Онуфрієнко Г.С. Риторика

Подождите немного. Документ загружается.

Р и т о р и к а 551

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

розмови; г) добір і класифікація інформації відповідно до

плану промови (розмови); д) аналіз власного мовлення.

8. Що складає зміст закону моделювання слухацької

аудиторії? Проілюструйте прикладами свою

відповідь.

Відповіді:

а) аналіз “портрета” слухацької аудиторії: вік,

національність, інтереси; б) вивчення в системі основних

ознак “портрета” будь-якої слухацької аудиторії: соціально-

демографічних, соціально-психологічних, соціально-

особистісних; в) встановлення контакту зі слухацькою

аудиторією.

9. Що складає зміст стратегічного закону риторики?

Проілюструйте прикладами свою відповідь.

Відповіді:

а) виявлення власних почуттів, аналіз достоїнств і вад

своєї промови; б) підбір фактів та аргументів до визначеної

програми мовлення; в) розробка програми мовлення

(спілкування) на основі створеної концепції з урахуванням

психологічного портрета аудиторії.

10. Які ознаки риторичної науки визначають її

своєрідність? Проілюструйте прикладами свою

відповідь.

Відповіді:

а) системність, інтегративність, прикладна спрямованість,

універсальність, моральна зумовленість, комплексність;

б) системність, автономність, універсальність, моральна

зумовленість, комплексність, прикладна спрямованість;

в) системність, інтегративність, неуніверсальність,

прикладна спрямованість, моральна зумовленість,

комплексність.

11. З якими трьома науками насамперед пов’язана

риторика? Обґрунтуйте свою відповідь.

Відповіді:

а) лінгвістика, філософія, логіка;б) філософія, лінгвістика,

552 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

герменевтика; в) лінгвістика, психологія, еристика;

г) лінгвістика, етика, поетика;д) лінгвістика, естетика,

прагматика; е) лінгвістика, філософія, літературознавство.

12. Коли і де виникла риторика?

Відповіді:

а) 5-4 сторіччя до н.е., Давня Греція; б) 5 сторіччя до н.е.,

Єгипет; в) 4 сторіччя до н.е., Асиро-Вавілонія.

13. Якими галузями була представлена риторика в

Елладі? Обґрунтуйте.

Відповіді:

а) судова, побутова, церковна; б) судова, політична,

дипломатична; в) судова, політична, урочиста; г) судова,

політична, церковна; д) судова, дипломатична, церковна.

14. Які школи красномовства репрезентують оратори?

1. Перикл, Коракс, Лісій, Горгій, Ісократ, Сократ, Платон,

Демосфен, Арістотель.

2. Марк Катон Старший, Марк Антоній, Квінт Гортензій

Гортал, Марк Тулій Цицерон, Квінтіліан.

3.Іларіон,І.Галятовський,Ф.Прокопович, Г.Сковорода,

М.Ломоносов, М.Сперанський, М.Кошанський.

Відповіді:

а) давньогрецьку; б) давньоримську; в) слов’янську;

г) російську; д) українську.

15. Кого називали в Давній Греції “логографом”?

Відповіді:

а) сучасного адвоката; б) автора судової промови; в) особу,

яка писала судові промови (апології) на замовлення клієнта.

16. Хто започаткував структурування ораторської

промови на 5 частин (вступ, пропозиція, виклад,

доведення, завершення)?

Відповіді:

а) Лісій; б) Коракс; в) Горгій; г) Сократ; д) Платон;

е) Демокрит; є) Арістотель; ж) Демосфен..

Р и т о р и к а 553

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

17. Хто засновував перший навчальний заклад – школу

красномовства в Афінах (382 р. до н.е.)?

Відповіді:

а) Ісократ; б) Сократ; в) Платон; г) Демосфен;

д) Демокрит; е) Арістотель; є) Лісій.

18. Кого називали майстром академічних бесід-діалогів?

Відповіді:

а) Арістотеля; б) Платона; в) Сократа; г) Демосфена;

д) Демокрита; е) Лісія; є) Горгія.

19. Який єдиний давньогрецький твір із красномовства

дійшов до нашого часу у достатньо цілісному вигляді?

Відповіді:

а) “Панегірик” Ісократа; б) “Риторика” Арістотеля;

в) трактат “Про пристойність випадку” Горгія.

20. Хто в Києво-Могилянській академії був автором

першого друкованого підручника з риторики?

Відповіді:

а) Михайло Ломоносов; б) Феофан Прокопович; в) Йоаникій

Галятовський.

Блок № 2. РЕПРОДУКТИВНІ ЗАВДАННЯ

З ТВОРЧИМ КОМПОНЕНТОМ

1. Наведіть дефініцію (визначення) риторики.

2. Розкрийте зміст риторичної формули.

3. Назвіть три основні розділи загальної риторики, мета

яких:

а) подати систему спеціальних законів і правил;

б) висвітлити теорію й практику публічної промови;

в) висвітлити теорію й практику ведення спору.

4. Назвіть три обов’язкові завдання, які ставили перед

ораторами (мовцями) давні греки та які не втратили

актуальності і в наш час.

554 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

5. Назвіть особистісні якості, які розвиває в людині

риторика як навчальна дисципліна, та зазначте риси

(ознаки) зразкового мовлення у ХХІ столітті.

6. Поясніть, які знання та практичні навички з

риторики і чому потрібні в обраній вами професії?

МК-2

Блок № 1. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Як називається розділ загальної риторики, у якому

висвітлюються теорія й практика публічного мовлення?

Відповіді:

а) риторичний канон; б) ораторія; в) еристика;

г) етнориторика.

2. Яка частина публічної промови має бути

найкоротшою? Поясніть, чому.

Відповіді:

а) вступ; б) основна частина; в) заключна частина.

3. Які компоненти утворюють гармонійну єдність

мовленнєвої ситуації?

Відповіді:

а) адресант; б) адресат; в) стосунки між

комунікантами; г) саме

′

мовлення.

4. Який тип мовлення обирає мовець, якщо має на меті:

4.1) повідомити? 4.2) довести власну точку зору?

4.3) дійти істини разом із співрозмовниками?

4.4) висловити своє бачення позитиву й негативу,

прекрасного й огидного?

Відповіді:

а) інформувальний; б) епідейктичний; в) евристичний;

г) аргументувальний.

Р и т о р и к а 555

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

5. Які параметри публічного мовлення (ПМ) є його

квалітативними характеристиками?

Відповіді:

а) тривалість ПМ і співвіднесеність у часі його частин;

б) писемно-усна форма реалізації та книжно-розмовний тип

ПМ; в) писемно-усна форма реалізації ПМ, книжно-

розмовний тип ПМ і підготовлено-імпровізований характер

ПМ.

6. Дотримання яких законів риторики дозволяє мовцю

реалізувати:

6.1) докомунікативний етап своєї творчої

діяльності?

6.2) комунікативний етап своєї творчої діяльності?

Відповіді:

а) перший → концептуальний; б) другий →моделювання

слухацької аудиторії; в) третій → стратегічний;

г) четвертий → тактичний; д) п’ятий → мовленнєвий;

е) шостий → ефективної комунікації; є) сьомий →

системно-аналітичний.

7. Що становить основу головної частини публічного

наукового й ділового мовлення?

Відповіді:

а) теза (тези); б) аргумент (аргументи); в) спосіб

доведення; г) тези +аргумент; д) теза + спосіб доведення;

е) теза + аргументи + спосіб доведення.

8. З’ясуйте, які обов’язкові елементи публічної наукової й

ділової промови мають відповідати таким вимогам:

8.1) чіткість формулювання, лаконічність,

відсутність протиріч, незмінність до кінця промови;

8.2) достовірність, достатність, незалежність.

Відповіді:

а) аргумент/-и; б) теза; в) спосіб доведення.

9. Хто є автором найпоширенішої класифікації методів

риторичного аргументування?

556 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Відповіді:

а) Д. Карнегі; б) Х. Грайс; в) Р. Цільке; г) П. Міцич;

д) Й. Ґейзінга; е) Г. Келман; є) П. Сопер; ж) Е. Берн.

10. З’ясуйте, сутність яких актуальних у науковій та

діловій сферах методів риторичного аргументуваня

наведено нижче.

1. Безпосереднє ознайомлення слухачів із фактами,

цифрами, які є основою доведення за принципом: теза →

доказ.

2. Пересування акценту в розмові на те, що є

необхідним в інтересах розв’язання поставленого завдання

чи обговорюваної проблеми.

3. Невизнання (або зниження) цінності та значення

фактів, які повідомляє співрозмовник і які неможливо

спростувати.

4. Структурування інформації промови співрозмовника

чотирма блоками з урахуванням ставлення до неї: згода,

сумнів, плюралізм думок, заперечення.

5. Використання “зброї” співрозмовника.

Відповіді:

а) метод ігнорування; б) метод “бумеранга”; в) метод

потенціювання; г) метод уявної підтримки; д) метод

протиріччя; е) метод “шматків”; є) фундаментальний

метод; ж) метод “так, але… ”.

Блок 2. РЕПРОДУКТИВНІ ЗАВДАННЯ

Запропонуйте фінал до незавершених тверджень,

який ураховуватиме чинні риторичні норми та вимоги.

1. Альфою й омегою ділових взаємин є ...

2. У діловому спілкуванні треба остерігатися не розбіжності

поглядів, не їх протиріччя, а невміння ...

3. Уміння слухати – це фундамент мистецтва ... .

4. Важливим елементом спілкування та одним із його

головних козирів є доречна ...

5. Специфічна риса ділового спілкування – його ...

6. Перед мовцем, крім завдання сказати, стоїть завдання

бути ... .

Р и т о р и к а 557

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

7. Мовленнєва самодисципліна – це ...

8. Одна із заповідей неориторики закликає говорити

не їм, а з ...

9. Дискусія, диспут, полеміка, дебати – найпоширеніші

різновиди публічного … як ефективного способу ...

10. Ділове спілкування виконує, як мінімум, п’ять

взаємопов’язаних функцій:

1) ... 2) ... 3) ... 4) ... 5) ...

Блок 3. КРЕАТИВНІ ЗАВДАННЯ

Подайте лаконічні й обґрунтовані відповіді на запитання.

1. Які основні форми непрямого інформування

(метаповідомлення) можна застосовувати і чому в діловому

спілкуванні?

2. Скільки та які основні різновиди сучасного публічного

мовлення запропонував своєю класифікацією Г.З.

Апресян?

3. Які п’ять етичних принципів комунікативного

співробітництва ніколи не можна порушувати?

4. Яких п’ятьох “золотих правил” спілкування обов’язково

треба дотримуватись і чому в обраній вами професійній

діяльності?

5. Що означає “зрозуміти іншого” в спілкуванні?

558 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

РОЗДІЛ

7. ДОВІДКОВО-

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

7.1. Короткий термінологічний словник

Адресант – джерело повідомлення, мовець, відправник.

Адресат – кінцевий споживач повідомлення, слухач, читач,

отримувач, аудиторія.

Академічне красномовство – різновид публічного мовлення,

майстерність наукової доповіді, повідомлення, вузівської або

популярної лекції, навчальної бесіди тощо.

Антитеза – судження, яке суперечить тезі певного

вибудованого доведення. Антитеза використовується в непрямому

доведенні тези: ми обґрунтовуємо хибність антитези і, спираючись

на закон виключеного третього (з двох протилежних суджень одне

обов’язково є істинним), тим самим доводимо істинність судження,

яке їй суперечить, –тези.

Апологія – 1) відвертий, беззастережний захист певних

положень; 2) промова або письмовий твір на захист певної особи

або теорії.

Апострόфа – стилістична фігура: звертання до відсутньої

особи як до присутньої, до мертвого як до живого, до предмета як

до людини.

Апофеоз – уславляння, звеличення якоїсь особи, події, явища.

Аргумент – підстава, доказ, які наводяться для

обґрунтування, підтвердження чого-небудь; судження (або

сукупність суджень), посередництвом якого обґрунтовується

Р и т о р и к а 559

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

істинність якогось іншого судження.

Аргументація – наведення доказів, або аргументів, з наміром

викликати або посилити співчуття іншої сторони до висунутого

положення; сукупність таких доказів. Мета аргументації - прийняття

аудиторією висунутих положень.

Артикуляція – дія мовного апарата (язика, губів, м’якого неба,

голосових зв’язок, нижньої щелепи), внаслідок якої утворюються

членороздільні звуки; правильність вимови звуків, виразність вимови,

які лежать в основі розвитку дикції оратора.

Аттіцизм – вишукана й образна мова, властива давнім

жителям Аттики за часів розквіту їхньої культури.

Афоризм – короткий влучний оригінальний вислів, що набув

рис усталеного.

Багатство мови – багатство змісту та багатий вибір мовних

засобів, розмаїття лексики, синтаксичних конструкцій, а в усному

варіанті - ще інтонації, паузи.

Військове красномовство – різновид публічного мовлення,

майстерність військової промови (сила заклику та переконання,

лаконізм, афористичність, емоційність).

Герменевтика – мистецтво тлумачення, інтерпретації

рукописних і друкованих текстів (насамперед стародавніх),

перекладу літературних текстів, засноване на граматичному

дослідженні мови, вивченні конкретних типів літературних творів і

пов’язаних з ними історичних даних, які допомагають розкрити

внутрішній смисл історичного тексту. Герменевтика виникла у

давньогрецькій філософії та філології як мистецтво розуміння

висловів жреців, оракулів тощо. Назва йде від імені бога Гермеса,

який вважався вісником богів і тлумачив їх визначення.

Гнучкість голосу – його здатність швидко та невимушено

переходити з однієї висоти на іншу, з одного тембру на інший, з

гучного звучання на тихе.

Говоріння – один із чотирьох видів мовленнєвої діяльності

(читання, аудіювання, говоріння, письмо); процес перекодування

думки (внутрішної мови) в акустичні комплекси, в слова, що звучать.

Гомілетика – вчення про майстерність церковної проповіді,

бесіди священика з віруючими.

Девіації у спілкуванні – різноманітні типи комунікативних

невдач, помилок, обмовок, описок тощо, пов’язані з мовною та

комунікативною компетентністю учасників спілкування.

Дедукція – логічний умовивід, при якому на основі

загального правила з одних положень, як істинних, виводиться нове

істинне положення; метод дослідження від загального судження до

конкретних висновків.

560 Г.С.О н у ф р і є н к о

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Делікатність – морально-психологічна риса особистості, яка

виявляється в її тонкому розумінні внутрішнього світу і психіки

інших людей. Делікатність не є природженою якістю, вона

формується в процесі цілеспрямованого виховання з раннього

дитинства. Велику роль відіграє приклад делікатності батьків,

учителів, дорослих.

Дескриптивний опис – висловлювання, головною функцією

якого є опис дійсності; описове висловлювання.

Дефініція – логічна операція, яка розкриває зміст поняття.

Дикція – манера, ступінь чіткості вимови слів, складів,

звуків у розмові, співі й декламуванні.

Дипломатичне красномовство – різновид публічного

мовлення, майстерність дипломатичних промов (висока точність

слововживання, дотримання етикету, високого рівня культури,

міжнародних правових норм).

Дискурс – зв‘язний текст у контексті багатьох

конституювальних та фонових чинників: соціокультурних,

психологічних тощо.

Дискусія – обговорення спірного наукового, політичного,

дипломатичного та іншого питання, доповіді, проблеми, книги на

конференції, зборах, у пресі тощо з метою досягнення спільного

рішення, згоди.

Діалектизм – слово або словосполучення, властиве якомусь

діалекту мови.

Діловий етикет – накопичений досвід ділових контактів,

моральні уявлення й смаки певних соціальних груп.

Доказ – міркування, яке встановлює істинність якогось

твердження шляхом наведення інших тверджень, істинність яких

уже доведено. У доказі розрізняють тезу – твердження, яке треба

довести, та обґрунтування, або аргументи, – ті твердження, з

допомогою яких доводиться теза.

Евфонія – 1) гармонійний добір звуків у тексті художнього

твору; 2) уникання в мові нехарактерних для неї сполучень звуків.

Експресія – виразність, підкреслене виявлення почуттів,

переживань.

Елоквенція – красномовність.

Еристика – розділ риторики, який вивчає теорію і практику

конструктивного ведення публічного спору (дискусії, полеміки

тощо).

Етика оратора – один із видів професійної етики; сукупність

моральних норм і правил, які визначають ставлення оратора до своїх

обов’язків, до слухачів, до підготовки виступу, до поведінки на