Рябець К.А. Екологічне право України

Подождите немного. Документ загружается.

171

Загальна частина

в) цільових та інших добровільних внесків підприємств,

установ, організацій та громадян (ч. 2 ст. 47 Закону

України «Про охорону навколишнього природного се-

редовища»).

Згідно з ч. 3 ст. 47 Закону України «Про охорону на-

вколишнього природного середовища» розподіл зборів,

що надходять до республіканського Автономної Респу-

бліки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього

природного середовища, здійснюється Верховною Радою

Автономної Республіки Крим, відповідними обласними,

міськими (міст загальнодержавного значення) Радами за

поданням органів спеціально уповноваженого централь-

ного органу виконавчої влади з питань охорони навколиш-

нього природного середовища.

Кошти місцевих республіканського Автономної Респу-

бліки Крим і Державного фондів охорони навколишнього

природного середовища можуть використовуватись тільки

для цільового фінансування природоохоронних та ресур-

созберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень

з цих питань ведення державного кадастру територій та

об’єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для

зниження впливу забруднення навколишнього природ-

ного середовища на здоров’я населення та стимулювання

працівників спеціально уповноважених державних органів

у галузі охорони навколишнього природного середовища

і використання природних ресурсів, крім осіб, які мають

статус державних службовців, та громадських інспекто-

рів з охорони навколишнього природного середовища, які

виявили порушення природоохоронного законодавства і

вжили необхідних заходів для притягнення винних до від-

повідальності, запобігання порушенням природоохоронно-

го законодавства (ч. 6 ст. 47 Закону України «Про охорону

навколишнього природного середовища»).

172

Екологічне право України

В Україні крім вищезазначених фондів можуть утво-

рюватись й інші фонди для стимулювання і фінансування

заходів щодо охорони навколишнього природного серед-

овища, раціонального використання природних ресурсів та

забезпечення екологічної безпеки.

Відповідно до ст. 98 Лісового кодексу України видатки

на підвищення продуктивності, поліпшення якісного скла-

ду лісів, їх відтворення і охорони здійснюються за рахунок:

державного бюджету та власних коштів підприємств, уста-

нов і організацій лісового господарства – щодо лісів держав-

ної власності; місцевого бюджету та власних коштів підпри-

ємств, установ і організацій лісового господарства – щодо

лісів комунальної власності; власних коштів власників лісів

– щодо лісів приватної власності. Видатки на вказані заходи

можуть здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборо-

нених законом.

Видатки на підвищення продуктивності, поліпшення

якісного складу лісів державної і комунальної власності, їх

охорону, захист і відтворення фінансуються шляхом цільо-

вого виділення коштів державного та місцевих бюджетів

для реалізації загальнодержавних, державних і регіональ-

них (місцевих) програм ведення лісового господарства.

Порядок використання коштів, що виділяються з Дер-

жавного бюджету України на ведення лісового господар-

ства, встановлюється Кабінетом Міністрів України. У свою

чергу, порядок використання коштів, що виділяються з

місцевого бюджету на ведення лісового господарства, вста-

новлюється відповідними органами місцевого самовряду-

вання.

На підставі ст. 28 Закону України «Про меліорацію зе-

мель» від 14 січня 2000 року фінансування витрат на про-

ектування, будівництво (реконструкцію) і експлуатацію

меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інф-

раструктури, на проведення моніторингу зрошуваних та

173

Загальна частина

осушуваних земель, інвентаризації меліорованих земель,

інвентаризації та паспортизації меліоративних систем

здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих

бюджетів, інших не заборонених законом джерел.

За рахунок коштів державного бюджету фінансуються

витрати на проектування, будівництво (реконструкцію)

і експлуатацію загальнодержавних та міжгосподарських

меліоративних систем, окремих об’єктів інженерної інф-

раструктури, на проведення моніторингу зрошуваних та

осушуваних земель, інвентаризації меліорованих земель,

капітального ремонту, інвентаризації та паспортизації

загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних

систем, включаючи наукове, організаційне і виробничо-

технічне забезпечення цих робіт.

Порядок використання коштів державного бюджету

для потреб меліорації земель визначається Кабінетом Мі-

ністрів України.

За рахунок коштів місцевого бюджету фінансуються

витрати на експлуатацію міжгосподарських меліоративних

систем, які перебувають у комунальній власності, включа-

ючи утримання підприємств, установ і організацій, які за

дорученням спеціально уповноваженого центрального ор-

гану виконавчої влади з питань водного господарства та

меліорації земель організовують або виконують безпосе-

редньо роботи з експлуатації цих систем, а також витрати

за використану електроенергію для подачі води сільсько-

господарським підприємствам (ст. 29 Закону України «Про

меліорацію земель»).

Фінансування Загальнодержавної програми «Питна

вода України» на 2006-2020 роки

здійснюється за раху-

нок:

Про Загальнодержавну програму «Питна вода України» на

2006-2020 роки: Закон України від 3 березня 2005 року № 2455-IV

// Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 15. – Ст. 243.

174

Екологічне право України

коштів Державного бюджету України; -

коштів місцевих бюджетів (з урахуванням заходів, які -

фінансуються у рамках державних, регіональних та га-

лузевих програм і проектів, що реалізуються);

коштів підприємств питного водопостачання та водо- -

відведення відповідно до програм їх розвитку, затвер-

джених органами місцевого самоврядування в поряд-

ку, встановленому законом;

інших джерел надходження, у тому числі зовнішніх і -

внутрішніх запозичень, грантів міжнародних організа-

цій, коштів міжнародних програм, благодійних внесків

тощо;

удосконалення механізму розподілу платежів за спеці- -

альне водокористування.

Кабінет Міністрів України щорічно при розроблен-

ні проекту закону про Державний бюджет України

зобов’язаний передбачати субвенції (дотації) місцевим бю-

джетам на здешевлення вартості електроенергії, яка вико-

ристовується для подачі питної води та водовідведення, до

рівня розміру цін (тарифів), по яких населення сплачує за

електроенергію в побуті.

Обґрунтування обсягів робіт та обсягів фінансування з

Державного бюджету України з урахуванням пропозицій

міжвідомчої та регіональних комісій з реалізації Загально-

державної програми «Питна вода України» на 2006-2020

роки щорічно подається центральним органом виконавчої

влади з питань житлово-комунального господарства до

проекту Державної програми економічного і соціального

розвитку та проекту Державного бюджету України на від-

повідний рік.

Кошти Державного бюджету України можуть викорис-

товуватися на державну підтримку таких заходів: рекон-

струкція та будівництво унікальних систем водопостачан-

ня та водовідведення у великих містах; реконструкція та

175

Загальна частина

будівництво в сільській місцевості систем питного водо-

постачання, які потребують значних капітальних вкладень

(міжрегіональні групові водопроводи, станції з очищення

води); будівництво підприємств з виготовлення споруд і

установок питного водопостачання та водовідведення в

контейнерному чи блочному виконанні; роботи з поліп-

шення стану водних об’єктів – джерел питного водопоста-

чання; попередження аварій та запобігання техногенним

катастрофам у житлово-комунальному господарстві; здій-

снення досліджень та розробок з визначення технічних

умов, регламентів, методів експлуатації обладнання в сис-

темах питного водопостачання; виробництво вітчизняних

вимірювальних приладів з контролю якості води і осна-

щення ними лабораторій; підготовка та оприлюднення На-

ціональної доповіді про якість води та стан питного водо-

постачання в Україні; вдосконалення нормативно-правової

бази і науково-технічного забезпечення з питань питного

водопостачання та водовідведення; методичне, метрологіч-

не та аналітичне забезпечення впровадження державних

стандартів у сфері питної води та питного водопостачання.

Орієнтовні обсяги фінансового забезпечення Загально-

державної програми «Питна вода України» на 2006-2020

роки з Державного бюджету України становлять 5,23 млрд.

гривень, у тому числі на першому етапі (2006-2010 роки) –

1,71 млрд. гривень.

Головними розпорядниками бюджетних коштів з ви-

конання заходів Загальнодержавної програми «Питна вода

України» на 2006-2020 роки є:

на державному рівні – центральний орган виконавчої -

влади з питань житлово-комунального господарства;

на регіональному рівні – Рада міністрів Автономної -

Республіки Крим, обласні, Київська та Севастополь-

ська міські державні адміністрації, сільські, селищні,

районні і міські ради.

176

Екологічне право України

§ 3. Стимулювання в системі охорони

навколишнього природного середовища

Можна виділити два підходи до визначення поняття сти-

мулювання у суспільному житті. Прихильники першого під-

ходу вважають, що під стимулюванням треба розуміти лише

заохочення. Вони виходять з вузького розуміння стимулюван-

ня, наголошуючи, зокрема на тому, що заохочення і покаран-

ня істотно різняться за способами впливу на волю і свідомість

людей, за роллю у здійсненні правового регулювання суспіль-

них відносин. Отже, на їх думку, юридична відповідальність

не належить до стимулюючих чинників. Прибічники другого

підходу трактують стимулювання у більш широкому розумін-

ні, включаючи до нього і юридичну відповідальність. Ця думка

у правовій літературі посідає панівне становище. На думку Л.

Чаусової, вона є правильною. Адже і економічне заохочення, і

застосування відповідальності у формі відшкодування шкоди

спонукають відповідних суб’єктів до належної поведінки під

час охорони, використання і відтворення природних ресурсів.

Тому у сукупності їх треба розглядати як стимулюючі чинни-

ки. Однак це аж ніяк не означає, що ці поняття тотожні. Адже,

наприклад, майнова відповідальність у формі відшкодування

збитків застосовується і для компенсації шкоди, заподіяної

правопорушенням природі, життю і здоров’ю людей. Та й вза-

галі економічне заохочення не поширюється на екологічне

правопорушення, оскільки воно застосовується за добросо-

вісну і правомірну поведінку відповідних суб’єктів

Стимулювання в системі охорони навколишнього

природного середовища передбачає спонукання та заохо-

чення осіб охороняти навколишнє природне середовище, ра-

ціонально використовувати і відтворювати природні ресур-

си, забезпечувати екологічну безпеку.

Чаусова Л. Принципи у сфері стимулювання належної еколого-

правової діяльності громадян та організацій // Право України. –

1998. – № 6. – С. 40.

177

Загальна частина

Воно здійснюється шляхом:

а) надання пільг при оподаткуванні підприємств, установ,

організацій і громадян в разі реалізації ними заходів

щодо раціонального використання природних ресурсів

та охорони навколишнього природного середовища,

при переході на маловідхідні і ресурсо- і енергозберіга-

ючі технології, організації виробництва і впровадженні

очисного обладнання і устаткування для утилізації та

знешкодження відходів, а також приладів контролю

за станом навколишнього природного середовища та

джерелами викидів і скидів забруднюючих речовин,

виконанні інших заходів, спрямованих на поліпшення

охорони навколишнього природного середовища;

б) надання на пільгових умовах короткострокових і дов-

гострокових позичок для реалізації заходів щодо за-

безпечення раціонального використання природних

ресурсів та охорони навколишнього природного серед-

овища;

в) встановлення підвищених норм амортизації основних

виробничих природоохоронних фондів;

г) звільнення від оподаткування фондів охорони навко-

лишнього природного середовища;

д) передачі частини коштів фондів охорони навколиш-

нього природного середовища на договірних умовах

підприємствам, установам, організаціям і громадянам

на заходи для гарантованого зниження викидів і ски-

дів забруднюючих речовин і зменшення шкідливих

фізичних, хімічних та біологічних впливів на стан на-

вколишнього природного середовища, на розвиток

екологічно безпечних технологій та виробництв;

е) надання можливості отримання природних ресурсів

під заставу (ст. 48 Закону України «Про охорону на-

вколишнього природного середовища»).

178

Екологічне право України

При нарахуванні податків, пов’язаних з вирішенням

проблем охорони навколишнього середовища чи раціона-

лізації природокористування, уже традиційним стає надан-

ня податкових пільг шляхом зменшення бази або об’єкта

оподатковування. Даний вид податкової пільги успішно

застосовується для стимулювання інноваційної та інвес-

тиційної активності товаровиробників у використанні су-

часних науково-технічних досягнень з метою реіндустріа-

лізації старої, екологічно деструктивної, і створення нової,

ефективної, природоохоронної та ресурсозберігаючої ма-

теріальної бази виробництва. Зазначеному сприяє впрова-

дження:

- прямого методу стимулювання інноваційної приро-

доохоронної діяльності (наприклад, за рахунок змен-

шення оподаткованого прибутку на суму, еквівалентну

раніше визначеної частки від вартості придбаного еко-

логічного устаткування);

- опосередкованого методу стимулювання за рахунок

прискореної амортизації основних фондів. Мова йде

про пільгові строки їх амортизаційного списання, коли

в перші роки експлуатації сума амортизації нарахову-

ється в більшому розмірі, ніж у наступні

В лісовій сфері України держава здійснює економічне

стимулювання заходів щодо розширеного відтворення лі-

сів, зокрема шляхом:

компенсації витрат власникам лісів і лісокористува- -

чам при впровадженні ними заходів щодо розширено-

го відтворення лісів;

застосування прискореної амортизації основних фон- -

дів землеохоронного, лісоохоронного та природоохо-

ронного призначення.

Веклич О. Повышение стимулирующей роли экологического

налогообложения в Украине // Экономика Украины. – 2001. – №

12. – С. 34.

179

Загальна частина

Компенсація витрат проводиться за рахунок коштів

Державного бюджету України та місцевих бюджетів від-

повідно до загальнодержавних, державних і регіональних

(місцевих) програм.

Підставою для розгляду питання про економічне сти-

мулювання заходів щодо розширеного відтворення лісів є

заява чи клопотання власників лісів і лісокористувачів до

органів виконавчої влади чи органів місцевого самовряду-

вання за місцезнаходженням лісової ділянки. Порядок еко-

номічного стимулювання впровадження заходів щодо роз-

ширеного відтворення лісів встановлює Кабінет Міністрів

України (ст. 99 Лісового кодексу України).

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про мисливське госпо-

дарство та полювання» стимулювання осіб, уповноважених

здійснювати контроль у галузі мисливського господарства

та полювання, проводиться відповідно до законів України

«Про охорону навколишнього природного середовища» і

«Про тваринний світ».

Особам, які виявили і вилучили незаконно добуту про-

дукцію полювання, може бути видано як винагороду безо-

платно до 50 відсотків м’яса копитних тварин, а також пер-

нату дичину, кролів диких, зайців-русаків та м’ясо інших

їстівних хутрових звірів.

Економічне стимулювання раціонального використан-

ня та охорони земель відповідно до ст. 205 Земельного ко-

дексу України включає:

а) надання податкових і кредитних пільг громадянам та

юридичним особам, які здійснюють за власні кошти

заходи, передбачені загальнодержавними та регіональ-

ними програмами використання і охорони земель;

б) виділення коштів державного або місцевого бюджету

громадянам та юридичним особам для відновлення по-

переднього стану земель, порушених не з їх вини;

180

Екологічне право України

в) звільнення від плати за земельні ділянки, що перебува-

ють у стадії сільськогосподарського освоєння або по-

ліпшення їх стану згідно з державними та регіональни-

ми програмами;

г) компенсацію з бюджетних коштів зниження доходу

власників землі та землекористувачів внаслідок тим-

часової консервації деградованих та малопродуктив-

них земель, що стали такими не з їх вини.

Контрольні питання

1. Розкрийте зміст економіко-правового механізму при-

родокористування та охорони навколишнього природ-

ного середовища.

2. Назвіть законодавчо визначені збори в галузі охорони

довкілля, раціонального природокористування та за-

безпечення екологічної безпеки.

3. У чому полягають особливості фінансування заходів

щодо охорони навколишнього природного середови-

ща?

4. Яким чином в Україні врегульовується стимулювання

в системі охорони навколишнього природного серед-

овища?