Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн

Подождите немного. Документ загружается.

681

Правове регулювання охорони навколишнього середовища. Становлення екологічно-

го права. Закон про лісові резервати (1891 р.), федеральні закони про заповідники 1918,

1958, 1966 рр., про національну політику з питань навколишнього середовища 1969 р.

в США; законодавство Великобританії про охорону навколишнього середовища: зако-

ни про чисте повітря 1958, 1968 рр., закон про охорону природи 1968 р., закон про кон-

троль над забрудненням атмосфери 1978 р., державна програма з охорони навколиш-

нього середовища Франції 1970 р., система нормативних актів екологічного характеру

ФРН, їх попереджувальний характер: закон про захист навколишнього середовища

1974 р., закон про охорону природи 1976 р.

Тема 18. Кримінальне право і кримінальний процес

англо-американської та континентальної правових сімей

18.1. Теоретичні засади буржуазного кримінального права. Просвітницько-

гуманістична теорія кримінального права. (Ч. Беккаріа, Вольтер, Ш.Монтеск’є). Класична

школа кримінального права. (А. Фейєрбах, І. Бентам). Антрополого-соціологічна школа

кримінального права (Ч. Ломброзо).

18.2. Джерела кримінального права. Джерела кримінального права країн англо-

американської правової сім’ї. Загальне право: «Збірники судових звітів», Всеанглійські

судові звіти, «Коментарі до законів Англії» Блекстона; статутне право: лібералізація

кримінального законодавства на поч. ХХ ст., реформа кримінального законодавства

1830—1880 рр.; делеговане законодавство у Великобританії.

Джерела федерального кримінального права в США: Конституція 1787 р., акти Кон-

гресу (Звід законів США «Злочини і кримінальний процес», Зразковий кримінальний

кодекс 1962 р.), підзаконні акти, прецедентне та загальне право, договори про екстра-

дицію. Джерела кримінального права штатів: Конституція США, конституції штатів,

кримінальні кодекси штатів (Нью-Гемпшир, Луїзіана, Делавер, Орегон, Каліфорнія,

Небраска, Юта, Айова, Вісконсін, Нью-Йорк), підзаконні акти, загальне право.

Джерела кримінального права країн континентальної правової сім’ї. Джерела кри-

мінального права Франції: Кримінальні кодекси Франції 1791 р., 1810 р. та 1992 р., Ко-

декс військової юстиції 1982 р., міжнародні угоди.

Кримінальне уложення Північно-Германського союзу 1871 р., в Німеччині, кримі-

нальне законодавство періоду фашистської диктатури, закони про зміну кримінального

права 1951 р., закони про реформу кримінального права 1954 р., додаткове кримінальне

право.

18.3. Основні інститути кримінального права. Збереження феодальних криміналь-

но-правових норм, трьохчленної структури в класифікації злочинів в англійському пра-

ві у ХІХ — першій полов. ХХ ст. Сучасні класифікації злочинів в англійському і аме-

риканському праві: за об’єктом, за ступенем небезпеки діянь, за їх ставленням до мораль-

них норм права. Мета кримінального покарання: відплата, залякування й виправлення.

Основні види покарань: страта, позбавлення волі, штраф, додаткові види покарань,

пробація.

Основні інститути кримінального права країн континентальної світової правової

сім’ї. Класифікація злочинів за Кримінальними кодексами Франції 1810 р. та 1992 р.,

Кримінальним кодексом ФРН. Мета кримінального покарання: відплата, залякування, ре-

соціалізація (виправлення). Система покарань у Франції за КК 1791 р., 1810 р., 1992 р.:

кримінальні, виправні, поліцейські; у Федеративній республіці Німеччині за Криміналь-

ним кодексом: основні, додаткові, наслідки як вид кримінально-правових заходів.

18.4. Кримінальний процес в зарубіжних країнах. Джерела кримінального проце-

су Англії: «Петиція про право» 1628 р., «Народна угода» 1647 р., «Акт з метою кращого

забезпечення свободи особистості і попередження заточень за морями» 1679 р., Білль

про право 1689 р., Статут 1696 р., демократизація процедури розгляду кримінальних

справ у ХІХ — поч. ХХ ст.: закон про адвокатуру (1836 р.), закон про свідчення в суді

обвинуваченого за власним бажанням (1898 р.), закон про кримінальну апеляцію

682

(1907 рр.), закони про кримінальне правосуддя (1925 р.) з подальшими змінами, закон

«Про переслідування за злочини» 1985 р., закон про поліцію та магістерські суди

1994 р., закон про кримінальний процес та розслідування 1996 р. Дуалізм кримінально-

процесуального законодавства США, вплив судової традиції англійського загального

права. Конституція 1787 р., Біль про права 1791 (поправки ІV—VІІ), ХІV, Звід законів

США, розділ 18 «Кримінальний процес», законодавство штатів.

Джерела кримінального процесу Франції та Німеччини. Революційне законодавство

1789—1794 рр., Кодекс кримінального розслідування 1808 р., КПК Франції 1958 р. За-

кон про судоустрій 1877 р., Кримінально-процесуальне уложення 1877 р., Закон про

зміни кримінального судочинства та судоустрою 1964 р.(«Мала реформа кримінально-

го процесу ФРН») в Німеччині.

Основні риси кримінального процесу. Обвинувальний або змагальний характер кри-

мінального процесу в Великобританії, США. Принципи невинуватості, гласності роз-

гляду справ. Змішаний характер кримінального процесу у Франції: попереднє розсліду-

вання, розгляд справ у суді. Особливості побудови кримінального процесу в Німеччині:

обмеження слідчого початку на користь змагального, незалежність слідчого судді від

прокурора, допущення захисника на стадії попереднього розслідування.

МІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.3.

ЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН СХІДНОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Програмний матеріал змістового модуля 2.3 спрямований на формування системи

знань про становлення та розвиток нового історичного типу держави і права в країнах

східної цивілізації. Для оволодіння сукупністю цих знань ті, хто навчаються, повинні

опрацювати у процесі аудиторної та самостійної роботи питання наступних двох тем:

Тема 19. Держава у країнах далекого і близького Сходу

19.1. Становлення й розвиток буржуазної держави — держави нового типу в

далекосхідних країнах. Японська держава: Реставрація Мейдзі і становлення буржуаз-

ної держави в Японії; форма японської держави за Конституцією 1889 р., її еволюція в

1905—1945 рр.; історичні засади сучасної японської держави. Конституція 1947 р. Ки-

тайська держава: Сіньхайська революція 1911 р. та її вплив на становлення держави но-

вого типу в Китаї; падіння монархії та встановлення республіки; китайський мілітаризм

1917—1949 рр.; Китайська народна республіка 1949—1976 рр., її модернізація після

смерті Мао Цзедуна: Конституція 1982 р., реформи Ден Сяопіна.

19.2. Держава в країнах близького Сходу. Загальні риси та особливості державно-

го ладу «нафтових монархій» Перської затоки (Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт).

«Нафтові республіки» Перської затоки та специфіка їх державного ладу: Ісламська рес-

публіка Іран; республіка Ірак. Турецька республіка та основні етапи її розвитку: істори-

чні передумови становлення республіки у Туреччині (турецький султанат епохи «тан-

зимату»); младотурецька революція 1908—1909 рр.; кемалістська революція та

формування засад сучасної турецької держави у 20—40-х рр. ХХ ст.; форма турецької

держави у другій пол. ХХ ст. Конституція 1982 р.

Тема 20. Право країн східної цивілізації

20.1. Право далекосхідних країн. Право Японії: основні тенденції розвитку права

після революції Мейдзі; цивільне та суміжні з ним галузі права; кримінальне право і

процес. Право Китаю: китайське право та його специфіка в 1911—1949 рр.; право КНР

часів Мао Цзедуна (1949—1976 рр.); китайське право у пореформений період: основні

риси цивільного та суміжних з ним галузей права, кримінального права і процесу.

20.2. Право мусульманських країн. Основні риси права близькосхідних країн.

Право Туреччини: цивільне та суміжні з ним галузі права; кримінальне право і процес.

683

Орієнтована структура залікових кредитів

навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн»

Заняття

за розкладом (в годинах)

Обсяг наван-

таження

Контроль

№

з/п

Тематичний зміст дисципліни

лекційні

семінарські

вхідний

проміжний

рубіжний

Самостійна робота

В годинах

В кредитах

1 2 34567 8 910

Перший семестр (перший заліковий кредит)

1 Вст

п: «Істо

ія де

жави і п

ава за

ру

біжних

країн» як наука і навчальна дисципліна

22 * 3

2 Модуль 1: Держава і право країн епохи кастово-станового суспільства

3 Змістовий модуль 1.1: Держава і право країн стародавніх цивілізацій.

4 Т.1: Виникнення держави у країнах давньо-

східної цивілізації. Основи їх суспільного ла-

ду

Т.2: Функції, механізм та форми давньосхід-

них держав

6 Т.3: Право країн Стародавнього Сходу

7 Т.4: Виникнення де

жави в к

аїнах античної

цивілізації. Основи їх суспільного ладу

8 Т.5: Ф

нкції, механізм та

ми античних

держав

9 Т.6: Право античних країн 22 4

10 ПК.1.1. 2

11 Змістовий модуль 1.2: Держава і право країн середньовічних цивілізації

12 Т.7: Ранньофеодальна держава і право в краї-

нах Європи

13 Т.8: Феодальна держава в країнах Європи 23

14 Т.9: Європейське феодальне право 24 4

15 Т.10: Феодальна держава у країнах Сходу 4

16 Т.11: Право країн середньовічного Сходу

17 ПК.1.2. 2

18 РК.1. 2

19 Усього за І-й семестр 18 12 * 4 2 45 81 2,25

684

1 2 34567 8 910

Другий семестр (другий заліковий кредит)

20 Модуль 2: Держава і право країн епохи громадянського суспільства

21 Змістовий модуль 2.1: Держава в країнах західної цивілізації

22 Т.12: Становлення держави нового типу 22 2

23 Т.13: Фо

ми де

жави та їх

озвиток в епох

громадянського суспільства

24 Т.14: Ф

нкції та механізм де

жави, основні

тенденції їх розвитку

25 ПК.2.1. 2

26 Змістовий модуль 2.2: Право в країнах західної цивілізації

27 Т.15: Становлення права нового типу 22 4

28 Т.16: Становлення та розвиток конституцій-

ного (державного) права у зарубіжних країнах

22 4

Т.17: Цивільне п

аво англо-аме

иканської та

континентальної світових правових сімей

42 8

30 Т.18: Кримінальне право і кримінальний про-

цес англо-аме

иканської та континентальної

правових сімей

22 10

31 ПК.2.2. 2

32 Змістовий модуль 2.3: Держава і право країн східної цивілізації

Т.19: Де

жава

аїнах далекого і близького

Сходу

34 Т.20: Право країн східної цивілізації

35 РК.2.2

36 Усього за ІІ-й семестр:18124263992,75

37 Усього за навчальний рік: 36 24 * 8 4 108 180 5

Примітка:

* Вхідний (нульовий) котроль проводиться під час семінарського заняття № 1 (20 хв.)

Семінарські заняття

1. Кількість годин — 24 (Перший модуль — семінари № 1—6; Другий модуль —

семінари № 7—12.)

685

2. Теми занять:

Семінар № 1 «Історія держави та права зарубіжних країн як наука й навчальна дис-

ципліна».

Семінар № 2. «Правові пам’ятки давньосхідного права».

Семінар № 3. «Антична держава».

Семінар № 4. «Право Стародавнього Риму».

Семінар № 5. «Джерела феодального права країн Західної Європи».

Семінар № 6. «Право і судовий процес у середньовічних державах Західної Європи».

Семінар № 7. «Становлення держави нового типу — буржуазної держави в країнах

Західної Європи і Північної Америки».

Семінар № 8. Міні-конференція: «Основні тенденції розвитку буржуазної держави в

епоху становлення та розвитку громадянського суспільства».

Семінар № 9. «Становлення та основні тенденції розвитку права в зарубіжних краї-

нах в епоху громадянського суспільства».

Семінар № 10. «Конституції зарубіжних країн XVII — XVIII ст. як джерело вивчен-

ня історії становлення конституційного права».

Семінар № 11. «Цивільне право в країнах континентальної правової світової сім’ї в

епоху становлення та розвитку громадянського суспільства».

Семінар № 12. Ділова гра: «Судовий процес за кримінальним та кримінально-

процесуальним законодавством Франції 1808—1810 рр.».

3. Оцінювання: Рейтингове з виставленням відповідної кількості балів за такі види

діяльності:

— виступ — від 0 до 5;

— участь в обговоренні виступу:

а) поставити запитання — від 0 до 2;

б) доповнення — від 0 до 3.

Мінімальна кількість балів, котру необхідно набрати за один семінар — 5

Завдання для самостійної роботи

1. Кількість годин — 108 (Перший модуль — 45 год.; Другий модуль — 63 год.)

2. Теми занять: кожна тема забезпечена комплектом завдань для самостійної робо-

ти, які, залежно від кількості годин, відведених на самостійну роботу, виконуються ви-

бірково, за настановами викладача. Завдання, які підлягають зарахуванню, структуро-

вані відповідно до змістових модулів.

Комплекти завдань для самостійної роботи містяться в навчальному посібнику: Бо-

стан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посіб-

ник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004 та в цьому виданні.

3. Оцінювання: Рейтингове з виставленням відповідної кількості балів (від 0 до 6)

за виконання завдань кожного з 5 змістових модулів, що становитиме в підсумку від 0

до 30 балів.

Контрольні заходи

1. Кількість годин — 12 (Перший модуль — 6 год.; Другий модуль — 6 год.)

2. Методи: а) тестування — вхідний (нульовий) контроль (ВК) 20 хв.; проміжний

контроль (ПК 1.1., ПК 1.2., ПК 2.1, ПК 2.2. по 2 год. кожний);

б) комплексна контрольна робота (ККР) — рубіжний (модульний) контроль

(ККР 1, ККР 2 по 2 год. кожна).

3. Оцінювання: Рейтингове з виставленням відповідної кількості балів за:

вхідний (нульовий) контроль (ВК) — від 0 до 10 бал.;

проміжний контроль (ПК)— від 0 до 10 бал.;

рубіжний контроль(РК) — від 0 до 30 бал.;

Загальне оцінювання усішності та якості навчання з дисципліни

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни визначається як середньозважена ре-

зультатів сумарного рейтингу залікових модулів: R

сум

= Rм

+ Rм

. Сумарний рейтинг

успішності та якості навчання студента за першим модулем розраховується за форму-

лою Rм

= R (сем) +R (ср) + (ВК) + R (ПК) + R(РК), а за другим модулем — Rм

= R (сем) + R (ср.) + R (ПК) + R(РК).

Rм

= (6 × 5) + (2 × 6) + (1 × 10) + (2 × 10) + (1 × 30) = 102 бал.

Rм

= (6 × 5) + (3 × 6) + (2 × 10) + (1 × 30) = 98 бал.

сум. мax.

=102 + 98 = 200 бал. за рейтинговою шкалою навчальної дисципліни. Для

оцінювання успішності та якості навчання студента за національною шкалою та шка-

лою ECTS використовується така перехідна таблиця.

За шкалою

навчальної

дисципліни, (бали)

За шкалою

навчального

закладу, (%)

За національною шкалою

За шкалою

ECTS

180—200 90—100 відмінно A

150—179 75—89 добре BC

120—149 60—74 задовільно DE

70—118 35—59 незадовільно з можливістю повто

ного

складання

1—69 1—34 незадовільно з обов’язковим повто

ним

курсом

Методичне забезпечення:

1. Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Історія держави і

права зарубіжних країн» за умов кредитно-модульної системи організації навчального

процесу (КМСОНП).

2. Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний

посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 672 с.

3. Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний

посібник. — 2-ге див. переробл. та доп. — К.: ЦНЛ, 2008. — 729 с.

Література

Основна

1. Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підруч. для студ. юрид. спец.

вищих навч. закл. / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого; Академія

правових наук України. — 2-е вид., перероб. та доп. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.

* * *

2. Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. Навчальний посіб-

ник.—К.: Центр навчальної літератури, 2004.

3. Глиняний В. П. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник для студ. вищих навч.

закл. / Одеська національна юридична академія. — 5-е вид., перероб. І доп. — К.: Істина, 2005.

4. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник / За ред О. М. Джужі. —

К., 2000.

5. Макарчук В. С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. — 5-е

вид., доп. — К.: Атіка, 2006.

6. Федоров К. Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник для студентів

юридичних вузів та факультетів. — К., 1994.

7. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посіб. для студ. вищих закла-

дів освіти. — К.: Каравела, 2004.

8. Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник для студентів

юридичних вузів та факультетів. — К.: Вентурі, 1995; 2-е вид. переробл. і доп. — К.: Олан, 2003.

Додаткова

9. Бачур Б. С. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч.-метод. посіб. / Одеський наці-

ональний ун-т ім. І. І. Мечникова. Кафедра загальноправових дисциплін і міжнародного пра-

ва. — О.: Астропринт, 2005.

10. Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн (Держава і право ста-

ново-кастового суспільства): Навчальний посібник для курсантів, студентів, слухачів.— Запоріж-

жя: ЗЮІ МВС України,2000; 2-е вид. — Запоріжжя: Просвіта, 2003.

11. Бостан Л. М, Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн. (Держава і право

епохи громадянського суспільства): Навчальний посібник для курсантів, студентів, слухачів. —

Запоріжжя: Просвіта, 2003.

12. Всеобщая история государства и права / Под ред. К. И. Батыра. — М.: Былина, 1996; М.:

Юристъ, 1999.

13. Графский В. Г. Всеобщая история права и государства: Учебник для вузов. — М.: Изд-во

НОРМА, 2000.

14. История государства и права зарубежных стран: Учебник для юрид. фак. и инст. / Под

общ. ред. проф. П. Н. Галанзы. — Т. 1. — М.: Юрид. лит-ра, 1963.; Т. 2. — М.: Юрид. лит-ра,

1969.

15. История государства и права зарубежных стран: Учебник для вузов по спец. «Правоведе-

ние» / Под ред. О. А. Жидкова и Н. А. Крашенинниковой. — Ч. 1. — 2. — М.: НОРМА-ИНФРА,

1998.

16. Ковалевська О. О. Історія держави та права зарубіжних країн: Навч. посібник для дистан-

ційного навчання / Відкритий Міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». — К.: ВМУРоЛ,

2003.

17. Ластовський В. В. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник / Науково-

навчальне об’єднання «Академкомплекс» / О. П. Коцюба (ред.). — К.: Дієз-продукт, 2004.

18. Мудрак І. Д. Історія держави і права зарубіжних країн: Курс лекцій / Державна податкова

адміністрація України; Академія державної податкової служби України. — Ч. І—ІІ. — Ірпінь, 2001.

19. Омельченко О. А. Всеобщая государства и права: Учебник: В 2 т. Т. 1—2. — М.: Остожье, 1998.

20. Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред.

А. И. Рогожина и Н. Н. Страхова. — Харьков, 1981.

21. Тищик Б. Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу: Навчальний посібник. —

Т. 1: Історія держави і права країн Стародавнього Сходу і Стародавньої Греції. — Львів: СПО-

ЛОМ, 1999.

22. Тищик Б. Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу: Навч. посібник: — Т. 2. Іс-

торія держави і права Стародавнього Риму. — Львів: СПОЛОМ, 1999.

23. Тищик Б. Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу: Навч. посібник: — Львів:

СПОЛОМ, 2001.

24. Хома Н. М. Історія держави та права зарубіжних країн. Част. 1 — Історія держави та права

країн Стародавнього Сходу. — Львів, 2002.

25. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права: (Ист. гос-ва и права заруб.

стран): Учебник для вузов по спец. «Правоведение». 2-е изд. перераб. и доп. — М.: Высшая

школа, 1983; 3-е изд. — М., 1996; М.: Юристъ, 2000.

Ресурси

Нормативна база (джерела):

1. Документы по истории зарубежного права. — М., 1987.

2. Законодательство Английской революции 1640—1660 гг. — М-Л.: Изд-во АН СССР, 1946.

3. Законы Великой династии Мин со сводным комментарием и приложением постановлений:

Пер., исслед. и примеч. Н. П. Свистуновой. — Ч. 1. — М., 1997.

4. «Каролина». Уголовно-судебное уложение Карла V. — Алма-Ата: Наука, 1967.

5. Книга законов султана Селима І / Коммент. и предислов. А. Тверитиновой. — М., 1990.

6. Конституция и законодательные акты Французской Республики. — М.:Изд-во юрид. лит.

1958.

7. Конституции и законодательные акты буржуазных государств ХVII—ХIХ вв. Англия,

США, Франция, Италия, Германия: Сб. док. / Под ред П. Н. Галанзы. — М.: Госюриздат, 1957.

8. Конституции государств американского континента. — М.: Изд-во иностр. лит., 1959.

688

9. Конституции государств Юго-Восточной Азии и Тихого океана.— М.:Изд-во иностр. лит.,

1960.

10. Памятники истории Англии XI—XIII вв.: Пер. Д. М. Петрушевского. — М., 1986.

11. Перетерский И. С. Дигесты Юстиниана. — М., 1956.

12. Саксонское зерцало: памятник, комментарии, исследования. Перевод. / Отв. ред. В. М. Ко-

рецкий. — М.: Наука, 1985.

13. Салическая правда: Пер. проф. П. Н. Грацианского / Под ред. проф. В. Ф. Семенова.—М.,

1950.

14. Сборник документов по всеобщей истории государства и права. — Л.: ЛГУ, 1977.

15. Свод законов «Тайхо Рицу рё» 702—718 гг./ Отв. ред. А. Искендерова. — М., 1989.

16. Синьхайская революция 1911—1913 гг: Сб. док. и матер. — М.: Наука, 1968.

17. Французский гражданский кодекс 1804 года: Пер. И. С. Перетерского. — М.: Юрид. изд-

во, 1941.

18. Французский уголовный кодекс 1810 года: Пер. Н. С. Лапшиной. — М.: Юриздат, 1947.

19. Уголовные установления Тан с разъяснениями (Тан люй шу и) / Введ., пер. с кит. и ком-

мент. В. М. Рыбакова. — СПб., 1999.

20. Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Япо-

нии). Сборник законодательных материалов / Под ред. И. Д. Козочкина. — М.: Зерцало, 1999.

21. Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы / Под ред. ака-

дем. В. М. Корецкого. — М.: Госюрид., 1961.

22. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран: Новое и Новейшее вре-

мя / Составитель Н. А. Крашенниникова. — М.: Зерцало, 1999.

23. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. У 2 т. — Т. 1—2 / За ред.

В. Д. Гончаренка. — К.: ІнЮре, 1998.

24. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія: Навч. посіб. для студ. юридичних

спец. вищ. закл. освіти / В. Д. Гончаренко (ред.), В. Д. Гончаренко (упоряд.). — К.: Видавничий

Дім «Ін Юре», 2002.

689

Додаток Б

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ: ПЛАНИ, МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Семінарське заняття є одним з основних видів навчальних занять, в ході котрого ви-

кладач організовує обговорення питань з визначених тем робочої програми. Воно про-

водиться у формі виступів з наступним обговоренням викладених у ньому положень

(тез), бесіди, рецензування рефератів і доповідей, дискусій тощо. Семінарські заняття

сприяють розвиткові творчої самостійності тих, хто навчаються, набуттю ними вмінь та

навичок роботи з першоджерелами, підготовки виступу (доповіді, реферату), його об-

говорення, дискусії.

З метою ефективної підготовки до семінарських занять пропонуються наступні ме-

тодичні рекомендації, які містять тематику та плани семінарських занять, а також мето-

дичні рекомендації щодо підготовки до них. Згідно з наведеним тематичним планом

усього семінарських занять за весь період вивчення дисципліни 12 по 2 години кожне: у

першому семестрі (модулі) — 6 (12 год.) і другому семестрі (модулі) також 6 (12 год.).

Звертаємо увагу на те, що тема семінару не завжди співпадає з загальною темою про-

грами, оскільки іноді вона охоплює ту частину останньої, яке потребує поглибленого

засвоєння.

Відзначимо також, що зазвичай до планів семінарських занять додають перелік лі-

тератури. Обмеженні обсяги видання не дозволили нам це зробити, але ми відсилаємо

Вас до списку додаткової літератури, що міститься наприкінці кожної теми або ж до за-

гального бібліографічного списку (наприкінці додатків).

ВСТУП

ЕМІНАР № 1

Тема: «Історія держави та права зарубіжних країн

як наука й навчальна дисципліна»

(2 год.)

План

1. Предмет науки «Історія держави та права зарубіжних країн», її методологія, основні

етапи розвитку.

2. Періодизація історії держави та права зарубіжних країн: основні підходи.

3. Історія держави та права зарубіжних країн як навчальна дисципліна, її місце в сис-

темі юридичних дисциплін.

Методичні рекомендації

Підготовку до семінарського заняття необхідно починати з ознайомлення з планом

семінару. Правильно зорієнтуватися в проблемі допоможе конспект лекції. З метою по-

глибленого вивчення питань, винесених на обговорення, слід звернутися до рекомендо-

ваної літератури, виконати завдання для самостійної роботи, серед яких складання сло-

вника термінів та понять, хронологічної таблиці, схеми «Місце історії держави та права

зарубіжних країн в системі юридичних дисциплін».

Рівень підготовленності до семінару можна перевірити самостійно, відповівши на

питання, зазначені в завданні для самостійної роботи під рубрикою «Перевірте себе...»

в навчальному посібнику (див.: Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права за-

690

рубіжних країн: Навчальний посібник. — К.: ЦНЛ, 2004 — С. 24—25; Бостан Л. М.,

Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. — 2-е

вид. перероб. і доп. — К.: ЦНЛ, 2006 — С. 23).

1. При висвітленні першого питання слід визначитися в понятті «наука» взагалі і

наука «Історія держави та права зарубіжних країн» зокрема; чим вона відрізняється від

загальної історії, яка її мета. Все це разом дасть можливість визначити предмет історії

держави та права зарубіжних країн, відповісти на запитання, для чого потрібно її вив-

чати майбутньому юристу.

Визначивши предмет вивчення історії держави та права зарубіжних країн, необхід-

но звернутися до витоків становлення її як науки, схарактеризувати історичний процес

розвитку знань про загальні закономірності й особливості розвитку державно-правових

явищ в історичному часі та географічному просторі (в зарубіжних країнах, в Україні).

Особливу увагу в процесі підготовки має привернути до себе такий аспект проблеми

як методологічні засади досліджень історико-правових явищ, тому окремо слід зупини-

тися на них, а саме: загально філософських методах пізнання і пізнавальних принципах;

загальнонаукових дослідницьких методах і прийомах; спеціальних методах та прийо-

мах, які разом і складають її методологію.

Розкривати застосування кожного з названих методів і принципів необхідно, звер-

таючись до знань шкільної програми всесвітньої історії.

2. Окремо винесено в плані семінарського заняття питання про періодизацію історії

держави та права зарубіжних країн (друге питання). Це зумовлено несталістю підходів

до визначення основних історичних періодів держави та права, відповідно й до типоло-

гізації їх в цілому.

Готуючи це питання, слід коротко схарактеризувати основні історичні періоди все-

світньої історії; окремо зупинитися на формаційному і цивілізаційному підходах, ви-

значивши поняття «формація», «цивілізація», показавши переваги і недоліки кожного з

них. Звернувшись до позиції авторів пропонованого навчального посібника щодо пері-

одизації історії держави та права, покажіть, в чому полягає її новизна.

3. Висвітлення третього питання плану семінару слід побудувати на основі підго-

товленої самостійно схеми «Місце історії держави та права в системі юридичних дис-

циплін», показавши її взаємозв’язок з базовою навчальною дисципліною всієї юридич-

ної освіти — теорією держави та права, історико-правовими дисциплінами: історія

вчень про державу та право, історія держави та права України; галузевими дисципліна-

ми: конституційне, цивільне, кримінальне право, що все разом дасть можливість відпо-

вісти на запитання про значення вивчення історії держави та права для майбутнього

юриста, правоохоронця.

МОДУЛЬ 1.

ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН ЕПОХИ

КАСТОВО-СТАНОВОГО СУСПІЛЬСТВА

ЕМІНАР № 2

Тема: «Правові пам’ятки давньосхідного права»

(2 год.)

План

1. Виникнення права в країнах Стародавнього Сходу, його загальні риси та особли-

вості.

2. Джерела права країн Стародавнього Сходу. Закони царя Хаммурапі і Закони Ма-

ну — найважливіші правові пам’ятки давньосхідної цивілізації.

3. Основні правові інститути давньосхідного права: спільні риси і особливості.