Навчально-методичний комплекс
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова
2005
Пояснювальна записка
програма курсу „Педагогіка" складена у відповідності з навчальними планами науково-навчальних інститутів Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
Наша країна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, у вищих навчальних закладах опрацьовують елементи практичного приєднання до Болонського процесу.
Проблеми концептуально мають вирішуватись у контексті національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства. У національній Доктрині розвитку освіти наголошується на особистій орієнтації освіти, формуванні національних і загальнолюдських цінностей, запровадженні освітніх інновацій, інформаційних технологій, створенні ринку освітніх послуг та його науково-методичному забезпеченні, інтеграції вітчизняної освіти до європейського та світового освітніх просторів.
Одним із важливих стратегічних завдань, визначених у Державній національній програмі "Освіта.
Україна Xxi століття", є створення умов для формування освіченої, творчої особистості, реалізації та самоорганізації її природних задатків і можливостей у навчально-виховному процесі. Теоретичне і практичне розв'язання зазначеної проблеми посилює необхідність якісного удосконалення системи виховання та навчання, підвищення професійної компетентності вчителя. Програма розглядає педагогіку, як науку про сутність, закономірності, принципи, методи і форми навчання і виховання людини. Перспективною тенденцією сучасної педагогічної науки є цілісний підхід до навчання і виховання. Відповідно акцентується спрямованість
системи набутих знань на формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя, серед яких одне з
чільних місць належить творчій самостійності суб'єкта навчання. Відповідно є актуальною потреба
впровадження сучасних технологій формування вчителів нової генерації, компетентних спеціалістів, що
передбачає зміни у меті, змісті, методах і формах організації навчання, а також його контролі й результативності. Ефективність підготовки залежиться від змісту і технологій вивчення педагогічних дисциплін.
В структурі практичної діяльності майбутньому вчителеві доведеться реалізовувати гностичний компонент, який співвідноситься із сферою знань, проективний, конструктивний, комунікативний, організаторський компоненти. Все це здобувається і реалізовується через ситему відповідних умінь учителя.
Під технологією модульно-рейтингового навчання розуміємо таку організацію педагогічного процесу, яка базується на персоналізації, диференціації та інтеграції змісту навчального матеріалу, забезпечує стимулюючу, розвиваючу та особистісно-творчу функції одержаних знань, їх самостійність і мобільність, можливість вибору у процесі професійно-особистісного навчання, контролю, саморозкриття і само становлення педагога. Все це слугує основою підготовки компетентного спеціаліста. Увесь навчальний процес повинен бути
організований так, щоб студент без примусу прагнув систематичного, активного, самостійного поповнення знань і при цьому був здатний реально оцінювати стан своєї підготовки, відчувати позитивні емоції не тільки від відмінної оцінки, а й у процесі самого навчання. Таких результатів можна досягти впровадженням у навчальний процес нових прогресивних технологій навчання, зокрема, рейтингової системи діагностики якості
підготовки кадрів.
Пропонована програма курсу "Педагогіка" побудована таким чином, щоб шляхом особистісно орієнтованого навчання і виховання студентів підвести їх до усвідомлення, осмислення цілей навчання і виховання, переведення їх на однозначно діагностичний рівень.
Вивчення теорії та історії педагогіки проводиться у відповідності з концепцією діяльності
Національного педагогічного університету як субкультури і закладу педагогічної освіти, а отже, орієнтує наблизити майбутнього учителя до громадянських вартостей педагогічної професії.
Структура курсу "Педагогіка" передбачає логічну послідовність вивчення інших педагогічних
дисциплін, зокрема "Історії педагогіки", спецкурсів тощо.
Очікується, що програма сприятиме переходу до технологій навчання, орієнтованих на варіативність,
суб'єктивність, індивідуальну творчість, особистісно центровані зміст і методи підготовки спеціалістів. Щоб
сформувалась позитивна мотивація у студентів до вивчення педагогіки, даний предмет повинен бути для них
особистісно значимим. З цією метою на семінарсько-практичних заняттях ми використовуємо відкриті завдання -
які не мають однозначного, наперед визначеного рішення. Такі завдання зорієнтовані не на пошук правильних
відповідей в підручниках, а на евристичну діяльність студентів з метою вироблення власних версій, позицій та
формування педагогічного мислення. Програма переслідує мету забезпечувати особистісно-орієнтований підхід
до вивчення педагогічних дисциплін, спрямовувати на стимулювання творчої самостійності студентів, виховання розуміння громадянських вартостей професії учителя, забезпечення професійної компетентності, організацію творчих здібностей та врахування індивідуальних запитів, інтересів, можливостей кожного студента.
Семінарські, лабораторні заняття та програма для самостійної роботи разом із завданнями педагогічної практики переслідують не лише забезпечення змістовно-інформаційного аспекту, але й стимулювання до загального і професійного саморозвитку, сприяння індивідуально-творчому підходу до самостійного вироблення студентом стратегії професійного становлення.
Рейтинг - це комплекстий показник, який ураховує результати студентів з усіх видів занять і
самостійної роботи з конкретної дисципліни протягом семестру, навчального року та за весь період навчання. У рейтинговому показнику можна враховувати будь-яку форму діяльності студентів, характер поведінки (наполективість, старанність, спостережливість, творчість тощо) на заняттях, якість аудиторної та самостійної роботи, рівень мислення, інтелектуальний потенціал, здатність реалізувати свої знання на практиці. Уведення рейтингової системи оцінювання знань студентів, яка ґрунтується на визначенні кількості балів за весь період вивчення дисципліни, сприяє зацікавленості студентів у підвищення свого рейтингу, враховує поточну успішність, що значно активізує їхню роботу. Широка бальна оцінка дає можливість більш об'єктивно і точно оцінити знання студентів, диференціювати їх за рівнем знань, практично виключє елемент випадковості і суб'єктивності при виведенні підсумкової оцінки.
Врахування перспективних тенденцій педагогічної науки - цілісного підходу до навчання і виховання, завдань діяльності майбутнього вчителя в умовах полі культурного середовища з орієнтацією на національно-
освітні пріоритети та змістовні цінності, означені Болонським процесом, виступає стратегічною основою
системи вивчення педагогічних дисциплін, зокрема, і через оволодіння педагогічними уміннями.
Засвоєння змісту курсу „Педагогіка" в процесі його вивчення передбачає два рівні:
·перший рівень - аудиторна робота студентів під керівництвом викладача на лекціях, семінарських та
лабораторно-практичних заняттях;
·другий рівень - самостійна робота студента, в ході якої він прослідкує зв'язок педагогічної теорії з
практикою, формує його готовність до майбутньої педагогічної діяльності.
Модульний контроль передбачає перевірку стану засвоєння визначеної системи елементів знань та
вмінь того чи іншого модуля. Письмова форма модульного контролю є обов'язковою (тестування, контрольна робота тощо), матеріали модульного контролю зберігаються на кафедрі від дня його проведення до початку наступного семестру.
Для проведення модульного контролю викладач готує індивідуальні варіанти контрольних завдань, виходячи з окресленої структури навчального матеріалу. Кожне індивідуальне завдання повинно охоплювати весь навчальний матеріал модуля. Критерії оцінювання результатів виконання контрольних завдань доводяться до відома студентів перед початком вивчення модуля і дублюються напередодні проведення модульного контролю.
Під час модульного контролю враховуються результати поточного оцінювання та відвідування занять, якщо вони є системно продуманими (наприклад, за відвідування заняття - 1 бал) і додатково стимулюватимуть студентва до щоденної навчальної праці. Крім того, модульний контроль може враховувати результати науково-дослідної роботи студентів, участь в олімпіадах та інше (за рішенням кафедри).
Вивчення модуля обов'язково включає завдання для самостійної роботи студента, за виконання якої виставляються певні бали (наприклад, 3 боли - робота виконана повністю, 2 бали - виконано 2/3 роботи, 1 -виконано 1/3 роботи, 0 балів - робота не виконана). Результати самостійної роботи студента враховуються під час модульного контролю.
До модульного контролю студент допускається завжди.
Тривалість письмового модульного контролю - одна академічна година.
Під час виконання модульного контролю студент може звернутися до викладача з роз'ясненнями лише змісту завдання і має право користуватися додатковою літературою, яка дозволена кафедрою. Під час виконання модульного контрольного завдання студентам забороняється списувати, обмінюватися інформацією з іншими студентами, використовувати заборонені навчальні засоби. Якщо студент порушує встановлений порядок, то він звільняється від подальшої роботи, а модульна контрольна робота оцінюється нулем балів.
Якщо студент не з'явився для проведення модульного контролю або не здав контрольне завдання, йому виставляється нуль балів.
Для студентів, які пропустили рейтинговий контроль з поважних причин, керівник призначє додатковий термін його проведення у вільний від занять час.
Студент не може повторно складати модульний контроль. Результати перевірки письмових контрольних завдань (в балах) доводяться до студентів не пізніше, ніж за п'ять робочих днів після проведеного модульного контролю і виставляються в журналах академічної групи І викладачів.
Студент вважається допущеним до семестрового екзамену з конкретної дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, передбачені програмою (навчальним планом) на семест і має суму балів не менше, ніж на оцінку „задовільно".
Студенти безпосередньо знайомляться з перевіреними роботами під час аналізу результатів
викладачем. З усіх незрозумілих питань студент має право отримати від викладача обгрунтовані пояснення.
Якщо студент не погоджується з результатами перевірки, він має право протягом двох днів звернутися з апеляцією до завідувача кафедри, який зобов'язаний разом з викладачем розглянути апеляцію і прийняти остаточне рішення в триденний термін. В результаті апеляції кількість виставлених балів не може бути зменшеною, а тільки залишена без зміни або збільшена. Результати апеляції фіксуються на аркушах контрольного завдання з відповідними підписами викладача і завідувача кафедри.
Якщо сумарний рейтинговий показник з усіх модулів навчальної дисципліни є не меншим ніж 61 (сумарний модульний контроль), студент має право не складати підсумковий контроль з навчальної дисципліни. Оцінка при цьому виставляється відповідно до інтервальної шкали.
Якщо підсумкова оцінка з навчальної дисципліни за результатами сумарного модульного контролю не задовольняє студента, то він має право на її збільшення, складаючи іспит. Проте результати іспиту не можуть бути меншими за результати сумарного модульного контролю.
Результати підсумкового (семестрового) контролю не можуть бути позитивними, якщо студент не виконав усіх видів обов'язкових робіт (лабораторних, практичних, рефератів, курсових робіт тощо), передбачених робочою навчальною програмою з дисципліни. Студент допускається до складання іспиту (заліку) з навчальної дисципліни за умов повного виконання завдань, передбачених робочою навчальною програмою.
Зміст курсу охоплює 2 кредити. Вивчається дисципліна пртягом Iv і V семестрів. Кількість годин -аудиториях 81 година (V семестр) та 64 години (Iv семестр); інші види роботи 56 годин (V семестр) та 91 години (Iv семестр). Кожний кредит охоплює 2 модулі (1 модуль з яких має 2 підсистеми). Закінчується вивчення кредиту З iv семестрі заліком, у V семестрі іспитом.
Навчально-методичний комплекс, передусім, повинен допомогти студентам у оволодінні програмним матеріалом курсу як через їхню самостійну роботу над виконанням тестових завдань, так і шляхом використання останніх як дидактичних засобів на семінарських заняттях з педагогіки.
Запропоновані у навчально-методичному комплексі тестові завдання можуть бути ефективним засобом як поточного, так і поетапного чи підсумкового контролю результатів навчальної діяльності студентів. У цьому зв'язку тестові завдання у посібнику диференційовані за двома рівнями узагальнення: перший рівень - у межах конкретної теми, передбаченої навчальною програмаою; другий рівень узагальнює матеріал курсу в цілому.
Але ця форма контролю не повинна абсолютизуватия, вона має право на існування як одна із можливих поряд з іншими методами і формами перевірки знань.
Під час складання тестових завдань пріоритетними були орієнтація на новизну педагогічних ідей чи фактів та прагнення відобразити не лише загальні закономірності розвитку педагогічних явища, але й наголосити на важливих оригінальних підходах та нових поступах у ровзязанні ряду педагогічних проблем. Такий підхід, як свідчить досвід викладання педагогіки, дозволяє викликати у студентів позитивні емоції і зацікавити їх педагогічною проблематикою.
Навчально-методичний комплекс є складовою структурною частиною системи вивчення педагогічних дисциплін за кредитно-модульними технологіями навчання.
2005
Пояснювальна записка
програма курсу „Педагогіка" складена у відповідності з навчальними планами науково-навчальних інститутів Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.
Наша країна чітко визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи, у вищих навчальних закладах опрацьовують елементи практичного приєднання до Болонського процесу.
Проблеми концептуально мають вирішуватись у контексті національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства. У національній Доктрині розвитку освіти наголошується на особистій орієнтації освіти, формуванні національних і загальнолюдських цінностей, запровадженні освітніх інновацій, інформаційних технологій, створенні ринку освітніх послуг та його науково-методичному забезпеченні, інтеграції вітчизняної освіти до європейського та світового освітніх просторів.
Одним із важливих стратегічних завдань, визначених у Державній національній програмі "Освіта.
Україна Xxi століття", є створення умов для формування освіченої, творчої особистості, реалізації та самоорганізації її природних задатків і можливостей у навчально-виховному процесі. Теоретичне і практичне розв'язання зазначеної проблеми посилює необхідність якісного удосконалення системи виховання та навчання, підвищення професійної компетентності вчителя. Програма розглядає педагогіку, як науку про сутність, закономірності, принципи, методи і форми навчання і виховання людини. Перспективною тенденцією сучасної педагогічної науки є цілісний підхід до навчання і виховання. Відповідно акцентується спрямованість
системи набутих знань на формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя, серед яких одне з
чільних місць належить творчій самостійності суб'єкта навчання. Відповідно є актуальною потреба
впровадження сучасних технологій формування вчителів нової генерації, компетентних спеціалістів, що
передбачає зміни у меті, змісті, методах і формах організації навчання, а також його контролі й результативності. Ефективність підготовки залежиться від змісту і технологій вивчення педагогічних дисциплін.
В структурі практичної діяльності майбутньому вчителеві доведеться реалізовувати гностичний компонент, який співвідноситься із сферою знань, проективний, конструктивний, комунікативний, організаторський компоненти. Все це здобувається і реалізовується через ситему відповідних умінь учителя.
Під технологією модульно-рейтингового навчання розуміємо таку організацію педагогічного процесу, яка базується на персоналізації, диференціації та інтеграції змісту навчального матеріалу, забезпечує стимулюючу, розвиваючу та особистісно-творчу функції одержаних знань, їх самостійність і мобільність, можливість вибору у процесі професійно-особистісного навчання, контролю, саморозкриття і само становлення педагога. Все це слугує основою підготовки компетентного спеціаліста. Увесь навчальний процес повинен бути
організований так, щоб студент без примусу прагнув систематичного, активного, самостійного поповнення знань і при цьому був здатний реально оцінювати стан своєї підготовки, відчувати позитивні емоції не тільки від відмінної оцінки, а й у процесі самого навчання. Таких результатів можна досягти впровадженням у навчальний процес нових прогресивних технологій навчання, зокрема, рейтингової системи діагностики якості
підготовки кадрів.
Пропонована програма курсу "Педагогіка" побудована таким чином, щоб шляхом особистісно орієнтованого навчання і виховання студентів підвести їх до усвідомлення, осмислення цілей навчання і виховання, переведення їх на однозначно діагностичний рівень.
Вивчення теорії та історії педагогіки проводиться у відповідності з концепцією діяльності
Національного педагогічного університету як субкультури і закладу педагогічної освіти, а отже, орієнтує наблизити майбутнього учителя до громадянських вартостей педагогічної професії.
Структура курсу "Педагогіка" передбачає логічну послідовність вивчення інших педагогічних
дисциплін, зокрема "Історії педагогіки", спецкурсів тощо.
Очікується, що програма сприятиме переходу до технологій навчання, орієнтованих на варіативність,
суб'єктивність, індивідуальну творчість, особистісно центровані зміст і методи підготовки спеціалістів. Щоб
сформувалась позитивна мотивація у студентів до вивчення педагогіки, даний предмет повинен бути для них
особистісно значимим. З цією метою на семінарсько-практичних заняттях ми використовуємо відкриті завдання -
які не мають однозначного, наперед визначеного рішення. Такі завдання зорієнтовані не на пошук правильних
відповідей в підручниках, а на евристичну діяльність студентів з метою вироблення власних версій, позицій та
формування педагогічного мислення. Програма переслідує мету забезпечувати особистісно-орієнтований підхід
до вивчення педагогічних дисциплін, спрямовувати на стимулювання творчої самостійності студентів, виховання розуміння громадянських вартостей професії учителя, забезпечення професійної компетентності, організацію творчих здібностей та врахування індивідуальних запитів, інтересів, можливостей кожного студента.
Семінарські, лабораторні заняття та програма для самостійної роботи разом із завданнями педагогічної практики переслідують не лише забезпечення змістовно-інформаційного аспекту, але й стимулювання до загального і професійного саморозвитку, сприяння індивідуально-творчому підходу до самостійного вироблення студентом стратегії професійного становлення.
Рейтинг - це комплекстий показник, який ураховує результати студентів з усіх видів занять і
самостійної роботи з конкретної дисципліни протягом семестру, навчального року та за весь період навчання. У рейтинговому показнику можна враховувати будь-яку форму діяльності студентів, характер поведінки (наполективість, старанність, спостережливість, творчість тощо) на заняттях, якість аудиторної та самостійної роботи, рівень мислення, інтелектуальний потенціал, здатність реалізувати свої знання на практиці. Уведення рейтингової системи оцінювання знань студентів, яка ґрунтується на визначенні кількості балів за весь період вивчення дисципліни, сприяє зацікавленості студентів у підвищення свого рейтингу, враховує поточну успішність, що значно активізує їхню роботу. Широка бальна оцінка дає можливість більш об'єктивно і точно оцінити знання студентів, диференціювати їх за рівнем знань, практично виключє елемент випадковості і суб'єктивності при виведенні підсумкової оцінки.
Врахування перспективних тенденцій педагогічної науки - цілісного підходу до навчання і виховання, завдань діяльності майбутнього вчителя в умовах полі культурного середовища з орієнтацією на національно-
освітні пріоритети та змістовні цінності, означені Болонським процесом, виступає стратегічною основою
системи вивчення педагогічних дисциплін, зокрема, і через оволодіння педагогічними уміннями.
Засвоєння змісту курсу „Педагогіка" в процесі його вивчення передбачає два рівні:
·перший рівень - аудиторна робота студентів під керівництвом викладача на лекціях, семінарських та
лабораторно-практичних заняттях;
·другий рівень - самостійна робота студента, в ході якої він прослідкує зв'язок педагогічної теорії з
практикою, формує його готовність до майбутньої педагогічної діяльності.
Модульний контроль передбачає перевірку стану засвоєння визначеної системи елементів знань та
вмінь того чи іншого модуля. Письмова форма модульного контролю є обов'язковою (тестування, контрольна робота тощо), матеріали модульного контролю зберігаються на кафедрі від дня його проведення до початку наступного семестру.
Для проведення модульного контролю викладач готує індивідуальні варіанти контрольних завдань, виходячи з окресленої структури навчального матеріалу. Кожне індивідуальне завдання повинно охоплювати весь навчальний матеріал модуля. Критерії оцінювання результатів виконання контрольних завдань доводяться до відома студентів перед початком вивчення модуля і дублюються напередодні проведення модульного контролю.
Під час модульного контролю враховуються результати поточного оцінювання та відвідування занять, якщо вони є системно продуманими (наприклад, за відвідування заняття - 1 бал) і додатково стимулюватимуть студентва до щоденної навчальної праці. Крім того, модульний контроль може враховувати результати науково-дослідної роботи студентів, участь в олімпіадах та інше (за рішенням кафедри).
Вивчення модуля обов'язково включає завдання для самостійної роботи студента, за виконання якої виставляються певні бали (наприклад, 3 боли - робота виконана повністю, 2 бали - виконано 2/3 роботи, 1 -виконано 1/3 роботи, 0 балів - робота не виконана). Результати самостійної роботи студента враховуються під час модульного контролю.
До модульного контролю студент допускається завжди.
Тривалість письмового модульного контролю - одна академічна година.
Під час виконання модульного контролю студент може звернутися до викладача з роз'ясненнями лише змісту завдання і має право користуватися додатковою літературою, яка дозволена кафедрою. Під час виконання модульного контрольного завдання студентам забороняється списувати, обмінюватися інформацією з іншими студентами, використовувати заборонені навчальні засоби. Якщо студент порушує встановлений порядок, то він звільняється від подальшої роботи, а модульна контрольна робота оцінюється нулем балів.
Якщо студент не з'явився для проведення модульного контролю або не здав контрольне завдання, йому виставляється нуль балів.
Для студентів, які пропустили рейтинговий контроль з поважних причин, керівник призначє додатковий термін його проведення у вільний від занять час.
Студент не може повторно складати модульний контроль. Результати перевірки письмових контрольних завдань (в балах) доводяться до студентів не пізніше, ніж за п'ять робочих днів після проведеного модульного контролю і виставляються в журналах академічної групи І викладачів.
Студент вважається допущеним до семестрового екзамену з конкретної дисципліни, якщо він виконав усі види робіт, передбачені програмою (навчальним планом) на семест і має суму балів не менше, ніж на оцінку „задовільно".
Студенти безпосередньо знайомляться з перевіреними роботами під час аналізу результатів
викладачем. З усіх незрозумілих питань студент має право отримати від викладача обгрунтовані пояснення.
Якщо студент не погоджується з результатами перевірки, він має право протягом двох днів звернутися з апеляцією до завідувача кафедри, який зобов'язаний разом з викладачем розглянути апеляцію і прийняти остаточне рішення в триденний термін. В результаті апеляції кількість виставлених балів не може бути зменшеною, а тільки залишена без зміни або збільшена. Результати апеляції фіксуються на аркушах контрольного завдання з відповідними підписами викладача і завідувача кафедри.
Якщо сумарний рейтинговий показник з усіх модулів навчальної дисципліни є не меншим ніж 61 (сумарний модульний контроль), студент має право не складати підсумковий контроль з навчальної дисципліни. Оцінка при цьому виставляється відповідно до інтервальної шкали.
Якщо підсумкова оцінка з навчальної дисципліни за результатами сумарного модульного контролю не задовольняє студента, то він має право на її збільшення, складаючи іспит. Проте результати іспиту не можуть бути меншими за результати сумарного модульного контролю.
Результати підсумкового (семестрового) контролю не можуть бути позитивними, якщо студент не виконав усіх видів обов'язкових робіт (лабораторних, практичних, рефератів, курсових робіт тощо), передбачених робочою навчальною програмою з дисципліни. Студент допускається до складання іспиту (заліку) з навчальної дисципліни за умов повного виконання завдань, передбачених робочою навчальною програмою.
Зміст курсу охоплює 2 кредити. Вивчається дисципліна пртягом Iv і V семестрів. Кількість годин -аудиториях 81 година (V семестр) та 64 години (Iv семестр); інші види роботи 56 годин (V семестр) та 91 години (Iv семестр). Кожний кредит охоплює 2 модулі (1 модуль з яких має 2 підсистеми). Закінчується вивчення кредиту З iv семестрі заліком, у V семестрі іспитом.
Навчально-методичний комплекс, передусім, повинен допомогти студентам у оволодінні програмним матеріалом курсу як через їхню самостійну роботу над виконанням тестових завдань, так і шляхом використання останніх як дидактичних засобів на семінарських заняттях з педагогіки.
Запропоновані у навчально-методичному комплексі тестові завдання можуть бути ефективним засобом як поточного, так і поетапного чи підсумкового контролю результатів навчальної діяльності студентів. У цьому зв'язку тестові завдання у посібнику диференційовані за двома рівнями узагальнення: перший рівень - у межах конкретної теми, передбаченої навчальною програмаою; другий рівень узагальнює матеріал курсу в цілому.
Але ця форма контролю не повинна абсолютизуватия, вона має право на існування як одна із можливих поряд з іншими методами і формами перевірки знань.
Під час складання тестових завдань пріоритетними були орієнтація на новизну педагогічних ідей чи фактів та прагнення відобразити не лише загальні закономірності розвитку педагогічних явища, але й наголосити на важливих оригінальних підходах та нових поступах у ровзязанні ряду педагогічних проблем. Такий підхід, як свідчить досвід викладання педагогіки, дозволяє викликати у студентів позитивні емоції і зацікавити їх педагогічною проблематикою.
Навчально-методичний комплекс є складовою структурною частиною системи вивчення педагогічних дисциплін за кредитно-модульними технологіями навчання.