Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн

Подождите немного. Документ загружается.

701

Звернувшись до додаткової літератури, схарактеризуйте наукову й професійну спад-

щину відомих західноєвропейських мислителів-юристів, які стояли у їх витоків: Ч. Бек-

каріа, А. Фейєрбаха, І. Бентама, Ч. Ломброзо.

2. Друге питання присвячено характеристиці кримінального законодавства Франції

в епоху становлення громадянського суспільства, що потребує висвітлення процесу

розробки кримінального кодексу ще в період буржуазної революції (1789—1799 рр.);

розробки й прийняття кримінального Кодексу 1810 р., характеристики його структури,

основних положень, подальших змін, які відбувалися протягом ХІХ ст. Окремо слід зу-

пинитися на умовах, в яких з’явився новий КК Франції 1992 р., показати, в чому про-

явилася його спадкоємність з КК 1810 р., а в чому — еволюційний характер?

Звернувшись до додаткової літератури, покажіть вплив кримінального законодавс-

тва Франції на право інших країн континентальної світової правової сім’ї, зокрема, су-

часної України.

3. В третьому питанні, характеризуючи основні кримінально-правові інститути

(злочин і покарання) необхідно, звернувшись до текстів законів, показати як і коли по-

чинає проявлятися основна тенденція розвитку цієї галузі права на сучасному етапі —

його гуманізація.

Варіант № 2

Тема: «Судовий процес за кримінальним та кримінально-процесуальним

законодавством Франції 1808—1810 рр.».

Пропоноване заняття проводиться у формі ділової гри.

Методичні рекомендації

Дидактичною метою використання такої форми роботи як ділова гра, є закладання

основ для формування вмінь та навичок майбутнього юриста, зокрема:

• орієнтуватись в системі чинного законодавства;

• тлумачити чинне законодавство;

• давати правильну оцінку окремих доказів, їх сукупності в юридичній справі в

конкретних процесуальних і кримінальних справах;

• застосовувати кримінально-правові та кримінально-процесуальні норми;

• складати процесуальні та ділові документи по справі;

• використовувати принцип історичного підходу при інтерпретації різних подій по-

літичного, державного життя як минулого, так і сучасного.

Виховна мета полягала в набутті тими, хто навчається, досвіду професійного спіл-

кування, відпрацювання позитивної установки на сприйняття нового.

Ігровою метою є розгортання самого процесу гри з зазначеної теми.

При підготовці сценарію ділової гри треба виходити з того, що «сценарій» — це опис

предметного змісту, послідовності і характеру дій гравців, викладача і має відображати

основні принципи ділової гри: проблемність, двоплановість, сумісна діяльність.

Предметом гри є підготовка та розгляд судової справи по звинуваченню француза

Жана Жака Олів’єра 1785 року народження, мешканця м.Парижа у навмисному вбивстві.

Ігрове протиріччя створюється з урахуванням змісту професійної діяльності майбут-

ніх юристів і інтересів інших учасників гри.

З метою надання організаційного характеру складаються правила гри, в основу яких

покладено повноваження учасників гри згідно чинного законодавства Франції початку

ХІХ ст., а саме: Кримінального та Кримінально-процесуального Кодексів.

Процес підготовки та проведення гри складається з чотирьох етапів.

Перший етап — підготовчий. Студенти ознайомлюються з наступними задачами:

вивчити відповідні розділи курсу: становлення буржуазної державності у Франції на-

702

прикінці XVIII — початку ХІХ ст.; особливості французького буржуазного права, ви-

вчення джерел кримінального і кримінально-процесуального права: Кримінального Ко-

дексу 1810 р. та Кримінально-процесуального Кодексу 1808 р. При цьому слід визначи-

ти відмінні риси суду і кримінального процесу буржуазної Франції, а саме, для

попереднього слідства: відсутність змагальності, таємниця слідства, писемний харак-

тер, обмеження особистої волі звинувачуваного; для судового розгляду: гласність, ус-

ний характер, змагальність.

Другий етап. Розподіляються ролі учасників гри з урахуванням побажань студентів

(курсантів), знань, здібностей, взаємовідносин. Складається «міні-сценарій» судового

засідання.

Третій етап — це проведення безпосередньо «судової дії». Оскільки предметом

самої гри є судове засідання, всі попередні процесуальні дії, передбачені Кримінально-

процесуальним Кодексом (дізнання, попереднє слідство, віддання справи до суду, при-

значення судді, формування журі (присяжних засідателів), перекличка присяжних опу-

щені, вважаються, що вони успішно проведені.

В процесі гри її учасники, використовуючи свої права згідно чинного законодавст-

ва, студенти, які перебувають в аудиторії, мають можливість вводити нові дані по спра-

ві. Цей захід застосовується ведучим з метою додаткової перевірки глибини знань сту-

дентів-учасників гри змісту Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів,

особливостей історичної епохи.

Четвертий етап — підведення підсумків гри. Ведучий, студенти з аудиторії аналі-

зують, оцінюють внесок кожного учасника у підготовку і проведення гри, прояв рівня

сформованості окремих професійних вмінь та навичок кожного гравця і колективу в ці-

лому, аналізують знайдене у результаті гри рішення, тобто судовий вирок.

703

Додаток В

ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ

УСПІШНОСТІ ТА ЯКОСТІ НАВЧАННЯ

У вітчизняній педагогіці тривалий час основною формою поточного контролю ус-

пішності та якості навчання було семінарське заняття. Перехід на кредитно-модульно-

рейтингове навчання зумовив диференціацію форм та засобів навчального контролю.

Окрім контролю успішності та якості навчання під час семінарських занять, виконання

самостійної роботи, індивідуальних завдань, вважаємо за доцільне виокремити такі фо-

рми як: вхідний (нульовий), проміжний (за результатами засвоєння програмного мате-

ріалу змістового модулю) та рубіжний (за результатами засвоєння програмного матері-

алу цілого модулю) контролі. Сукупність набраних балів за названими видами

контролю дозволяє визначити остаточний рейтинг студента без складання іспиту з ура-

хуванням шкали ЕСТS і її відповідності національній системі оцінювання.

Оцінювання успішності та якості навчання

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни визначається як середньозважена ре-

зультатів сумарного рейтингу залікових модулів: R

сум

= Rм

+ Rм

. Сумарний рейтинг

успішності та якості навчання студента за першим модулем розраховується за форму-

лою: Rм

= R (сем) + R (ср) + (ВК) + R (ПК) + R(РК), а за другим модулем відповідно:

Rм

= R (сем) + R (ср.) + R (ПК) + R(РК).

Rм

(мах) = (6 × 5) + (2 × 6) + (1 × 10) + (2 × 10) + (1 × 30) =102 бали.

Rм

(мах) = (6 × 5) + (3 × 6) + (2 × 10) + (1 × 30) =98 балів.

сум. мax

=102 + 98 = 200 балів за рейтинговою шкалою навчальної дисципліни. Для

оцінювання успішності та якості навчання студента за національною шкалою та шка-

лою ECTS використовується така перехідна таблиця.

За шкалою

навчальної

дисципліни, (бали)

За шкалою

навчального

закладу, (%)

За національною

шкалою

За шкалою

ECTS

180—200 90—100 Відмінно A

150—179 75—89 Добре BC

120—149 60—74 Задовільно DE

70—118 35—59 Незадовільно з можливістю по-

вторного складання

1—69 1—34

Незадовільно з обов’язковим

повторним курсом

Студенти з найнижчим (35-59) рейтингом за шкалою навчального закладу (незадо-

вільно з можливістю повторного складання за національною шкалою та FX за шкалою

ECTS) мають право доопрацювати матеріал і за умов його позитивної оцінки підвищи-

ти свій рейтинг; студенти які набрали від 1 до 34 балів отримують оцінку незадовільно

з обов’язковим повторним курсом.

704

Додаток В.1

ВХІДНИЙ (НУЛЬОВИЙ) КОНТРОЛЬ

Вхідний (нульовий) контроль проводиться на початку вивчення навчальної дисцип-

ліни. Його мета полягає у тому, щоб визначити рівень базових шкільних знань із все-

світньої історії студентів (курсантів), їх «стартові» позиції для оволодіння матеріалом

навчального курсу «Історія держави і права зарубіжних країн». Пропонуємо цей конт-

роль організувати під час першого семінарського заняття (20 хв.), попередньо підготу-

вавши кілька варіантів контрольних робіт з 25 тестових завдань. Один з таких варіантів

наводимо нижче.

ЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Неолітична революція і перехід людства від привласнюючого господарства

до виробляючого відбувалося:

1) VІІ—V тис. до н. е.

2) V—ІV тис. до н. е.

3) І тис. до н. е.

2. Початок становлення цивілізовано організованого суспільства пов’язують з

країнами

1) античної цивілізації;

2) давньосхідної цивілізації;

3) середньовічної цивілізації.

3. «Батьком» історії вважають давньогрецького мислителя:

1) Аристотеля;

2) Полібія;

3) Геродота.

4. У витоків сучасної західної цивілізації стояли держави:

1) Стародавній Єгипет, Стародавній Вавилон, Стародавня Індія;

2) Стародавні Афіни, Стародавня Спарта, Стародавній Рим;

3) стародавніх франків, англосаксів, Візантія.

5. Основними історичними типами держави і права за формаційним підходом є:

1) рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична;

2) давньосхідна, антична;

3) давня, середньовічна, нового часу.

6. Виникнення демократичної рабовласницької республіки пов’язують з:

1) Стародавнью Спартою;

2) Стародавніми Афінами;

3) Стародавнім Римом.

7. Період історії середніх віків охоплює:

1) І тис. до н. е.;

2) V—Х ст.;

3) V—ХVІІ—ХVІІІ ст.

8. Найдавнішою письмовою пам’яткою давньоримського права є:

1) Законодавство Мойсея;

2) Закони ХІІ таблиць.

3) Кодекс Юстиніана.

705

9. Основною формою правління в західноєвропейських країнах епохи серед-

ньовіччя була:

1) монархія;

2) республіка;

3) імперія.

10. Виникнення першої станово-представницької установи (парламенту) у

країнах Західної Європи пов’язують з:

1) Францією;

2) Англією;

3) Німеччиною.

11. Перші буржуазні революції в країнах Західної Європи відбулися в:

1) Німеччині, Нідерландах, Англії;

2) Нідерландах, Англії, Франції;

3) Англії, США, Франції.

12. Ідеологічним підґрунтям перших буржуазних революцій стали ідеї:

1) теологічного світогляду середньовіччя;

2) ідеї епохи Західноєвропейського Відродження;

3) ідеї Західноєвропейського Просвітництва.

13. Програмним документом Великої буржуазної революції у Франції була:

1) Велика хартія вільностей;

2) Декларація незалежності;

3) Декларація прав людини і громадянина.

14. Держава США утворилася в результаті:

1) національно-визвольної боротьби 1775—1783 рр.;

2) громадянської війни Півночі та Півдня 1864—1865 рр.;

3) колонізації Північної Америки англійцями на початку ХVІІ ст.

15. Початок становлення буржуазної держави як держави нового типу в краї-

нах Західної Європи та Північної Америки пов’язаний з:

1) буржуазними революціями;

2) буржуазними реформами;

3) буржуазними революціями і буржуазними реформами.

16. Основними тенденціями політичного розвитку країн Західної Європи та

США в післяреволюційний період (друга половина ХІХ ст.) стали:

1) конституційне обмеження монархічної форми правління;

2) втілення та подальший розвиток ідей республіканізму та демократизму;

3) відновлення старих, феодальних за походженням, форм правління.

17. Перша світова війна відбулася:

1) 1904—1905 рр.;

2) 1914—1919 рр.;

3) 1917—1921 рр.

18. Ініціатором Першої та Другої світових війн була:

1) Росія;

2) США;

3) Німеччина.

19. Виникнення фашизму як крайнього прояву тоталітарного режиму пов’я-

зано з:

1) Італією, Німеччино;

2) Італією, Румунією;

3) Румунією, Болгарією.

20. Хронологічні межі ІІ світової війни:

1) 01.09.1939—02.09.1945;

2) 22.06.1941—09.05.1945;

3) 01.08.1914—28.07.1919.

21. Загальна Декларація прав людини була прийнята ООН:

1) 1945 р.;

2) 1948 р.;

3) 1950 р.

22. Проголошення V Республіки у Франції пов’язано з ім’ям:

1) Жоржа Клемансо;

2) Шарля де Голя;

3) Франсуа Міттерана.

23. Політика «культурної» революції проводилася в:

1) Японії;

2) КНДР;

3) КНР.

24. Об’єднання Німеччини в другій половині ХХ ст. відбулося:

1) 1945 р.;

2) 1989 р.;

3) 1990 р.

25. Серед сучасних західноєвропейських країн, де зберігаються характерні для

стародавнього світу і середньовіччя елементи форми державного правління є:

1) Великобританія, Франція, Німеччина, Японія;

2) США, Великобританія, Франція, Німеччина, Іспанія;

3) Великобританія, Швеція, Норвегія, Іспанія, Японія.

Додаток В.2

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПРОМІЖНОГО КОНТРОЛЮ

Проміжний контроль проводиться за результатами опанування програмного матері-

алу підмодулів (змістових модулів):

«1.1. Держава і право країн стародавніх цивілізацій»;

«1.2. Держава і право країн середньовічних цивілізації»;

«2.1. Держава в країнах західної цивілізації в епоху громадянського суспільства»;

«2.2. Право країн західної цивілізації в епоху громадянського суспільства».

Проміжний контроль, як і вхідний (нульовий), пропонуємо провести шляхом тесту-

вання. Для цього з переліку тестових завдань, наведених у цьому навчальному посібни-

ку наприкінці кожного підмодуля під рубрикою «Готуйтеся до тестового контролю»,

необхідно сформувати певну кількість варіантів з 70 (якщо «навчальна пара» дорівнює

80 хв.) або 80 (якщо «навчальна пара» дорівнює 90 хв.) тестів: 10 хв. на організаційні

питання (початок та завершення контрольної роботи, і по одній хвилині на кожний

тест). Тестування здійснюється у письмовій формі або, якщо є така можливість, за до-

помогою технічних засобів навчання.

708

Додаток В.3

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РУБІЖНОГО КОНТРОЛЮ

Рубіжний контроль проводиться за результатами опанування програмного матеріалу

двох модулів: «1. Держава і право країн епохи кастово-станового суспільства» та

«2. Держава і право країн епохи громадянського суспільства» у формі письмової комп-

лексної контрольної роботи (ККР), розрахованої на дві академічні години. На відмінну

від тестових контрольних робіт, результати котрих свідчать про певний репродуктив-

ний рівень знань тих, хто навчається, ККР спрямована на з’ясування не тільки певної

суми знань, а й реалізацію набутих відповідних вмінь та навичок, їх аналізу та синтезу.

Зразки варіантів ККР(1) і ККР(2) наводимо нижче.

РУБІЖНИЙ КОНТРОЛЬ № 1

Комплексна контрольна робота

(ККР 1)

Варіант № __

1. Назвати та аргументувати основні підходи у визначенні історичних типів

держави та права.

2. Скласти порівняльну таблицю: «Форма держави в країнах давньосхідних циві-

лізацій».

3. Порівняти механізм державної влади у Стародавньому Римі епохи домінату та

у середньовічній Франції періоду абсолютизму.

4. Ознайомившись із пропонованим текстом, визначте назву документа, істо-

ричні умови його появи, коротко схарактеризуйте його структуру та зміст.

«…31. Задля процвітання світів він (божественна суть — Пуруші) створив із своїх

вуст, рук, стегон і ступнів відповідно брахмана, кшатрія, вайшія і шудру.

88. Навчання, вивчення Вед, жертвопринесення для себе і жертвопринесення для

інших, подання і отримання милостині він встановив для брахманів.

89. Охорону підданих, подання милостині, жертвопринесення, вивчення Вед і

несхильність до мирських утіх він вказав для кшатрія.

90. Пасіння тварин, а також подання милостині, жертвопринесення, вивчення Вед,

торгівлю, лихварство і землеробство — для вайш’я.

91. Але тільки одне заняття Владика (Ману) вказав для шудри — смиренне

служіння цим варнам. …»

5. Вирішити задачу (юридичний казус):

«У 448 р. до н. е. у римському суді децемвірами розглядалася справа про визнання

власністю патриція Апія Клавдія дочки плебея Виргинія.

Патрицій Апій Клавдій обманним шляхом прагнув заволодіти молодою красивою

дівчиною Люцінією — дочкою плебея, начальника когорти Виргинія, нареченою моло-

дого воїна Максимуса. З цією метою він підмовив свого клієнта свідчити в суді про те,

що Люцінія була його дочкою від рабині, а значить власністю Апія Клавдія.

Батько Люцінії, збурений рішенням суду, і, прагнучи захистити честь своєї сім’ї, під

час прощання з дочкою вбив її. Римляни обурилися проти суддів, підтримавши Вирги-

нія, котрий звернувся до війська з закликом до помсти.

Яким має бути судове рішення по справі?»

6. Скласти юридичний казус, відобразивши особливості регулювання васальних

відносин в Німеччині в першій половині ХІІІ ст.

709

7. Доведіть або спростуйте, спираючись на досвід державо- і правотворення в ра-

бовласницьких і феодальних країнах положення про те, що соціальна сутність держави

в епоху станово-кастового суспільства залишалася незмінною.

РУБІЖНИЙ КОНТРОЛЬ № 2

Комплексна контрольна робота

(ККР 2)

Варіант № __

1. Назвати та обґрунтувати історичні межі становлення буржуазної держави як

держави нового типу, в країнах західної цивілізації.

2. Ознайомившись з текстом документа, визначте і коротко схарактеризуйте іс-

торичні умови його прийняття та значення в процесі державотворення країн західної

цивілізації.

«…Оголошується й затверджується цим парламентом і владою його, що народ …

й усіх належних їй володінь та територій є і буде республікою та вільною державою,

що віднині він управлятиметься як республіка і вільна держава верховною владою на-

ції, представниками народу в парламенті і тими, кого вони призначать і затвердять

як підлеглих їм урядових осіб та міністрів, на благо народу і без будь-якого короля і па-

лати лордів…»

3. Скласти хронологію основних заходів французької буржуазії, спрямованих на

вирішення питання про владу в період першої буржуазної революції.

4. Скласти узагальнену таблицю основних прав та свобод людини і громадянина, які

знайшли закріплення в американській «Декларації незалежності» 1776 р. французькій «Де-

кларації прав людини і громадянина» 1789 р., Загальній Декларації прав людини 1948 р.

5. Доведіть або спростуйте, посилаючись на відповідні правові джерела, тезу про

те, що економічна і соціальна функція держави в зарубіжних країнах значно посилю-

ється у ХХ ст.

6. Вирішити задачу (юридичний казус).

«Люсі де Брюньон 1788 року народження, єдина дочка багатих французьких бур-

жуа, мешканка м. Безансон, у віці 20 років одружилась без згоди батьків з 25-річним

Франсуа де Бюссі — вчителем, сином фермера. Прагнучи визнати шлюб недійсним, її

батьки звернулися до суду. Але в суді виявилося, що, по-перше, вік Люсі на момент

розгляду справи вже становив 21 рік, по-друге, вона була на третьому місяці вагітності.

Яке рішення прийме суд згідно чинного законодавства Франції?»

7. Заповнити таблицю: «Форма держави сучасних країн східної цивілізації»:

Форма держави

Назва країни

Форма

правління

Форма державно-

територіального устрою

Форма

політичного режиму

Японія

Китай

Туреччина

Іран

Ірак

710

Додаток Д

КУРСОВА РОБОТА: МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ТА ТЕМАТИКА

Методика підготовки курсової роботи

Курсова робота є формою поглибленого вивчення і самостійного викладу студента-

ми навчального матеріалу. Тому важливо, щоб у процесії виконання вони навчилися:

а) здійснювати пошук інформаційних джерел з обраної теми; б) відбирати й опрацьову-

вати необхідну літературу для більш детального її вивчення; г) аналізувати, узагальню-

вати і синтезувати наукові погляди щодо основних проблем теми; д) викладати й об-

ґрунтовувати власну позицію з аналізованих питань; е) виокремлювати основні,

характерні для науково-дослідної роботи такого роду компоненти; ж) здійснювати лі-

тературне і редакційно-технічне оформлення роботи; з) викладати положення теми ку-

рсової роботи при її захисті, демонструючи при цьому навички етичної і професійної

культури майбутнього юриста.

Вибір теми курсової роботи. Із запропонованого кафедрою переліку тем курсових

робіт студенти самостійно обирають одну з них. У той же час вони мають право запро-

понувати свій варіант теми. Після схвалення обраної теми науковим керівником (кон-

сультантом), вона реєструється на кафедрі.

Своєчасність вибору теми дає можливість планомірно виконувати основні етапи на-

уково-дослідної роботи, глибоко і всебічно розкрити її взаємозв’язки і взаємозумовле-

ності, а також визначити основні шляхи вирішення проблеми.

Невчасність вибору теми може призвести до порушення режиму роботи, формуван-

ню психофізіологічного стану напруги і невпевненості у своїх силах, що негативно по-

значиться на якості роботи.

Підготовка курсової роботи. Роботу над темою необхідно почати з усвідомлення її

суті, знайомства з методичними вказівками і рекомендованою літературою. Якісне ви-

конання роботи, на думку укладачів, можливе за умов поетапної її підготовки за насту-

пною схемою:

На першому етапі здійснюється пошук інформації з проблеми, бібліографічний

опис літератури і знайомство з нею. Пошук інформації з проблеми припускає вміння

знайти необхідну літературу у відповідних інформаційних ресурсах: бібліотеці, Інтер-

неті тощо. Здійснивши пошук літератури, слід правильно ознайомитись з нею та зроби-

ти її бібліографічний опис. У попереднє ознайомлення входить з’ясовування: заголов-

ку, автора публікації, де, ким і коли вона була видана, анотації на неї, змісту,

передмови, довідково-бібліографічного апарату. Халатність при описі літературного

джерела призводить до нераціонального використання часу при її додатковому пошуку.

Тому необхідно пам’ятати, що описувати книгу, статтю, документ слід точно, відповід-

но до існуючих правил: в бібліографічному описі важливий кожний знак, кожна кома,

тире, двокрапка тощо.

На другому етапі складається план роботи і готується вступ. План курсової робо-

ти має складатися з вступу, двох-трьох розділів (допускається наявність підрозділів),

висновку, списку літератури, додатків. Старанно продуманий план допоможе скоро-

тити кількість джерел і матеріалів, що збираються «на всяк випадок». Не виключено,

що в ході роботи план буде уточнюватися, деталізуватися. Вступ передбачає таку

обов’язкову структуру: обґрунтування актуальності обраної теми; огляд літератури;

визначення об’єкта і предмета її вивчення; постановка мети та завдань дослідження;

обрання методів, за допомогою яких має виконуватися робота; стислий опис структу-

ри роботи.