Судовий процес, його основні види: формальний — у цивільному судочинстві, змі-

шаний, розшуковий — у карному судочинстві Німеччині та Франції. Особливості анг-

лійського судочинства: інститут роз’їзних суддів, інститут присяжних.

9.4. Особливості розвитку правових інститутів руського феодального права.

Цивільно-правові інститути: основні форми земельної власності: вотчина (спадкоємне

землеволодіння) і помістя (умовне землеволодіння) та їх різновиди; зобов’язальне пра-

во: відповідальність третіх осіб, усний та письмовий (кабала) види договорів, вплив цер-

ковного права на регулювання сімейно-шлюбних відносин; спадкування за законом і за

заповітом. Поява поняття «нерухома власність», нові види договірних відносин (дого-

вір товариства), зміни у спадкоємному та сімейно-шлюбному праві.

Кримінально-правові інститути: поняття злочину та його видів (державний, крамо-

ла, майновий, проти особи). Суб’єкти кримінально-правових відносин за Соборним

Уложенням 1649 р., класифікація злочинів: умисні, необережні, випадкові. Поняття не-

обхідної оборони, крайньої необхідності. Поділ злочинів на стадії: умисел, замах на

злочин, закінчений злочин. Зміни в класифікації злочинів за «Військовими артикулами»

1715 р.. Характерні ознаки покарання: індивідуалізація, становість, невизначеність фор-

мулювань, каральний характер; основні їх види.

Судовий процес, його основні види: змагальний — в цивільному судочинстві; роз-

шуковий, інквізиційний — в кримінальному судочинстві.

Тема 10. Феодальна держава у країнах Сходу

10.1. Основні риси східного феодалізму, його вплив на сутність та форму дер-

жави. Становлення феодальної держави в країнах Сходу. Основні етапи розвитку дер-

жави у Китаї, її форма та механізм, подальша модифікація східної деспотії у феодаль-

ному Китаї. Делійський султанат і імперія Великого Могола в Індії. Виникнення

держави в Японії, особливості її форми та механізму, військово-олігархічний режим

сьогунату.

10.2. Виникнення та розвиток мусульманських держав. Становлення державнос-

ті у арабських племен. Утворення Арабського халіфату, авторитарно-теократичний ха-

рактер його форми та механізму. Іслам: сунізм і шиїзм про державу, її сутність та при-

значення. Утворення турецької держави, основні етапи її розвитку. Форма і механізм

Турецького султанату.

Тема 11. Право країн середньовічного Сходу

11.1. Особливості права в країнах середньовічного Сходу. Загальні риси східного

права: консерватизм, стабільність, традиційність норм права і моралі.

Джерела права далекосхідних країн: «Кодекс династії Тан. VІІ ст.», «Виправлені і

переглянуті зібрання кримінальних законів» Х ст., «Звід законів династії Мін» ХІV ст.

(Китай), Конституція Сьотокутайсі (604 р.), Звід законів Тайка 702 р., Тайхо Йоро рьо,

Кодекс із 100 статей. 1742 р. (Японія).

Основні інститути далекосхідного права. Цивільно-правові інститути: форми земель-

ної власності в Китаї (неподільна сімейна власність, родова власність, власність буд-

дійських і даосійських общин, приватна власність); Японії (державна, громадська, ве-

ликосімейна); зобов’язальне право, його особливості в Китаї та Японії, їх історична

обумовленість; сімейно-шлюбне право, спільне і особливе в Китаї та Японії, особливос-

ті спадкового права. Злочини і покарання. Класифікація злочинів в Китаї: концепція

«10 зол», в Японії — «8 зол». Судовий процес: інквізиційний — у Китаї, змішаний — у

Японії.

11.2. Становлення мусульманського права, основні його риси. Джерела мусуль-

манського права: Коран, сунна, іджма, фетва, кияс, місцеві звичаї, фірмани і кануни.

Основні інститути мусульманського права. Цивільно-правові інститути: право влас-

ності, категорії земельних володінь (священна земля, державна земля, землі, що знахо-

дились в приватній власності, общинна земля); зобов’язальне право, особливості дого-

вірних відносин. Сімейно-шлюбне та спадкове право. Злочини і покарання в мусуль-

манському праві. Класифікація злочинів і відповідність їм покарань. Судовий процес,

його обвинувальний характер.

МОДУЛЬ 2.

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН ЕПОХИ

ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Другий модуль об’єднує у своїх межах групу споріднених питань, які розкривають

зміст та сутність держави і права громадянського суспільства. Він складається з трьох

змістових модулів: «2.1. Держава в країнах західних цивілізацій», «2.2. Право в країнах

західних цивілізацій» та «2.3. Держава і право країн східних цивілізацій».

МІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.1.

ЕРЖАВА В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Програмний матеріал змістового модуля 2.1. спрямований на формування системи

знань про становлення та розвиток буржуазної держави як держави нового типу в

країнах західної цивілізації. Для оволодіння сукупністю цих знань ті, хто навчаються,

повинні опрацювати у процесі аудиторної та самостійної роботи питання наступних

трьох тем:

Тема 12. Становлення держави нового типу

12.1. Громадянське суспільство як історичний етап у розвитку людської цивілі-

зації. Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови переходу від кастово-

станового суспільства до громадянського. Соціально-правова сутність громадянського

суспільства, основні етапи його становлення.

12.1. Ранні революції та їх вплив на становлення держави нового типу. Голлан-

дська революція та її роль у формуванні основ держави нового типу. Утрехтська унія

від 23 січня 1579 р.

Англійська революція та її вплив на становлення держави нового типу: соціально-

економічні, політичні та ідеологічні передумови англійської революції. Концепція

Т. Гоббса про абсолютність державної влади. Тривалий парламент. Основні політичні

течії: пресвітеріани, індепенденти, левеллери. Форма та сутність англійської держави в

роки революції: «конституційна монархія» (1640—1649 рр.), індепендентська республі-

ка (1649—1653 рр.), Протекторат Кромвеля (1653—1658 рр.). «Знаряддя управління»

(1653 р.). Реставрація Стюартів (1660 р.). Політична програма Дж. Локка, державно-

правові ідеї Мільтона.

12.2. Революції останньої чверті ХVIII ст. та їх вплив на становлення держави

нового типу. Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови американ-

ської революції. Т. Пейн про народний суверенітет. Державно-правові ідеї Т. Дже-

ферсона. Декларація незалежності США 1776 р. Боротьба за здійснення принципів Де-

кларації незалежності (1776—1783 рр.). Статті конфедерації і вічного союзу 1781 р.

Утворення держави США. Ідея сильної виконавчої влади О. Гамільтона. Сутність та

форма держави США за Конституцією 1787 р. Біль про права 1791 р.

Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови Великої французької ре-

волюції. Державно-правові ідеї Вольтера, Ж.-Ж.Руссо, Ш. Монтеск’є. Основні етапи

революції. Декларація прав людини і громадянина (26 серпня 1789 р.). Становлення

конституційної монархії. Конституція від 3 вересня 1791 р. Перша республіка (1792—

1804 рр.) та її модифікації: жирондистська республіка (1792 — 1793 рр.); якобінська рес-

публіка (1793—1794 рр.), Конституція 1793 р., якобінська диктатура; директоріальна

республіка (1795—1799 рр.), Конституція 1795 р.; консульська республіка (1799—

1804 рр.). Конституція 1799 р.

12.3. Революції середини ХІХ століття в Німеччині та їх вплив на становлення

держави нового типу. Розпад «Священної римської імперії германської нації». Соціаль-

но-економічні, політичні та ідеологічні передумови революції 1848 р. В Німеччині.

Природно-правова доктрина І. Фіхте; Г. Гегель і І. Кант про державу і право. Франкфу-

ртська конституція 1849 р., Прусська конституція 1850 р. Посилення Прусії й Австрії та

їх боротьба за гегемонію на німецьких землях. Об’єднання Німеччини під зверхністю

Прусії. Ідея конституційної монархії Л. Штейна. Утворення Германської імперії. Імпер-

ська конституція 1871 р.

12.4. Буржуазна і капіталістична держава — держава перехідного типу. Основні

риси буржуазної та капіталістичної держави. Ознаки перехідної держави.

Тема 13. Форми держави та їх розвиток в епоху громадянського суспільства

13.1. Основні тенденції розвитку елементів форми держави: форми державного

правління, форми державно-територіального устрою та форми політичного режиму.

13.2. Форми державного правління та їх розвиток після буржуазних революцій

ХVІІ—ХVІІІ ст. Становлення парламентсько-монархічних форм правління та їх ево-

люція. Реставрація монархії в Англії: становлення обмеженої (конституційної) монар-

хії: боротьба вігів і торі в парламенті, прийняття «Акту про краще забезпечення свобо-

ди підданого і про попередження ув’язнення за морями» 1679 р., («славна революція»)

1688 р; «Білль про права» 1689 р., «Акт про влаштування» 1701 р. Формування основ-

них принципів британської (вестмінстерської) моделі парламентаризму: відповідальний

уряд, партійне правління, регулярна зміна кабінету міністрів. Виборчі реформи 1832,

1867, 1884—1885 рр. Організаційне оформлення політичних партій: ліберальної та кон-

сервативної. Еволюція парламентської монархії у Великобританії наприкінці ХІХ — у

ХХ ст.: становлення домініонів, занепад парламентаризму, посилення виконавчої влади

її міністеріалізація. Законодавчі акти про парламент 1911 р., 1949 р., 1999 р.:

Становлення республіканських форм правління та їх розвиток. Президентська респу-

бліка в США та її еволюція: поправки XII (1804 р.), XV (1870 р.), XVII (1913 р.), XX

(1933 р.), XXII (1951 р.), XXIV (1964 р.), XXVI (1971 р.) до Конституції США; викорис-

тання «вашингтонської» моделі президентської форми правління в інших країнах. Ста-

новлення парламентської республіки у Франції та її розвиток в роки ІІІ і IV республік;

парламентська республіка в Німеччині (кінець 1940-х рр. — поч. ХХІ ст.). Змішана рес-

публіка та її розвиток: Республіка Фінляндія (Суомі) та Веймарська республіка (1919—

1933 рр.) — перший досвід змішаної республіки; французька модель змішаної форми

республіканського правління (V республіка); становлення змішаних республік в інших

країнах.

678

13.3. Форми політичних режимів в зарубіжних країнах. Буржуазні революції

ХVІІІ—ХІХ ст., їх вплив на становлення політичних режимів в країнах Західної Європи

та США. Демократичний режим, його історичні форми: демократично-ліберальний,

демократично-консервативний, демократично-радикальний.

Недемократичний режим: бонапартистський режим у Франції (сер. ХІХ ст.), полі-

цейський режим в Німеччині напр. ХІХ — поч. ХХ ст. Фашистська концепція міцної

«надкласової» влади. Тоталітаризм в Західній Європі у першій половині ХХ ст. (Італія,

Іспанія, Румунія, Угорщина). Німецький нацизм як крайня форма тоталітаризму. Зако-

ни 1933 р. «Про усунення злигоднів народу і держави», «Проти утворення нових пар-

тій», «Про забезпечення єдності партії і держави».

13.4. Форми державно-територіального устрою в зарубіжних країнах. Складна

форма державно-територіального устрою та її розвиток: імперія та федерація в епоху

громадянського суспільства. «Класична» імперія в Європі: Російська імперія 1721—

1917 рр., Друга імперія в Німеччині 1871—1918 рр.; Австро-Угорська імперія 1866—

1918 рр. Британська та французька колоніальні імперії. Федерація, причини побудови

форм державно-територіального устрою зарубіжних країн на основі принципу феде-

ралізму. Історичні засади сучасного американського та німецького федералізму.

Проста форма державно-територіального устрою. Особливості становлення уні-

тарної держави в епоху громадянського суспільства. Історичні основи сучасного уніта-

ризму. Характерні риси та особливості французького та британського унітаризму.

Тема 14. Функції та механізм держави,

основні тенденції їх розвитку

14.1. Сутність держави та її еволюція в епоху громадянського суспільства. Ос-

новні етапи побудови «демократичної», «правової» та «соціальної» держави в зарубіж-

них країнах.

14.2. Функції держави, основні тенденції їх розвитку. Зовнішні функції держави:

вплив історичних обставин на зміст військової функції держави. Виникнення та розви-

ток в другій половині ХХ ст. — поч. ХХІ ст. функцій: 1) забезпечення миру та світово-

го порядку; 2) співробітництва держав; 3) інтеграції в європейську та світову еконо-

міку. Внутрішні функції держави та основні тенденції їх розвитку в епоху громадянсь-

кого суспільства: політична, ідеологічна, соціальна, правоохоронна, економічна.

14.3. Механізм держави нового типу. Органи законодавчої та виконавчої влади у

державному механізмі зарубіжних країн. Становлення парламентів, їх місце та роль у

системі вищих органів державної влади. Основні тенденції розвитку виконавчої влади в

епоху громадянського суспільства: еволюція інститутів глави держави та урядової вла-

ди. Поліцейські органи в державному механізмі розвинутих країн: Історичні основи су-

часних поліцейських служб Великобританії, США, Франції та Німеччини.

Судові органи в механізмі держави країн епохи громадянського суспільства. Ево-

люція судових систем Великобританії, США, Франції та Німеччини після буржуазних

революцій: розвиток кримінальної та цивільної юстиції в Англії (Великобританії); За-

кон про судоустрій США (24.09.1789), «державна» та «народна» юстиція в США у

ХІХ ст., судоустрій США та його специфіка у ХХ ст.; розвиток цивільної, кримінальної

та адміністративної юстиції Франції у ХVІІІ—ХХ ст.; історичні основи сучасної німе-

цької юстиції: утворення ФРН та кардинальна реорганізація судоустрою країни, його

специфічні риси.

МІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.2.

ПРАВО КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Програмний матеріал змістового модуля 2.2. спрямований на формування системи

знань про становлення та розвиток права нового типу в країнах західної цивілізації. Для

оволодіння сукупністю цих знань ті, хто навчаються, повинні опрацювати у процесі

аудиторної та самостійної роботи питання наступних чотирьох тем:

679

Тема 15. Становлення буржуазного права — права нового типу

15. 1. Буржуазні революції ХVІІІ — ХІХ ст., їх роль у становленні буржуазного

права як права нового типу в країнах Західної Європи та США. Принципи та харак-

терні риси нового (буржуазного) права: принципи індивідуалізму, свободи, законності,

«верховенства права».

15.2. Основні тенденції розвитку буржуазного права. Становлення світових пра-

вових сімей: англо-американська та континентальна (романо-германська). Демократи-

зація та соціалізація права. Зміни у джерелах та структурі права. Нові інтеграційні про-

цеси у праві.

Тема 16. Становлення та розвиток конституційного

(державного) права у зарубіжних країнах

16.1. Теоретичні засади конституційного права. Формування засад конституцій-

ного права як галузі юридичної науки. «Класична (юридична) школа» конституційного

права та її засади (А. Дайсі, Г. Єллінек, А. Есмен, Ф. Кокошкін, М. Коркунов та ін.)

Юридично-соціологічна школа конституційного права (Л. Дюгі, М. Оріу, Л. Гумплович

і ін.). Демократична доктрина конституційного права.

16.2. Основні етапи та тенденції у розвитку конституційного (державного) права

як галузі права. Формування основ конституційного права на засадах парламентаризму

та конституціоналізму. Велика хартія вільностей 1215 р., Петиція про право 1628 р., «Біль

про права» 1689 р. (Англія), Декларація незалежності 1776 р. (США), Декларація прав

людини і громадянина 1789 р. (Франція). Основні тенденції розвитку конституційного

права у ХІХ ст.: політизація та демократизація конституційного права (перехід від цензо-

вого до загального й рівного виборчого права). Реформи виборчого права в Англії 1832,

1867, 1884—1885 рр.; ХІІІ, ХІV, ХV поправки (1865—1870 рр.) до Конституції США,

Франкфуртська 1849 р. Конституція Германської імперії. Історичні засади назв галузі

права: «конституційне» та «державне» право. Основні тенденції розвитку конституційно-

го права у ХХ ст.: соціалізація, інституціоналізація політичних партій та громадських

об’єднань, інтернаціоналізація конституційного (державного) права, його подальша де-

мократизація. Політична конституція Мексиканських Сполучених Штатів (1917 р.), Вей-

марська Конституція 1919 р., Конституція СРСР (1936 р.), Основний Закон ФРН

(1949 р.); ХІХ (1920 р.), ХХІV (1964 р.), ХХVІ (1971 р.) поправки до Конституції США.

16.3. Джерела конституційного (державного) права. Конституції — основне джере-

ло конституційного (державного) права. Буржуазні революції ХVІІІ — сер. ХІХ ст. та їх

роль у появі перших конституцій. Конституції першої «хвилі» (ХVШ — поч. ХХ ст.), їх

характері риси. Зміни на політичній карті Європи після першої світової війни. Конститу-

ції другої «хвилі» (1919—1939 рр.). Друга світова війна, її політичні наслідки для консти-

туційного розвитку зарубіжних країн. Конституції третьої «хвилі» (1945—1960 рр.). Па-

діння світової колоніальної системи наприкінці 50-х-початку 60-х рр. ХХ ст. Конституції

четвертої «хвилі» (1960 — сер.70-х рр.). Падіння тоталітарних режимів в Європі, прий-

няття демократичних конституцій, розпад СРСР. Конституції п’ятої та шостої «хвиль»

(сер. 70-х — 90-ті рр. ХХ ст.), їх характерні риси та особливості.

16.4. Основні інститути конституційного (державного) права. Інститут кон-

ституційного статусу особи. Громадянство, засоби набуття («право крові», «право

ґрунту»), право на власне ім’я, запис актів цивільного стану, поява перших ідентифіка-

ційних документів. Основні права та свободи особи. Три хвилі (поколінь) прав і свобод

людини: особисті права й свободи людини, політичні права та свободи людини і грома-

дянина, соціально-економічні та культурні права і свободи людини і громадянина.

Інститут начал організації держави. Парламентаризм і парламент, структурна по-

будова парламентів (двопалатні, однопалатні). Органи виконавчої влади: глава держави

(монарх, президент) і уряд, порядок їх формування. Виборчі системи. Започаткування

конституційної юстиції (поч. ХІХ ст.). Формування трьох основних систем конститу-

ційної юстиції: американської, австро-німецької, французької.

680

Тема 17. Цивільне право англо-американської

та континентальної світових правових сімей

17.1. Теоретичні засади цивільного буржуазного права. Концепція цивільного

права у природно-правовій доктрині. Історична школа права та її вплив на концепцію

цивільного права. Інші цивілістичні теорії: вольова теорія, догматична цивілістика, те-

орія інтересу.

17.2. Джерела цивільного права. Джерела цивільного права й процесу в країнах ан-

гло-американської правової сім’ї: судовий прецедент, закон, делеговане законодавство.

Законодавство 1844—1867 рр. про кампанії та консолідовані статути (Акт про перевід-

ний вексель 1882 р., Акт про товариства 1890 р., Акт про продаж товарів, Акт про кам-

панії 1908 р., Закон про компанії 1985 р., Закон про шлюбно-сімейні справи 1979 р.) у

Великобританії. Основні джерела цивільного права США: Конституція, федеральні за-

кони, конституції і закони штатів, кодифіковане законодавство — Цивільно-процесуаль-

ний кодекс штату Нью-Йорк 1848 р., Цивільний кодекс Каліфорнії 1872 р., Цивільний

кодекс Луїзіани 1870 р. Спроби уніфікації цивільного права: федеральний Звід законів

(1926 р.), (Одноманітний закон про шлюб та сім’ю 1970 р.), Одноманітний торгівель-

ний кодекс, «Оновлене викладення права».

Джерела цивільного права країн континентальної правової сім’ї. Кодифікації як ос-

новне джерело цивільного права й процесу: Цивільний кодекс французів (Кодекс Напо-

леона) 1804 р., Цивільно-процесуальний кодекс Франції (1806 р.), Австрійське цивільне

уложення 1811 р., Саксонське цивільне уложення 1863 р., Цивільний процесуальний

кодекс Німеччини 1877 р. Німецьке цивільне уложення 1900 р.

17.3. Основні інститути цивільного права.

Основні інститути цивільного права країн англо-американської правової сім’ї.

Суб’єкти цивільного права: фізична та юридична (корпорація) особи. Інститут власнос-

ті: право власності в Англії, його особливості, право власності в США: індивідуальна

приватна власність, асоційована корпоративна форма власності; інститут трасту (довір-

чої власності). Зобов’язальне право: впровадження буржуазних принципів у традиційну

англійську доктрину договору: свободи договору, рівності сторін у договорі, юридич-

ної непорушності та їх обмеження. Деліктне право, його особливості. Шлюбно-сімейне

право, його демократизація.

Основні інститути цивільного права країн континентальної правової сім’ї. Суб’єк-

ти цивільного права у французькому та німецькому праві. Принцип юридичної рівно-

сті. Право власності: індивідуальна, державна, общинно-комунальна, комерційна

(Франція); інститут речового права (поділ речей на рухомі та нерухомі) у Німеччині,

його особливості. Інститут зобов’язань. Шлюбно-сімейне право. Інститут спадкування:

спільні риси і особливості.

17.3. Суміжні з цивільним правом галузі права. Торгове право в історичному роз-

витку: італійський, французький, німецький періоди. Торговий кодекс Франції 1807 р.,

Торговий кодекс Німеччини 1897 р. Основні тенденції розвитку сучасного торгового

права: міждержавна уніфікація національних норм цивільного й торгового права, соціа-

лізація і демократизація основних інститутів торгового права.

Трудове право і соціальне законодавство. Основні тенденції правового регулювання

праці в країнах Західної Європи та США. Закон Лє Шапел’є 1791 р., Цивільний кодекс

1804 р., Кодекс законів про працю 1973 р., у Франції; фабричне законодавство в Англії

першої половини ХІХ ст., становлення системи соціального забезпечення: закон про

національну службу охорони здоров’я 1977 р., закон про соціальне забезпечення 1985 р.;

антиробітниче законодавство США ХІХ — поч. ХХ ст., законодавство Ф. Рузвельта пе-

ріоду «нового курсу»: закони Норриса Ла Гардія (1932 р.), Вагнера (1935 р.), закон про

справедливі умови праці (1938 р.), федеральний закон про соціальне забезпечення

(1935 р.); тарифні угоди в Німеччині кінця ХІХ — початку ХХ ст., становлення «соціа-

льного законодавства», закон 1871 р. про матеріальну відповідальність, Соціальний ко-

декс 1911 р., і подальших редакцій, закон про тарифні угоди 1949 р.